Біржа та біржова торгівля (реферат)

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Біржа та біржова торгівля

План

Виникнення і розвиток біржі.

Основні види товарних бірж.

Біржові товари.

Котирування цін на біржі.

Біржові операції.

Етапи створення товарної біржі.

Найважливіші центри біржової торгівлі в світі.

1. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВІТОК БІРЖІ

Біржа виникла в ХIII-ХV століттях в Північній Італії, але широке
застосування в діловому світі отримала в ХVI столітті в Антверпені,
Ліоні і Тулузе, потім в Лондоні і Гамбурзі. З ХVII століття біржі вже
діяли в багатьох торгових містах європейських держав.

Під біржами малися на увазі будівлі, де збираються ділові люди і
причетні до торгівлі особини для ведення переговорів і висновку оптових
торгових операцій відповідно до встановлених правилами. Перші біржі були
лише товарні, значення яких полягало в тому, що вони замінили
купівлю-продаж наявним товаром з рук в руки на покупку по зразках через
біржових посередників.

Перша товарна біржа була встановлена ще в 1703 році, але об’єктивні
умови не сприяли її розвитку.

Деручи російська біржа була відкрита в Санкт-Петербурзі в 1724 долі.
Створення ж Московської біржі пов’язано з декретом Катерини II «Про
затвердження плану побудови гостинного двору з біржею при ньому»,
підписаного імператрицею в 1789 році. Проте практична діяльність
Московської біржі, розташованої на Ільінке почалася лише після війни
1812 долі. В числі перших російських бірж була Одеська, заснована в 1796
році.

Помітний розвиток біржового руху в Росії відбувся в 30-40-х минулого
сторіччя, коли зростання фабрично-заводстких і кустарних підприємств
стимулював розширення торгово-ринкових відносин. В ці роки виникли біржі
в Кремчуге, Рибінське, Ніжньому Новгороді і інших торгових центрах
Росії.

Основнім же періодом затвердження біржової діяльності в Росці були
60-70-е роки, що безпосередньо було пов’язане зі всплесгрудка
економічного подьема в країні у зв’язку з реформами 1861 го так, коли
біржі виникли практично у всіх крупних містах Росці.

Вся діяльність біржових установ регламентувалася положеннями Статуту. В
ньому строго визначалася процедура, умови і правила висновку операцій,
має рацію і обов’язки учасників.

До 1917 долі в Росії було зареєстроване 115 торгових і універсальних
бірж і відповідне число біржових комітетів.

Після Жовтневої революції діяльність біржових комітетів як і самих
бірж, була припинена: сморід не вписувалися в теорію і практику
«військового комунізму». Проте НЕП відновив біржі в правах. Перші
товарні біржі в країні Порад виникли в кінці 1921 роки (Вятськая,
Ніжегородськая), чотири місяці 1922 долі Булі періодом найшвидшого
зростання їх числа.

До серпня 1922 долі, коли вийшла ухвала Ради праці і оборони про біржі,
що стало основою їх існування, їх число досягло 50. До 1923 долі їх
насчитывалость 79, а в до 1924 р. — 96.

Найбільше значення в біржовому обороті мала Моськовська товарна біржа,
оборот якої досяг 39.3% всього біржового обороту, а потім Ленінградська
(9.1%), Харківська (8.1%), на інші 109 бірж доводилося — 43.5%.

Більшість бірж, відповідно до резолюції IX з’їзду Порад, виникли як
державні, кооперативні або государственозно-кооперативні. Проте в деяких
випадках в зародженні брала долю приватна торгівля (так, Воронежська
біржа виникла як «Обьедіненная біржа державних, кооперативних і
суспільних установ і організацій і приватних підприємств»).

Оскільки юридична природа радянських товарних бірж викликала суперечки,
разьяснениями комвнуторга від 18.01 і 17.02.23 долі біржі були визнані
суспільними організаціями.

Як організації суспільні, товарні біржі користувалися відносною
незалежністю, встановлюючи внутрішню організацію і розпорядок роботи
біржових інститутів — маклериата, котировальний, арбітражною коммиссии і
ін.

Основнім принципом організації товарної біржі була виборність її
органів. Комвнуторгу повідомлялися дані про особовий склад вибраного
біржового комітету.

В цілому конкретні заходь діяльності бірж можна разбити на наступні
групи: діяльність бірж як органу захисту інтересів торгівлі; створення
центрального ринку; виявлення стани ринку і цін; сприяння розвитку більш
високих форм торгівлі.

В 1930 році діяльність радянської біржі припинилася. Що затверджувалася
в країні тоталітарна командно-розподільна система не потребувала більш
механізмі вільного ринкового регулювання. За плановими основами
народного господарства стояла залізно регламентна примусова система
контрольованого виробництва і розподіли, тримаюча в руках свободу і
права людини, його матеріальні і духовні споживи.

Чергове відродження біржі в наші дні диктується життєвими вимогами
повернутися нарешті до розумних методів господарювання, апробованим
досвідом історії людства. Першою Мосгорісполкомом 19 травня 1990г. була
зареєстрована МТБ. Сьогодні в Росці вже близько 400 бірж різної
спеціалізації, у тому числі біржа праці в Москві. В нашій країні
найбільша кількість бірж, Аллі обороти їх комерційної діяльності
найменші. Проте серед діючих бірж багато і крупних, з відносно великим
торговим оборотом, в числі яких Російська товарно-сировинна біржа
Далекосхідна товарна біржа, Байкальська товарно-сировинна біржа,
діяльність якої охоплює Читінську, Іркутськ області і Бурятську АССР,
Всеросійська біржа АПК в Рязані і інші. В числі членів цих бірж крупні
промислові підприємства і зарубіжні фірми.

Сам факт вторинного відродження біржі після її ліквідації в 1930 р. —
достатня підстава для затвердження, що воно йде від самого життя як
невідкладне явище насущних економічних потреб суспільства. Оптова
біржова торгівля — перевірена століттями прогресивна форма комерційного
посередництва. По цьому шляху йдуть всі цивілізовані народи. Немає
сумніву, що, подолавши

всі труднощі і перешкоди, і Росія не тільки практично реалізує цю форму
комерційних відносин, але і сама включитися в світову систему біржової
торгівлі.

2. ОСНОВНІ БАЧ ТОВАРНІХ БІРЖ.

Товарна біржа — організація, діюча на основі самоокуповуванні для:
надання посередницьких послуг з висновку торгових операцій;
впорядкування товарної торгівлі; регулювання торгових операцій і дозволу
торгових суперечок; збору і публікаціївідомостей про ціни, стани
виробництва і інших чинниках, надаючих вплив на ціни. Предметом операцій
на товарній біржі є товар і договоры на його поставку.

Товарна біржа, як правило, не є комерційною предприйняттям. Отрімання
великого прибутку — це не її мета. З определенний часткою умовності
товарні біржі можна представити у вигляді консорціуму, який створюється
зацікавленими виробниками і

посередницькими фірмами для здійснення сумісного проекту організації
регульованого ринку товарів, що забезпечує шкірному з його учасників
проведення збутових і закупівельних операцій.

Вігода учасників забезпечується економією витрат на проведення
комерційної роботи.

Можліво створення біржі і як комерційного підприємства акціонерного
типу. Аллі при цьому організаторів — учасників повинне бути значною
мірою менше ніж клієнтів, що користуються її услугамі. Тоді на користь
засновників позначиться прибутковій робота біржі за рахунок надання
різного роду посередницьких послуг.

Самим найвищим органом управління біржі служити збір акціонерів.
Поточне керівництво діяльністю біржі здійснює комітет склад і голову
якого вибирає збір акціонерів.

Основні особини, діючі на біржі, — брокери, представляючі учасників
біржі і укладаючі операції від їх особини. В цьому випадку брокери
виступають як агенти. Якщо брокерська контора проводити операції за свій
власний рахунок, то вона виступає як принципал.

Зупінюся на основних задачах структурних підрозділів біржового апарату:

1. Центр економічного аналізу здійснює:

— контроль за конъюктурой ринку продукції;

— підготовку конъюктурных оглядів;

— аналіз технічних, економічних і інших чинників

здатних вплинути на конъюктуру ринку;

— конъюктурные прогнози;

— платні консультації з економічних питань.

2. Договірно-правовий відділ з арбітражем здійснює:

— оформлення договорів між партнерами по операції;

— юридичне оформлення операцій, контролює правильність їх здійснення
маклерами;

— контроль правомірності дій учасників торгів;

— підготовку справ до розгляду їх в арбітражній комісії.

3. Транспортно-таріфній відділ здійснює:

— організацію і забезпечення доставки купленої на біржі продукції;

— консультування продавців і покупців з питань, пов’язаним з
транспортуванням;

— підготовку пропозицій за ефективними способами доставки партії
вантажів покупцю;

— оформлення розрахунків за доставку вантажів.

4. Відділ вдосконалення біржової торгівлі здійснює:

— аналіз рівня розвитку і стану торгівлі на данний біржі;

— пошук шляхів підвищення ефективності і якості работи біржі;

— розробка і упровадження нововведень, спонукаючий біржовий апарат до
більш активної діяльності;

— вивчення досвіду організації біржової торгівлі в країні і за рубежем.

5. Інформаційний центр забезпечує:

— отримання, зберігання і обробку всієї циркулюючо інформації;

— надання членам і відвідувачам біржі послуг з проведенню необхідних
розрахунків, а також за інформаційним обслуговуванню.

6. Відділ організації і забезпечення біржової торгівлі здійснює:

— вміст біржового залу в належному порядку;

— забезпечення біржі комерційною інформацією;

— забезпечення членів біржі необхідними матеріалами і умовами для
висновку операції.

7. Адміністративно-господарський відділ здійснює:

— традиційні господарські задачі;

— рішення задач, пов’язаних з веденням бухгалтерських подів, рішення
питань по оплаті праці і кадрах.

8. Маклеріат забезпечує:

— здійснення біржової торгівлі в біржовому залі;

— надання маклерів членам біржі для здійснення ними торгових операцій;

— оформлення операцій;

— контроль виконання обома сторонами договірних зобов’язань;

— експертизу партій товарів, що поступають на біржовій торг.

В своєму розвитку товарні біржі пройшли декілька ступенів від оптового
ринку, де операції скоюються з наявними партіями товару до сучасного
ф’ючерсного ринку.

Правила торгівлі по ф’ючерсних контрактах відкривають можливості: за
продавцем зберігається право вибору — доставити продукцію або відкупити
терміновий контракт до настання терміну поставки товару; покупець —
прийняти товар або перепродувати терміновий контракт до настання терміну
поставки.

Серед переваг, які представляють ф’ючерсні контракти, можна виділити:

1) поліпшення планування;

2) вигода;

3) надійність;

4) конфіденційність;

5) швидкість;

6) гнучкість;

7) ліквідність;

8) можливість арбітражу.

Розглянемо ці переваги докладніше.

1. Поліпшення паланирования.

Розглянемо на прикладі країни, що проводити продукт на експорт.
Скажімо, какао. Як вона плануватиме свою стратегію збуту? Вона може:

а) знаходити покупця шкірного місяця або кожний квартал коли продукт
готовий;

б) продавати всю кількість продукту першому покупцю який оголошується,
за ціною, яку він запропонує;

в) звернутися до «ф’ючерсних ринків», скориставшися що надається біржею
механізмом фіксованої ціни, а продати свій продукт в найслушніший годину
якнайкращому покупцю.

Простота і привабливість ф’ючерсних контрактів полягає ще в тому, що
виробник какао, вступаючи в таку торгівлю і захищаючи собі від ризику
принести збитки на своєму продукті, дає можливість виробнику шоколаду
придбати це какао, з доставкою в майбутньому і, таким чином,
застрахувати собі від перебоїв в постачанні сировиною.

2. Вігода.

Будь-яка торгова операція вимагає наявності торгових партнерів. Аллі
далеко не завжди легко знайти в потрібний момент відповідного покупця і
продавця.

«Ф’ючерсні ринки дозволяють уникнути подібній неприємній ситуації і
скоювати покупку» і продажів без конкретно названого партнера. Більш
того, «ф’ючерсні ринки дозволяють отримати або сплатити якнайкращу ціну»
на даний момент. За наявності ф’ючерсного контракту і продавець, і
покупець мають в запасі годину, щоб купити або продати товар в
майбутньому з якнайкращою вигодою для собі, не пов’язуючи собі з певним
партнером.

3. Надійність.

Більшість бірж має розрахункові палати, через які продавцями і
покупцями проводяться всі розрахункові операції. Це дуже важливий
момент, хоча біржа і не є прямою учасником торгової операції, вона
фіксує і підтверджує всяку купівлю і продажів.

Колі на біржі проводитися купівля-продажів якогось товару, розрахункова
палата має від продавця і покупця відповідне забезпечення цієї операції.
Контракт, реалізовуваний через посредство розрахункової палати, у
багатьох відношеннях надійніше контракту з будь-яким конкретним
партнером, включаючи державні агентства.

4. Конфіденційність.

Ще одна важлива межа «ф’ючерсних ринків» – анонімність якщо вона бажана
для продавця або покупця.

Для багатьох найбільших виробників і покупців, чиї продажі і закупівлі
роблять могутній вплив на світовий ринок можливість продати або купити
товар конфіденційно має дуже важливе значення. В таких випадках біржові
контракти не-

заменимы.

5. Швидкість.

Більшість бірж, що особливо мають справу з товарами широкого
споживання, може дозволити швидку реалізацію контрактів і товарів без
зміни цін. Завдяки цьому торгівля скоюється дуже швидко.

Як це відбувається? Напріклад, хтось хоче купити 10000т цукру. Він може
це зробити, купивши 200 ф’ючерсних контрактів по 50т на один контракт.
Таку операцію може бути вчинений за декілька хвилин. Далі, всі 200
контрактів гарантовано, і тепер у покупця є годину для переговорів на
надання більш вигідних розуму.

6. Гнучкість.

У ф’ючерсних контрактах закладений колосальний потенціал здійснювати з
їх допомогою незліченну безліч варіантів операцій. Адже і продавець, і
покупець мають нагоду як поставити (прийняти) реальний товар, так і
перепродувати біржовій контракт до настання терміну поставки, що
відкриває перспективи широкої і багатоманітної варіантності.

7. Ліквідність.

Кажучи загалом, «ф’ючерсні ринки мають величезний потенціал» для
безлічі операцій, пов’язаних з швидким «переливом» капіталу і товарів,
тобто ліквідністю. Одним з показників ліквідності є загальний об’єм
торгівлі на біржах. Об’їм торгівлі на ф’ючерсних біржах тільки з
товарами перевищує 2.5 трлн.долл.

8. Можливість арбітражних операцій.

Завдяки гнучкості ринку і точно певних стандартів цих контрактів,
відкриваються широкі можливості. Сморід дозволяє звістки справи
виробникам, покупцям, біржовим ділкам з необхідною гнучкістю операцій і
маневреністю політики фірм в ринкових умовах, що змінюються.

Тепер про різницю між відкритою і закритою біржами. Вона полягає в
тому, що в першому випадку операції можуть заключатьця тільки між
біржовими маклерами і брокерами, які представляють інтереси і виступають
від імені як учасників біржі, так і разових покупців. В іншому випадку
контракти можуть укладати і клієнти біржі як самостійно, так і через
посередників. На початковому етапі, коли ще не відпрацьований механізм
біржової торгівлі і відсутні методи захисту інтересів продавців і
покупців, доцільно проводити закриті торги.

Будь-яка товарна біржа має два основні напрями деятільності: оптова
торгівля з одного боку і котирування цін товарів з іншою. Зупінюся на
останньому.

У всіх зарубіжних країнах біржова діяльність наряду з банківською і
копійчаною системою служать об’єктом державного регулювання. Це не
випадково. В ринковій економіці при відсутності прямого директивного
втручання в підприємницьку діяльність саме біржі є інструментом
косвенозної, але вельми істотної дії на бізнес. Недівлячись на ті, що на
біржі контролюється невелика кількість

товарів, більшість з їх носити стратегічний характер. Поцьому ті ціни,
які на біржі в умовах вільного ціноутворення відображають рух ринку того
або іншого товару, слутисне своєрідним індикатором стану економіки
країни.

Сьогодні між найбільшими товарними біржами налагоджені інформаційні
зв’язки. Це сприяє вирівнюванню цін і формуванню єдиного світового
ринку.

3. БІРЖОВІ ТОВАРІ.

Їх кількість і асортимент постійно змінюється. Якщо в кінці ХIХ століття
в це число входило до 200 товарів, то на сьогодні їх число зменшилося до
60-65, з їх близько 45 постійно звертаються на біржі.

Чим викликаний вибір того або іншого товару? Останній повинний володіти
певним набором якостей. По-перше, він повинний відповідати певним
стандартам по кількості і якості. По-друге, ціна на товар повинна бути
мінливою, коливатися поклад від погодних або інших розуму. В-третьїх,
товар повинний дробитися і бути транспортабельним.

ae

e

ue

- r ~ c ¤ ? ? 3/4 A Oe O -

,

\

j

l

|

?

¬

Ae

o

ue

th

NСюді входять енергоносії, дорогоцінні і кольорові метали.Слідує
відзначити, що на товарній біржі разом з контрактами на звичайні товари
звертаються контракти на цінні папери, у тому числі державні облігації,
акції акціонерних банків, акції виробничих акціонерних суспільств,
депозитні банківські сертифікати.

4. КОТІРУВАННЯ ЦІН НА БІРЖІ.

Котірування цін є однією з головних функцій товарної біржі. Прослідимо
як відбувається цей процес на простому прикладі.

Допустімій у нас є двадцять виробників і ста покупців певного товару,
територіально розташованих на великій відстані один від одного. Існує
свобода цін і господарських зв’язків. Кожній споживач самостійно
зв’язується з виготівниками. За відсутності надійної інформаційної сіті
ціни на товар сильно коливатимуться.

Ті ж двадцяти виробників і ста споживачів представляють в
концентрованому вигляді свій попит і пропозиція на біржі. З’являється
одна ринкова ціна, що служити орієнтиром для всіх. Колівання конкретних
цін не такі значні, появляетця їх базис, який відповідає у принципі
рівню общественозний необхідних витрат. Хто його перевищує, тієї зазнає
збитки і вибуває з гри.

Процес котирування дуже трудомісткий і вимагає обліку самих різних
ціноутворюючих чинників. Пріведемо основні правила які необхідно
враховувати в обов’язковому порядку.

Перш за все товари необхідно котирувати у відповідності із стандартами.
З цієї точки зору смороду можуть носити як одиничний характер, так і
виступати у вигляді груп із загальними технологічними і іншими
характеристиками.

Необхідно копіювати тільки ті товари, операції по яких скоюються
систематично. Іншими словами, котируються тільки найважливіші, постійно
виставляються ресурси, занесені в твердий список, — базу біржового
бюлетеня.

При котируванні по можливості виключаються ціни, що не відображають
ринку даного біржового дня: якщо за відсутності пропозиції ціна операції
нижче за типову ціну минулого біржового дня де була достатня пропозиція,
вона повинна бути виключена. Колі за день операцій по даному товару не
виявляється, то попередні ціни на нього не можуть служити показником
ринку. Сморід виключаються з процесу котирування.

При котируванні слід виділити мінімальний об’єм продукції, при
порушенні якого операція не враховується. Ціни на одиницю товару
звичайно різні поклад від вели-

лагодь опту, при крупнооптовой реалізації смороді менше, при
мелкооптової — більше. Для вирішення цієї проблеми можна використовувати
один з двох методів. Перший полягає у виділенні звичайного об’єму партії
і по ньому скоюється найбільша кількість операцій. Тоді ціни
визначаються виходячи з партії і сморід вносяться в бюлетень. Інший
метод полягає у виділенні різних груп партій. Котірувальна ціна
визначається для кожної з їх.

При котируванні враховуються і умови розрахунку по операціях: на
наявний товар або на термін.

На рівень цін, а отже, і на котирування, впливає така обставина, як
статус контрагентів. У державних підприємств і організацій звичайно
нижче, ніж у кооператорів і приватних осіб.

Існує ще цілий ряд правил біржового котирування, враховує дія на тихий
або інших чинників. Напріклад, визначення конъюктуры ринку. Воно
грунтується на трьох характеристиках: деручи — співвідношення попиту і
пропозиції на кожний товар; друга — тенденції руху цін, тобто динаміка
цін на кожний товар в перебігу даного періоду біржових торгів; третя —
кількість досконалих операцій.

На сучасних ф’ючерсних біржах ціни виходять за рамки елементарного
орієнтиру. Переважання операцій з майбутнім, ще не проведеним товаром
припускає висновок контрактів з вказівкою в них дня проведення біржового
збору, ціна якої і стане продажною. Тобто в документі указується, що
розрахунки проводяться за котирувальною ціною, виведеною на біржі через
заданий проміжок часу. За цей час контракт переходить з рук в руки
десятки разів, що дає широкий простір для біржової спекуляції.

І в ув’язненні можна зробити висновок, що котирувальні ціни завдяки
значній концентрації попиту і пропозиції в біржовому процесі стають
об’єктивним показником стану ринку і одночасно чинником подальшої зміни
структури виробництва.

5. БІРЖОВІ ОПЕРАЦІЇ

На існуючих в світі товарних біржах активно функціонують фондові
відділи. Створені такі відділи і на біржах Росії. В травні 1991 року
почали здійснювати операції з цінними паперами на РТСБ і МТБ. Тому в
цьому розділі будуть розглянуті фондові операції і торкнуться питання
про ринок цінних паперів.

Отже, ринок цінних паперів виконує дві функції:

1) зводить покупця з продавцем;

2) сприяє стабілізації цін, врівноважуючи попит і пропозицію.

Практично всі облігації продаються на «вуличному ринку». «З прилавка»
продаються і акції, у випадку, якщо компанія відмовилася від послуг
біржі. Але в більшості випадків акції розповсюджуються через біржі. Вони
виконують роль навідника, що дозволяє інвесторам знаходити саме те, що
їм необхідно. Під впливом біржі складаються ціни і на «вуличному ринку».

Торгівля «з прилавка».

Операція з цінними паперами виконується по наступній схемі. Отримавши
замовлення від покупця, уповноважений представник (УП)
інвестиційно-ділерської фірми (БФ)в регіоні передає його для переробки в
центр, де замовлення потрапляє в торговий відділ. Якщо цінні папери
включені в біржовий список, то замовлення передається для виконання
біржовому трейдеру фірми. Якщо клієнт хоче купити папери позабіржового
обороту, то включається механізм «вуличного ринку». На цьому ринку і
облігації, і акції торгуються одним способом (шляхом телефонних
переговорів між фізично роз’єднаними брокерами, а не через особистий
аукціон). Отримавши замовлення на покупку цінних паперів, брокер по
телефону розшукує свого колегу, має інформацію про продавців. Торгівля
акціями «з прилавка» триває довше, ніж біржові сесії, і іноді займає
весь діловий день. Але за об’ємом вона істотно поступається біржовій
торгівлі. На «вуличному ринку» торгуються акції багатьох молодих
компаній. Проте тут можна знайти і акції старих фірм, чиє керівництво із
тієї або іншої причини уникає біржі.

Фондова біржа

Якщо облігації продаються в основному «з прилавка», то центральним
ринком акцій найбільших фірм є біржа. На біржі продавці зустрічаються з
покупцями і ціни встановлюються за законом попиту і пропозиції. Класична
біржа – це аукціон, де торгівля ведеться за допомогою обміну усними
инс-трукциями між трейдерами (представниками брокерських фірм в торговій
зоні біржі). Останніми роками завдяки розвитку обчислювальної техніки
виникли і автоматизовані системи купівлі-продажу цінних паперів
(наприклад, CATS на Торонтськой фондовій біржі, CORES — в Парижі і
Мадриді). Але класична біржа ще домінує, і найкрупнішим її представником
є Нью-йоркська фондова біржа.

В біржовій торгівлі ключовим поняттям являляется ліквідність (здатність
ринку поглинути розумну кількість цінних паперів при розумній зміні ціни
останніх). Ліквідний ринок характеризується: приватними операціями,
вузьким розривом між ціною продавця і ціною покупця, найбільшими змінами
цін від операції до операції. Відхилення від цих норм чреваті розвитком
криміногенної ситуації, панічних настроїв серед інвесторів. Біржа робить
все від неї залежне, щоб підтримати ліквідність і не допустити подібних
відхилень. Ліквідність ринку тим вище, чим більше число учасників
купівлі-продажу.

Перед розглядом техніки брокерської операції опишу існуючі форми
замовлення на купівлю-продаж. Уповноважений представник біржової фірми
може отримати «ринкове замовлення». Це замовлення купити або продати
певне число акцій за якнайкращою ціною ринку. Всі замовлення, де немає
ціни, звичайно вважаються «ринковими», тобто передбачається, що клієнт
готовий заплатити або поступитися за запропоновану ціну.

Наступна форма — лімітоване замовлення. В ньому клієнт указує конкретну
ціну, по якій далжна відбутися операція, або кращу ціну, якщо трейдер
здатний отримати таку. Лімітоване замовлення — це замовлення, яке
дозволяє трейдеру деяку свободу вибору ціни при здійсненні операції.

Денним замовленням називається замовлення з денним терміном дії. Всі
замовлення вважаються денними, якщо в них не вказаний інший термін. У
відмінності від денної відкрите замовлення вважається в торговій книзі
брокера до тих пір, поки він не виконаний або відмінений.

Замовлення «все або ніщо» означає, що трейдер повинен купити або
продати всі акції, вказані в замовленні, перш ніж клієнт погодиться з
виконанням. Протилежністю йому є замовлення «прийму в будь-кому
виде»,предполагающий, що клієнт прикмет будь-яка кількість акцій вплодь
до замовленого максимуму. Замовлення «виконати або відмінити» означає,
що як тільки частина замовлення, яку можна задовольнити, виконана, решта
частини відміняється.

Замовлення «або-або — це вже віддане розпорядження, тоді як замовлення
на інші цінні папери ще чекають свого виконання. Як тільки трейдер
виконає замовлення «або-або, інші замовлення автоматично відміняються.
Замовлення «з перемиканням» означає, що виручка від продажу одних акцій
може бути використаний для покупки інших.

Контингентне замовлення передбачає одночасну покупку одних і продаж
інших акцій.

Стоп-заказ буває двох видів. По-перше, це замовлення, яке підлягає
виконанню як «ринковий», якщо ціна акції падає нижче за визначеної
клієнтом ціну (стоп-цены). Мета – або спробувати скоротити збиток, який
може принаймні понести частину прибутку, який може виникнути. По-друге,
це замовлення, що поступило від особи, яка продала акції з короткої
позиції з метою зниження збитку, якщо ціна акцій почне рости.

Повернемося до брокерської операції. Припустимо, після консультації з
УПом брокерській фірмі в своєму районі один клієнт вирішив купити 100
акцій «А», а інший клієнт — продати 100 акцій «А». Навівши довідки на
біржі, УПи повідомили своїм клієнтам, що за «А» запропоновано максимум
10.5 долл. за акцію, а запитане мінімум 10.75 долл. Таким чином,
покупець знає, що мінімальна ціна, по якій зараз продають «А» рівна
10.75, а продавець знає, що максимальна ціна, яку пропонують за «А»,
рівна 10.5. Операція між ними можлива в тому випадку, якщо покупець
погодитися на 10.75 або продавець поступиться за 10.5.

Припустимо, клієнти проінструктували УПов отримати якнайкращу поточну
ціну за «А» і тим самим зробили «ринкове замовлення». УПи передають це
замовлення в торговий відділ своїх фірм, а звідти вони потрапляють до
трейдерів для виконання в торговому залі

біржі. Трейдери обох фірм повинні докласти всі зусилля, щоб виручити
якнайкращу ціну за клієнтів.

Трейдер покупця бачить, що за «А» пропонують 10.5, але ніхто не бажає
продавати за таку ціну. Оскільки він має доручення купити «А» «на
ринку», то він може запропонувати 10.6. Трейдер продавця бачить, що
хтось безуспішно намагається продати «А» за 10.75. Почувши нову ціну —
10.6, він вирішує продати за неї і викрикує «Продано 100 «А» за 10.6″.
Операція вважається тією, що відбулася з моменту підписання двома
трейдерами контракту, підтверджуючого купівлю-продаж . В даному випадку
інвестиційний ділер виступив як брокер, здійснюючи агентське
обслуговування клієнта. Приблизно таку ж процедуру проробляє диллер в
ролі принципала. Особливість полягає в тому, що диллер скуповує цінні
папери з дисконтом (різниця між номінальною вартістю цінного паперу і
ринковою ціною) від поточної ціни, створює власний портфель, з якого
торгує у міру потреби.

6. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ТОВАРНОЇ БІРЖІ

Основним питанням є вибір місця розташування товарної біржі і видів
продукції, реалізовуваних на них. Світовий досвід свідчить, що біржі, як
правило, повинні розміщуватися переважно в крупних центрах в
максимальному наближенні до самих концентрованих джерел матеріальних
ресурсів.

На ПЕРШОМУ етапі ініціатори цієї справи повинні чітко визначити, що
вони можуть і бажають отримати на початковій стадії розвитку біржі і в
майбутньому — при подальшому просуванні до ринку.

Наприклад, що може отримати підприємство в результаті участі в біржовій
торгівлі на стадії її становлення? Це перш за все можливість найбільш
вигідно продати, купити або обміняти товар, отримати інформацію про стан
попиту і пропозиції в країні, про платоспроможність і надійність
контрагента на операції.

На більш пізній стадії розвитку біржової торгівлі підприємства
отримають широкі можливості страхування себе від несприятливих коливань
цін на ринку, користуватися пільговим кредитуванням під висновок ними
біржової операції, одержувати інформацію про попит і пропозицію товарів
практично зі всього світу.

Державні відомства і місцеві органи управління, завдяки створенню
товарної біржі, можуть добитися підвищення ділової активності і
можливості впорядковування торгової діяльності.

На ДРУГОМУ етапі потрібно наперед вибрати товари, на реалізації яких
спеціалізуватиметься біржа.

Нагадаю ознаки біржового товару:

1) стандартизированность;

2) взаємозамінність;

3) низький рівень монополізації;

4) масовість виробництва.

Як правило, біржовий товар володіє також такою характеристикою, як
стійкий попит, який можна чекати і в майбутньому.

Що стосується вибору міста, де створюватиметься товарна біржа, то
необхідно перш за все враховувати також чинники, як наявність розвинутих
інформаційних сітей і складських площ.

На ТРЕТЬОМУ етапі ініціатори створення товарної біржі вибирають її
потенційних засновників. Для цього використовується інформація, зібрана
ініціаторами в процесі господарської діяльності, а також є у інших
організацій, наприклад у статистичного управління і т.д.

Вибір потенційних засновників здійснюється виходячи з наявності у них
можливостей вкладення в створення біржі фінансових коштів, залучення на
біржові торги матеріальних ресурсів, широких зв’язків з підприємствами і
організаціями.

На наступному, ЧЕТВЕРТОМУ етапі головна увага слідує уділити рекламі
товарної біржі серед її майбутніх засновників.

8. НАЙВАЖЛИВІШІ ЦЕНТРИ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ В СВІТІ

Для біржової торгівлі характерна висока концентрація оборотів по
країнах і біржах. Переважна частина біржового обороту зосереджена в
провідних торгових і фінансових центрах миру — США, Великобританії і
Японії, на які доводиться до 98 відсотків об’єму біржових операцій з
товарами у вартісному виразі. Крім того на товарних біржах ведеться так
само ф’ючерсна і опційна торгова цінностями, валютами, процентними
ставками і т.п.

Формування центрів біржової торгівлі обумовлено дією цілого ряду
чинників. Серед них найважливішою є наявність достатніх фінансових
ресурсів, розвиток засобів зв’язку і іншої інфраструктури, зручність
географічного положення, сприятливе законодавство в частині податкового
і валютного регулювання.

Найбільшою товарною біржею миру є «Чікаго Борд оф Трейд». На ній
полягають операції з контрактами на пшеницю, кукурудзу, овес, соєві
боби, срібло, золото, а також на державні цінні папери, банківські
депозити. В 1989 році кількість проданих на біржі ф’ючерсних контрактів
перевищила 112 млн., а опційних — 26 млн.

Друга за величиною біржа миру також розташована в Чікаго. Це «Чікаго
Меркентайл Ексчейндж». Власне товари складають порівняно невелику
частину її обороту. В 1989 році лише близько 8 млн. операцій з 87 млн.
було укладено на торгівлю живою великою рогатою худобою, живими свинями,
пиломатеріалами. Решта кількості доводилася на продажі контрактів, в
основі яких лежать валюти, євродоларові депозити, державні цінні папери.
Об’єм опційних операцій перевищив 17 млн.

Третім по обороту є «Нью-Йорк Меркентайл Ексчейндж», але за об’ємом
операцій з товарами ця біржа сопоставима з «Чікаго Борд оф Трейд». В
1989 році на ній було зроблене більше 32 млн. ф’ючерсних і 6 млн.
опційних операцій з нафтою, бензином, дизельним паливом, платиною і
паладієм.

Як представники найбільших бірж Європи хочу назвати англійські біржі:

— Лондонська біржа металів (аллюміній, мідь, свинець, цинк, нікель);

— Лондонська міжнародна нафтова біржа (мазут, дизельне паливо, нафта).

Паризька біржа «МАТІФ» в 1989 році вийшла на четверте місце по
біржовому обороту після раніше перерахованих бірж США. Найбільшою
японською біржею є Токійська товарна біржа, оборот якої перевищив 12
млн. контрактів. На ній полягають операції з бавовняною і шерстяною
пряжей, каучуком, платиною, золотом, сріблом.

У відмінності від міжнародних, регіональні біржі обслуговують переважно
ринки декількох країн. Так «Болтик фьючерз эксчэйндж» в Лондоні веде
торгівлю сельскохозяйстенной продукцією і орієнтована в основному на
ринок країн ЕЕС.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *