Реферат на тему:
Зведення і групування статистичних матеріалів. Статистичні таблиці
Суть статистичного зведення і групування
У результаті статистичного спостереження отримують матеріал, який
характеризує окремі елементи сукупності. Постає потреба у спеціальній
обробці статистичних даних — зведенні матеріалів спостереження.
Статистичне зведення — це упорядкування, систематизація і наукова
обробка статистичних даних. Воно включає такі основні етапи:
• групування матеріалу;
• розробку системи показників для характеристики типових групі підгруп;
• підбиття групових і загальних підсумків, оформлення результатів у
вигляді таблиць.
Основні завдання і види групувань
Статистичне групування — утворення однорідних груп одиниць сукупності за
певною суттєвою ознакою, а також тих, що мають однакові або близькі
значення групової ознаки, яку взято за основу утворення груп у процесі
групування. За допомогою статистичного групування розв’язують три
основних завдання:
• поділ неоднорідної сукупності на якісно однорідні групи або, іншими
словами, виокремлення соціально-економічних типів —типологічні
групування;
• вивчення складу однорідної сукупності за різними ознаками —структурні
групування;
• виявлення та вивчення взаємозв’язку явищ та їх ознак —аналітичні
групування.
Групування за однією ознакою називають простими. Якщо ж для виокремлення
груп беруть по дві і більше ознак, то такі групування називають
комбінованими. Прикладом може бути комбіноване групування позичальників
за об’єктами кредитування та терміном надання позички.
Окремо серед групувань у статистиці розглядають класифікації.
Класифікація (у статистиці) — це систематизований розподіл явищ і
об’єктів на групи, класи, розряди на основі їх схожості або
відмінностей.
В аналітичних групуваннях здебільшого застосовують кількісні ознаки. У
групуваннях за кількісними ознаками постає питання про кількість груп і
величину інтервалу.
Величина інтервалу — це різниця між максимальним та мінімальним
значеннями ознаки в кожній групі.
Інтервали можуть бути рівними і нерівними. Рівні інтервали застосовують
тоді, коли ознака групування розподілена в сукупності більш-менш
рівномірно. Величину рівних інтервалів (h) визначають за формулою
де X max, X min — значення ознаки в сукупності відповідно максимальне і
мінімальне; К — кількість груп.
Кількість груп залежить від обсягу сукупності. Якщо сукупність велика,
то кількість груп за рівних інтервалів можна визначити за формулою, яку
запропонував американський вчений Стерджес:
де N — кількість одиниць сукупності.
Тоді формула для визначення величини інтервалу групування набирає
вигляду
Іноді при невеликій кількості спостережень застосовують принцип рівних
частот. За такого принципу одиниці сукупності розташовують у порядку
зростання, а в кожній групі міститься однакова їх кількість. Це виключає
утворення численних груп.
В окремих випадках здійснюють перегрупування даних з метою утворення
нових груп на основі наявних, якщо останні не задовольняють меті
аналізу.
Ряди розподілу
У результаті групування отримують ряди розподілу.
Ряди розподілу — це сукупність значень групової ознаки(варіант) та
відповідних частот (часток).
Варіанти — це окремі значення групувальної ознаки, а частоти — числа,
які показують, скільки разів окремі значення варіант повторюються в ряді
розподілу. Замість частот може бути частка, виражена коефіцієнтом або
відсотком. Накопичену частоту (частку)називають кумулятивною.
Залежно від статистичної природи групувальної ознаки розрізняють
атрибутивні та варіаційні ряди розподілу.
В атрибутивних рядах одиниці сукупності розподіляються за атрибутивними
(якісними) ознаками, у варіаційних рядах —за кількісними ознаками.
Варіаційні ряди можуть бути дискретними або інтервальними. Характер
варіаційного ряду визначається характером варіації. Варіація може бути
дискретною (перервною) або неперервною.
Дискретними називають ряди розподілу, у яких варіанти є цілими числами.
Інтервальними називають ряди розподілу, у яких варіанти мають вигляд
інтервалів.
У статистичному аналізі важливою характеристикою розподілу є оцінка
пропорційності розподілу взаємопов’язаних ознак. Під пропорційністю
розуміють внутрішні властивості аналізованого явища з розподілом
соціально-економічних факторів, які визначають явище. Відповідний аналіз
є базою для характеристики зв’язку і забезпечення оптимальних пропорцій.
Так, в аналізі пропорційності такого багато структурного процесу, як
банківська діяльність, можна виокремити такі пропорції:
• внутрішньобанківської діяльності — між; результатами діяльності,
наприклад прибутком банку, з одного боку, і факторами, які його формують
(фондами, витратами, чисельністю зайнятих та ін.) — з іншого;
• між; результатами (показниками) банківської діяльності та зовнішнім
середовищем — розвитком виробництва, торгівлі, експорту тощо.
Можна навести багато прикладів, коли порушення пропорцій призводить до
негативних наслідків, деформації процесів. Водночас викриття деформацій,
наприклад, у розподілах за регіональними дирекціями банку між ефектом і
ресурсами, які формують цей ефект, є базою для розробки управлінських
рішень, спрямованих на підвищення ефективності банківської діяльності.
Прикладом може бути виявлення резервів підвищення ефективності на основі
аналізу пропорційності розподілу між регіональними підрозділами банку
обсягів прибутку та витрат або розподіл обсягів валютних надходження
експорту продукції у відповідних регіонах.
Одним з напрямків стратегії маркетингу є забезпечення оптимальних
пропорцій між; попитом і пропозицією на ринку банківських послуг.
Інформаційним забезпеченням розв’язання цієї проблеми є кількісна та
якісна оцінки узгодженості пропорцій попиту і пропозиції в розподілі за
сегментами ринку (регіональних, галузевих, за формами власності та ін.).
Узгодженість пропорцій повинна бути динамічною.
Характеристику узгодженості розподілів розглянемо на прикладі розподілів
за регіонами кредитних вкладень як результативної ознаки і обсягу
реалізації товарів як факторної ознаки. Обсяг кредитних вкладень
сукупності регіонів загалом позначимо Q, обсяг реалізації — W. Частка
кредитних вкладень і-го регіону в загальному обсязі становитиме
Коефіцієнт локалізації показує відношення часток результативної ознаки
до частки факторної. Якщо Клок Список використаної літератури
Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / А. В. Головач, В. Б.
Захожай, Н. А. Головач. — К.: МАУП, 1999.
Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К. 1995.
Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. — К.: НИКА-Центр,
1999.
Грабовецький Б. Є. Методичні вказівки до вивчення курсу "Загальна теорія
статистики". — Вінниця, 1999.
Захожай В. В., Шепітко Г. Ф. Статистика ринку товарів та послуг. — К.:
Вид-во УФІМВ, 1998.
Збірник задач зі статистики / За ред. А. В. Головача, А. М. Єриної, О.
В. Козирева, С. С. Герасименка. — К.: Вища шк., 1994.
Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посіб. — К.:
Вид-во КНЕУ, 2001.
Ерина А. М., Пальян 3. О. Теория статистики: Практикум. — К.: Т-во
"Знання", 2001.
Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного
підприємства. — К.: Хрещатик, 1999.
Митрофанов Г. В. Методика аналізу фінансового стану підприємства. — К.:
Вид-во КТЕІ, 1993.
Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. — К.: Вік, Глобус, 1992.
Рябушкин В. Т. Основы статистики финансов. — М.: Финстатин-форм, 1997.
Статистика / С. С. Герасименко та ін. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
Статистика: Підручник / С. С. Герасименко, А. В. Головач, М. Єріна та
ін. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Вид-во КНЕУ, 2000.
Статистика банківської діяльності: Навч. посіб. / А. В. Головач, B. Б.
Захожай, К. С. Базилевич. — К.: МАУП, 1999.
Статистика кредиту: Конспект лекцій з курсу "Фінансова статиcтика" /
Укл. О. Г. Демешко. — К.: Вид-во КДТЕУ, 1998.
Статистика финансов: Учебник / Под ред. проф. В. Н. Салина. —М.: Финансы
и статистика, 2000
Теслюк И. Е. Статистика финансов. — Минск: Вышэйш. шк., 1994.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины:
Учебник для студ. высш. учеб. завед. экон. спец. — 7-е изд., доп. и
перераб. — К.: А. С. К., 2001.
Ушакова Н. М., Лігоненко Л. О. Кредитна політика торговельного
підприємства: Навч. посіб. — К.: Вид-во КТЕІ, 1994.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
