Канада (реферат)

Реферат на тему:

Канада

План

1 Загальна характеристика.

2. Населення.

3. Економічний розвиток.

Загальна характеристика

Канада (Canada) — держава в Північній Америці. Загальна площа — 9 976
140 кв. км. Площа суші — 9 220 970 кв. км. Площа рік і озер — 755 170
кв. км

Населення 31,2 млн чоловік (2000 р.), англо-канадці (св. 44 %) і
франко-канадці (близько 28 %), корінне населення індіанці й ескімоси
Міське населення 77 9 % (1996 р ) Офіційні мови — англійська й
французька. Віруючі — протестанти й католики Канада — федерація в складі
10 провінцій і 3 територій. Столиця — Оттава.

Входить до Британської Співдружності націй Глава держави — королева
Великобританії, представлена генерал-губернатором Законодавчий орган —
двопалатний парламент (сенат і палата громад). Політична система Канади,
що формально вважається британським домініоном, копіює англійську. Уряд
формується партією більшості в палаті громад, лідер цієї партії стає
прем’єр-міністром країни. 301 депутат палати громад обирається за
мажоритарною системою від одномандатних виборчих округів.

Канада омивається на заході Тихим океаном, на сході — Атлантичним
океаном, на півночі — Північним Льодовитим океаном і їхніми морями.
Канада займає північну частину Північної Америки й острови, що
примикають до неї, (у т. ч. Канадський Арктичний архіпелаг,
Ньюфаундленд, Ванкувер та ін.). Східна частина Канади — рівнини й плато
заввишки від 300 м до 1500 м. На заході — Кордильєри іаввишки до 6050 м
(г. Логан). Клімат здебільшого помірний і субарктичний. Середні
температури січня від —35 °С на півночі до —4 °С на півдні
Тихоокеанського узбережжя, липня +21 °С на півдні, +4 °С на островах
Канадського Арктичного архіпелагу. Опадів на рік від 150 мм у північній
частині до 1250 мм на Атлантичному і 2500 мм на Тихоокеанському
узбережжях. Головні ріки — Св. Лаврентія, Маккензі, Фрейзер. На
південному сході — система Великих озер (Канаді належить 1/3 акваторії);
інші великі озера: В. Ведмеже, В. Невільниче, Вінніпег, Атабаска. На
півночі -арктична пустеля, тундра, лісотундра, на схилах Кордильєр —
хвойні й мішані ліси, на півдні — степ і лісостеп, здебільшого розорані.
Є великі національні парки.

У XVI ст. почалася французька, на початку XVII ст. — англійська
колонізація території Канади. Після тривалої англо-французької боротьби
Канада в 1763 р. стала англійською колонією. Антиколоніальне повстання
1837—1838 pp. придушене англійською владою. У 1867 р. Канада (першою з
англійських колоній) стала домініоном. Сучасні кордони Канади склалися в
основному в 1870-х pp. (Ньюфаундленд приєднаний у 1949 р.). За
Вестмінстерським статутом 1931 р. була розширена компетенція уряду
Канади (як і інших британських домініонів) у міжнародних і внутрішніх
справах. Після Другої світової війни посилився вплив на економіку й
політику Канади США (при одночасному ослабленні англійських позицій). З
другої половини 60-х pp. намітився поворот убік незалежного політичного
курсу. У 60—70-х pp. загострилася внутрішня боротьба щодо питання
положення франко-канадців. У 1982 р. набула чинності нова конституція
Канади; її не визнає Квебек, що домагається особливого статусу.

Населення Канади

Чисельність і приріст населення в 1999 і 2000 pp.

1999 2000

Чисельність (чол.) Приріст 31 006 347 1,06% 31 281 092

1,02%

Близько 90 % населення зосереджене уздовж 160 км
канадсько-американського кордону. Етнічний склад: англо-канадці — 40 %
населення, франко-канадці — 27 % населення, інші європейці — 20 %,
американські індіанці — 1,5 %, інші етнічні групи, здебільшого вихідці з
Азії — 11,5 %. Під час першого перепису канадців у 1871 р. було
встановлено, що в країні проживає 50 % жителів британського походження і
30 % — французького. З цього часу почалося неухильне скорочення цих двох
громад. Пояснюється цей процес двома причинами: скорочення емігрантів з
Великобританії і Франції й зростання кількості емігрантів з інших країн
Європи, Південно-Східної Азії і Латинської Америки. Переселенці, що
прибувають до Канади, селяться в районах, схожих за кліматом і природою
з їхньою історичною батьківщиною, створюють досить тісні громади,
зберігають свою мову, традиції і релігію. Наприклад, українці проживають
переважно в лісостепових і степових областях країни, голландці — на
рівнинах Південно-Західного Онтаріо, де займаються овочівництвом, як і
їхні предки в Європі. Китайці, португальці, греки, італійці заснували
свої громади у великих містах, особливо в Торонто, Монреалі й Ванкувері.
До початку колонізації Канади, за попередніми оцінками, у країні
проживало до 200 тис. індіанців і ескімосів. Наступні війни й поширення
хвороб призвели до скорочення їхньої чисельності. Але в XX ст. з
поліпшенням медичного обслуговування й зростанням народжуваності
почалося і відродження індіанських племен. Статус індіанця юридично
визначений Індіанським актом від 1876 р. Відповідно до нього близько 542
племен займають більше 2 250 резервацій на території Канади. Через
обмеженість природних, виробничих ресурсів рівень життя в них нижчий,
ніж у решті країні. Більше того, за останні роки виник юридичний казус:
при становленні Канади як держави землі, що належали раніше індіанцям,
не були законодавчо передані британській короні. Лідери індіанців
висувають претензії (і в судах) про компенсацію цих втрат.

Ескімоси — група народів, що розмовляють однією з палеоазійських мов,
складають не більше 27 тис. чол. Проживають вони в селищах чисельністю
від 50 до 500 жителів. Промисловий наступ на Північ Канади наприкінці XX
ст. призвів до погіршення середовища їх проживання, а зниження цін на
хутро тільки погіршило становище цих народів. Сьогодні уряд дотує
соціальні й освітні програми для цієї громади. Католики складають 45 %
віруючих, прихильники Канадської об’єднаної церкви — 12 %, англіканці —
8 %, інших церков — 35 %.

Економічний розвиток

Канада має величезні природні багатства. Третина території країни вкрита
лісами (близько 3,5 млн кв. км.). За запасами деревини Канада стоїть на
третьому місці у світі (після Росії й Бразилії), але за кількістю
деревини на душу населення виходить на першу позицію. Найбільшу цінність
мають хвойні породи. Різноманітним є тваринний світ країни, господарське
значення мають цінні хутрові породи звірів. Надзвичайно багатими є
гідроресурси Канади. Тут знаходиться 15 % світових запасів прісної води,
а потенційні резерви гідроелектро-енергії складають 65 млн кВт, що
ставить країну на третє місце у світі після США і Бразилії. Разом із
тим, 16 % електроенергії виробляється на атомних електростанціях.
Особливу значущість серед корисних копалин Канади мають: кольорові,
рідкісні й благородні метали, залізні руди, уран, нафта, природний газ,
Кам’яне вугілля, калійні солі.

Сплеск економічного розвитку Канади із середини XIX ст. пов’язаний з
розвитком торгівлі з США. У1854 р. Канада і США уклали договір про
взаємну свободу в торгівлі — прообраз Північноамериканської зони вільної
торгівлі (NAFTA). США впливали й продовжують впливати на економіку
Канади. Канада входить до Великої Сімки з 1976 р., але за потужністю
своєї економіки займає там останнє місце. З моменту свого заснування
Канада розвивалася за зразком і подобою провідних світових держав. З
появою капіталізму країна пішла капіталістичним шляхом розвитку. Але
канадський капіталізм відрізняється від американського тим, що позиції
держави в економіці набагато сильніші, ніж в економіці США. Свою
особливість накладає відбиток великих розмірів країни й необхідності
освоєння нових територій. Ще одна відмінність канадського капіталізму —
велика орієнтація на систему світогосподарських зв’язків, що можна
пояснити ресурсною спеціалізацією економіки і порівняно невеликим
населенням країни.

Американський капіталізм уплинув на розвиток Канади. По-перше,
американський капітал сприяв розвиткові канадської промисловості,
фінансуючи канадських підприємців. Маючи значні багатства, Канада
спочатку відчувала брак капіталів, а американські виробники потребували
сировини. По-друге, американський ринок завжди був основним ринком збуту
канадських товарів, тому що власний внутрішній ринок досить вузький
(населення США майже в 10 разів більше, ніж населення Канади). І
по-третє, США служить для Канади, як і для решти світу, кузнею
технологій. Крім того, на економіку Канади вплинули Великобританія і
Франція, з якими Канада традиційно підтримувала стабільні
торгівельно-економічні відносини. На специфіку сучасного економічного
розвитку Канади вплинуло і те, що країна, у силу свого географічного
положення, не була втягнена у світові війни. Проте військове виробництво
в роки Другої світової війни сприяло значному піднесенню канадської
промисловості в цей період. Зокрема, Канада постачала зброю і
продовольство за ленд-лізом у країни антигітлерівської коаліції. Інша
особливість Канади — розвиток економіки «усередину», освоєння власних
територій. Економічне зростання Канади з 1950-х років пов’язане не
тільки зі збільшенням зовнішнього, але і внутрішнього попиту на
канадську продукцію. Попит на внутрішньому ринку зростав за рахунок
іммігрантів, а висококваліфіковані фахівці з високим рівнем доходів, що
переїжджають на постійне місце проживання, не тільки вирішили проблему
дефіциту трудових ресурсів, але й стимулювали попит. Науково-технічна
база країни також досить потужна. Канада в післявоєнний період досить
довго, поряд зі США, лідирувала у світовому НТП, випереджаючи Європу і
Японію. Чимало важливих відкриттів, наприклад винахід інсуліну, були
зроблені канадськими вченими.

Структура канадської економіки

Частка у ВВП Частка зайнятих у секторі

Сільське господарство

Промисловість

Сектор послуг 3%

31%

66% 3%

21%

75%

Сільське господарство переважає в континентальній частині країни, у
провінціях Саскачеван, Манітоба й Онтаріо. Основу складають зернові
культури — пшениця, кукурудза. Певну частину фермерів складають вихідці
з колишнього СРСР — канадці українського походження. У провінціях
Британська Колумбія, Нова Шотландія, Ньюфаундленд більше значення мають
рибальство й видобуток морепродуктів.

У промисловості зовсім нещодавно мали велике значення «ресурсні галузі»:
нафтова, газова і лісова промисловість. Сьогодні через падіння світових
цін на сировинні товари й зниження попиту на них на перший план у
промисловому розвитку виходять такі наукомісткі галузі:

• виробництво електронного й електротехнічного устаткування;

• виробництво засобів телекомунікацій;

• фармацевтична промисловість;

• виробництво промислового устаткування;

• індустрія нових конструкційних матеріалів (полімери, пластмаси,
синтетичні матеріали).

Зростають обсяги виробництва автомобілів (автомобільна промисловість
Канади базується на основі закордонних філій і дочірніх компаній
американських і японських фірм), матеріалів для будівельної
промисловості, набирає обертів хімічна промисловість.

Провідною галуззю економіки є також транспортне машинобудування; випуск
будівельних машин (екскаваторів, машин для прокладки тунелів),
авіатехніки. Прикладом високотехнологічної фірми — світового лідера
транспортного машинобудування — може служити корпорація «Bombardier
Inc.», що випускає не тільки знамениті снігоходи і водні мотоцикли, але
і середньомагістральні авіалайнери Canadiar Regional Jet, особливо
популярні в Північній Америці та Європі на лініях із невеликим
пасажиропотоком, а також літаки бізнес-класу. Крім того, канадська
аерокосмічна промисловість виробляє літаки De Havilland (DH8), Larjet,
Short Brothers. Бурхливий ріст переживає канадська комп’ютерна індустрія
(зокрема, чимала частка відомих комп’ютерів Compaq виготовляється в
Канаді), виробництво іншої офісної оргтехніки. Орієнтир у промисловій
політиці Канади був узятий на працезберігальні технології, автоматизацію
робочих місць, скорочення питомих витрат на робочу силу. У видобувній
промисловості Канади, як і раніше, велике значення мають нафтогазова
промисловість, деревообробна й целюлозно-паперова промисловість. Слід
зазначити, що процес видобутку нафти в Канаді побудований на
використанні найпередовіших технологій. Сьогодні активно розробляються
родовища на континентальному шельфі в провінції Ньюфаундленд. Для
освоєння родовища Hibernia на південно-східному узбережжі Ньюфаундленду
(у районі Великих мілин) побудована грандіозна бурова платформа вагою
550 тис. тонн, здатна витримувати зіткнення з гігантськими айсбергами.
Будівництво платформи коштувало 4,2 млрд дол. і сім років роботи над
проектом її спорудження. Інша нафтова платформа — Terra Nova, — яку
можна було буксирувати, обійшлася трохи дешевше (2,2 млрд дол.) і була
побудована за три роки.

Виробництво електроенергії в 1996 і 1998 pp.

1996 1998

Усього (млрд кВт) 549,162 550,852

На ТЕС (у % від загальної кількості) 20,34 27,18

На ГЕС (у % від загальної кількості) 63,59 59,77

На АЕС (у % від загальної кількості) 16,05 12,25

На інших типах ЕС (у % від загальної кількості) 0,02 0,8

Сфера послуг Канади також переживає бурхливий ріст. Темпи росту ВВП у
сфері послуг у 1997 р. склав 3,4 %. Особливо успішно розвивалися такі
галузі нематеріального виробництва:

• оптова торгівля;

• бізнес-послуги для підприємницького сектора;

• готельне господарство;

• громадське харчування;

• сфера телекомунікацій.

Пожвавлення тут пов’язане з відмовою держави від особистої участі у
виробництві товарів і послуг, що дало додаткові стимули розвитку
приватної індустрії послуг. Обсяг послуг державних установ, зокрема,
освітні й управлінські послуги, був значно зменшений. Скорочення
держсектора Канади позначилося на стані ринку праці. Після звільнення
державних службовців виникли значні складності з їхнім працевлаштуванням
у приватному секторі. Сьогодні рівень безробіття в Канаді більше, аніж
удвічі перевищує рівень США (для Канади цей показник складає приблизно 9
%). Фактично безробіття набагато вище. Так, його частка серед молодого
працездатного населення у віці 15—24 років сягає 25 %. Положення на
ринку праці трохи поліпшується за рахунок створення нових робочих місць
у приватному секторі, особливо багато вакансій відкривається у сфері
роздрібної торгівлі й послуг. Зовнішня торгівля надзвичайно важлива для
розвитку країни. Сьогодні Канада користується сприятливою для неї
кон’юнктурою на світових ринках: тривалий економічний підйом у США і
країнах ЄС створює попит на канадську продукцію, особливо на
інвестиційні товари. Приріст канадського експорту в середині 1990-х
років склав близько 20 %. Криза в азіатському і латиноамериканському
регіонах трохи послабила позиції канадського експорту на ринках цих
країн, але із закінченням кризи можна чекати нової хвилі канадського
експорту. Більшість канадського експорту надходить на ринок США (близько
85 %), перспективи якого досить оптимістичні.

Зокрема, Канада експортує в США:

• близько 80 % вироблених автомобілів;

• 65 % продукції легкої промисловості;

• 55 % гуми;

• 50 % електроустаткування;

• 50 % сталі й промислового устаткування;

• майже половину продукції целюлозно-паперової промисловості. Канада —
також найбільший постачальник сирої нафти в США, половина

всієї канадської нафти й газу надходить у Сполучені Штати.

Зовнішня торгівля країни в 1998 і 1999 pp. (млрд дол. США)

1998 1999

Експорт Імпорт 210,7 202,7 277 253

Структура канадського експорту:

• машини й устаткування (у тому числі комп’ютери і телекомунікаційне
устаткування) — 22 %;

• автомобілі — 24 %;

• промислові товари — 18 %;

• деревина й продукція целюлозно-паперової промисловості — 14 %;

• енергетичні товари — 8 %;

• продукція сільського господарства і рибальства — 8 %;

• товари споживчого призначення — 3 %.

Крім США (83 %), канадський експорт розподіляється у країнах ЄС (4,5 %,
у тому числі Великобританія — 1,5 %) і Японії (4,5 %), а також
Республіки Корея і Китаї.

Товарна структура канадського імпорту:

• машини й устаткування — 34 %;

• автомобілі — 22 %;

• промислові товари — 20 %;

• споживчі товари —11%;

• сільськогосподарська продукція і риба — 6 %;

• деревина і продукція целюлозно-паперової промисловості — 1 %. Близько
75 % канадського імпорту припадає на США, 9 % надходить із країн

ЄС, 4 % — із Японії. Зовнішня заборгованість у 1996 р. склала 253 млрд
дол. Існують дві головні трансконтинентальні залізничні системи:
Канадська Національна (приватизована в листопаді 1995 р.) і Канадська
Тихоокеанська залізниці.

Порти: Бе-Комо, Квебек, Черчілль, Галіфакс, Гамільтон, Монреаль,
Нью-Вестмінстер, Принс-Руперт, Сент-Джонс (провінція Нью-Брансуїк),
Сент-Джонс (Ньюфаундленд), Сидні, Труа-Рив’єр, Тандер-Бей, Торонто,
Ванкувер, Віндзор.

Грошова одиниця — канадський долар (100 центів).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *