Реферат на тему:
Ефективність банківських програм споживчого кредитування
Програми споживчого кредитування відіграють важливу роль у проведенні
банківських операцій. Портфелі споживчих кредитів українських банків на
45–50 відсотків складаються з „автокредитів”. Вітчизняні комерційні
банки прагнуть до збільшення обсягів кредитування за такими програмами.
Разом з тим дана практика призводить до зростання кредитних ризиків.
Проблеми розвитку банківського кредитування розглядаються в працях
багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. До них, зокрема, належать
роботи А.П. Вожжова, А.М. Мороза, А.А. Пересади, М.І. Савлука, В.А.
Ющенко та ін. У них досліджується зміст і форми проведення споживчого
кредитування. Визначаються напрями його розвитку в Україні.
Проте у науковій літературі недостатньо розглядаються питання, пов’язані
з ефективністю операцій споживчого кредитування. Лише в окремих роботах
висвітлюються показники ефективності банківських операцій. Що ж
стосується конкретних банківських програм, то вони аналізуються досить
рідко. У той же час практична діяльність банківських установ потребує
поглибленого аналізу застосування різноманітних продуктів та
ефективності їх застосування. У роботі розглядаються проблеми, пов’язані
з розвитком споживчого кредитування. Дослідження проведено на основі
банківської програми „Авто в кредит”, що є однією з найбільш важливих у
системі кредитних операцій комерційних банків з населенням.
Метою дослідження є аналіз питань, пов’язаних зі змінами обсягів
кредитування, рівнем дохідності програми „Авто в кредит” та мінімізаціїї
кредитних ризиків. Запропоновано методи хеджування кредитних ризиків.
Викладено пропозиції щодо підвищення якості та прибутковості операцій
споживчого кредитування. Запропоновано заходи підвищення обсягів
кредитування та проведено розрахунок їх собівартості. Визначені засоби
забезпечення необхідного рівня дохідності програми та шляхи мінімізації
кредитних ризиків.
Операції з продажу в кредит автомобілів населенню проводяться в багатьох
банках. Провідними продавцями на вітчизняному авторинку в 2003 році були
ЗАТ „ЗАЗ” та Авто – ВАЗ. Запорізьким заводом за рік було реалізовано 60
305 автомобілів, з яких 14 852 (майже 25 %) продано в розстрочку з
залученням банківських кредитів. ВАЗів було реалізовано до 40 000
одиниць, з яких 20–25 відсотків було продано в кредит. Автомобілі
запорізького заводу DAEWOO більшість банків кредитували з терміном дії
кредитної угоди як для імпортних авто.
Але такі показники можуть бути значно вищими. У провідної групи
автосалонів Росії „Автосвіт” зараз приблизно 40 відсотків готівкових
продаж припадає на придбання автомобіля в кредит. Використовується майже
15 кредитних програм. Одна з останніх передбачає вирішення всіх питань
та оформлення необхідних документів в автосалоні. Присутність клієнта
необхідна тільки на останьому етапі при підписанні кредитного договору і
то не завжди. Деякі кредитні схеми взагалі не передбачають прямих
контактів між клієнтом і банком [1].
Такі операції доцільно запроваджувати і в Україні. Мінімальний комплект
обладнання робочого місця працівника банку в автосалоні – телефонна
лінія, комп’ютер, принтер, факс. За наявності такої техніки кредитний
експерт має можливість видачі кредиту на місці. Для цього факсом
надаються документи позичальника у відділення банку, а в телефонному
режимі перевіряється репутація позичальника в банківській безпеці. У
разі надання дозволу на видачу кредиту працівник банку готує кредитну
угоду, договори страхування та застави. Після нотаріального посвідчення
договору застави кредитний працівник із позичальником відвідують
банківську установу для внесення страхового платежу і комісійних.
Отримують платіжне доручення про перерахування суми кредиту продавцю.
Ідеальною умовою є розміщення каси банку в автосалоні. Тоді візит
позичальника в банк не потрібний. Бухгалтерія банку на підставі
сформованої справи позичальника відкриває всі необхідні рахунки та
перераховує кредитні кошти на поточний рахунок продавця автомобіля.
Фінансові результати проведення таких операцій розглянемо на прикладі
середнього автосалону ЗАТ „ЗАЗ – DAEWOO” в місті Дніпропетровську.
Середньомісячний обсяг продажу нових автомобілів такого автосалону
складає 120–130 автомобілів. На сьогодні в його приміщенні можуть
знаходитися представники декількох банків. Щомісячна кількість проданих
авто по банківських кредитах складає 20–25 автомобілів. З них частка
домінуючого банку (банк „А”) складає 10 – 15 авто, інші – клієнти різних
банків. Середня вартість таких автомобілів становить 30 тис. грн або $
5,6 тис. Середньозважені показники в 2003 році (перший внесок та
відсоткова ставка по кредиту) становили відповідно 20 % від вартості
авто та 16 % річних. Середній термін кредитування – 3 роки, відсоткова
ставка по депозитах у валюті 8,5 % річних (вартість ресурсної бази).
Оформлення кредитів в автосалоні має певні переваги. У такому випадку
банк може збільшити кількість залучених клієнтів. Це стосується тих, хто
вагається в залученні кредитів, а також клієнтів, що вирішують,
послугами якого банку користуватися. Кількість виданих кредитів банку (з
використанням салонів) зростає принаймні вдвічі. Підтвердженням такого
зросту є досвід роботи комерційних банків за програмою „стандартної”
розстрочки. Масової популярності „розстрочка” набула тільки після виходу
банків до торгових точок, де оформлення кредитів проводиться на місці.
Щомісяця банк „А” надаватиме приблизно 30 кредитів на суму $ 134,4 тис.
($ 5,6 тис ґ 0,80 ґ 30). Розрахунок нарахованих (отриманих) доходів
банку „А” за три роки за схемою ануїтетного платежу наведено в таблицях
1, 2, 3 (цифри умовні).
Таблиця 1
Показники діяльності банка „А” за операціями “Авто в кредит” ($ тис.)
Таблиця 2
Таблиця 3
За три роки комерційний банк може отримати прибуток (за співпраці з
автосалоном) : (126,43 + 360,55 + 593,24) – ( 72,56 + 206,44 + 340,37) =
$ 460,85 тис.
Необхідно врахувати витрати, пов’язані з оснащенням робочого місця
працівника банку в автосалоні. До них відносяться: проведення телефонної
мережі ($ 250 – $ 280), придбання комп’ютера, принтера, факса ($ 550 – $
750). Якщо додати вартість комплекту меблів, загальні витрати складуть $
1200 – $ 1500. Розрахуємо, за який період комерційний банк відшкодує
такі витрати: (1,62 + 3,24) – (0,93 + 1,86) = $ 2,07 тис. Таким чином,
загальні витрати на оснащення робочого місця кредитного експерта
окуплюються протягом півтора – двох місяців. Нині представники банку в
автосалоні виконують функції консультантів (а не кредитних експертів),
тому клієнту під час оформлення кредиту необхідно декілька раз відвідати
банківську установу нотаріуса, страхового агента, а потім знову
автосалон. Така процедура отримання позичальником автомобіля в кращому
випадку триває 1–2 дні. Крім того, доходи банку при виконанні кредитним
менеджером функцій тільки консультанта будуть вдвічі меншими.
Доцільно функції страхового агента, експерта заставних операцій,
бухгалтера, навіть менеджера з продажу авто, покласти на працівника
кредитного відділу. Співпрацю банку з малими автосалонами може
виконувати мобільний менеджер (працівник банку), який при повідомленні з
автосалону про клієнта проводить роботу з ним на базі відділення банку і
виконує самостійно всі передбачені операції. Кількість зустрічей
представника банку та позичальника до отримання автомобіля потрібно
скоротити до мінімуму.
Отримання трьохрічного прибутку в розмірі $ 460,85 тис. можливо лише за
умов гнучкої роботи комерційного банку з ресурсною базою. Це складно
зробити в великих системних банках, де маються значні суми вкладів. Тут
депозитні відділи працюють на виконання прийнятих планів. У такій
ситуації важко відмовитися від зайвої грошової маси, яку залучено на рік
або два. ЇЇ потрібно розміщувати, а попит на кредитні кошти може не
відповідати збільшенню обсягів вкладів.
У випадках, коли комерційним банком кошти залучаються поступово, (згідно
з попитом на кредити), він може вийти на максимальну прибутковість. У
такому разі доцільним є проведення активних операцій на міжбанківському
ринку. Так формується короткострокова ресурсна базу за рахунок кредитів,
отриманих від інших банків, або рефінансування НБУ. Така стратегія
дозволяє уникати простоювання ресурсів і використовувати їх за наявності
попиту. Її активно використовували в 2003 році комерційні банки:
Укрсиббанк, Надра, Південий, Укрексімбанк, Брокбізнесбанк – в яких
частка міжбанківських пасивів відігравала значну роль ( від 17 до 28,8
%) [2]. У таких ситуаціях великі банки, розміщуючи вільні кошти на
міжбанку не використовують можливостей одержання доходів від вкладень їх
у комерційні кредити. А середні та малі банки затосовують кошти великих
банків більш ефективно.
Для порівняння розрахуємо прибутковість автокредитів, якщо комерційний
банк використовує для кредитування депозити, залучені на термін один
рік. Для розрахунку залишимо умовний автосалон з показниками, наведеними
в таб. 1, 2, 3:
ВБ1 = ЩБ ґ СД,
де ВБ1 – вартість бази за перший рік; ЩБ – необхідна щорічна ресурсна
база; СД – ставка за депозитами (8,5 % річних).
ВБ2 = (ЩБ + ЩБ – ЩП1) ґ СД,
де ВБ2 – вартість бази за другий рік; ЩП1 – щорічні погашення
позичальниками основного боргу в перший рік.
ВБ3 = (РБ2 + ЩБ – ЩП2) ґ СД,
де ВБ3 – вартість бази за третій рік; РБ2 – сформована ресурсна база за
два роки; ЩП2 – щорічні погашення позичальниками основного боргу в
другий рік.
ВБ1 = 1 612,8 ґ 0,085 = $ 137,08 тис.
ВБ2 = (1612,8 + 1612,8 – 239,53) ґ 0,085 = $ 253,81 тис.
ВБ3 = (3 225,6 + 1 612,8 – 691,69) ґ 0,085 = $ 352,47 тис.
Загальна вартість ресурсної бази за три роки :
ВБ1 + ВБ2 + ВБ3 = $743.36 тис.
За таких умов прибутковість програми „Авто в кредит” по даному
автосалону за три роки складатиме: (126,43 + 360,55 + 593,24) – 743,36 =
$ 336,86 тис., що на $ 123,99 тис. менше, ніж при використанні ресурсів
на один місяць згідно з розрахунками, наведеними в таб. 1, 2, 3. На
сьогодні питання недоотримання значних прибутків від нераціонального
використання кредитних ресурсів існує. У першому кварталі 2004 року
значно збільшилися обсяги вкладів населення, відповідно і витрати з їх
обслуговування. При цьому не відбувається адекватного збільшення
кредитних портфелів і банки мають профіцит ліквідності. Це означає, що
більша частина високоліквідних активів не працює і має незначний рівень
дохідності. Наприклад, в Укрсоцбанку приблизно 28 % активів знаходяться
в графі високоліквідних, по яких недоотримуються доходи разом зі
збільшенням витрат [3].
Питання щодо валюти кредиту дуже важливе і для позичальника, і для
банківської установи. Вартість кредиту в валюті приваблює позичальників
більш низькими відсотками. Банкам потрібно вигідно розмістити і валютні,
і „гривневі” ресурси. Тому і банки, і позичальники завжди знаходяться в
пошуку оптимальних схем кредитування.
Розглянемо це питання на прикладі придбання автомобіля в кредит.
Позичальник бажає купити автомобіль вартістю 50 000 грн. на п’ять років
з початковим внеском 10 000 грн (20 %). Відсоткова ставка для кредиту в
валюті установлена банком у розмірі 15 % річних (сума кредиту $ 7504).
Для кредиту в національній валюті 22 % річних (сума кредиту 40 000 грн).
Як правило, позичальник намагається установити, яка сума подорожчання
автомобіля очікує його в разі оформлення кредиту в тій або іншій валюті.
Виявляється, що надання кредиту (за визначеними умовами) в доларах США
при курсі $ 1/5,33UAH призведе до подорожчання авто за п’ять років
(врахуємо тільки нараховані відсотки) на $3 252 або 17 333,00 грн за
курсом. Це 34,66 % від його вартості.
У разі оформлення кредиту в національній валюті позичальнику необхідно
сплатити за п’ять років 26 837,00 грн або $ 5 035 відсотків, що призведе
до подорожчання автомобіля на 53,67 %. Таким чином, оформлюючи кредит у
валюті, позичальник може заощадити: (26 837,00 – 17 333,00) = 9 504,00
грн або ($ 5035 – $ 3252) = $ 1783.
У разі зростання курсу долара буде така ситуація:
Позичальник, оформлюючи кредит у доларах США (при курсі $ 1/5,33UAH),
повинен погасити позику та відсотки ($ 7504 + $ 3208) у розмірі 10 712 $
– це 57 094,96 грн. У разі підвищення курсу долара в середньому до 6,00
грн за $ 1, позичальник буде винен банку вже 64 272 грн. Тобто 64 272 –
57 094 = 7 181 грн. Таким чином, початкова перевага в 9 504,00 грн
зменшується до (9 504,00 – 7 181) = 2 323 грн. При такому розрахунку
власник автомобіля все ж одержує дохід. Але якщо рівень долара досягне
рівня євро валюти (скажімо 6,3 грн за 1 $), тоді ситуація буде
протилежною. Замість заощадження 9 504,00 грн клієнт банку втрачає
887,00 грн порівняно з тими, хто оформив кредит у національній валюті.
Не важко підрахувати, які втрати будуть у разі збільшення курсу долара
до 6,8 грн.
Але ситуація може бути іншою в разі здешевлення валюти кредиту. У такому
випадку вже банки недотримують певну частину нарахованих доходів.
Розглянемо середній комерційний банк, що надає щорічно близько 10 тис.
позик на придбання автомобілів. Робочий курс при наданні валютних позик
– „Bid” – курс купівлі. Курс „Bid”, по суті, є конвертаційним курсом. У
касі позичальник конвертує суму кредитного ліміту в гривню і зараховує
його на свій поточний рахунок. З цього рахунка сума кредиту
перераховується продавцю.
Розглянемо варіант з прив’язкою до цього курсу. При оформленні кредитів
протягом 2003 року середній курс „Bid” складав $ 1/5,37UAH. Середня сума
кредитів досягала $ 4,5 тис., термін погашення – 3 роки, відсоткова
ставка – 14 % річних. Середні річні доходи при погашенні за схемою
„ануїтет” від однієї позики становили $ 347. Це складає 1 856,45 грн. А
від надання 10 тис. позик – $ 3,47 млн або 18,63 млн грн. У разі
зменшення курсу „Bid” до 5,3 фактичні доходи комерційного банку можуть
зменшитися до 18,39 млн грн, тобто на 240 тис. грн. Це зменшення
дохідності кредитних операцій на 1,29 %. Таким чином, можна вважати, що
банк надавав позики не під 14 % річних, а під 12,71 %. Враховуючи, що
залучення пасивів під таке кредитування формується з вкладів населення
під 8–9 % річних, недоотримання 1,29 % з 5–6 % можливих можна вважати
помітними втратами.
Мінімізацію відсоткового ризику комерційних банків доцільно вирішувати
перш за все на законодавчому рівні. Один з напрямів – це надання
кредитів в одній валюті, а погашення – в іншій. Зокрема, можна
запровадити схему надання позики в американських доларах з умовою
погашення в національній валюті за зафіксованим у кредитній угоді курсом
долара. Така схема фактично є засобом уникнення відсоткового ризику
шляхом укладення кредитної угоди за аналогією з угодами типу „форвард”.
При цьому погашення кредиту здійснюється на транзитний рахунок клієнта,
відкритий у національній валюті. Після конвертації в долари США кошти
розподіляються на рахунки кредитної заборгованості. Різниця між
зафіксованим угодою та діючим курсами, списується на рахунки банківських
доходів. Але надання позики в певній валюті за умови її погашення в
іншій за фіксованим курсом не передбачено українським законодавством
[4].
Сьогодні комерційні банки вимушені компенсувати можливі втрати
одноразовими додатковими сплатами за рахунок супроводжуючих банківських
продуктів або за комісійного кредитування. Типовим проектом в Україні є
випуск Приватбанком дисконтної пластикової картки „VISA – AutoCard”.
Карта пропонується всім позичальникам при оформленні кредиту на
придбання автомобіля. Учасники проекту AutoCard – підприємства відомі не
тільки в Україні. Компанія „CORIS” надає свої послуги в 135 країнах
світу. Програма AutoCard „CORIS Ukreine” надає пакет „екстреної
технічної допомоги”, який дозволить два рази на рік відремонтувати
автомобіль на місці поломки або ДТП. Двічі на рік його можуть
відбуксирувати до місця ремонту або помешкання власника, отримати
послуги юриста на підставі страхового поліса СК „ТАС”.
Участь СК „ТАС” полягає в наданні страхового покриття в розмірі 5 000
доларів США, що передбачається в разі страхового випадку, а також сплату
послуг техдопомоги та юридичної підтримки в межах цієї суми. На сьогодні
партнерами банку з даної програми стали більше 700 підприємств,
працюючих у сфері автопослуг, з яких більше ніж 170 АЗС. Угода про
еквайрингове обслуговування між банком та торговельною точкою ґарантує
систему знижок при оплаті товарів (послуг) власникам „VISA – AutoCard”.
Тому, крім додаткового страхування, позичальник має можливість заощадити
від 3 до 15 % вартості послуг автосалонів, АЗС, СТО, готелів, кафе та
інш.
Приватбанк емітує декілька типів „AutoCard”:
– „АutoCard Domestic” – діє тільки на теріторії України і розрахована на
широке коло споживачів – автовласників для здійснення платежів у
торгівельно-сервісній мережі за автопослуги. Приймається у всіх точках
обслуговування карток VISA на Україні, серед яких банкомати,
POS-термінали.
– „АutoCard Classic” – діє як на теріторії України, так і за кордоном.
Розрахована на обмежене коло споживачів – фізичних та юридичних осіб.
Приймається всіма точками обслуговування карток VISA на території
України та за її межами.
Вартість карток складає $ 5–30, враховуючи пакет „Екстрена допомога на
автошляхах”. Але значна кількість карт оформлюється за стандартних умов,
без страхового покриття. Випуск такої карти коштує $ 3, а отримані
доходи незначні. Тому більшість комерційних банків застосовують
комісійне кредитування у вигляді одноразових або щомісячних платежів, що
не дуже зручно позичальникам. На сьогодні потребують вирішення питання
підвищення рентабельності банківських програм за рахунок нових способів
роботи з ресурсною базою та проведення обслуговування кредитів.
Існуючі програми кредитування населення мають недостатній рівень
прибутковості. Це пов’язано з високою вартістю кредитних ресурсів,
особливо в національній валюті, а також з політикою Національного банку
щодо обмеження рефінансування комерційних банків. Для вдосконалення
банківських програм споживчого кредитування доцільно запровадити такі
заходи:
1. Комерційним банкам, які здійснюють операції на ринку „авто –
кредитування” або іпотечного кредитування запровадити програми
підвищення прибутковості кредитного портфеля за рахунок збільшення
обсягів кредитування.
2. Для збільшення обсягів прибутків розширювати надання кредитів за
програмою „Авто в кредит” в автосалонах.
3. Доцільно дозволити комерційним банкам здійснювати операції з надання
позик в одній валюті, а погашення – в іншій.
4. Запроваджувати асистанські (супроводжуючі) банківські продукти по
кожній програмі споживчого кредитування. Зразком є банківський продукт
„Visa avtocard” Приватбанку, що супроводжує програму „Авто в кредит”
5. Для підвищення прибутковості банківських програм довгострокового
кредитування комерційним банкам необхідно розробити та запровадити більш
гнучку політику залучення ресурсів.
Література:
1. За кермом – 2004. – № 1. – С. 136.
2. Внутрішній сайт Приватбанку.
3. Лысенко О. Банки не хотят переплачивать за деньги // Деловая столица.
– 2004. – № 22. – 01.06. – С. 21.
4. Потійко Ю. Теорія і практика управління різними видами ризиків у
комерційних банках // Вісник НБУ. – 2004. – № 4. – С. 59.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
