Реферат на тему:
Загальна характеристика системи органів державної влади місцевого
самоврядування в Україні
Місцеве самоврядування – багатогранне та комплексне політико-правове
явище, яке може характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України
(1996 р.) дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об’єкт
конституційно-правового регулювання виступає в якості:
по-перше, відповідної засади конституційного ладу України,
по-друге, специфічної форми народовладдя;
по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці
(територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого
значення.
Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо
через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З
даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого
самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу
цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму
реалізації народом належної йому влади. Основними формами місцевої
демократії є (див. схему 1):
Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний
структурно-організаційний механізм, який іменується системою місцевого
самоврядування.
Система місцевого самоврядування в структурно-організаційному плані
являє собою сукупність органів місцевого самоврядування, органів
самоорганізації населення та організаційних форм, за допомогою яких
відповідна територіальна громада або її складові частини здійснюють
завдання та функції місцевого самоврядування, вирішують питання
місцевого значення.
Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) до елементів
системи місцевого самоврядування відносить:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні в місті ради, які створюються у містах з районним поділом за
рішенням територіальної громади міста або міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси
територіальних громад сіл, селищ, міст;
органи самоорганізації населення.
У структурі системи місцевого самоврядування можна виділити два основних
елементи — територіальну громаду та органи місцевого самоврядування.
Схема 2 показує склад органів місцевого самоврядування України:
Територіальна громада – це основний суб’єкт місцевого самоврядування, її
складають жителі села (кількох сіл), селища, міста.
За обсягом правоздатності та дієздатності своїх членів територіальна
громада є неоднорідною – її складають жителі села, селища, міста, які
мають різний правовий статус (громадяни України, іноземці, особи без
громадянства). Члени міської громади – громадяни України, які досягли 18
річного віку та не визнані судом недієздатними – є активними суб’єктами
міського самоврядування. Вони мають право обирати органи і посадових
осіб місцевого самоврядування, бути обраними або призначеними до органів
місцевого самоврядування або їх посадовими особами, брати участь у
місцевих референдумах, зборах громадян за місцем проживання та
користуватися іншими передбаченими Конституцією України, законами
України та статутами територіальних громад правами на участь у
здійсненні місцевого самоврядування.
Територіальна громада безпосередньо вирішує питання, віднесені до
відання місцевого самоврядування використовуючи різні форми прямої
демократії.
Сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх створення) ради —
представницькі органи місцевого самоврядування, які представляють
відповідні сільські, селищні, міські або внутрішньо міські (районні у
місті) територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх
інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені
Конституцією та законами України.
Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті у рад й
визначається відповідною радою самостійно в межах, визначених Законом
України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних,
міських голів». Обласні та районні ради мають дещо іншу, ніж сільські,
селищні, міські ради природу. Вони не виступають представницькими
органами обласних та районних громад, Конституція України не визнає
наявності таких громад і не розглядає населення області, району як
суб’єкти місцевого самоврядування, а обласні, районні ради
конституюються як органи місцевого самоврядування, що представляють
спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст у межах
повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а
також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Загальний склад обласної, районної ради визначається відповідною радою
самостійно в межах, визначених Законом України «Про вибори депутатів
місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». При цьому Закон
передбачає, що загальний склад районної ради визначається з урахуванням
кількості територіальних громад адміністративно-територіальних одиниць,
що входять до складу району. Територіальні громади в межах району
повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. При
цьому у разі наявності у районі до 10 (включно) територіальних громад
кожна територіальна громада має бути представлена в районній раді не
менш як 4 депутатами, від 11 до 30 (включно) – 3 депутатами, понад 30 –
2 депутатами. В цілому загальний склад районної ради не повинен
перевищувати 120 депутатів.
Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою
територіальної громади відповідно села (добровільного об’єднання в одну
територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Він здійснює
три основні функції:
представляє територіальну громаду у відношеннях з іншими територіальними
громадами, органами державної влади, підприємствами, установами і
організаціями;
головує на пленарних засіданнях відповідної ради;
очолює виконавчий комітет відповідної ради.Виконавчі органи сільських,
селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними
відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень
органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам
виконавчої влади.
Виконавчий комітет ради утворюється відповідною радою на строк її
повноважень у складі відповідно сільського, селищного, міського голови,
районної у місті ради — голови відповідної ради, заступника
(заступників) сільського, селищного, міського голови із питань
діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря)
виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших
виконавчих органів ради, інших осіб. До складу виконавчого комітету
сільської, селищної, міської ради входить також за посадою секретар
відповідної ради.
Очолює виконавчий комітет відповідно сільський, селищний, міський
голова, районної у місті ради – голова відповідної ради. Після
закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови,
голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої
повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Використана література
Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. Місцеве
самоврядування в Україні (муніципальне право) // Навчальний посібник.-
К.: Атіка, 2000.
Оніщук М., Кампо В. Правові засади місцевого самоврядування в Україні. –
К.: 1998.
Колодій А. М., Олійник А. Державне будівництво і місцеве самоврядування:
Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
