Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах (реферат)

Реферат на тему:

Суть і завдання профорієнтації в ринкових умовах

Об’єктивний характер, мета і завдання профорієнтації в сучасних умовах

Ринкова трансформація економіки України передбачає масштабні
перетворення як у сфері економічних відносин, так і у сфері структурної
модернізації виробництва. Сучасне виробництво внаслідок застосування
новітніх технологій і диверсифікації, гнучких та динамічних форм
організації праці урізноманітнює характер праці, висуває нові вимоги до
працівника, зокрема щодо підвищення його функціональної мобільності та
універсалізації, адаптаційних можливостей, ініціативності і
самостійності в роботі. Функціонування ринку праці грунтується на
динамічному врівноважуванні попиту і пропозиції робочої сили,
підтриманні її якісних характеристик на рівні вимог виробництва. Тому
наявність у людини високих професійних якостей, професії широкого
профілю, багатосторонніх трудових навичок і умінь збільшує її можливості
на ринку праці як власника робочої сили, робить конкурентоспроможною і
адаптивною до динамічних умов ринкового середовища.

Конвенцією Міжнародної організації праці № 142 (1975 рік) професійна
орієнтація та професійна підготовка визнані як основні в галузі розвитку
людських ресурсів.

Згідно з статтею 1 кожний член Організації приймає та розвиває всебічні
й скоординовані політику і програми професійної орієнтації та
професійної підготовки, тісно пов’язані із зайнятістю, зокрема через
служби зайнятості.

Ці політика і програми:

враховують потреби, можливості та проблеми зайнятості як на
регіональному, так і національному рівні;

враховують взаємозв’язок між розвитком людських ресурсів та іншими
економічними, соціальними й культурними цілями;

призначені для підвищення здатності окремої особи усвідомлювати та,
індивідуально чи колективно, справляти вплив на виробниче й соціальне
середовище;

стимулюють і дають змогу всім особам, на основі рівності й без якої б не
було дискримінації, розвивати й застосовувати свої здібності до праці у
своїх власних інтересах і відповідно до своїх прагнень, враховуючи
потреби суспільства.

Освіта, професійні знання повинні відігравати визначальну роль у
забезпеченні зайнятості і самозайнятості, особистих доходів населення в
ринкових умовах. А це, в свою чергу, вимагає відповідної професійної
підготовки, заснованої на науково обгрунтованій системі професійної
орієнтації, професійного відбору і виробничого навчання.

Під орієнтацією розуміють процес систематичної професійної допомоги
людині шляхом застосування психопедагогічних прийомів щодо позитивної
самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища,
підвищення інтелектуальної, професійної та особистісної віддачі.

Професійна орієнтація — це система державних заходів, спрямованих на
допомогу особі у виборі професії або виду діяльності, які вона вважає
найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб
суспільства. Профорієнтація необхідна при:

виборі першої професії або отриманні першої роботи;

вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної
чи професійної невідповідності або незадоволення нею;

втраті чи зміні роботи.

Основним завданням профорієнтації є забезпечення професійного вибору з
врахуванням індивідуальних здібностей, інтересів і характеру людини та
можливостей розвивати їх у процесі роботи з метою підвищення
кваліфікації і професійного рівня.

Особливою проблемою в ринкових умовах є професійна переорієнтація людей
зрілого віку, які вже мають професію або спеціальність. Професійна
переорієнтація їх має свої особливості порівняно з професійним
самовизначенням молоді. Однією з таких особливостей є наявність
сформованих і закріплених у певному виді трудової діяльності знань,
навичок, умінь, професійно важливих якостей. Другою особливістю є
зменшення з віком можливостей якісних змін особистості, утворення нових
психологічних структур, які відповідали б вимогам другого виду
діяльності. Раніше набуті знання, навички і вміння виступають для цих
людей компенсаторами зниження працездатності. Тому при переорієнтації
особистості на новий вид діяльності необхідно хоча б частково
враховувати наявні професійні якості.

Професійна переорієнтація — це об’єктивно зумовлений і особистісно
усвідомлений процес переходу від однієї професійно-трудової діяльності
до іншої з врахуванням набутого професійного досвіду (знань, умінь,
навичок, професійних якостей), віку, стану здоров’я, психофізіологічних
особливостей, а також соціально-економічних інтересів особи.

Спеціальної уваги вимагають проблеми профорієнтації дітей-інвалідів,
учнів спеціалізованих шкіл-інтернатів з метою допомоги в адекватному
виборі професії та сфери трудової діяльності.

При виборі професії необхідно враховувати три фактори:

відповідність індивідуальних характеристик людини вимогам майбутньої
діяльності;

організацію підготовки з врахуванням особливостей даного виду
діяльності;

ринковий попит на працівників відповідних професій і кваліфікацій.

У ринкових умовах, особливо на перехідному етапі, при виборі професії
змінюються пріоритети. Домінуючим фактором вибору стає мотив досягнення
матеріального достатку в майбутньому. Однак без врахування особистісних
якостей він не завжди може бути достатнім в процесі навчання. Тому
професійна орієнтація повинна базуватися на двох пріоритетах: мотивації
та особистісних якостях.

Все це ускладнює проблеми профорієнтації і професійного вибору, вимагає
більшого обгрунтування ідентифікації особистих якостей з рівнем
інтелектуалізації професійної діяльності з метою організації
багаторівневої професійної підготовки. Багаторівнева підготовка в
професійних закладах виконує дві функції:

забезпечує професійний відбір для підготовки працівників високої
кваліфікації;

забезпечує певний рівень професіоналізму на більш низьких ступенях
особам з менш розвинутими здібностями.

Проблема профорієнтації і профвідбору за своєю суттю і критеріями є
соціально-економічною, а за методами вирішення — медико-біологічною та
психолого-педагогічною.

За допомогою профорієнтації визначається найбільш прийнятний для людини
вид праці, який вона може обрати. Метою професійного відбору є
встановлення придатності людини до конкретного виду праці на основі
виявлення протипоказань.

Профорієнтація, профконсультація і профвідбір у своїй сукупності
складають психологічну трудову експертизу, яка може бути:

прогностичною;

ретроспективною.

Прогностична трудова експертиза визначає можливості і перспективи
трудової діяльності людини; ретроспективна — оцінює минулу трудову
діяльність, встановлює причини помилкових дій і низької якості роботи з
метою внесення відповідних коректив у систему «людина—професія—робота».

Компоненти профорієнтації та їх сутність

У структурі професійної орієнтації виділяють такі компоненти:

профінформація;

профконсультація;

профвідбір.

Їх взаємозв’язок можна зобразити трикутником профорієнтації.

Рис. 14.1. Структурні компоненти профорієнтації

Отже, наукове розв’язання завдань профорієнтації передбачає:

знання вимог різних професій до людини;

знання кон’юнктури ринку праці щодо окремих професій і спеціальностей;

оцінку здібностей особистості.

Професійна інформація полягає в ознайомленні людей з існуючими
можливостями реалізації професійної діяльності. Для одних ця інформація
є основою професійного самовизначення, вибору професії, усвідомлення
необхідного обсягу знань та відповідної професійної підготовки; для
інших — можливістю працевлаштування на вільні робочі місця або
необхідності переміни професії. Завдяки професійній інформації у людини
формуються уявлення про існуючі в регіоні виробництва і наявні робочі
місця, ринок професій, зміст праці по окремих професіях, вимоги до
спеціальних знань, умінь, навичок, фізіологічних та психологічних
характеристик працівника, можливості кваліфікаційного росту, умови і
режими праці тощо.

Для незайнятого населення та безробітних важливою є інформація з таких
питань, як:

економічний стан регіону та перспективи розвитку;

ситуація на ринку праці;

можливості оволодіння новими професіями або спеціальностями;

організаційні та економічні передумови самостійної зайнятості;

послуги, які надають центри зайнятості.

Професійна консультація являє собою систему психолого-педагогічного
вивчення особистості з метою надання їй допомоги у виборі професії, яка
відповідала б її здібностям та інтересам і сприяла подальшому
вдосконаленню, або певного виду підприємницької діяльності. На основі
профорієнтації і профконсультації виникає об’єктивна умова для
обгрунтованого вибору професії або сфери діяльності.

Профвідбір являє собою систему засобів прогностичної оцінки
взаємовідповідності людини і професії на основі порівняння вимог
професії з психодіагностичними даними людини.

В Україні прийнято Концепцію державної професійної орієнтації населення,
на основі якої розроблено відповідну нормативно-правову базу. Для
реалізації основних завдань Концепції за участю всіх заінтересованих
міністерств підготовлено і затверджено Положення про організацію
професійної орієнтації населення, а в системі Міністерства освіти —
Положення про професійну орієнтацію молоді, яка навчається.

Професійна орієнтація здійснюється освітніми закладами всіх типів і
організаційно-правових форм, центрами профорієнтації,
навчально-профорієнтаційними центрами, органами служби зайнятості. В
Україні працюють 22 профорієнтаційні відділи при обласних центрах
зайнятості, 2 навчально-профорієнтаційні центри і 3 відділи професійного
навчання міських центрів зайнятості.

Література

Агапова Е. Г. Основы физиологии и психологии труда. — Самара, 1991. —
149 с.

Асеев В. Г. Преодоление монотонности труда в промышленности. — М.:
Экономика, 1974. — 191 с.

Влияние условий труда на работоспособность и здоровье операторов / Под
редакцией А. О. Навакатикяна. — К.: Здоров’я, 1984. — 144 с.

Горшков С. И., Золина З. М., Мойкин Ю. В. Методики исследований в
физиологии труда. — М.: Медицина, 1974. — 311 с.

Зинченко В. П., Мунипов В. М. Основы эргономики. — М.: Экономика,
1980. — 343 с.

Интегральная оценка работоспособности при умственном и физическом труде
(Метод. рекомендации) / Е. А. Деревянко, В. К. Хухлаев и др. — М.:
Экономика, 1976. — 76 с.

Климов Е. А. Введение в психологию труда. Учебник для

ВУЗов. — М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 1998. — 350 с.

Количественная оценка тяжести труда. Межотраслевые методические
рекомендации / Составители В. Г. Макушин и др. — М.: Экономика, 1988. —
116 с.

Косилов С. А. Очерки физиологии труда. — М.: Медицина, 1965. — 371 с.

Косилов С. А. Физиологические основы НОТ. — М.: Экономика, 1969. —
302 с.

Проф-

інформація

Професії,

їх вимоги

(

(

Проф-

консультація

Здібності

особи

(

Ринок

праці

Профвідбір

(

(

(

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *