Гігієнічні вимоги до розміщення формування ДСМК в населених пунктах. Перспективні польові споруди медицини катастроф (реферат)

БЖД

Реферат

на тему:

Гігієнічні вимоги до розміщення формування ДСМК в населених пунктах.
Перспективні польові споруди медицини катастроф.

П Л А Н :

І. ВСТУПЮ.

ІІ. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ:

Мобільні госпіталі.

Бригади постійної готовності.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги.

Санітарно-епідеміологічні загони.

Спеціалізовані протиепідемічні бригади.

Санітарні дружини та санітарні пости.

ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНА СИРУКТУРА ДСМК:

Організаційна структура держаного рівня організації.

Організаційна структура територіального рівня організації.

Насиченість України хімічно-, вибухо-, та пожежо-небезпечними
об’єктами, а також фізико-географічні особливості території створюють
передумови для виникнення різних НС з ураженням населення. Такі
обставини стали поштовхом для утворення в Україні Державної служби
медицини катастроф (ДСМК), згідно з Постановою Кабінету Міністрів
України від 14 Квітня 1997 р. за № 343 «Про утворення державної служби
медицини катастроф» та затвердженими цією Постановою «Положенням про
державну службу медицини катастроф» та «Положенням про координаційні
комісії державної служби медицини катастроф».

Служба функціонально об’єднує призначені для ліквідації
медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій сили і засоби
Міністерства охорони здоров’я, Міністерства з питань надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської
катастрофи, Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ,
Міністерства транспорту, системи охорони здоров’я Автономної Республіки
Крим, областей України, міст Києва та Севастополя.

Організаційно-методичне керівництво ДСМК покладається на Міністерство
охорони здоров’я України.

Воно визначає за погодженням із зацікавленими міністерствами,
відомствами та органами державної влади склад служби.

Основні завдання ДСМК:

Взаємодія медичних сил, засобів та лікувальних закладів у сфері
медичного захисту населення на території України у разі виникнення
екстремальних ситуацій.

Прогнозування медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій та
розроблення рекомендацій щодо проведення конкретних скоординованих
заходів для зниження їх негативного впливу.

Ліквідація медико-санітарних наслідків екстремальних ситуацій.

ДСМК відповідно до покладених на неї завдань:

надає потерпілим в екстремальних ситуаціях безплатну екстрену медичну
допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах;

організовує і проводить комплекс санітарно-гігієнічних та
протиепідемічних заходів у районах, де трапилися НС;

координує роботу, спрямовану на забезпечення готовності лікувальних
закладів, системи зв’язку й оповіщення медичних та спеціалізованих
формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

забезпечує збереження здоров’я персоналу, який бере участь у ліквідації
наслідків екстремальних ситуацій;

здійснює збирання, аналіз, облік і надання інформації про
медико-санітарні НС;

забезпечує створення та раціональне використання резерву
матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;

бере участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких
відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у разі
виникнення НС;

проводить науково-дослідну роботу, пов’язану з удосконаленням форм і
методів організації надання екстреної медичної допомоги ураженим під час
різних НС;

бере участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

Органи управління. Керівництво наданням екстреної медичної допомоги під
час ліквідації медико-санітарних наслідків катастроф здійснює:

на державному рівні — Міністерство охорони здоров’я України;

на територіальному рівні — Міністерство охорони здоров’я автономної
Республіки Крим, обласні, а також Київське і Севастопольське міські
управління охорони здоров’я.

Для координації дій медичних сил і засобів, що входять до складу ДСМК,
створюються міжвідомчі координаційні комісії державного і
територіального рівнів.

Керівництво наданням медичної допомоги у разі катастроф здійснюють
оперативні групи, що призначаються на державному рівні міністром охорони
здоров’я України, на територіальному — керівником охорони здоров’я
відповідної адміністративної території.

До органів управління потрібно віднести також територіальні центри
екстреної медичної допомоги, на які покладено функції управління ДСМК
адміністративної території.

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

До формувань ДСМК належать: мобільні госпіталі, медичні загони, бригади
постійної готовності, санітарно-епідеміологічні загони, спеціалізовані
протиепідемічні бригади, санітарні пости та санітарні дружини.

Мобільні госпіталі створюються на базі лікувальних закладів ДСМК і
призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної
допомоги потерпілому населенню у разі НС.

Медичні загони формуються з лікарсько-сестринських бригад лікувальних
закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської
допомоги потерпілим на догоспітальному етапі.

Бригади постійної готовності можуть бути першої і другої черги.

Бригади постійної готовності першої черги – це формування ДСМК, що
призначені для надання екстреної медичної допомоги потерпілим у
догоспітальний період та їх госпіталізації в лікувальні заклади. Бригади
постійної готовності ДСМК першої черги можуть бути позаштатними чи
штатними, входити до складу ДСМК територіального та державного рівнів.

До складу позаштатних бригад постійної готовності ДСМК першої черги
територіального рівня включаються формування зі складу бригад швидкої
медичної допомоги, позаштатні бригади, створені територіальними центрами
екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами.

Бригади постійної готовності ДСМК першої черги зі складу швидкої
медичної допомоги у повсякденних

умовах працюють як звичайні виїзні бригади швидкої медичної допомоги і
надають екстрену медичну допомогу населенню території обслуговування.

У разі НС і появи уражених поза межами зони обслуговування вони
направляються в осередок для надання медичної допомоги та евакуації
потерпілих у лікувальні заклади. Це зазначається у посадових інструкціях
для особового складу бригади. Для роботи таких бригад створюється
необхідний недоторканний запас медикаментів та медичного майна і
забезпечується рівень підготовки особового складу бригади за вимогами
рівня;

підготовки працівників ДСМК.

Бригади постійної готовності першої черги ДСМК, що створюються
територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими
лікувальними закладами ДСМК, формуються і оснащуються медичною технікою,
транспортом та медикаментами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади
із складу швидкої медичної допомоги.

Як правило, всі штатні та частина позаштатних бригад територіального
рівня одночасно визначаються Міністерством охорони здоров’я України за
погодженням з територіальними органами управління охорони здоров’я як
бригади постійної готовності першої черги державного рівня.

Загальну кількість бригад постійної готовності першої черги
територіального рівня слід розраховувати, виходячи із вимог самостійної
ліквідації медико-санітарних наслідків НС територіального рівня. Але
слід пам’ятати, що максимальна кількість бригад швидкої медичної
допомоги, включених до ДСМК, може обмежуватися можливостями їх оснащення
та забезпечення обслуговування за межами району відповідальності.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги призначені
для підсилення лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації
висококваліфікованими фахівцями. Спеціалізовані бригади, як правило,
формуються вузькопрофільними: хірургічні, терапевтичні, гематологічні,
реанімаційні, токсикотерапевтичні, психоневрологічні, педіатричні,
акушерсько-гінекологічні тощо.

Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги можуть
бути штатними і позаштатними,, входити до складу ДСМК територіального та
державного рівнів.

Штатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги, як
правило, створюються при територіальних центрах екстреної медичної
допомоги, відомчих лікувальних та провідних профільних закладах. Ці
бригади в повсякденних умовах працюють на базі стаціонару, отримують
необхідний рівень підготовки, а в разі назрілої необхідності працюють
згідно з «Планами медико-санітарного забезпечення населення в
екстремальних ситуаціях».

Рекомендований склад штатних спеціалізованих бригад постійної готовності
другої черги наведено в табл. 1.

Таблиця 1 Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги

Склад бригад Профіль бригад

хірургічний терапевтичний токсико-терапевтичний Психо-неврологічний

Лікар-хірург 2

Лікар-анестезіолог 1

Лікар-терапевт

1

Лікар-токсиколог

1

Лікар-психіатр

1

Лікар-невропатолог

1 1 1

Фельдшер (медсестра)

2

Операційна сестра 1

Медсестра-анестезист 1

1

Фельдшер-лаборант

1

Всього 5 2 4 4

Позаштатні спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої
черги, як правило, створюються при лікарнях швидкої медичної допомоги,
міських та районних лікарнях, які надають ургентну допомогу в системі
швидкої медичної допомоги адміністративної території, при відомчих
лікувальних закладах і провідних профільних науково-дослідних та
лікувальних закладах, що розташовані на цій території. Ці бригади
формуються із висококваліфікованих фахівців і направляються в лікувальні
заклади другого етапу медичної евакуації у разі НС.

Склад позаштатної спеціалізованої бригади постійної готовності другої
черги рекомендується визначити аналогічно складу штатної бригади. При
закладах, які формують ці бригади, створюється відповідний запас
медичного обладнання та медикаментів.

Як правило, всі штатні та частина позаштатних спеціалізованих бригад
постійної готовності ДСМК другої черги територіального рівня одночасно
визначаються Міністерством охорони здоров’я України за погодженням з
територіальними органами охорони здоров’я як спеціалізовані бригади
постійної готовності другої черги державного рівня.

Санітарно-епідеміологічні загони формуються на основі
санітарно-епідеміологічних закладів і складаються із спеціалізованих
бригад (епідеміологічних, гігієнічних та радіологічних). Вони виконують
функції пересувних частин СЕС для проведення санітарно-гігієнічних та
протиепідемічних заходів,

Спеціалізовані протиепідемічні бригади створюються на основі
науково-дослідних установ санітарно-епідеміологічного профілю і
використовуються для проведення протиепідемічних заходів у районах НС,
насамперед у разі виникнення осередків особливо небезпечних інфекцій.

Санітарні дружини та санітарні пости створюються на підприємствах, у
господарствах та населених пунктах для надання першої медичної допомоги
потерпілим у разі НС переважно на об’єктах свого формування. На
підприємствах санітарні дружини створюються у кожній зміні. На великих
підприємствах, у навчальних закладах можуть створюватись загони
санітарних дружин.

Організаційна структура ДСМК передбачає два рівні: державний та
територіальний.

Сили і засоби державного рівня управління функціонально підпорядковані
Міністерству охорони здоров’я України і беруть участь у ліквідації
наслідків НС, у разі яких можливості територіальних (Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя) органів та
закладів охорони здоров’я не відповідають існуючим потребам і виникає
необхідність у залученні додаткових сил та засобів. Державний рівень
включає спеціально визначені медичні сили і засоби Міністерства охорони
здоров’я України, інших міністерств і відомств та органів управління
охорони здоров’я адміністративних територій, що призначені діяти на всій
території України у разі НС. До основних структур державного рівня
належать Український науково-практичний центр екстреної медичної
допомоги та медицини катастроф, за погодженням з відповідними органами
виконавчої влади бригади постійної готовності першої і другої черги,
лікувальні заклади як Міністерства охорони здоров’я, так і інших
міністерств і відомств, а також відповідна кількість ліжок
спеціалізованого ліжкофонду медичних закладів міністерств, відомств та
органів управління адміністративних територій.

У зв’язку з тим що до складу сил ДСМК державного рівня входять медичні
заклади різного підпорядкування, координацію діяльності їх у разі
виникнення екстремальних ситуацій здійснює центральна координаційна
комісія, що створюється Кабінетом Міністрів України. Персональний склад;
центральної координаційної комісії визначається Міністерством охорони
здоров’я України.

ДСМК на територіальному рівні організовується в системі Міністерства
охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь (відділів)
охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій.

Визначення медичних сил і засобів ДСМК територіального рівня
покладається на Міністерство охорони здоров’я України за погодженням з
Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерством
оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту, Радою
Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням органів
охорони здоров’я-Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя.

До медичних сил і засобів ДСМК територіального рівня належать
територіальні центри екстреної медичної допомоги, визначені органами
управління охорони здоров’я цієї території лікувальні заклади системи
охорони здоров’я та відомчі лікувальні заклади, що розташовані на цій
території, бригади постійної готовності першої черги, спеціалізовані
бригади постійної готовності другої черги та інші формування. Головним
закладом ДСМК територіального рівня є територіальний центр екстреної
медичної допомоги.

Керівництво ДСМК територіального рівня під час ліквідації
медико-санітарних наслідків екстремальних

ситуацій покладається відповідно на Міністерство охорони здоров’я
Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров’я обласних,
Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До складу сил ДСМК територіального рівня входять медичні заклади різного
підпорядкування. Координацію їх діяльності у разі виникнення
екстремальних ситуацій здійснює територіальна координаційна комісія, що
утворюється відповідно Радою Міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською та Севастопольською міськими державними
адміністраціями. Координаційні комісії є постійно діючими дорадчими
позаштатними Органами. Комісії узгоджують склад та порядок використання
у НС медичних сил і засобів, що мають бути визначені відповідними
органами виконавчої влади у функціональне підпорядкування ДСМК, програму
розвитку ДСМК, заходи щодо удосконалення Організації та функціонуванні
ДСМК, плани заходів щодо забезпечення постійної готовності ДСМК до
виконання покладених на неї завдань, заходи щодо підготовки фахівців
ДСМК, Координують роботу щодо створення і використання резерву медичних
і матеріальних ресурсів.

До складу територіальної координаційної комісії входять представники
територіальних органів управління охорони здоров’я, територіальних
центрів екстреної медичної допомоги та медичних закладів як Міністерства
охорони здоров’я, так і відомчого підпорядкування, а також інші
представники. Роботою територіальної комісії керує її голова, а в разі
відсутності голови — за його дорученням один із його заступників.
Головою територіальної комісії є відповідно міністр охорони здоров’я
Автономної Республіки Крим, начальники управлінь (відділів) охорони
здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій. Заступники голови комісії призначаються її головою.

Загальний склад територіальної комісії визначається відповідно Радою
Міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, та
Севастопольською міськими державними адміністраціями після погодження із
зацікавленими органами, представники яких входять до складу комісії, а
персональний склад затверджує, її голова.

Л і т е р а т у р а :

Черняков Г. О., Медицина катастроф, — К., Здоровя, 2001.

Комаров А.В., Военно-медицинская підготовка. – М. Медицина 1984р.

Заражан В.М., Медицина транспортних катастроф. – Одеса.

PAGE

PAGE 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *