Технічні засоби пожежегасіння

Реферат на тему:

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Загальні положення

Пожежегасіння — це процес припинення горіння внаслідок дії вогнегасник
речовин та сполук. До основних вогнегасник речовин та сполук, що
застосовуються для гасіння пожеж та окремих вогнищ, належать вода,
водяна пара, хімічна і повітряно-механічна піна, водні розчини солей,
інертні гази, галоїдно-вуглеводні сполуки, сухі порошки та пісок [16, с.
370-336 ].

Вода найпоширена речовина для пожежегасіння. Потрапляючи на горючі
матеріали, вода змочує і зволожує їх, знижує температуру горіння за
рахунок поглинання теплоти на пароутворення, а водяна пара зменшує
концентрацію летких горючих речовин в зоні горіння і стримує проникнення
до неї кисню повітря.

Для посилення вогнегасних властивостей води (у 2…2,5 рази), підвищення
змочуючої її здатності до води у деяких випадках спеціальними пристроями
додають поверхнево-активні речовини (змочувачі). За допомогою води можна
створювати водяні завіси, а її струменем збивати полум’я.

Для гасіння твердих речовин переважно рослинного походження, а також
пожеж всередині приміщення, відкритих поверхонь застосовують компактні
струмені, а для гасіння важких нафтопродуктів — тонко розпилені
струмені.

Воду як вогнегасну речовину не можна застосовувати у таких випадках:

— при температурах нижче О °С, внаслідок чого можуть рватися пожежні
рукави, псуватися насоси;

— при загорянні рідин з питомою масою меншою за воду;

— при гасінні електроустановок під напругою;

— завдання шкоди приміщенням та архівним цінностям (намокання,
набрякання покрить, розчинення, що може стати причиною обвалів
приміщень);

— при займанні матеріалів, що зберігаються поряд з карбідом кальцію і
негашеним вапном, металевого натрію, калію, магнію та інших речовин, при
дії води на які можуть виділятися горючі або вибухонебезпечні речовини;

— при пожежах на складах отрутохімікатів та мінеральних добрив;

— при гасінні речовин, що горять без доступу кисню.

Водяна пара застосовується для гасіння твердих, рідинних і газоподібних
речовин що знаходяться в закритих приміщеннях. Вона знижує концентрацію
кисню в зоні горіння, завдяки чому гальмується процес горіння.
Найдоцільніше використовувати там, де є джерела необхідної кількості
водяної пари. Концентрація пари становить 35% від об’єму приміщення.

Водяну пару застосовують у приміщеннях до 500 м3 і в разі невеликих
вогнищ н .відкритих майданчиках і установках.

Піни бувають хімічні та повітряно-механічні. Повітряно-механічна піна
утворюється за допомогою спеціальних пожежних стволів, де вода (9,7%)
під тиском 0,3…0,6 МПа спочатку змішується з піноутворювачем (0,3%), а
потім з повітрям (90%). При цьому утворюється піна,, яка за об’ємом у 20
разів (кратність 20) перевищує початковий об’єм матеріалів, з. яких вона
утворюється.

Кратність піни — це відношення об’єму піни до об’єму речовини, з якої
вона одержана. Піни з кратністю до 5 належать до малої кратності, до 100
— середньої і більше 100 — високо кратні. Для гасіння пожеж на
нафтоскладах, нафтобазах, у приміщеннях небезпечних виробництв
використовують піну з кратністю понад 200.

Хімічну піну одержують при змішуванні лужного та кислотного розчинів, що
зберігаються окремо перед початком вогнегасіння (вогнегасник ОХП-ІО) або
при змішуванні піноутворюючого порошку (піноутворювача) з потоком води в
піногенераторах (ІІГ-50, ПГ-100).

Вуглекислота це безбарвний газ в 1,5 рази важчий від повітря. Вона
ізолює доступ кисню. Застосовується для гасіння пожеж в
електроустановках, двигунах внутрішнього згоряння, в архівах,
бібліотеках, музеях тощо.

Змочувачі — речовини, здатні поліпшувати змочуючі властивості води при
гасінні слабо змочуваних горючих речовин (нафта, гума, вугільний пил,
волокнисті матеріали, торф тощо) до них належать мило, синтетичні
розчини, амілосульфати, алкілсульфати і ін.).

Інертні гази (аргон, гелій, димові або відпрацьовані гази)
застосовуються для заповнення резервуарів при газозварювальних роботах.
Вогнегасна концентрація інертних газів при тушінні у закритих
приміщеннях становить 31…36% від об’єму.

Порошки призначені для гасіння займання матеріалів і речовин, що горять
без доступу кисню. Випускають у вигляді спеціальних сумішей різних
марок: ПСБ-3, П-2АП, ПФ, Пірант-А, ПС, П-ІА та ін. До складу порошків
входять переважно бікарбонат натрію, стеаринові сполуки калію, цинку,
магнію, графіту, амофос з апатитового концентрату, фосфати, тальк,
стеарити важких металів, силіконові рідини, хімічно чиста крейда,
полімерні смоли тощо.

Механічні засоби (брезент, повсть, пісок, землю тощо) застосовують для
гасіння загорянь невеликих кількостей розлитих горючих рідин. Вони
знижують температуру горіння; припиняють доступ кисню у зону горіння.

Прилади та обладнання:

вогнегасники пінно-хімічні ОХП-10; вогнегасники вуглекислотні ОУ-2,
ОУ-5, ОУ-8; брометилові ОУБ-3, ОУБ-7; вогнегасники порошкові ОП-І
«Супутник», ОП-І «Турист», ОП-2, ОП-2Б, ОП-5, ОП-10; пожежна установка
ПУ-І; стенди, плакати, таблиці.

Вогнегасник ОХП-10

Це хімічний пінний вогнегасник, рекомендований для гасіння твердих
горючих матеріалів, а також рідин, що мають поверхню горіння не більше 1
м2. Такими вогнегасниками обладнують пожежні щити на фермах, в
майстернях, на складах та інших об’єктах або встановлюють в окремих
приміщеннях.

Вогнегасник ОХП-10 мас сталевий балон з чавунною кришкою, горловину з
отвором для виходу піни і ручку для перенесення. Всередині балона —
поліетиленовий стакан, що закривається гумовим клапаном, закріпленим на
штоці з пружиною. У верхній частині шток прикріплений до ексцентрика
ручки, поворотом якої на 180° можна підняти шток і відкрити клапан
стакана.

В поліетиленовому стакані знаходяться кислотна частина заряду
(сірчанокисле оксидне залізо — 115 г, сірчана кислота -120 г) і лужка
(водний розчин бікарбонату натрію — 450… 530 г з екстрактом солодкого
кореня). За таким складом заряду вогнегасник працює при температурі
повітря вище + 5 °С. Для зберігання вогнегасника при температурі до -20
°С у лужну частину до 5 л води, додають 3 л етиленгліколю, а для
кислотної частини беруть 320 г технічної сірчаної кислоти густиною 1,42
г/см3.

Після зарядки вогнегасника до нього прикрі плюють ярлик, де вказують
дату зарядки, а на отвір розбризкувача встановлюють паперову мембрану.
Строк придатності — один рік.

Вогнегасник приводять у дію поворотом ексцентрика ручки. Після цього
його перевертають догори дном, що сприяє змішуванню кислотної і лужної
частин заряду, внаслідок чого відбувається хімічна реакція з виділенням
вуглекислого газу і утворенням піни.

Робочий тиск вогнегасника 1,4 МПа, кількість піни — 90 л, довжина
струменя 6…8 м, тривалість дії вогнегасника — 60-70 с, стійкість піни
— 40 хв, маса вогнегасника 13…14 кг(без заряду).

Переваги хімічних вогнегасників:

— піна виходить під власним тиском;

— у процесі зберігання заряд у вогнегаснику знаходиться під звичайним
атмосферним тиском.

Вади вогнегасників:

— неможливість застосовувати при температурах нижче — 20 °С
(уповільнюється реакція);

— забруднює, а інколи і пошкоджує матеріали, що вкриваються піною;

— неможливість застосування для тушіння електроустановок під напругою.

Перевіряють вогнегасники двічі на рік у квітні та жовтні.

Вогнегасники вуглекислотні

Вогнегасники ОУ-2, ОУ-2А, ОУ-5, ОУ-8 та інші мають майже однакову будову
і відрізняються один від одного розмірами і місткістю балона (на це
вказують цифри у марках).

Основні технічні дані вуглекислотних вогнегасників

ПоказникОУ-2ОУ-5ОУ-8Маса з
зарядом6,4…6,513,95….14,1520,5…20,7Робочий тиск при +20° С,
МПа666Тиск розриву запобіжної мембрани ±50° С, МПа181818Довжина
струменя, м1,52,03,5Тривалість дії, с25…3040…5050…60

Сталевий балон корпуса наповнений зрідженим двуокислом вуглецю. У
горловині балона змонтований спеціальний пусковий пристрій з сифонною
трубкою. Вогнегасник має шарнірну ручку.

Для приведення його в дію взятись лівою рукою за ручку вогнегасника, а
правою спрямувати розтруб на загоряння. Повільно відкрити вентиль.
Гасити треба в рукавицях, бо при виході вуглекислоти температура
знижується до — 70 °С.

Переваги вуглекислоти:

— не проводить електроструму і застосовується для тушіння
електроустановок;

— не пошкоджує матеріали, тому застосовується для тушіння особливо
цінних матеріалів.

Вади вуглекислоти:

— відсутність змочувальних властивостей, тому не припиняє жевріння;

— мала ефективність при температурах нижче О °С (вуглекислота замерзає у
вентилі ) ;

— при температурах більше + 50 °С утворюється тиск понад 20 МПа.

Балон перевіряють на тиск раз у 4 роки.

Застосовують вуглекислотні вогнегасники для гасіння загорянь на
сільськогосподарських машинах, автомобілях, невеликих об’єктах
нафтопродуктів, електричних установках під напругою до 1000 В, у музеях,
архівах та гасіння цінних матеріалів.

Ручні брометилові вогнегасники

Брометилові вогнегасники ОУБ-3, ОУБ-7 мають тонкостінний сталевий балон,
зварений з двох напівбалонів. У верхній частині вварена нарізна бобишка,
в яку вкручується вентиль з струменоутворюючою насадкою та ручкою для
перенесення. Для виділення заряду з балона при відкриті вентиля у
вогнегасник закачують повітря під тиском 0,8 МПа при 20 °С. Заряд
містить вуглекислоту та бромистий етил.

Технічна характеристика вогнегасників

ПоказникиОУБ-3ОУБ-7Місткість балона, л3,27,4Маса бром етилу,
кг3,4±0,0077,7±0,15Маса вуглекислоти, кг0,1±0,030,24±0,05Маса
незарядженого вогнегасника, кг2,54,9Тривалість дії, с3535Довжина
струменя, м3…43,5…4,5

Для приведення в дію вогнегасника треба відкрити вентиль або натиснути
на ручку, спрямувати струмінь на вогонь скраю, тримаючи балон догори
дном; при гасінні балон не нахиляти горизонтально; при гасінні в
закритому приміщенні його слід добре вітрити, щоб запобігти отруєнню.

У порівнянні з вуглекислотним вогнегасником брометиловий має переваги:

— діє в діапазоні температур від — 60 °С до + 60 °С;

— невеликий тиск у балоні;

— менш металомісткий;

— більш продуктивний.

Недосконалість брометилового вогнегасника:

— не можна застосовувати для речовин, що горять бел доступу кисню;

— не можна використовувати в зачинених приміщеннях.

Придатний для невеликих джерел пожеж усіх видів горючих речовин та
жевріючих матеріалів, а також електроустановок під напругою.

Перевірку заряду (ваги) вогнегасника проводять не рідше одного разу в
три місяці.

Повітрянопінний вогнегасник

Повітрянопінний вогнегасник ОВП-10 має балон високого тиску, в якому
знаходиться 10 л водного розчину піноутворювача.

Для приведення в дію вогнегасник ставлять на підлогу, натискують на
пусковий важіль, який штоком проколює бронзову мембрану, що закриває
вихід з балончика з вуглекислоти під тиском. Газ тисне на поверхню
розчину зверху і витісняє його знизу вгору через сифонну трубку, а через
викидну трубку центробіжний розпилювач і насадку з сіткою всмоктується
повітря. При цьому утворюється повітряно-механічна піна (мінімум
50-кратна), значно ефективніша хімічної. Довжина струменя 4,5 м,
тривалість дії — 20 с. Застосовується так само, як хімічно-пінний
вогнегасник.

Порошкові вогнегасники

Порошковий вогнегасник ОП-1 «Момент» має поліетиленовий корпус, сталевий
балон, наповнений діоксидом вуглецю (робочий газ) і закритий алюмінієвою
мембраною, запірно-пусковий пристрій зі спеціальним бойком з головкою,
пружиною і розпилювачем порошку.

Вогнегасник ОП-1 „Турист” не має балона з робочим газом. Вихід порошку з
корпуса забезпечується повітрям, закачаним у корпус під тиском 0,5 МПа.
В разі виходу повітря із корпуса його можна наповнити автомобільним
насосом.

Вогнегасник ОП-2 мас металевий корпус, кришку, запірно-пусковий пристрій
важільного типу, балон з робочим газом, що знаходиться всередині
корпуса. Місткість вогнегасника близько 2л, вміщує майже 2 кг порошку.
Робочім газом може бути повітря або азот. Період дії близько 10 с.

Вогнегасник ОП-2В мас алюмінієвий корпус, заряджений порошком ПСБ-3 його
застосовують для гасіння загорянь у побутових приміщеннях, гаражах, на
транспортних засобах (порошок П-1А та ПФ — для гасіння жевріючих
матеріалів), електричного обладнання та кабелів напругою до 1000 В,
мінерального масла та інших матеріалів. Застосовують при температурі
повітря від — 30 °С до + 40 °С.

Вогнегасник ОП-5 має корпус, в якому розміщені балон з робочим газом і
сифонна трубка. Балон з робочим газом перекривається мембраною, яку
можна проколоти спеціальною голкою з важільним приводом. До вихідного
отвору, приєднується спеціальний шланг Довжиною 0,6 м із стволом,
перекритим клапаном. За допомогою клапана, що відкривається спеціальним
важелем, можна подавати порошок у зону горіння певними порціями або
зразу весь заряд.

Вогнегасник має робочий тиск 1,2 МПа, заряд порошку масою 5 кг, який при
роботі розвіюється струменем до 5 м.

Призначений вогнегасник для гасіння загорянь нафтопродуктів,
легкозаймистих рідин, розчинників, твердих речовин, а також
електроустановок напругою до 1000 В. Його застосовують переважно в
складах та на транспортних засобах. Може працювати при температурі в
діапазоні під -50 °С до +50 °С.

Тривалість дії 12..,15 с.

Піногенератори.

Піногенератори ПГ-50 і ПГ-100 призначені для одержання хімічної піни, що
застосовується для гасіння пожеж і горючих легкозаймистих рідин.

Він має корпус, сопло, бункер з-клапанним пристроєм, зібраним у
горловині бункера. В середині бункера встановлена сітка. На вхідній
частині бункера – манометр. Робочий тиск піногенератора 0,4…0,6 МПа,
продуктивність піни ПГ-50 – 45…90 л/с,.ПГ-100 – 90…100 л/с. Витрати
води ПГ-50 – 8,5…10 л/с,.ПГ-100 – 17…20л/с, Витрати порошку ПГ-50
1…І,2 кг/хв, ПГ-100 -І,9…2 кг/хв.

Піногенератор працює так: до сопла по рукавах чи трубці підводиться вода
під тиском 0,4…О,8 МПа. Виникаючий на виході з сопла струмінь води
утворює розрідження 600…700 мм рт.ст. під клапаном піногенєратора,
внаслідок чого клапан відкривається і в утворений отвір потрапляє
порошок з бункера. Піноутворюючий порошок, попадаючи у воду,
розчиняється в ній і в результаті хімічної реакції утворюється піна,
спрямовувана по рукавах або трубах до місця горіння.

Пожежна установка ПУ-І

Пожежна установка являє собою модернізований пожежний щит і призначена
для швидкої ліквідації пожеж. Це металевий каркас, у нижній частині
закінчується опорами для установки на поверхні. До каркасу в середній
частині приварені два кінці, що являють собою вісі коливання місткості
води. У верхній частині площадки є заглиблення для фіксації
вогнегасників. Місткість для води у нижній частині має зливну пробку.

Устаткування, що входить до ПУ-І

Місткість для води, л 200

Пінні вогнегасники ОХП-10, шт. 2

Порошкові вогнегасники, ОП-І, шт. 2

Пожежні відра, шт. 2

Багор, шт. 1

Потреба у вогнегасниках для виробничих приміщень визначається за
формулою:

picscalex113010009000003e100000002001c000000000005000000090200000000050
00000020101000000050000000102ffffff00050000002e0118000000050000000b02000
00000050000000c02600200081200000026060f001a00ffffffff000010000000c0fffff
fa8ffffffc0070000080200000b00000026060f000c004d61746854797065000030001c0
00000fb02c0fd0000000000009001000000cc04020020417269616c000000e30b0ad7a0f
11200b8a4f377c1a4f3772030f5779b0b66f8040000002d01000008000000320a0002410
601000000537908000000320a00021603010000006d7908000000320a000215000100000
06e791c000000fb02c0fd0000000000009001000000020402001053796d626f6c0000ee0
b0aa7a0f11200b8a4f377c1a4f3772030f5779b0b66f8040000002d01010004000000f00
1000008000000320a0002140501000000b77908000000320a00029901010000003d790a0
0000026060f000a00ffffffff0100000000001c000000fb021400090000000000bc02000
000cc0102022253797374656d00f89b0b66f800000a0021008a010000000000000000bcf
31200040000002d01000004000000f0010100030000000000

де n — число вогнегасників на 1 м2 площі, шт./м2 (для матеріальних
складів, гаражів, тваринницьких приміщень, котелень, млинів, їдалень,
магазинів на 100 м2 приймається один вогнегасник, лабораторії до 50 м2 —
два вогнегасники, в тому числі один хімічний пінний, другий
вуглекислотний); S — площа виробничого приміщення.

Контрольні запитання

1. Які первинні речовини застосовують. для пожежегасіння?

2. Які бувають вогнегасники?

3. Коли не можна застосовувати воду?

4. Як привести в дію хімічний пінний вогнегасник?

5. Які переваги, брометилового вогнегасника над вуглекислотним?

6. Як застосовується піногенератор?

7. Як визначити потрібну кількість вогнегасників для приміщення?

Завдання для самостійної роботи

1. Дати коротку характеристику вогнегасних речовин: води, піни, інертних
газів, порошків та ін. [ 6, с. 293-302; 8, с. 293-330].

2. Намалювати схеми вогнегасників ОХП-10, ОУ-2, ОУБ-3, ОП-1 . [1, с.
69-73].

3. Визначити кратність піни вогнегасника ОХП-10 [7, с. 300-805].

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *