ІКІТ:Мови програмування. Рух платонового тіла в просторі (Polyhedron) (C++) (курсова)

реферат на тему:

Загальна характеристика програм архіваторів

При експлуатації комп’ютера з різних причин можливе пошкодження або
втрата інформації на магнітних дисках.

Це може відбутися внаслідок як фізичного пошкодження дисків, так і
пошкодження інформації вірусом. І тому для зменшення втрат в таких
випадках, потрібно мати архівні копії файлів.

Для отримання копій файлів, використовують команди копіювання MS DOS.
Але в цьому випадку копії будуть займати багато місця, що змушує мати
велику кількість дискет. Більш доцільно використовувати для створення
архівних копій спеціально розроблені програми. В чому ж полягає ефект
таких програм:

Заархівовані архіватором програми займають в середньому від 20 до 90%
свого початкового обсягу,що дозволяє на тій же кількості носіїв
зберігати більшу кількість інформації.

Архіватор об’єднує групу програм під одним іменем, що дозволяє
запобігати втраті деяких файлів.

Можливе поновлення в архіві тільки нових версій файлів.

Архіватор зберігає в архіві імена каталогів та файлів.

Надає можливість написання коментарів до архіву.

Користувач створює архівні файли.

Одна з перших програм, яка була розроблена в 1985р фірмою SYSTEM
ENHANCEMENT ASSOCIATOS (SEA), отримала назву — ARG. Вона створювала
файли з розширенням ARG. Літом 1986р фірма PKWARE створила пакет з
архіватора PKARC та розархіватора PKXARS.m програми працювали швидше. В
1988р з’явилась нова програма LZHARC.COM, створена Аруасі Йошизакі, і
яка забезпечувала високу щільність стиску, але працювала повільніше. В
1990р була розроблена програма ARJ Роберта Янга, яка пропонувала 5
методів архівації,! великий’ допоміжний сервіс. Ви познайомитесь з
роботою програм PKZIP.PKUNZIP та ARJ.

Програми PKZIP ТА PKUNZIP

З дозволу фірми (PKWARE Inc) дані програми можуть вільно
використовуватись, копіюватись та розповсюджуватись всіма бажаючими.
Економія пам’яті для збереження копії при використанні цих програм
складає приблизно 60-70% для текстових файлів та 20-30% для файлів, що
виконуються. Програма PKZIP дозволяє створити архівний файл, добавляти
туди нові файли, знищувати файли з архіву, переглянути файли, що
містяться в архіві. Програма PKUNZIP дозволяє витягувати файли з архіву
та перглядати файли, що містяться в архіві. Програми PKZIP та PKUNZIP
використовують розширення імені *.zlp. При виконанні програми без
параметрів видаються відомості про параметри відповідної програми. Разом
з вказаними програмами використовуються програма ZIP2EXE, яка дозволяє з
архівного файлу створити файл з розширенням *.ехе, який при виконанні
проводить автоматичну розархівацію.

ДЕЯКІ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ — АРХІВАТОРІВ

1. Архівація всіх файлів поточного каталогу: PKZIP ім’я архівного файлу.

2. Архівація вказаних файлів: PKZIP ім’я архівного файлу, Імена файлів.

Імена файлів розділяються пропуском. В іменах дозволяється
використовувати символи »*» та «Р».

3. Повна розархівація файлів в поточному каталозі: PKUNZIP — ім’я
архівного файлу.

4. Повна розархівація у вказаний каталог: • PKUNZIP ім’я архівного
файлу, Ім’я каталогу.

5. Перегляд вмістимого архівного файлу: PKUNZIP-VN Ім’я архівного файлу.

Часткова розархівація архівного файлу: PKUNZIP ім’я архівного файлу,
Імена файлів.

ПРОГРАМА PKZIP

Повний формат команди архівації має вигляд:

PKZIP режим , ім’я архівного файлу [імена файлів]

ім’я архівного файлу — задає ім’я файлу, що обробляється. Цей файл може
не існувати, в цьому випадку він автоматично створюється. Якщо
розширення не вказано.то автоматично задається *.zip.

Імена файлів — задаються імена, що заносяться в архів, знищуються в
архіві і т.д. Якщо імена не задані.то для режиму -v визначаються всі
файли, а для всіх інших режимів.крім режиму -d, означає всі файли із
поточного каталогу.

ПРИКЛАД:

pkzip prof -s parol *. — помістити в архівний файл prof всі файли. без
розширення з поточного каталогу та задати пароль parol.

Якщо програма не знаходить файлів, які потрібно помістити в архів, то
на екран видається повідомлення: PRZIP:

nothing to do (PKZIP: немає роботи)

Якщо програма не знаходить імені архівного файлу то видається
повідомлення:

PKZIP:can’t flnd: (РК21Р:відсутній файл<ім'я файлу>)

Якщо не вистачає місця на диску, то на екран видається повідомлення:

PKZIP:disk full

(PKZIP:He вистачає місця на диску)

ПРОГРАМА PKUNZIP

Програма призначена для витягнення файлів з архіву. Формат команди
слідуючий:

PKZIP режим ім’я архівного файлу Імена файлів

Правила написання параметру «режим», «Імені архівного файлу» такі ж, як
і для програми PKZIP;

імена файлів — вказуються імена, які потрібно витягнути з архіву і
помістити на диску. В імені файлу дозволяється використовувати символи
“*” та «і».

Режими роботи програми PKUNZIP слідуючі:

х — витягнення файлів з архіву (повна розархівація), цей режим
виконується, якщо не задано ніякого режиму;

о — заміна Існуючого файлу на диску:

v — перегляд списку файлів в архіві;

t — перевірка цілосності архіву;

n — файли з архіву витягаються з більш новою версією, або якщо на диску
їх немає;

d — відновлення каталогів при розархівації із архіву;

с — вивід вмістимого файлу із архіву на екран;

р — вивід вмістимого файлу Із архіву на принтер;

s — задання паролю при витягненні файлу із архіву.

Режим -v відповідає режиму -v програми PKZIP. Отже перегляд списку
файлів можливо виконувати з допомогою програми PKZIP та PKUNZIP.

При виводі на екран вмістимого файлу із архіву надаються слідуючі
можливості:

призупинення виводу Інформації натиском комбінації клавіш [Ctrl-S],
повторний натиск продовжує вивід Інформації;

завершити вивід на екран можливо, якщо натиснути комбінацію клавіш
[Ctrl-C];

в режимі -с може задаватись допоміжний параметр М, який робить паузу
після заповнення екрану. В цьому випадку в останній стрічці екрану
виводиться слово «More» і яка частинна файлу у відсотках) вже виведена
на екран. Тоді дoзвoляєтьcя використовувати слідуючі клавіші:

[Space Bar]- вивести наступний екран;

[Enter] — вивести наступний рядок файлу:

[Esc] — завершити вивід даного файлу;

[Ctrl-C] — завершити вивід всіх файлів на екран.

Режим -d використовується в тому випадку, якщо в програмі PKZIP
використовувались режими -s та -р.

ПРОГРАМА ARJ

Загальний формат команди:

ARJ <режим>[-(КЛЮЧ),-(КЛЮЧ)…] ім’я архівного файлу, імена файлів.

На відміну від програм PKZIP та PKUNZIP, режими вказуються без знаку
»-».

Ключ — параметр, що задає допоміжні дії. Їх може бути декілька. Перед
ключем повинен бути символ «-» або»/». Для ARJ існують слідуючі режими;

а — добавити файли в архів;

с — добавити коментар в архівному файлі;

о — упорядкувати файли в архіві;

р — надрукувати вмістимо файлу ^із архіву на принтер;

г — забрати шлях в імені файлу:

s — вивести вмістимо файлу Із архіву на екран;

j — об’єднати два архівні файли;

w — знайти текстову стрічку в архіві;

n — перейменувати файли в архіві:

m — перенести файли в архів:

d — знищити файли в архіві;

t — перевірка цілосності архіву;

e — витягнути файли з архіву;

u — добавити змінені файли;

f — оновити файли в архіві;

v — вивести список повних імен файлів в архіві;

i — вивести список .файлів в архіві;

x –розархівувати файли з каталогами.

Значення ключів слідуючі:

c — не перевіряти тимчасову мітку;

n — тільки нові файли:

d — із знищенням (переміщенням);

z — включити підкаталоги;

e — виключити шлях в імені файлу;

u — добавити файли (нові 1 більш нові);

f — поновити існуючі файли.

Режими v та 1 — вивід списку файлів, в режимі v виводиться повна
інформація про файли, а в режимі l -імена файлів виводяться без шляху
доступу до них.

Ключ d працює одночасно з режимом d аналогічно режиму т, але перед
знищенням файлів буде запит на підтвердження про знищення файлу.

Ключі u та f використовуються з режимами розархівації і виконують
функції аналогічні режимам u та f.

Ключ v дозволяє створювати відразу декілька архівних файлів, щоб
записати потім на дискету. Біля ключа можливо ставити розмір архівного
файлу, наприклад: vSOOOO (Що означає -архівний файл буде мати розміри не
більше 50000 байт). Якщо архів має більший розмір, то він створюється
під розширенням А01 і т.д. Якщо біля v задати 360-це означає дискета
розміром 360’Кбт,1200-1.2 Мбт.

Ключ m дозволяє встановити вид стиску при архіваціі.КомбінаціІ ключа
слідуючі: МО — стиск не проходить; МІ — максимальний стиск (швидкість
мала); М2 — менший стиск (більша швидкість); МЗ — висока швидкість.але
менший стиск; М4 — сама висока швидкість, але самий малий стиск.

Клю.чі je, jel використовуються разом з командами архівації. Ключ je
використовується, якщо потрібно підтвердження відповіді на запит про
саморозархівацію, ключ jel застосовується, якщо не потрібно
підтвердження на саморозархівацію.

ЛІТЕРАТУРА

1. Фигурнов В,3. IBM PC для пользователя.- М.: Финансьі й статистика,
ЮНИТИ. 1992.- 365 с.

2. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн. .1, Хранение й
обработка информации (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов), Вьісшая
школа, 199ЇГ. — 191 с.

3. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн.2,ПодгОтовка й
редактироваеие документов (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),
Вьісшая школа 199ЇГ. — 207 с.

4. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн.З.Создание й
использование баз даньіх (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),
Вьісшая школа 1991г. — 160.

5. Персональньій компьютер для всех в 4-х книгах, кн.4, Вьічислительньіе
й графические возможности (А.Я.Савельев, Б.А.Сазонов, С.З.Лукьянов),
Вьісшая школа 1991г. — 207 с.

6. Злектронньіе вьічислительньіе машиньі: В 8 кн. Кн. 1 Введение в ЗВМ:
Практ. пособие для вузов ( А.Я. Савельев, Б.А. Сазонов й др. Под
редакцией А.Я.Савельева). — М .: Вьісшая школа, 1991. -160 с.

7. Злектронньіе вьічислительньіе машиньі: в 8 кн. Кн. 2. Основьі
информатики: Практ. пособие для вузов (А.Я. Савельев,Б.А. Сазонов,
З.К.Скуратович, Н.М.Когдов; ПоДред. А.Я. Савельева).-М.: Вьісшая школа,
1991.-159 с.

8. Г.Франкен. MS DOS 5.0… для пользователя. -К: Торгогово-издательское
бюро BHV, 1992. — 513 с.

9. Калабин С.И., Голик Л.В.,Пустовит А.В., Козакова Е.В. Справочник
пользователя IBM PC. -К: КП «Техинком» МИП «Арфа», ‘ 1991.-112 с.

10. Поґорельій С.Д., Новиков Б.В. Утилитьі для персональньіх ЗВМ. -К:
.Научно-производственное предприятие ИНТЕРЗВМСИСТЕ МА, 1991. — 224 с.

11. Зкслер А. Б. Архиваторьі (Проґраммьі для хранения й обработки
информации в сжатом виде). — М: Малое предприятие «Алекс», 1992. — 150
с. 12. Компьютер Пресе. -М: 1994; N 1-5

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *