Екологія Івано-Франківської області (реферат)

Реферат на тему:

Екологія Івано-Франківської області.

Ми живемо в епоху бурхливого розвитку цивілізації. Небаченими досі
темпами йде зростання великих та малих міст (за даними опитування 2005
р. у структурі населення України було зареєстровано 31890922 городян та
лише 15097290 селян), розширюється промислове будівництво, збільшується
кількість населення, зростає експлуатація усіх природних ресурсів. У
зв’язку з цим охорона навколишнього середовища стала для людства однією
з найважливіших, злободенних тем.

Прозоре чисте повітря, блакитні ріки, озера, джерела, величні ліси,
квітучі гаї, захищені від водної та вітрової ерозії поля – все це
незрівнянне багатство може зникнути, якщо людство не схаменеться.
Багатогранно використовуючи природні ресурси для потреб суспільства, нам
треба діяти так, щоб не завдати шкоди, а навпаки, всебічно поліпшувати
та примножувати можливості природи. Ми повинні жити не лише сьогоденням,
а й дбати про майбутнє.

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе

Люби для неї.

(М.Рильський)

Люди часто забувають, або, швидше, не помічають того. наскільки щедра
наша Земля: росли6ни дають нам змогу дихати чистим повітрям, поля
годують нас хлібом та овочами, що водойми – рибою, на луках пасуться
тварин, що дають молоко, м’ясо, вовну. Але чутко вже перші дзвіночки,
які можуть перетворитися на могутні набатні дзвони: з Дніпра виловлюють
риб мутантів, з’являються овочі ненормальних розмірів… Не кажучи вже
про те, що кожного року десятки, якщо не сотні, видів рослин та тварин
потрапляють до Червоної книги, тобто їм загрожує небезпека повного
зникнення. А скільки їх уже щезло…

Хмари катастрофи згущаються над нами. Рік за роком екологічне становище
нашої планети погіршується. І тепер уже кожен може переконатися в цьому.

Небезпечно теплі зими, танення криги в Антарктиді, сніги в Західній
Європі – все це наслідки глобального потепління. До сьогоднішнього дня
учені всієї Земної кулі не дали іще повну оцінку цього явища, проте всі
вони одноголосно стверджують, що його наслідки будуть катастрофічними.

А витоки цієї проблеми слід шукати не тільки на громад них заводах,
фабриках та ТЕС в США та Німеччині, але й у себе на регіональному рівні
(табл. 1).

У нашій області н6а атмосферний стан повітря впливає робота 306
підприємств, якими викинуто у 1999 р. 139, 3 тис.тонн забруднюючих
речовин, що на 41,3 тис. тонн або на 23% менше, ніж у 1998 р. В
загальному. В загальному кількість викидів 79% припадає на газоподібні
та рідні і 21% — на тверді, проти 75% та 26% відповідно 1998 р. На даний
час ситуація залишилася практично незмінною (табл. 2).

В середньому забруднювачами повітря залишаються: Бурштинська ТЕС (БТЕС),
викиди якої сягають дві третини від загальної кількості по області, ВАТ
“Оріана” – 1,1%; КП “Івано-Франківськцемент” – 0,5% та АТ “Нафтохімік
Прикарпаття”

Загальна ж кількість викидів в атмосферу по області в цілому залежить
від викидів БТЕС, які становили протягом останніх років 75-80%.

Основна маса забрудників повітря на електростанції утворюється в
результаті утворення органічних енергоносіїв (вугілля, нафти, газу,
торфу, деревини). На БТЕС зокрема спалюються вугілля, природний газ та
мазут. В результатів в димових газах містяться газоподібні продукти
окислення вуглецю, сірки та азоту, які є надзвичайно шкідливими для
усього живого на землі. Так. під час фотохімічних та паталогічних
реакцій в атмосфері утворюється сірчаний ангідрид SO3, який є аерозолем
або розчинником сірчаної кислоти в дощовій воді, тому зазвичай він
спричинює корозію металу, підкислює грунт, порушує життєдіяльність
рослин, а також сприяє загостренню захворювань легеневої системи та
дихальних шляхів людини та тварин. Іще однією дуже отруйною речовиною,
що утворюється на БТЕС, є сірчистий ангідрид (SO2). При надходженні в
атмосферу він окислюється до сульфату, який затримується в повітрі
протягом 3-5 діб і може переноситися на відстань 1000-3000 км від
джерела викиду, що робить його надзвичайно небезпечним.

Твердими ж відходами основного виробництва БТЕС є паливний шлак та зола.
Лабораторні дослідження показують, що у 2002 р. було утворено 526 335 т
золи та 125583 т шлаку, де 67137 т золи та 95308 т шлаку було
використано для власних потреб, 17528 т. І 47182 т цих відходів
відважено споживачам. А це свідчить про збільшення використання
шкідливих відходів у порівнянні з 2001 роком. Проте цього не достатньо.

Незважаючи на майже 24% скорочення викидів БТЕС надалі залишається
основним забруднювачем атмосфери Західного регіону України, даючи 85%
всіх викидів стаціонарних джерел області. (табл.2).

Значним забруднювачем атмосфери в області є ВАТ “Оріана”, що
характеризується викидами хлору, хлористого водню, хлорофанічних сполук.
Саме ж підприємство ВАТ “Оріана” станом на 1999 р. викинуло в повітря
2058,835 тисяч тонн токсичних речовин. Та все ж в останні роки
фіксується найбільший спад виробництва підприємства ВАТ “Оріона” за усю
його історію. У зв’язку з чим зменшилася кількість викидів отруйних
речовин на 85%.

Поряд із виконання запланованих заходів по зменшенню викидів за рахунок
зупинки чотири хлористого вуглецю, через економічні причини зупинено
магнієвий завод, виробництва полівінілхлориду. Завдяки цьому екологічна
ситуація м. Калуша значно покращилася. Разом з тим відновлення роботи
даних виробництв може погіршити стан атмосферного повітря в місті та
регіоні через невиконання заходів по досягненню нормативів викидів хлору
та вінілхлориду шляхом реконструкції даних виробництв з встановленням
додаткових систем пилогазоочистки. (табл.3).

Саме через наявність цього підприємства потенційного екологічного
небезпечними є Калузький, Рогатниський та Галицький район, в
атмосферному повітрі яких, основному, здійснюється розсіювання викидів
шкідливих речовин. Основне технологічне та допоміжне газопилевловлююче
обладнання застаріле, що і є причиною високого рівня викидів отруйних
речовин. Воно потребує негайного переоснащення (табл. 2).

Іще одним важливим забруднювачем атмосфери області АТ “Нафтохімік
Прикарпаття”. Це підприємство викидає вуглеводи та синтетичні жирні
кислоти. Валовий викид станом на 1999 р. становив на підприємстві
963.925 тонн, у 2000 р. – 557.353 тонни, а у 200й р. 745.773 т.
Аналізуючи дані ми бачимо, що спочатку валовий викид зменшився. Це
відбулося тому, що на підприємстві повністю припинено виробництво
синтетичних жирних кислот (зменшення викидів становило 124 т). Пізніше є
він знову зрік, через нарощування виробництва. (табл. 2).

Джерелом забруднення атмосфери, традиційно, є автотранспорт, кількість
якого щорічно зростає – переважно за рахунок завезення з-за кордону
старих моделей. На початку 199 р. в області налічувалося понад 103 тис.
автомашин індивідуального користування на 137 тис. авто державних
організацій. Зараз же кількість автомобілів зросла на 15% порівняно з
1999 р. Проблема забруднення повітря викидами автотранспорту є дуже
актуальною – через проходження територією області автотрас національного
значення, по яких щодня проїжджають тисячі автомашин. І разом із
відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згорання в атмосферу
викидаються 170 шкідливих речовин для живої природи, 160 з яких –
похідні вуглеводні. Які є наслідком неповного згорання палива.
Найтоксичніші з них, крім оксидів вуглецю та азоту – альдегіди, сажа та
бензопірен. Крім того. у викидах автотранспорту є важкі метали: свинець
та нікель. Приблизно 20% викидів автотранспорту осідає безпосередньо
біля автомагістралей, у смузі завширшки до 10 м, а в результаті
розповсюдження дрібніших частинок формується друга зона забруднення
завширшки від 30 до 100 м (табл. 4).

Враховуючи густу автомагістральну сітку, можна зробити висновок, що
автомобільний транспорт дуже впливає на екологічну ситуацію регіону.

В загальному ж за останні роки зросли викиди від стаціонарних джерел у 6
районах області та м.Яремче за рахунок введення в дію нових об’єктів та
обліку раніше неврахованих джерел викиду, особливо котелень санаторіїв
та баз відпочинку, цегельних заводів, колишніх колгоспів, де спалювалося
низькокалорійне вугілля.

Загальне скорочення викидів твердих речовин на 16,95 тис. тонн відбулося
в основному за рахунок зменшення викидів золи на Бтес на 13,66 тис. тонн
та ВАТ “Оріана” на 4,78 тис.тонн, а за рахунок налагодженого обліку
раніше неврахованих джерел викиду збільшилися викиди твердих речовин в
Богородчанському (4,9 т.), тисменицькому (31,9 т.) районах та деяких
підприємствам м. калуша Галицького району (схема 5,6,7).

Викиди газоподібних забруднюючих речовин зменшилися на 24,4 тис.тонн, в
тому числі зменшилися викиди диоксиду сірки на 10,5 тис.тонн та 6,4
тис.тонн відповідно БТЕС та ВАТ “Оранта”, на 0,3 тис.тонн зменшилися
викиди водневих сполук на АТ “Нафтохімік”.

За рахунок скорочення обсягів виробництва у меблевій галузі та
машинобудуванні скорочено викиди легких водневих сполук.

Аналіз даних статистичними галузями показує, що незважаючи на зменшення
викидів основними галузями промисловості, залишається значний вплив на
стан атмосферного повітря області енергетичної, хімічної, нафтохімічної
та нафтогазової промисловості, лісопереробної та меблевої галузі,
промисловості будівельних матеріалів.

У зв’язку з усім вищесказаним пропоную провадити такі заходи, щодо
покращення стану атмосферного повітря по області.

Насамперед, провести реконструкцію електрофільтрів на БТЕС, яка
дозволила б зменшити концентрацію викиду золи з 15000 мг/м3 до 150
мг/м3.

Виконати роботу по зменшенню концентрації диоксиду сірки з 4500 мг/м3 до
400 мг/м3 на БТЕС.

Вирішити питання про будівництво сірко очистки.

Виконати заходи по досягненню нормативів викиду хлору та вінілхлориду
шляхом реконструкції даних виробництв з встановленням додаткових систем
пилогазоочистки.

Удосконалити схеми руху, покращити якість автошляхів та будівничих
об’їзних доріг у населених пунктах.

Тільки за допомогою таких заходів у нас є шанс покращити стан
атмосферного повітря по області. Адже перш за все ми повинні жити в
злагоді з природою, берегти і примножувати її багатства. Одним з яких є
повітря.

Нам дана чудова нагода жити на найменш забрудненій території нашої
країни. Проте ми не усвідомлюємо цього, плюндруючи землю та забруднюючи
повітря.

Кожен із нас повинне усвідомити, що мине можемо просто заплющити очі на
проблему забруднення атмосферного повітря, що загрожує нашому життю, а
також життю наших нащадків. Ми повинні докласти усіх зусиль, щоб наші
діти та онуки дихали пахощами квітів, чули спів птахів у гаях, ходили по
м’якій травичці, милувалися сходом сонця. А усього цього не буде, якщо
зникне чисте повітря.

Нехай ми не можемо впливати на рішення державного та світового рівнів,
проте ми можемо ліквідувати цю проблему на регіональному рівні. Усі
разом, спільними зусиллями.

Адже, на мою думку, твердження: “Се починається з малого”, — є
надзвичайно доречним з погляду на стан повітря області.

Тож давайте докладемо усіх зусиль, щоб у наших нащадків було чисте
повітря. Давайте залишимо їм чисту Землю! Адже, вони мають такі ж права
бачити ї такою як і ми. А, можливо, навіть і більші.

Використання література

Мегазбюірка найновіших учнівських творів укладена В.В. Федієнко: М-41
Харків: ВД “Школа” 2005 р. (ст.. 771-772).

“Експрес” 29 грудня 2005 р. (ст. 11)

“Екологія м. Івано-Франківська” Г.Г.Русинов; О.М. Адаменко;
Є.І.Крижанівський; Є.М. Нейко (ст. 94-87; 146=147; 151-152)

“регіональна екологія та природні ресурси” О.М. Адаменко; М.М. Приходь
(ст. 91-98).

“Всесвітня історія” П.Б. Полянський (ст. 5).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *