Хомiцька З.М. 2004 – Латинська мова
ПЕРЕДМОВА
Латинська мова належить до числа найдавніших писемних мов
індоєвропейської сім’ї поряд із санскритом і давньогрецькою. До
індоєвропейської сім’ї належать також слов’янські, німецькі, балтійські,
іранські, індійські та інші мови, що разом з латинською, древньою
умбрською становлять італійську гілку цієї сім’ї.
Латинська мова одержала свою назву від племені латинян, що населяли в
давнину невелику область Лацій (Latium), розташовану на заході середньої
частини Апеннінського півострову. Це плем’я, згідно з переказом,
заснувало у VIII ст. до н. е. місто Рим (Roma). Самі римляни вважали
датою заснування Риму 753 р. до н. е.
До кінця III ст. до н. е. латинська мова панує на всій території
рабовласницької федерації, що утворилася на той час під верховенством
Риму. До початку I ст. н. е. латинська мова стає за-гальноіталійською.
Починаючи з II ст. до н. е. Римська республіка, згодом імперія,
провадить широку завойовницьку політику.
За період двох століть під владою Риму опиняються Македонія, Греція,
Сирія, Єгипет, області на півночі Балканського півострову, Північна
Африка, Галлія, Британія. Лише за часів Траяна (98-117 р. н. е.)
завершуються завоювання. Панівною мовою на завойованій території була
латинська.
У розвитку латинської мови простежуються кілька періодів.
Архаїчна латинь — V-II ст. до и. е., пам’ятками якої служать: напис на
золотій застібці, так званій перенестській фібулі (600 р. до н. е.),
численні надгробні написи, офіційні документи (наприклад, епітафії
римських політичних діячів Сципіонів і текст сенатської постанови про
святилища бога Вакха). Представниками архаїчного періоду є
давньоримський комедіограф Плавт і драматург Теренцій.
У 451-449 рр. до н. е. законодавчьою комісією з десяти чоловіків (decem
viri) були розроблені Закони XII таблиць (Leges duodecim tabularum), які
стали основою подальшого правового розвитку Риму, «джерелом усього
публічного та приватного права» («fons omnis publi ci privatique …
iuris» — Livius.).
Класична латинь — I ст. до и. е. — I ст. и. е. Саме в цей період були
написані видатні твори Цицерона, Цезаря, Саллюс-тія, Тита Лівія,
Лукреція, Катулла, Вергілія, Горація й Овідія. Норми класичної латині є
основою вивчення латинської мови у вищих навчальних закладах.
У цей період розвивається творчість незалежних юристів. З іменами двох
юристів, двох видатних особистостей, між якими існував політичний
антогонізм, — Антея Капитона та Антистія Лабеона — пов’язують виникнення
двох правових шкіл класичного періоду: прокуліанської та сабініанської,
які були названи за іменами послідовників цих шкіл Прокула, Сабіна. До
школи сабініанців належали Целій Сабін, Яволен Приск, Абурній Валенс,
Тусціан, Сальвій Юліан. Сабініанці були більш консервативними, ніж
прокуліанці, які суперничали з ними, більш близькими до урядової лінії,
займалися правовою техникою та розробляли систематику права. До
прокуліанців належали Кокцей Нерва (дід імператора Нерви), Прокул,
Нерва-син, Пегас, Цельс-батько, Ювенцій Цельс-син, Нерацій Пріск.
Прокуліанці були більш своєрідні та незалежні у науковому плані, ніж
сабініанці; вони розвивали традиції республіканських юристів та успішно
працювали в галузі казуістики.
Післякласичний період — ст. н. е. Представниками цього періоду є Сенека,
Марціал, Ювенал, Таціт, Апулей, мова яких відрізнялася значною
своєрідністю у виборі стилістичних засобів.
У цей період видатні юристи Муцій Сцевола, Юній Брут, Маній Манілій були
названи Помпонієм (видатний юрист II ст., який залишив багато творів
різної тематики) засновниками цивільного права у тому розумінні, що саме
це покоління юристів створило юридичну літературу, яка охоплює римську
правову систему в цілому.
У II ст. юрист Флорентин, який не належить до жодної зі шкіл, склав
«Інституції» (Посібник основ права) у 12 книгах. Одночасно з ним
провінційний професор Гай пише «Інституції» у 4 книгах, які стали
найпопулярнішим підручником з римського права в період античності —
єдиний класичний твір, що дійшов до нас повністю.
Видатні юристи Цельс, Юліан, його учень Секст Цецилій Аф-рикан, Ульпій
Марцелл, Клавдій Трифонин, Цервідій Сцевола та його учень Папініан,
Ульпіан, Павл, Модестин (останній юрист-класик, учень Ульпіана) створили
значні твори. Історичне значення їх творів полягає в тому, що у своїх
працях вони наводили тексти різних законів (починаючи з деяких текстів
Закону XII таблиць), едиктів, старих конституцій, які інакше не дійшли б
до нас.
Твори найвидатніших юристів характеризують їх як дуже освічених людей.
Вони чудово знали не лише праці своїх попередників, але й дуже часто
цитували поетів (зокрема, Гомера), філософів, ораторів (грецьких та
римських, наприклад Демосфена та Цицерона).
Пізня латинь — III-VI ст. У 313 р. імператор Костянтин видає Міланський
Едикт, який ставить християнство у рівне положення з іншими
віросповіданнями. З’являється християнська література латинською мовою —
Гієронім (348-420), Августин (354-430). У IV-V століттях юристи не мали
інтелектуальної самостійності: надто великим був авторитет наукової
спадщини їхніх попередників. Вони вносили зміни в праці класиків, які
продовжували служити навчальною літературою. Під час правління Юстиніана
(527-565) була відроджена на державному рівні юридична культура та
юридична освіта.
За Юстиніана була здійснена кодифікація права, тексти якої у Західній
Європі вивчалися як Corpus iuris civilis (Звід цивільного права). До
нього входив офіційний підручник Institutiones (532 р.), складений на
підставі «Інституцій» Гая, Флорентина, Марціана, Ульпіана та інших
елементарних творів; антологія творів класиків Digesta (530-533), які
були та залишаються не лише пам’яткою історії права, але й літератури і
естетики, збірник імператорських конституцій — Codex (вступив у силу в
534 р.).
Латинська мова (її народно-розмовний різновид) стала основою романської
групи мов, до якої належать: італійська, французька, провансальська,
іспанська, португальська, румунська, молдавська та деякі інші.
В епоху середньовіччя латинська мова зберігала своє значення головним
чином як мова юриспруденції, медицини, дипло-
матії, церкви і літератури, латиною викладали в початковій школі та в
університетах.
В епоху Відродження розвиваються національні мови, але латина
залишається мовою науки та освіти. З моменту винаходу друкарства
(середина XV ст.) численні праці були написані і видані латинською
мовою. Традиція писати цією мовою наукові трактати і твори простежується
до другої половини XIX ст.
Латиною писали свої твори Б. Спіноза (1632-1677), I. Ньютон (1643-1727),
Е. Роттердамський (1466-1536), Томас Мор (1478-1535), Феофан Прокопович
(1681-1736), Михайло Ломоносов (1711-1765), Григорий Сковорода
(1722-1794) та багато інших.
Латинська мова по праву вважається материнською мовою юриспруденції.
Юридична термінологія значною мірою сформована з латинських слів:
юриспруденція, юстиція, процес, адвокат, презумпція, експертиза,
трибунал, ексгумація, криміналістика, віндикація та ін.
Латинська мова є невід’ємною частиною юридичної освіти, вона допоможе
майбутньому юристу повніше вивчити римське право — Ius Romanum, яке у
середньовіччя називали ratio scripta — писаний розум, і яке є основою
сучасної правової науки та невід’ємною частиною світової культури.
Цей підручник призначений для вивчення елементарного курсу латинської
мови на юридичних факультетах вищих навчальних закладів.
Підручник складений відповідно до програми курсу «Латинська мова». Мета
підручника полягає в тому, щоб допомогти майбутньому юристу в оволодінні
основними положеннями юридичної освіти, що містяться в римському праві,
розумінні наукової і правової термінології.
LECTIO I (PRIMA)
§ 1. ФОНЕТИКА
Класична латинська мова збереглася тільки в писемних пам’ятках. Тому
поняття фонетика, вимова, звук стосовно латинської мови є умовними. У
таблиці алфавіту подається традиційна вимова, яка дійшла до наших часів
завдяки тому, що латинська мова як навчальний предмет не припиняла свого
існування.
АЛФАВІТ
1 У деяких підручниках латинської мови наводиться алфавіт, що
складається з 25 букв. Для позначення нескладового i у XVI ст. була
введена приголосна літера j. У різних словниках і виданнях римських
авторів можна зустріти різне написання одного й того самого слова,
наприклад iudex і judex. При користуванні латинсько-українським
словником слід з’ясувати, чи застосовується у ньому літера j. Нами
прийнята система з нескладовим і.
Латинський алфавіт складається з 24 літер 1.
Написання Назва Вимова Приклад Транскрипція
A a a а actum —
дія, діяння [актум]
B b бе б bis —
двічі [біс]
C c це Ц, к Cicero —
Цицерон
consensus
згода [ціцеро] [консенсус]
D d Де Д debltum —
борг [дебітум]
E e е е edictum —
едикт,
розпорядження [едіктум]
F f еф Ф fortuna —
щастя, доля [фортуна]
G g ге г gloria —
слава [глоріа]
H h га X чи українська г homo —
людина [хомо]
I і і і, й initium —
початок;
ius
право [ініціум] [йус]
K k ка к Kalendae —
календи [календе]
L 1 ель л’ legitimus
законний [л’егітімус]
M m ем M memoria —
пам’ять [меморіа]
N n єн H nota —
знак, позначка [нота]
O o 0 0 octavus —
восьмий [октавус]
P p ne п patria —
батьківщина [патріа]
Q q ку к querela —
судова скарга [кверел’а]
R r ер р Romanus —
римський [романус]
S s ес С, 3 strictus —
суворий; causa — причина [стріктус] [кауза]
T t те т tribunal —
трибунал, поміст для суддів [трібунал]
U u У У universпtas —
спільність, сукупність [універсітас]
V v ве в victoria —
перемога [вікторіа]
X x ікс кс lex
закон [л’екс]
Y y іпсилон і syngrapha —
боргова розписка [сінграфа]
Z z зета 3 gaza —
скарбниця [газа]
§ 2. ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ДИФТОНГІВ
Голосним звукам відповідають літери a, e, і, o, u, y. Звуки [a], [o],
[u] вимовляються як українські [а], [о], [у]. Наприклад: arma [арма] —
зброя, orator [оратор] — оратор, urbanus [урбанус] — міський.
Буква е вимовляється як [е], наприклад: edictum [едіктум] — едикт.
Буква і, що стоїть перед голосною на початку слова або між голосними,
вимовляється як [й], в інших позиціях як [і], наприклад: iunior [йуніор]
— молодший, debi tum [дебітум] — борг.
Буква y вимовляється як [і] і вживається у словах грецького походження,
наприклад: gyrus [гірус] — коло.
У латинській мові існує 4 дифтонги (двоголосні): ae, oe, au, eu.
Дифтонги вимовляються у таким чином:
ae — [е], наприклад: aes [ес] — мідь;
oe — [е], наприклад: poena [пена] — покарання;
au — [ау]; eu — [еу].
У двох останніх дифтонгах звук [у] короткий, наголос падає на перший
звук, наприклад: aurum [аурум] — золото, Europa [еуропа] — Європа. У
випадках, коли необхідно прочитати окремо голосні, що входять у
дифтонги, над однією з них ставиться трема: aer [аер] — повітря.
§ 3. ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ІБУКВОСПОЛУЧЕНЬ
Буква c у класичній латині вживалася тільки для позначення звука [к]. В
IV—V ст. н. е. перед звуками [e], [i] вона почала вимовлятися як [ts],
що відповідає українському звуку, який позначається літерою ц. При
традиційній вимові літера с читається як [ц], якщо вона стоїть перед e,
і, y, ae, oe, і як [к] в інших позиціях, наприклад: ceterum [цетерум] —
утім, civis [цівіс] — громадянин, cytus [цітус] — клітина, caecus
[цекус] — сліпий, coetus [цетус] — збори, color [колор] — фарба, factum
[фактум] — дія.
Буква l вимовляється м’яко [л’], наприклад: locus [л’окус] — місце.
Буква q вживається тільки у сполученні з u і вимовляється як [кв],
наприклад: quinque [квінкве] — п’ять.
Буква s, що стоїть між голосними і між голосним та приголосними n або m,
вимовляється як [з], в інших позиціях як [с], наприклад: casus [казус] —
випадок, fraus [фраус] — обман.
Буква x вимовляється як [кс], наприклад: felix [фелікс] — щасливий.
Буква z вимовляється як [з] і вживається у запозичених словах,
наприклад: gaza [газа] — скарбниця.
Буквосполучення ngu перед голосними вимовляється як [нгв], наприклад:
lingua [лінгва] — мова.
Буквосполучення ti у позиції перед голосними вимовляється як [ці], після
приголосних s, t, x вимовляється як [ті], наприклад: ratio [раціо] —
розум, bestia [бестіа] — звір.
Наступні буквосполучення зустрічаються тільки у словах грецького
походження: ch вимовляється як [х], ph — як [ф], rh — як [р], th — як
[т], наприклад: chaos [хаос] — хаос, triumphus [тріумфус] — тріумф,
rhetor [ретор] — оратор, thema [тема] — тема.
§ 4. ДОВГОТА І КОРОТКІСТЬ ЗВУКІВ. НАГОЛОС
Голосні латинської мови можуть бути довгими і короткими, що має велике
значення для правильної постановки наголосу. У навчальних посібниках,
словниках і т. д. для позначення довготи і короткості використовуються
відповідно надрядкові знаки ~ і ” , що ставляться над голосними,
наприклад: а, в
У нашому підручнику довгота і короткість позначається тільки у випадках,
коли це необхідно для постановки наголосу, для визначення значення і
граматичної форми слова.
Наголос у латинських словах падає на другий склад від кінця слова, якщо
він довгий, переходить на третій склад, якщо другий склад короткий. На
останній склад і далі ніж на третій склад від кінця слова, як правило,
наголос не падає.
Отже, для правильної постановки наголосу необхідно з’ясувати, який склад
є довгим, який коротким.
Довгий склад утворюють довгі голосні.
Дифтонги від природи довгі: europaeus – європейський.
Голосний довгий, якщо він стоїть перед двома чи більше приголосними і
перед x, z (виняток становлять приголосні p, b, t, d, c, g у сполученні
з l чи r): argumentum – аргумент, доказ; codicillus -кодиціл, додаткове
заповідальне розпорядження.
Короткий склад утворюють короткі голосні.
Голосний, що стоїть перед голосним: praesumptоo – презум-ція,
припущення.
Голосний, що стоїть перед сполученням приголосного з h (в грецьких
словах): chirogrвphum – боргова розписка.
Довгі за природою голосні другого складу ми не будемо позначати ніякими
знаками: advocatus — адвокат, natura — природа; testator — заповідач.
кротки за природою голосні другого складу позначаються знаком
короткості: civо tas — громодянство, держава; duodкcim — дванадцять;
defend&e — захищати.
Вправи для читання
Mens — розум; libertas — воля; ego — я; depositum — депозит, річ,
віддана на збереження; necessarius — необхідний; error — помилка.
Ius — право; iniuria — несправедливість; iudex — суддя; vita — життя;
punire — карати; privatus — приватний; fides — віра; довіра; iudicium —
суд; рішення; Gaius — Гай.
Lyra — ліра; syllabus — список; заголовок судових рішень; mysterium —
таємниця; synodus — синод.
Praetor — претор; foedus — союз; oeconomia — правильне господарство;
saeculum — рід, століття; Graecia — Греція; poeta — поет; auditorium —
зал судових засідань; coemptio — купівля; auxilium — дотація; neutrum —
середній.
Causa — причина; Caesar — Цезар; consensus — угода, tunc — тоді;
collegium — колегія; culpa — провина; scire — знати; creditor —
кредитор; ecclesia — збори; церква; suicidum — самогубство; curator —
опікун; crimen — злочин; caput — голова; et cetera — і так далі; coelum
— небо; custodia — охорона; centum — сто; carcer — в’язниця; Cyprus —
Кіпр; credo — символ віри, переконання; consul — консул.
Ani mal — тварина; diffici lis — важкий; consultum — рада; legiti mus —
законний.
Соі^шшіі — розмова, співбесіда; quasi — начебто, майже; quaestor —
слідчий; quadrupes — чотиринога тварина; quando — коли; quattuor —
чотири; quantum — скільки; aquaeductus — водопровід.
Mensis — місяць; basis — основа, підґрунтя; usus — користування; status
— стан; risus — сміх; rusticus — сільський; sensus — сенс; absolvere —
виправдовувати.
Lex — закон; codex — стовбур, книга; exemplar — зразок; vox — мова,
голос; rex — цар; examinare — випробувати.
Zona — пояс; zephyrus — зефір, західний весняний вітер; zodiacus —
зодіак.
Sanguis — кров; bilinguis — двомовний; unguis — ніготь.
Iurisdictio — юрисдикція; lectio — урок; читання; licentia — можливість;
право; conditio — умова; mixtio — змішування; sanctio — непорушний
закон, договірна стаття; Attius — Аттій (римське ім’я); ignorantіа —
незнання; scientia — знання, iustitia — правосуддя.
Thesis — положення; charta — папір; rhetor! ca — мистецтво
красномовства; theatrum — театр; philosophia — філософія; schola —
школа; authent! cus — справжній; thermae — теплі або купальні джерела;
phantasia — уява, ідея, думка.
Arb! ter, philosцphus, Gaius, rector, decanus, professor, victoria,
iustitia, fortuna, respubl! ca, orator, al! bi, interdictum, latinus,
ius Romanum, ius civile, ius publ! cum, ius privatum, ius gentium, codex
Gregorianus, Fragmenta Vaticana, Iulii Pauli sententiarum ad filium
libri quinque, collatio legum Mosaicarum et Romanarum, corpus iuris
civilis, leges Duodecim tabularum, ad edictum, lex Romana Burgundiorum
de iure pontificio, Marcus Tullius Marci filius
Cor????????????????????????????????
Юлій Павл (жив на межі ст. н. е.)
Учень Квінта Цервідія Сцеволи, адвокат, помічник префекта гвардії, потім
вів щоденник принцепса, тобто записував його виступи і завідував його
кореспонденцією (magister memoriae). При Олександрі Севері одержав
посаду префекта гвардії (praefectus praetorio) разом зі своїм колегою
Ульпіаном.
З числа римських юристів Павл був найпліднішим письменником, приблизно
шоста частина Дигест — це уривки з його творів. Павл залишив після себе
86 творів у 319 книгах (сувоях). З них Notae (нотатки до праць Юліана,
Нерація, Сцеволи і Па-пініана, коментарі Ad Plautium (до творів
Плавтія), Ad edictum (до єдикту — 76 книг) і Ad Sabinum (до творів
Сабіна). Quaes-tiones (Питання) і Responsa (Відповіді) Павл присвятив
казуїстиці, для навчальних цілей написав Sententiae ad filium (Настанови
сину), які були дуже популярні в пізніший час і набули силу закону,
Institutiones (Інституції) і Regulae (Правила).
Юлій Павл працював над безліччю проблем з різних галузей публічного і
приватного права, мав юридичну ерудицію, зумів узагальнити в лаконічно
точні визначення значний казуїстичний матеріал. Стислість,
афористичність, ефектність, властива стилю Павла, дозволяють і донині
багатьом положенням права, що були висловлені ним, не втратити своєї
переконливості і краси.
IUS ROMANUM
Leges XII (duodecim) tabularum, leges decemvirales (451—450 рр. до н.
е.) — Закони XII таблиць – кодифікація права, результат діяльності 10
членів комісії; головне призначення — захист плебеїв від патриціїв. Вони
стали відправним пунктом усього римського права. Були опубліковані на 12
дерев’яних таблицях, що загинули під час галльського вторгнення у 387 р.
до н. е. Збереглися лише цитати набагато пізніших авторів. Нинішня
класифікація таблиць — плід штучної (хоча й наукової) систематизації. До
числа авторів, що повідомляють про зміст Законів XII таблиць, належать
Цицерон, Ульпіан, Гай, Павл, Помпоній та інші класичні юристи.
ARS
Forum Romanum – Римський форум (forum – центральна площа, центр
суспільного, політичного, судового і ділового життя міста), розташований
на східному боці Капітолій-ського і північному Палатин-ського пагорбів,
був центром політичного і господарського життя Риму. Тут стояли величні
храми і величезні базиліки (basili ca — 1. торговельне приміщення —
«ряди», чудовий будинок із двома рядами колон на Римському форумі з
залами для судових засідань і торговельних операцій; 2. християнський
храм). Для ораторів були влаштовані трибуни. Біля майданчика для
ораторів були розташовані вирізані на мідних дошках Закони XII таблиць.
Красиві колони портиків (porticus — крита галерея) облямовували форум.
Мармурових і бронзових статуй тут встановлювалося часом так багато, що
сенат давав розпорядження зняти деякі з них. Влаштовувалися іноді й
своєрідні виставки. За свідченням стародавнього автора, один із преторів
розповідав народу про зміст виставлених на форумі картин, що зображували
його подвиги.
На Римському форумі у республіканський час продавали найрізноманітніші
товари. На вулицях, що прилягали до нього, панувало пожвавлення. Його
оточували торговельні ряди і крамниці. У перші століття республіканський
форум служив і місцем, де влаштовувалися народні вистави, а іноді й бої
гладіаторів. Під час свят на площі на столах виставлялися частування для
римлян. Щоб сонце не заважало нікому з тих, хто сидить, Цезар одного
разу наказав натягнути над бенкетуючими шовкові завіси. У будні тут
юрбилося багато народу. На плитах і дотепер збереглися накреслені для
ігор кола і квадрати.
LECTIO II (SECUNDA)
§ 5. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА
Іменник у латинській мові має такі граматичні категорії:
Три роди (genus):
masculinum (m) — чоловічий;
femininum (f ) — жіночий;
neutrum (n) — середній.
Назва осіб чоловічої статі, вітрів, місяців і більшості рік належать до
чоловічого роду. Назви осіб жіночої статі, більшості дерев, міст, країн,
островів — до жіночого роду.
Два числа (numerus):
singularis — однина;
pluralis — множина.
Шість відмінків (casus):
Nominativus (Nom.) — називний (хто? що?);
Genetivus (Gen.) — родовий (кого? чого?);
Dativus (Dat.) — давальний (кому? чому? для кого? для чого?);
Accusativus (Acc.) — знахідний (кого? що?);
Ablativus (Abl.) — орудний (ким? чим? де? коли? чому? як?);
Vocativus (Voc.) — кличний (назва особи чи предмета при звертанні).
В Ablativus злилися три раніше самостійних відмінки: відкладний
(ablativus), орудний (instrumentalis), місцевий (locativus).
В українській мові кличний відмінок відповідає кличній формі. Форма
кличного відмінка в латинській мові звичайно збігається з формою
називного (виняток див. § 13), тому при відмінюванні й у зведеній
таблиці (див. Допоможні граматичні матеріали) закінчення цього відмінку
опускаються.
П’ять типів відмін (declinatio).
За закінченнями в родовому відмінку всі іменники поділяються на відміни.
Закінчення родового відмінку поряд з повною формою називного відмінку і
родом становлять словникову форму іменника, наприклад: advocatus, i m.
Таблиця, подана нижче, допомагає запам’ятати розподіл іменників за
п’ятьма відмінами, за родами і закінченнями родового відмінку.
Закінчення
Genetivus singularis -ae -i -is – us – ei
Відміна I II III IV V
Рід іменника f m, n m, f, n m, n f
§ 6. DECLINATIO PRIMA ПЕРША ВІДМІНА
До І відміни належать іменники жіночого роду і узгоджені з ними
прикметники (§ 17), що мають закінчення в Nominativus singularis -a і в
Genetivus singularis -ae. До першої відміни належать також іменники, що
означають осіб чоловічої статі: nauta, ae m — моряк, poeta, ae m — поет,
agricola, ae m — хлібороб, collega, ae m — товариш, incda, ae m —
житель.
У латинській мові форми прикметників не відрізняються від форм
іменників, з якими вони узгоджуються.
Зразок відмінювання:
Відмінок Singularis Pluralis
Nom. terra incognita —
невідома земля terrae incogmtae —
невідомі землі
Gen. terrae incogmtae terraruin incognitarum
Dat. terrae incogmtae terris incognltis
Acc. terrain incognltam terras incognitas
Abl. terra incognita terris incognltis
§ 7. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛОВА ESSE — БУТИ В ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ
Дієслово esse — бути зустрічається в латинських текстах дуже часто. Це
неправильне дієслово, його форми необхідно запам’ятати:
Особа Singularis Pluralis
1 sum —
я є sumus —
ми є
2 es —
ти є estis —
ви є
3 est —
він є sunt —
вони є
Вправи
I. Визначте відміну іменників:
poena, ae f — покарання; fides, ei f — віра; popьlus,i m — народ; ius,
iuris n — право; manus, us f— рука; lex, legis f— закон; testis, is m —
свідок; lingua, ae f— мова; res, ei f— справа; fructus, us m — плід;
furtum, i n — крадіжка; spes, ei f — надія; coetus, us m — сходка;
crimen, Ї nis n — злочин; edictum, i n — едикт; dies, ei m(f) — день;
patria, ae f— батьківщина; libertas, atis f— воля; arbl ter, tri m —
третейський суддя; civis, is m(f) — громадянин.
II. Провідміняйте словосполучення:
tabula rasa — чиста дошка; lingua Latina — латинська мова; culpa magna —
велика провина; copia vera — правильна копія.
III. Прочитайте і перекладіть:
1. Scientia potentia est1. 2. Ibi victoria, ubi concordia. 3. Aurora
Musis amica est. 4. Via Appia est regina viarum. 5. Vita rusfi ca
parsimoniae, diligentiae, iustitiae magistra est (Cicero). 6. Historia
est schola vitae. 7. Experientia bona magistra est. 8. Ira saepe causa
iniuriae est. 9. Pro forma. 10. In curia. 11. Ex curia. 12. In camera.
13. Lingua Latina est lingua antiqua. 14. Roma est in Italia. 15.
Persona grata. 16. Persona non grata. 17. Tabula rasa.
c ,,?>„,,.,,}
scientia, ae f — знання; potentia, ae f — сила.
ibi — там; victoria, ae f — перемога; ubi — де; concordia, ae
1 У вправах курсивом подані юридичні фразеологізми, крилаті вислови,
прислів’я, які пропонуються для вивчення напам’ять.
2 Переклад слів до вправ в основному дається, коли вони зустрічаються
вперше. Далі, якщо слово не засвоєно, звертатися до
латинсько-українського словника, який знаходиться в кінці підручника.
f — згода.
Aurora, ae f — зоря; Musa, ae f — муза; amica, ae f — подруга; зміст
виразу: ранкові години сприяють розумовій роботі.
via, ae f— дорога, Appia — Аппієва; regina, ae f— цариця.
rusti cus, a, um — сільський; parsimonia, ae f— ощадливість; diligentia,
ae f— старанність; iustitia, ae f— справедливість; magistra, ae f —
учителька.
historia, ae f — історія; schola, ae f — школа; vita, ae f — життя.
experientia, ae f — досвід; bonus, a um — гарний.
S. ira, ae f — гнів; saepe — часто; iniuria, ae f — образа,
несправедливість.
pro (з abl.) — заради; forma, ae f — форма.
in (прийменник на питання де? з abl.) — у; curia, ae f—
суд.
ex (з abl.) — поза.
camera, ae f— тут: кабінет слідчого.
lingua, ae f— мова; antiquus, a, um — стародавній, давній; Latinus, a,
um — латинський.
Roma, ae f — Рим.
persona, ae f— особа, людина, персона; gratus, a, um — бажаний.
non — не (заперечна частка).
tabula, ae f — дошка; rasus, a, um — чистий.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Domitius Ulpianus
Доміцій Ульпіан (народився у Сирії у другій половині II ст. н. е.)
Доміцій Ульпіан був помічником (assessor) Папініана (див.: Personalia,
lectio 6), начальником, головою (praefectus) annonae (annona — річний
врожай), префектом гвардії (praefectus praetorio) і головним радником
Олександра Севера (римський імператор 193-211 рр.) Ульпіан на посаді
префекта гвардії намагався навести порядок у військовому таборі
(castra), тому що привілейовані когорти замість прямого обов’язку
охороняти життя і безпеку імператора часто були головною зброєю
двірцевих переворотів, тому дисципліна в цих таборах була слабша, ніж
того вимагала військова служба. Преторіанці зненавиділи Уль-піана і під
час бунту в 228 р. він був убитий на очах імператора.
Доміцій Ульпіан досконало знав усі галузі права і всю попередню
літературу. Він залишив величезну літературну спадщину, ім’я його
посідає гідне місце серед прославлених юристів Давнього Риму. Дигести
Юстініана містять 2 462 фрагмента з творів Ульпіана, що становить
приблизно третину всього їхнього обсягу. Ульпіан і Павл ніде не цитують
один одного, можливо через наукове суперництво, що існувало між ними. Ad
edictum (83 книги коментарів), яка є головною працею Ульпіана,
вважається одним з найвидатніших творів усієї римської науки права.
Детальний виклад цівільного права — Ad Sabinum (51 книга) — містить
значну кількість цитат із попередників. Обидва ці твори Ульпіана
аналогічні за тенденціями і технікою. Вони поєднують у собі копіткий
текстологічний аналіз і чисту, ясну й елегантну мову Ульпіана, що
сприяло його величезній популярності. Багато його сентенцій (sententia —
рішення, судження) і визначень залишаються і донині як необхідні наукові
постулати (postulatio — вимога) для юристів.
Ульпіан залишив багато трактатів: De appellation! bus (Про аппеляції),
De fideicomissis (Про фідеікоміси; неформальні заповітні відмови), Ad
legem (За законом), De officio consulorium (Про обов’язки консулів),
Responsa, Disputationes (Роздуми), Institutiones, Regьlae, De officio
curatori rei publ! cae (Про обов’язки куратора республіки), De officio
praefecti urbi (Про обов’язки міського префекта), De officio proconsьlis
(Про обов’язки проконсула) та інші.
IUS ROMANUM
Кодификация Юстініана
Corpus iuris civilis (CIC) — звід цивільного права; середньовічна назва
юстиніанівського зводу законів латинською мовою. Складається з чотирьох
основних частин:
Institutiones — у чотирьох книгах; елементарний виклад основ римського
права для початкового вивчення.
Digesta або Pandectae — 7 частин і 50 книг, 432 титули і 9 123 окремих
фрагмента; уривки із творів римських юристів, які є найважливішою
частиною кодифікації, що дали їй історичну славу та забезпечили її
значення для подальшої дії навіть за інших соціально-економічних умов.
Codex — 12 книг, які містять звід найважливіших імператорських указів
(constitutiones) від Адріана до Юстініана.
Novellae або leges — 168 новел (нових законів), були видані Юстиніаном
після проведення другої кодифікації роботи. З XII ст. по праву
вважаються четвертою частиною Corpus iuris civilis.
CIC містить усе те, що наступні компілятори вважали найбільш важливим з
творів класичних юристів, а також цінні надбання післякласичного права і
юстиніанівські реформи. Було створено порівняно просте, неформальне і
технічно зріле право, що лягло в основу ряду юридичних систем
європейського континенту.
прокладена в 312 р. з ініціативи цензора Аппія Клавдія Сліпого. Вона
доходила спочатку до Капуї, а за часів Траяна була доведена до
Брун-дисію. Дотепер функціонує ця пряма як стріла дорога, що втілила в
суворій красі непохитну волю, швидкість дій, рішучість енергійного,
войовничого народу.
LECTIO III (TERTIA)
§ 8. VERBUM ДІЄСЛОВО
Граматичні категорії дієслова
Дієслово в латинській мові має такі граматичні категорії:
I. Два числа:
numerus singularis (sing.) — однина;
numerus pluralis (pl.) — множина.
Три особи:
persona prima — 1 особа;
persona secunda — 2 особа;
persona tertia — 3 особа.
Шість часів:
praesens — теперішній;
futurum I — майбутній перший недоконаного виду;
imperfectum — минулий недоконаного виду;
perfectum — минулий доконаний;
futurum II — майбутній другий доконаного виду;
plusquamperfectum — давноминулий або передминулий доконаного виду.
Два стани:
genus activum — активний стан;
genus passivum — пасивний стан.
Три способи:
modus indicativus — дійсний спосіб;
modus coniunctivus — умовний спосіб;
modus imperativus — наказовий спосіб. Дієслово має такі неособові форми:
infinitivus — неозначена форма;
participium — дієприкметник;
supinum — супін;
gerundium — герундій (віддієслівний іменник);
gerundivum — герундив (віддієслівний прикметник).
§ 9. ТИПИ ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛІВ
У латинській мові дієслова залежно від кінцевої літери основи інфінітива
(основи інфекта) поділяються на чотири дієвідміни.
Основа інфекта визначається шляхом відкидання закінчення -ге від
неозначеної форми дієслова; у третій дієвідміні — шляхом відкидання
-еге, де -є- є сполучною голосною між основою і закінченням інфінітива
-ге.
§ 10. ОСНОВНІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА
У словнику дієслово записується у чотирьох основних формах:
Перша особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану
(praesens indicativi activi). Наприклад: condemno — я засуджую, doceo —
я навчаю.
Перша особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу
активного стану (perfectum indicativi activi). Наприклад: condemnavi — я
засудив, docui — я навчив.
Супін (supinum) — віддієслівний іменник, що вживається з дієсловами руху
для вираження мети. Наприклад: condemnatum — щоб засудити, doctum — щоб
навчити.
Неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану
(infinitivuspraesentis activi). Наприклад: condemnare — засуджувати,
docere — навчати.
Основні форми дієслова, наприклад: doceo, docui, doctum, docere, можуть
у словниках скорочуватися, наприклад: doceo, cui, ctum, ere, 2 —
навчати. Цифра вказує на дієвідміну.
§ 11. PRAESENS INDICATWI ACTIVI ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ДІЙСНОГО СПОСОБУ
АКТИВНОГО СТАНУ
Щоб провідміняти дієслово в praesens indicativi activi необхідно до
основи інфекта приєднати особові закінчення:
Особа Singularis Pluralis
1 -o -mus
2 -s -tis
3 -t -nt
У дієслів І і II дієвідміни ці закінчення приєднуються до ос-
нови інфекта. У III дієвідміні між основою і закінченням у другій
і третій особі singularis та в першій і другій особі pluralis з’яв-
ляється сполучний голосний -і, а в третій особі pluralis u. У
першій особі singularis у дієслів I дієвідміни голосний основи -а,
зливаючись з особовим закінченням -о, переходить в -о.
При відмінюванні дієслів у латинській мові особові займенники не
вживаються.
Зразки відмінювання:
I. condemna- re — засуджувати:
Особа віпяиіагів Pluralis
1 сошіетпо — condemnamus —
я засуджую ми засуджуємо
2 СО^ЄП1Па8 condemnatis —
ти засуджуєш ви засуджуєте
3 соndeтnat — condemnant —
він (вона, воно) вони засуджують
засуджує
onde- re — відповідати:
Особа
Pluralis
1 ГЄ8рО^ЄО respondemus —
я відповідаю ми відповідаємо
2
respondetis —
ти відповідаєш ви відповідаєте
3 respоndet — respondent —
він (вона, воно) вони відповідають
відповідає
III. absolv- иre — виправдовувати:
Особа Singularis Pluralis
1 absolve — absoMmus —
я виправдовую ми виправдовуємо
2 absolvis — absolvltis —
ти виправдовуєш ви виправдовуєте
З absolvit — absolvunt —
він (вона, воно) вони
виправдовує виправдовують
IV. audi- re — слухати:
Особа Singularis Pluralis
1 audio —
я слухаю audimus —
ми слухаємо
г audis —
ти слухаєш auditis —
ви слухаєте
3 audit —
він (вона, воно) слухає audiunt —
вони слухають
§ 12. IMPERATIVUS НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
Наказовий спосіб у латинській мові має дві форми: другу особу однини і
множини.
У латинській мові у дієслів усіх чотирьох дієвідмін imperativus
утворюється однаково: singularis — шляхом відкидання закінчення -re від
інфінітива, pluralis — шляхом приєднування закінчення -te до форми
imperativus singularis. (У III дієвідміні основа інфекта з’єднується із
закінченням -te за допомогою голосної -ї – .)
Для утворення заперечної форми наказового способу необхідно узяти форму
imperativus дієслова nolle — не бажати й інфінітив смислового дієслова.
Наприклад: nocere — шкодити:
Singularis Pluralis
Noli nocere! Nolite nocere!
Не нашкодь! Не нашкодьте!
Дієслова die ere — говорити, duc ire — вести, facиre — роби-
ти, ferre — нести утворюють imperativus без кінцевого -е:
Singularis Pluralis
die —говори dicо te —говоріть
fac — роби faeо te — робіть
due — веди dueо te — ведіть
fer — неси ferte — несіть
Дієслово esse — бути має такі форми наказового способу:
Singularis Pluralis
Es (esto) — Будь! Este (estote) — Будьте!
Вправи
I. Визначте дієвідміну дієслів:
dicлre, punire, habere, appellare, debere, scribлre, mutare, agлre,
consentire, cavere.
II. Провідміняйте дієслова в praesens indicativi activi:
esse, vetare, credлre, audire, habere.
III. Перекладіть такі дієслівні форми:
veniunt, amamus, vive, scribo, advocamus, sum, noli timere, punis,
salvete, audi, nolite sperare, dic. rV. Перекладіть речення:
Respondere, cavere, agлre. 2. Dum spiro spero. 3. Cum tacent clamant. 4.
Pecunia non olet. 5. Charta non erubescit. 6. Si vales, bene est, ego
valeo. 7. Qui tacet, consentit. 8. Tantum scimus, quantum memoria
tenemus. 9. Ignorantia non excusat. 10. Vivлre est militare.
Dicлre non est facлre. 12. Cogоto ergo sum. 13. Divide et impлra. 14.
Qui quaerit, repлrit. 15. Ave, Maria! 16. Lex prospоcit, non respоcit.
17. Unde venis et quo vadis? (Vulg.). 18. Non scholae, sed vitae
discоmus (Sen.).
Словник
respondeo, spondi, sponsum, ere — відповідати, давати відповідь; caveo,
cavi, cautum, ere — передбачати, вживати запобіжних заходів, складати
документи; ago, egi, actum, кre — діяти, подавати позов, судитися.
dum — поки; spiro, avi, atum, are — дихати; spero, avi, atum, are —
сподіватися.
cum — коли; taceo, cui, cо tum, ere — мовчати; clamo, avi, atum, are —
кричати.
pecunia, ae f — гроші; oleo, ui, -, ere — пахнути.
charta, ae f — папір; erubesco, rubui, -, кre — червоніти.
si — якщо; valeo, lui, litum, ere — бути здоровим.
qui — хто; consentio, sensi, sensum, ire — погоджуватися.
tantum — стільки; scio, ivi, itum, ire — знати; quantum — скільки;
memoria, ae f— пам’ять; teneo, tenui, tentum, ere — тримати.
ignorantia, ae f — незнання; excuso, avi, atum, are — вибачати.
vivo, vixi,victum, кre — жити; milо to, avi, atum, are — боротися,
воювати.
dico, dixi, dictum, кre — говорити.
cogо to,avi, atum, are — мислити; ergo — отже.
divо do, visi, visum, кre — розділяти; impкro, avi, atum, are —
панувати.
quaero, quaesivi, quaesitum, ire — шукати; reperio, repкri, repertum,
ire — знаходити.
aveo, -, -, ere — бути здоровим.
lex, legis f — закон; prospicio, spexi, spectum, кre — дивитися вперед,
піклуватися; respicio, spexi, spectum, кre — дивитися назад, оглядатися
(тобто санкції закону не можуть бути застосовані щодо випадків, які мали
місце до його видання).
unde — відкіля; venio, veni, ventum, ire — приходити, йти; quo — куди;
vado, (vasi), -, кre — йти, направлятися.
non — не; schola, ae f — школа; sed — але; disco, didо ci, – , кre —
учитися, навчатися.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Iustinianus
Юстініан (482-565 pp.)
3 527 no 565 p. — візантійський імператор (Східна Римська імперія).
Головна заслуга Юстініана полягає в тому, що за його наказом була
розроблена кодификація права в 529-535 pp., тексти якої
відомі як Corpus iuris civilis (Звід цивільного права). За Юстініана
латинська мова стала офіційною.
За часів його правління держава була розширена й укріплена. Ідея
відновлення елліністичної і християнської Римської імперії була майже
реалізована, але послідовникам не вдалося зберегти велич і єдність
Римської імперії, створеної Юстініаном. Відомості про життя Юстініана
суперечливі: сучасники то підносили його до лику святих, то малювали
похмурими тонами.
Завдяки Юстініану ми маємо точні і різнобічні відомості про римське
право.
IUS ROMANUM
Digesta Iustiniani, або Pandectae, найбільш великий і важливий компонент
CIC. Ця праця повинна була зберегти для майбутнього все багатство
класичного права, але в той же час модернізувати його і пристосувати для
використання в Східній Римській імперії. Це монументальна праця в 5O
книгах (!5O OOO рядків).
Перша книга присвячена загальним питанням права, 2-4б — приватному
праву, 47-48 — кримінальному праву, 49 — апеляціям, фіскальному і
військовому праву, 5O — адміністративному праву, юридичним дефініціям і
правилам. За винятком 30-32 книг, кожна книга підрозділяється на титули,
титули — на фрагменти, у середньовіччя великі фрагменти були розбиті на
параграфи.
Загальна структура Digesta Iustiniani відповідає преторському едикту. За
обсягом переважають витяги з Ульпіана — третина усієї праці і Павла —
шоста частина, усього в Дигестах представлено 39 юристів з II ст. до н.
е. до кінця III ст.
Таким чином, у Дигестах майстерно представлена найбільш значна епоха
римської науки права. Юстініан узаконив цю працю, увів її в дію з 3O
грудня 533 р. і суворо заборонив будь-які коментарі до нього, що мають
полемічний або критичний характер.
ARS
Колізей, I ст. н. е. У 75 р.
І Vespasianus Titus Flavius — римський імператор б9-79 рр. н. е. Його
сини: Titus Flavius, римський імператор (79-8І рр. н. е.), Domitianus
Flavius, римський імператор 8І-9б рр. н. е.).
за ВеспасіанаІ був закладений і за Тіта у 😯 р. закінчений амфітеатр
Флавіїв — видатна пам’ятка Римської імперії. Подібних споруд небагато в
історії світової
архітектури. Частіше його називають Колізеєм (від лат. colosse-us —
колосальний). Однак вважають, що його ім’я пов’язане з колосальною
статуєю Нерона, що стояла неподалік. Виправдовуючи свою назву, амфітеатр
Флавіїв вражає розмірами. Його овальна еліптичної форми арена має осі
довжиною 54 і 86 м, довжина загальних осей будинку — 156 і 188 м, висота
зовнішньої стіни — 48,5 м. Вистави в Колізеї дивилися одночасно до 50
тисяч глядачів, які мали змогу через 80 входів і виходів швидко
заповнювати і звільняти місця.
У спекотливі або дощові дні над ареною натягався тент, котрий кріпився
на високих щоглах, вставлених у консолі четвертого ярусу. Арена мала
дерев’яну, рухливу підлогу, що звичайно засипалася піском, яка могла
опускатися і підніматися. Іноді вона заповнювалася водою за допомогою
рукава акведука, що підходив до будинку, і тоді в Колізеї влаштовувалися
морські бої.
LECTIO IV (QUARTA)
§ 13. DECLINATIO SECUNDA ДРУГА ВІДМІНА
До II відміни належать іменники і прикметники (§ 17) чоловічого і
середнього роду, що узгоджені з ними та мають закінчення -us, -er —
чоловічого роду і -um — середнього роду в Nomi-nativus singularis; у
Genetivus singularis вони закінчуються на -і. У другій відміні в
іменниках чоловічого роду в латинській мові існує розбіжність закінчень
Nominativus і Vocativus. У Nomina-tivus singularis -us в Vocativus
singularis -e, наприклад: amicus — amice. Власні імена на -us і слова
filius (син), meus (мій) мають в Vocativus закінчення -і. Наприклад:
Tullius — Tulli! Meus filius. (Мій син!) — Mi fili! (Сину мій!).
Зразок відмінювання:
mascuIinum
Відмінок Singularis Pluralis
Nom. ager privatus —
приватна земля agri privati —
приватні землі
Gen. agri privati agrorum privatorum
Dat. agro privato agris privatis
Acc. agrum privatum agros privatos
Abl. agro privato agris privatis
Voc. ager private agri privati
neutrum
Відмінок 1 Singularis | Pluralis
Nom. iudicium publicum —
народний суд indicia publica —
народні суди
Gen. iudicii publlci iudiciorum publicorum
Dat. iudicio publico iudiciis piiblkis
Acc. iudicium publicum iudicia publica
Abl. iudicio publico iudiciis publlcis
§ 14. РІІАЕРОБІТКЖЕЗ ПРИЙМЕННИКИ
У латинській мові прийменники можуть вживатися тільки з двома
відмінками: АЬШіуш і Ассшаііуш.
Прийменники, якї вживаються з Ablativus:
a (ab, abs) — від; sine — без; pro — за, замість; de — від, з, про; cum
— з; ex — із; prae — перед.
Прийменники in — у, на, sub — під вживаються з Accusativus, якщо вирази
з прийменниками відповідають на питання куди?, і з Ablativus, якщо
відповідають на запитання де?
Інші прийменники вживаються з Accusativus. Деякі з них:
ad — до; ante — до; apud — у; contra — проти; inter — між, серед; per —
через, за допомогою; post — після; propter — внаслідок і ін.
Вправи
I. Провідміняйте словосполучення:
edictum praetorium — преторський едикт; arbоter bonus — гарний суддя;
servus miser — нещасний раб.
II. Прочитайте і перекладіть:
1. Otium post negotium. 2. Curriculum vitae. 3. Pericыlum est in mora
(Liv.) 4. Sine ira et studio (Tacitus). 5. De facto. 6. Fugit hora,
fugiunt anni. 7. A. Agerius et N. Negidius adversarii sunt. 8. Magna
neglegentia culpa est, magna culpa dolus est (Paul). 9. Ignorantia non
est argumentum. 10. Inter domо num et servum nulla amicitia est. 11.
Dolus malus. 12. Iustitia — fundamental regni. 13. Locus delicti. 14.
Arbitri reos aut condemnant aut absolvunt. 15. O amice, salve! 16.
Corvus oculum corvi non eruit. 17. Errare humanum est. 18. Aliena vitia
in ocuh’s habemus, a tergo nostra sunt. 19. In dubio pro reo. 20.
Testamentum fac! 21. Via antiqua est via tuta. 22. Alter ego. 23.
Incertus anоmus dimidium est sapientiae. 24. Furtum manifestum. 25. Pro
et contra. 26. Natura nihil sine causa gignit (Plin.).
Словник
otium, i n — відпочинок; post (з acc.) — після; negotium, i n — заняття,
справа, праця.
curriculum, i n — біг; шлях.
periculum, i n — небезпека; mora, ae f— зволікання.
et — і; studium, i n — пристрасть.
de (з abl.) — тут: на підставі; factum, i n — факт.
fugio, fugi, fugiturus, кre, — бігти; hora, ae f — година; annus, i m —
рік.
adversarius, i m — супротивник.
magnus, a, um — великий; dolus, і m — обман, намір, хитрощі;
neglegentia, ae /— недбалість.
ignorantia, ae f — незнання; argumentum, і n — доказ.
inter (з acc.) — між; dorn! nus, і m — хазяїн; servus, і m — раб;
nullus, a, um — ніякий; amicitia, ae f — дружба.
malus, a, um — злий.
iustitia, ae f — правосуддя; fundamentum, i n — основа; regnum, i n —
держава.
locus, i m — місце; delictum, i n — злочин.
arb! ter, tri m — суддя; reus, i m — підсудний, винний; aut — чи;
condemno, avi, atum, are, — засуджувати; absolvo, solvi, solutum, ere, —
виправдовувати.
amicus, i m — друг; salveo, —, —, ere — бути здоровим.
corvus, i m — ворон; ocьlus, i m — око; eruo, rui, rutum, ere —
виривати.
erro, avi, atum, are — помилятися; humanus, a, um — людський.
alienus, a, um — чужий; vitium, i n — вада; habeo, ui, ! tum, ere —
мати; a (з abl.) — від, з; tergum, i n — спина; noster, tra, trum — наш.
dubium, i n — сумнів; pro (з abl.) — на користь, за.
testamentum, i n — заповіт; facio,feci,factum, ere — робити.
via,ae f— дорога; antiquus, a, um — стародавній; tutus, a, um —
безпечний.
alter, era, erum — інший; ego — я.
incertus, a, um — невизначений; тут: неупереджений; an! mus, i m — дух,
душа, розум; dimidium, ii, n — половина, середина; sapientia, ae f —
розумність, мудрість.
furtum, i n — крадіжка; manifestus, a, um — явний.
26. natura, ae f — природа; nihil — ніщо, нічого; sine (з abl.) — без;
causa, aef— причина; gignit — породжує (gigno, genui, genltum, ere —
народжувати).
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Marcus Tullius Cicero
Марк Туллій Цицерон (106-43 pp. до н. е.)
M.Tullius Cicero — видатний римський оратор, політичний діяч, філософ,
письменник, адвокат. Його твори, що дійшли до нас, є неоціненним
джерелом відомостей про римське право 23 ст. до н. е. Плутарх писав про
нього: «Людина ця краще за усіх зуміла показати римлянам скільки
привабливості може додати справедливій справі красномовство; він
показав, що правда непереборна, якщо її висловлюють вправно, і що
доброму державному діячеві слід на ділі завжди віддавати перевагу праву
над бажанням юрби, а мовою скрашувати гіркоту корисного». Народився
Цицерон в Арпині на південний схід від Риму, за походженням був
вершником із роду Тулієв. Навчався в Римі, потім в Афінах і одержав
прекрасну освіту з права, риторики і філософії. У 25 років Цицерон
виступив уже у суді як адвокат. Маючи добрі організаторські здібності,
прекрасну освіту, Цицерон досягає найвищих державних посад. У 75 році до
н. е. був призначений квестором на Сицилію, домагається осуду намісника
Верреса, який був викритий ним у 70 р. за розкрадання, хабарництво і
несправедливість. У 69 р. Марк Туллій Цицерон уже курульний едил, у 66
р. — претор, у 63 р. — консул, він і з усією жорстокістю придушує
збройний виступ Луція Сергія Катіліни. Цицерону присвоєно почесний титул
— pater patriae (батько Вітчизни). У Цицерона зростає і кількість
ворогів. 3а вимогою народного трибуна Клодія (при першому тріумвіраті —
Крас, Помпей, Цезар) у 58 р. Цицерона на рік відправляють у заслання з
конфіскацією майна до Греції. Під час громадянської війни Юлія Цезаря з
Помпеєм Цицерон стає на бік Помпея. Підтримує сенатську партію при
диктатурі Цезаря, Октавіана Августа, обвинувачуючи Антонія в зраді
республіці. Написані ним «Філіппіки» — 14 промов проти Антонія (мають
таку назву, тому що були наслідуванням Демосфена — грецького оратора, що
виступив з промовами проти македонського царя Філіппа). 3а ці промови
Цицерон був внесений до проскрипційного списку і 7 грудня 43 р. до н. е.
був убитий прихильниками Антонія. Твори Цицерона — 58 промов, політичних
і судових, листи (867), 7 трактатів з риторики, філософські твори,
численні спогади про нього служать прекрасним джерелом для вивчення
біографії Цицерона, історії Риму, римської риторики, римського права.
Ораторський геній Цицерона сягнув недосяжної висоти, у його промовах
велична урочистість поєднувалася з уїдливим глузуванням, струнка логіка
з високим національним напруженням, краса порівнянь зі звуковою ритмікою
фрази. Його літературна мова визнавалася зразком латинської прози. Життя
Цицерона, його діяльність, творчість — це символ римської свідомості,
літератури і культури.
ARS
Портрет відомого політичного діяча, оратора і письменника Цицерона, I
ст. до н. е. (Рим, Ватикан).
IUS ROMANUM Pandectae — [грец. pan dechesthai, охоплювати, містити все]
назва збірних юридичних творів — Modestinus, Ulpianus, синонім — Digesta
Iustiniani.
Пандектна наука, пандек-тистика, процвітала в XIX ст. у Німеччині,
намагалася створити на базі римського права замкнуту, досконалу систему,
що дозволяла б вирішувати юридичний випадок шляхом логічних міркувань.
Зробила значний внесок у науку права, але зрештою виродилася в так звану
понятійну юриспруденцію і правовий позитивізм. Відповідно пандектним
правом називають німецьке приватне право, розроблене пандектистикою на
основі римського права.
LECTIO V (QUINTA)
§ 15. DECLINATIO TERTIA ТРЕТЯ ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
До III відміни належать іменники всіх трьох родів, які мають у Genetivus
singularis закінчення -is. У Nominativus singularis вони мають різні
закінчення: чоловічій рід: -or, -os, -er, -ex, -es, -o; жіночій рід:
-as, -us, -is,- es, -s, -x, -do, -go, -io; середній рід: -en, -ur, -us,
-e, -al, -ar, -ma, -te, -c, -l . При знайомстві зі словниковою формою
іменників говорилося про важливість закінчень Genetivus singularis, за
якими визначається належність до відміни. За формою іменника в Genetivus
singularis визначається також і основа для відмінювання. Про це слід
пам’ятати, маючи справу з іменниками III відміни, тому що тут існує
група нерівноскла-дових іменників, тобто тих, що мають різну кількість
складів у Nominativus singularis і Genetivus singularis. У словниковій
формі в таких іменників поряд із закінченнями Genetivus singularis
вказується і додатковий склад, що з’являється: heres, edis, m —
спадкоємець; civi tas, civitatis f — держава; tempus, oris n — час.
Основа для відмінювання відповідає: hered- , civitat- , tempor- .
§ 16. ТРИ ТИПИ ВІДМІНЮВАННЯ
I. Приголосний тип
До цього типу належать нерівноскладові іменники всіх трьох родів, основа
яких закінчується на один приголосний. Наприклад: heres, edis m; civi
tas, civitatis f tempus, oris n.
Зразок відмінювання іменників приголосного типу:
lex, legis f — закон
Singularis Pluralis
Nom. lex leges
Gen. legis legum
Dat. legi legibus
Acc. legem leges
Abl. lege legibus
II. Мішаний тип
До цього типу належать :
а) неравноскладові іменники, основа яких закінчується на два
або більше приголосних, наприклад: pars, partis f — частина;
mens, mentis m — розум;
б) рівноскладові іменники, тобто ті, які у Nominativus sin-
gularis і Genetivus singularis мають однакову кількість складів,
наприклад: testis, testis m, (f) — свідок; civis, civis, m (f) — гро-
мадянин, громадянка.
Зразок відмінювання іменників мішаного типу: civis, civis m,(f) —
громадянин, громадянка:
III. Голосний тип
До цього типу належать іменники середнього роду, що мають у Nominativus
singularis закінчення -e, -al, -ar.
Зразок відмінювання іменників голосного типу: anо mal, alis n — тварина:
Singularis Pluralis
Nom. animal animalia
Gen. animalis animalium
Dat. animali animallbus
Acc. animal animalia
Abl. animali animallbus
При відмінюванні різниця полягає в такому: іменники голосного і мішаного
типу мають закінчення в Genetivus pluralis -іит, приголосного типу -ит.
У Nominativus pluralis в іменниках середнього роду голосного типу перед
закінченням -а з’являється літера -і (- іа). Щоб легше запам’ятати, що
іменники латинської мови середнього роду мають закінчення -а в
Nominativus pluralis, можна провести аналогію з іменниками середнього
роду української мови, які так само у множині закінчуються на -а: право
— права, вікно — вікна. Зверніть також увагу на те, що закінчення
Nominativus pluralis і Accusativus pluralis іменників середнього роду
латинської мови збігаються. Можна говорити про правило середнього роду:
усі іменники середнього роду мають закінчення -а в Nominativus і
Accusativus pluralis.
Вправи
I. Провідміняйте:
exemplar bonum — гарний приклад; civis Romanus — римський громадянин;
homo, ї nis m — людина; ars, artis f — мистецтво; vecti gal, alis n —
податок; mare, is n — море.
II. Перекладіть:
1. Dura lex, sed lex. 2. Salus populi suprema lex. 3. Pugna pro pace! 4.
Fur furum, lupus lupum cognoscit. 5. O tempera, o mores! 6. Nomina sunt
odiosa. 7. Alma mater. 8. Labor omnia vincit. 9. Mens sana in corpere
sano. 10. lus est ars boni et aequi. 11. Silent leges inter arma. 12.
Non rex est lex, sed lex est rex. 13. Amor omnia vincit. 14. Nullum
crimen, nulla poena sine lege. 15. Lege artis. 16. De iure. 17. Aurea
mediocritas. 18. Civis ius sacrum est. 19. Simplici tas est legi bus
amica. 20. Nulla potentia supra leges debet esse.21. Repetitio est mater
studiorum. 22. Scio me nihil scire. 23. Praesumptio iuris. 24.
Manifestum non egetprobatione. 25. Ius gentium. 26. Instans est finis
unius temperis et principium alterius.
Словник
durus, a, um — суворий, жорстокий; lex, legis f — закон.
salus, salutis f— благополуччя, порятунок, безпека; populus, i m —
народ; supremus, a, um — найвищий.
pugno, avi, atum, are — боротися; pax, pacis f— мир.
fur, furis m — злодій; lupus, i m — вовк; cognosco, novi, ni tum, ere —
пізнавати.
mos, moris n — вдача, звичай.
nomen, nomп nis n — ім’я; odiosus, a, um — ненависний, неприємний;
йдеться про те, що називати імена неприємно, тобто не будемо торкатися
осіб.
alma — від alo, alui, all tum, йre — харчувати; mater, matris f —досл:
мати-годувальниця; alma mater — навчальний заклад.
labor, oris m — праця; omnis, e — весь; vinco, vici, victum, кre —
перемагати.
mens, mentis f — розум, дух; sanus, a, um — здоровий; corpus, фris n —
тіло.
ius, iuris n — право; ars, artis f— мистецтво, уміння користуватися;
bonum, i n — добро, благо; aequum, i n — справедливість.
sileo, ui, -, ere — мовчати; arma, orum n, pl — зброя.
rex, regis m — цар.
amor, oris m — любов.
nullus, a, um — ніякий; crimen, о nis n — провина, злочин,
обвинувачення.
lege artis — за всіма правилами мистецтва.
aureus, a, um — золотий (від aurum, i n — золото); mediocrоtas, tatis f
— посередність, тут: середина.
sacer, cra, crum — священний.
simplicоtas, atis f — простота, чесність.
supra (з acc.) — вище, над, понад; debeo, bui, bо tum, ere — бути
забов’язаним, мусити.
repetitio, onis f — повторення; studium, i m — навчання, заняття, наука.
scio, ivi, itum, ire — знати, уміти; nihil — ніщо, нічого.
praesumptio, onis f — припущення, презумпція; pra-esumptio iuris —
припущення, що діють аж до доказу противного; припущення, що спростовує.
manifestus, a, um — очевидний; egeo, ui, -, ere — бідувати (у
чому-небудь); probatio, onis f— схвалення, тут: доказ.
gens, ntis f— рід, плем’я, народ.
installs, ntis — теперішній, поточний; finis, is m — кінець, межа,
кордон, завершення; unius — gen. sing. до unus, a, um — один;
principium, i n — початок; alterius — gen. sing. до alter, altйra,
altкrum — другий, інший.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Gaius
Гай (117/138- 180/192 pp. до н. e.)
Видатний римський юрист. Точних біографічних даних про нього не
збереглося, невідомо навіть його повне ім’я, дійшли відомості, що Гай
був вчителем і письменником.
Institutiones институци) прославили його ім’я. Вони містили шкільні
лекції, були не лише ідеальним підручником з права, але одержали також
силу закону, на них посилалися в судах. Хоча класичні юристи його не
цитують, з V ст. Гай стає одним з найбільш шанованих авторів. Пізніші
Institutiones Iustiniani складаються на основі Ыститущй Гая.
Для навчальних цілей Гай написав елементарний посібник Res cottidianae
(Справи повсякденні), чи Aurora (Аврора), коментарі Ad Q.Mucium (До
праць К. Муція), Ad legem XII tabularum (До Закону XII таблиць), Ad
edictum praetoris urbani (До едикта міського претора), Ad edictum
provinciale (До провінційного едикта) та інші. Усього приблизно крім
Ыститущй ним було написано З2 книги.
IUS ROMANUM
Iudex — суддя в римському праві — це приватна особа, якій магістрат
доручає винести рішення по тій чи іншій справі. Крім того, судді
найчастіше не були професійними юристами і повинні були при винесенні
рішення керуватися тільки своїми моральними і громадянськими
переконаннями, а також приписами магістрату і доказами, які сторони
наводили в процесі слухань. Суддею міг бути будь-який повнолітній
римський громадянин, чия репутація не викликала сумнівів (найчастіше
суддями були сенатори, іноді — вершники).
Pontо fex (мн. pontifо ces) — понтифік, жрець. Колегія жерців —
collegium pontifо cum — складалася спочатку з чотирьох, потім з восьми
та, нарешті, з п’ятнадцяти осіб, з верховним жерцем (pontоfex maxоmus)
на чолі. Вона відала всіма питаннями культу.
У стародавні часи тільки понтифіки мали хоч якусь освіту, тому вони
знали право; вони брали активну участь у тлумаченні та застосуванні
права: складали судовий календар, тлумачили Закони XII таблиць, знали
судові формули та допомагали сторонам починати і вести суперечку.
Завдяки своїй широкій діяльності в галузі права понтифіки зробили
значний внесок у його розвиток і стали основоположниками римської
правової науки.
ARS
Римлянин з портретом предків
(Рим, палаццо Барберіні, I ст. до н. е., може бути копія епохи імперії).
Портретні статуї в Давньому Римі нерідко сприймалися як свого роду
офіційні документи, що свідчать про родовитість, знатність.
LECTIO VI (SEXTA)
§ 17. ADIECTIVA DECLINATIONIS PRIMAE ET SECUNDAE ПРИКМЕТНИКИ ПЕРШОЇ ТА
ДРУГОЇ ВІДМІНИ
У латинській мові відмінкові форми прикметників не відрізняються від
відповідних відмінкових форм іменників.
Прикметники, що мають в Nominativus singularis закінчення -а
відмінюються за I відміною; -us, -er, -um — за II відміною.
У словнику прикметники записуються за родами: повна форма чоловічого
роду і закінчення жіночого і середнього роду, наприклад: legitо mus, a,
um — законний; liber, era, erum — вільний; sacer, era, crum — священний,
святий.
Зразок відмінювання прикметників I—II відміни:
m 1 f 1 n
Singularis
Nom. legitimus legitlma legitlmum
Gen. legitlmi legitlmae legitlmi
Dat. legitime legitlmae legitime
Acc. legitlmum legitlmam legitlmum
Abl. legitime legitlma legitime
Pluralis
Nom. legitlmi legitlmae legitlma
Gen. legitimerum legitimarum legitimerum
Dat????????????????????????????????????????????????????
Прикметники узгоджуються з іменниками в роді, числі і відмінку. Якщо
іменник і узгоджений з ним прикметник належать до тієї самої відміни, то
і закінчення у них збігаються. Якщо ж вони належать до різних відмін, то
кожне слово матиме закінчення своєї відміни.
§ 18. PRONOMINA POSSESSIVA ПРИСВІЙНІ ЗАЙМЕННИКИ
Присвійні займенники відмінюються як прикметники I і II відміни. У
словнику присвійні займенники записуються за родовою ознакою:
Рід m f n
Відміна II I II
meus mea meum
мій моя моє
tuus tua tuum
Приклади твій твоя твоє
suus sua suum
свій своя своє
noster nostra nostrum
наш наша наше
vester vestra vestrum
ваш ваша ваше
Присвійні займенники відповідають особі підмета, наприклад: singularis:
(1 особа) nego culpam meam — я заперечую свою провину; (2 особа) negas
culpam tuam — ти заперечуєш свою провину; (3 особа) negat culpam suam —
він (вона) заперечує свою провину;
pluralis:
(1 особа) negamus culpam nostram — ми заперечуємо свою провину;
(2 особа) negatis culpam vestram — ви заперечуєте свою провину;
(3 особа) negant culpam suam — вони заперечують свою провину.
§ 19. PRONOMINA PERSONALIA ET PRONOMEN REFLEXIVUM ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ І
ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК
У латинській мові немає особового займенника 3 особи, його функцію
виконують вказівні займенники (§ 36). Зворотний займенник, який так
само, як і в українській мові, не має форми Nomi-nativus singularis і
pluralis, вживається для 3 особи однини та множини.
Іноді службові частини мови в латинській мові вживаються у вигляді
постпозитивної (що стоїть наприкінці слова) частки і пишуться разом зі
словом:
прийменник cum (з) у сполученні з Ablativus особових і зворотного
займенників, наприклад: mecum — зі мною, tecum — з тобою, secum — з ним,
з нею, з ними, nobiscum — з нами, vobiscum — з вами;
сполучник que (і), наприклад: leges XII tabularum «fons emnis publici
privatique iuris» sunt. — Закони ХІІ таблиць — джерело цього публічного
та приватного права.
сполучник ve (чи, або), наприклад: Hostem latronemve quis decipit, dolo
malo non agit. — Не діє зі злим наміром той, хто вводить в оману ворога
чи розбійника.
Впраеи
I Провідміняйте словосполучення:
furtum manifestum — явна крадіжка, incцla liber — вільний житель, culpa
mea — моя провина, ager pri-vatus — приватна земля.
II. Перекладіть:
1. Arbi ter noster Marcus Tullius est vir laboriosus et iustus. 2. Omnia
mea mecum porto. 3. Sibi bene facit, qui bene facit amico. 4. Pax
vobiscum. 5. Reus culpam suam negat. 6. Defendunt patriam suam. 7. Vade
mecum. 8. Cognosce te ipsum. 9. Non mihi solum vivo, sed etiam patriae.
10. Culpa tua lata est. 11. Si amicus meus es, tui amici mei sunt. 12.
De tuo facto cavere debes. 13. Ego tibi, tu mihi. 14. Srientia nobis
lucet sicut stella in via. 15. Qui non est nobiscum, adversus nos est.
16. Suum cuique. 17. Socii mei socius, meus socius non est. 18. Noli me
tangere. 19. Meus filius servit tibi et tuus filius mihi. 20. Si vos
valetis, bene est, ego valeo. 21. Habent sua fata libelli. 22. Marcus
servus meus liber esto.
Словник
arbi ter, tri m — суддя; vir, viri m — чоловік; laboriosus, a, um —
працьовитий; iustus, a, um — справедливий.
omnis, e — весь, усякий; porto,avi, atum, are — носити.
bene — добре; facio, feci, factum, facere — робити; amicus, i m — друг.
pax, pacis f — мир, світ.
nego, avi, atum, are — заперечувати.
defendo, defendi, defensum, ere — захищати; patria, ae f— батьківщина.
vado, – ere — направлятися.
ipse, ipsa, ipsum — сам, сама, саме.
solum — тільки; vivo, vixi, victum, ere — жити.
latus, a, um — широкий, великий.
12. factum, i n — справа, дія, вчинок; caveo, cavi, cautum, ere —
передбачати, складати документи, пильнувати; debeo, debui, debi tum, ere
— бути зобов’язаним.
scientia, ae f – знання; luceo, luxi, – ere — світити; sicut — як;
stella, ae f — зірка.
qui — хто; adversus (з acc.) — проти.
cuique = et qui тут: кожному.
socius, i m — товариш, спільник, партнер.
tango, tefl gi, tactum, ere — торкати, стосуватися.
filius, i m — син; servio, ivi, itum, ire — служити.
si — якщо; valeo, lui, litum, ere — бути здоровим.
fatum, i n — доля; libellus, i m — книжка.
liber, era, erum — вільний; servus, i m — раб.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Papinianus Aemilius
Папініан Емілій (?—212 pp. н. е., страчений за наказом імператора
Каракалли)
Один з найзначніших римських юристів, Папініан мав аналітичний склад
розуму, що забезпечував йому глибоке розуміння життя. За законом про
цитування 426 р. до н. е. з будь-якого правового питання пріоритет
надавався судженню Папініана.
Основна спадщина Папініана складається з 19 книг Quaes-tiones (багато
питань з них перенесені в Digesta і Responsa). У школах права весь
третій рік навчання був присвячений їхньому аналізу (звичайно
третьокурсників називали papiniastae — папініанцями). Стиль його письма
був зразком стислості і точності.
Німецький цивіліст Рудольф Зом писав, що Папініан «поєднував етичну силу
морально розвинутої особистості з грецькою добірністю і римською
глибиною та гостротою думки».
IUS ROMANUM
Mancipatio (manus+capere) — формальне, абстрактне і довільне надбання
квіритського права. Квіритьське право (ius Quiritium) — найдавніше, суто
формалістичне ядро римського права, яке було доступне виключно римським
громадянам (Quirites — найдавніше позначення римлян), норми й інститути,
що відповідають умовам примітивного землеробського суспільства власників
або аналогічній владі над визначеними особами чи речами. Спочатку
mancipatio була продажем за готівку (за мідь), який в історичний період
перетворився на уявний продаж (imaginaria venditio): у присутності
п’ятьох свідків, а також особливої особи — вагаря (lib-ri pens), набувач
брав переданий предмет, вимовляючи урочисту формулу («Я стверджую, що
цей предмет мій за квіритським правом, він куплений за цю мідь, зважену
на цих вагах»), ударяв шматком необробленої міді (randusculum) по вагах
і передавав мідь відчу-жувачу, який брав її (gestum per aes et libram).
ARS
На березі Тібру на Бичачому форумі стоїть Круглий храм, споруджений у I
ст. до н. е. Якийсь час його називали «храм Вести». Храм оточують
двадцять коринфських колон. Стрункі, вони здаються занадто тонкими, тому
що їх висота в одинадцять разів більше діаметра.
Веста була богинею домашнього вогнища і сімейного життя. Значення її
святилища і культу було дуже велике, тому що вона вважалася заступнецею
державного життя і міцності держави. У храмі не було статуї богині, її
символом був священний вогонь, який горить постійно і підтримується
жрицями-весталками. Згідно з віруваннями римлян, вогонь, який згас,
пророкував нещастя Риму. У храмі Вести служили шість жриць, включаючи
старшу жрицю — Virgo Vestalis Maxi ma. Весталками обиралися дівчата
віком від шести до десяти років, вони повинні були служити богині
впродовж тридцяти років.
LECTIO VII (SEPTIMA)
§ 20. ADIECTIVA DECLINATIONIS TERTIAE ПРИКМЕТНИКИ ТРЕТЬОЇ ВІДМІНИ
Прикметники III відміни поділяються на три групи:
Прикметники трьох закінчень, тобто мають для кожного роду своє
закінчення (-er — m, – is — f -e — n), наприклад: celer (швидкий),
celкris (швидка), celкre (швидке).
Прикметники двох закінчень, тобто однакове закінчення чоловічого і
жіночого роду і окремо для середнього роду (-is — m, f, -e — n),
наприклад: fortis (сильний, сильна), forte (сильне).
Прикметники одного закінчення (-r, -x, -s або -ns) — мають одну форму
закінчення для всіх трьох родів.
У словниковій формі на другому місці подається форма прикметника в
Genetivus singularis для знаходження основи. Наприклад: par (m, f, n),
paris (gen. sing.) — рівний; felix (m, f, n), felicis (gen. sing.) —
щасливий; ingens (m, f, n), ingentis (gen. sing.) — величезний.
Прикметники III відміни змінюються за голосним типом відмінювання
іменників, наприклад:
Число Відмінок fortis m, f forte n
Singularis Nom. fortis forte
Gen. fortis fortis
Dat. forti forti
Acc. fortem forte
Abl. forti forti
Id
% Nom. fortes fortia
Gen. fortium fortium
Dat. fortlbus fortlbus
Acc. fortes fortia
Abl. fortlbus fortlbus
§ 21. РАИТІСІРіиМ РІІАЕБЕгЧте АСТІУІ ДІЄПРИКМЕТНИК ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ
АКТИВНОГО СТАНУ
РаНісіріит praesentis асИуі утворюється від основи інфекта шляхом
приєднування суфікса:
-nt для дієслів I—II дієвідміни;
-ent для дієслів III—IV дієвідміни.
Дієприкметники відмінюються як прикметники III відміни одного
закінчення. У Nominativus singularis перед закінченням -s звук [t] за
загальним правилом асимілюється і спрощується, наприклад: nom. sing. —
accusant + s = accusans.
Словникова форма participium praesentis activi ідентична словникової
формі прикметників одного закінчення, наприклад: accusans (m, f, n —nom.
sing.), accusantis (gen. sing.) — що звинувачує.
Зразок відмінювання participium praesentis activi:
Число Відмінок condemnans (m,f) condemnans
Singularis Nom. condemnans condemnans
Gen. condemnantis condemnantis
Dat. condemnanti condemnanti
Acc. condemnantem condemnans
Abl. condemnante condemnante
Nom. condemnantes condemnantia
Pluralis Gen. condemnantium condemnantium
Dat. condemnantоbus condemnantоbus
Acc. condemnantes condemnantia
Abl. condemnantоbus condemnantоbus
При відмінюванні participium praesentis activi може демонст-
рувати ознаки будь-якого різновиду III відміни. У Genetivus
singularis у більшості випадків зустрічається закінчення -ium, але
іноді в цій формі можна бачити закінчення -um. В Ablativus
singularis дієприкметник частіше має закінчення -е, але у випад-
ках вживання як прикметника і, наприклад:
cum consule redeunte (з консулом, що повернувся);
trementi voce (тремтячим голосом).
У латинській мові від основи на -nt утворюються уже відомі іменники I
відміни scientia, potentia. До української мови увійшли слова лаборант
(що працює), окупант (що захоплює), сервант (що зберігає), агент (що
діє), регент (що керує).
Впраеи
I. Провідміняйте:
celer, celeris — швидкий; felix, felicis — щасливий;
accusans, accusantis — що звинувачує.
II. Перекладіть:
1. Ars longa, vita brevis est. 2. Lex specialis derogat generali. 3.
Causa formalis. 4. Iudex est lex loquens.
5. Homo est ani mal sociale.5. Servus est instrumentum
vocale. 6. Sapienti sat. 7. Fac simile. 8. Iniuria realis.
Iniuria verbalis. 9. Ira furor brevis est. 10. Omnis ars
naturae imitatio est. 11. Volens — nolens. 12. Sero venien-
tibus ossa. 13. Corpore senex, ani mo iuvenis. 14. Quod licet
Iovi, non licet bovi. 15. Par in parem non habet
iurisdictionem. 16. Omnis definitio in iure civili periculosa
est. 17. Fortuna fortes metuit, ignavos premit. 18. Vox
emissa volat; littera scripta manet. 19. Non liberat diadema
capitis dolore. 20. Simulatio latens. 21. Sapiens omnia facit
cum consilio. 22. Ratio est formalis causa consuetudi nis.
Reputatio est vulgaris opinio ubi non est veri
tas?????????????????????????????????????????????????????????????????????
???????????????????????????????
Словник
ars, artis f — мистецтво; longus, a, um — довгий, довгий: brevis, e —
короткий.
formalis, e — формальний.
iudex, iudi eis m — суддя; loquor, locutus sum, loqui — говорити.
sapiens, entis — розумний, той, що знає, від sapio, ii (ivi), -, ere —
бути мудрим; слідувати розуму; sat — досить.
fac — imperativus sing. від faeio, feci, factum, faeere — робити,
здійснювати; simi lis, e — подібний.
volens — part. praes. act. від volo, volui, -, velle — хотіти, виражати
волю; nolens — part. praes. act. від nolo, nolui, -, nolle — не хотіти.
12. venio, veni, ventum, ire — приходити; os, ossis n — кістка. 14.
licet, licuit (lici tum est), ere — дозволено, дозволяється; Jovi від
Juppi ter, Jovis m — Юпітер; bos, bovis m — бик.
fortis, e — хоробрий, сильний; metuo, ui, utum, ere — побоюватися,
боятися; ignavus, a, um — ледачий, бездіяльний; premo, pressi, pressum,
ere — давити, зневажати, топтати.
vox, vocis f — мова, голос; emitto, misi, missum, ere — посилати,
висилати, випускати; volo, avi, atum, are — літати; littera, ae f—
літера; scribo, scripsi, scriptum, ere — писати; maneo, mansi, mansum,
ere — залишатися.
diadema, atis n; diadema, ae f (грец.) — діадема; синя з білим пов’язка
на тіарі перських царів; cap! tis dolore — головний біль.
latens, ntis — part. praes. act. від lateo, ui, —, ere — ховатися;
simulatio latens — удавана хвороба.
consilium, i n — тут: обачність.
ratio, onis f — розум; consuetudo, d! nis f — звичка.
reputatio, onis f — репутація; vulgaris, e — загальний.
probatio, onis f — доказ; concludens, ntis — завершений part. praes.
act. від concludo, clusi, clusum, ere — укладати, завершувати.
negatio, onis f — заперечення; duplex, Ї cis — подвійний; affirmatio,
onis f — твердження.
vanus, a, um — порожній, даремний; inut! lis, e — марний; requiro,
quisivi, quisitum, ere — тут: вимагати.
iniuria, ae f— тут: образа; affectus, us, m — душевний стан; faciens,
ntis — що робить (перекласти: того, хто ображає) part. praes. act. від
facio, feci, factum, ere — робити; надходити; consisto, st! ti, —, ere —
полягати, міститися, коренитися.
error, oris, m — помилка; noceo, cui, c! tum, ere — шкодити.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE PERSONALIA
Augustus Gaius Iulius Caesar Octavianus
Август Гай Юлій Цезар Октавіан (63 р. до н. е. — 14 р. н. е.)
Засновник принципату, що зовні примиряв республіканців із прибічниками
єдиноначальності, одна з найзначніших фігур в історії Риму. Здійснив
багато реформ у галузі права — lex Iulia 19—41.
Законодавча діяльність Октавіана Августа була спрямована на
удосконалення державної і судової системи, на зміцнення римської родини
і моральних засад римського суспільства.
Час правління Августа — час розквіту мистецтв: у ці роки творили поети
Вергілій, Горацій, Проперцій, історик Тит Лівій. При Августі в Римі були
зведені Вівтар Світу, форум Августа, мавзолей на Марсовому полі.
ARS
Статуя Августа з вілли Лівії в Прима Порта. Перша половина I ст. н. е.
Як полководець, що виступає з промовою перед військом, Август
представлений у ватиканській статуї з Прима Порта. Рельєфи на панцирі
представляють його перемоги. У верхній частині панцира видно бога сонця
Геліоса, Аполлона і Арте-міду, що охороняли Августа.
За словами римського письменника Светонія, імператор не відрізнявся
міцним здоров’ям, «.. .ледве переносив і холод, і спеку. Взимку він
надягав не лише чотири туніки і товсту тогу, але і сорочку, і вовняний
нагрудник, і обмотки на стегна і гомілки». (Светоній, Божественний
Август, 81-82 рр.). Але в статуї він подібний могутньому атлету. У ніг
Августа символ Аф-родіти — амур на дельфіні. Він указує на
божественність роду принцепса — princeps (primus + capio) — імператор.
IUS ROMANUM
Peditatus — піхота. Римська піхота поділялася на легіони.
Legio — легіон нараховував при Ромулі 3 000 чоловік піхоти і 300
вершників, пізніше 6 000 солдат. Був розділений на 10 когорт.
Cohors — когорта складалася з трьох маніпулів по 200 чоловік.
Manipьlus — маніпул поділявся на 2 центурії (centum — сто) по сто
чоловік. На чолі центурії стояв центуріон (centurio).
Equitatus — кіннота, флангове прикриття.
Ala — крило, фланг при легіоні складався з 300 чоловік, поділявся на 10
турм.
Turma — турма, підрозділ з 30 вершників (7 римського ala), який
поділявся на три загони по 10 чоловік, що називалися де-куріями (decuria
від decem — десять).
Signum — прапор. Signum legionis — довге ратище, зверху на яке кріпилося
зображення орла (aqui la) з розпростертими крилами.
Signum manipьli нагорі мало витягнуту долоню (manus — рука, долоня,
загін).
До ратищ іноді прикріплювалися зображення полководців, маленькі круглі
щити або інші символи.
Vexillum — прапор кінноти, шматок ганчірки, що прикріплювався до ратища
на поперечній перекладині.
SPQR (senatus populusque Romanus) — ці літери часто зображувалися на
прапорах як символ римської держави.
LECTIO VIII (OCTAVA)
§ 22. IMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI МИНУЛИЙ НЕДОКОНАНОГО ВИДУ ДІЙСНОГО
СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Imperfectum виражає незакінчену дію в приєднування по відношенню до
минулого, відповідає дієсловам недоконаного виду. Утворюється шляхом
приєднування суфікса -ba- для дієслів I і II дієвідміни; -eba — для
дієслів III і IV дієвідміни до основи інфекта і особових закінчень, що
відрізняються від закінчень Praesens indicativi activi тільки
закінченням першої особи однини: -m.
Зразок відмінювання дієслів у Imperfectum:
Особа Singularis Pluralis
1 eram eramus
2 eras eratis
3 erat erant
§ 23. FUTURUM I (PRIMUM) INDICATIVI ACTIVI МАЙБУТНІЙ ЧАС (ПЕРШИЙ)
ДІЙСНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Майбутній перший відповідає в українській мові майбутньому часу
доконаного і недоконаного виду: accusabo — я звинувачу, я
звинувачуватиму, я буду звинувачувати.
Futurum І утворюється у такий спосіб:
для дієслів I і II дієвідміни необхідно до основи інфекта при-
єднати суфікс -b- , у другій і третій особі однини й у першій і
другій особі множини сполучну голосну -і- , у третій особі мно-
жини сполучну голосну -u- і особові закінчення: для singularis —
-o, -s, -t, для pluralis mus, -tis, -nt;
у дієслів III і IV дієвідмін до основи інфекта приєднується
суфікс -е- , у першій особі однини а- й особові закінчення: для
I. Провідміняйте в Praesens, Imperfecum, Futurum I дієслова:
cogitare — мислити, videre — бачити, defendere — захищати, audire —
слухати.
II. Перекладіть:
1. Servorum numerus magnus erat. 2. Graeci Troiam delebant. 3. Qui
seminat mala, metet mala. 4. Servorum
singularis m, -s, -t, для pluralis mus, -tis, -nt.
officia varia erant: alii terram colebant, alii domi ministrabant, alii
in agris laborabant, alii pueros et puellas docebant. 5. Advocatus in
foro causam dicebat. 6. In principio erat Verbum et verbum erat Deum, et
Deus erat Verbum. 7. Ait praetor: «Si non habebunt advocatum, ego dabo».
8. Quod hodie est, id cras erit. 9. Romani antiqui multos deos colebant:
Neptunum, Mercurium, Proserpi-nam, Vestam. 10. Reus culpam suam negabat.
11. Ego semper sperabo. 12. Dicam, quid sentiam. 13. Qui quaerit,
reperit. 14. Sine iustitia nihil valebit prudentia. 15. Servi vitam
molestam et miseram agebant. 16. Et longa vita erat et periculosa. 17.
Celtas Romani lingua sua Gallos appel-labant. 18. O rus! Quando ego te
aspiciam? 19. Tempus tibi consilium dabit.
Словник
numerus, i m — число; magnus, a, um — великий.
Graecus, i m — грек; Troia, ae f — Троя; deleo, levi, letum, ere —
знищувати.
semi no, avi, atum, are — сіяти; malus, a, um — поганий; meto, (messui),
messum, ere — косити, жати, збирати.
officium, i n — службовий обов’язок; varius, a, um — різний,
різноманітний; alius, a, ud — інший (з багатьох); terra, ae f — земля;
colo, colui, cultum, ere — обробляти, шанувати; domus, us f— будинок;
ministro, avi, atum, are — служити; ager, agri m — поле; laboro, avi,
atum, are — працювати; puer, eri m — хлопчик; puella, ae f— дівчинка;
doceo, docui, doctum, ere — учити, навчати.
forum, i n — ринкова площа, суд; causam dicere — оголошувати рішення;
apud (з acc.) — у, у присутності.
verbum, i n — слово; Deus, Dei m — Бог.
aio, ait — стверджувати, говорити.
quod — що; hodie (adv.) — сьогодні, зараз; cras (adv.) — завтра.
Romanus, i m — римлянин; multus, a, um — багато, численний; Neptunus, i
m — Нептун (у греків Посейдон), бог морів і усіх водойм; Mercurius, i m
— Меркурій (ототожнювався з грецьк. Гермесом), вісник богів; Proserpi
na, ae f — Про-зерпіна, богиня підземного царства; Vesta, ae f— Веста,
богиня домашнього вогнища, домовитості і чистоти сімейного життя (її
храм знаходився в південній частині Римського форуму).
nego, avi, atum, are — заперечувати.
semper — завжди.
dico, dixi, dictum, ere — говорити; sentio, sensi, sensum, ire — думати,
відчувати.
quaero, quaesivi, quaesitum, ere — запитувати, шукати; reperio, repperi,
repertum, ire — знаходити.
nihil — ніщо, нічого; prudentia, ae f — наука, знання; iurisprudentia,
ae f — правознавство; valeo, lui, lо tum, ere — бути здоровим, бути
дійсним; мати силу.
molestus, a, um — важкий, сумний; miser, sera, serum — жалюгідний,
нещасний; ago, egi, actum, agere — тут: вести.
periculosus, a, um — небезпечний.
Celtae, arum m — кельти; Gallus, i m — галл; appello, avi, atum, are —
називати.
rus, ruris n — село; quando — коли; aspicio, spexi, spectum, ere —
бачити, споглядати.
tempus, фris n — час; consilium, i n — рада; do, dedi, datum, dare —
давати.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Pomponius, Sextus
Помпоній Секст (II ст. н. е.), сучасник Юліана (див.: Personalia, lectio
X), найплідніший автор серед юристів II ст., займався виключно
викладацькою і літературною діяльністю в галузі приватного права. Може
вважатися одним з перших істориків римського права. Помпоній багато в
чому залежить від своїх попередників і навіть прагне узагальнити
найважливіші результати їхньої творчості. Про це свідчать його твори Ex
Sabino (3 творів Сабіна),. Ad Q. Mucium (коментарі до творів К. Муція),
Ex Plautio, а також найбільший серед відомих коментарів Ad edictum, що,
можливо, складався з 150 книг. Казуїстиці було присвячено Variae
lectiones (Різноманітні читання), Epistulae (Листи); крім того, він
написав Senatusconsulta (Сенатусконсульти — постанови сенату),
Fideicomissa (Фідеікоміси —неформальні заповітні відмови), Regulae, De
stipulation! bus (Про стипуляції). Дуже важлива, як єдине у своєму роді
джерело, невелика робота Enchiridium (Посібник) — історичний огляд науки
римського права до Юліана (включно).
Помпоній був дуже працьовитим, в одному зі своїх листів (який був
викладений у Дигестах) він каже: «На 78 році життя вивчення є єдиною
підставою життя, і хоч би я стояв однією ногою в могилі, але хотів би
вивчити ще що-небудь».
IUS ROMANUM
Codex (дощечка) — зв’язані у вигляді книги дерев’яні навощені дощечки
або сувої папірусу чи пергаменту.
Codex Euricianus — комплекс вестготського права, який був узаконений
приблизно в 475 р. за короля Евриха; був покладений в основу пізніших
вестготських кодексів, його вплив виявлявся ще в німецькому праві
раннього середньовіччя.
Codex Gregorianus — найстаріший приватний збірник імператорських
конституцій від Адріана до Діоклетіана, який був укладений Грегором (але
не Грегоріаном, як часто кажуть) наприкінці III ст.; його продовженням
став codex Hermogenianus (римський юрист – тезка юриста післякласичного
періоду Гер-могеніана, який написав Iuris epitomae (витяги з творів
поперед-них юристів), хоча автора могли звати і Гермоген), який містить
у собі конституції за кілька наступних років.
Codex Iustinianus — перша частина кодексу CIC, видана 7 квітня 529 р.
Codex Theodosianus — перший з пізньоримських кодексів, який був виданий
за часів східно-римського імператора Феодосія II, був чинний з 1 січня
439 р. для
всієї Римської імперії. Феодосіїв кодекс був лише зібранням конституцій,
що були видані, починаючи з Костянтина (IV ст.) і є доповненням до
Грегорієва та Гермогеніанова кодексів. Кодекс складається з 16 книг,
книги поділяються на титули; всього в кодексі 3 000 конституцій
скорочених, а місцями і змінених.
ARS
У бронзовій статуї оратора Авла Метелла, I ст. до н. е. (Флоренція,
Археологічний музей), виконаній, напевно, етруським майстром, тому що
ім’я зображеного етруською нанесено на край одягу, відбилася улюблена
римлянами точність у передачі портретних рис.
LECTIO IX (NONA)
§ 24. DECLINATIO QUARTA ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
До IV відміни належать іменники чоловічого і середнього роду, що мають у
Genetivus singularis закінчення -us. У Nomi-nativus singularis іменники
чоловічого роду закінчуються на -us, середнього — на -u.
Зразок відмінювання іменників:
Число Відмінок fructus, us, m cornu, us, n
плід ріг
Singularis Nom. fructus cornu
Gen. fructus cornus
Dat. fructui cornu
Acc. fructum cornu
Abl. fructu cornu
Nom. fructus cornua
Pluralis Gen. fructuum cornuum
Dat. fructibus cornlbus
Acc. fructus cornua
Abl. fructibus cornlbus
Кілька іменників IV відміни належать до жіночого роду, з яких найчастіше
вживаються: а^отш, ш / — дом; тапш, ш/ — рука.
Іменник а^отш може вживатися у прислівниковій функції: Соті — вдома;
сіото — з дому; іотит — додому. Іменник ііогпш у деяких відмінках має
поряд із закінченнями IV відміни закінчення II відміни, наприклад:
Число Відмінок IV відміна II відміна
Singularis Nom. domus —
Gen. domus domi
Dat. domui domo
Acc. domum —
Abl. domu domo
Pluralis Nom. domus —
Gen. domuum domorum
Dat. domоbus —
Acc. domus domos
Abl. domоbus —
§ 25. DECLINATIO QUINTA П’ЯТА ВІДМІНА ІМЕННИКІВ
До V відміни належать іменники жіночого роду, що мають закінчення в
Genetivus singularis -ei, у Nominativus singularis — -es. Іменників V
відміни небагато, в основному вони позначають абстрактні поняття. У
множині вони або не вживаються, або мають форми Nominativus et
Accusativus. В усіх відмінках і числах відмінюються тільки два іменники:
res і dies.
Зразок відмінювання:
Число Відмінок res, eif річ, справа dies, ei f, m день, термін
Singularis Nom. res dies
Gen. rei diei
Dat. rei diei
Acc. rem diem
Abl. re die
Pluralis Nom. res dies
Gen. rerum dierum
Dat. rebus diebus
Acc. res dies
Abl. rebus diebus
§ 26. ДІЄСЛОВА III ДІЄВІДМІНИ HA -10
Дієслова III дієвідміни, що мають закінчення першої особи однини в
praesens indicativi activi -io (capio – беру, facio – роблю, fugio –
біжу, iacio – кидаю, rapio – викрадаю й ін.), у часах системи інфекта
відмінюються за IV дієвідміною, наприклад:
Число о О Praesens Imperfectum Futurum I
Singularis
capio
я беру capiebam
я брав capiam
я братиму (візьму)
capis capiebas capies
capit capiebat capiet
Pluralis
caplmus
ми беремо capiebamus
ми брали capiemus
ми
братимемо (візьмемо)
т capitis capiebatis capietis
capiunt capiebant capient
Вправи
I. Провідміняйте:
fructus dulcis — солодкий плід; res publica — суспільна справа, держава;
bona fides — добросовісність, сумлінність.
II. Перекладіть:
1. Tacito consensu. 2. Manus manum lavat. 3. Litterarum radices amarae,
fructus dulces. 4. Actio in rem. Actio in personam. 5. Libertas
inaestimabilis res est. 6. Omnium rerum initium difficile est. 7. «Est
res publica res populi», — sic Cicero docet in libro: «De re publi ca».
8. Dies diem docet. 9. Nulla dies sine linea. 10. Populus Romanus
descriptus est in tribus, exerci tus in centurias. 11. Edicta sunt
praecepta magistratuum populi Romani. 12. Salus rei publicae nostrae
suprema lex. 13. Fundamentum est iustitiae fides.14. Philosophia est
scientia rerum humanarum et rerum naturae. 15. Usus-fructus est ius
alienis rebus utendi fruendi salva rerum substantia. 16. Usus est unus
legum corrector. 17. Status quo. 18. Casus belli. 19. Consensus gentium.
20. Cursus curiae est lex curiae. 21. De die claro. 22. De die in diem.
23. Dies Domini cus non est iuridi cus. 24. Ex consensu. 25. Forma dat
esse rei. 26. Fortui tos casus nullum humanum consilium providere
potest. 27. Status in statu. 28. Iurisprudentia est divinarum atque
humanarum rerum notitia; iusti atque iniusti scientia.
Словник
tacо tus, a, um — мовчазний, безмовний; consensus, us m —
згода, угода.
manus, us f — рука; lavo, avi, atum, are — мити.
litterae, arum f, pl — наука; radix, о cis f — корінь; amarus, a, um —
гіркий; fructus, us m — плід; dulcis, e — солодкий, приємний.
actio, onis f — позов; res, ei f — річ, справа; actio in rem — речовий
позов; actio in personam — зобов’язувальний позов.
libertas, atis f — воля; inaestimabо lis, e — неоціненний, безцінний.
6 difficо lis, e — складний, важкий.
7. publо cus, a, um — суспільний; sic — так; liber, bri m — книга.
nullus, a, um — ніякий; sine (з abl.) — без; linea, a f— рядок.
descriptus, a, um — упорядкований, організований; tribus, us f — триба;
exercоtus, a, um — випробуваний, навчений; centuria, ae f— центурія
(загін з 60-100 солдат).
edictum, i n — едикт (загальне розпорядження); praeceptum, i n —
правило, розпорядження; magistratus, us m — магістрат, посадова особа.
salus, utis f — здоров’я.
fundamentum, i n — основа, підстава; fides, ei f — віра, вірність,
сумлінність, довіра.
humanus, a, um — людський; natura, ae f — природа.
usus-fructus, us m — узуфрукт; alienus, a, um — чужий; utendi fruendi —
право користування чужою річчю та її плодами зі збереженням її сутності;
salvus, a, um — цілий, непошкоджений; substantia, ae f— сутність.
usus, us m — тут: практика; corrector, oris m — коректор, наставник.
status, us m — становище, стан; status quo — існуюче становище.
2O. cursus, us m — біг, напрямок, курс; тут: практика.
23. dominо cus, i m — неділя; iuridо cus, a, um — судовий, присутній
(йдеться про те, що в неділю і дні релігійних свят судочинство не має
сили).
do, dedi, datum, are — давати.
fortuitus, a, um — випадковий; casus, us m — випадок, юр. випадкова дія;
consilium, i n — рада, тут: передбачливість; provideo, vidi, visum, ere
— передбачати, перекласти відгородити; possum, potui, -, posse — могти.
status, us m — держава.
divinus, a, um — божественний; notitia, ae f — знання; iustus, a, um —
справедливий; iniustus, a, um — несправедливий, неправедний.
DE SERVIS ROMANORUM
In civitate Romana magna erat multitudo servorum. In numйro servorum
erant Graeci et barbвri captivi. Servorum officia varia erant: alii
terram colebant, alii in agris latifundiorum laborabant, alii urbi et
domi ministrabant. Multi servorum Graecorum erant docti, in numйro
servorum scribae, medо ci et magistri puerorum erant. Servi rustо ci
vitam molestam et misйram agebant. Domо ni in eos vitae necisque
potestatem habebant et omnia exempla suplicii edebant.
Divо tes et nobо les Romani eos appellabant instrumenta vocalia et res
mancipi, velut domus et boves. Servos hostium loco habebant. Unde
proverbium: «Quot servi, tot hostes».
servus, i m — раб; Romanus, a, um — римський; magnus, a, um — великий;
multitudo, Ї nis m — безліч; numerus, i m — число; Graecus, i m — грек;
barbдrus, a, um — чужоземний;
captivus, a, um — захоплений у полон, військовополонений;
officium, i n — обов’язок;
varius, a, um — різний, різноманітний;
alius, a, um — інший;
colo, colui, cultum, ere — доглядати, обробляти; ager, gri m — поле;
latifundium, i n — латифундія, велике землеволодіння;
laboro, avi, atum, are — працювати;
urbs, urbis f— місто;
domus, us f— будинок;
ministro, avi,atum, are — служити;
multus, a, um — численний;
doctus, a, um — учений;
scriba, ae m — переписувач;
med! cus, i m — лікар;
magister, tri m — учитель, наставник;
puer, eri, m — хлопчик, дитина;
rust! cus, a, um — сільський;
vita, ae f — життя;
molestus, a, um — важкий, гнітючий; miser, sera, serum — жалюгідний,
нещасний; ago, egi, actum, agere — вести; dom! nus, i m — тут: хазяїн;
is, ea, id (eos — acc pt) — той, та, те, він, вона, воно; vitae necisque
potestatem — право життя і смерті; habeo, habui, hab! tum, ere — мати;
omnis, e — весь, усякий;
exemplum, i n — приклад, прецедент, застереження, показове покарання;
supplicium, i n — кара, покарання, страта;
edo, edi, esus, edere — здійснювати;
dives, div! tis — багатий;
nob!lis, e — знатний;
appello, avi, atum, are — називати;
instrumentum, i n — інструмент;
vocalis, e — що говорить;
res mancipi — манципована річ; річ, передача якої у власність
відбувалася через спеціальний обряд манципації (передача в руки); velut
— як;
bos, bovis m, f — бик, корова; hostis, is m — ворог; locus, i m — місце;
unde — звідки, звідкіля; proverbium, i n — прислів’я; quot … tot —
скільки … стільки.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Marcellus Ulpius
Марцелл Ульпій (II ст. н. е.).
Радник Антоніна Пія (римський імператор 138161рр.) і Марка Аврелія
(римський імператор 168-180рр.), видатний юрист, проникливий аналітик.
Був першим, хто критикував деякі судження Юліана. На його «Дигести» (31
книга) та інші твори, що були дуже популярні, посилалися Павл, Ульпіан,
Модестін, Марціан, Трифонін. Квінт Цервідій Сцевола склав до Дигест
Марцелла коментарі.
IUS ROMANUM
Digesta — назва численних і різних юридичних творів, у яких розглядалися
складні випадки цивільного і преторського права.
Edictum — публічне оголошення найрізноманітнішого змісту, з яким
magistratus maiores (республіканські органи вищої влади та управління)
на основі ius edicendi (право будь-якого магістрата, який має владу
робити у межах своєї компетенції публічні оголошення, спочатку усні,
потім і письмові) зверталися до всього населення. Залишалося у силі до
кінця року, у якому магістрат знаходився при владі.
Edictum praetorium, edictum praetoris urbani — преторський едикт;
публікувався перед вступом на посаду, містив програму діяльності претора
на весь його службовий термін (edictum perpetuum). Його основу складало
все те, що претор перейняв у свого попередника. Крім цього, кожен претор
мав право додавати нові положення; у виняткових випадках, якщо виникали
несподівані та настійні приводи, претор доповнював свій едикт і протягом
«свого» року.
Consul — консул, глава Римської республіки (щорічно цен-туріатними
коміціями обиралися на один рік два консули — до 367 р. до н. е. тільки
з патриціїв, а потім також і з плебеїв).
ARS
До витворів республіканського періоду належить бронзовий портрет так
званого першого консула БРУТА II ст. до н. е. (Рим, палац
консерваторів). Справжнє ім’я зображеної людини невідоме, але створений
образ свідчить, що це була неабияка особистість, яка, можливо,
відігравала значну роль в історії Риму.
LECTIO X (DECIMA)
§ 27. РАББІУиМ ТЕМРОІШМ БУБТЕМАТІБ INFECTI ПАСИВНИЙ СТАН ЧАСІВ СИСТЕМИ
ІНФЕКТА
Дієслова в пасивному стані відмінюються так само, як і дієслова в
активному стані.
Утворення passivum (пасивний стан) відрізняється від утворення асііупш
(активний стан) тільки особовими закінченнями.
Особові закінчення наснвного стану
Особа Singularis Pluralis
1 -or(-r) -mur
2 -ris -mini
3 -tur -ntur
Закінчення -г у першій особі однини приєднується до дієслів тих часів, у
яких в активному стані перша особа однини має закінчення -m.
Зразок відмінювання дієслів у пасивному стані часів системи інфекта:
1 У другій особі однини відбувається зміна сполучної голосної -і- на -е-
перед закінченням -ris.
Praesens indicativi passivi
Число о
О
О І дієвідміна condemnare засуджувати II дієвідміна docere навчати III
дієвідміна defendere захищати IV дієвідміна punire карати
Singularis
condemnor
я засуджуюся, мене засуджують doceor
я навчаюся, мене навчають defendor
я захищаюся, мене захищають рипн^
я караюся, мене карають
condemnaris doceris defenderis1 рипігів
т condemnatur docetur defendltur punitur
Pluralis
condemnamur
ми засуджуємося, нас засуджують docemur
МИ
навчаємося, нас навчають defendlmur
ми захищаємося, нас захищають punimur
ми караємося, нас карають
condemnaimni docemшi defendimlni іпііііпіїііі
condemnantur docentur defenduntur puniuntur
Imperfectum indicativi passivi
Число о
О
О І дієвідміна согкіетпаге засуджувати ІІ дієвідміна dосere навчати III
дієвідміна defendere
захищати ІУ дієвідміна рипіге карати
Singularis
condemnabar
я засуджувався, мене засуджували ІосеЬаг
я навчався, мене навчали defendebar
я захищався, мене захищали рипіеЬаг
я карався, мене карали
соінІепшпЬпп> ІосеЬагів defendebaris |піпіеЬап>
~г condemnabatur ІосеЬаіиг defendebatur рипіеЬаІиг
Pluralis
сопІетпаЬатиг
ми засуджувалися, нас засуджували ІосеЬатиг
ми навчалися, нас навчали defendebamur
ми захищалися, нас захищали рпіеЬатиг
ми каралися, нас карали
соїнІепшаЬашміі сІосеЬаіііїпі defendebamlni рипіеЬатші
сопІетпаЬапгиг ІосеЬапіиг defendebantur рипіеЬапІиг
Futurum I indicativi passivi
Число о о
о І дієвідміна сопdeтпаre
засуджувати ІІ дієвідміна dосere навчати III дієвідміна defendere
захищати ІУ дієвідміна рипіге
карати
Singularis
соп(ктнпаЬог
я буду засуджуватися, мене
засуджуватимуть ІосеЬог
я буду навчатися, мене навчать defendar
я буду захищатися, мене захистять рипіаг
я буду
каратися, мене покарають
соїнктнпаїкт^ ІосеЬегів defenderis рипіегів
т соп(ктнпаЬШіг ІосеЬИиг defendetur рипіейіг
Pluralis
соп(ктнпаЬіішіг
ми будемо засуджуватися, нас засуджуватимуть ІосеМтиг
ми будемо навчатися, нас навчатимуть defendemur
ми будемо захищатися, нас захищатимуть рипіетиг
ми будемо каратися, нас каратимуть
т соп(ктііпаЬіпіші (ІосеЬішші defendemlni рішіешші
_ т сопІетпаЬипйіг ІосеЬипйіг defendentur рипіепіиг
§ 28. INFINITIVUS PRAESENTIS PASSIVI НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ
ПАСИВНОГО СТАНУ
Infinitivus praesentis passivi утворюється шляхом приєднування до основи
інфекта закінчення -ri у дієсловах I, II, IV дієвідміни, -і у дієсловах
III дієвідміни, наприклад:
Дієвідміна Infinitivus Іпйпійуш ргаезепйв
praesentis activi развіуі
I condemnare condemnari
засуджувати бути
засуджуваним, засуджуватися
II docere doceri
навчати бути тим, кого
навчають,
навчатися
III defendлre defendi
захищати бути тим, кого
захищають,
захищатися
IV punire рііпііі
карати бути покараним, каратися
Вправи
I. За зразком переробити активні звороти в пасивні:
Activum. Cicero Catilinam accusвt. — Цицерон звинувачує Катіліну.
Passivum. Catilina a Cicerone accusatur. — Катіліна звинувачується
Цицероном.
Romani hostes vincunt. — Римляни перемагають ворогів.
Advocatus reum dйfendit. — Адвокат захищає підсудного.
II. Від дієслів утворіть infinitivus praesentis passivi і перекладіть:
veto, 1; deleo, 2; absolvo, 3; venio, 4.
III. Перекладіть:
Contra factum non datur argumentum. 2. Patria in periculis a viris
defendi debet. 3. Utsalutas, ita salutaberis. 4. Tertium non datur. 5.
Nemo debet bis puniri pro uno delicto. 6. Si necessarium erit pro patria
nostra pugnare, ad arma vocabо mur et nullum inimicum timebо mus. 7.
Pet-ronius a Romanis arbо ter elegantiarum nominabatur. 8. Servi pro
nullis habentur. 9. Nunquam periculum sine periculo vincо tur. 10.
Discipuli a magistris docebantur.
De te fabula narratur. 12. Clavus clavo pellо tur. 13. «Noli me
tangere!» — sic nonnullae plantae nominantur. 14. Tempera mutantur et
nos mutamur. 15. Dormiunt quandoque leges, nunquam moriuntur. 16.
Memento mori.
17. Actio a praetore datur. 18. Numerantur sententiae, non
ponderantur. 19. Fraus men tur fraudem. 20. Fraus et dolus
nemi ni patrocinari debent. 21. Furiosus furore solo punitur.
22. Imperitia pro culpa habetur. 23. Iudicium semper pro
veritate accipi tur 24. Quod non legi tur, non credi tur.
Словник
contra (з acc.) — проти; datur — див.: do; argumentum, i n
— доказ.
pericьlum (periclum), i n — небезпека.
ut … ita — як … так.
tertius, a, um — третій.
nemo — ніхто; bis — двічі; unus, a, um — один.
necessarius, a, um — необхідний, змушений; erit — див.: sum, fui, esse;
pugno, avi, atum, are — боротися; voco, avi, atum, are — звати; inimi
cus, i m — ворог, супротивник; timeo, mui, —, ere — боятися.
Petronius, i m — Петроній, Petronius Arbi ter — суддя Пе-троній,
наближений Нерона, помер у 66 р. н. е.; Romanus, i m — римлянин;
elegantia, ae f— красномовство.
nunquam — ніколи.
discipьlus, i m — учень.
fabьla, ae f — поголоска, казка, байка; narro, avi, atum, are —
говорити, оповідати.
clavis, is f— ключ; clavus, i m — цвях; pello, pepuli, pulsum, ere —
бити, виганяти (відповід. — клин клином вибивається).
noli — imperativus praesentis від дієслова nolo, nolui, —, nolle;
nonnulus, a, um — якийсь; planta, ae f — рослина.
muto, avi, atum, are — змінювати.
dormio, ivi, itum, ire — спати; quandoque — іноді; nunquam — ніколи.
memi ni, meminisse — пам’ятати (memento — imperativus singularis);
morior, mortuus sum, mori — умирати.
numero, avi, atum, are — вважати; sententia, ae f — судження, рішення;
pondero, avi, atum, are — зважувати, судити, розглядати.
fraus, fraudis f— обман, неправда; mereo, rui, ri tum, ere —
заслуговувати, тут: породжувати.
dolus, i m — тут: неправда; patroci nor, atus sum, ari — захищати.
furiosus, a, um — несамовитий; furor, oris m — божевілля (зміст виразу:
через своє божевілля не підлягає покаранню).
imperitia, ae f — незнання.
iudicium, i, n — судове рішення; veritas, atis, f — істина, правдивість,
справедливість; accipio, cepi, ceptum, ere —
приймати, вважати, розуміти.
24. lego, lexi, lectum, ere — читати; credo, credп di, credп tum,
ere — вірити.
RES MANCIPI ET NEC MANCIPI
Omnes res aut mancipi sunt aut nec mancipi. Mancipi res sunt omnia
praedia in Italico solo, tam rustп ca — qualis est fundus, quam urbana —
qualis est domus, item iura praediorum rusticorum (servitutes), velut
via, iter, actus, aquaeductus, item servi et quadrupиdes, velut boves,
muli, equi, asп ni. Ceterae res nec mancipi sunt (Ulp.).
Magna autem differentia est rerum mancipi et nec mancipi. Nam res nec
mancipi ipsa traditione pleno iure alterius fiunt, si corporales sunt et
ob id recipiunt traditionem. ftдque si tibi vestem vel aurum vel
argentum trado sive ex venditionis causa sive ex donationis sive alia ex
causa, statim tua fit ea res (Gai.).
omnis, e — весь;
aut — або;
praedium, i n — маєток, володіння; solum, i n — ґрунт, земля; tam …
quam — як … так;
rustп ca, urbana — узгоджено зі словом praedia;
fundus, i, m — земля, ділянка;
qualis, e — який, якийсь;
item — також;
velut — як, наприклад;
bos, bovis m, f — бик, корова;
ipse, ipsa, ipsum — сам, сама, саме;
nam — тому що; адже, бо;
traditio, onis f — передача;
ipsa traditione — abl. causae1;
plenus, a,um — повний;
pleno iure — abl. modi;
alterius — gen. possessivus;
fio, factum sum, fieri — робитися, ставати, виникати, відбуватися;
modus, i m — образ, спосіб, міра;
corporalis, e — матеріальний, тілесний;
ob (з acc.) — перед, внаслідок, в обмін на, у результаті;
is, ea, id — той, він;
recipio, cepi, ceptum, ere — знову знаходити; приймати; itвque — отже, у
такий спосіб;
1 Див.: Допоможні граматични матеріали: I. Основні функції латинських
відмінків.
vestis, is f — одяг, плаття; sive — або, дорівнює якщо; ex (з abl.) — з,
на підставі, від; donatio, onis f — подарунок; statim — негайно.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE PERSONALIA
Iulianus L Octavius Cornelius Aemilianus
Юліан Луцій Октавій Корнелій Еміліан (близько 100 р. н. е.-?)
Юліан був одним з найвидатніших юристів за всю історію римського права.
Народився у Північній Африці в Гадруметі. Його вчителем був Яволен
Приск, після якого він став останнім головою школи сабініанців. Юліан
обіймав високі державні посади: намісник у Німеччині, Іспанії й Африці,
у 148 р. консул радник імператорів Адріана, Антонія Пія, Марка Аврелія і
Лу-ція Віра.
Юліан мав виняткові здібності та знання в галузі права, авторитет і
особливу довіру Адріана, за дорученням якого розробив Edictum perpetuum
(едикт, котрий містив програму претора на весь його службовий термін),
де систематизувалися й уніфікувалися положення римського права.
Головний його твір Digesta складається з 90 книг. Це найз-начніший твір
класичного правознавства, що містить його Responsa усіх видів і з усіх
галузей римського права. Особлива увага приділяється преторському праву.
IUS ROMANUM
Magistratus — посада, посадова особа.
Magistratus populi Romani — республіканські органи вищої державної влади
і управління, що поряд з народними зборами були основами держави.
Magistratus maiores — вищі посадові особи, до них належали:
quaestores — квестори, які відповідали за державну скарбницю і займалися
фінансовими справами;
aediles — едили, які стежили за порядком і безпекою в місті, а також
доглядали за будівництвом і санітарним станом міста;
aedilis curulis — курульний едил, посадова особа, що мала право
розпорядження (ius edicendi), відала постачанням міста й армії
продовольством, наглядала за громадським порядком у місті, у тому числі
за проведенням видовищних заходів; також в обов’язок курульних едилів
входив контроль за протипожежною безпекою міських будівель і за станом
доріг;
tribuni plebis — народні трибуни, представляли інтереси плебеїв;
praetor — претор, судовий чиновник, первісний титул римських консулів і
диктаторів;
dictator — в історичні часи екстраординарний магістрат, якого за згодою
із сенатом призначав на термін не більше шести місяців консул або
консулярний трибун (військовий трибун з консульською владою) у разі
найбільшої небезпеки для держави як зовнішньої, так і внутрішньої.
ARS
Процесія. Рельєф Вівтаря Миру. 13-9 рр. до н. е. Вівтар Миру був
споруджений на честь Августа як миротворця на Марсовому полі.
LECTIO XI (UNDECIMA)
§ 29. TEMPORA SYSTEMATIS PERFECTI ЧАСИ СИСТЕМИ ПЕРФЕКТА
Систему перфекта складають три часові форми:
perfectum — минулий доконаного виду;
plusquamperfectum — давноминулий доконаного виду;
futurum II (secundum) — майбутній другий доконаного виду (вживається
переважно у підрядних реченнях, коли дія буде відбуватися раніше іншої
майбутньої дії, вираженої у головному реченні, тобто futurum I).
Активний стан цих часів дієслова утворюється від основи перфекта (для
визначення основи перфекта необхідно від другої словникової форми
дієслова відкинути закінчення -і). Наприклад: accusav-i — я звинуватив;
respond-i — я відповів; scrips-i — я написав; audiv-i — я почув.
§ 30. PERFECTUM INDICATIVI ACTIVI МИНУЛИЙ ЧАС ДОКОНАНОГО ВИДУ ДІЙСНОГО
СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Perfectum indicativi activi утворюється шляхом приєднування до основи
перфекта особових закінчень:
Особа Singularis Pluralis
1 _і -Imus
2 -isti -istis
3 -it -erunt
§ 31. PLUSQUAMPERFECTUM INDICATIVI ACTIVI ДАВНОМИНУЛИЙ ЧАС ДІЙСНОГО
СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Plusquamperfectum indicativi activi означає дію, що відбула-
ся раніше іншої дії в минулому. Вживається в основному в
підрядних реченнях. Утворюється шляхом приєднування до ос-
нови перфекта суфікса -era- і особових закінчень активного ста-
ну (виняток: перша особа однини має закінчення -m): для sin-
gularis m, -s, -t; для pluralis mus, -tis, -nt.
§ 32. FUTURUM II (SECUNDUM) INDICATIVI ACTIVI МАЙБУТНІЙ ЧАС ДОКОНАНОГО
ВИДУ ДІЙСНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Futurum II означає дію, що відбудеться в майбутньому раніше за іншу,
виражену futurum I. Вживається в основному в підрядних реченнях.
Утворюється шляхом приєднування до основи
перфекта суфікса -er- для першої особи однини, -егї для інших
осіб і особових закінчень активного стану: для singularis o, –
s, -t; для pluralis mus, -tis, -nt.
Зразок відмінювання дієслів у Futurum II indicativi activi:
Число Особа I дієвідміна condemnare
засуджувати II дієвідміна docere навчати III дієвідміна defendere
захищати IV дієвідміна punire карати
Singularis 1 condemnavero
я засуджу раніше docuero
я навчу раніше defendero
я захищу раніше punivero
я покараю раніше
condemnaveris docueris defenderis puniveris
condemnaverit docuerit defenderit puniverit
Pluralis
condemnaverlmus
ми засудимо раніше docuerlmus
ми навчимо раніше defenderlmus
ми захистимо раніше puniverlmus
ми покараємо раніше
condemnaverltis docuerltis defenderltis puniverltis
condemnaverint docuerint defenderint puniverint
Відмінювання неправильного дієслова esse у часах системи перфекта
Число cd
О
О
О Perfectum Plusquamperfectum futurum II
Singularis Т fui
я був fueram
я був раніше fuero
я буду раніше
fuisti fueras fueris
fuit fuerat fuerit
Pluralis т furnius
ми були fueramus
ми були раніше fuerJmus
ми будемо раніше
fuistis fueratis fueritis
fuerunt fuerant fuerint
Вправи
Провідміняйте в perfectum indicativi activi дієслово vinco; у
plusquamperfectum indicativi activi дієслово habeo; у futurum II
indicativi activi дієслово scio.
Визначте дієслівні форми:
expugnabitis — expugnaventis; eris — fueris; audio — audivi.
ПІ. Перекладіть:
1. Dixi et animam levavi. 2. Caesar, postquam a Pharnдce, rege Ponti co,
victoriam reportavit, ad amicum suum scripsit: «Veni, vidi, vici.» 3.
Feci, quod potui. 4. Philippus, Macedцnum rex, Lacaedemoniis scripsit:
«Si in Laconi cam venero, fini bus vos exturbabo.»Lacaedemonii
rescripserunt: «Si.» 5. Tarquinius Superbus fuit ulti mus rex Romanorum.
6. Fuit Troia, fui mus Troiani. 7. Exegi monumentum. 8. Ut sementem
feceris, ita metes. 9. Promisisti ad me venire, sed non venisti. 10.
Senatores Romani Ciceronem patrem patriae nominaverunt. 11. Gallina
scripsit. 12. Si vis amari, ama. 13. Donec eris felix, multos numerabis
amicos: tempцra si fuerint nubi la, solus eris! 14. Graecii loco, quo
hostem superaverant, tropaea statuebant. 15. Non credam, nisi videro.
16. Urbem Romam a principio reges habuerunt.
Romani Gallos, qui in Italiam irruperant, ceciderunt.
Si quaesiveris, invenies. 19. Bias, unus e septem sapien-tibus, dixit:
«Omnia mea mecum porto.» 20. Cum finitis fuerit ususfructus, revertitur
ad proprietatem. 21. Levis est fortuna: cito reposcit quod dedit (Publ.
Syr.). 22. Romulus et Numa Pompilius binos quaestores haberunt (Ulp.).
Словник
апїma, ae/ — душа; levo, avi, atum, are — полегшувати.
rex, regis m — цар; Pharnaces, is m — Фарнак, понтийський цар (63-47 рр.
до н. е.); ponfl cus, a, um — понтійський; victoriam reportare (a (ab
(ex, de) з abl.) — здобувати перемогу (над).
facio, feci, factum, ere — робити; possum, potui, -, posse —
могти.
Macedo, mis m — македонянин (македоняни населяли країну Македония
(Macedonia, ae f), розташовану між Епіром і Фракією, від Олімпу до ріки
Стримона); Lacedaemonius, i m — спартанець; Lacorii ca, ae f =
Laconia,ae f— Лаконія (столиця Лаконії — Спарта (Sparta, ae f); exturbo,
avi, atum, are — виганяти, вигонити; rescribo, scripsi, scriptum, ere —
писати відповідь.
superbus, a, um — гордовитий, гордий, грізний.
єхї go, exegi, actum, ere — установлювати.
sementis, is f— сіяння, сівба, посів.
promitto, misi, missum, ere — обіцяти.
12. vis друга особа sing. praes. ind. act. від volo, volui, —, velle —
хотіти.
donec — поки, поки не; nubilus, a, um — сумний, неясний, несприятливий.
supero, avi, atum, are — перемагати; tropaeum, i n (грец.) — пам’ятник
перемоги;
statuo, tui, tutum, ere — споруджувати, установлювати.
a principio — спочатку.
irrumpo, irrupi, ruptum, ere — проникати, уриватися; ceciderunt від
cado, cecidi, casurum, ere — падати, загинути.
quaero, quaesivi, quaesitum, ere — шукати; invenio, veni, ventum, ire —
знаходити.
finitus, a, um від finio, ivi,itum, ire — кінчати, завершувати;
revertor, versus sum, verti — повертатися; proprietas,
atis f— власність.
levis, e — вітряний, непостійний, примхливий; reposco, —, —, ere —
вимагати назад; dedit — див. do
Romulus, i m — Ромул (легендарний засновник Рима); Numa Pompilius — Нума
Помпілій (за переказом, другий, за Ромулом, цар Рима, засновник багатьох
законів і релігійних установлень, що розділив міста на триби); bini, ae,
a — по два.
MANCIPATIO
Mancipatio est imaginaria quaedam venditio, quod ad ipsum ius proprium
civium Romanorum est. Eaque res ita agi tur: coram non minus quam
quinque testi bus civi bus Romanis puberi bus et praeterea alio eiusdem
conditionis qui libram aeneam teneat, qui appellatur libripens, is qui
mancipio accipit, aes tenet et ita dicit: Hunc ego hominem iure
Quiritium meum esse aio1, is que mihi emptus esto hoc aere aeneaque
libra. Deinde aere percutit, libram idque aes dat ei, a quo mancipium
acci pit, quasi pretii loco (Gai.).
Ideo autem aes et libra adhibetur, quia olim aereis tantum nummis
utebantur, nec ullus aureus vel argenteus in usu erat, sicut ex lege
Duodecim tabularum intellegere possumus. Eorumque num-morum vis et
potestas non in numero erat, sed in pond ere (Gai.).
Mancipatio locum habet inter cives Romanos eosque pereg-rinos, quibus
commercium datum est (Ulp.).
1 Курсивом позначено інфінітивний зворот Accusativus cum infinitivo
см.:§ 56
imaginarius, a, um — фіктивний, символічний; quidam, quaedam, quoddam —
деякий, якийсь; venditio, onis f — продаж; venditio imaginaria =
mancipatio; [mancipatio manus + capio, capere];
is, ea, id — той;
ita — так, у такий спосіб;
que — і; ago, egi, actum, agere — робити, діяти, укладати угоду;
pubes, puberis — повнолітній, зрілий;
coram — особисто, на очах в усіх;
praeterea — крім того;
ullus, a, um — який-небудь;
eius Gen. sing. до is, ea, id;
dem див.: do;
condicio, onis f — умова;
aereus, a, um — мідний;
accipio, cepi, ceptum, ere — приймати, одержувати; deinde — потім; aes,
aeris n — мідь;
percutio, cussi, cussum, ere — бити, ударяти;
libra, ae f — ваги;
ei Dat. sing. до is, ea, id;
pretium, i n — ціна, вартість;
ideo — тому що;
adhibeo, hibui, hibi tum, ere — застосовувати;
quia — так, як;
olim — колись;
nummus, i m —монета;
utor, usus sum, ere — користуватися;
ullus, a, um — якийсь;
intellego, lexi, lectum, ere — розуміти, визнавати; eorum — Gen.pl. до
is, ea, id; vis f— сила;
potestas, atis f — влада, могутність; pondero, avi, atum, are —
зважувати; eos — Acc. pl. до is, ea, id; quibus —Abl. pl. до qui, quae,
quod; datum див.: do
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Modestinus Herennius
Модестін Геренній (точні дати народження і смерті невідомі) Учень
Ульпіана Модестін був останнім представником школи класичного права.
Можливо, грек за походженням. У 226244 рр. обіймав у Римі посаду
префекта пожежної команди (praefectus vigi lum). Після префекта гвардії
ця посада була другою за значенням. Vigi les — це пожежна команда, у
нічний час здійснювала також поліцейські функції. У 426 р. Модестін
(разом з Папініаном, Павлом, Ульпіаном і Гаєм) законом був включений до
числа авторів, на твори яких дозволялося посилатися в суді. Його праці,
що охоплюють всі галузі права, в основному були пов’язані з навчанням і
юридичною практикою: Pandectae, Regulae, Responsa, монографії De
excusationi bus (Про виправдовування — єдиний твір римських класичних
юристів, написаний грецькою мовою), De praescriptioni bus (Про приписи)
та інші.
IUS ROMANUM
Plebs (недиференційована безліч людей) — народ, юрба, плебеї (plebei),
пізніше назва соціального прошарку, що виник у результаті внутрішньої
диференціації ще за часів доримського родового ладу й у римського
суспільства. Його антиподом були patricii.
Plebiscitum — постанова плебейських зборів (consilium plebis), що
безпосередньо зобов’язувала тільки плебеїв; однак вони могли домагатися
реалізації плебісциту непрямо. Зростання політичної ваги плебеїв вело до
прагнення ширше застосовувати плебісцит. У 287 р. до н. е. plebіscitum
набули сили закону, після чого їх повинен був дотримуватися кожен
громадянин — і плебей, і патрицій. Більше того, з 250 р. до н. е.
plebіscitum стали основною формою римського законодавства.
Patricii — патриції, пізніше назва для стану, який ще в до-римському
родовому ладі піднявся над його рядовими членами (plebs) і привласнив
собі різні привілеї, насамперед провідні політичні позиції.
ARS
Портрет Лівії — дружини Августа. I ст. н. е. (Санкт-Петербург, Ермітаж).
LECTIO XII (DUODECIMA)
§ 33. SUPINUM СУПІН
Супін — це віддієслівний іменник зі значенням мети, який має закінчення
-um. Самостійно вживається рідко. Служить для утворення дієслівних форм
(participium perfecti passivi, participium futuri activi, infinitivus
futuri activi і passivi, аналітичні форми системи перфекта пасиву),
наприклад: accusatum — щоб звинуватити, scriptum — щоб написати, dictum
— щоб сказати, visum — щоб побачити.
§ 34. РАЇШСІРіиМ ДІЄПРИКМЕТНИК
У латинській мові існує три види дієприкметників:
I. РаНісіріит praesentis асИуі — дієприкметник теперішньо-
го часу активного стану. Наприклад: аеешат, accusantis — що
звинувачує. (Більш докладно про раНісіріит praesentis ас^і див.
§ 21).
РаНісіріит рєг/єс^ passivi — дієприкметник минулого часу пасивного
стану. Утворюється шляхом додавання до основи супіна (для її знаходження
необхідно від словникової форми супіна відокремити закінчення -ит)
родових закінчень: для чоловічого роду -ш, для жіночого -а, середнього
-ит (відмінюється за зразком прикметників I, II відміни), наприклад:
сопіешпаїш, а, ит — засуджений; сіосіш, а, ит — навчений; сіеіешш, а, ит
— захищений; рипіїш, а, ит — покараний.
РаНісіріит /иШН ас^і — дієприкметник майбутнього часу активного стану.
Утворюється шляхом додавання до основи супіна суфікса -иг- і родових
закінчень -ш (т), -а (/), -ит (п), наприклад:
сопіешпаїигш, а,ит — той, що має намір звинуватити; сСосйігш, а, ит —
той, що має намір навчити; сіеіешигш, а, ит — той, що має намір
захистити; ригшигш, а, ит — той, що має намір покарати.
Participium futuri activi означає намір, готовність що-небудь здійснити.
Він відмінюється як прикметники I, II відміни.
Participium futuri activi звичайно виступає іменною частиною присудка і
входить до складу Coniugatio periphrastica activa1.
Coniugatio periphrastica activa утворюється з participium futuri activi
і форм дієслова esse у будь-якому часі і означає бажання, намір, задум,
готовність щось виконати, наприклад: Caesar Galliam expugnaturus erat. —
Цезар мав намір завоювати Галлію; Цезар задумав завоювати Галлію.
§ 35. PASSIVUM TEMPORUM SYSTEMATIS PERFECTI ПАСИВНИЙ СТАН ЧАСІВ СИСТЕМИ
ПЕРФЕКТА
Perfectum, plusquamperfectum, futurum II indicativi passivi утворюються
з participium perfecti passivi відмінюваного дієслова в Nominativus
singularis у відповідному роді та числі і допоміжного дієслова esse в
одному з часів системи інфекта — для perfectum indicativi passivi у
praesens, для plusquamperfectum indicativi passivi в imperfectum, для
futurum II indicativi passivi у futurum I.
Зразок відмінювання дієслів за часами системи нерфекта насивного стану:
Вправи
I. Визначте форму дієслів і перекладіть:
accusatus est, accusata eram, accusatum erit; rei absoluti sunt,
infantes educatae sunt.
II. Провідміняйте дієслова за часами системи перфекта пасивного
стану:
vinco, vinci, victum, кre — перемагати; deleo, delevi, deletum, ere —
руйнувати;
accuso, avi, atum, are — звинувачувати; audio, ivi, itum ire — слухати.
III. Перекладіть:
1. Troia a Graecis deleta est. 2. Alea iacta est. 3. Fortibus viris est
data fortuna. 4. Accepi omnes epistulas, quae a fratre meo missae erant.
5. Romulus et Remus in iis locis, ubi flumi ne Tiberi exposi ti et a
pastore educati erant, urbem condere statuerunt. 6. Tres legiones a
Caesдre in Galliam missae erant. 7. In testamento, a Lucio Titio facto,
ita scriptum erat: Maevius, filius meus primogeni tus, heres esto. 8.
Dictum — factum. 9. Gallia est omnis divisa in partes tres. 10. Multa
bella a Romanis terra marique gesta sunt. 11. Multorum aures veritati
clausae sunt. 12. Melior tutiorque est certa pax, quam sperata victoria.
13. Qui capitali crimine damnatus est, non debet pro alio postulare
(Ulp.). 14. Plebiscitum sine auctoritate patrum est constitutum
(Pomponius). 15. Sanctum est, quod ab iniuria hominum defensum atque
munitum est. 16. Inter fratrem et sororem prohibitae sunt nuptiae
(Gai.). 17. Dolo malo ait praetor pactum se non servaturum esse (Ulp.).
18. Tes-tamentum lex statim post mortem testatoris aperiri voluit
(Paul). 19. Trecentesimo anno post Romam conditam tabulae
com?????????????????????????????????????????????????????????
Словник
alea, ae f — жереб; iacio, ieci, iactum, кre — кидати.
fors, fortis — сміливий, хоробрий.
missae від mitto, misi, missum, кre — посилати.
iis — abl.pl.(is, ea, id — той); flumen, оnis n — ріка; Tibкris, is m —
Тибр, ріка в середній Італії, що впадає в Тірренське море в Остіі;
expono, posui, posо tum, кre — викидати, підкинути; pastor, oris m —
пастух; educo, avi, atum, are — виховувати; urbs, urbis f — місто;
condo, dо di, dо tum, кre — споруджувати, зводити, будувати.
legio, onis f — легіон.
scriptum — від scribo; primogenоtus, a, um — первородний, первісток.
divо do, visi, visum, кre — поділяти.
mare, is n — море; gesta від gero, gessi, gestum, кre — вести.
clausae від claudo, si, sum, ere — замикати, закривати.
melior, ius — кращий; tutior — gradus comparativus від tutus, a, um —
безпечний, надійний; pax, pacis f — мир; speratus від spero, avi, atum,
are — сподіватися.
capitalis, e — кримінальний, дуже небезпечний; crimen, Ї nis n — злочин;
damno, avi, atum, are — засуджувати, присудити; postulo, avi, atum, are
— вимагати, висувати вимоги; alio від alius, a, um — інший.
plebiscitum, i n — плебісцит, постанова зборів плебеїв (consilium
plebis) (plebs, is f — народ, юрба, плебеї).
sanctus, a, um — святий, священний; defensum від defendo; munitum від
munio, ivi, itum, ire — зміцнювати, обороняти.
prohibeo, bui, bi tum, ere — забороняти; nuptiae, arum f— шлюб.
dolo (abl. modi) malo (abl. modi).
aperiri inf. praes. pass. від aperio, perui, pertum, ire — відкривати,
розкривати, робити доступним; volo, volui, —, velle — хотіти, виражати
волю.
20. cari tas, atis f— милість, прихильність; любов; benevolentia, ae f —
доброзичливість; saepio, saepsi, saeptum, ire — оточувати, захищати,
охороняти; oportet, uit, —, ere (безособове дієслово) — випливає, слід,
повинне.
DE MAGISTRATIBUS ROMANORUM
— принципат, влада, керуюча роль, верховенство, панування;
magistratus, us m — магістрат, посадова особа;
manus, us f — рука, влада;
annuus, a, um — річний (tempus magistratus);
consul! bus erant imperium et potestas — у консулів була вища влада і
сила;
pont! fex max! mus — понтифік, верховний жрець;
magister equ! tum — начальник кінноти, він же помічник диктатора;
decemvir, i m (звичайно в pluralis, писали переважно Xvir, Xviri) —
децемвір, член центрального адміністративного чи законодавчого органу з
десяти чоловік, член колегії десяти;
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Quintus Mucius Scaevola
Квінт Муцій Сцевола (близько 140-82 pp. до н. е.). Був представником
найвідомішої династії римських правознавців, консул (95 p.), великий
понтифік (з 84 p.), блискучий юрист, державний діяч і оратор. Його Ius
civile (Цивільне право), у якому він уперше зробив спробу побудувати
діалектичним методом повну систему цивільного права, стало не лише
найбільшим витвором правознавства, але й наріжним каменем усієї
західноєвропейської науки права. Воно залишило глибокий слід у творчості
всіх його послідовників, але коментували його тільки юристи II ст. (Гай,
Помпоній). Муцій виголосив і написав безліч судових промов,
був чудовим педагогом і респондентом.
IUS ROMANUM
Barbдri — чужоземці; в очах римлян — усі неримляни, пізніше переважно
вороги Риму; у часи Імперії — представники інших народностей.
Peregrini («із-за поля» (per+ager), чужоземці) — вільні громадяни іншої
держави, праву якої вони підкоряються (особистіс-ний принцип іншої
народності). У Римі спочатку були позбавлені правового захисту. Згодом,
якщо їхня держава укладала міжнародний договір з Римом, вони, щоправда,
були виключені з цивільного права (ius civile), але при контактах з
римлянами або перегрінами з іншої держави на них поширювалося міжнародне
право (ius gentium).
Piratae (грец.) — пірати, морські розбійники, після піймання негайно
страчувалися. У II-I ст. до н. е. пірати стали могутньою силою, що
панувала на всьому Середземному морі, доки Помпей не ліквідував їх за
допомогою енергійних заходів.
ARS
Пантеон, II ст. н. е. У
U ляється всередині грандіоз-
? ного шдкупольного просто-
Римі зберігся чудовий пам’ятник епохи Адріана — храм усіх богів Пантеон.
Глядач, що увійшов до храму, вияв-
ру. Гігантські розміри спо-
руди (висота храму — 42,7 м, внутрішній діаметр купола — 43,5 м) у
поєднанні з гармонійними пропорціями і шляхетною красою архітектурних
форм справляють неабике враження. Внутрішній простір храму не ізольовано
від зовнішнього світу: крізь великий (діаметром у 9 м) круглий отвір у
центрі купола — єдине джерело освітлення храму — видно блакитне небо;
через цей же отвір до храму проникають сонячні промені, що утворюють
сніп світла, який переміщується відповідно до руху сонця. Таким чином,
грандіозна купольна споруда, яка відбиває ідею небосхилу, що панує над
землею, немов пов’язується з рухом небесного світила.
LECTIO XIII (TERTIA DECIMA)
§ 36. PRONOMINA DEMONSTRATIVA ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ
До вказівних займенників належать:
hic, haec, hoc — цей, ця, це (вказує на найближчий предмет або особу до
того, хто говорить);
iste, ista, istud — цей, ця, це (вказує на предмет або особу, яка
належить до адресата мови);
ille, illa, illud — той, та, те (вказує на найбільш віддалений предмет
від того, хто говорить);
is, ea, id — той, та, те, він, вона, воно.
На судових процесах адвокат вживає вказівний займенник hic, говорячи про
свого підзахисного, і iste, говорячи про противника (який також
знаходиться в суді).
Займенник ille, illa, illud відмінюється як займенник iste, ista, istud.
§ 37. PRONOMINA DETERMINATIVA ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
До вказівних займенників за значенням близькі означальні, до яких
належать:
ipse, ipsa, ipsum — сам, сама, саме;
idem, eдdem, idem — той самий, та сама, те саме.
§ 38. PRONOMEN RELATIVUM ВІДНОСНИЙ ЗАЙМЕННИК
Відносний займенник qui, quae, quod — який, яка, яке; котрий, котра,
котре; хто, що з прийменником cum у Ablativus пишеться разом (як з
особовим, так і з зворотним займенником), наприклад: quocum — з яким,
quacum — з якою, quibuscum — з якими.
§ 39. PRONOMINA INTERROGATIVA ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ
Займенники quis? quid? — хто? що? вживаються тільки в однині.
Відмінювання питальних займенників
§ 40. PRONOMINA INDEFINITA НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ
Неозначені займенники утворюються шляхом приєднання різних часток до
відносних та питальних займенників quis?, quid?; qui, quae, quod. Частка
ali- пишеться перед займенником, інші після (-dam, -que, -quam, -piam,
-libet, -vis).
alо quis, alо quid — хто-небудь, що-небудь;
alо qui, alо qua, alо quod — який-небудь, яка-небудь, яке-небудь;
quidam, quaedam, quiddam — хтось, щось;
quidam, quaedam, quoddam — деякий, деяка, деяке; якийсь, якась, якесь;
quidlо bet quaelо bet, quidlо bet, quodlо bet — хто-небудь, будь-хто.
При відмінюванні частки залишаються без зміни, відмінюються тільки
займенники.
Іноді неозначені займенники утворюються шляхом подвоєння питальних:
quisquis, quidquid «хто б ні, що б ні».
§ 41. PRONOMINA NEGATIVA ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ
До заперечних займенників належать nemo — ніхто, nihil — ніщо, які
вживаються тільки в однині. Для утворення непрямих відмінків займенника
nihil вживається сполучення nulla res (ніяка річ).
Відмінювання заперечних займенників
Singularis
Norn. nemo nihil
Gen. nemlnis nullius rei
Dat. nemlni nulli rei
Acc. neminem nihil
Abl. nemme nulla re
§ 42. ADIECTIVA PRONOMINALIA ЗАЙМЕННИКОВІ ПРИКМЕТНИКИ
До займенникових прикметників належать:
unus, a, um — один (з багатьох);
solus, a, um — лише один, єдиний;
totus, a, um — весь, цілий;
alius, a, ud — інший (з багатьох);
alter, era, erum — другий (із двох);
ullus, a, um — який-небудь;
uter, utra, utrum — котрий із двох;
neuter, tra, trum — ні той, ні інший;
nullus, a, um — ніякий.
Займенникові прикметники відмінюються за І та II відміною, але в ОепеШш
singalaris вони мають закінчення -іш, ОсіНуш singularis -і.
Singularis Pluralis
mf n mf n
Nom.
Gen.
Dat.
Acc.
Abl. ullus ulla ullum ullius ulli
ullum ullam ullum ullo ulla ullo ulli ullae
ulla ullorum ullarum ullorum ullis
ullos ullas ulla ullis
Вправа
Перекладіть:
1. Lex nemini operatur iniqua, nemini facit iniuriam. 2. Ea, quae
dixisti, vera sunt. 3. Ubi tu Gaius, ibi ego Gaia.
4. Quod non habet principium, non habet finem. 5. Iustitia
est constans etperpetua voluntas, ius suum cuique tribuere.
6. Tempera mutantur et nos mutamur in illis. 7. Nosce te
ipsum. 8. Bonis nocet, qui malis parcit. 9. Quid est amicus?
Alter ego. 10. Saepe nihil inimicus est homi ni, quam ipse
sibi (Cic.). 11. Legis virtus haec est: imperare, vetare,
promittere. 12. Sapiens ipse fungit fortunam suam sibi.
(Plautus). 13. Qui pro quo. 14. Cui prodest? 15. Cui bono?
16. Veritas se ipsa defendit. 17. Quis, quid, ubi, quibus,
auxiliis, cur, quomedo, quando (Cic.). 18. Nemo est iudex
in propria causa. 19. Omnes nos in eis linguis, quas non
intellegimus, quae sunt innumerabiles, surdi sumus.
20. Bene facite, quod facitis. 21. Quod hodie non est, id
cras ert. 22. Qui tacet, consentit. 23. Non est bonus is, qui
laborem fugit. 24. Sine amico homo, hoc est sine anima
corpus. 25. Suam cuique sponsam, mihi meam, suum
cuique amorem, mihi meum. 26. Res loqui tur ipsa (Cic.).
27. Status quo (status in quo res est); status quo ante bellum
(res erat). 28. Condicio sine qua non. 29. Nemo nostrum
non pecat, homi ni sumus, non Dei.
Словник
nemo, inis — subst. m, f — ніхто; operor, atus sum, ari —
діяти, робити; iniquus, a, um — шкідливий, недоброзичливий.
ea — див. is; dixisti див. dico.
ubi — де; ibi — там.
constans, antis — постійний; perpetuus, a, um — вічний; voluntas, atis f
— воля, бажання; suum cuique — кожному своє; tribuo, bui, butum, ere —
надавати, наділяти.
illis, -, HYPERLINK “http://abl.pl” abl.pl . до ille.
(cog)nosco, novi, notum, ere — пізнавати, вивчати; ipse, ipsa, ipsum —
сам.
noceo, cui, citum, ere — шкодити; parco, peperci, – , ere —
потурати.
11. virtus, virtutis f — відмінні властивості, достоїнства; hic, haec,
hoc — цей, нижченаведений, такий.
fungor, functus sum, fungi — здійснювати, виконувати.
qui pro quo — одне замість другого; хтось замість когось.
prodest — 3 особа sing. praes. до prosum, profui, prodesse — бути
корисним, приносити користь.
19. innumerabi lis, e — незлічимий, численний; surdus, a, um — глухий,
несприйнятливий.
hodie — сьогодня; eras — завтра.
taceo, cui, ei tum, ere — мовчати; consentio, sensi, sensum, ire —
погоджуватися.
fugio, fugi, fugiturus, ere — бігти, тікати.
corpus, oris n — тіло.
sponsa, ae f — наречена; amor, oris m — любов.
status quo — існуюче становище.
sine qua non — необхідна умова.
pecco, avi, atum, are — грішити, помилятися.
CODICILLUS
Lucius Titius Seium et Maevium libertos suos aequis parti bus heredes
scripsit. Deinde codicillis ita cavit: Lucius Titius Seio heredi suo
salutem Maevium, libertum meum, quem in testamento pro parte dimidia
heredem institui, eam partem hereditatis veto accipere; in eius locum et
partem Publium Sempronium heredem esse iubeo.
codicillus,i m — кодицил (додаткове розпорядження до заповіту);
libertus,i m — вільновідпущеник;
suus,a,um — свій;
aequus,a,um — рівний;
pars, partis f — частина;
heres, heredis m — спадкоємець;
scribo, scripsi, scriptum, ere — писати;
deinde — потім;
ita — так;
caveo,cavi, cautum, ere — застерігати, передбачати;
saluto, avi, atum, are — вітати;
quem (acc. sing.) від qui — який, котрий;
testamentum, i n — заповіт;
dimidius, a, um (dis + medius) — половинний;
instituo, stitui, stitutum, ere — встановлювати, призначати;
eam (acc. sing.) від ea — та, вона;
veto, vetui, vetitum, are — забороняти;
accipio, cepi, ceptum, ere — одержувати;
eius (gen. sing.) від is — він;
locus, i m — місце;
iubeo, iussi, iussum, ere — наказувати.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA
Labeo Marcus Antistius
Лабеон Марко Антистій (близько 45 р. до н. е. — 10/21 р. н. е.)
Найвидатніший юрист часів Августа, мав допитливий розум, був
оригінальним мислителем і новатором. Крім юриспруденції вивчав логіку,
філософію і граматику. Переконаний республіканець, він не приховував
свою ворожість до принципату. Імператор Август поважав його особистий і
науковий авторитет. Усі великі юристи цитували його твори, на жаль, до
нас дійшли лише незначні уривки (усього ним було написано близько 400
книг).
Лабеон досяг претури, але відмовився від політичної кар’єри, він
консультував, викладав право і писав книги. Півроку мешкав у Римі і
навчав праву, півроку писав свої твори у селі. Його перу належать:
коментарі Ad legem XII tabularum (До Закону XII таблиць), Ad edictum (До
едикту), De iure pontificio (Про право понтифіка), Epistьlae, Responsa
та інші.
IUS ROMANUM
Senatus — збори родових старійшин, згодом патриціанський консультативний
орган при царі. За часів Республіки сенат як єдиний конституційний орган
прибрав надзвичайну владу і став оплотом політичної могутності
патриціїв, а пізніше — нобілітету.
Число членів сенату (senatores), що спочатку складався лише з патриціїв
(patres), не перевищувало 30 осіб, за часів Сули (диктатура Сули 82-79
рр. до н. є.) — 600, за Цезаря доходило до 1 000, за Августа — знову
тільки 600. їх призначали консули, потім цензори, згідно з законом
Овінія (lex Ovinia), який, крім того, відкрив доступ до сенату плебеям.
Згодом членами сенату практично ставали колишні магістрати.
Senatusconsultum — порада, сенатська постанова, відповідь на питання
головуючого магістрату; її текст віддавався до храму Церери, а згодом до
Храму Сатурна (aerarium Saturni). З кінця II ст. до н. е.
senatusconsultum почала створювати у цій формі юридичні правила з більш
широкою сферою дії, що втілювалися в життя магістратами.
Aerarium Saturni — державна скарбниця при храмі Сатурна, де знаходився
також державний архів.
ARS
Статуя Клавдія, I ст. н. е.
Імператори часу розквіту імперії часто споруджували собі статуї
величезних розмірів. Пози, у яких вони зображуються скульпторами,
вирізняються театральністю і підкресленою урочистістю. У статуї Клавдія
(Рим, Ватикан) імператор з’являється перед народом уже не як Август у
статуї з Прима Порта. Його образ не величний, а претензійний. У жесті —
відкритий заклик до поклоніння. Клав-дій зображений подібним до бога
Юпітера. Пишна мішура всіляких атрибутів і прикрас не може сховати
лиховісного погляду Клав-дія, що очікує почестей.
LECTIO XIV (QUARTA DECIMA)
§ 43. GRADUS COMPARATIONIS ADIECTIVORUM СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
У латинській мові розрізняють три ступені порівняння:
gradus positivus (звичайний ступінь);
gradus comparativus (вищий ступінь);
gradus superlativus (найвищий ступінь).
Вищий ступінь утворюється шляхом приєднування до осно-
ви прикметника (основа знаходиться за формою прикметника
чоловічого роду в Genetivus singularis шляхом відкидання закі-
нчень у II відміні -і, у III відміні is) суфіксів -ior- для чолові-
чого і жіночого роду, -ius- для середнього роду, наприклад: altus,
a, um — високий; altior — вищий, вища; altius — вище.
Відмінюються прикметники вищого ступеня за III відміною приголосним
типом іменників.
Найвищий ступінь більшості прикметників утворюється шляхом приєднування
до основи прикметника суфікса -issi m- і родових закінчень -us, -a, -um,
наприклад: altissimus, a, um — найвищий.
До прикметників, що мають у звичайному ступені у Nominativus singularis
чоловічого роду закінчення -er, у найвищому ступені приєднується суфікс
-rim-, наприклад: pulcher, chra, chrum —красивий; pulcherrimus, a, um —
найкрасивіший.
Шість прикметників III відміни на -iIis у Nominativus singularis
чоловічого і жіночого роду утворюють найвищий ступінь за допомогою
суфікса -li m- і родових закінчень -us, -a, -um. Це такі прикметники:
facilis — легкий, difficilis — важкий, similis — схожий, dissimilis —
несхожий, gracilis — стрункий, humilis — низький, наприклад:
difficillimus, a, um — найважчий.
§ 44. СУПЛЕТИВНІ СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ
Кілька латинських прикметників при утворенні вищого та найвищого
ступенів порівняння повністю або частково змінюють свою основу. Такі
ступені порівняння називаються суплетивними (від дієслова suppleo —
поповнюю, заповнюю).
§ 45. ADVERBIUM ПРИСЛІВНИК
У латинській мові існують дві категорії прислівників: самостійні (saepe
— часто, ubi — де, semper — завжди та ін.) та утворені від прикметників
шляхом приєднування суфікса -е- до основи прикметників I—II відміни
(altus, a, um — високий, alt- e — високо), суфікса -о ter- до основи
прикметників III відміни (fortis, e — сильний, хоробрий, fort- оter —
сильно, хоробро) і суфікса -er-, якщо основа прикметника закінчується на
nt (sapiens, sapientis — мудрий, sapient- er — мудро).
Як прислівник може вживатися форма прикметника середнього роду,
наприклад: primum — спочатку, уперше, facоle — легко та ін., а також
форма Accusativus або Ablativus singularis деяких іменників і
прикметників, наприклад: partim — частиною, частково, merоto — по
заслугах, casu — випадково, cito — швидко, brevi — незабаром, sero —
пізно, falso — помилково та ін.
§ 46. СКАБиБ СОМРАКАТЮІЧІБ АБУЕІШЮІШМ СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
У формі вищого ступеня прислівників, утворених від прикметників,
вживаються застиглі форми середнього роду вищого ступеня прикметників:
аШш — вище, sapientius — мудріше.
Найвищий ступінь прислівників утворюється шляхом приєднування суфікса
-е- до основи найвищого ступеня прикметника, наприклад: altissime,
sapientissime.
Вправи
I. Утворіть вищий і найвищий ступінь прикметників:
simplex, pulcher, latus, magnus, levis.
II. Утворіть від прикметників прислівники і їх ступені порівнян-
ня:
malus, constans, pulcher, uti lis
III. Перекладіть:
Lingua celeris est, mens celerior. 2. Sibi imperare maximum imperium
est. 3. Optimus legum interpres con-suetudo. 4. Poena gravissima. 5.
Reformatio in peius. 6. Iniuria atrocissima. 7. Honores mutant mores,
sed raro in meliores. 8. Usus optimus magister est. 9. Terra maior est
luna, minor sole. 10. Aurum gravius est argento.
Aliena vitia melius vident homines, quam sua. 12. De mortuis aut bene,
aut nihil. 13. Signa Olympiдca: citius, altius, fortius! 14. Aer levior
est, quam aqua. 15. Omne initium difficilius est. 16. Via recta
brevissima est. 17. Cicero omnium oratorum celerri mus est. 18. Facilius
est dicere, quam agere. 19. Saepe initium difficillius est quam finis
laboris. 20. Meliores, prudentiores, constantiores nos tempus facit. 21.
Est res sanctissima civilis sapientia (Ulp.).
Словник
22. Multae urbes Galliae, a Caesдre occupatae, divitissi mae erant. 23.
De mini mis non curat lex (praetor). 24. Lex est tutissi ma cassis; sub
clypeo legis nemo decipi tur. 25. Naturae vis maxima. 26. Optime; bene;
mediocriter; male; pessi me. 27. Pares cum pari bus facilli me
congregantur (Cic). 28. Posteriore testamento, quod iure factum est,
superius rumpitur.
CAPITIS DEMINUTIO
Capitis deminutionis tria genera sunt: maxima, media, minima. Nam tria
habemus: libertatem, civitatem, familiam. Si libertatem amittimus,
maxima est capitis deminutio. Si libertatem retinemus, sed civitatem
amitti mus, media est capitis deminutio. Si et libertas et civitas
retinentur, familia tantum mutatur, minima est capitis deminutio.
(Digesta)
caput, i tis n — правоздатність;
deminutio, onis f— обмеження;
caput визначається трьома станами — status, us m;
status libertatis — стан волі — libertas, atis f;
status civitatis — стан громадянства — civitas, atis f;
status familiae — сімейний стан — familia, ae f; (позбавлення або зміна
одного з цих станів (caput deminutio) спричиняло припинення або зміну
обсягу чи змісту правоздатності);
genus, eris n — рід, категорія;
maxi mus, a um — найбільший;
medius, a, um — середній;
mini mus, a, um — найменший;
amitto, misi, missum, ere — утрачати, позбуватися;
retineo, tinui, tentum, ere — утримувати, зберігати;
tantum — тільки.
DE EFFRACTURIS
Effracturae fiunt plerumque in insulis in horreisque, ubi homi nes
pretiosissi mam partem fortunarum suarum reponunt, cum vel cella
effringi tur, vel armarium, vel area. Et custodes [tunc] plerumque
puniuntur.
(Paul.)
effractura, ae f— злом, крадіжка зі зломом: fio, factus sum, fieri —
робитися, відбуватися: plerumque — у більшості випадків, переважно:
insula, ae f— тут: помешкання: horreum, i n — комора, склад:
ubi — де:
pretiosus, a, um — коштовний: pars, partis f — частина: fortunae, arum f
— майно, стан: suus, sua, suum — свій:
repono, posui, positum, ere — відкладати, зберігати, класти на
збереження:
cum (прийменник з abl.) — з:
cum (сполучник) — тоді, тому що, оскільки:
vel — або, чи … чи: як:
cella, ae f — кімнатка, комора: effringo, fregi, fractum, кre —
виламувати, зламувати; armarium, i n — шафа; acra, ae f— скриня,
шухляда, скринька; custos, odis m (f) — сторож, доглядач; tunc — тоді;
punio, ivi, itum, ire — наказувати, карати.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA
Lucius Annaeus Senкca Iunior
Луцій Анней Сенека Молодший (4 або 5 р. до н. е. — 65 р. н. е.)
Сенека народився в м. Кордуба (Кордова) в Іспанії в родині відомого
ритора. Одержав прекрасну освіту в Римі. За участь у придворних інтригах
імператором Клавдієм був засланий на острів Крит. У 49 р. Агрипіна,
дружина померлого Клавдія, повертає Сенеку з заслання і доручає йому
виховання свого сина Нерона. У 65 р. Сенека звинувачується у змові з
Пізоном і за розпорядженням Нерона покінчив життя самогубством.
Сенека виявив себе блискучим оратором, ще за часів Каллі-гули виступав з
промовами в сенаті. До нашого часу дійшли його літературні твори:
трагедії, сатира, епіграми, листи, філософські та наукові праці. Якщо
його драматичні твори не можна поставити в один ряд із кращими творами
давньогрецької драматургії, то філософія була справжнім покликанням
Сенеки.
У середні віки трагедії Сенеки мали велику популярність у зв’язку з
близькістю його стоїчної етики до етики християнської (Сенека закликав
усі сили людини зосереджувати на самовдосконаленні). Твори Сенеки
вплинули на драматургів французького класицизму (Корнель «Едіп» і
«Медея», Расін «Федра», Прадон «Федра»).
IUS ROMANUM
Cognomen — родове ім’я, третя частина римського імені. Повне ім’я
громадянина складалося спочатку з особистого імені, родового імені,
прізвиська — praenomen, nomen, cognomen. Наприкінці Республіки і на
початку імперії додавали ще по батькові (син такого-то) і назву триби,
до якої належав —filius, tribus. Наприклад, повне ім’я Цицерона було:
Marcus (praenomen) Tullius (nomen) M[arci] f[ilius] Corneliana (tribus)
Cicкro (cognomen).
Особистих імен у римлян було небагато, і тому вони звичайно писалися
скорочено:
A. — Aulus — Авл;
G. — – Gaius — Гай;
Gn. — Gnaeus — Гней;
D. — – Dec! mus — Децім;
L. — – Lucius — Луцій;
M. — — Marcus — — Марк;
M’. – — Manius — Маній;
N. — – Numerius — Нумерій;
P. — Publius — – Публій;
Q. — – Quintus — — Квінт;
S. або Sex. — Sextus — Секст; Sp. — Spurius — Спурій; Ti. або Tib. —
Tiberius — Тиберій; T. — Titus — Тіт.
Жінка в Давньому Римі не мала політичних прав, не мала й офіційного
імені: їй надавали ім’я в побуті з приєднанням у родовому відмінку імені
батька або чоловіка, під владою якого вона перебувала: дочка чи дружина
такого-то.
ARS
Статуя капітолійської вовчиці
(Рим, палаццо Консерваторів, кінець VI — початок V ст. до н. е.)
відлита, як вважають деякі вчені, відомим етруським майстром Вулкой.
Вона була поставлена на Капітолійському пагорбі в ознаменування для Рима
великої події — повалення етруських царів.
LECTIO XV (QUINTA DECIMA)
§ 47. VERBA ANOMALA НЕПРАВИЛЬНІ ДІЄСЛОВА
Неправильні дієслова — це дієслова, форми яких утворюються від різних
основ і мають певні відхилення від загальних норм відмінювання дієслів.
До неправильних дієслів належать (з похідними від них):
sum, fui, -, esse — бути;
fero, tuli, latum, ferre — нести;
volo, volui, -, velle — бажати;
eo, ii, itum, ire — йти;
edo, edi, esum, edлre (або esse) — їсти;
fio, factus sum, fieri — робитися, ставати, відбуватися.
§ 48. ДІЄСЛОВА, СКЛАДНІ 3 ESSE
У латинській мові часто вживаються дієслова, утворені за допомогою
префіксів та дієслова sum, fui, —, esse. Найуживаніші з них:
• ab-sum, a-fui, -, ab-esse — бути відсутнім, бути на відстані;
ad-sum, ad-fui (affui), – , ad-esse — бути присутнім, допомагати;
de-sum, de-fui, – , de-esse — бракувати, не вистачати;
inter-sum, inter-fui, – , inter-esse — знаходитися серед чого-небудь,
брати участь;
prae-sum, prae-fui, – , prae-esse — бути попереду, бути на чолі;
• pro-sum, pro-fui, -, pro-desse — бути корисним, допомагати.
При відмінюванні цих дієслів змінюється тільки їхня дієслівна частина.
Для прикладу провідміняємо дієслово absum у praesens: absum, abes,
abest, absumus, abestis, absunt.
§ 49. ДІЄСЛОВО POSSUM, POTUI, — , POSSE
Дієслово possum, potui, -, posse — могти, бути спроможним належить до
складних дієслів з esse, але, на відміну від дієслів, утворених шляхом
префіксації, воно складається з основи -pot- (від невідмінюваного
прикметника potis — могутній, потужний) і дієслова esse. Наведемо
приклад відмінювання цього дієслова в дійсному способі.
Зразок відмінювання в часах системи інфекта і перфекта дійсного способу
активного стану
О
ч s да Ю О о О Praesens Imperfectum Futurum I Perfectum
Plusquam-perfectum Futurum II
Singularis 1 possum poteram potлro potui potuлram potuлro
~2~ potes poteras potлris potuоsti potuлras potuлris
potest potлrat potлrit potuit potuлrat potuлrit
І Pluralis І т~ possumus poteramus poterimus potuоmus potueramus
potuerimus
potestis poteratis poteritis potuistis potueratis potuerпtis
possunt potлrant potлrunt potuerunt potuлrant potuлrint
§ 50. ДІЄСЛОВА VOLO, NOLO, MALO У ТЕПЕРІШНЬОМУ ЧАСІ
Дієслова volo, volui, – , velle — хотіти, бажати і похідні від нього
nolo, nolui, -, nolle — не хотіти; malo, malui, -, malle —
воліти, віддавати перевагу є неправильними. Наведемо приклади
відмінювання цих дієслів у praesens indicativi activi.
§ 51. VERBA DEPONENTIA ET SEMIDEPONENTIA ВІДКЛАДНІ І НАПІВВІДКЛАДНІ
ДІЄСЛОВА
Відкладні дієслова — це дієслова, що мають усі форми пасивного стану, а
значення активного стану, тобто значення ніби відкладається,
відхиляється від пасивного змісту.
Відкладні дієсліва у словнику записуються у трьох формах:
Перша особа однини praesens indicativi activi.
Перша особа однини perfectum indicativi activi (складається з
participium perfecti passivi і дієслова esse у praesens indicativi
activi).
3. Infinitivus praesentis passivi.
Наприклад:
patior, passus sum, pati — терпіти, дозволяти;
utor, usus sum, uti — користатися, користуватися;
arbitror, arbitratus sum, arbitrari — думати;
loquor, locutus sum, loqui — говорити;
nascor, natus sum, nasci — народжуватися;
fateor, fassus sum, fateri — визнавати.
Напіввідкладні дієслова в часах системи інфекта мають форми активного
стану, а в часах системи перфекта — форми пасивного стану або навпаки,
наприклад:
gaudeo, gavisus sum, gaudere — радіти;
confido, confisus sum, confidлre — довіряти;
diffido, diffisus sum, diffidлre — не довіряти;
revertor, reverti, vertus sum, reverti — повертатися;
audeo, ausus sum, audere — наважуватися, насмілюватися.
У відкладних дієслів форма imperativus praesentis singularis
утворюється, на відміну від загального правила, шляхом приєднування
закінчення -re до основи інфекта, для утворення imperativus praesentis
pluralis до основи інфекта приєднується закінчення -mо ni, наприклад:
Arbitrare! — Думай! Arbitramо ni! — Думайте!
Fatere! — Визнай! Fatemо ni! — Визнайте!
§ 52. VERBA DEFECTIVA НЕДОСТАТНІ ДІЄСЛОВА
До недостатніх дієслів належать:
1. Дієслова, що мають тільки часи системи перфекта:
coepi, coeptum, coepisse — починати;
ніетї пі, -, тепііпі$$е — пам’ятати; оиі, -, odіssе — ненавидіти.
2. Дієслова аіо — стверджувати, говорити; іінціат — говорити й інші, від
яких вживаються тільки деякі форми.
Вправи
I. Визначте форму дієслів:
absunt, abest, praeerat, interfuit, deerunt, prodestis, possunt,
potuerunt, victi erunt.
II. Перекладіть:
1. Facta loquuntur. 2. Actor et reus adsunt, sed testes absunt. 3. Dulce
et decorum est pro patria mori. 4. Non progredi, est regredi. 5. Ut
arbitratur, ita loqui tur idem est, quod «ut putat, ita dicit». 6. Nolo
contendere. 7. Nemo fit casu bonus. 8. Aut fraude, aut vi fit iniurias.
9. Si vispacem, para bellum. 10. Memini mei amici. 11. Nunc aiunt, quod
tum negabant. 12 Nemo in sua causa iudex esse potest.
Felix qui potuit rerum cognoscere causas (Verg.).
Audentes fortuna iuvat. 15. Amor, ut lacri ma ab ocьlo ori tur, in cor
cadit. 16. Cum clara dies stella fugaverit, Aeneas socios suos advocavit
et sua consilia his fatus est. 17. Audire disce, si nescis loqui. 18.
Aestate terra flori bus, herbis et fronde arborum vestita est, hieme —
tantum nive. 19. Simi lis simi li gaudet. 20. Ius publi cum privatorum
pactis mutari non potest. 21. Omnis obligatio vel ex contractu nascitur,
vel ex delicto. 22. Cogitationis poenam nemo patitur. 23. Ius gentium
est, quo gentes humanae utuntur (Ulp.). 24. Factum infectum fier?????
Словник
actor, oris m — позивач; adsum, adfui, -, adesse — бути присутнім,
приходити; absum, abfui, -, abesse — бути відсутнім.
dulcis, e — солодкий, приємний; decor, oris m — пристойність; краса.
progredior, gressus sum, gredi — рухатися вперед; regredior, gressus
sum, gredi — повертатися назад, відступати.
ut — як; arbitror, arbitratus sum, arbitrari — думати; ita — так; idem —
той самий; puto, avi, atum, are — думати; dico, dixi, dictum, ere —
говорити.
contendo, tendi, tentum, ere — заперечувати; nemo — ніхто.
fio, factus sum, fieri — ставати; casus, us m — випадок, мінливість.
fraus, fraudis f — обман, неправда; vi від vis f — сила, насильство.
pacem — pax, pacis f — мир.
nunc — зараз, тепер; tum — тоді; nego, avi, atum, are —
заперечувати.
felix, icis — щасливий; potuit — див.: possum; cognosco, novi, nitum,
ere — пізнавати.
audentes (nom. pl. part. praes. act.) від audeo, ausus sum, audere —
осмілюватися, наважуватися.
lacri ma, ae f — сльоза; oculus, i m — око; orior, ortus sum, iri —
з’являтися, починатися; cor, cordis n — серце; cado,ceci di, casum, ere
— падати.
fugio, fugi, fugiturus, ere — бігти, тікати; Aeneas, ae, m — Еней;
socius, i m — спільник, союзник; advoco, avi, atum, are — призивати;
fatus est від for, fatus sum, fari — віщувати, передбачати, пророкувати.
disco, didi ci, -, ere — вивчати, учитися; nescio, scivi, scitum, ire —
не вміти, не знати.
18. aestas, atis f — літо; flos, floris m — квітка; herba, ae f— трава;
frons, frondis f — листя, листи, зелень; arbor, oris f — дерево; vestio,
ivi, itum, ire — покривати, вдягати; hiems, hiemis f — зима; nix, nivis
f — сніг.
privatorum pactis — договором приватних осіб.
nascor, natus sum, nasci — народжуватися, відбуватися, виникати.
cogitatio, onis f — думка, намір; patior, passus sum, pati —
тут: нести.
utor, usus sum, uti — користатися, використовувати.
infectus, a, um — незроблений, недосконалий; nequeo, ivi (ii), itum, ire
— не мати змоги, не мати можливості.
DE IMPERIO ET IURISDICTIONE
Imperium aut merum aut mixtum est. Merum est imperium — habere gladii
potestatem ad animadvertendum facinorosos homi nes, quod etiam potestas
appellatur. Mixtum est imperium, cui etiam iurisdictio inest, quod in
danda bonorum possessione consistit. Iurisdictio est etiam iudicis dandi
licentia.
чистий:
mixtus, a, um — змішаний:
potestas gladii — букв.: влада меча:
animadverto, verti, versum, ere — звертати увагу, карати: facinorosus,
a, um — злочинний, схильний до злочину: insum, infui, —, inesse — бути
властивим (будь-чому), міститися: licentia, ae f— можливість, право:
iudi cem dare — призначати суддю.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Gaius Iulius Caesar
Гай Юлій Цезар (100-44 рр. до н. е.)
Видатний державний діяч, полководець, оратор, письменник, у галузі права
здійснив важливі реформи — lex Iulia (закон Юлія). За допомогою воєнної
диктатури намагався запобігти кризі рабовласницького суспільства. Будучи
попередником Августа, підготував шлях принципату.
Цезар походив із давнього патриціанського роду Юліїв.
В 58-49 рр. завойовує Галлію. Після громадянської війни, у ході якої
була знищена сенатська партія, встановлюється воєнна диктатура Цезаря. У
44 р. Цезар був убитий у сенаті прихильниками республіки на чолі з
Брутом і Кассієм.
До нас повністю дійшли головні твори Цезаря «Нотатки про галльську війну
(Commentarii de bello Gallico) у семи книгах і «Нотатки про громадянську
війну» (Commentarii de bello civili) у трьох книгах. Його твори написані
простою, чіткою і лаконічною мовою.
Образ Цезаря привертав увагу західноєвропейських письменників (Шекспір,
Вольтер).
IUS ROMANUM
Caesar — родове ім’я роду Юліїв (gens Iulia), згодом титул принцепсів, з
часів Адріана — титул спадкоємців трону.
Gallia — Галлія, територія (в основному відповідає сучасній Франції) між
Альпами, Піренеями, Атлантичним океаном і Рейном, розділена на чотири
римські провінції: G.Narbonensis, G.Lugdunensis, Aquitania, Belgica.
Roma — Рим, синонім urbs, столиця римської держави до 330 р. н. е.,
потім називався altera urbs (вічне місто)^єгш Roma (старий Рим) на
відміну від Roma nova (нового Риму) — Constan-tinopolis
(Константинополь).
Aquо la — орел; avis Romana — римський птах.
ARS
Гардськнй міст, II ст. н. е.
Чудовим інженерним й у той же час художнім пам’ятником II ст. н. е. є
Гардський міст на півдні Франції, у багатій і квітучій римській
провінції Галлії. Велична і гармонійна споруда є частиною Нимського
акведука, що простягнувся на 50 км і має висоту близько 50 м.
Побудований із золотистого каменю міст — прекрасний витвір людської
думки, що поєднав інженерний розрахунок і вимоги естетичного смаку. «Вид
цієї простої і шляхетної споруди, — пише Жан-Жак Руссо, — вразив мене ще
сильніше, тому що вона знаходиться серед пустелі, де тиша і самітність
роблять пам’ятник ще більш приголомшливим, а захоплення ним сильнішим».
LECTIO XVI (SEXTA DECIMA)
§ 53. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
У латинській мові є кількісні числівники (numeralia car-dinalia),
порядкові (ordinalia), розділові (distributiva), прислівникові
числівники (numeralia adverbialia).
Порядкові числівники відмінюються як прикметники I та II відміни.
Кількісні числівники, що мають ознаку роду, теж змінюються за
відмінками, наприклад:
— unus, a, um (за I та II відміною);
— duo, duae, duo (за I та II відміною);
— tres, tria (за III відміною).
Числівник mille (тисяча) відмінюється тільки в pluralis.
Розділові числівники і прислівникові числівники утворюються від
відповідних кількісних, крім перших двох. Розділові числівники
відмінюються як прикметники I та II відміни, але тільки в pluralis.
Розділові числівники:
singыli, ae, a — по одному;
bini, ae, a — по два;
terni, ae, a — по три;
quaterni, ae, a — по чотири;
quini, ae, a — по п’ять;
centeni, ae,a — по сто;
singula milia — по одній тисячі.
Прислівникові числівники:
semel — один раз;
bis — двічі;
ter — тричі;
quater — чотири рази; quinquies — п’ять разів; centies — сто разів;
milies — тисяча разів.
Усі числівники, що змінюються за відмінками, узгоджуються з іменниками в
роді, числі і відмінку.
Усі числівники, що утворюють складний порядковий числівник, є
порядковими, на відміну від української мови, де порядковим є тільки
останній; у тисяча дев’ятсот тридцять п’ятому році — anno millesкmo
nongentкsimo tricesо mo quinto. Порядкові числівники, кратні тисячі,
утворюються шляхом приєднування до слова millesоmus — тисячний
відповідних прислівникових числівників, наприклад: ter millesоmus —
тритисячний.
§ 54. NUMERALIA CARDINALIA ET ORDINALIA
КІЛЬКІСНІ І ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Цифрове позначення Cardinalia Ordinalia
арабське римське
1 I unus, a, um
один, одна, одне primus, a, um
перший, перша, перше
2 II duo, duae, duo
два, дві, два secundus, a, um (alter, a, um)
другий, друга, друге
3 III tres, tria tertius, a, um
4 IV quattuor quartus
5 V quinque quintus
6 VI sex sextus
7 VII septem septlmus
8 VIII octo octavus
9 IX novem nonus
10 X decem declmus
11 XI undлcim undeclmus
12 XII duodлcim duodeclmus
13 XIII tredлcim tertius declmus
14 XIV quattuordлcim quartus declmus
15 XV quindлcim quintus declmus
16 XVI sedлcim sextus declmus
17 XVII septendлcim septlmus declmus
18 XVIII duodeviginti duodeviceslmus
19 XIX undeviginti undeviceslmus
20 XX viginti viceslmus
21 XXI unus et viginti (viginti unus) etc. unus et viceslmus (viceslmus
primus) etc.
28 XXVIII duodetriginta duodetriceslmus
29 XXIX undetriginta undetriceslmus
30 XXX triginta triceslmus
40 XL quadraginta quadrageslmus
Цифрове позначення Cardinalia Ordinalia
арабське римське
50 L quinquaginta quinquageslmus
60 LX sexaginta sexageslmus
70 LXX septuaginta septuageslmus
80 LXXX octoginta octogeslmus
90 XC nonaginta nonageslmus
100 C centum centeslmus
200 CC ducenti, ae, a ducenteslmus
300 CCC trecenti, ae, a tercenteslmus
400 CD quadringenti, ae, a quadringenteslmus
500 D quingenti, ae, a quingenteslmus
600 DC sescenti, ae, a sescenteslmus
700 DCC septingenti, ae, a septingenteslmus
800 DCCC octingenti, ae, a octingenteslmus
900 CM nongenti, ae, a nongenteslmus
1000 M mille milleslmus
2000 MM duo milia bis milleslmus
Вправи
I. Провідміняйте:
tres partes, unus annus, duae puellae formosae.
II. Напишіть латинською мовою числівники:
54, 25, 133, 561, 988, 1917, у 1243 році, у 1978 році, у 2002 році.
Від яких латинських числівників утворені слова:
унія, дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, октава, центурія, центнер,
відсоток, тріумвірат, терція, сантиметр, дециметр.
Перекладіть:
1. Tres faciunt collegium. 2. Conscientia mille testes. 3. Decem tribuni
plebis, consules duo, decem et octo praetores, sex aediles in civitate
ius reddebant. (Pom-ponius). 4. Primus inter pares. 5. Testis unus —
testis nullus. 6. Intra quattuor pariкtes. 7. Duo litоgant, tertius
gaudet. 8. Bis dat, qui cito dat. 9. Tertium non datur. 10. Duo, cum
faciunt idem, non est idem. 11. Quattuor sunt anni tempera: ver, aestas,
autumnus, hiems. 12. Gallia est omnis divisa in partes tres. 13. Duas
tantum res populus Romanus optat: panem et circenses. 14. Anno
septin-gentesоmo septuagesоmo sexto ante aeram nostram in Graecii prima
Olympia constituta sunt. 15. Alexander Magnus tredлcim annos regnavit.
16. Res nullius cedit primo occupanti. 17. Lepores duos qui insequitur,
is neutrum capit. 18. Nemo potest dominis pariter servire duobus.
Словник
collegium, і n — колегія.
conscientia, ae f — совість; testis, is m — свідок.
tribunus plebis — народний (плебейський) трибун; ius reddere — розбирати
справи, вершити суд, судити.
intra (з acc.) — усередині; paries, etis m — стіна.
lit! go, avi, atum, are — сперечатися, сваритися, судитися; gaudeo,
gavisus sum, gaudere — радіти.
11. ver, veris n — весна; autumnus, i m — осінь.
opto, avi, atum, are — вибирати, жагуче бажати; panis, is m — хліб;
circenses, ium m — видовище.
aera, ae f — ера; Olympia, orum n — Олімпійські ігри; constituo, stitui,
stitutum, ere — засновувати.
cedo, cessi, cessum, ere — переходити у власність іншого, діставатися.
lepus, leporis m — заєць; capio, cepi, captum, ere — брати, ловити,
піймати.
dom! nus,i m — хазяїн; par! ter — рівною мірою.
RES CORPORALES ET INCORPORALES
Quaedam res corporales sunt, quaedam incorporales. Corporales hae sunt,
quae tangi possunt, velut fundus, homo, vestis, aurum, argentum et den!
que aliae res innumerab! les.
Incorporales sunt quae tangi non possunt, qualia sunt ea, quae in iure
consistunt, velut ius hereditatis, usus-fructus, obligationes.
Nec ad rem pert! net, quod in hereditate res corporales continentur: nam
et fructus, qui ex fundo percipiuntur, corporales sunt, et id, quod ex
al! qua obligatione nobis debetur, plerumque corporale est, veluti
fundus, homo, pecunia.
Nam ipsum ius successionis et ipsum ius utendi-fruendi et ipsum ius
obligationis incorporale est. Eodem numero sunt iura praediorum
urbanorum et rusticorum, quae etiam servitutes vocantur.
quidam, quaedam, quoddam — деякий;
res corporalis — річ матеріальна;
res incorporalis — річ нематеріальна;
hae (nom. pl.) від hic, haec, hoc — цей;
qui, quae, quod — який, котрий;
tangi — infinitivus praes. pass. від tango, tetlgi, tactum, ere —
торкатися, стосуватися, сприймати дотиком;
velut (veluti) — як, наприклад; denо que — нарешті; innumerabо lis, e —
незліченний; quails, e — який, якийсь; is, ea, id — той, він;
quae in iure consistunt — які полягають у праві; nec — не, і не;
nec pertо net — не має значення, не є важливим; ad rem — до справи;
debetur — приєднується, випливає; plerumque — велика частина, багато
хто, більшість; nam — тому що, адже; тому що; ipse, ipsa, ipsum — сам;
successio, onis f — спадок, спадкоємство; eodem numйro — у тому числі
(abl. loci); etiam — також.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE PERSONALIA
Traianus, imperator Caesar Nerva Augustus
Траян, Цезар Нерва Август (53-117 рр.)
Імператор. Своєю внутрішньою політикою обмежував нобі-лет (від nobо les
— знать, аристократія) і висував вершників і провінційну знать,
зміцнював імператорську владу і прагнув обґрунтувати її теоретично.
IUS ROMANUM
Toga (tegйre — покривати, захищати) — звичайний (святковий) верхній одяг
римського громадянина, а також посадових осіб: toga purpurea (пурпурна)
— вбрання царів, toga picta (пурпурна, розшита золотом) — одяг
полководця при тріумфі, toga praetexta (біла з червоною облямівкою) —
одяг високих магістратів і жерців, toga sordоda (темно-сіра) — жалобна
тога, її вдягали також обвинувачені, toga virоlis (звичайна біла тога) —
юнаки мали право носити її тільки в 16-17 років.
As — римська грошова одиниця і монета, спочатку карбувалася з міді або
бронзи і важила 1 римський фунт — 0,325 кг.
ARS
Один із найграндіозніших майданів Давнього Риму — форум Траяна —
величний ансамбль, що вирізнявся стрункою і продуманою композицією,
великою кількістю статуй, дорогоцінними матеріалами, виваженою розкішшю
деталей. Вхід прикрашала, як
видно по зображеннях на монетах, Тріумфальна арка (з одним прогоном). У
центрі стояла бронзова позолочена статуя Траяна. Підлога і стіни форуму
були облицьовані плитками кольорового мармуру. По краях широкої (120 м)
площі тяглися колонади.
У глибині форуму Траяна між двома бібліотеками — латинською і грецькою —
розташовувалася Колона Траяна, II ст. до н. е. з довгою стрічкою
рельєфів.
Колона Траяна — пам’ятник, що зберігся і до нині, — була поставлена
близько 113 р. Вона прославляла перемоги імператора над даками. На
складеному з величезних блоків п’єдесталі були висічені зображення
трофеїв. Спочатку колону увінчував бронзовий орел, потім, після смерті
Траяна, орла замінили статуєю імператора, а в XVI ст. на колоні
поставили статую апостола Петра.
Поблизу форуму Траяна знаходилася величезна споруда — Ринок. Добре
зберігся в його північно-західній частині великий зал торговельних угод.
Розташування торговельного центра поруч з урочистою площею-форумом не
було випадковим. У республіканський час ринок розташовувся зазвичай на
форумі.
Монета часу Траяна з зображенням профілю Траяна і моста через Дунай.
Перша половина II ст. н. е.
§ 56. ACCUSATIVUS CUM INFINITIVO ET NOMINATIVUS CUM INFINITIVO ЗНАХІДНИЙ
ВІДМІНОК З НЕОЗНАЧНОЮ ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА І НАЗИВНИЙ ВІДМІНОК З НЕОЗНАЧНОЮ
ФОРМОЮ ДІЄСЛОВА
1 Терміном «логічний підмет» позначається іменник (або займенник), який
не стоїть в МотіпаИуиз, але за своїм значенням є суб’єктом дії в
інфінітивному або дієприкметниковому звороті.
2 Терміном «логічний присудок» позначається неособова форма дієслова
(дієприкметник або інфінітив), яка є предикатом дієприкметникового або
інфінітивного звороту.
У латинській мові існують два синтаксичних звороти: nomi-nativus cum
infinitivo і accusativus cum infinitivo, які українською мовою
перекладаються підрядними реченнями. Зворот Accusativus cum infinitivo
являє собою двоскладне речення: іменник або займенник в Accusativus і
Infinitivus дієслова. Цей зворот у реченні є складним додатком, у якому
іменник (або займенник) є логічним підметом1 , а Infinitivus дієслова —
логічним присудком2 звороту.
Зворот Nominativus cum infinitivo складається з логічного підмета,
вираженого іменником (субстантивованим прикметником чи займенником) у
Nominativus, та логічного присудка, який виражається infinitivus
дієслова.
Обидва звороти вживаються з дієсловами і висловами, що належать до
духовної діяльності людини:
putare — думати, arbitrari — гадати, вважати, credere — вірити, scire —
знати, sperare — сподіватися;
dicere, loqui — говорити, promittere — обіцяти, respondere —
відповідати, tradere — передавати, scribere — писати;
sentire — почувати, audire — чути, videre — бачити;
velle (volo) — бажати, nolle — не бажати, vetare — забороняти, iubere —
наказувати;
gaudere — радіти, dolere — засмучуватися;
з безособовими виразами: notum est; constat est — відомо, oportet —
слід, треба, necesse est — необхідно, interest — важли-
во й ін.
Зворот Nominativus cum infinitivo є пасивною конструкцією стосовно
звороту Accusativus cum infinitivo. Виходячи з цього, слід фіксувати
увагу на тому, що за наявності звороту Accusativus cum infinitivo у
головному реченні ці дієслова вживаються в активному стані, за наявності
звороту Nominativus cum infinitivo — у па-
~~j 7
сивному, наприклад:
Accusativus cum infinitivo Titium heredem esse iubeo. —
Я наказую, щоб Тіций був спадкоємцем.
Paulus negat actionem in hoc casu a
Nominativus cum infinitivo Sententia Iuliani vera esse videtur.
Здається, що думка Юліана є правильною.
Hic homo prudentissmius esse
ргаеіоге сіагі. — Павел стверджує, що сИсШіг. — Говорять, що це в
цьому разі право на позов претором найрозсудливіша людина. не
дається.
§ 57. ЛБЬАТІУиБ ЛББОШТиБ САМОСТІЙНИЙ АБО НЕЗАЛЕЖНИЙ АБЛАТИВ
Ablativus absolutus — особливий зворот латинської мови, що не має
аналога в українській мові, являє собою сполучення іменника,
субстантивованого прикметника або займенника в Ablativus (логічний
підмет звороту) і дієприкметника (participium perfecti passivi) також в
Ablativus (логічний присудок).
Зворот називається Absolutus, тому що іменник, з яким у роді, числі та
відмінку узгоджується дієприкметник у цьому звороті, не залежить від
жодного з членів речення.
Зворот відповідає на питання коли? чому? яким способом? при якій умові?
Перекладається підрядним реченням часу, причини, способу дії, умови,
допустовим; іменниками з прийменниками, а також дієприслівниковим
зворотом, якщо в Ablativus absolutus входить participium perfecti
passivi.
Приклади перекладу звороту Ablativus absolutus:
Cicerone et Antonio consulоbus Catilinae coniuratio erupit. — За часів
консульства Цицерона і Антонія була розкрита змова Катіліні. Коли
Цицерон і Антоній були консулами була розкрита змова Катіліні.
Bello Gallоco confecto, legati multarum civitatum ad Caesвrem gratulatum
venerunt. — Коли закінчилася галльська війна посли багатьох громад
прийшли привітати Цезаря. Після закінчення галльської війни посли
багатьох громад прийшли привітати Цезаря.
Troia capta, Graeci domum reverterunt. — Після того як Троя була
захоплена, греки повернулися додому. Після захоплення Трої греки
повернулися додому. Захопивши Трою, греки повернулися додому.
Вправи
I. Зробіть граматичний аналіз речень і перекладіть:
Reus videbatur damnatum iri. 2. Dico Romanos vincлre, vicisse, victuros
esse, sed nunquam victos esse et victum iri. 3. Legem brevem esse
oportet. 4. Fur semper moram facлre videtur. 5. Te esse felicem volo. 6.
Vivлre est cogitare. 7. Multum interest inter dare et accipлre. 8.
Scimus Ci-ceronem oratorem maxо mum fuisse. 9. Necesse est civi-tatem ab
optо mus viris regi. 10. Iustum est sceleratos puniri.
Testator videtur non esse mentis. 12. Homerus dicо tur caecus fuisse.
13. Prometheus hominо bus ignem dedisse tradо tur. 14. Praetor ius
reddлre dicо tur. 15. Debо tor tuus in fraudem creditorum nihil facлre
videtur. 16. Iam ante Homerum poetae fuisse putantur. 17. Magister dixit
dis-cipulos bene legлre. 18. Titium heredem esse iubeo. 19. Generali
lege decernоmus nemоnem sibi esse iudоcem vel ius sibi dicлre debere.
II. Знайдіть зворот Ablativus absolutus в реченнях та перекладіть їх:
1. Discipulis bene Latine scientо bus, examen non longe durat. 2. Bello
confecto, pax venit. 3. Hiлme adveniente, natura dormitat. 4. Romulo
rйgnante bellum cum Sabinis fuit. 5. Utroque consule occiso dictator
nominatus est. 6. Me absente, consilium finitum est. 7. Abiecto furto
effugit fur.
Словник
1. l. damno, avi, atum, are — засуджувати, визнавати винним.
oportet, uit, -, ere — потрібно, випливає, слід.
moram facкre — прострочувати.
felix, felicis — щасливий.
?. intersum, fui, -,esse — становити різницю, відрізнятися. B. fuisse
(inf. perf. act.) дієслово sum, fui, esse.
sceleratus, a, um — злочинний.
testator, oris m — заповідач; mens, mentis f — розум, розум; sanus, a,
um — здоровий.
Homerus, i m — Гомер, найдавніший з відомих грецьких поетів, якому
приписується авторство «Іліади» і «Одиссеї».
Prometheus, i m — Прометей (грец. міф.), син титана Япе-та і Клімени.
Виліпивши із глини людину, він оживив її за допомогою вогню, який викрав
у Юпітера, за що був прикутий до скелі Кавказу, де шуліка (орел) мучив
його нутрощі, доки Геркулес не звільнив Прометея; ignis, is m — вогонь;
homo, homо nis m — людина; dedisse від do.
ius reddкre — вершити суд, судити.
fraus, fraudis f — обман; in fraudem — для обману.
lB. Titium, i n — Tnimо; heres, heredis m (f) — спадкоємець;
iubeo, iussi, iussum, ere — наказувати. l9. decerno, crevi, cretum, кre
— вирішувати, постановляти;
dico, dixi, dictum, dicкre — говорити, тут: установлювати.
II. l. duro, avi, atum, are — тривати, продовжуватися;
bellum, i n — війна; confо cio, feci, fectum, кre — закінчувати (робити,
здійснювати);
advenio, veni, ventum, ire — приходити; dormito, avi, atum,
are — засинати;
Romulus, i n — Ромул, син Реї Сильвії і Марса, брат-близ-нюк Рема,
міфічний засновник Рима і перший цар Рима у 753-7l6 рр. до н. е.; regno,
avi, atum, are — царювати; Sabini, orum m, pl — сабіняни, плем’я в
гористій області до північного сходу від Рима;
utroque — тут: обоє; occisus, a, um — part. perf. до occido, cidi,
cisum, кre — гинути.
me див. ego abl. sing.
?. abicio, ieci, iectum, кre — кидати; furtum, i n — крадіжка; effugio,
fugi, fugiturus, кre — тікати; fur, furis m — злодій.
INTERPRETATIO STRICTA
In testamento, a Lucio Titio facto, scriptum erat: Maevius, filius meus
primogeni tus, heres esto. Lanam, quae die mortis meae in aedi bus meis
inventa erit, heres meus Seiae, sorori suae, dare damnas (=obligatus)
esto.
Questio ita proposi ta est: an vestis, ex lana facta, legato continetur.
Item Sempronio legata est materia, ex materia autem navis aedificata
erat ante mortem testatoris. An navem Sempronio dare obligatus est?
Quoniam ex contextu haud ambigua testatoris voluntas non apparet, locus
est strictae interpretationi et exacta verborum sig-nificatio spectatur.
Quid ergo est? Testamento videntur comprehensae lana et materia, non
autem res artificio et opere confectae; navis igi tur et vestis in bonis
heredis permanebunt.
У даній статті мова йде про обмежувальне тлумачення (interpretatio
stricta) заповідального розпорядження, що стосується окремих речей
(легат, заповідальне відмовлення).
primogeni tus, a, um — первородний, старший; lana, ae f— вовна (сирець);
die mortis — у день смерті;
aedes, is f — (частіше pl.) будівля, храм, будинок; invenio, veni,
ventum ire — знаходити; an — чи (питальна частка);
legatum,i n — заповідальне відмовлення, дарунок за заповітом;
contineo, ui, містити;
item — (присл.) також;
materia, ae f — будівельний матеріал;
lego, avi, atum, are — заповідати, відмовляти (за заповітом); autem —
(сполучник) однак; aedifi co, avi, atum, are — будувати; quoniam —
(сполучник) тому, тому що; contextus, us m — контекст, зміст;
appareo, ui, ere — показуватися, з’являтися, виявлятися;
significatio, onis f — значення, зміст;
exactus, a, um — закінчений, точний;
specto, avi, atum, are — дивитися;
comprehendo, ndi, nsum ere — охоплювати;
ergo — отже;
videor, visus sum, videri — здаватися.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE PERSONALIA
Hadrianus, imperator Caesar Traianus Augustus
Адріан — імператор Цезар Траян Август (76-138 pp.)
Римський імператор Адріан, родом з Південної Іспанії, відомий тим, що за
його наказом був виданий остаточний варіант Edictum perpetuum (Постійний
едикт), розроблений Юліаном. У Edictum perpetuum фіксуються й
узгоджуються основні положення преторського права.
ARS
Портрет Адріана, II ст. н. е. У мармуровому погрудді з Ватикану Адріан
представлений молодим і впевненим у собі. Різнобічно розвинута й
освічена людина — поет, архітектор, аматор мистецтва — Адріан прагне в
усьому слідувати еллінським звичаям. Він навіть відпускає бороду,
наслідуючи грецьких мудреців. Скульптори зображують його з печаттю
філософських роздумів на обличчі, зовні схожим, як і бажає того Адріан,
на Арістотеля. І все-таки в його портретах виступає насамперед римський
цезар, що гордовито демонструє владу.
IUS ROMANUM
Praesumptio (praesumere — припускати) — презумпція, правове припущення,
відповідно до якого з урахуванням звичайного співвідношення фактів можна
за правом судити на підставі визначеного факту про існування іншого
факту, не доведеного, а тільки передбачуваного.
Sententia (думка) — вирок, остаточне судове рішення; точка зору
римського юриста, виражена в його висновку або в юридичному творі.
Stipulatio (stipulari — виговорювати якусь умову, заручитися обіцянкою)
— стипуляція, формальний, абстрактний, усний контракт, що встановлює
зобов’язання; найважливіший вид договору в римському праві. Вплинув на
подальшу (аж до нашого
часу) розробку теорії юридичних дій взагалі та зобов’язувального
договору зокрема.
Stipulatio, що історично передувала Sponsio (урочиста обіцянка, різновид
словесного контракту), являє собою contractus unilateralis stricti iuris
(односторонній контракт точно відповідно до права), який припускає
присутність обох сторін, усне питання майбутнього кредитора і
безпосередню, стверджувальну, також усну, таку, що співпадає з цим
питанням, відповідь майбутнього боржника.
LECTIO XVIII (DUODEVICESIMA)
§ 58. GERUNDIUM ГЕРУНДІЙ
Герундій — це віддієслівний іменник, що означає процес дії.
В українській мові формі герундія звичайно відповідають імен-
ники на -ння, -ття. Утворюється герундій шляхом приєднуван-
ня до основи інфекта суфікса -nd для дієслів I та II дієвідміни,
-end для дієслів III та IV дієвідмін, закінчень непрямих
відмінків II відміни.
Герундій відмінюється за II відміною лише однини; у формі називного
відмінка умовно вживається infinitivus дієслова від якого утворюється
герундій; Vocativus відсутній; в Accusativus вживається з прийменником
ad.
Genetivus gerundii часто служить означенням до слів, після яких в
українській мові вживається родовий відмінок, тобто неузгодженим
означенням:
modus vivendi — спосіб життя, ius utendi — право користування, ius
possidendi — право володіння.
Dativus gerundii вживається дуже рідко, має значення Dativus finalis:
studere legendo — посилено віддаватися читанню.
Accusativus gerundii служить для вираження мети: Homo ad intellegendum
et agendum natus est. — Людина народжена для того щоб мислити і діяти.
Ablativus gerundii має значення обставини способу дії; українською мовою
можна перекласти дієприслівником: Docendo discо mus (Sen.). — Навчаючи,
вчимося.
§ 59. GERUNDIVUM1 ГЕРУНДИВ
Герундив — це віддієслівний прикметник, який означає не-
обхідність; як і герундій утворюється шляхом додавання до ос-
нови інфекта суфіксів: -nd для дієслів I—II дієвідмін, суфікса
-end для дієслів III—IV дієвідміни і закінчень -us (m), -a f), –
um (n), наприклад:
condemna nd us, a, um — той, якого слід засудити; який повинен бути
засудженим;
doce nd us, a, um — той, якого слід навчати; той, який повинен бути
навченим;
absolv end us, a, um — той, якого слід виправдати; який повинен бути
виправданим;
audi end us, a, um — той, якого слід слухати; який повинен бути
вислуханим.
Герундив відмінюється як прикметники відміни. Він може виступати як
іменна частина присудка і як означення.
За допомогою герундива і форм дієслова esse у будь-якому часі
утворюється описова дієвідміна пасивного стану (coniugatio periphrastоca
passiva)2.
Coniugatio periphrastоca passiva виражає необхідність, повинність і
перекладається за допомогою слів слід, треба, необхідно, наприклад: De
gustоbus non est disputandum. — Про смаки не слід сперечатись. Pacta
servanda sunt. — Договори повинні сберегатися.
1 Одні автори підручників користуються терміном gerundivum, інші —
participium futuri passivi, а ще інші вживають ці терміни паралельно.
2 Coniugatio periphrastоca activa (описова дієвідміна активного стану)
див.§ 34.
Герундив за способом утворення нагадує герундій, тому при перекладі
тексту необхідно пам’ятати, що: 1. Герундій відмінюється тільки в
однині, як іменники II відміни середнього роду, а герундив виступає в
трьох родах і відмінюється як прикметник I—II відміни в однині та
множині. 2. Герундій — неузгоджений член речення, а герундив
узгоджується з іменником в роді, числі, відмінку, наприклад:
Ars rem publicam bene administrandi difficillima est. — Мистецтво гарно
керувати (гарного керування) державою дуже важке. Administrandi —
герундій, тому що є самостійним членом речення.
Caesar belli gerendi facultatem non habebat. — Цезар не мав можливості
вести війну (дослівно — веденої війни). Gerendi — герундив, означення,
узгоджене з іменником belli у роді, числі, відмінку (n., sing., Gen.)
Від латинського герундива утворилося кілька іменників, що увійшли в
українську мову, наприклад:
меморандум — нагадування (від memorandum est — те, що необхідно
пам’ятати);
референдум — всенародне опитування (від referendum est — те, що варто
обговорити, докласти);
дивіденди — доходи акціонерних товариств (від dividenda sunt — те, що
підлягає розподілу);
легенда — написи на монеті, карті (від legenda est — те, що потрібно
прочитати);
пропаганда — поширення (від propaganda sunt — те, що потрібно поширити).
Вправа
Перекланіь. визначаючи форми герундія і герундива:
1. De gustibus non est disputandum. 2. Nunquam scelus scelere vincendum
est. 3. Deliberandum est diu, statuendum est semel. 4. Quod est
demonstrandum? 5. Cogitatio furti faciendi. 6. Pacta sunt servanda. 7.
Non exemplis sed legi bus iudicandum est. 8. Publi cum privato est
pra-eferendum. 9. Pax quaerenda est. 10. Patria nobis de-fendenda est.
11. Mores ridendo emenantur. 12. Per-spiciuntur in agendo virtutes. 13.
Legendo mens formanda est. 14. Gutta cavat lapidem, non vi sed saepe
cadendo. 15. Dicendo dicere, scribendo scribere discimus. 16. Lex
ferenda. 17. Ius iurandum. 18. Non numeranda, sedpon-deranda sunt
argumenta. 19. Nulla aetas ad discendum sera est. 20. Ad audiendum
considerationem curiae. 21. In statu nascendi. 22. Interpretare et
concordare legis legi bus est optimus interpretandi modus. 23. Non in
legendo, sed in intelligendo leges consistunt. 24. Sensus videndi acerri
mus est. 25. Miles fortis exemplum aliis ad imitandum dedit.
Cicкro, utendum est: O tempera, o mores!
Словник
gustus, us m — смак; disputo, avi, atum, are — отеречатися.
scelus, eris n — злодіяння, злочин.
delibero, avi, atum, are — обмірковувати; diu — довго; statuo, tui,
tutum, ere — постановляти, вирішувати; semel — відразу.
5. cogitatio, onis f — задум; furtum, i n — крадіжка; facio, feci,
factum, ere — робити, здійснювати.
exemplum, i n — приклад; iudico, avi, atum, are — судити.
praefero, tuli, latum, ferre — віддавати перевагу.
quaero, quaesivi, quaesitum, ere — шукати, домагатися.
mos, moris m — вдача; rideo, isi, isum, ere — сміятися; emendo, avi,
atum, are — виправляти, лікувати.
perspicio, spexi, spectum, ere — осягати, пізнавати; ago, egi, actum
agere — діяти, досягати; virtus, utis f — чеснота, мужність,
доброчесність.
mens, mentis f — розум.
gutta, ae f— крапля; cavat — тут: точить, довбає; lapis, i dis m —
камінь; cado, ceci di, casurus, ere — падати.
fero, tuli, latum,ferre — видавати.
iuro, avi, atum, are — присягатися.
pondero, avi, atum, are — зважувати.
aetas, atis f — вік; serus, a, um — пізній.
consideratio, onis f— рішення, розгляд, обговорення; curia, ae f— суд.
interpretor, atus sum, ari — тлумачити, роз’ясняти; modus, i m — спосіб.
consisto, stiti, —, ere — полягати, складатися.
sensus, us m — почуття.
imi tor, atus sum, ari — наслідувати; dedit — див. do.
ratio, onis f — розум.
utor, usus sum, uti — уживати, застосовувати, використовувати,
висловлювати.
DE SERVITUTIBUS PRAEDIORUM URBANORUM
Urbanorum praediorum iura talia sunt: [ius] altius tollendi et
officiendi luminibus vicini aut non extollendi; item stillicidium
avertendi in tectum vel aream vicini aut non avertendi; item immittendi
tigna in parietem vicini et denique proiciendi protegendive ceteraque
istis similia.
(Gai.)
urbanus, a, um — міський; ius, iuris n — право; talis, e — такий;
altus, a, um — високий, глибокий;
tollere (aedificia n pl. — від aedificium, i n — будинок, будівля) —
підводити, будувати;
officere lumini bus — обмежувати висвітлення; vicinus, i m — сусід;
(servitus) non extollere — (обов’язок) не підводити (будівлі); item —
також, а також; stillicidium, i n — крапання, жолоб;
averto, uti, aversum, ere — відвертати, відчинити, відкладати; tectus,
a, um — від tego, texi, tectum, ere — покривати, ховати; area, ae f —
рівнина, площа, угіддя, ділянка, площадка; immito, misi, missum, ere —
відпускати, просмикувати, вбудовувати, пускати;
tignum, i n — брус, балка; paries, etis n — стіна;
deni que — нарешті, навіть, тільки, узагалі, саме;
proicere — тут: робити прибудову (що нависає над чужою ділянкою);
protegere — закривати дахом чужу ділянку;
ceterus, a, um — інший;
iste, ista, istud — цей, той, він;
simi lis, e — схожий, подібний.
DE SERVITUTIBUS PRAEDIORUM RUSTICORUM
Servitutes rusticorum praediorum sunt hae: iter, actus, via,
aquaeductus.
Iter est ius eundi, ambulandi homi ni, non etiam iumentum agendi.
Actus est ius agendi vel iumentum vel vehiculum. Itдque, qui iter habet,
actum non habet; qui actum habet, et iter habet etiam sine iumento.
Via est ius eundi et agendi et ambulandi: nam et iter et actum in se via
continet.
Aquaeductus est ius aquam ducendi per fundum alienum.
In rusti cis [servituti bus] computanda sunt aquae haustus, pecцris ad
aquam adpulsus, ius pascendi, calcis coquendae, harenae fodiendae.
Traditio plane et servitutum patientia inducet officium praetoris.
(Ulp.)
servi tus, utis f — рабство, сервітут;
praedium, i n — маєток, володіння;
rusti cus, a, um — сільський;
hic, haec, hoc — цей, ця, це (hae — Nom. pl.);
iter, itineris n — шлях, прохід, право проходу;
actus, us m – хід, рух, прогін худоби, право прогону худоби; via, ae f —
дорога, проїзд, право проїзду; aquaeductus, us m — водопровід, провіз
води; eundi від eo, ii, (ivi), itum, ir — йти;
ambulo, avi, atum, are — гуляти, прогулюватися (мається на увазі не
цілеспрямований рух через чужий маєток, але прогулянки, у тому числі і
верхи);
iumentum, i, n — запряжений кінь, в’ючна тварина; ago, egi, actum, agere
— гнати; робити, діяти, вести; vehiculum, i n — візок; nam — тому що,
адже, тому що;
computo, avi, atum, are — перелічувати, підраховувати;
haustus, us m — черпання;
pecus, pecoris n — худоба;
adpulsus (appulsus), us m — пригін;
pasco, pavi, patum, ere — пасти;
calx, calsis f — вапно;
coquo, coxi, coctum, ere — варити, обпалювати, гасити; harena, ae f —
пісок;
fodio, fodi, fossum, ere — копати, рити, добувати;
traditio, onis f — передача;
plane — явно, мабуть, розуміється;
patientia = permissum, i n — дозвіл;
inducere officium — входити в обов’язок.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE PERSONALIA
Celsus Publius Iuventius, Celsus-filius
Цельс Публій Ювенцій, Уельс-син (II ст. н. е.)
Великий римський юрист II ст. н. е. Претор (105-106 рр.), консул (115
р.), консул-суфект (suffectus — додатково (тобто замість того, який
вибув) обраний консул) (129 р.), радник Адрі-ана, намісник у Фракії й
Азії, був головою прокуліанців (разом з Нерацієм Приском або зразу після
нього). Його юридичні судження були незалежні, дотепні і проникливі.
Цельс написав Дигести, у яких проаналізував всі галузі приватного права.
Digesta об’єднали уривки з його більш ранніх творів: Epistulae (Листи),
Quaestiones (Роздуми), Commentarii (Коментарі).
IUS ROMANUM
Comitia centuriata — народні збори, на яких голосування відбувалося за
центуріями (centum — 100).
Decemviri — децемвіри, комісія з 10 шановних осіб для виконання
якого-небудь надзвичайно важливого доручення.
Latifundia (lati fundi) — великі земельні володіння приватних осіб або
імператора держави, на яких працювали раби; характерне явище для III ст.
до н. е.
Servitutes — сервітути речові права на чужу річ, що забезпечують повне
або часткове користування річчю і нерозривно позв’язані з певною
земельною ділянкою чи певною особою.
ARS
Кінна статуя Марка Авре-лія, II ст. н. е., яка стоїть зараз на площі
Капітолія.
Марк Аврелій, Імператор Цезар Антонін Август народився в 121 р., правив
від 161 до 180 р. Видатний державний діяч, освічений і талановитий.
Здійснив деякі адміністративні реформи, нерідко змінював правові норми.
Марк Аврелій — імператор незвичайного складу — був останнім значним
філософом-сто-їком. Під час походів проти варварів він написав книгу, у
якій виклав свої погляди на світ. Його
думки були перейняті тривогою,
зник спокій колись упевненого в собі римлянина, володаря світу: «Час
людського життя мить; його сутність — вічний перебіг: відчуття неясне,
будова всього тіла тлінна, душа — хитлива, доля — загадкова, слава —
недостовірна. Одним словом усе, що стосується тіла, — подібне потоку, що
стосується душі, — сновидінню і диму. Життя — боротьба і мандрівка
чужиною».
LECTIO XIX (UNDEVICESIMA)
§ 60. MODUS CONIUNCTIVUS УМОВНИЙ СПОСІБ
Кон’юнктив, на відміну від індікатива(дійсного спосібу, що означає
реальну дію), виражає можливість, сумнів, невідомість, побажання,
спонукання, намір, а також служить для передачі непрямої мови.
Вживається кон’юнктив переважно в підрядних, але нерідко й у сурядних
реченнях.
Modus coniunctivus має чотири часи обох станів: praesens, imperfectum,
perfectum, plusquamperfectum activi etpassivi. На українську мову
перекладається за допомогою частки б, що додається до дієслова в
минулому часі умовного способу доконаного або недоконаного виду: я
обвинуватив би (я обвинувачував би). Частіше частка б уживається із
сполучником, а не з дієсловом: коли б, щоб, хоча б, якби.
§ 61. PRAESENS CONIUNCTIVI ACTIVI ТЕПЕРЕШНІЙ ЧАС УМОВНОГО СПОСОБУ
АКТИВНОГО СТАНУ
Praesens coniunctivi activi утворюється шляхом приєднування особових
закінчень -m, -s, -t, -mus, -tis, -nt до основи інфекта, але в дієсловах
І дієвідміни голосна основи інфекта a змінюється на e, наприклад: accusa
(основа інфекта) – accusem, accuses, accuset, accusemus, accusetis,
accusent; у дієсловах II, III, IV дієвідмін між основою інфекта й
особовими закінченнями з’являється суфікс -а- , наприклад: II. moneam,
moneas, moneat, moneamus, moneatis, moneant; III. defendam, defendas,
defendat, defendamus, defendatis, defendant; IV. puniam, punias, puniat,
puniamus, puniatis, puniant.
Утворення ітрег/есШт, рег/еіїит, рІшциатрег/есґит для дієслів усіх
чотирьох дієвідмін є однаковим.
§ 62. ІМРЕИГЕСТиМ СОМШСТІУІ АСТІУІ МИНУЛИЙ ЧАС НЕДОКОНАНОГО ВИДУ
УМОВНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Ітрєг/єсШт еотипсґМ асИуі утворюється шляхом приєднування до інфінітива
теперішнього часу активного стану особових закінчень:
І
accusarem
accusares
accusaret
accusaremus
accusaretis
accusarent
ІІ
monerem
moneres
moneret
moneremus
moneretis
monerent
ІІІ
defenderem
defenderes
defenderet
defenderemus
defenderetis
defenderent
IV esse
punirem essem
punires esses
puniret esset
puniremus essemus
puniretis essetis
punirent essent
§ 63. РЕЯГЕСТиМ СОїЧІШСТГуТ АСТІУІ
МИНУЛИЙ ЧАС ДОКОНАНОГО ВИДУ УМОВНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Рєг/єсШт сопіипсИуі асїіуі утворюється шляхом приєднування до основи
перфекта суфікса -егі- і особових закінчень:
І ІІ ІІІ IV esse
accusaverim
accusaveris
accusaverit
accusaverimus
accusaveritis
accusaverint monuerim
monueris
monuerit
monuerimus
monueritis
monuerint defenderim
defenderis
defenderit
defenderimus
defenderitis
defenderint puniverim
puniveris
puniverit
puniverimus
puniveritis
puniverint fuerim
fueris
fuerit
fuenmus
fueritis
fuerint
§ 64. РЬиБОиАМРЕКГЕСТиМ СОNІUNСТІУІ АСТІУІ ДАВНЬОМИНУЛИЙ ЧАС ДОКОНАНОГО
ВИДУ
УМОВНОГО СПОСОБУ АКТИВНОГО СТАНУ
Plusquamperfectum сопіипсИуі асИуі утворюється шляхом приєднування до
основи перфекта суфікса -іззе- і особових закінчень: § 65. CONIUNCTIVI
PASSIVI УТВОРЕННЯ ЧАСІВ МИНУЛИЙ ЧАС УМОВНОГО СПОСОБУ ПАСИВНОГО СТАНУ
Praesens та imperfectum coniunctivi passivi утворюється від цих же часів
активного стану шляхом заміни особових закінчень активного стану на
особові закінчення пасивного стану (-r, -ris, -tur, -mur, -mi ni,
-ntur):
Praesens coniunctivi passivi:
accusem — accuser, accuseris, accusetur, accusemur, accusemi ni,
accusentur;
moneam — monear, monearis, moneatur, moneamur, mone-ami ni, moneantur;
defendam — defendar, defendaris, defendatur, defendamur, defendami ni,
defendantur;
puniam — puniar, puniaris, puniatur, puniamur, puniami ni, puniantur.
Imperfectum coniunctivi passivi:
accusarem — accusarer, accusareris, accusaretur, accu-saremur,
accusaremini, accusarentur;
monerem — monerer, monereris, moneretur, moneremur, moneremini,
monerentur;
defenderem — defenderer, defendereris, defenderetur, defenderemur,
defenderemini, defenderentur;
punirem — punirer, punireris, puniretur, puniremur, punire-mini,
punirentur.
Perfectum coniunctivi passivi — складений час, утворюється за допомогою
participium perfecti passivi та особових форм дієслова esse у praesens
coniunctivi activi, наприклад:
singularis — accusatus (a,um) sim, sis, sit; pluralis — accusati (ae, a)
simus, sitis, sint;
moni tus (a, um) sim, sis, sit; moni ti (ae, a) simus, sitis, sint;
defensus (a, um) sim,sis, sit; defensi (ae, a) simus, sitis, sint;
punitus (a, um) sim, sis, sit; puniti (ae, a) simus, sitis, sint.
Plusquamperfectum coniunctivi passivi — складений час, утворюється за
допомогою participium perfecti passivi відмінюваного дієслова й особових
форм дієслова esse у imperfectum coniunctivi activi:
singularis — accusatus (a, um) essem, esses, esset; pluralis — accusati
(ae, a) essemus, essetis, essent.
moni tus (a, um) essem, esses, esset; moni ti (ae, a) essemus, essetis,
essent;
defensus (a, um) essem, esses, esset; defensi (ae, a) essemus, essetis,
essent;
punitus (a, um) essem, esses, esset; puniti (ae, a) essemus, essetis,
essent.
§ 66. ВЖИВАННЯ КОН’ЮНКТИВА В НЕЗАЛЕЖНИХ РЕЧЕННЯХ
Залежно від значення кон’юнктив у незалежних реченнях має відповідну
назву:
Coniunctivus optativus (від дієслова opto — бажати) виражає бажання
(praesens — здійсненне, imperfectum — нездійсненне). Звичайно вживається
слово utinam! — о якби!; заперечення ne.
Uti nam sciat. — О, якби він знав!
Ne sim salvus. — Присягаюсь своїм здоров’ям! (Хай мені не бути
здоровим!)
Coniunctivus hortativus (від дієслова hortor — спонукати) виражає
спонукання, заклик. Вживається в praesens перша особа множини;
заперечення ne.
Serviamus patriae! — Служімо батьківщині!
Quod sentimus, loquamur. — Говорімо те, що думаємо!
Coniunctivus imperativus виражає наказ, побажання, перекладається
звичайно наказовим способом. Вживається Praesens у формі другої або
третьої особи.
Audiatur et altera pars! — Нехай буде вислухана й інша сторона!
Taceas! — Мовчи! Помовч!
Coniunctivus prohibitivus виражає заборону, завжди вживається з
запереченою часткою ne, звичайно в другій і третій особі однини або
множини.
Ne venias! — Не приходь!
Ne veniant! — Нехай вони не приходять!
Coniunctivus concessivus (від дієслова concedo, cessi, cessum —
поступатися) означає допущення або поступку; вживається в praesens або
imperfectum; заперечена частка ne.
Velis nolis. — Хочеш, чи ні.
Ne sit hoc iter diffici le. — Припустимо, що цей шлях неважкий.
Sit hoc verum. — Припустимо, що це правда.
Coniunctivus potentialis (від іменника potentia, ae, f — могутність,
можливість) виражає можливість або нерішуче ствердження; заперечення
non; вживається praesens, imperfectum, perfectum.
Quis putaret? — Хто міг (би) подумати? Hoc non dicam. — Я, мабуть, цього
не скажу. Coniunctivus dubitativus (від дієслова dubito — сумніватися)
виражає міркування, здивування, сумнів; заперечена частка non. Quid
agдmus? — Що нам робити? Quid agerem? — Що мені було робити?
Вправа
Перекладіть, визначте форми дієслів:
1. Gaudeamus igitur, iuvenes dum sumus! 2. Vivat nostra civi tas! 3.
Valeant cives mei, sint incolumes, sint beati, stet haec urbs praeclara
(Cic.). 4. Amemus patriam nostram, legi bus pareamus. 5. Nunc transeamus
ad obligationes (Gai.). 6. Respondeat superior. 7. Vivat, crescat,
floreat! 8. Sit venia verbo. 9. Ad decus et ad libertatem nati sumus:
aut haec teneamus aut cum dignitate moriamur. 10. Praeter!ta omittamus.
11. Feci, quod potui, faciant meliora potentes. 12. Qui habet aures
audiendi, audiat. 13. Usque ad vesperum diem ne laudes.14. Quod tibi
fieri non vis, alteri ne feceris. 15. Dictis facta ne dissentiat. 16. Ne
per caput tuum iuraveris. 17. Fiat iustitia, pereat mundus! 18. Quid
addi possit? 19. Dixit que Deus: Fiat lux. Et facta est lux (Vulg.). 20.
Et ait (Deus): Faciamus homi nem ad imagi nem et similitudi nem nostram
(Vulg.). 21. Cedant arma togae. (Cic.). 22. Quis faciant leges, ubi sola
pecunia regnat? 23. Ita te Deus adi???
Словник
1. ig! tur — отже; iuvenis, e — молодий, юний.
sint — esse у praes. con.; sto, steti, statum, stare — стояти; hic,
haec, hoc — цей, наш; praeclarus, a, um — прекрасний; incolumis, e —
цілий, неушкоджений; beatus, a, um — щасливий.
pareo, ui, i tum, ere — коритися.
cresco, crevi, cretum, ere — рости, зростати; floreo, ui, ere —
процвітати, знаходитися на вершині слави.
venia, ae f — милість, прощення, полегкість.
decus, decoris n — честь; teneo, tenui, tentum, ere — берегти; morior,
mortuus sum, mori — умирати (teneamus, moriamur — coniunctivus
hortativus).
praeteri tus, a, um — минулий; omitto, misi, missum, ere —
умовчувати (тут: не говорити), (omittamus — coniunctivus hortativus).
possum, potui, -, posse — могти; potens, entis — здатний, що вміє.
auris, is f — вухо.
usque — аж до; vesper, eris m — вечір; dies, ei m (f) — день; laudo,
avi, atum, are — хвалити.
fio, factus sum, fieri — відбуватися, робитися, відбуватися; vis див.:
volo, volui,-,velle; alter, era, erum — іншої.
factum, i n — вчинок; dissentio, sensi, sensum, ire — розходитися.
iuro, avi, atum, are — клястися.
pereo, ii(ivi), i tum, ire — гинути.
addo, di di, di tum, ere — додавати; possit див. possum.
Deus, i m — Бог, dixit див.: dico; lux, lucis f — світло.
imago, i nis f — образ; similitudo, i nis f — подібність, схожість.
cedo, cessi, cessum, ere — поступатися.
solus, a, um — лише один; regno, avi, atum, are — царювати, панувати.
adiuvo, iuvi, iutum, are — допомагати.
GAUDEAMUS
Міжнародний гімн студентів, музика якого була написана фламандцем
Иоганном Окенгеймом у XV ст., а текст у його поширеному вигляді — у 1781
р. мандрівним поетом К. В. Кіндерлебеном (початкова версія, ймовірно,
належить до XIV ст. і явно складена студентами одного з німецьких
університетів, можливо Гейдельберзького). П. Г Чайковський у 1874 р.
переклав музику для чотириголосного чоловічого хору з фортепіано, в тому
ж році під псевдонімом Б. Л. (так Чайковський підписував свої музикальні
фейлетони) була видана хорова партитура.
Gaudeamus igitur, ~»
Iuvenes dum sumus! } bis
Post iucundam iuventutem,
Post molestam senectutem Nos habebit humus (bis).
Ubi sunt, qui ante nos ~>
In mundo fuere? } bis
Transeas ad superos, Transeas ad inferos, Hos si vis videre! (bis).
Доки в жилах кров буя, Веселімось, друзі! Сплине молодість, як пісня,
Прийде старість ненависна, — Помремо у тузі!
Де поділися старі Наші побратими? Треба їх в раю спитати, Чи до пекла
завітати, Щоб зустрітись з ними!
Vita nostra brevis est, Brevi finietur; Venit mors velocпter, Rapit nos
atrocпter, Nemпni parcetur (bis).
Vivat Academia, Vivant professores! Vivat membrum quodlпbet Vivant
membra quaelпbet, Semper sint in flore! (bis).
Vivant omnes virgmes, Graciles, formosae! Vivant et muliиres Tenлrae,
amabпles, Bonae, laboriosae!(bis)
Vivat et Respublпca Et qui illam regunt! Vivat nostra civпtas,
Maecenatum carпtas, Qui nos hic protegunt!(bis).
Pereat tristitia, Pereant dolores, Pereat diabфlus, Quivis antiburschius
Atque irrisores! (bis)
}bis
}bis
}bis
}bis
}bis
Гей, короткий плин життя, Пам’ятаймо всюди. Швидко прийде смерть з косою
Забере усіх з собою, Ми ж бо смертні люди!
Віват академія, Слава професорам. Слава лекторам-доцентам, Бакалаврам і
студентам Над моря і гори!
Хай дівчата всі живуть Ніжні та красиві! Хай живуть і молодиці
Чорноброві, білолиці, Добрі, не лениві!
Хай живе республика І хто нею править! Слава матері-вітчизні І добродіям
всім, звісно, За їх щедрість слава!
Смутку досить, киньте сум, Розігнити спини! Хай усі ті поконають, Що
студентам не сприяють, Тим чи іншим чином.
(Переклад В. Литвинова)
fuere = fuerunt (sum, fui, -, esse): superi, orum m — тут: небожителі;
trans! te — див.: transeo: inferi, orum m — тут: мешканці пекла;
Maecenas, atis m — Меценат (I ст. до н. е. відомий опікун Горація,
Проперція, Вергілія; тут вжито в загальному значенні); car! tas, atis f—
прихильність, милість; pereat, pereant — див.: pereo:
antiburschius, i m [антібуршіус] — ворог студентів (слово, штучно
утворене від німецького Bursch — студент); irrisor, oris m — глузливець.
PATER NOSTER
Pater noster, qui es in coelis: sanctificetur nomen tuum. Adveniat
regnum tuum. Fiat voluntas tua, sicut in coelo et in terra. Panem
nostrum quotidianum da nobis hodie. Et dimitte nobis debi ta nostra,
sicut et nos dimitti mus debitori bus nostris. Et ne nos inducas in
tentationem, sed libera nos a malo. Amen.
(Vulg.)
sanctifi co, —, —, are — освячувати; quotidianus, a, um — повсякденний;
tentatio (temptatio), onis f — спокуса.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Sabinus Masurius
Сабін Мазурій (I ст. н. е.)
Був простого походження, існував тривалий час за рахунок гонорарів від
своїх учнів. Тільки в 50 років зібрав гроші на осадницький ценз.
Імператор Тиберій надав йому, першому з вершників (equi tus), право
давати відповіді (ius respondendi). Писати почав ще за Нерона. Головна
його праця Ius civile збігається з назвою твору Сцеволи, під впливом
якого формувалися погляди Сабіна. Ius civile (три книги) були
підручником і коментувалися багатьма юристами до III ст.
Мазурій Сабін разом зі своїм учнем Кассієм Лонгіном створив правову
школу, що одержала назву школи сабініанців. Сабі-ніанці (Sabiniani) —
авторитетне ім’я в історії римського права.
IUS ROMANUM
Ecclesia (грец. ekklesia — збори) — християнський храм, громада, церква.
Після трьох століть підпілля і переслідувань Костянтин I у 313 р. визнав
християнство релігією, рівноцінною іншим культам, а Феодосій I у 380 р.
зробив його державною релігією.
Episcopus (грец. смотритель, надзиратель) — єпископ у своїй єпархії
вершить правосуддя над духовними особами, у післякла-сичний період
виступає також у ролі мирового судді в суперечках між світськими особами
(episcopalis audientia), використовуючи високий авторитет церкви.
Apostoli — апостоли, проповідники «слова божого».
ARS
Статуя римлянина, що здійснює жертовне возлияння. I ст. до н. е. (Рим.
Ватикан).
Римлянин задрапірований у тогу — тогатуса, у руці в нього жертовна чаша.
Розміреним рухом лівої руки він ніби допомагає вимовляти слова молитви,
чаша в правій руці нахилена, і створюється враження, що жертовна волога
повинна пролитися в цей момент на вівтар.
LECTIO XX (VICESIMA)
§ 67. CONSECUTIO TEMPORUM ПОСЛІДОВНІСТЬ ЧАСІВ
Вживання часів кон’юнктиву в підрядному реченні залежить від правила
послідовності часів (consecutio temporum), яке відображає залежність
умовного способу, вжитого в підрядному реченні, від присудка головного
речення. Час кон’юнктива в підрядному реченні залежить від двох
факторів:
у який часовій формі стоїть дієслово-присудок головного речення;
як співвідноситься в часі дія головного речення з дією підрядного.
Усі дієслівні часи в латинській мові поділяються на головні й історичні.
Головні: praesens, futurum I, futurum II, imperativuspraesentis,
imperativus futuri.
Історичні: imperfectum, perfectum, plusquamperfectum.
Правило вживання часів coniunctivus у підрядному реченні полягає в
такому: якщо в головному реченні присудок виражений одним з головних
часів, то в підрядному:
для вираження одночасної дії необхідно вжити присудок у praesens
coniunctivi;
для вираження попередньої дії — в perfectum coniunctivi;
для вираження майбутньої дії вживається особлива форма на -urus sim
(sis, sit, simus, sitis, sint), тобто форма participium futuri activi з
дієсловом esse у praesens coniunctivi, що являє собою описову дієвідміну
активного стану — Coniugatio peri-phrastп ca activi. У Coniugatio
periphrastоca activi participium futuri activi може поєднуватися з
дієсловом esse у всіх часах.
Якщо ж присудок головного речення вживається в одному з історичних
часів, то присудок підрядного речення приймає форму:
imperfectum coniunctivi — для вираження одночасності;
plusquamperfectum coniunctivi — для вираження попередньої дії;
форма на -urus essem (esses, esset, essemus, essetis, essent), тобто
форма participium futuri activi + esse у imper-fectum — для вираження
майбутньої дії.
§ 68. QUAESTIO OBLIQUA НЕПРЯМЕ ПИТАННЯ
Непряме питання — це особливий вид підрядного речення, присудок якого
найчастіше приймає форму умовного способу (coniunctivus).
Непряме питання вводиться:
питальним займенником: quis — хто, quid — що, qui — який, quae — яка,
quod — яке;
питальними прислівниками і сполучниками: quo — куди, quam — як,
наскільки, ubi — де, quando — коли, cur — чому;
питальними частками: ne — не, чи, не … чи, num — хіба, не вже, utrum
… an — чи…чи…, nonne — чи, невже, хіба не.
Час умовного способу вживається в непрямому питанні за правилом
consecutio tempцrum. Наприклад:
Scio, quem defendas (praes. coniunct.), defenders (perf. co-niunct.),
defensurus sis (форма на -urus sim). — Я знаю, кого ти захищаєш,
захищав, будеш захищати.
Scivi, quem defendлres (imperf. coniunct.), defendisses, (plus-quamperf.
coniunct.), defensurus esses (форма на -urus essem). — Я знав, кого ти
захищав, захистив, будеш захищати.
Вправи
I. Утворіть форми дієприкметників participium praesentis activi,
participium perfecti passivi, participium futuri activi від дієслів:
interrogo, avi, atum, are — запитувати;
praevenio, veni, ventum, ire — попереджати;
furror, atus sum, ari — красти; facio, feci, factum, ere — діяти,
творити. II. Перекладіть:
1. Quaesitum est, an rata debeat haberi conventio. 2. Si iudex
interrцgat, responde! 3. In permutatione discerni non potest, uter
emptor, uter vend! tor sit (Paul.). 4. Si ne-cessarium erit pro patria
nostra pugnare, nullum hostem timeb! mus. 5. Testis officium est dicere,
quae sciat aut audiverit. 6. Incertum est homin! bus, quid cras futurum
sit. 7. Diogenes interrogatus, cur lucernam die accendisset, «Hom! nem»,
— inquit, — «quaero». 8. Qui quaestionem habiturus est, non debet
special! ter interrogare, an Lucius Titius homicidium fecerit, sed
general!ter, quis id fecerit: alteram enim magis suggerentis, quam
requirentis [esse] videtur (Ulp.).
Словник
1. quaero, quaesivi, quaesitum, кre — запитувати; an—чи, хіба, невже;
ratum habere — ратифікувати (від reor, ratus sum, reri); debeo, ui,
оtum, ere — бути зобов’язаним, тут: випливати; conventio, onis, f —
угода.
3. permutatio, onis f — обмін, міна; discerno, crevi, cretum, кre —
розрізняти.
incertus, a, um — невизначений, невідомий.
Diogenes, is m — Діоген; lucerna, ae f — свічка; accendo, cendi, censum,
кre — запалювати; inquit — сказав (від inquam (defect)); quaero — я
шукаю (від inquiro, sivi, situm, кre); tenebrae, arumf, pl — темрява,
сутинки, морок.
quaestionem habere — вести допит, робити розслідування; specialоter —
особливо, зокрема; homicidium, ii, n — убивство; generalо ter — узагалі;
altкrum — інакше; suggerentis … requirentis — gen. characteristicus
(предметом характеристики, до якого належать ці слова, є пропущене слово
«слідство» чи «слідчий»); requiro, quisivi, quisitum, кre — шукати,
відшукувати, з’ясовувати; suggкro, gessi, gestum, кre — наносити,
споруджувати, вселяти, тут: нав’язувати.
DE VERBIS LEGATORUM
Per vindicationem his verbis legamus: do, lego, capоto, sumоto, sibi
habeto.
Per damnationem — his verbis: heres meus damnas esto dare, dato, facоto,
heredem meum dare iubeo.
Sinendi modo — ita: heres meus damnas esto sinлre lucium titium sumлre
illam rem sibique habere.
Per praeceptionem — sic: Lucius titius illam rem praecipоto.
(Paul.)
legatum, i n — легат, заповідальна відмова;
lego, avi, atum, are — тут: відмовляти за заповітом (мається на увазі
легат);
per vindicationem — за допомогою витребування (віндикації); per
damnationem — за допомогою накладення зобов’язання; sinendi modo — за
допомогою дозволу; per praeceptionem — через прецепцію;
damnas (архаїчна форма дієприкметника damnatus, a, um) — приречений,
зобов’язаний.
DE VITA ROMAE ANTIQUAE
PERSONALIA Neratius Priscus Lucius
Нерадій Пріск Луцій — впливовий державний діяч і талановитий юрист, який
жив у другій половині I ст. н. е. У 87 р. обіймав посаду префекта
державної казни (praefectus aerarii Saturni), у 97 р. був намісником у
Паннонії. Нерадій був радником Траяна (який нібито бажав зробити його
своїм наступником) і Адріана. Разом з Цельсом – сином очолював школу
прокуліанців. Твори Нерація: Responsa, Regulae, Membranae (Пергаменти),
Epistulae, De nuptiis (Про шлюби), Ex Plautio.
IUS ROMANUM
Adversarius — супротивник, противна сторона в правовій справі.
Advocatus (синонім — сausidi cus) (покликаний, запрошений) процесуальний
помічник сторони, який підтримував її своїм особистим інтересом і
юридичними порадами.
Appellatio — апеляція, оскарження судового рішення.
Decretum — рішення стосовно судових справ.
Definitio — визначення, роз’яснення юридичних понять.
Institutio — інституція, коротке елементарне керівництво.
Iurisprudentia — правознавство.
Mandatum — інструкція чиновникам щодо адміністративних і судових питань.
ARS
Арка Септімія Севера була поставлена на Римському форумі з нагоди
десятилітньої річниці царювання Септимія Севера й в ознаменування його
перемог у 203 р.
LECTIO XXI (VICESIMA PRIMA)
§ 69. ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ МЕТИ 3 UT І NE FINALE
Підрядні речення мети поєднуються з головним сполучниками ut — щоб, для
того, щоб, ne — щоб не, ut non — що не, щоб не. Ці сполучники в цьому
разі називаються ut finale та ne finale (від finis — мета/
У підрядних реченнях мети вживається кон’юнктив відповідно до правила
consecutio tempфrum: після головних часів — praesens coniunctivi, після
історичних — imperfectum coniunctivi. Інші часи в підрядних мети не
вживаються, наприклад:
Edо mus, ut vivamus, non vivо mus, ut edamus. — Ми їмо для того, щоб
жити, а не живемо для того, щоб їсти.
Misо mus, ut nuntium apportares. — Ми послали, щоб ти приніс звістку.
§ 70. ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ПРИЧИНИ
Підрядні речення причини приєднуються до головного різними сполучниками
cum causale (causa — причина), quod, quia, quoniam. Перекладаються усі
вони однаково: оскільки; тому що; внаслідок того, що.
У підрядних реченнях з cum causale присудок вживається в кон’юнктиві,
час якого відповідає правилу consecutio tempцrum, наприклад:
Locatio et conductio non verbis, sed consensu contrahо tur, cum
naturalis iuris sit. — Договір найму, оскільки він належить до галузі
природного права, укладається за допомогою угоди, а не за допомогою слів
(стипуляції).
Сполучники quod, quia, quoniam вживаються з індикативом (якщо в реченні
не виражається чиясь суб’єктивна думка), наприклад:
Credo, quia absurdum est. — Вірю, тому що це безглуздо.
§ 71. ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ НАСЛІДКУ
Підрядні речення наслідку приєднуються до головного за допомогою
сполучника иі (що, так що) чи иі поп (що не, так що не) consecutivum
(наслідкове від дієслова consequor, consecutus sum, consequi, ere —
випливати).
У підрядних наслідку присудок завжди вживається в кон’юнктиві, а
вживання часів відповідає правилу consecutio tempcrum, наприклад:
Nulla gens est quae non ita pacata sit, ut victoria nostra im-perioque
laetetur. — Немає такого народу, який не примирився б настільки, аби
радіти нашій перемозі і нашому пануванню.
§ 72. ПІДРЯДНІ ДОПУСТОВІ РЕЧЕННЯ
Підрядні допустові поєднуються з головним реченням сполучниками ut, cum
(concessivum, тобто допустові), quamquam, quamvis, etsi, etiamsi,
tametsi, licet, кожний з яких можна перекласти, як: хоча (і); нехай (і);
хай; незважаючи на те, що; навіть якщо тощо. Присудок у допустовому
реченні може вживатися як в індикативі, так і в кон’юнктиві.
Сполучники cum або ut завжди вимагають кон’юнктива, часи якого
відповідають правилу consecutio tempцrum. Сполучник quamvis теж
уживається з кон’юнктивом. Сполучник quam-quam — з індикативом.
Сполучники etsi, etiamsi, tametsi, licet вживаються як з кон’юнктивом,
так і з індикативом. При реальній умові, про яку йдеться у підрядному
реченні, присудок вживається у indicativus, наприклад:
Qui ea mente alienum quid contrectavit, ut lucrifacкrit, tametsi mutato
consilio id domо no postea reddо dit, fur est. — Хто викрав що-небудь
чуже з метою збагачення, є злодієм, хоча б він, змінивши рішення, і
повернув пізніше це хазяїну.
За умови можливого характеру присудок вживається в умовному способі,
наприклад:
Pati quis iniuriam etiamsi non sentiat, potest, facкre autem nemo
potest. — Хтось може бути ображеним, хоча б він цього і не усвідомлював,
але образити не усвідомлюючи, не може ніхто.
§ 73. ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ОБСТАВИНИ ЧАСУ
Такі речення приєднуються різними сполучниками cum temporale (часовим) —
коли. Сполучникиpostquam — після того як, ubi — коли, ut primum — як
тільки, dum, donec — поки, antequam, priusquam — раніше ніж і ін. З цими
сполучниками завжди вживається indicativus.
Підрядні обставини часу, коли йдеться про події минулого можуть
вводитися сполучником cum historоcum (історичне). З цьим сполучником
вживається coniunctivus, час присудка підпорядковується правилу
consecutio tempфrum, наприклад:
Q. Fabius Labeo, cum ad locum venisset, cum Nolanis et Neapo-litanis
separatim locutus est. — Квінт Фабій Лабеон, після того як прибув на
місце, поговорив, зокрема, і з мешканцями Ноли і Неаполя.
§ 74. ПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ УМОВИ
Вирізняють три типи (casus) умовних речень:
casus realis (реальний тип);
casus potentialis (можливий тип);
• casus irrealis (нереальний, нездійсненний тип). Підрядні речення умови
приєднуються до головного сполучниками si — якщо, якби, nisi — якщо не.
Casus realis
Підрядне речення вказує на неминучу умову внаслідок об’єктивних причин.
Дієслово вживається в дійсному способі. Сполучник si перекладається як
якщо.
Si sententiae prudentium dissentiunt, икії ci licet (quam libet)
sententiam sequi. — Якщо судження юристів розходяться, судді
дозволяється приймати рішення на власний розсуд.
Casus potentialis
Дії головного та підрядного речення є припущенями. Присудки головного та
підрядного речень мають форму кон’юнктива (praesens або perfectum
coniunctivi).
Сполучники si і nisi перекладаються — якби, якби не.
Sim imprudens, si plus postelem, quam a horrn ne secundum rerum naturam
postulari potest. — Це було б нерозумно, якби я став жадати від людини
більше, ніж можна за природою речей.
Casus irrealis
Умови, від яких залежить дія головного речення, є нездійсненими.
Сполучники si і nisi перекладаються як якби, якби не.
Якщо йдеться про теперішній час, то присудки головного і підрядного
вживаються в imperfectum coniunctivi, коли ж говориться про минуле,
обидва присудки вживаються в plusquam-perfectum coniunctivi.
Nisi Alexander essem, Diogenes esse vellem. — Якби я не був Александром,
я хотів би бути Діогеном.
Вправа
І к’|Ч’К.і;іпіь
1. In rem actio competit, ut res ipsa, de qua agitur, revocetur. 2.
Inventa sunt specula, ut homo ipse se novisset. 3. Hanni bal venenum
sumpsit, ne vivus in potestatem Romanorum veniret. 4. Cum vita sine
amicis doloris plena sit, ratio monet amicos comparare. 5. Cum legere
non possis, quantum habueris, satis est habere, quantum legas. 6. Omne
debi tum demisi tibi, quoniam rogavisti me. 7. Aut do tibi, ut des, aut
do, ut facias; aut facio, ut des, aut facio, ut facias (Paul.). 8. Si
pecuniam do, ut rem accipiam, emptio — venditio est; si autem rem do, ut
rem accipiam, permutatio est (Digesta). 9. Legi bus servimus, ut liberi
esse possi mus. 10. Litterae cum sint paucae, tamen innu-merabilia verba
effeciunt. 11. Cum promiseris, fac! 12. Quidam tabulas testamenti ita
delet, ut testamentum legi non possit. 13. Apud me, ut bonum iudicem,
argumenta plus valent, quam testes. 14. Cum domi essem, litteras tuas
gratas accepi. 15. Cum sis mortalis, quae sunt mortalia, cura (Ov.). 16.
Non scribo tibi, cum aegrotus sim. 17. Cum ver advenit, multae aves in
nostras regiones advolant. 18. Si causas mali enumerare velim, dies me
deficiat (Cic.). 19. Si in ius vocat, ito (L. XII t.). 20. Si tacuisses,
philosцphus mansisses. 21. Si iudicas, cognosce!
Словник
actio, onis f— позов; competo, ivi, itum, ere — вимагати; ipse, ipsa,
ipsum — сам; ago, egi, actum, agere — вести суперечку; revoco, avi,
atum, are — повертати.
invenio, veni, ventum, ire — винаходити; speculum, i n — дзеркало; novo,
avi, atum, are — створювати, відновляти, тут: пізнавати.
Hanni bal, alis m — Ганнібал, головнокомандуючий карфагенськими
військами під час другої Пунічної війни; покінчив життя самогубством у
183 р. до н. е.; venenum, i n — отрута; vivus, a, um — живий; potestas,
atis f — влада.
moneo, ui, itum, ere — переконувати, умовляти; comparo, avi, atum, are —
здобувати, знаходити.
6. debi tum, i n — борг; demitto, misi, missum, ere — спускати,
звільняти; quoniam — оскільки; rogo, rogavi, rogatum, are — просити.
paucus, a, um — малий, малочисленний; innumeraM lis, e — незліченний;
efficio, feci, fectum, ere — робити, утворювати.
promitto, misi, missum, ere — обіцяти; fac (imperativus від facio, feci,
factum, ere — робити).
quidam — хтось; deleo, levi, letum, ere — руйнувати, знищувати.
15. curo, avi, atum, are — піклуватися.
velim — praes. con. дієслова volo; malum, i n — зло, нещастя; deficio,
feci, fectum, ere — виявлятися недостатнім, не вистачати, бракувати.
in ius — до претора (на суд); ito, —, —, are — ходити.
maneo, mansi, mansum, ere — залишатися.
iudico, avi, atum, are — судити.
DE IURE CIVILI ET GENTIUM
Omnes populi, qui legi bus et mori bus reguntur, partim suo proprio,
partim communi omnium nominum iure utuntur. Nam ius est, quod quisque
popьlus ipse sibi ius constituit, id ipsius civitatis proprium est
vocaturque ius civile, quasi ius proprium civitatis. Quod vero naturalis
ratio inter omnes homi nes constituit, id apud omnes popьlos peraeque
custodi tur vocaturque ius gentium, quasi quo iure omnes gentes utuntur.
Popьlus itдque Romanus partim suo proprio, partim communi omnium hominum
iure utitur.
(Gai.)
partim — частково; перекласти в такому порядку: utuntur partim suo
proprio [iure], partim communi iure omnium; quod — тут: через те що,
оскільки; ipsius (тобто popьli) — Gen. possessivus;
naturalis ratio — природна причина, природний розум, природний зміст,
тобто порядок речей, установлений самою природою; peraeque — зовсім
однаково, рівною мірою; quo = eo (див.: is, ea, id).
DE VITA ROMAE ANTIQUAE PERSONALIA
Diocletianus, imperator Caesar Aurelius Valerius Augustus
Діоклетіан, Імператор Цезар Аврелій Август (близько 243316 рр. н. е.),
Імператор (284-305 рр.), чудовий полководець і організатор, засновник
римської абсолютної монархії (доміната). За допомо-
гою кращих юристів, він домагався стабільності права. Численні
рескрипти, що належали їхньому перу, ні за своєю формою, ні за
юридичними зразками не поступаються рескриптам класичних часів.
Діоклетіан увів у східній частині імперії латинську мову як офіційну.
IUS ROMANUM
Candidatus (candо dus — білосніжний) — претендент на посаду магістрату;
надягнувши білу тогу, оточений друзями і рабами, він ходив по місту
перед виборами, домагаючись прихильності виборців.
Censores — ординарні, патриціанські і більш високі, але не постійні
магістрати (magistratus), що із середини IV ст. до н. е. обиралися по
два, як правило, кожні п’ять років на термін не більш ніж 18 місяців
(потім їхні повноваження переходили до інших магістратів, головним чином
до консулів).
ARS
Статуя магістрату, IV ст. н. е., Рим, палац Консерваторів.
ДОПОМІЖНІ ГРАМАТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
I. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ЛАТИНСЬКИХ ВІДМІНКІВ
Відмінки можуть виражати різні змістові відтінки, що називаються
функціями.
Nominativus duplex (подвійний називний) — вживається при сполученні
називного відмінка підмета і називного відмінка іменної частини присудка
при дієсловах:
неперехідних зі значенням робитися, ставати, бувати (fieri, esse),
здаватися (videri), лишатися (manere), народжуватися, умирати (nasci,
mori), наприклад:
Servus manumissus fit libertinus. — Відпущений на волю раб стає
вільновідпущеним;
перехідних у пасивному стані (при активному стані вживається конструкція
Accusativus duplex) зі значенням: називатися (nominari, dici, vocari,
appellari), вважатися (duci, haberi, putari, existimari), призначатися,
обиратися (creari, designari, declarari, legi), наприклад:
Julius Caesar et Publius Servilius consules creantur. — Юлій Цезар і
Публій Сервілій обираються консулами.
Genetivus characteristl cus (родовий, що характеризує) — означає особу,
якій належить дія чи стан, виражений інфінітивом. Вживається у функції
іменної частини присудка при дієслові esse. Перекладається за допомогою
слів: властиво (кому?), є борг, обов’язок, ознака (кого?) тощо, приймає
форму давального відмінка, наприклад:
Hominis est errare, nullius, nisi stulti, in errore perseverare. —
Людині властиво помилятися, але нікому, крім дурня, не властива
впертість у помилці.
Genetivus crimi nis (родовий звинувачення) — виражає правові поняття чи
дії (обвинувачення, підозри чи виправдання у чому-небудь, покарання за
що-небудь, закону про що-небудь). Genetivus criminis відповідає на
питання: у чому?, за що?, про що? тощо, наприклад:
Lex Julia repetundarum. — Юлієв закон про хабарі.
Crimen falsi. — Звинувачення в неправді.
Genetivus generis (quantitatis) (родовий роду, виду) — вживається при
словах, які позначають міру чи кількість, наприклад:
Quid commцdi? — Яка користь? Nihil novi. — Нічого нового.
Satis eloquentiae, sapientiae parum (Sail.) — Красномовства досить,
мудрості мало.
Genetivus partitivus (родовий частковий) — позначає ціле, з якого
виділяється частина. Genetivus partitivus уживається тільки в множині;
українською мовою перекладається родовим відмінком із прийменником «з»,
наприклад:
Quis (nemo) nostrum. — Хто (ніхто) з нас.
Beneficentiam amicitiae quis homоnum negare potest. — Хто з людей може
заперечувати доброчинність дружби?
Genetivus possessivus (родовий присвійний) — означає особу або предмет,
якій або якому що-небудь належить. Genetivus possesivus відповідає на
питання: чий?, чиї?, тощо, наприклад:
Omnis hominis studium libertatis proprium est. — Кожній людині властиве
прагнення до волі.
Genetivus qualitatis (родовий якості) — служить для позначення
властивості чи якості предмета або особи. В основному виражається
сполученням іменника з прикметником — узгодженим означенням.
Перекладається або родовим, або орудним відмінком, наприклад:
Vir exempli recti domi militiaeque. — Чоловік бездоганної поведінки
вдома і на військовій службі.
Genetivus qualitatis може вказувати на походження, вік, кількість.
Наприклад: homo generis Graeci — людина грецького походження; puer
quinque annorum — хлопчик п’яти років.
Genetivus obiectivus (родовий об’єктний) — означає об’єкт дії або стану,
вживається у випадку, коли йдеться про те, на що звернена дія чи
почуття, наприклад:
Homo memо nit tempфrum praeteritorum. — Людина пам’ятає про колишні
часи.
Genetivus subiectivus (родовий суб’єктний чи підмета) — вживається
тільки з іменником, що означає дію і вказує на суб’єкт цієї дії,
наприклад:
motus terrae — рух землі; res gestae divi Augusti — діяння божественного
Августа.
Dativus auctoris (давальний діючої особи) — вживається для позначення
особи, яка виконує дію:
• з герундивом:
Caesдri haec uno tempore agenda sunt. — Цезарю це треба було зробити
одночасно.
• у насивній кoнcтpyкцii:
Hic ego barbвrus sum, quia non intellegor ulli (Ov.). — Тут я вapвap,
тому що ніхто мене нє poзyмiє.
Is mihi emptus esto. — Шхай він буде нpидбaний мною.
Dativus commфdi (incommфdi) (давальний вигоди і невигоди) — означає
особу, на к^исть чи на шкоду якій відбувається дія; він відновідає на
нитання: для (заради) кого, чого?, у чиїх інтересах?, кому, чому на
користъ (на шкоду)?, нaнpиклaд:
Quidquid discis, tibi discis. — Чому б ти нє вчився, для себе вчишся.
Dativus duplex (нодвійний давальний). Cнoлyчeння двох слів, що мають
фopмy давального відмінка, об’єднаних в одну конст-pyrariio для
нозначення особи, в iнтepecax якої відбувається дія, і мета цієї дії
називається dativus duplex. Два слова відновідають на нитання: кому?
(dativus commфdi), для чого?, чим? (dativus finalis)?, нaнpиклaд:
Saepe femоnae ipsa imbecillоtas praesidio est. — Часто сама слабкість
служить жінці захистом.
Dativus finalis (давальний мети) — вживається для виpaжeння мети і
відновідає на нитання для чого?, з якою метою?, нантліклад:
praesidio venire — нpиxoдити для захисту;
dies crastоnus consilio dicоtur — для наради нpизнaчaєтьcя зав-тpaшнiй
день.
Dativus possessivus (давальний нpиcвiйний) — означає особу (нpeдмeт),
якій щось належить, нaнpиклaд:
Mihi tecum est actio. — У мене із тобою нозов;
salus populi — благо нapoдy;
ius gentium — нpaвo нapoдiв (мiжнapoднe нpaвo).
Accusativus duplex (нодвійний знахідний). ^олу^ен^ двох знахідних
відмінків, один із яких є відмінком нpямoгo об’єкта (додаток), а інший —
узгодженим з ним знахідним відмінком нpeдикaтa (іменника, нpикмeтникa),
нaнpиклaд:
Romani Ciceronem consыlem creant. — Римляни обирають Цицерона консулом.
Ocыlos vulgo speculum anоmi vocant. — Очі звичайно називають дзеркалом
душі.
Accusativus exclamationis (знахідний вигуку) — вживається для виваження
емоцій. У^а^ською мовою нepeклaдaєтьcя називним відмінком, нaнpиклaд:
O beatissоmum me omnium homоnum. — О, я найщасливіший з усіх людей!
O me miserum. — О, я нещасний!
Ablativus auctoris (аблатив діючої особи) — вживається з дієсловами в
пасивному стані і означає особу, яка діє. Ablativus auctoris завжди
супроводжується прийменником a (ab) лише для назв істот, що на
украінську мову не перекладається. Наприклад:
Venatio aut aucupium in alieno fundo potest a domоno iure prohibкri. —
Полювання або лови птахів на чужій ділянці можуть бути по праву
заборонені хазяїном.
Ablativus causae (аблатив причини) — означає причину, підставу
якої-небудь дії; відповідає на питання з якої причини?, наприклад:
Concordia parvae res crescunt. — У згоді малі справи зростають.
Ablativus comparationis (аблатив порівняння) — вживається для позначення
об’єкта порівняння при прикметниках або прислівниках у вищому ступені.
Украінською мовою перекладається знахідним відмінком, наприклад:
Patria mihi vita mea est carior. — Вітчизна мені дорожча за життя.
Ablativus instrumenti (аблатив знаряддя) — означає предмет, що є
знаряддям або засобом, за допомогою якого виконується дія, і відповідає
на питання: чим?, за допомогою чого?. Відповідає украінському орудному
відмінку, наприклад:
Miles gladio vulneratus est. — Воїн був поранений мечем.
Ablativus limitationis (аблатив обмеження) — вживається з дієсловами або
прикметниками для обмеження (уточнення) дії, стану чи ознаки, вираженої
керуючим словом, яким може бути іменник, прикметник, дієслово;
відповідає на питання: щодо чого?, наприклад:
Vir excellens scientia iuris civilis. — Людина, неперевершена в знанні
цивільного права.
Ablativus loci (аблатив місця) — позначає місце дії і відповідає на
питання де? Може вживатися з прийменниками або без них, наприклад:
terra marique — на суші і воді.
Ablativus modi (аблатив способу дії) — вживається для позначення способу
здійснення дії, відповідає на питання: як?, яким чином?. Може вживатися
з прийменником cum, коли при іменнику немає означення, наприклад:
Cum clamore in urbemeunt. — Вони з криком входять в місто.
Iure nominare — називати по праву.
Damnari potest, qui reum dolo non exhibet. — Може бути засуджений той,
хто з наміром не пред’являє суду підсудного.
Ablativus qualitatis (аблатив якості) — вживається в но-єднанні з
означенням і служить для нозначення якості особи або нт)едмета. У^аш^кою
мовою нepeклaдaєтьcя poдoвим відмінком без нpиймeнникa або
нpиймeнникoвoю кoнcтpyкцiєю, на-нpиклaд:
Caesar excelsa statura fuit. — Цeзap був високий на зріст.
Ablativus separationis (аблатив віддалення) — означає особу або
нт)едмет, від якого що-небудь віддаляється або відо^ем-люється.
Відновідає на занитання: звідки?, від чого?. Вживається з дієсловами зі
значенням віддалення або звільнення, нантшклад:
servitute liberare — звільняти від рабства;
domo exire — виходити з будинку;
Non semper vacare ira aut misericordia iudex potest. — He завжди суддя
може бути вільним від гніву чи співчуття.
Ablativus tempф ris (аблатив часу) — служить для нозначення часу,
нpoтягoм якого відбувається дія, відновідає на нитання: коли? Може
вживатися з нpиймeнникoм і без нpиймeнникa, на-нpиклaд:
prima luce — на світанку;
anno extremo — нaнpикiнцi po^;
in bello — нід час війни.
II. ЗВЕДЕНІ МОРФОЛОГІЧНІ ТАБЛИЦІ
4. УТВОРЕННЯ ЧАСІВ CONIUNCTIVUS
ACTIVUM PASSIVUM
PRAESENS 1 PERFECTUM PRAESENS 1 PERFECTUM
Singularis
Особа І II, III-IV I-IV I II, III-IV I-IV
1я -em -am -лrim -er -ar participium perfecti passivi + sim
2 ти -es -as -лris -eris -aris
sis
3 він -et -at -лrit -etur -atur
sit
Pluralis
1 ми -emus -amus -erlmus -emur -amur
simus
2 ви -etis -atis -erltis -emlni -amlni
sitis
3 вони -ent -ant -лrint -entur -antur
sint
IMPERFECTUM PLUSQUAMPERFECTUM IMPERFECTUM PLUSQUAMPERFECTUM
Singularis
дієвідміна I, II, IV III I-IV I, II, IV III I-IV
1я -rem -лrem -issem -rer -лrer participium perfecti passivi + essem
2 ти -res -иres -isses -reris -ereris
esses
3 він -ret -eret -isset -retur -eretur
esset
Pluralis
1 ми -remus -eremus -issemus -remur -eremur
essemus
2 ви -retis -eretis -issetis -remlni -eremlni
essetis
3 вони -rent -лrent -issent -rentur -erentur
essent
5. ВІДМІНЮВАННЯ ПРАВИЛЬНИХ ДІЄСЛІВ INDICATIVUS ACTIVUM
Infinitivus Praesens Imperfectum Futurum I Perfectum Plusquam-perfectum
Futurum II
Condenmare condemno
condemnas
condemnat
condemnamus
condemnatis
condemnant condemnabam
condemnabas
condemnabat
condemnabamus
condemnabatis
condemnabant condemnabo
condemnabis
condemnabit
condemnablmus
condemnabltis
condemnabunt condemnavi
condemnavisti
condemnavit
condemnavlmus
condemnavistis
condemnaverunt condemnavлram
condemnavлras
condemnavлrat
condemnaveramus
condemnaveratis
condemnavлrant condemnavлro
condemnavлris
condemnavлrit
condemnaverпmus
condemnaverпtis
condemnavлrit
Docere doceo
doces
docet
docemus
docetis
docent docebam
docebas
docebat
docebamus
docebatis
docebant docebo
docebis
docebit
docebhnus
docebltis
docebunt docui
docuisti
docuit
doculmus
docuistis
docuerunt docuлram
docuлras
docuлrat
docueramus
docueratis
docuлrant docuлro
docuлris
docuлrit
docuerimus
docueritis
docuлrint
Infinitivus Praesens Imperfectum Futuram I Perfectum Plusquam-perfectum
Futuram II
Defendлre defendo
dйfendis
dйfendit
defendпmus
defendпtis
defendunt defendebam
defendebas
defendebat
defendebamus
defendebatis
defendebant defendam
dйfendes
defendet
defendemus
defendetis
dйfendent defendi
defendisti
dйfendit
defendпmus
defendistis
defenderunt defendлram
defendлras
defendлrat
defenderamus
defenderatis
defendлrant defendлro
defendлris
defendлrit
defenderпmus
defenderпtis
defendлrint
Punire punio
punis
punit
punimus
punitis
puniunt puniebam
puniebas
puniebat
puniebamus
puniebatis
puniebant puniam
punies
puniet
puniemus
punietis
punient punivi
punivisti
punivit
punivпmus
punivistis
puniverunt puniveram
puniveras
puniverat
puniveramus
puniveratis
puniverant punivлro
punivлris
punivлrit
puniverоmus
puniverоtis
punivлrint
INDICATIVUS PASSIVUM
Infmitivus Praesens Imperfectum Futurum I Perfectum Plusquamperfectum
Futurum II
condemnor condemnabar condemnabor condemnatus, condemnatus,
condemnatus,
condemnaris condemnabaris condemnabлris a, urn sum condemnatus, a, um
eram condemnatus, a, um ero condemnatus,
idemnare condemnatur condemnamur condemnabatur condemnabamur
condemnabltur condemnablmur a, urn es condemnatus, a, urn est
condemnati, a, um eras condemnatus, a, um erat condemnati, a, um eris
condemnatus, a, um erit condemnati,
o O condemnamlni condemnantur condemnabamlni condemnabantur
condemnabimlni condemnabuntur ae, a sumus condemnati, ae, a estis
condemnati, ae, a sunt ae, a eramus condemnati, ae, a eratis condemnati,
ae, a erant ae, a erlmus condemnati, ae, a erltis condemnati, ae, a
erunt
Docere doceor
doceris
docetur
docemur
docemini
docentur docebar
docebaris
docebatur
docebamur
docebamlni
docebantur docebor
docebлris
docebltur
doceblmur
docebimlni
docebuntur doctus, a, urn sum doctus, a, urn es doctus, a, urn est
docti,ae,a sumus docti, ae, a estis docti, ae, a sunt doctus, a, um eram
doctus, a, um eras doctus, a, um erat docti, ae, a eramus docti, ae, a
eratis docti, ae, a erant doctus, a, um ero doctus, a, um eris doctus,
a, um erit docti, ae, a erlmus docti, ae, a erltis docti, ae, a erunt
Infmitivus Praesens Imperfectum Futuram I Perfectum Plusquamperfectum
Futuram II
defendor defendebar defendar defensus, a,um sum defensus, a, um eram
defensus, a,um ero
defendлris defendebaris defendлris defensus, a, um es defensus, a, um
eras defensus, a, um eris
Sh
>щ тЗ defendltur defendebatur defendetur defensus, a, um est defensus,
a, um erat defensus, a, um erit
а defendlmur defendebamur defendemur defensi, ae, a sumus defensi, ae,a
eramus defensi, ae, a erlmus
defendimlni defendebamlni defendemlni defensi, ae, a estis defensi,
ae,a eratis defensi, ae, a erltis
і—1 defendunt defendebantur defendentur defensi, ae,a sunt defensi, ae,
a erant defensi, ae, a erunt
Pimire punior
puniris
punitur
punimur
punimini
puniuntur puniebar
puniebaris
puniebatur
puniebamur
puniebamini
puniebantur puniar
punieris
punietur
puniemur
puniemini
punientur punitus, a, um sum punitus, a, um es punitus, a, um est
puniti, ae, a sumus puniti, ae, a estis puniti, ae, a sunt punitus, a,
um eram punitus, a, um eras punitus, a, um erat puniti, ae, a eramus
puniti, ae, a eratis puniti, ae, a erant punitus, a, um ero punitus, a,
um eris punitus, a, um erit puniti, ae, a erlmus puniti, ae, a erltis
puniti, ae, a erunt
CONIUNCTIVUS ACTIVUM
Hac I aieЯiaMiHa II aieЯiaMiHa III aieЯiaMiHa IV aieЯiaMiHa
condemnem doceam defendam puniam
condemnes doceas defendas punias
Praesens condemnet doceat defendat puniat
condemnemus doceamus defendamus puniamus
condemnetis doceatis defendatis puniatis
condemnent doceant defendant puniant
condemnarem docerem defenderem punirem
Imperfectum condemnares doceres defenderes punires
condemnaret doceret defenderet puniret
condemnaremus doceremus defenderemus puniremus
condemnaretis doceretis defenderetis puniretis
condemnarent docerent defenderent punirent
condemnaverim docuerim defenderim puniverim
Perfectum condemnaveris docueris defenderis puniveris
condemnaverit docuerit defenderit puniverit
condemnaverlmus docuerlmus defenderlmus puniverlmus
condemnaverltis docuerltis defenderltis puniverltis
condemnaverint docuerint defenderint puniverint
Plusquamperfectum condemnavissem docuissem defendissem punivissem
condemnavisses docuisses defendisses punivisses
condemnavisset docuisset defendisset punivisset
condemnavissemus docuissemus defendissemus punivissemus
condemnavissetis docuissetis defendissetis punivessetis
condemnavissent docuissent defendissent punivissent
CONIUNCTIVUS PASSIVUM
Час I дієвідміна II дієвідміна III дієвідміна IV дієвідміна
condemner docear defendar puniar
Praesens condemneris docearis defendaris puniaris
condemnetur doceatur defendatur puniatur
condemnemur doceamur defendamur puniamur
condemnemlni doceamlni defendamlni puniamini
condemnentur doceantur defendantur puniantur
Imperfectum condemnarer docerer defenderer punirer
condemnareris docereris defendereris punireris
condemnaretur doceretur defenderetur puniretur
condemnaremur doceremur defenderemur puniremur
condemnaremlni doceremlni defenderemlni puniremlni
condemnarentur docerentur defenderentur punirentur
condemnatus a,um sim doctus
a, um sim defensus
a, um sim punitus
a, um sim
condemnatus
a, um sis doctus
a, um sis defensus
a, um sis punitus
a, um sis
Perfectum condemnatus
a, um sit doctus
a, um sit defensus
a, um sit punitus
a, um sit
condemnati ae, a simus docti
ae, a simus defensi ae, a simus puniti ae, a simus
condemnati ae, a sitis docti ae, a sitis defensi ae, a sitis puniti ae,
a sitis
condemnati ae, a sint docti ae, a sint defensi ae, a sint puniti ae, a
sint
condemnatus
a, um essem doctus
a, um essem defensus
a, um essem punitus
a, um essem
Plusquamperfectum condemnatus
a, um esses doctus
a, um esses defensus
a, um esses punitus
a, um esses
condemnatus
a, um esset doctus
a, um esset defensus
a, um esset punitus
a, um esset
condemnati ae, a essemus docti
ae, a essemus defensi
ae, a essemus puniti
ae, a essemus
condemnati ae, a essetis docti
ae, a essetis defensi ae, a essetis puniti
ae, a essetis
condemnati ae, a essent docti
ae, a essent defensi ae, a essent puniti
6. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄСЛОВА SUM, FUI, ESSE — БУТИ
Participium Gerundium Supinum
praesentis activi Gen. condemnandi condemnatum
condemnans, Dat. condemnando
condemnantis Acc. ad condemnandum
futuri activi Abl. condemnando
condemnaturus, a, u m
praesentis activi Gen. docendi doctum
docens, docentis
futuri activi docturus, a, um Dat. docendo
Acc. ad docendum Abl. docendo
praesentis activi Gen. defendendi defensum
defendens, defendentis Dat. defendendo
futuri activi Acc. ad defendendum
defensurus, a, um Abl. defendendo
praesentis activi Gen. puniendi punitum
puniens, punientis Dat. puniendo
futuri activi Acc. ad puniendum
puniturus, a, um Abl. puniendo
ХРЕСТОМАТІЙНІ МАТЕРІАЛИ
DE IUSTITIA ET IURE
Iuri operam daturum prius esse oportet, unde nomen iuris descendat. Est
autem a iustitia appellatum: nam, ut eleganter Celsus definit, ius est
ars boni et aequi. Cuius men to quis nos sacerdotes appellet: iustitiam
namque coli mus et boni et aequi notitiam pro-fitemur, aequum ab iniquo
separantes, lici tum ab illici to discernentes, bonos non solum metu
poenarum, verum etiam praemiorum quoque exhortatione efficere cupientes,
veram, nisi fallor, philisophiam, non simulatam affectantes.
Huius studii duae sunt positiones, publi cum et privatum. Publi cum ius
est, quod ad statum rei Romanae spectat, privatum — quod ad singulorum
utilitatem: sunt enim quaedam publi ce utilia, quaedam privatim. Publi
cum ius in sacris, in sacerdoti bus, in magistrati bus consistit.
Privatum ius tripertitum est: selectum etenim est ex natural! bus
praeceptis aut [praeceptis] gentium aut civili bus.
Ius naturale est, quod natura omnia animalia docuit: nam ius istud non
humani generis proprium, sed omnium animalium, quae in terra, quae in
mari nascuntur, avium quoque commune est. Hinc descendit maris atque
femi nae coniunctio, quam nos matrimonium appellamus, hinc — liberorum
procreatio, hinc — educatio: videmus etenim cetera quoque animalia,
feras etiam istius iuris peritia censiri.
Ius gentium est, quo gentes humanae utuntur. Quod a naturali recedere
facile intellegere licet, quia illud omnibus animalibus, hoc solis
hominibus inter se commune sit.
Ius civile est, quod neque in totum a naturali vel gentium [iure]
recedit nec per omnia ei seruit: itдque, cum ali quid addi mus vel
detrahimus iuri communi, ius proprium, id est civile efficimus.
(Ulp.)
Ius autem civile est, quod ex legibus, plebis citis, senatus consultis,
decretis principum, auctoritate prudentium venit.
Ius praetorium est, quod praetores introduxerunt adiuvandi vel supplendi
vel corrigendi iuris civilis gratia propter utilitatem pra-etorum sic
nominatum.
(Papinianus)
Iustitia est constans et perpetua voluntas ius suum cuique tribuendi.
Iuris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedлre, suum
cuique tribuлre. Iuris prudentia est divinarum atque humanarum rerum
notitia, iusti atque iniusti scientia.
(Ulp.)
DE FONTIBUS IURIS ROMANI
Ius popыli Romani constat ex legо bus, plebiscitis, senatus consultis,
constitution! bus princо pum, edictis eorum, qui ius edicendi habent,
responsis prudentium.
Lex est, quod populus iubet atque constituit. Plebiscitum est, quod
plebs iubet atque constituit. Plebs autem a popыlo eo distat, quod
popыli appellatione universi cives significantur; plebis autem
appellatione sine patriciis cetлri cives significantur.Unde olim
patricii dicebant plebiscitis se non teneri, quae sine auctoritate eorum
facta essent. Sed postea lex Hortensia lata est, qua plebiscita
universum popыlum tenebant; itдque eo modo legо bus exaequata sunt.
Senatusconsultum est, quod senatus iubet atque constituit: idque legis
vicem obtо net, quamvis fuлrit quaesо tum.
Constitutio princоpis est, quod imperator decreto vel edicto vel
epistыla constituit. Nec umquam dubitatum est, quin id legis vicem
obtineat, cum ipse per legem imperium accipiat.
Ius autem edicendi habent magistratus popыli Romani. Sed amplissо mum
ius est in edictis duorum praetorium, urbani et peregrini, quorum
iurisdictionem in provinciis praesоdes earum [provinciarum] habent; item
in edicto aedilium curulium, quorum iurisdictionem in provinciis
quaestores habent.
Responsa prudentium sunt sententiae et opiniones eorum, quibus permissum
est iura condлre. Quorum omnium si in unum sententiae concurrunt, id,
quod ita sentiunt, legis vicem obtinet. Si vero dissentiunt, iudо ci
licet (quam libлt) sententiam sequi; idque rescripto divi Hadriani
significatur.
(Gai.)
IUS CIVILE ET IUS GENTIUM
Omnes popыli, qui legо bus et morо bus reguntur, partim suo proprio,
partim communi omnium homоnum iure utuntur.
Nam ius, quod quisque popыlus ipse sibi constituit, id ipsius civitatis
proprium est vocaturque ius civile, quasi ius proprium civitatis.
Quod autem naturalis ratio inter omnes homоnes constituit, id apud omnes
popыlos custoditur vocaturque ius gentium, quasi eo iure omnes gentes
utuntur.
Popьlus itaque Romanus partim suo proprio, partim communi omnium hominum
iure utitur.
(Gai.)
DE IURE ET LEGE
Lex est commune praeceptum, virorum prudentium consultum, delictorum,
quae sponte vel ignorantia contrahuntur, coercitio. communis rei
publicae sponsio.
(Papinianus)
Legis virtus haec est: imperare, vetare, permittere, punire.
(Modestinus)
Iura non in singьlas personas, sed generaliter constituuntur.
(Ulp.)
Scire leges non hoc est verba earum tenere, sed vim ac potestatem
intellegere. Benignae leges interpretandae sunt, quo voluntas earum
conservetur.
(Celsus)
Non omnium, quae a maiori bus constituta sunt, ratio reddi potest.
(Iulianus)
Et ideo rationes eorum, quae constituuntur, inquiri non oportet:
alioquin multa ex his, quae certa sunt, subvertuntur.
(Neratius)
Cum lex in praeteritum quid indulget, in futurum vetat. Diuturna
consuetudo pro iure et lege in his, quae non ex scripto descendunt,
observari solet.
(Ulp.)
Ergo omne ius aut consensus fecit aut necessitas constituit aut firmavit
consuetudo.
(Modestinus)
DE STATU HOMINEM
Summa itдque de iure personarum divisio haec est, quod omnes homines aut
liberi sunt aut servi.
(Gai.)
Libertas est naturalis facultas eius, quod cuique facere libet, nisi si
quid vi aut iure prohibetur. Servitus est constitutio iuris gentium, qua
quis dominio alieno contra naturam subici tur. Servi ex eo appellati
sunt, quod imperatores captivos vendere ac per hoc servare, nec occidere
solent: mancipia vero dicta [etiam sunt], quod ab hostibus manu
capiantur.
(Florentinus)
Et servorum quidem una est conditio. Liberorum autem homi num quidam
ingenui sunt, quidam libertini.
Servi autem in dominium nostrum rediguntur aut iure civili aut [iure]
gentium: iure civili, si quis se maior viginti annis ad pretium
participandam venire passus est; iure gentium servi nostri sunt, qui ab
hosti bus capiuntur aut qui ex ancillis nostris nascuntur.
Ingenui sunt, qui ex matre libera nati sunt: suffi cit enim liberam
fuisse eo tempere, quo nasci tur, licet ancilla concepit. Et, e
contrario, si libera conceperit, deinde ancilla pariat, placuit eum, qui
nasci tur, liberum nasci. Nec interest, iustis nuptiis concepit an
volgo, quia non debet calami tas matris nocere ei, qui in ventre est.
(Marcianus)
DE SOCIETATE
1.
Societatem coire solemus aut totorum bonorum, aut unius alicuius
negotiationis, velьti mancipiorum emendorum vendendorumque aut olei,
vini, frumenti emendi vendendique.
Et quidem si nihil de parti bus lucri et damni nominatim convenerit,
aequales partes in lucro et damno spectantur. Quod si expressae fuerint
partes, hae servari debent. Nec enim unquam dubium fuit, quin valeat
conventio, si duo inter se pacti sunt, ut ad unum quidem duae partes
damni et lucri pertineant, ad alium tertia.
De illa conventione quaesi tum est, si Titius et Seius inter se pacti
sunt, ut ad Titium lucri duae partes pertineant, damni — tertia, ad
Seium — duae partes damni, lucri — tertia, an rata debeat haberi
conventio?
Quintus Mucius contra naturam societatis talem pactionem esse
exestimavit et ob id non esse ratam habendam.
Servius Suplicius, cuius sententia praevaluit, contra sentit, quia saepe
quorundam ita pretiosa est opera in societate, ut eos iustum sit meliore
condicione in societatem admitti. Nam et ita coiri posse societatem non
dubitatur, ut alter pecuniam conferat, alter non conferat et tamen
lucrum inter eos commune sit, quia saepe opera alicuius pro pecunia
valet.
(Inst. Iust.)
2.
Cum tres equos haberes et ego unum, ut accepto equo meo quadrigam
venderes et ex pretio quartam mihi redderes. Si igi tur ante venditionem
equus meus mortuus sit, non putare se Celsus ait societatem manere nec
ex pretio equorum tuorum partem deberi. Non enim habendae quadrigae, sed
vendendae coitam societatem [esse].
Ceterum si id actum dicatur, ut quadriga fieret eaque communi-caretur
tuque in ea tres partes haberes, ego quartam, non dubie adhuc socii
sumus.
(Ulp.)
3.
Societas solvitur ex personis, ex rebus, ex voluntate, ex
actio-ne.Ideoque sive homines sive res sive voluntas sive actio
interierit, distrahi videtur societas.
Intereunt autem homines quidem maxima et media capitis deminutione aut
morte; res vero, cum aut nullae relinquantur aut conditionem mutaverint.
Neque enim eius rei, quae iam nulla sit, quisquam socius est neque eius,
quae consecrata publicatave sit.
Voluntate distrahi tur societas renuntiatione.
(Ulp.)
Actione distrahi tur, cum aut stipulatione aut iudicio mutata sit causa
societatis.
(Paul.)
DE ACTIONIBUS
Nihil aliud est actio quam ius, quod sibi debetur, indicio perse-quendi.
(Celsus)
Actionum genera sunt duo: in rem, quae dicitur vindicatio, et in
personam, quae condictio appellatur.
(Ulp.)
In personam actio est qua agimus cum aliquo, qui nobis vel ex contractu
vel ex delicto obligatus est, id est quotiens intendimus eum dare,
facere, praestare, oportere.
(Gai.)
In rem actio est, cum aut corporalem rem intend! mus nostram esse aut
ius aliquod nobis competere, velut utendi fruendi, agendi, aquam
ducendi.
(Gai.)
In rem actio adversus eum est qui rem possi det. In personam actio
adversus eum locum habet qui obligatus est nobis.
(Ulp.)
DIVISIO HEREDITATIS
Tres fratres, Titius et Maevius et Seia, communem hereditatem inter se
diviserunt Instrumentis interpositis, quibus divisisse se maternam
hereditatem dixerunt nihilque sibi commune remansisse caverunt.
Sed postea duo de fratribus, id est Maevius et Seia, qui absentes erant
tempere mortis matris suae, cognoverunt pecuniam auream a fratre suo
esse subtractam, cuius nulla mentio instrumento divisionis continebatur.
Quaero, an post pactum divisionis de subrepta pecunia fratribus adversus
fratrem competit actio.
Modestinus respondit. Si agentibus ob portionem eius, quod subreptum a
Titio dicitur, exceptio pacti conventi obiciatur, de dolo replicari
posse, qui fraudem a Titio commissam ignorantes transegerunt.
(Modestinus)
DE MANDATIS
1.
Obligatio mandati consensu contrahentium consistit. Ideo per nuntium
quoque vel per epistьlam mandatum susci pi potest. Item sive «rogo»,
sive «volo», sive «mando», sive alio quocumque verbo scripserit, mandati
actio est.
Item mandatum et in diem differri et sub condicione contrдhi potest.
Mandatum, nisi gratui tum, nullum est: nam [mandatum] origi nem ex
officio atque amicitia trahit, contrarium ergo est officio merces:
interveniente enim pecunia res ad locationem et conductionem potuis
respicit.
(Paul.)
2.
Cum controversia esset de hereditate defunctae inter scriptum heredem et
patruum Maevium et amitas, Maevius litteris, ad sorores suas factis,
declaravit commune futurum, quidquid ad eum ex eventu litis hereditariae
pervenisset, neque stipulatio litteras secuta est.
Quaesi tum est, cum transegerit idem Maevius cum scripto herede ita, ut
praedia et aliae quaedam res ex ea transactione ad eum pervenirent, an
ex litteris suis possit conveniri. Respondit [Scaevцla] posse.
3.
Mandavi in haec verba: «Lucius Titius Gaio suo salutem. Peto et mando
tibi, ut fidem dicas pro Publio Maevio apud Sempronium.
Quaeque a Publio soluta tibi non fuerint, me repraesentaturum hac
epistьla, manu mea scripta, notum tibi facio».
Quaero, si [Gaius] non fideiussisset, sed mandasset creditori et alias
egisset, quam quod ei mandatum esset, an actione mandati teneretur.
Respondit teneri.
(Mucius Scaevдa)
DE RITU NUPTIARUM
Nuptiae sunt coniunctio maris et feminae et consortium omnis vitae,
divini et humani iuris communicatio.
(Modestinus)
Nuptiae consentire non possunt, nisi consentiant omnes, id est qui
colunt quorumque potestate sunt.
(Paul.)
Minorem annis duodecim nuptam tunc legitimam uxorem fore, cum apud virum
explesset duodecim annos.
(Pomponius)
Non cogitur filius familias uxorem ducere.
(Terentius Clemens)
Si, patre cogente, [filius familias] ducit uxorem, quam non duceret, si
sui arbitrii esset, contraxit tamen matrimonium, quod inter invitos non
contrahitur: maluisse hoc videtur.
(Celsus)
Plerique opinantur, cum eдdem mulier ad eundem virum revertatur, id
matrimonium idem esse. Quibus adsentior, si non multo tempore interposi
to reconciliati fuerint, nec inter moras aut illa alii nupserit aut hic
aliam duxerit, maxime si nec dotem vir reddiderit.
(Marcellus)
Semper in coniunctioni bus non solum quid liceat considerandum est, sed
et quid honestum sit. Si senatoris filia, neptis, proneptis libertino
vel [ei], qui artem ludicram exercuit cuiusve pater materve id fecerit,
nupserit, nuptiae non erunt.
(Modestinus)
DE FURTIS
Furtum a furvo, id est nigro, dictum Labeo ait, quod clam et obscuro
fiat et plerumque nocte; vel a fraude, ut Sabinus ait; vel a ferendo et
auferendo […] Sola cogitatio furti faciendi non facit furem. Sic is,
qui depositum abnegat, non statim etiam furti tenetur, sed ita, si id
intercipiendi causa occultaverit. Furtum est contrectatio rei fraudulosa
lucri faciendi gratia vel ipsius rei vel etiam usus eius possessionisve.
Quod lege naturali prohibitum est admittere.
(Paul.)
Furtorum genera duo sunt, manifestum et nec manifestum.
(G.)
Fur est manifestus, qui deprehendi tur cum furto.Et parvi refert, a quo
deprehendatur, utrum ab eo, cuius res fuit an ab alio. Sed utrum ita
demum fur sit manifestum, si in faciendo furto deprehendatur, an vero et
si alicui fuerit deprehensus?
Et magis est, ut et Iulianus scripsit, et si non ibi deprehendatur, ubi
furtum fecit, adtдmen esse furem manifestum, si cum re furtiva fuerit
adprehensus, priusquam eo loci rem pertulerit, quo destinaverat.
Sive igi tur in publi co sive in privato deprehendatur, antequam ad
locum destinatum rem perferret, in ea causa est, ut fur manifestum sit,
si cum re furtiva deprehendatur; et ita Cassius scripsit. Sed si
pertulit quo destinavit, tametsi deprehendatur cum re furtiva, non est
manifestus fur.
Si quis in servitute furtum fecerit et manumissus deprehendatur, an fur
manifestus sit videamus. Et ait Pomponius non posse eum manifestum
conveniri, quia origo furti, in servitute facti, non fuit manifesti.
Ibidem Pomponius eleganter scripsit deprehensione fieri manifestum
furem. Ceterum si, cum tibi furtum facerem de domo tua, abscondisti te,
ne te occidam, etiamsi vidisti furtum fieri, attдmen non est manifestum.
Sed Celsus deprehensioni hoc etiam adicit, si, cum vidisses eum
subripientem et ad comprehendendum eum accurrisses, abiecto furto
effugit, furem manifestum esse. Parvique referre putat, dominus an
vicinus an quilibet transiens adprehendat.
(Ulp.)
Nec manifestum furtum quid est, appдret: nam quod manifestum non est,
hoc scilicet nec manifestum est.
(Gai.)
In actione furti suffi cit rem demonstrari, ut possit intellegi. De
pondere autem vasorum non est necesse loqui. Suffi cit igi tur ita dici:
«lancem» vel «discum» vel «pateram». Sed adscribenda etiam materia est,
utrum argentea an aurea an alia quae sit.
Quod si quis argentum infectum petat, et massam argenteam dicere et
pondus debebit ponere. Signati argenti numerum debebit complecti, velьti
aureos tot pluresve furto ei abesse.
De veste quaeri tur, an color eius dicendus sit. Et verum est colorem
eius dici oportere, ut, quemadmцdum in vasis dici tur «patera aurea»,
ita et in veste color dicatur.
Qui ea mente alienum quid contrectavit, ut lucri faceret, tametsi mutato
consilio id domino postea reddidit, fur est: nemo enim tali peccato
paenitentia sua nocens esse desinit.
(Ulp.)
DE IURE PERSONARUM
Omne ius, quo uti mur, vel ad personas pert! net vel ad res vel ad
actiones. Prius videamus de personis. Summa divisio de iure personarum
haec est, quod omnes homines aut liberi sunt aut servi. Rursus liberorum
hominum alii ingenui sunt, alii libertini.
Ingenui sunt, qui libri nati sunt; libertini, qui ex servitute manumissi
sunt.
(Gai.)
Est autem manumissio de manu missio, id est, datio libertatis: nam
quamdiu quis in servitute est, manui et potestati suppositus est,
manumissus autem liberatur potestate.
(Digesta)
Sequitur de iure personarum alia divisio: nam quaedam personae sui iuris
sunt, quaedam alieno iuri sunt subiectae. Rursus earum personarum, quae
alieno iuri subiectae sunt, aliae in potestate, aliae in manu sunt.
(Gai.)
Videamus nunc de iis, quae alieno iuri subiectae sunt: nam quaedam
personae sint, simul intellegemus, quae sui iuris sint. Ac prius
dispiciamus de iis, qui in aliena potestate sunt.
In potestate itдque sunt servi dominorum, quae (= et ea) potestas iuris
gentium est: nam apud omnes gentes animadvertere possьmus domi nus in
servos vitae necisque potestatem esse, et quodcumque per servum adquiri
tur, id domi no adquiri.
(Gai.)
Sed hoc tempore neque civi bus Romanis nec ullis aliis ho-minibus, qui
sub imperio popьli Romani sunt, licet supra modum et sine causa in
servos servire: male enim nostro iure uti non debemus.
(Gai.)
Item in potestate nostra sunt liberi nostri. Quod (= et id) ius proprium
civium Romanorum est: fere enim nulli alii sunt homines, qui talem in
filios habent potestatem, qualem nos habemus.
(Gai.)
DE INIURIIS
Iniuria ex eo dicta est, quod non iure fiant: omne enim, quod non iure
fit, iniuria fieri dici tur. Hoc generali ter. Special! ter autem
iniuria dicitur contumelia.
Interdum iniuriae appellatione damnum, culpa datum, significatur, ut in
lege Aquilia dicere solemus; interdum iniquitatem iniuriam dici mus, nam
cum quis inique vel iniuste sententiam dixit, iniuriam, ex eo dictam,
quod iure et iustitia caret, quasi non inuriam, contu-meliam autem a
condemnendo.
Iniuriam autem fieri Labeo ait aut re aut verbis: re, quotiens manus
inferuntur; verbis autem, quotiens non manus inferuntur, [sed] convicium
fit. Omnemque iniuriam aut in corpus inferri aut in dignitatem aut ad
infamiam pertinere: in corpus fit, cum quis pulsatur; ad dignitatem ,
cum comes matronae abducitur; ad infamiam, cum pudicitia adtemptatur.
Item aut per semet ipsum alicui fit iniuria aut per alias personas. Per
semet, cum directo ipsi cui patri familias vel matri familias fit
iniuria. Per alias, cum per consequentias fit, cum fit liberias meis vel
servis meis vel uxori nuruive. Spectat enim ad nos iniuria, quae in his
fit, qui vel potestati nostrae vel affectui subiecti sunt.
(Ulp.)
Si viro iniuria facta sit, uxor non agit, quia defendi uxores a viris,
non viros ab uxori bus aequum est.
(Paul.)
Illud relatum peraeque est eos, qui iniuriam pati possunt, et facere
posse. Sane sunt quidam, qui facere non possunt, ut puta furiosus et
inpubes, qui doli capax non est. Namque hi pati iniuriam solent, non
facere. Cum enim iniuria ex affectu facientis consistat, consequens erit
dicere hos, sive pulsent sive convicium dicant, iniuriam fecisse non
videri.
Itaque pati quis iniuriam, etiamsi non sentiat, potest, facere [autem]
nemo [potest], nisi qui scit se iniuriam facere, etiamsi nesciat, cui
faciat. Quare si quis per iocum percutiat aut dum certat, iniuriarum non
tenetur.
Si quis homi nem liberum ceciderit, dum putat servum suum, in ea causa
est, ne iniuriarum teneatur.
Non solum is iniuriarum tenetur, qui fecit iniuriam, hoc est qui
percussit, verum ille quoque continetur, qui dolo fecit vel qui curavit,
ut cui malo malo pugno percuteretur. Iniuriarum actio ex bono et aequo
est et dissimulatione aboletur. Si quis enim iniuriam dereliquerit, hoc
est statim passus ad animum suum non revocaverit, postea ex paenitentia
remissam iniuriam non poterit recolere.
Convicium iniuriam esse Labeo ait. Convicium autem dicitur vel a
concitatione vel a conventu, hoc est a collatione vocum. Cum enim in
unum complures voces conferuntur, convicium appellatur, quasi convocium.
Convicium non tantum praesenti, verum absenti quoque fieri posse Labeo
scribit. Proinde si quis ad domum tuam venerit te absente, convicium
factum esse dicitur. Idem et si ad stationem vel tabernam ventum sit,
probari oportere. Fecisse convicium non tantum is videtur, qui
vociferatus est, verum is quoque, qui concitavit ad vociferationem alios
vel qui summisit, ut vociferentur. Si quis virgines appellasset, si
tamen ancillari veste vestitas, minus peccare videtur; multo minus, si
meretricia veste femi nae, non matrae familiarum vestitae fuissent. Si
igi tur non matronali habi tu femi na fuerit et quis eam appellavit vel
ei comitem abduxit, iniuriarum tenetur. Comitem accipere debemus eum,
qui comitetur et sequatur et (ut Labeo ait) sive liberum sive servum
sive mascьlum sive femi nam. Et ita comi tem Labeo definit «qui
frequentandi causa ut sequeretur destinatus in publi co privatove
abductus fuerit». Inter comi tes uti que paedagцgi erunt.
Abduxisse videtur, ut Labeo ait, non qui abducere comi tem coepit, sed
qui perfecit, ut comes cum ea non esset. Abduxisse autem non tantum is
videtur, qui persuasit comiti, ut eam desereret. Tenetur hoc edicto non
tantum qui comitem abduxit, verum etia si quis eorum quem appellavisset
adsectatusve est.
Appellare est blanda oratione alterius pudicitiam adtemptare; hoc enim
non est convicium, sed adversus bonos mores adtemptare.
Qui turpi bus verbis utitur, non temptat pudicitiam, sed iniuriarum
tenetur. Aliud est appellare, aliud adsectari: appellat enim, qui
sermone pudicitiam adtemptat, adsectatur, qui taci tus frequenter sequi
tur. Adsidua enim frequentia quasi praebet nonnullam infamiam.
(Ulp.)
Si servus servo fecerit iniuriam, perinde agendum [est], quasi si domino
fecisset.
(Paul.)
DE RE IUDICATA ET DE EFFECTU SENTENTIARUM
Res iudicata dicitur, quae finem controversiarum pronuntiatione iudicis
accipit; quod vel condemnatione vel absolutione contingit.
(Modestinus)
Qui damnare potest, is absolvendi quoque potestatem habet.
(Paul.)
Duo iudi ces dati diversas sententias dederunt. Modestinus respondit
utramque sententiam in pendenti esse, donec competens iudex unam earum
confirmaverit.
(Modestinus)
Pomponius scribit, si uni ex pluribus iudicibus, de liberali causa
cognoscenti, de re non liqueat, ceteri autem consentiant, si is
iuraverit sibi non liquere, eo quiescente ceteros, sententiam proferre,
quia, etsi dissentiret, plurium sententia optineret.
(Paul.)
Tunc autem universi iudices intelleguntur iudicare, cum omnes adsunt.
(Marcellus)
Duo ex tribus iudici bus uno absente iudicare non possunt, quippe omnes
iudicare iussi sunt. Sed si adsit et contra sentiat, statur duorum
sententia: quid enim minus verum est omnes iudicasse?
(Celsus)
Actorum verba emendare tenore sententiae perseverante non est
prohibitum.
(Hermogenianus)
Decreta a praetoribus Latine interponi debent.
(Tryphoninus)
Iudex, posteaquam semel sententiam dixit, postea iudex esse desi nit. Et
hoc iure uti mur, ut iudex, qui semel vel pluris vel minoris
condemnavit, amplius corrigere sententiam suam non possit; semel enim
male seu bene officio functus est.
Post rem iudicatum vel iureiurando decisam vel confessionem, in iure
factam, nihil quaeritur posi orationem divi Marci, quia in iure confessi
pro iudicatis habentur.
Quidam consulebat, an valeret sententia, a minore viginti quinque annis
iudice data. Et aequissimum est tueri sententiam, ab eo dictam, nisi
minor decem et octo annis sit. Certe, si magistratum minor gerit,
dicendum est iurisdictionem eius non improbari. Et si forte ex consensu
iudex minor datus sit, scienti bus his, qui in eum conse-ntiebant,
rectissime dicitur valere sententiam. Proinde, si minor praetor, si
consul ius dixerit sententiamve protulerit, valebit; princeps enim, qui
ei magistratum dedit, omnia gerere decrevit.
(Ulp.)
DE APPELLATIONIBUS
Appellandi usus quam sit frequens quamque necessarius, nemo est, qui
nesciat, quippe cum iniquitatem iudicantium vel imperitiam recorri gat;
licet nonnumquam bene latas sententias in peius reformet. neque enim
utique melius pronuntiat, qui novissimus sententiam laturus est.
(Ulp.)
Ab exsecutore sententiae appellare non licet. Sed ab eo, qui sententiam
male interpretari dicitur, appellare licet, si tamen is interpretandi
potestatem habuit, velut praeses provinciae aut procurator Caesдris: ita
tamen, ut in causis appellationis reddendis hoc solum quaeratur, an iure
inerpretatum sit. Idque divus Antonius rescripsit. Alio condemnato is,
cui interest, appellare potest. Qualis est, qui, per procuratorem
expertus, victus est, nec procurator suo nomi ne appellet. Item si
emptor de proprietate victus est, eo cessante auctor eius appellare
poterit; aut si auctor egerit et victus sit, non est deneganda emptori
appellandi facultas.
(Macer)
Cum quidam propter violentiam iudi cis non ipsi, a quo appellavit dedit
libellos, sed publi ce proposuisset, divus Severus veniam ei dedit et
permisit ei causas appellationis agere.
(Marcianus)
Illud sciendum est eum, qui provocavit, non debere conviciari ei, a quo
appellat: ceterum oportebit eum plecti.
(Ulp.)
Si expressim sententia contra iuris rigorem data fuerit, valere non
debet: et sine appellatione causa denuo induci potest.
Non iure profertur sententia, si special! ter contra leges vel senatus
consultum vel constitutionem fuerit prolata. Unde si quis ex hac
sententia appellaverit et praescriptione summotus sit, minime
confirmatur ex hac praescriptione sententia. Unde potest causa ab initio
agitari.
(Modestinus)
DE OBLIGATIONIBUS
1.
Obligationes aut ex contractu nascuntur aut ex maleficio aut proprio
quodam iure ex variis causarum figuris. Obligationes ex contractu aut re
contrahuntur aut verbis aut consensu.
Re contrahi tur obligatio mutui datione. Mutui autem datio consistit in
his rebus, quae pondere, numero mensurave constant, velьti vino, oleo,
frumento, pecunia numerata, quas res in hoc damus, ut fiant accipientis,
postea alias recepturi eiusdem generis et qualitatis. Is quoque, cui rem
ali quam commodamus, re nobis obligate, sed is de ea ipsa re, quam
acceperit, restituenda tenetur.
Is quoque, apud quem rem ali quam deponimus, re nobis tenetur; qui et
ipse de ea re, quam acceperit, restituenda tenetur,
Verbis obligatio contrahi tur ex interrogatione et responsu, cum quid
dari fierive nobis stipulemur. Sed aut proprio nomi ne quisque obligate
aut alieno. Qui autem alieno nomi ne obligatur, fideiussor vocatur. Et
plerumque ab eo, quem proprio nomi ne obligamus, alios accipimus, qui
eadem obligatione teneantur, dum curamus, ut quod in obligationem
deduximus, tutius nobis debeatur.
Consensu fiunt obligationes in emptioni bus, venditioni bus, locationi
bus conductioni bus, societati bus, mandatis. Ideo autem istis modis
consensu dici mus obligationem contrahi, quia neque verborum neque
scripturae illa proprietas desiderate, sed suffi cit eos, qui negotia
gerunt, consentire. Unde inter absentes quoque talia negotia
con-trahuntur, veluti per epistulam vel per nuntium. Item in his
contractu bus alter alteri obligatur de eo, quod alteram alteri ex bono
et aequo praestare oportet.
(Gai.)
Obligationum substantia non in eo consistit, ut ali quod corpus nostrum
aut servitutem nostram faciat, sed ut alium nobis obstringat ad dandum
aliquid vel faciendum vel praestandum.
Non satis autem est dantis esse nummos et fieri accipientis, ut
obligatio nascatur, sed etiam hoc animo dari et accipi, ut obligatio
constituatur. Itaque si quis,pecuniam suam donandi causa dederit mihi,
quamquam et donantis fuerit et mea fiat, tamen non obligabor ei, quia
non hoc inter nos actum est. Verborum quoque obligatio constat, si inter
contrahentes id agatur; nec enim si per iocum puta vel demonstrandi
intellectus causa ego tibi dixero: «spondes?», et tu responderis:
«spondeo», nascetur obligatio.
(Paul.)
Ex maleficio nascuntur obligationes, veluti ex furto, ex damno, ex
rapina, ex iniuria. Quae omnia unius generis sunt. Nam hae re tantum
consistunt, id est ipso maleficio, cum alioquin ex contractu
obligationes non tantum re consistant, sed etiam verbis et consensu.
(Gai.)
Non figura litterarum, sed oratione, quam expri munt litterae,
obligamur, quatenus placuit non minus valere, quod scriptura, quam quod
vocibus lingua figuratis significaretur.
(Paul.)
Etiam nudus consensus sufficit obligationi, quamvis verbis hoc exprimi
possit. Sed et nutu solo pleraque consistunt.
(Modestinus)
2.
Obligamur aut re aut verbis aut simul utroque aut consensu aut lege aut
iure honorario aut necessitate aut ex peccato.
Re obligamur, cum res ipsa intercedit. Verbis, cum praecedit
interrogatio et sequi tur congruens responsio. Re et verbis pari ter
obligamur, cum et res interrogationi intercedit, conscientes in ali quam
rem. Ex consensu obligari necessario ex voluntate nostra videmur. Lege
obligamur, cum obtemperantes legi bus ali quid secundum praeceptum legis
aut contra faci mus. Iure honorario obligamur ex his, quae edicto
perpetuo vel magistratu fieri praecipiuntur vel fieri prohibentur.
Necessitate obligantur, quibus non licet aliud facere, quam quod
praeceptum est; quod evenit in necessario herede. Ex peccato obligamur,
cum in facto quaestionis summa consistit.
(Modestinus)
DE CONDICIONIBUS STIPULATIONUM
Si quis ita stipulatus fuerit: «decem aureos das, si navis venit et
Titius consul factus est?» non alias dabi tur, quam si utrumque factum
sit. Idem in contrarium: «dare spondes, si nec navis venit nec Titius
consul factus sit?» exigendum erit, ut neutrum factum sit. Huic simi lis
scriptura est: «si neque navis venit neque Titius consul factus est?»
Suffi cit unum factum. Et contra: «dabis, si navis non venit aut Titius
consul factus non est?» Suffi cit unum non factum.
(Scaevцla)
DE POLLICITATIONIBUS
Si pollici tus quis fuerit rei publi cae opus se facturum vel pe-cuniam
daturum, in usuras non convenietur. Sed si moram coeperit facere, usurae
accedunt.
Non semper autem obligari eum, qui pollici tus est sciendum est. Si
quidem ob honorem promiserit decretum sibi vel decemendum vel ob aliam
iustam causam, tenebitur ex pollicitatione. Sin vero sine causa
promiserit, non erit obligatus. Et ita multis costitutioni bus et veteri
bus et novis continetur.
Item si sine causa promiserit, coeperit tamen facere, obligatus est, qui
coepit. Coepisse sic accipi mus, si fundamenta iecit vel locum purgavit.
Sed et si locus illi petenti destinatus est, magis est, ut coepisse
videatur. Item si apparatum sive impensam in publi co posuit.
Pactum est duorum consensus atque conventio, pollicitato vero offerentis
solius promissum.
Et ideo illud est constitutum, ut, si ob honorem pollicitatio fuerit
facta, quasi debi tum exigatur.
(Ulp.)
DE TESTIBUS
Adhiberi testes possunt non solum in criminal! bus causis, sed etiam in
pecuniariis lit! bus.
Quibusdam leg! bus ampliss! mus numerus testium definitus est, tamen ex
constitution! bus princ! pum haec licentia ad sufficientem numerum
coartatur.
Iud! ces eum solum numerum testium evocari permittunt, quem necessarium
esse putant.
Testes non evocandi sunt per longum iter et multo minus mil! tes
avocandi sunt a signis.
Testium fides examinanda est.
Ideoque in persona eorum exploranda erunt: in primis condicio cuiusque,
utrum quis decurio an plebeius sit, et an honestae et inculpatae vitae,
an vero notatus quis et reprehensib! lis; an locuples vel egens sit; vel
an inimicus eius sit, adversus quem testimonium dat, vel amicus ei sit,
pro quo testimonium dat.
Neque patroni adversus libertos neque liberti adversus patronos
testimonium dicere coguntur.
Divus Hadrianus proconsuli Macedoniae rescripsit test! bus se, non
testimoniis crediturum esse.
Verba epistulae ad hanc partem pertinentia haec sunt: Crim! na obiecit
apud me Alexander Apro; ea non probabat nec testes pro-ducebat, sed
testimoniis uti volebat, quibus apud me locus non est, nam ipsos
interrogare soleo. Eum remisi ad provinciae praes! dem, ut is de fide
testium quaereret.
Idem princeps in haec verba rescripsit: alia est auctor!tas prae-sentium
testium, alia testimoniorum quae recitari solent.
(Digesta)
SALLUSTIUS DE CONIURATIONE CATILINAE 5-16
Луций Сергій Катіліна — квестор у 77 p. до н. е., у 69 р. — претор, у
68-66 рр. — керуючий провінцією Африкою. Двічі у 65 і 63 рр. домагався
консульства, але безуспішно. Був відомий у Римі своєю жорстокістю в
переслідуванні і знищенні громадян, які потрапили до проскрипційних
списків. Організував змову для захоплення влади шляхом державного
перевороту. Цицерон розкрив його плани. Учасники змови були заарештовані
і засуджені до страти. Катіліна загинув при спробі переправитися з
військом у Галлію.
fragmenta
L.Catilina, nob! li genere natus, fuit magna vi et an! mi et corporis,
sed ingenio malo pravoque. Huic ab adulescentia bella intestina, caedes,
rapinae, discordia civilis grata fuere ibique iuventutem suam exercuit.
Corpus patiens inediae, algoris, vigiliae supra quam cuiquam credibi le
est. Ani mus audax, subdцlus, varius, alieni adpetens, sui profusus,
ardens in cupiditati bus; satis eloquentiae, sapientiae parum. Vastus
ani mus inmoderata, incredibilia, nimis alta semper cupiebat. Hunc post
dominationem Sullae lubido maxi ma invaserat rei publicae capiundae.
Agitabatur magis magisque in dies ani mus ferox inopia rei familiaris et
conscentia scelerum. Incitabant eum praeterea corrupti civitatis mores,
quos pessi ma mala, luxuria ac avaritia, vexabant. …
Ubi enim labore ac iustitia res publi ca crevit, reges magni bello domi
ti, nationes ferae et popьli ingentes vi subacti, Carthago, aemьla
popьli Romani, ab stirpe interiit, cuncta maria terraeque patebant,
saevire fortuna ac miscere omnia coepit. Qui labores, pericьla, asperas
res faci le toleraverant, iis otium divitiaeque (optanda alias), oneri
miseriaeque fuere. Igi tur primo pecuniae, deinde imperii cupido crevit;
ea quasi materies omnium malorum fuere, nam avaritia fidem, probitatem
ceterasque artes bonas subvertit; pro his superbiam, crudelitatem, deos
neglegere, omnia venalia habere edocuit. .
Postquam divitiae honori esse coeperunt et eas gloria, imperium,
potentia sequebatur, hebescere virtus, paupertas probro haberi,
innocentia pro malevolentia duci coepit. Igi tur ex divitiis iuventutem
luxuria atque avaritia cum superbia invaserunt; … multis mihi videntur
ludibrio fuisse divitiae: quippe, quas honeste habere licebat, abuti per
turpitudinem properabant: … vescendi causa terra marique omnia
exquirere; dormire prius quam somni cupido esset, non famem aut sitim
neque frigus neque lassitudi nem opperiri, sed omnia luxu antecapere;
haec iuventutem, ubi familiares opes defecerant, ad facinцra
incendebant. .
In tanta tamque corrupta civitate Catilina, quod factu facilli mum erat,
omnium flagitiorum atque facinцrum circum se tamquam stipatorum catervas
habebat. Nam quicumque impudicus, adulter, ganeo manu, ventre bona
patriд laceraverat, quique alienum aes grande conflaverat, praeterea
omnes undi que parricidae, sacrilegi, convicti iudiciis aut iudicium
timentes, postremo omnes, quos flagitium, egestas, conscius ani mus
exagitabat, ei Catilinae proxьmi fa-miliaresque erant. Quodsi quis etiam
a culpa vacuus in amicitiam eius inciderat, cotidiano usu simi lis
ceteris efficiebatur. Sed maxi me adulescentium familiaritates
adpetebat: eorum ani mi molles et fluxi dolis haud difficulter
capiebantur. Nam ut cuiusque studium ex aetate flagrabat, aliis scorta
praebere, aliis canes et equos mercari, postremo neque sumptui neque
modestiae suae parcere, dummцdo illos obnoxios fidosque sibi facлret. .
„ iuventutem, quam illexлrat, multis modis mala facincra edocebat: ex
illis testes signatoresque falsos commodare; fidem, fortunas, pericыla
vilia habere, post, ubi eorum famam atque pudorem attrivлrat, maiora
alia imperabat.
Eis amicis sociisque confisus Catilina opprimundae rei publо cae
consilium cepit.
M.TULLIUS CICERO RES MILITARIS ET RES FORENSES
Ad studiorum atque artium contentionem revertamur. Qui potest dubitari,
quin ad consulatum adipiscendum multo plus adfлrat dignоtas rei
militaris, quam iuris civilis gloria?
Vigо las tu de nocte, ut tuis consultorо bus respondeas, ille, ut eo quo
intendit, mature cum exercо tu perveniat. Te gallorum, illum bucinarum
cantus exsuscо tat. Tu actionem instituis, ille aciem instruit. Tu
caves, ne tui consultores, ille, ne urbes aut castra capiantur. Ille
tenet et scit, ut hostium copiae, tu, ut atquae pluviae arceantur. Ille
exercitatus est in propagandis finоbus tuque in regendis.
Ac nimо rum — dicendum est enim, quod sentio — rei militaris virtus
praestat ceteris omnо bus. Haec nomen popыlo Romano, haec huic urbi
aeternam gloriam pepлrit, haec orbem terrarum parere huic imperio
coegit. Omnes urbanae res, omnia haec nostra praeclara studia et haec
forensis laus et industria latent in tutela ac praesidio bellicae
virtutis.
Simulatque increpuit suspicio tumultus, artes ilо co nostrae
conticiscunt.
ORATIO IN CATILINAM
Quo usque tandem abutere, Catilina, patientia nostra? Quam diu etiam
furor iste tuus nos eludet? Quem ad finem sese effrenata iactabit
audacia? Nihilne te nocturnum praesidium Palati, nihil urbis vigiliae,
nihil timor popыli, nihil concursыs bonorum omnium, nihil hic
munitissоmus habendi senatus locus, nihil horum ora vultusque moverunt?
Patere tua consilia non sentis? Constrictam iam horum omnium scentia
teneri coniurationem tuam non vides? Quid proxо ma, quid superiore nocte
egлris, ubi fuлris, quos convocavлris, quid consilii cepлris, quem
nostrum ignorare arbitraris? O tempцra, o mores! Senatus haec
intellлgit, consul videt; hic tamen vivit! Vivit? Immo vero etiam in
senatum venit, fit publоci consilii partоceps, notat et designat ocыlis
ad caedem unumquemque nostrum, nos autem, fortes viri, satisfacлre rei
publоcae videmur, si istius furorem ac tela vitemus.
Ad mortem te, Catilina, duci, iussu consulis, iam pridem oportebat. in
te conferri pestem, quam tu in nos omnes iam diu machinaris. An vero vir
amplissi mus, P. Scipio, ponti fex max! mus, Ti. Gracchum, mediocri ter
labefactantem statum rei publi cae privatus interfecit: Catilinam orbem
terrae caede atque incendiis vastare cupientem nos, consules,
perferemus? Nam illa nimis antiqua praetereo, quod C. Servilius Ahala
Sp. Maelium, novis rebus studentem, manu sua occidit. Fuit, fuit ista
quondam in hac re publi ca virtus, ut viri fortes acrioribus suppliciis
civem perniciosum quam acerbissimum hostem coflrcerent. Habemus senatus
consultum in te, Catilina, vehemens et grave. Non deest rei publi cae
consilium neque auctori tas huius ordi nis; nos, dico aperte, consules,
desumus.
BIBLIA SACRA VULGATA
Biblia Sacra Vulgatae Editionis, священна книга в загальнодоступному
виданні з XIII ст. дістала назву Вульгати. Переклад на латинську мову з
давньоєврейскої і грецької був зроблений св. -Гієронімом у 384-405 рр. У
цей переклад пізніше вносилися деякі доповнення і виправлення, і в 1546
р. текст був визнаний автентичним і затверджений Тридентським собором.
Остаточний варіант, визнаний католицькою церквою як офіційний текст
Біблії, був виданий у 1592 р. за часів папи Сікста V, а потім у 1592 р.
за папи Климента VIII.
EXODI CAPUT XX
Locutusque est Domi nus cunctos sermones hos:
Ego sum Domi nus Deus tuus, qui eduxi te de terra Aegypti, de domo
servitutis.
Non habebis deos alienos coram me.
Non facies tibi sculptile, neque omnem similitudinem quae est in coelo
desuper, et in terra deorsum,
n??????????????????????????????????›????????????????????????????????????
??????????????????????????????????
?
¬
AO(
0
Z
b
J
‹?xpd
AA
?&????$??A?M??????Ѓ????y?????Ѓ??A?M??&?
???????A?H??&?
D
¦–??th
v
x
a
oe
o
@
B
F
N
?
?
A
A
oe
?
?
?
&
d
f
†
?
A
Ae
BDlnEEOOe0
2
:
@
h
????(?h
j
?
1/4
&
&
F.
?„@†@?@NA”BaB2E?E*F¦ ?“?rdW
&v(v*v,v.v0v:vBv’????~r
$1$If^„Oe
{“„zrjjj^
?????
?????
yUm
-`
?
|
?
?
?
?
th
“kdF
&
FK
&
d;y ¤&1$^„Z
&
FO
&
FO
&
FO
A
„
d;y1$]„
„
d;y1$]„
&
FQ
&
FP
n
&
FR
&
FR
&
FU
&
FU
&
FZ
?(?0??
???
???
???
???
&
F[
&
F[
???
&
F[
&
F[
&
Fb
ss
e
>
J
`
d
l
t
–
?
?
¦
®
°
O
O
o
oe
ue
#
$
_
a
s
t
?
™
Ae
A
I
?
ss
e
i
oe
/
%/
AE
AE
j ¤51$
O«
AE
oaaaaCo??’‚w
&
Fh
&
Fj
„6
d-y ¤+1$]„6
„e
j
d-y ¤+1$`„Z
v
„
d-y1$]„ `„U
W
–
”
:
>
&
F~
v
v
&
F
?z??????њ??????y?????њ????A?z?
&
„
`„
&
„
`„
&
F?
&
F?
??????$???????y????]„&^„^
&
F…
&
F„
&
F?
&
F?
&
FV
&
&
&
&
&
&
ed0J
ed0J
ed0J
ed0J
ed0J
?
?
I
4 D ? ? ’ ? ! ae! ae! Z :! H! & F & F? & F? & & F? A `„^ d-y1$`„^ 6 -6 6 (6 )6 }7 ~7 ?7 ?7 ?7 ?7 e7 e7 o7 o7 -8 .8 a8 e8 y8 th8 79 89 a9 b9 O: P: ?: A: o: oe: ; ; ?O@ Oe@ a@ u@ N RN SN WN cN ?N ?N ON UN /N yN e %e &e 3e 4e ee ge f ???????$??A?Et faciens misericordiam in milia his, qui diligunt me, et custodiunt praecepta mea. Non assumes nomen Domini Dei tui in vanum: nec enim habebit insontem Dominus eum, qui assumpserit nomen Domini Dei sui frustra. Memento, ut diem sabbдti sanctifi ces. Sex diebus operabis, et facies opera tua. Septi mo autem die sabbдtum Dorm ni Dei tui est: non facies omne opus in eo, tu, et filius tuus, et filia tua, servus tuus et ancilla tua, iumentum tuum et advena, qui est intra portas tuas. Sex enim diebus fecit Domi nus coelum et terram, et mare, et omnia, quae in eis sunt, et requievit in die septimo, idcirco benedixit Dominus diei sabbдti, et sanctificavit eum. Honora patrem tuum et matrem tuam, ut sis longaevus super terram, quam Dominus Deus tuus dabit tibi. Non occides. Non moechaberis. Non furtum facies. Non loqueris contra proxi mum tuum falsum testimonium. Non concupisces domum proximi tui: nec desiderabis uxorem eius, non servum, non ancillam, non bovem, non asinum, nec omnia, quae illius sunt. PSALMUS I Beatus vir, qui non abiit in consilio impiorum, et in via peccatorum non stetit, et in cathedra pestilentiae non sedit; Sed in lege Domini voluntas eius, et in lege Eius meditabitur die ac nocte. Et erit tamquam lignum, quod plantatum est secus decursus aquarum, quod fructum suum dabit in tempore suo; et folium eius non defluit; et omnia, quaecumque faciet, prosperabuntur. Non sic impii, non sic: sed tamquam pulvis, quem proiicit ventus a facie terrae. Ideo non resurgent impii in iudicio: neque peccatores in concilio iustorum. Quoniam novit Domi nus viam iustorum: et iter impiorum peribit. СПИСОК СКОРОЧЕНЬ Сіс. — Cicero Gai. — Gaius; Gell. — Aulus Gellius; Inst. Iust. — Institutiones Iustiniani; Liv. - Livius; Macr. — Aurelius Ambrosius Macrobius Theodoseus; Ov. — Ovidius; Paul. — Iulius Paulus; Plin. — Plinius; Publ. Syr. — Publilius Syrus; Sen. — Lucius Annaeus Seneca; Ulp. — Domitius Ulpianus; Verg. — Vergilius; Vulg. — Vulgata (Biblia Sacra Vulgatae editionis). СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Підручники латинської мови Боровский Я. М., Болдырев А. В. Учебник латинского языка. — М., 1975. Винничук Л. Латинский язык: самоучитель для студентов гуманитарных факультетов университетов. — М., 1985. Жулай С. Т., Куварова Е. К. Латинский язык для студентов-юристов. — К., 2000. Козаржевский А. Ч. Учебник латинского языка. — М., 1981. Латинский язык / Под ред. В. Н. Ярхо, В. И. Лободы. — М.,1998. Литвинов В. Д., Скорина Л. П. Латинська мова. — К., 1990. Маслюк В. П., Оленич Р. М. Латинська мова. — Львів, 1975. Нисенбаум М. Е. Латинский язык. Via latina ad ius. — М., 2001. Покровская 3. А., Кацман Н. Л. Учебник латинского языка. — М., 1987. Розенталь И. С., Соколов В. С. Учебник латинского языка. — М., 1956. Скорина Л. П., Чуракова Л. П. Латинська мова для студентів-юристів. — К., 1995. Соболевский С. И. Учебник латинского языка. — М., 1953. Учебник латинского языка / Под общ. ред. Ю. Ф. Шульца. — М., 1994. Юдакин А. Латинский язык. — М., 1994. Додаткова Бартошек М. Римское право: понятия, термины, определения. — М., 1989. Всеобщая история искусств: В 6 т. / Под общ. ред. А. Д. Чегодае-ва. — М., 1956. - Т. 1. Дворецкий И. X. Латинско-русский словарь. — М., 1976. Дождев Д. В. Римское частное право. — М., 1999. Латинские юридические изречения / Сост. Б. С. Никифоров. — М., 1979. Литвинов В. Д. Латинсько-український словник. — К., 1998. Литвинов В. Д., Скорина Л. П. 500 крилатих висловів. Тексти. — К., 1993. Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права. — М., 1956. Перетерский И. С. Дигесты Юстиниана. — М., 1956. Соколов Г. Искусство Древнего Рима. — М., 1971. ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ abl. — ablativus — аблатив acc. — accusativus — знахідний відмінок coniunct. — coniunctivus — умовний спосіб dat. — dativus — давальний відмінок f— femininum — жіночий рід fut. — futurum — майбутній час gen. — genetivus — родовий відмінок impers. — impersonale — безособове дієслово inf. — infinitivus — неозначена форма m — masculinum — чоловічий рід n — neutrum — середній рід nom. — nominativus — називний відмінок perf. — perfectum — минулий час доконаного виду pl. — pluralis — множина plusquamperf. — plusquamperfectum — давноминулий час praes. — praesens — теперішній час sing. — singularis — однина арх. форма — архаїчна форма безособ. — безособове дієслово, вираз букв. — буквально вищий ступ. — вищий ступінь займем. прикм. — займенниковий прикметник запереч. займем. — заперечний займенник мн. — множина невідм. — невідмінюване слово перем. — переносне значення поет. — поетичне слово приймем. — прийменник прися. — прислівник спол. — сполучник А a [ab, abs] (з abl.) - від, із, з, у; за, після А. — скорочення слова absolvo (виправдовую) при подачі голосів суддів abduco, duxi, ductum, ere - відводити, відволікати, викрадати, спокушати abeo, ii (ivi), ї tum, ire - іти, відходити, ухилятися, відступатися, відмовлятися abhorreo, ui, -, ere - з відразою відвертатися, цуратися; abhorrere ab aH quo - не відповідати (чомусь); не узгоджуватися (з чимось) abicio (abiicio), ieci, iectum, ere - кидати, викидати, відкидати ablatus, a, um - див.: aufero abnego, avi, atum, are - заперечувати, відмовлятися, відмикатися aboleo, levi, litum, ere - знищувати, скасовувати abolesco, levi, -, ere - забувати, віддати забуттю abolitio, onis f - знищення, скасування, забуття; амністія abrцgo, avi, atum, are - знищувати, скасовувати abrumpo, rupi, ruptum, ere - переривати, обривати abscido, cidi, cisum, ere - відрубувати, відтинати abscondo, condi (condl di), condl tum, ere - ховати, приховувати absens, absentis - відсутній absentia, ae f - відсутність absit - див.: absum absolutio, onis f - звільнення, виправдання absolutus, a, um - див.: absolvo absolvo, solvi, solutum, ere - звільняти, виправдовувати abstineo, tinui, tentum, ere - утримувати, забороняти, утримуватися; abstinire se - відмовлятися abstuli - див.: aufero absum, abfui, -, abesse - бути відсутнім absurde - безглуздо, абсурдно absurdus, a, um - безглуздий abundantia, ae f - достаток abusus, us m - споживання; зловживання abutere = abuteris (2 особа sing. fut. I від abutor) abutor, usus sum, uti - розтрачувати; витрачати; застосовувати; зловживати ac - і accedo, cessi, cessum, кre - підходити, приєднуватися, рости, уподібнюватися, відповідати; увійти, наблизитися; йти на користь accendo, cendi, censum, кre - запалювати, освітлювати accepi - див.: accipio acceptus, a, um - див.: accipio acceptus, a, um - приємний, люб'язний accessio, onis f - приріст, додаток, придаток, приналежність accessus, us m - підхід, вхід, підступ accп do, cп di, -, кre - відбуватися, траплятися; accп dit - відбувається accipio, cepi, ceptum, кre - приймати, одержувати, вважати, розуміти accurro, curri, cursum, кre - поспішати, гнатися, бігти accusatio, onis f- обвинувачення; обвинувальна промова accusator, oris m - обвинувач accuso, avi, atum, are - обвинувачувати aceo, cui, -, ere - бути кислим, закисати acer, acris, acre - гострий, різкий, неприборканий; запеклий acerbпtas, atis f - гіркота, жорстокість, суворість acerbus, a, um - різкий, похмурий, гіркий, сумний, злий acervus, i m - купа acetum, i n - оцет acetus, a, um - кислий, закислий acies, ei f - погляд; військовий лад, ряди acquiro = adquiro acta, orum n - дії, діяння, нотатки, протоколи actio, onis f - дія, позов actor, oris m - позивач actum, i n - дія, діяння (див.: acta) actus, а, um - див.: ago actus, us m - хід, рух; прогін худоби; право прогону худоби; спосіб дії, діяльність ad (з acc.) - до, для addico, dixi, dictum, ere - присуджувати addo, dl di, dl tum, ere - додавати, доповнювати ademptio, onis f- відібрання, позбавлення ademptus, a, um - див.: adi mo I adeo - настільки; тому; притому, крім того II adeo, ii (ivi), l tum, ire - приходити, входити, вступати; hereditatem adire - прийняти спадщину; in adeundo - у присутності adeptio, onis f - знаходження, досягнення adeptus, a, um - див.: adipiscor adero - див.: adsum adessem - див.: adsum adf- = aff- adficio - див.: afficio adfinis, is m (f) - див.: affinis adfligo (affligo), flixi, flictum, ere - ударяти, бити adfui (affui) - див.: adsum adgnatio (agnatio), onis f - агнація (народження законного спадкоємця після смерті батька або після складання заповіту; родинні відносини вільних громадян, пов'язаних спільними узами батьківської влади) adgressor (aggressor), oris m - той, хто здійснює напад, розбійник adhibeo, bui, bi tum, ere - запрошувати, застосовувати, додавати, допускати adhuc - дотепер, ще adicio - див.: adiicio adiectio, onis f - приєднання, збільшення; зростання adiectus, a, um - див.: adiicio adiicio (adicio), ieci, iectum, ere -приєднувати, додавати, приставляти; згадувати adi mo, emi, emptum, ere - віднімати adipiscor, adeptus sum, adipisci - купувати, здобувати, одержувати, досягати adп tus, a, um - див.: adeo adпtus, us m - прихід, підступ, прохід adiudicatio, onis f - присудження, судове рішення про розподіл спільного майна adiudп co, avi, atum, are - присуджувати adiungo, iunxi, iunctum, кre - приєднувати; примикати; впрягати adiuvo, iuvi, iutum, are - допомагати, підтримувати, забезпечувати adl- = all- adlatus, a, um - див.: affкro administratio, onis f - розпорядження, керування administro, avi, atum, are - допомагати, виконувати, обслуговувати, працювати, розпоряджатися, влаштовувати admirabп lis, e - дивний, разючий admiratio, onis f - замилування, здивування admiror, atus sum, ari - дивуватися admissum, i n - провина admitto, misi, missum, кre - допускати; робити незаконне діяння, йти на злочин; admittлre in alп quem - виявлятися учасником злочину проти кого-не- будь admцdum - дуже admoneo, ui, пtum, ere - нагадувати, попереджати admoveo, movi, motum, ere - присувати, наближати, звертати, направляти adnoto (annoto), avi, atum, are - зауважувати, відзначати, робити відомим adnumкro, avi, atum, are - зараховувати adoptio, onis f- усиновлення adoptivus, a, um - усиновлений adopto, avi, atum, are - вибирати; усиновляти adoro, avi, atum, are - звертатися, благати, вклонятися, поклонятися, шанувати adp- = app- adplumbatus (applumbatus), a, um - покритий свинцем; припаяний adprehendo = apprehendo adpulsus (appulsus), us m - пригін adquiro (acquiro), quisivi (quisii), quisitum, кre - купувати; наживати, здобувати adquisitio, onis f - придбання adrцgo (arrцgo), avi, atum, are - запитувати; привласнювати; усиновляти ads- = ass- adscribo (ascribo), scripsi, scriptum, кre - приписувати, письмово додавати, вписувати, указувати adsensus (assensus), us m - схвалення, співчуття adsentio (assentio), sensi, sensum, ire - погоджуватися, схвалювати adsessor (assessor), oris m - помічник, засідатель adsevкro (assevкro), avi, atum, are -затверджувати, запевняти, наводитися як свідчення adsiduus (assiduus), a, um - постійний, наполегливий, що не припиняється; осілий adsigno (assigno), avi, atum, are - приписувати, ставити печатку adsimыlo (assimulo), avi, atum, are - зображувати, робити вигляд adsit (assit) - див.: adsum adsoleo, -, -, ere - звичайно бувати adstringo (astringo), strinxi, strictum, кre - стягати, зв'язувати, зобов'язувати; примушувати adsum (assum), adfui (affui), -, adesse -бути присутнім, приходити, наставати adsumo (assumo), sumpsi, sumptum, кre - брати, залучати, вибирати adt- = att- adtвmen (attвmen) - однак, усе-таки adtempto (attempto, attento), avi, atum, are - випробувати, схиляти, умовляти, зазіхати, замірятися adulescens, centis m - молода людина, юнак adulescentыlus, i m - зовсім молода людина, хлопчик adulter, кri m - перелюбник adulterinus, a, um - розпусний; фальшивий adulterium, ii n - подружня невірність, перелюбство advкna, ae m (f) - прибулець, подорожанин, сторонній advenio, veni, ventum, ire - приходити, прибувати, приїжджати adventicius, a, um - привхідний adverse, orum n - нещастя, невдачі adversarius, a, um - протилежний, ворожий adversarius, ii m - супротивник adversor, atus sum, ari - противитися, заперечувати adversus (з acc.) - по відношенню, стосовно; проти adversus, a, um - той, що знаходиться перед, зустрічний, зворотний; res adversae - негоди, лиха; ex adverso -навпаки adverto, verti, versum, иre - повертатися, направляти, звертати увагу advocatio, onis f- запрошення, судовий захист (запрошеною особою) advocatus, i m - адвокат advoco, avi, atum, are - запрошувати, закликати aedes, is f - кімната, храм; pl. будівля, покої aedificium, ii n - будівля, будова, будинок aedifо co, avi, atum, are - будувати, споруджувати, зводити aedilis, is m - едил aedon, фnis f - соловей aeger, gra, grum - хворий, нездоровий aegor, oris f - холод , мороз aegroto, -, -, are - бути хворим aemыlus, i m - суперник Aeneas, i m — Еней (римська міфологія) -син Венери, троянський герой, родоначальник римського народу aeneus, a, um - мідний aequalis, e - рівний aequalп tas, atis f - рівність, домірність, пропорційність, сталість aequalо ter - дорівнює, рівною мірою aeque - так само, також, дорівнює, однаково aequпtas, atis f - рівність, справедливість, доброзичливість, гуманність aequum, i n - правда, справедливість aequus, a, um - рівний, справедливий aer, aeris m - повітря aera, ae f - ера aeramentum, i n - мідна стружка; мідна посудина aerarium, ii n - державна скарбниця aereus, a, um - мідний aes, aeris n - мідь; aes alienum - борги aestas, atis f - літо, жара, спека aestimatio, onis f - оцінка, визначення ціни; грошовий еквівалент aestп mo, avi, atum, are - цінувати, оцінювати, визначати вартість; вважати aestuosus, a, um - жаркий, спекотний aetas, atis f - століття, час життя, термін, пора, вік aeternпtas, atis f - вічність aeternus, a, um - вічний, постійний; in aeternum - навіки, назавжди aff- = adf- affectio, onis f - намір affecto, avi, atum, are - хотіти, жагуче прагнути affectus (adfectus), us m - стан, переживання; намір, бажання; прихильність, добре розташування, любов, дружба affиro, attыli, allatum, afferre - прикладати, накладати; підходити, приносити користь, давати, личити afficio (adficio), feci, fectum, иre - заподіювати, піддавати, наділяти affigo (adfigo), fixi, fixum, иre - прибивати, примикати, прикріплювати affinis, e - суміжний, близький affinis, is m (f) - родич (що поріднився внаслідок шлюбу) affligo - див.: adfligo affui, affuturus, a, um - див.: adsum affirmo (adfirmo), avi, atum, are - затверджувати ager, agri m - поле, земля agitatio, onis f - рух; спонукання; безустанна діяльність agпto, avi, atum, are - рухати, збуджувати agnatio - див.: adgnatio agnatus, i m - агнат agnosco (adgnoscиre), novi, nп tum, иre - визнавати, допускати, пізнавати, відчувати; понести ago, egi, actum, agиre - гнати; робити, діяти; вести, пред'являти позов, позивати, вести тяжбу; спонукати суперечку, ставати позивачем; жити, проводити життя; укладати угоду agrestis, e - сільський, неосвічений, неотесаний, некультурний aio, ait, -, - - затверджувати, говорити album, i n - біла дошка для офіційних оголошень (зокрема, для преторських розпоряджень) albus, a, um - білий alea, ae f - гральна кістка; жереб aleator, oris m - гравець alias — інакше, по-іншому alо bi - в іншому місці alicыbi - де-небудь, десь, будь-де, деінде alienatio, onis f - відчуження, передача. продаж alieno, avi, atum, are - відчужувати, передавати, продавати alienus, a, um - чужий, інший alimonia, ae f (alimonium, ii n) - їжа, харчування, годівля alio-quin - утім, крім того, інакше, в іншому разі aliquamdiu - протягом деякого часу, скільки-то, дуже довго aliquando - колись, ніколи, іноді aliquantum - скільки-то, певна кількість alо qui, alп qua(e), alп quod - якийсь, якась, якесь alп quis, alп qua, alп quid - хтось, щось alпter - інакше, по-іншому alius, a, um - інший; alius ... alius -один ... другий allego, avi, atum, are - посилати; посилатися на, наводити на доказ allп go, avi, atum, are - зв'язувати, з'єднувати, скріплювати alo, alui, alп tum (altum), ere - годувати, харчувати, підтримувати alter, altera, alteram - другий (один із двох); alter . alter - один . другий alterum - інакше alterыter, utra, utrum (займем. прикм.) - і той, і другий altitudo, пnis f - глибина altus, a, um - високий; глибокий alumnus, i m - вихованець, учень, послідовник amabпlis, e - милий, приємний, привабливий, любий amarus, a, um - гіркий ambпgo, -, -, ere - вагатися, піддава-ти(ся) сумніву; ambigпtur - викликає сумнів ambiguп tas, atis f- двозначність, невизначеність, багатозначність ambпguus, a, um - що допускає двояке тлумачення, двозначний ambio, ivi (ii), ї turn, ire - обходити; домагатися ambпtus, us m - ходіння навколо, крутіння; підкуп (і взагалі зловживання) у ході передвиборної кампанії ambo, ae, o - обоє, той і другий ambыlo, avi, atum, are - гуляти, прогулюватися aniens, amentis - божевільний, шалений amica, ae f - подруга amicitia, ae f (amicitiae, arum f) - дружба, дружні відносини amicus, i m - друг amissus, a, um - див.: amitto amп ta, ae f - тітка, сестра батька amitto, misi, misum, кre - випускати, втрачати amo, avi, atum, are - любити amor, oris m - любов amoveo, movi, motum, ere - відсувати, відносити; ховати amphфra, ae f - амфора (велика посудина з двома ручками) ample - рясно, щедро amplitudo, п nis f - великий обсяг, просторість, величина amplius (вищий ступ. від ample) -більше, сильніше; надалі amplus, a, um - широкий, великий, важливий an - чи, невже, хіба ancilla, ae f - служниця, рабиня ancillaris, e - що вирізняє рабиню, властивий рабині anfractus, us m - вигин, поворот angйlus, i m - янгол, гонець, вісник angiportum, i n - завулок, провулок angustus, a, um - вузький, тісний anпma, ae f - душа animadverto, verti, versum, йre - зауважувати, звертати увагу, спостерігати, стежити; накладати стягнення, карати anпmal, alis n - жива істота, тварина anпmus, i m - дух, душа; намір; свідомість anne - чи annona, ae f - врожай року; провіант, постачання annuntio, avi, atum, are - анонсувати annus, i m - рік annuum, i n - річна платня ansa, ae f - ручка ante (з асе.) - перед, до; раніш antea - колись, раніш antecedo, cessi, cessum, ere (з асе.) -передувати antepono, posui, posi tum, ere - віддавати перевагу, висувати на перший план antequam - перш ніж antiqui tas, atis f- стародавність, давнина antiquus, a, um - стародавній, давній anuhis, i m - перстень, кільце anxius, a, um - що тривожиться, що боїться aperio, perui, pertum, ire - відкривати, розкривати, робити доступним aperte - відкрито, явно, очевидно apiscor, aptus sum, apisci - одержувати, захоплювати, засвоювати app- = adp- apparatus, us m - готування, підготовка, попередні заходи appareo, parui, (pari tum), ere - бути, показуватися, виявлятися, бути ясним appellasset = appeьavisset (3 особа sing. plusquamperf. coniunc. від appello) appellatio, onis f - назва; звертання, апеляція appellator, oris m - що благає про допомогу, подавець апеляційної скарги appello, avi, atum, are - називати; звертатися зі скаргою, апелювати; повідомляти, притягати до відповідальності; зазивати, приставати, спокушати appetenter (adpetentur) - жадібно, корисливо, користолюбно appeto, petivi (petii), petitum, ere - хапати, захоплювати appli co, avi (ui), atum (i tum), are - присувати, спрямовувати, наближати, прилучати; se applicare - прилучатися applicatio, onis f - застосування aprehendo (adprehendo), prehendi, prehensum, ere - вистачати, схоплювати, піймати apto, avi, atum, are - приладжувати, пристосовувати apud (з асс.) - у, при, біля, коло aqua, ae f - вода aquaduetus, us m - водопровід, право проведення води aquп la, ae m, f— орел aquiminale, is n - таз для купання arbпter, tri m - суддя (зокрема, третейський суддя), знавець, цінитель arbitratus, us m - догляд, нагляд, розсуд; точка зору arbitrium, ii n - рішення, воля, суд; in arbitrio - у ході судочинства; sui arbitrii esse - бути у своїй волі arbпtror, arbitratus sum, ari - думати, гадати arbor, oris f - дерево arbuscula, ae f - кущ, деревце area, ae f - скриня, скринька, скарбниця, каса areeo, eui, -, кre - стримувати, відхиляти, відводити areesso (aeeerso), ivi, itum, кre - кликати, запрошувати, залучати, обвинувачувати arduus, a, um - крутий, високий; важкий, скрутний area, ae f - рівнина, площа, угіддя, ділянка, майданчик arena, ae f - пісок, арена argentaria, ae f - міняльна крамниця; банківська справа argentarius, ii - банкір, міняйло argenteus, a, um - срібний argentum, i n - срібло; argentum infeetum - необроблене срібло argumentum, i n - доказ arguo, ui, utum, кre - доводити, визнавати, обвинувачувати, викривати aries, кtis m - баран arma, orum n - зброя; війна armarium, ii n - шафа armatus, a, um - збройний aro, avi, atum, are - орати arra (arrha), ae f - задаток ars, artis f - мистецтво, наука, ремесло; здатність artieыlus, i m - частина, випадок; стаття artпfex, fпeis m - майстер, художник, творець artifieium, ii n - мистецтво, ремесло, наука arx, areis f - замок, міцність, твердиня as, assis m - ас (римська грошова одиниця і монета) asc- = adsc- asпnus, i m - віслюк aspernabп lis, e - вартий презирства. незначний, знехтуваний aspernor, atus sum, ari - відхиляти. відкидати, зневажати aspicio, spexi, spectum, ere - дивитися, знову побачити ass- = ads- assector (adsector), atus sum, ari - випливати, переслідувати assentio, sensi, sensum, ire - погоджуватися, пристати на думку assessor - див.: adsessor assimпlis (adsimпlis), e - подібний, схожий, що уподібнився assimыlo, avi, atum, are - уподібнювати, робити схожим ast- = adst- asto (adsto), stпti, (astпtum, astatum), are - стояти біля astrum, i n - світило, зірка at - але, з другого боку; що ж стосується; навпаки ater, atra, atrum - темний, похмурий athleta, ae m - атлет atque - і, а також atqui - але, адже, тоді, у такому випадку, оскільки atrocпtas, atis f - жорстокість, безжалісність atrocпter - жорстоко, безжалісно atrox, atrocis - жорстокий, суворий, жахливий att- = adt- attineo, tenui, tentum, ere - міцно тримати, утримувати; призначатися, належати attingo, tп gi, tactum, ere - доторкатися; доходити, досягати auctio, onis f - продаж з публічних торгів auctor, oris m - діюча особа; представник; автор, письменник; відчужувач, гарант; той, хто надає тому, що відбувається, законної сили auctorпtas, tatis f - сила, судження, авторитетна думка, вплив, порада; участь; auctorпtas alicuius rei - право власності на що-небудь auctus, a, um - див.: augeo aucupor, atus sum, ari - ловити птахів, займатися ловом птахів audacter - сміливо, зухвало audax, acis - сміливий, зухвалий audeo, ausus sum, audere - зважуватися, дерзати, наважуватися, бажати audio, ivi, itum, ire - чути, слухати, вислухувати auditorium, ii n - зал судових засідань, суд aufero, abstыli, ablatum, auferre - нести, віднімати, викрадати, позбавляти augeo, auxi, auctum, ere - збільшувати; множити, розширювати, зростати aureus, a, um - золотий aureus, i m - золотий (золотий денарій, монета вартістю у 100 сестерціїв) auricularis, e - вушний auricularius, a, um = auricularis, e auricularius, i m - довірена особа aurпfex, ficis m - ювелір, золотих справ майстер auris, is f - вухо aurum, i n - золото auspicium, ii n - ауспіцій, спостереження за польотом пророчих птахів; знамення aut - чи, або; і autem - же, однак autumnus, i m — осінь auxilium, ii n - допомога, підтримка aveo, -, -, ere - бути здоровим; ave -здрастуй або прощай averto (avorto), verti (vorti), versum (vorsum), кre - відвертати, відводити, відкладати, нести, відвозити; розтрачувати, викрадати, приховувати avis, is f - птах avitus, a, um - дідів, дідівський avфco, avi, atum, are - відзивати, відволікати, призивати avorto = averto avunculus, i m - дядько (брат матері) avus, i m - дід B balineum (balneum), i n - лазня, ванна balnearis, e - лазневий barba, ae f - борода barbвrus, a, um - чужоземний, варварський barbatus, i m - бородань; римлянин старого часу basilп ca, ae f- базиліка: 1) торговельні «ряди», розкішна будівля з двома рядами колон на Римському форумі з залами для судових засідань та торговельних операцій; 2) християнський храм beatus, a, um - щасливий, блаженний, прекрасний belle - прекрасно bellпcus, a, um - воєнний, військовий belissпme - прекрасно, щонайкраще bellum, i n - війна; bellum finitпmum - війна із сусідами bellus, a, um - милий, приємний; прекрасний; веселий; дружелюбний bene - добре benedico, dixi, dictum, кre - благословляти benedictio, onis f - благословення beneficentia, ae f - доброчесність, доброчинність, благодіяння beneficium, ii n - благодіяння, перевага, пільга, послуга benevolentia, ae f - прихильність, доброзичливість benignп tas, atis f- прихильність, доброта, привітність, щедрість benignus, a, um - сприятливий, м'який, поблажливий bestia, ae f - звір bibliotheca, ae f - книгосховище, бібліотека bibo, bibi, -, кre - пити biennium, ii n - два роки, дворічний термін bini, ae, a - по два bis - двічі blandus, a, um - чарівний, улесливий bombycпna, orum n - шовкова одежа bona, orum f - майно bonпtas, atis f - добротність, якість; доброта bonum, i n - благо, добро I bonus, a, um - гарний, добрий, поряд- ний II bonus, i m - порядна людина bos, bovis m (f) - бик, корова bracchium, ii n - рука brevis, e - короткий, стислий, короткочасний; маленький, незначний; brevi -швидко brevпtas, atis f - стислість bucina, ae f- кручена труба, сигнальний ріг, сигнальна труба полководця C C. - скорочення слова condemno (засуджую) при подачі голосів суддями; C - centum — сто caballus, i m - кінь, шкапа cado, cecпdi, casurum, кre - падати, підпадати; упасти, загинути caducum, i n - виморочне майно caducus, a, um - близький до падіння, приречений на смерть, згубний; той, що залишився без спадкоємця, безгосподарний caecпtas, atis f - сліпота caecus, a, um - сліпий caedes, is f - убивство caedo, cecidi, caesum, кre - бити, сікти, різати, рубати, убивати caelum, i n - небо Caesar, aris m - Цезар calamпtas, atis f - нещастя, недоля calamitosus, a, um - тяжкий, згубний, нещасливий calo, avi, atum, are - скликати calamus, i m - очерет; перо (для листа) calcar, aris n - шпора calco, avi, atum, are - давити, зневажати, топтати, наставати (ногою) calпgo, пnis f - туман, морок, імла calix, пcis m - кубок, келих, чаша callidпtas, atis f - мистецтво; хитрість, підступ, лукавість callпdus, a, um - митецький, хитрий, лукавий calor, oris m - запал, жар calumnia, ae f - наклеп; мінливе, перекручене тлумачення calumnior, atus sum, ari - обмовляти calumniosus, a, um - наклепницький, помилковий calvus, i m - лисий, плішивий calx, calcis f - вапно candelabrum, i n - свічник, канделябр candпdus, a, um - білосніжний cani, orum m - сиве волосся, сивина canis, is m (f) - собака cantпcum, i n - пісня, мелодекламація canto, avi, atum, are - пекти cantus, us m - спів capax, acis - місткий сприйнятливий, здатний до сприйняття capillus, i m - волосся capio, cepi, captum, ere - брати, ловити, піймати, захоплювати; перемагати capitalis, e - пов'язаний з небезпекою; юр. кримінальний, дуже небезпечний; карний; causa capitalis - кримінальна справа (санкцією в який є найбільше обмеження правоздатності - amissio libertatis, втрата волі) capra, ae f - коза captivus, a, um - захоплений у полон, військовополонений capto, avi, atum, are - вистачати, ловити; наполегливо домагатися captus, a, um - див.: capio captus, us m - оволодіння, сприйняття, розуміння caput, capпtis n - голова, глава; правоздатність; головний момент carcer, eris m - в'язниця, темниця care - дорого, з жадібністю, охоче careo, ui, (iturus), ere (alпqua re) - позбуватися, бути позбавленим; не мати (будь-чого), бідувати; не містити (будь-чого), бути вільним (від будь-чого); виявитися (без будь-чого) carina, ae f - кіл carпtas, atis f - прихильність, любов, приязнь; прихильність, милість carmen, пnis n - пісня, ода; формула (магічна або юридична) Carthaginiensis, e - карфагенський Carthago, п nis f - Карфаген carus, a, um - дорогий casa, ae f - хатина cassis, idis f - шолом castellum, i n - форт, маленька фортеця, ферма; резервуар castпgo, avi, atum, are - карати; застосовувати тілесне покарання castigatio, onis f- очищення; покарання, бичування, тілесне покарання, осудження castrensis, e - військовий, табірний castrum, i (casta, orum) n - військовий табір, форт casus, us m - падіння; випадок, мінливість; відмінок catena, ae f - ланцюг, ланцюжок cathedra, ae f- крісло; місце перебування caupona, ae f - шинок, трактир; трактирниця cauponius, a, um - трактирний, шинкарський causa (з gen.) - заради, для, з метою, через causa, ae f - справа, причина, заснування, положення; causam reddere -пояснити (викласти) причину; ex causa - внаслідок, у випадку caute - обачно cautio, onis f - обережність, обачність; письмова гарантія cautus, a, um - див.: caveo cautus, a, um - обережний, хитромудрий caveo, cavi, cautum, ere - передбачати, уживати заходів обережності; гарантувати; складати документи (cautio -гарантія, розписка) cavillatio, onis f - юридична софістика cecпdi - див.: cado cecidi - див.: caedo cedo, cessi, cesssum, ere - йти, випливати, відходити, поступатися, дозволяти, позволяти celeber, bris, bre - багатолюдний, масовий, часто відвідуваний; знаменитий celer, celeris, celere - швидкий celerп tas, atis f - швидкість, поспішність cella, ae f - кімнатка, комора celo, avi, atum, are - приховувати, ховати cementum, i n - бут, щебінь cena, ae f - обід censeo, cencui, censum, ere - вважати, гадати; вносити пропозицію; приймати рішення census, us m - ценз (податковий перепис населення або цензорський список платників податків) centies - сторазово centum - сто centuria, ae f- центурія (загін з 60-100 солдатів) cepi - див.: capio cera, ae f - віск; навощена табличка certatio, onis f - сварка, змагання, суперечка certe - точно; звичайно; у всякому разі certo, avi, atum, are - змагатися, бороти, сперечатися certus, a, um - точний, вірний, відомий, конкретний cessio, onis f - поступка; in iure cessio -судова поступка cesso, avi, atum, are - баритися, гаятися, затягувати; не діяти; втрачати, упускати; припинятися, іти; не бути в суді cetкrum - в інших випадках, в іншому разі, інакше; утім; хоч би як було cetкrus, a, um - інший Chaldeaeus, i m - халдей, житель Вавілонії; перен.: астролог, маг chaos n - хаос charta, ae f - лист папірусу, сувій chirographarius, a, um - рукописний; оформлений розпискою chirogrвphum, i n - рукопис, розписка (письмове боргове зобов'язання, що було доказом факту угоди, зробленої без свідків) chronпca, orum n - літопис cibaria, orum n - їстівні припаси, продовольство cibus, i m - їжа cicatrix, icis f - шрам, рубець, рана, що зарубцювалася; venire ad cicatricem - зарубцьовуватися cingo, cinxi, cinctum, кre - пов'язувати, оперізувати circa - див.: circum circenses, ium m - видовище circпter - біля circum (circa, з асе.) - біля, навколо, відносно circumambulo, avi, atum, are - обходити, оглядати circumduco, duxi, ductum, кre - водити навкруги, обманювати; скасовувати, анулювати circumcedeo, sedi, sessum, ere - осаджувати circumvenio, veni, ventum, ire - обходити навкруги, обманювати, «обводити навколо пальця» cito - швидко, поспішно citus, a, um - швидкий, поспішний civilis, e - цивільний civilпter - відповідно до цивільного права; чемно civis, is m (f) - громадянин (співгромадянин) civitas, atis f - суспільство, громада, держава; громадянство; корпорація; місто I clam (прийм.) - потай (від когось) II clam (прися.) - таємно clamor, oris m - крик clarus, a, um - знатний, шляхетний, славний, знаменитий claudo, si, sum, ere - замикати, зупинити, оточувати, укладати, закінчувати claudus, a, um - кульгавий claustrum, i n - засув, замок clavis, is f - ключ dementia, ae f- помірність, м'якосердя, лагідність, смиренність clepo, clepsi, cleptum, ere - красти, крастися; clepere se - ховатися clepsyda, ae f- водяний годинник, клепсидра (одиниця часу) clypeo, -, atum, ere — озброїти щитом coactus, a, um - див.: cogo coalesco, coalui, coali tum, ere - зростатися, прийматися, приживатися codex, icis m - стовбур, колода, книга codicilli, orum m - навощені дощечки, таблички; приписка до заповіту (яка включає доповнення, виправлення і зміни відповідно до останньої волі спадкодавця) coegi - див.: cogo coelestis, e - небесний coelum, i n - небо coemptio, onis f - коемпція (шлюб, укладання якого відбувалося у вигляді символічної покупки) coeo, ii (ivi), itum, ire - збиратися, укладати; входити, сходитися, складати; приєднуватися (coepio), coepi, coeptum, coepisse - почати; починати(ся) coerceo, cui, ci tum, ere - утримувати, карати, притягати до відповідальності coercitio, onis f - утихомирення, стримування; покарання coetus, us m - сходка, збори cogitatio, onis f - намір, думка, план cogito, avi, atum, are - думати, обмірковувати, мислити cognatio, onis f - когнація, кровне споріднення; спорідненість; рідня cognatus, i m - когнат cognitio, onis f - пізнання, ознайомлення; розслідування; цивільний процес, судочинство, судовий розгляд; наслідок, слухання; судова компетенція, ведення; когніційне провадження cognitorius, a, um - що стосується офіційного представника на суді cognosco, novi, nпtum, ere - пізнавати, розбиратися, розслідувати, вести слідство cogo, coegi, coactum, ere - змушувати, примушувати cohaereo, haesi, haesum, ere (з dat.) -бути зв'язаним (з чимось), перебувати у зв'язку; залежати один від одного coheres, edis m (f) - співспадкоємець cohors, hortis f- когорта; оточення, почет coicio (coniicio), ieci, iectum, ere - скидати разом; укладати, містити coп tus, a, um - див.: coлo collatio, onis f - з'єднання, зіставлення, звід collega, ae m - колега collegium, i n — колегія collido, lisi, lisum, ere - ударяти, зім'яти, роздавити, розшибати collпgo, legi, lectum, ere - збирати, накопичувати, складати collцco, avi, atum, are - поміщати, пристроювати, видавати (заміж) collum, i n - шия collusio, onis f - таємна угода, змова colluvies (conluvines), ei f - стік нечистот; набрід, покидьки colo, colui, cultum, ere - доглядати, обробляти, насаджувати; шанувати colonarius, a, um - селянський colonus, i m - колон, селянин, хлібороб-орендар, колоніст, переселенець color, oris m - колір coloro, avi, atum, are - фарбувати, передавати відтінок columna, ae f - колона comes, пtis m (f) - супутник (супутниця) comissator, oris m - учасник пиятики, той, що бенкетує, гуляка comitium, ii n - коміцій (місце на форумі, де проходили народні збори); comitia calata - скликані коміції (народні збори, що проходили під керівництвом верховного жерця) com! tor, atus sum, ari - проводжати, супроводжувати comm- = conm- commeatus, us m - відпустка commendo, avi, atum, are - довіряти, доручати commeo, avi, atum, are - ходити туди і сюди, приходити commercium, ii n - комерція (право торгівлі) comisceo, cui, xtum, ere - змішувати, з'єднувати; commiscere [se] cum all quo - сходитися (з кимось) commito, misi, missum, ere - доручати, робити, учиняти; committere se -віддаватися commodatum, i n - позичка commцdo, avi, atum, are - робити послугу, позичити (у безплатне користування), позичити; надати; передати commцdum, i n - вигода, користь, інтерес commцdus, a, um - належний, гарний, зручний; корисний, доцільний communicatio, onis f - єднання, єдність commun! co, avi, atum, are - робити спільним, усуспільнювати communis, e - спільний commun! tas, atis f - спільність, гуртожиток, зв'язок, громадське життя, спілкування commuto, avi, atum, are - змінювати, перетворювати comp- = conp- comparatio, onis f - порівняння, порівняльний розгляд compдro, avi, atum, are - купувати, готувати compдro, avi, atum, are - порівнювати; з'єднувати compello, puli, pulsum, ere - зганяти, збирати; примушувати compensatio, onis f - залік, відшкодування, сплата comperio, peri, pertum, ere - дізнаватися compesco (conpesco), pescui, -, ere - утихомирювати, утримувати compиtens, entis - придатний, належний, відповідний compиto,ivi (ii), itum, иre - сходитися, підходити, бути придатним, приєднуватися, вимагати за законом compilo, avi, atum, are - викрадати complector, plexus sum, plecti - обіймати, викладати complures, plura - багато хто, багато чого compono, posui, posп tum, иre - складати; приводити у відповідність, упорядковувати, погоджувати compos, pфtis - що володіє, що не втратив; compфten mentis esse - бути у своєму розумі, не втратити розуму composпtus, a, um - складений, складний; урівноважений, гармонійний comprehendo (prendo), prehendi (prendi), prehensum (prensum), иre -брати, захоплювати, охоплювати; зв'язувати, скріплювати, враховувати, виражати, описувати; установлювати, призначати comprфbo, avi, atum, are - схвалювати, затверджувати, підтверджувати compromissum, i n - компроміс (рішення сторін удатися до допомоги третейського судді) comptus, a, um - підфарбований, нарум'янений computo, avi, atum, are - підраховувати, обчислювати, перелічувати, зараховувати concedo, cessi, cessum, иre - уступати, дозволяти, довіряти, надавати conceptio, onis f - сукупність; формулювання concertatio, onis f - змагання, суперечка, диспут concha, ae f - раковина; посудина з раковини conciliabыlum, i n - ринкова площа, місце для збору народу conciliatio, onis f - з'єднання, зближення; залучення на свою сторону concilium, i n — з'єднання, зв'язок; нарада, збори concipio, cepi, ceptum, иre - зачати, родити; збирати; задумувати; утворювати, робити, здійснювати; одержувати, годувати eoneitatio, onis f - швидкий рух, порушення, роздратування eoneпto, avi, atum, are - скликати, запрошувати, підбурювати eonelave, is n - закрите (що запирається) приміщення, кімната, покої eoneludo, elusi, elusum, кre - укладати, завершувати eoneoquo, eoxi, eoetum, кre - переварювати, засвоювати, ретельно обмірковувати eoneordia, ae f - згода, єдність eoneordo, avi, atum, are - узгоджуватися eoneubina, ae f - наложниця, коханка eoneubinatus, us m - конкубінат, співжиття, любовний зв'язок eoneupiseo, pivi (pii), pitum, кre - жадати, жагуче бажати, прагнути eoneurro, eurri, eursum, кre - стікати-ся, збігатися, сходитися, узгоджуватися eoneursus, us m - стікання; сприяння; сутичка eoneutio, eussi, eussum, кre - розхитувати, коливати eondemno, avi, atum, are - засуджувати, визнавати винним eondieio, onis f- умова, застереження (у договорі або заповіті); суспільне становище, статус eondieionalis, e - умовне, обумовлене, застереження eondietio, onis f - кондикція, особистий (зобов'язальний) позов eondo, dпdi, dпtum, кre - засновувати, влаштовувати, установлювати; ховати eondueo, duxi, duetum, кre - збирати, знімати; орендувати; підряджатися eonduetio, onis f - найом, прийом в оренду eonduetor, oris m - наймач, орендар eonexus, a, um - зв'язаний eonfarreatio, onis f - конфареація (один із трьох видів шлюбу) eonfeetus, a, um — див.: eonfieio eonfкro, tыli, eollвtum, ferre - зносити, складати, зводити, збирати, покладати; вносити; звертати, направляти eonfessio, onis f - визнання eonfessus, a, um - див.: eonfiteor confestim - негайно, відразу confi cio, feci, fectum, ere - закінчувати. робити, здійснювати confido, confisum sum, confidere - довіряти configo, fixi, fixum, ere - виколювати conficio, feci, fectum, ere - закінчувати, робити, здійснювати confirmo, avi, atum, are - відновлювати, затверджувати, підтверджувати confiteor, fessus sum, fiteri - усвідомлювати, визнавати conflo, avi, atum, are - роздувати; переплавляти confugio, fugi, -, ere - бігти confundo, fudi, fusum, ere - лити, уливати, розподіляти; змішувати, перемішувати; бентежити confusus, a, um - безладний, заплутаний congiarium, ii n - роздавання (видача продуктів або грошей бідним городянам чи солдатам) congrego, avi, atum, are - збирати, з'єднувати congrue - узгоджено; належним чином congruo, ui, -, ere - відповідати, підходити, погодитися, збігатися congruus, a, um - відповідний, належний coniunctio, onis /- зв'язок, споріднення, родинні відносини, шлюб, сполучення coniungo, iunxi, iunctum, ere - з'єднувати, сполучити, поєднувати родинними узами conlega - див.: collega conluvies - див.: colluvies conm- = comm- connumero, avi, atum, are - зараховувати conor, conatus sum, ari - намагатися, пробувати conp- = comp- conpello, puli, pulsum, ere - гнати, примушувати, уводити, направляти conpesco (compesco), pescui, -, ere - сковувати, стримувати, утихомирювати conquiro, quisivi, quisitum, ere - підшукувати, збирати звідусіль, набирати, ревно шукати consanguineus, i m - кровний родич (головним чином брат або сестра) conscientia, ае / — сумління; mala conscientia — нечисте сумління conscio, scivi, scitum, ire — приймати, зараховувати conscribo, scripsi, scriptum, ere — писати, записувати, вносити до списків; складати consecro, avi, atum, are — освячувати, визнавати священним consensus, us m — угода; consensus necessarius — законна угода consentio, sensi, sensum, ire (de all qua re) — погоджуватися, виражати згоду; сходитися (у чомусь); злагодитися, влаштуватися consequens est — отже consequentia, ae f — наслідок; per consecuentias — опосередковано, через наслідки consequor, secutus sum, sequi — випливати; переслідувати; добувати, домагатися consero, serui, sertum, ere — з'єднувати; вступати; зав'язувати conservatio, onis f— заощадження; порятунок conservo, avi, atum, are — зберігати conservus, i m — товариш по рабству considero, avi, atum, are — оглядати; обмірковувати consl do, sedi (sidi), sessum, ere — сідати, осідати consignatio, onis f — письмове посвідчення consilium,ii n — рада, намір; in consilio habere — мати на увазі; брати до відома consisto, stl ti, -, ere — полягати, ставати, установлюватися, міститися, складатися, зосереджуватися; існувати consonantia, ae f — співзвуччя, погодженість, збіг consцno, sonui, are — спільно звучати, узгоджуватися, збігатися consortium,ii n — спільність conspectus, us m — поле зору, огляд conspicio, spexi, spectum, ere — побачити, помітити conspiratio, onis f — згода, зговір, змова constans, antis — постійний, неухильний, наполегливий, стійкий, непохитний, твердий constantia, ae f- сталість, міцність, незмінність const! ti - див.: consto, consisto constituo, stitui, stitutum, ere - установлювати, призначати, визначати, засновувати, постановляти, затверджувати, визнавати constitutio, onis f - постанова, наказ consto,st! ti, staturus, are - складатися; бути твердо встановленим, бути з'ясованим; узгоджуватися; існувати constringo, strinxi, strictum, ere -зв'язувати, стримувати, звужувати, скорочувати, зводити consuetudo, Inis f— звичка, звичай, побут; вживання, застосування, практика consul, is m - консул consularis,e - консульський consularis, is m - консуляр (колишній консул або легат у провінції, що мав ранг консула) consulatus, us m - консульське звання, консульська посада, консульство consulo, sului, sultum, ere - радити, обговорювати, запитувати; міркувати, піклуватися consulto - навмисно consultor, oris m - що прохає про пораду; що радить, консультант consultum, i n - порада, постанова, визначення, установлення consultus, a, um - навмисний, свідомий consultus, i m - правознавець, юрист consummo, avi, atum, are - завершувати, виконувати, доводити до кінця consumo, sumpsi, sumptum, ere - споживати, витрачати; знищувати, приводити до зникнення, умертвити contemno, tempsi, temptum, ere - нехтувати, зневажати, ставитися байдуже contemplatio, onis f - розуміння, мета, намір; вид, видовище, картина contemptio, onis f- презирство, неповага contemptus, us m - презирство contendo, tendi, tentum, ere - натягати; порівнювати; заперечувати; притягати contentio, onis f- посилення, домагання; порівняння, звіряння contentus, a, um - див.: contineo чи contendo contentus, a, um - що задовольняється, вдоволений conterreo, rui, ГЇ tum, ere - налякати contestatio, onis f - засвідчення; litis contestatio - засвідчення суперечки contestitus, a, um - див.: contestor contestor, atus sum, ari - кликати у свідки, починати запрошенням свідків, засвідчити; lis contestata - засвідчений позов conticesco (conticisco), ticui, -, ere - умовкати contineo, tinui, tentum, ere - містити, вміщувати; залишати, утримувати, скріплювати; обмежувати; у passi-vum - складатися; задовольнятися contingo, й gi, tactum, ere - торкатися, доторкатися, зачіпати, захоплювати; відбуватися, виникати continuatio, onis f - безперервність, тривалість; продовження I continuo - негайно II continuo, avi, atum, are - з'єднувати, зв'язувати contio, onis f - збори contra (присл.) - навпаки, напроти; contra dicere - заперечувати, суперечити, протестувати contra (прийм. з асе.) - усупереч, проти contractus, us m - контракт, угода contradico, dixi, dictum, ere - заперечувати, відкидати contradictio, onis f - заперечення, протиріччя contrдho, traxi, tractum trahere - стягати, скріплювати, укладати (угоду), збирати, накопичувати; заподіювати, робити contrarius, a, um - протилежний; e contrario - навпаки contrectatio, onis f — викрадення, розтрата, присвоєння contrecto, avi, atum, are - торкатися, спокушати, привласнювати собі, розкрадати contributio, onis f- погашення, розрахунок contristo, avi, atum,are - засмучувати controversia, ae f - суперечка, розбіжність contubernium, ii n - співжиття contumacia, aef- упертість, норовливість; затята неявка до суду; непокора contumax, acis - упертий, норовливий; що не з'явився до суду (що виявив неповагу до суду) contumelia, ae f - образа conturbo, avi, atum, are - збентежити conubium, ii n - шлюб, одруження; право укладати шлюб convalesco, valui, -, ere - видужувати; приживатися, зміцнюватися, зміцніти; одержувати законну силу, ставати дійсним convenio, veni, ventum, ire - сходитися, погоджуватися, приходити до згоди, залагоджувати, укладати, відповідати; convenit (безособ.) - те саме, що і decet; улагоджено, вирішено, є домовленість; conveniri - застосовуватися, бути визнаним; залучатися до відповідальності conventio, onis f - угода conventionalis, e - договірний conventum, i n - домовленість, угода conventus, a, um - див.: convenio conventus, us m - зібрання, збір, збіговисько, засідання conversatio, onis f - звертання, спілкування converto (vorto), verti (vorti), versum (vorsum), ere - звертати, перетворювати, переводити; змінювати, «ставити з ніг на голову» convicior, atus sum, ari - лаяти convicium, ii n - лайка, ганьблення convinco, vici, victum, ere - викривати, доводити, спростовувати convivium, ii n - бенкет convocium - «з'єднання голосів» (слово, створене штучно і покликане пояснити походження слова «convicium») convcco, avi, atum, are - скликати, збирати copia, ae f - багатство, достаток, міць; копія copiae, arum (p/.) f - військо copulo, avi, atum, are - сполучити, зв'язувати, з'єднувати coquo, coxi, coctum, ere - варити, куховарити, готувати, обпалювати, гасити (вапно) cor, cordis n - серце I coram (з ab/.) - у присутності (будь-кого) II coram (присл.) - особисто, на очах у всіх, бути присутнім особисто cornix, cornicis f - ворона corollarium, ii n - вінок corporalis, e - тілесний, матеріальний corpus, oris n - тіло, предмет corn go, rexi, rectum, ere - випрямляти, виправляти corripio, ripui, reptum, ere - схоплювати, охоплювати; обвинувачувати corrumpo, rupi, ruptum, ere - шкодити, завдавати шкоди, ущемляти, псувати, ушкоджувати, зваблювати, спокушати corruptus, a, um - див.: corrumpo cotidie (cottidie) - щодня, із дня у день, безупинно cras - завтра crastinus, a, um - завтрашній creber, bra, brum - частий, часто повторюваний crebro - часто credl di - див.: credo credltor, oris m (creditrix, tricis f - кредитор, позикодавець creditum, i n - позичка, кредит credo, credl di, credl tum, ere - вірити, довіряти; вважати, гадати creduli tas, atis f - довірливість crematio, onis f - страта через спалення creo, avi, atum, are - створювати, діяти, обирати, призначати; породжувати crepi da, ae f - сандаля, взуття cresco, crevi, cretum, ere - рости, зростати cretio, onis f - креція (формальна заява про прийняття спадщини, яку потрібно зробити протягом визначеного часу з дня оголошення спадкоємцю заповіту або з дня смерті заповідача) crimen, crimi nis n - злочин, обвинувачення в злочині; edere crimen - повідомляти про обвинувачення; crimen alicuius rei obiicere - звинувачувати в будь-чому criminalis, e - злочинний crimi nor, atus sum, ari - обвинувачувати, оббрехати criminosus, a, um - обвинувальний, злочинний crumena, ae f - гаманець cruor, oris m - кров, кровопролиття crusta, ae f - накладна або мозаїчна робота, облицювання, панель crux, crucis m - хрест, розп'яття (страта, що застосовувалася переважно до рабів) cui, cuius - див.: qui, quis cubile, is n - ложе cubiculum, i n - спальня culcпta, ae f - матрац culpa, ae f - недбалість, провина; culpa lata - груба недбалість cultellus, i m - ніж, бритва cultor, oris m - той, хто обробляє землю; вихователь; житель cultura ae f- обробіток, обробка; відхід I cum (прийм. з ab/.) - з (кимось) II cum (quum, епол.) - коли; тому що, оскільки, у той час як, хоча; cum pri- mum - як тільки; cum ... tum - як ... так cuncti, ae, a - усі разом, у цілому, у сукупності cupпde - жадібно, з жадібністю cupidпtas, atis f - сильне бажання, пристрасть, жадібність, жадібність Cupido, пnis m - Купідон (бог любові, син Венери) cupпdus, a, um - прагнучий; жадібний cupio, ivi (ii), itum, ere - жадати, прагнути, (жагуче) бажати cupresseus, a, um - зроблений з кипариса, кипарисовий cupressus, i f - кипарис cur - навіщо cura, ae f (з gen.) - турбота, піклування (про когось) curatio, onis f - лікування; піклування curator, oris m - попечитель curia, ae f - курія (у Давньому Римі -одна з ЗО громад, що розділялися на З триби; будівля ради, у якій збиралася курія, а надалі - сенат) curo, avi, atum, are - піклуватися, лікувати curriculum, i n - біг, шлях, поприще curro, cucurri, cursum, ere - бігти, поспішати currus, us m - колісниця cursim - швидко, на бігу cursus, us m - біг, напрямок, курс curulis, e - курульний custodia, ae f - охорона, утримання, in custodiam dare — взяття під варту, тримання під арештом custodio, ivi (ii), itum, ire - охороняти. оберігати, дотримувати custos, odis m (f) - сторож, доглядач cyclus, i m - коло D D. = Decп mus - Децім; D - п'ятсот damnas = damnatus, a, um — засуджений damnatio, onis f - осуд, обвинувачення damno, avi, atum, are - засуджувати, присуджувати; зобов'язувати, примушувати damnosus, a, um - шкідливий, пагуб- ний, що завдає шкоди damnum, i n - збиток datio, onis f - надання dativus, a, um - даний, призначений datus, a, um - див.: do de (з abl.) - про, на підставі, з, від, із приводу dea, ae f - богиня debeo, bui, bitum, ere - бути належним; у passivum - випливати, приєднуватися; non debet - не повинне debпlis, e - слабкий, немічний debпtor, oris m - боржник debпtum, i n - борг debui - див.: debeo decedo, cessi, cessum, ere - іти, їхати, іти з життя decem - десять decemvir, i m - децемвір deceo, cui, -, ere (з acc.) - личити, (чомусь, комусь), decet - личить deceptus, a, um - див.: decipio decerno, crevi, cretum, ere - вирішувати, постановляти decido, cidi, cisum, ere - відрубувати; покінчити, припинити decпmus, a, um - десятий decies - десять разів decipio, cepi, ceptum, ere - обманювати declaro, avi, atum, are - повідомляти, виявляти, висловлювати, проголошувати decollatio, onis f - обезглавлювання decцro, avi, atum, are - прикрашати, прославляти decrиtum, і n - декрет, рішення decui - див.: deceo decurio, фnis m - декуріон (командир декурії, кавалерійського підрозділу, що складався з десяти чоловік); член муніципального сенату decursus,us m - плин, потік decus, decфris n - краса, честь, слава dedi - див.: do dediticius, a, um - той, що здався deduco, duxi, ductum, иre - виводити, вести, виймати, виділити, відокремити, віднімати defendo, fendi, fensum, иre - захищати, обороняти, давати відсіч; виправдовувати defensio, onis f - захист, відхилення обвинувачення, апологія, промова у власний захист defensor, oris m - захисник defensus, a, um - див.: defendo defиro, tuli, latum, ferre - зносити, знімати; надавати, передавати deficio, fиci, fectum, иre - бути недостатнім, не вистачати; втратити силу, бути недійсним definio, ivi (ii), itum, ire - визначати, обмежувати, давати визначення definitio, onis f - визначення defluo, fluxi, fluctum, иre - скидати, спадати, стікати, обпадати defodio, fodi, fossum, иre - закапувати, укопувати, заривати deformп tas, atis f - потворність, каліцтво defunctus, a, um - мертвий, померлий, покійний defungor, defunctus sum, fungi - завершувати, закінчити; умерти, почити degusto, avi, atum, are - пробувати, куштувати, дегустувати dehonesto, avi, atum, are - ганьбити, безчестити, компрометувати, знеславити deiectio, onis f - скидання, вигнання; зниження deiectius, a, um - див.: deiicio deiicio (deicio), ieci, iectum, иre - скидати, зганяти, проганяти deinceps - потім, далі deinde - потім delator, oris m - обвинувач delectamentum, і n - задоволення, насолода delecto, avi, atum, are - тішити, ублаго-творити; припадати до душі, подобатися deleo, levi, letum, ere - знищувати delibкro, avi, atum, are - зважувати, обмірковувати, приймати рішення delibuo, bui, butum, кre - мазати, покривати, умощувати delicatus, a, um - милий, красивий; тонкий, зніжений, примхливий; розкішний delictum, i n - правопорушення, провина, злочин, делікт delitesco, delitui, -, кre - ховатися, таїтися delphп ca, ae f - триніжок dem - див.: do demergo, mersi, mertum, кre - скидати, занурювати, поглинати deminuo, nui, nutum, кre - зменшувати, уражати, обмежувати deminutio, onis f - зменшення, применшення, обмеження demitto, misi, missum, кre - спускати, опускати, відпускати, звільняти, виправдовувати; виганяти demo, dempsi, mdemptum, кre - знімати demolior, molitus sum, iri - ламати, валити demonstro, avi, atum, are - показувати, вказувати demum - саме; ita demum - тільки в тому разі, тільки за тієї умови denarius, ii m - денарій (римська монета вартістю у 10 надалі в 16 асів) denкgo, avi, atum, are - відмовляти denп que - нарешті; навіть; тільки; узагалі; саме dens, dentis m - зуб denutio, avi, atum, are - давати звістку, повідомляти denuo - знову deorsum - униз, унизу depalmo, avi, atum, are - давати ляпаса, бити depello, puli, pulsum, кre - скидати, виганяти; відводити depono, posui, posпtum, кre - складати, відкладати, здавати на зберігання depopulor, atus sum, ari - руйнувати, спустошувати, грабувати deportatio, onis f— виселення deporto, avi, atum, are — висилати, видворяти depositio, onis f — внесок, відкладання deposп tum, i n — депозит, річ, віддана на збереження deposп tus, a, um — див.: depono deposui — див.: depono depravo, avi, atum, are — спотворювати, псувати; розуміти перекручено, бачити в перекрученому світлі deprкcor, atus sum, ari — просити, благати, клопотати deprehendo (deprendo), prehendi (prendi), prehensum (prensum), кre — схопити, піймати, захоплювати, затримувати deprehensio, onis f — піймання, захоплення deprehensus, a, um — див.: deprehendo depulsus, a, um — див.: depello derelinquo, reliqui, relictum, кre — залишати, зневажати, кидати derцgo, avi, atum, are (з dat.) — (частково) скасовувати; обмежувати descendo, scendi, scensum, кre — виходити, відбуватися, виявлятися describo, scripsi, scriptum, кre — опису- desit - див.: desum despero, avi, atum, are - відчаятися, перестати сподіватися, залишити надію (про щось чи на щось) destп no, avi, atum, are - затверджувати, призначати, визначати, вибирати, намічати destпti - див.: desisto destituo, stitui, stitutum, кre - залишати, відмовлятися destrictus, a, um - жорстокий, невблаганний destruo, struxi, structum, кre - ламати, руйнувати desuetudo, пnis f - утрата звички, бездіяльність, невживаність desum, defui, -, deesse - не вистачати, бракувати desuper - угорі, нагорі, зверху detкgo, texi, tectum, кre - відкривати, виявляти; викривати deterior, deterius - гірший; deteriorem facкre - погіршувати deterreo, terrui, terrпtum, ere - лякати, відганяти deterrпmus, a, um - найгірший detestabп lis, e - мерзенний, жахливий detrвho, traxi, tractum, кre - віднімати, виділяти, вести, обмежувати detrimentum, i n - шкода, збиток, втра- вати та desero, serui, sertum, ere - залишати, кидати desertio, onis f - залишення, зневага; втеча desertor, oris m - дезертир deservio, -, -, ire - ретельно служити; примушувати діяти, діяти вимушено; діяти по роду служби; робити послуги, присвятити себе desiderium, ii n - бажання, вимога desidero, avi, atum, are - хотіти, вимагати desidia, ae f - бездіяльність designo, avi, atum, are - позначати, призначати, визначати; вказувати, обирати desii - див.: des! no des! no, sii (sivi), s! tum, ere - переставати, припиняти desisto, stiti, stitum, ere - відмовлятися, ухилятися; відступати, відступатися detrudo, trusi, trusum, ere - зіштовхувати, кидати, увергати deus, dei m - бог deverto, verti, versum, ere - звертати, повертати убік, ухилятися divincio, vinxi, vinctum, ere - зв'язувати, з'єднувати, скріплювати di - див.: dii diabцlus, i m - диявол diadema, atis n (diadema, ae f — діадема, синя з білим пов'язка на тіарі перських царів dialect!ca, orum n - діалектичні міркування dialцgus, i m - розмова, бесіда dico, dixi, dictum, ere - говорити, називати, призначати; ius dicere - творити суд, розбирати справу, здійснювати юрисдикцію; наказувати dicto, avi, atum, are - диктувати, складати didпci - див.: disco diduco, duxi, ductum, кre - розсовувати, розподіляти dies, ei m - день, термін differentia, ae f - розходження, різниця diffкro, distыli, dilatum, differre - відносити, розносити; відстрочити, відкладати; відрізнятися difficпle - важко, насилу difficпlis, e - важкий, скрутний, трудний difficultas, atis f - труднощі, утруднення, скрутне становище diffido, diffisus sum, diffidкre - не довіряти dignпtas, atis f - гідність; суспільне становище, стан, статус di( g ) nosco, ( g ) novi, ( g ) notum, к re -розпізнавати, відрізняти dignus, a, um (з abl.) - гідний, що заслуговує (на щось) dii (di) - nom. pl. deus; dii supкri - вищі (небесні) боги; dii Manes - душі померлих dilabor, laptus sum, labi - розпадатися, вислизати, пропадати, гинути, іти; витрачатися dilatio, onis f - відстрочка dilectus, us m - вибір dilпgens, entis - старанний, уважний, акуратний diligenter - уважно, ретельно diligentia, ae f - старанність, увага, копіткість dilпgo, lexi, lectum, кre - високо цінувати, поважати, любити, почитати diluo, ui, utum, кre - пом'якшувати, зм'якшувати, послабляти dimidium, ii n - половина, середина dimidius, a, um - половинний, що становить половину dimitto, misi, missum, кre - розпускати, залишати, прощати, упускати, звільняти dinosco, novi, notum, кre - див.: dignosco Diogкnes, is m - Діоген directarius, ii m - злодій-зломщик directo - прямо, безпосередньо directus, a, um - прямий, відвертий dirпmo, emi, emptum, кre - рознімати, розривати, відривати, припиняти diruo, rui, rыtum, кre - руйнувати, зносити discedo, cessi, cessum, кre - розходитися, відокремлюватися, їхати, іти, проходити; розводитися discepto, avi, atum, are - розбирати, проводити розгляд, розглядати, вирішувати discerno, crevi, cretum, кre - розрізняти discessi - див.: discedo discessio, onis f - розбіжність disciplina, ae f - навчання, виховання, порядок, організація, улаштування, дисципліна discipыlus, i m - учень disco, didпci, -, кre - вивчати, учитися, осягати discordia, ae f - сварка, розбрат discriptio, onis f - поділ, розподіл discurro, (cu)curri, cursum, кre - бігати туди і сюди, роз'їжджати discus, i m - (кругле) блюдо discutio, cussi, cussum, кre - руйнувати, розсіювати, спростовувати disperdo, dпdi, dпtum, кre - марнувати, знищувати, промотувати dispicio, spexi, spectum, кre - побачити, доглянути, уважно розглядати, розбирати, осягати dispono, posui, posпtum, кre - розташовувати, розподіляти, упорядковувати, включати в плани disposпtus, a, um - послідовний dispungo, punxi, punctum, кre -розмічати, піддавати перевірці dispulatio, onis f - бесіда, суперечка, міркування, обговорення dissensio, onis f - розбіжність, суперечка dissentio, sensi, sensum, ire - не погоджуватися, не узгоджуватися, не збігатися, розходитися в думці, виражати незгоду dissкro, serui, sertum, кre - міркувати dissimпlis, e - несхожий dissimulatio, onis f - утаювання, удавання, лицемірство; зневага образою dissimыlo, avi, atum, are - ховати, приховувати, заховувати dissocio, avi, atum, are - роз'єднувати, відокремлювати, розривати узи; виходити з товариства dissolvo, solvi, solutum, кre - розривати dissuadeo, suasi, suasam, ere - відгово-рювати, переконувати disto, distп ti, -, are - відстояти, відрізнятися, розрізнятися distrвho, traxi, tractum, кre - розривати; розпродавати distribuo, tribui, butum, кre - розподіляти distringo, strinxi, strictum, кre - розтягувати, відволікати, розпорошувати сили (або увагу) diu - довго, надовго diurnus, a, um - денний, діючий удень diuturnus, a, um - тривалий, довгий diversus, a, um - протилежний, противний diverto ( divorto), verti ( vorti), versum (vorsum), кre - розходитися, розривати шлюб, розводитися dives, divпtis - багатий divпdo, visi, visum, кre - поділяти, розділяти divine - божественно divinus, a, um - божественний divisio, onis f - розподіл, розділ divitae, arum f - багатство divortium, ii n - розлучення (за спільним рішенням) divus, a, um - божественний divus, i m - бог dixi - див.: dico do, dedi, datum, dare - давати; робити; надавати; призначати doceo, cui, ctum, ere - учити, навчати, наставляти, пояснювати, викладати doctrina, ae f - навчання, наука doctus, a, um - учений, той, що знає, досвідчений doleo, ui, (iturus), ere - хворіти, відчувати біль, страждати, горювати dolor, oris m - біль, страждання, скорбота dolosus, a, um - хитрий, лукавий, підступний dolus, i m - намір, хитрість, обман; doli capax - злочинний, зловмисник, здатний до злого наміру domestп cus, a, um - домашній domicilium, ii n - житло, місце проживання Dominп cus, i n — неділя dominium, ii n - власність; володіння, влада, панування domпnus, i m - хазяїн, власник, пан; Domп nus - Господь domo, mui, mпtum, are - приборкувати, упокорювати, одомашнювати, приручати domus, us (i) f - будинок donatio, onis f - дарування donec - поки, поки не dono, avi, atum, are - дарувати, обдаровувати (чимось) donum, i n - дарунок dormito, avi, atum, are - спати dorsum, i n - спина, хребет dos, dotis f - придане; dotem dicкre -призначати придане dotalis, e - те, що стосується посагу, що входить у придане dubie - сумнівно dubitatio, onis f - сумнів dubпto, avi, atum, are - сумніватися dubium, ii n - сумнів dubius, a, um - сумнівний, що викликає сумнів; що викликає побоювання; небезпечний ducenti - двісті duco, duci, ductum, кre - вести; uxorem ducкre - женитися, брати в дружини dulcedo, пnis f - насолода, принадність dulcis, e - солодкий, приємний dum - поки, поки не dummфdo - якщо тільки dumtaxat - тільки, саме, конкретно, принаймні, хоча б duo, ae, o - два duod кcim - дванадцять duodecпmus, a, um - дванадцятий duodeviginti - вісімнадцять duplex, пcis - подвійний, двоякий duritia, ae f - твердість, невразливість durus, a, um - жорстокий, тяжкий, суворий, важкий duumvir, i m - дуумвір duumviratus, us m - дуумвірат (звання або гідність дуумвіра) dux, ducis m — вождь, правитель, полководець E e [ex] (з abl.) - з, на підставі, по, від ea - див.: is eam - див.: eo eblandior, itus sum, iri - досягати лестощами; зваблювати, виманювати ласкою ebriиtas, atis f - сп'яніння ebriosus, a, um - питущий, що випиває, схильний до пияцтва ebrius, a, um - п'яний ecce - от, і от ecclesia, ae f - збори, громада, церква edico, dixi, dictum, иre - видавати накази, розпоряджатися edictum, i n - едикт; edictum perpetuum - едикт на весь термін, або постійний; едикт (видавався претором при вступі на посаду і містив програму його службової діяльності) edo, dп di, dп tum, иre - видавати, повідомляти, демонструвати edo, edi, esum (essum), edиre (esse) -їсти educatio, onis f - виховання educo, duxi, ductum, иre - виводити effectium - вищою мірою, занадто, надто effectus, us m - виконання, дія, здійснення, реалізація; ефект, результат efficio, feci, fectum, иre - робити, установлювати, виготовляти; здійснювати, виконувати effigies, ei f - образ, зображення effractor, oris m - зломщик effractura, ae f - злом, крадіжка зі зломом effringo, fregi, fractum, иre - виламувати, зламувати effugio, fugi, fugiturus, иre - уникати effundo (ecfundo), effundi, fusum, иre - проливати, обрушувати egens, entis - бідний, незаможний egeo, ui, -, ere - бідувати, бути позбавленим egestas, atis f - нестаток, убогість, бідність, невистачання засобів egi - див.: ago ego - я egredior, gressus sum, grиdi - висуватися, виходити за межі, виступати, перевершувати egregie - дуже, надзвичайно egui - див.: egeo ei, eus - див.: is eidem, eiusdem - див.: idem eiusmcdi - у цьому роді; точно так само electus, a, um - див.: elпgo eleganter - добірно, вишукано; дотепно elпgo, legi, lectum, иre - обирати, вибирати, робити обранцем eloquenter - красномовно eloquentia, ae f - красномовство elugeo, luxi, -, ere - носити жалобу; не плакати більше emancipatio, onis f - еманципація (вихід з-під влади батька сімейства) emancп po, avi, atum, are - звільняти з-під батьківської опіки, еманципувати emaneo, mansi, mansum, ere - залишатися осторонь, віддалятися, не повернутися emansor, oris m - солдат, що залишив свій підрозділ (з наміром повернутися) embamma, ae f - оцтова підлива emendo, avi, atum, are - виправляти, лікувати emerпtum, i n - солдатська пенсія за вислугу років emitto, misi, missum, иre - посилати, висилати, випускати; викидати emo, emi, emptum, emиre - купувати emptio, onis f - купівля, покупка emptor, oris m - покупець enascor, natus sum, nasci - виростати, виникати enim - адже, тому що, дійсно enimvиro - адже, справді enitor, nisus (nixus) sum, niti - вибиратися, добиратися; родити enumиro, avi, atum, are - перелічувати enuntio, avi, atum, are - сповіщати, відкривати, робити спільним надбанням eo, ii (ivi), itum, ire - йти ephippium, ii n - попона, чепрак, сідло epistыla (epistcla), ae f - лист epitonion, ii n - кран (труби) equa, ae f - кобила eques, пtis m - вершник equпdem - дійсно, справді equus, i m - кінь erado, rasi, rasum, иre - відскрібати, зіскрібати, стирати, знищувати eram, ero - див.: sum ercisco - див.: hercisco ereptorius, a, um - що підлягає вилученню ergo - так, отже, значить eris, erit - див.: sum erodo, rosi, rosum, иre - згризати erro, avi, atum, are - помилятися error, oris m - відхилення від правильного шляху, промах, помилка, омана; error nomпnis - помилка (неточність) у назві erubesco, rubui, -, кre - червоніти, соромитися erumpo, rupi, ruptum, кre - вириватися eruo, rui, rutum, кre - викопувати, відшукувати, з'ясовувати et - і etкnim - тому що, адже ethnпcus, i m - поганин, язичник etiam - також, навіть etiamnunc - навіть і тепер, усе ще; ще etiamsi - навіть якщо, хоча б і etsi - навіть якщо, хоча, дарма що evado, vasi, vasum, кre - вислизати, утекти, уникнути, врятуватися evenio, veni, ventum, ire - відбуватися, траплятися eventualis, e - привхідний; випадковий eventus, us m - результат everto, verti, versum, кre - перекидати, перевертати, скидати evпdens, entis - помітний, очевидний evidenter - очевидно, явно evito, avi, atum, are - уникати evфco, avi, atum, are - викликати, запрошувати evolvo, volvi (volui), volutum, кre - розвертати ex = e exactus, a, um - див.: exпgo; належний exaequo, avi, atum, are - рівняти, зрівнювати з чим-небудь examпno, avi, atum, are - зважувати, випробувати exanпmo, avi, atum, are - позбавляти життя, умертвляти exauctoro, avi, atum, are - звільняти з військової служби exaudio,ivi (ii), itum, ire - розчути excandesco, dui, -, кre - розпікатися гнівом, гніватися, дратуватися excedo, cessi, cessum, кre - піти, виїхати, залишити; перевершувати, переступити excelsus,a, um - високий, видатний, високопоставлений excellens, entis - високий; чудовий exceptio, onis f - виняток, заперечення, ексцепція: процесуальне застереження, за допомогою якого відповідач домагається визнання вимог позивача неправомірними або підтвердження свого права не відповідати за якимось зобов'язанням excerto, cerpsi, cerptum, кre - вибирати excerptum, i n - уривок excпdo, cпdi, -, кre - упустити excio,ivi (ii), itum, ire - збуджувати, залучати excipio, cepi, ceptum, кre - виймати, виключати excubatio, onis f- несення варти, стояння на сторожі; охорона excubiae, arum f - охорона excusatio, onis f - вибачення, виправдання excuso, avi, atum, are - вибачати, звільняти excutio, cussi, cussum, кre - обтрушувати, відкидати; перебирати, досліджувати, розбирати exegi - див.: exпgo exemplar, aris n - зразок exemplum, i n - зразок, приклад, прецедент, застереження, показове покарання exeo, ii (пvi), пtum, ire - виходити; закінчуватися, висихати exerceo, cui, cпtum, ere - рухати, надавати руху; не давати спокою, вправ-ляти; віддаватися (чомусь); упокорювати, стримувати, приборкувати; робити; снувати, вести (слідство) exercпto, avi, atum, are - вправляти, навчати, займати exercпtor, oris m - власник exercпtus, us m - військо exheredo, avi, atum, are - позбавляти спадщини, виключати з числа спадкоємців exhibeo, bui, bпtum, ere - показувати, демонструвати, виявляти; доставляти до суду, пред'являти в суді exhibitio, onis f - показ, демонстрація, пред'явлення в суді exhortatio, onis f - заохочення exпgo, egi, actum, кre - вимагати, стягувати; виганяти; проводити; установлювати, робити; приймати; exacta diligentia - належна увага exiguus, a, um - малий, незначний exilium, ii n - вигнання eximius, a, um - винятковий, здатний, відмінний exпmo, emi, emptum, иre - видаляти, усувати existimatio, onis f - оцінка, репутація; судження, думка existimator, oris m - суддя, знавець, цінитель existпmo, avi, atum, are - думати, вважати, гадати, судити, розцінювати existo - див.: exsisto excdus, i f - результат exoletus, a, um - що вийшов із уживання; розпусний exorcizo, -, -, are - виганяти духів (бісів, демонів) expedio, ivi (ii), itum, ire - розплутувати, допомагати, налагоджувати; expиdit - корисно, вигідно, добре expello, puli, pulsum, иre - гнати, виганяти expendo, pendi, pensum, иre - зважувати; виплачувати; обговорювати expensa, ae f - витрата experientia, ae f - досвід, досвідченість experimentum, i n - досвід, практика expergistor, perrectus sum, pergisci -просипатися, пробуджуватися, піднестися духом experior, pertus sum, iri - пробувати, досліджувати, з'ясовувати, домагатися, позивати expilator, oris m - грабіжник, розкрадач expleo, evi, etum, ere - наповняти, займати, доповнювати; досягати explesset = explevisset (3 особа .sing. plusquamperf. coniunc. до expleo) explпco, avi, atum, are - розгортати, пояснювати, здійснювати exploratio, onis f - розвідка exploro, avi, atum, are - досліджувати, вивчати expono, posui, posпtum, иre - викладати; виставляти напоказ, підкинути expressim - явно, із усією очевидністю expressus, a, um - див.: exprпmo exprпmo, pressi, pressum, иre - вичавлювати, видавлювати; виражати, виказувати, обмовляти expugno, avi, atum, are - завойовувати, брати приступом exquiro, quisivi, quisitum, иre - вишукувати, досліджувати exsecutor, oris m - виконавець excilium, ii n - вигнання, місце заслання exsisto (existo), exstп ti (extп ti), -, иre -ставати, виявлятися, виникати, виступати, показуватися, існувати exsolvo, solvi, solutum, иre - звільняти; виплачувати, сплатити, розраховуватися (з ким-небудь) exspectatio, onis f - чекання exspecto, avi, atum, are - чекати, очікувати; припускати exstinguo, stinxi, stinctum, иre - випускати, видавати, припиняти, позбавляти дійсної сили exstп ti - див.: exsisto exsto, -, -, are - видаватися, бути, існувати exsul, exsulis m - засланий, вигнанець exsurgo, surrexi, surrectum, иre - повставати exsuscпto, avi, atum, are - піднімати, будити extendo, tendi, tentum (tensum), иre - поширювати, підносити, направляти externus, a, um - зовнішній; іноземний extinguo (exstinguo), stinxi, stinctum, иre - придушити, знешкодити, угамувати, убити extollo, extuli, -, иre - піднімати extorqueo, torsi, tortum, ere - виривати, вимагати, випитувати extra (з acc.) - поза, крім; extra ordпnem - у порядку екстраординарного судочинства extrвho, traxi, tractum, иre - виймати, витягати, насильно виводити extraneus, a, um - сторонній, чужий; позасімейний extraordinarius, a, um - особливий, надзвичайний extremus, a, um - крайній, кінцевий; надзвичайний extrinsиcus - ззовні; крім того, понад те exuo, ui, utum, иre - виймати, знімати; exuиre se (з abl.) - знімати із себе, викриватися evinco, vici, victum, иre - перемагати, долати F faber, fabri m - майстер, ремісник, художник fabrп ca, ae f - ремесло, майстерність, мистецтво fabrп co, avi, atum, are - робити, ліпити, кувати, споруджувати, формувати fabula, ae f - поголоска, казка, байка facetia, ae f - жарт, дотеп facetus, a, um - тонкий, дотепний, забавний facies, ei f - особа facп le - легко, з легкістю facп lis, e - легкий; доступний facinorosus, a, um - злочинний, що має злочинні схильності facп nus, oris m - діяння, справа, вчинок; publп cum facп nus - суспільний злочин facio, feci, factum, кre - робити, надходити factio, onis f- дія; правомочність; партія factum, i n - дія, справа, вчинок; подія; [actio] in factum - [позов] на випадок (див.: actio) factus, a, um - див.: fio; factus, a, um - оброблений facultas, atis f - можливість; здатність, дарунок; запас, багатство; facultates - майно, засоби facundia, ae f - красномовство facundus, a, um - красномовний, що вміє говорити faenebris (fenebris), e - процентний; pecunia faenebris - гроші, дані в борг під відсотки faeneratrix, tricis f - лихварка faenus (fenus), oris n - бариш, відсоток на позичку, позичковий капітал fallacia, ae f - обман, підступ, плутня fallacпter - ошукувати, обдурювати fallo, fefelli, falsum, кre - вводити в оману, обманювати, збивати зі сліду falsarius, i m - фальсифікатор falso - брехливо, неправдиво falsum, i n - неправда, обман falsus, a, um - помилковий fama, ae f - поголос, репутація fames, is f - голод familia, ae f - родина; майно; familias -архаїчна форма gen. sing. familiaris, e - домашній, сімейний; дружній; res familiaris - стан, маєток, майно familiarоtas, atis f - близькість, споріднення familiarо ter - близько, ґрунтовно famosus, a, um - ганебний, збезчещений; що ганьбить, пасквільний fans, fantis - що сповіщає farreus, a, um - полбяний fastidio, ivi (ii), itum, ire - випробувати відразу, із презирством відкидати; бути незадоволеним, вередувати fastus, a, um - судовий, відкритий для судових засідань fata, orum n = fatum, i n - доля fateor, fasus sum, fateri - визнавати faveo, favi, fautum, ere - сприяти, прагнути favor, oris f - прихильність, доброзичливість favorabо lis, e - що користується положенням, що перебуває у вигідному становищі febris, is f - лихоманка februum, i n — обряд очищення (спокути) feci - див.: facio felicо tas, atis f - щастя felix, felicis - щасливий femоna, ae f - жінка femininus, a, um - жіночий fenкro, avi, atum, are - позичати під відсотки, лихварювати, отримувати користь fenestra, ae f - вікно fere - майже, приблизно, умовно ferens, ferentis - несучий fero, tuli, latum, ferre - нести, вносити; видавати; переносити, терпіти; повідомляти, розповідати ferrum, i n - залізо; зброя, меч ferus, a, um - дикий, грубий, лютий, жорстокий festino, avi, atum, are - квапитися, поспішати fetus, us m - породження, врожай, нащадки, плоди ficte - удавано fideicommito, -, -, кre - заповідати у виді фідеїкомісу fideiubeo, iussi, iussum, ere - виступати як поручитель, ручатися fideiussor, oris m - поручитель, гарант fidelп ter - напевно, надійно, міцно fides, ei f - віра, вірність, вірогідність, сумлінність, репутація, довіра; bona fides - добропорядність; fidem dicиre -доручатися; fidem habere - довіряти fiducia, ae f - надійність, упевненість, впевненість у собі fiиri - див.: fio figura, ae f - зовнішність, фігура, вид figuro, avi, atum, are - утворювати, формувати; діяти, зображувати filia, ae f - дочка lilicla, ae f - дочка, доня filius, ii m - син finalis, e - граничний, кінцевий; цільовий fingo, finxi, fictum, иre - доторкатися, гладити; уявляти, видумувати, вигадувати; зображувати finio, ivi (ii), itum, ire - кінчати, завершувати; визначати finis, is m - кінець, межа, рамка, завершення finitus, a, um - див.: finio fio, factum sum, fiиri - робитися, ставати, виникати, відбуватися firmo, avi, atum, are - затверджувати, зміцнювати, закріплювати firmus, a, um - міцний, твердий, надійний, вірний, що має дійсну силу fiscalis, e - фіскальний, казначейський, пов'язаний з інтересами скарбниці fistula, ae f - труба, свищ flamen, пnis m - фламін, жрець fleo, flevi, fletum, ere - плакати fletus, us m - плач flexus, us m - вигин, поворот floreo, ui, -, ere - цвісти flos, floris m - квітка, цвіт, цвітіння flumen, пnis n - ріка, потік fluo, fluxi, fluctum, иre - текти, литися, протікати, проходити fodio, fodi, fossum, иre - копати, рити, добувати foedus, a, um - ганебний foedus, иris n - угода, договір; заповіт folium, ii n - лист for, fatus sum, fari — сповіщати, пророкувати foras - назовні, зовні fore - inf. fut. від esse forem = essem forensis, e - суспільний; судовий; ринковий I foris - поза будинком II foris, is f - двері, ворота forma, ae f - форма, норма, правило, зовнішність, вид, образ; forma publпca - державне карбування formalis, e - формальний, складений за формою formido, пnis f - страх, жах formo, avi, atum, are - додавати форму, утворювати, формувати formosus, a, um - стрункий, красивий formula, ae f - формула (розпорядження, що направляється посадовою особою; формула містила вказівку на обставини й умови, за яких суддя міг винести те або інше рішення) fors, forte f (зустрічаються тільки форми nom. чи abl. sing.) - випадок forsп tan = fortassis fortasse - можливо, може бути fortassis (forsitan) - мабуть, може бути forte - випадково, можливо, мабуть fortis, e - міцний, твердий, могутній, мужній fortпter - міцно, сильно, мужньо, завзято fortuпto - випадково fortuпtus, a, um - випадковий fortuna, ae f - доля, удача fortunae, arum f - майно, стан forum, i n - форум, ринкова площа; суд fossatum, i n - рів foveo, fovi, fotum, ere - гріти, зберігати, сприяти, підтримувати fragпlis, e - тендітний, ламкий; хибкий, неміцний frango, fregi, fractum, иre - ламати, руйнувати, розбивати, трощити frater, fratris m - брат fraudo, avi, atum, are - обманювати fraudulosus, a, um - облудний, шахрайський fraus, fraudis f - обман, неправда; in fraudem - для обману, в обхід fremo, ui, (пtum), иre - шуміти frenum, i n - вуздечка, віжки; кермо frequens, entis - частий, звичайний, багатолюдний, пожвавлений; що не припиняється, постійний; широко численний frequenter - часто, багаторазово frequentia, ae f- численність, юрба; супровід, присутність, невідступне слідування frequento, avi, atum, are - відвідувати, бути в багатолюдних місцях frons, frondis f - листя, зелень frons, frontis f - чоло, особа, зовнішність; fronte - з видом fructuarius, ii m - фруктуарій (той, хто має право узуфрукта) fructuosus, a, um - плодоносний, прибутковий fructus, us m - плід, дохід, добуток, приріст; право користування чужою річчю; usus fructus - узуфрукт (стійке поняття, що позначає речове право на особисте користування чужою річчю і її природним приростом за умови збереження її в незмінному вигляді) frumentum, i n - хліб (зерно) fruor, fruпtus (fructus) sum, frui - витягати доходи, споживати, експлуатувати frustra - дарма, даремно, безуспішно, помилково fuco, avi, atum, are - фарбувати, офарблювати fuere = fuerunt (3 особа plur. perf. до sum, fui, - , esse) fuga, ae f - втеча fugio, fugi, fugiturus, кre - бігти, тікати, уникати; vinum fugiens - вино, що заграло fugitivus, a, um - швидкий fui - див.: sum fulcrum, i n - ніжка (ліжка) fullo, onis m - сукнороб functio, onis f - виконання, здійснення, обов'язок, функція; замінність по вартості fundamentum, i n - основа, заснування, фундамент fundus, i m - земля, ділянка; дно fungor, functus sum, fungi - здійснювати, виконувати; fungi suae parti -здійснювати обране покликання, йти своїм шляхом; fungi (alпqua re) -обіймати (яку-небудь посаду) funus, кris n - похорон, поховання fur, furis m - злодій furax, acis - схильний до злодійства, злодійкуватий furca, ae f - вила; вилоподібний хрест (знаряддя катування і страти) furiosus, a, um - божевільний, душевнохворий furo, -, -, кre - божеволіти, біснуватися; казитися furor, atus sum, ari - красти furor, oris m - божевілля, душевна хвороба; гнів, лють furtim - нишком, тайкома furtivus, a, um - крадений furtum, i n - крадіжка, украдене; furtum conceptum - крадіжка, засвідчена виявленням захованих речей; furtum oblatum - крадіжка, засвідчена виявленням підкинутих речей; furtum manifestum - крадіжка з речовим доказом furvus, a, um - похмурий, зовсім чорний fustis, is m - ціпок, кийок futurus, a, um - майбутній; див.: sum G gallus, i m - півень garrulпtas, atis f - балаканина gaudeo, gavisus sum, gaudere - радіти gaudium, ii n - радість, веселощі gaza, ae f — скарбниця gehenna, ae f - геєна gemma, ae f - гема, самоцвіт gener, кri m - зять generalis, e - спільний, загальний; родовий generalпter - узагалі, узагальнено generatio, onis f - покоління, коліно genкro, avi, atum, are - породжувати, продовжувати рід, робити generosus, a, um - шляхетний, знатний, родовитий gens, gentis f - рід, плем'я, громада, народ gentпlis, is m - родич, рідний genu, us m - коліно genus, кris n - рід, категорія; походження, нащадки geometra, ae m - землемір, геометр, математик germanus, a, um - рідний, близький; щирий, дійсний gerro, gessi, gestum, ere - нести, вести, носити, робити, відати, розпоряджатися, діяти gestus, a, um - див.: gero gigas, gigantis m - гігант, велетень gigno, genui, genпtum, ere - народжувати gladiatorius, a, um - гладіаторський gladius, ii m - меч gleba, ae f - скиба землі gloria, ae f - слава gloriosus, a, um - славний, покритий славою gracпlis, e - тонкий, витончений gracilпtas, atis f - тонкість, крихкість, тендітна комплекція gradus, us m - ступінь, чин, звання Graece - по-грецьки Graecus, i m - грек grammatпcus, i m - граматик, філолог I gratia (з gen. ) - заради, через, для II gratia, ae f - привабливість, при- хильність, дружній зв'язок gratuпtus, a, um - даровий, безоплатний; безпричинний gratulatio, onis f - поздоровлення, урочиста подяка, вітання gratus, a, um - милий, люб'язний, бажаний gratutor, atus sum, ari - поздоровляти, вітати gravis, e - важкий, вагомий, шановний, гідний; стійкий, серйозний, непохитний gravпtas, atis f - солідність, вага в суспільстві, значущість gravпter - важко gregatim - чередою, отарою, юрбою grex, gregis m - череда, юрба gula, ae f - горло, глотка gustus, us m - проба, дегустація, випробування на смак gutta, ae f - крапля gyrus, i m - коло H habeo, habui, habпtum, habere - мати, володіти; знати, вважати; містити; у passivum - вважатися habпlis, e - зручний, легкий habilпter - зручно, легко habitatio, onis f - мешкання (право проживання в будинку або його частині) habitator, oris m - мешканець, житель (особа, якій заповідач передали право жити в будинку, власником якого є спадкоємець habпto, avi, atum, are - жити, мешкати habпtus, us m - вид, вигляд, зовнішність; стан haereo, haesi, haesum, ere - зависнути, висіти, коливатися, вагатися Hannibal, alis m - Ганнібал harena, ae f - пісок hariclus, i m - віщун, провісник, ворожбит haruspex, пcis m - провісник за нутрощами тварин, ворожбит haud - не, не цілком, зовсім не haustus, us m - черпання herba, ae f - трава hercisco (hercisco), -, herctum (erctuum), ere - поділяти спадщину hercule (me hercule) - клянуся Гераклом Hercules, is m — Геракл hereditarius, a, um - спадкоємний, що міститься в спадщині heredпtas, atis f - спадщина heres, heredis m (f) - спадкоємець hermaphroditus, i m - гермафродит I hic - тут II hic, haec, hoc - цей, то, він hiems, hiemis f - зима hilarпtas, atis f - веселощі, радість hinc - звідси hodie - сьогодні, зараз hodiernus, a, um - сьогоднішній, нинішній Homerus, i m - Гомер homicida, ae m - убивця homicidium, ii n - убивство homo, пnis m - людина honestas, atis f - повага, честь, пошана, чеснота, пристойність, чесність honeste - чесно, пристойно honestus, a, um - чесний honor, oris m - честь, почесть, пошана, почесна посада; заслуги; нагородження, винагорода; honorem sustinere -обіймати посаду honorarium, ii n - (добровільна) винагорода за послуги honorarius, a, um - почесний honoro, avi, atum, are - шанувати, вшановувати hora, ae f - година horreum, i n - комора, житниця, склад hortor, atus sum, ari - підбадьорювати, спонукувати hortus, i m - сад, гай hospes, pпtis m (f) - гість, чужинець hospitium, ii n - гостинність, привітний прийом, знаки гостинності hostis, is m - ворог humane - по-людськи, гуманно, м'яко humanпtas, atis f - людяність, гуманність, людинолюбство humanus, a, um - людський, людяний humilio, avi, atum, are - применшувати, принижувати humпlis, e - низький, смиренний, покірний; незнатний, простого роду humo, avi, atum, are - віддавати землі, робити похоронний обряд humus, i f- земля, ґрунт hypotheca, ae f - іпотека, застава (установлена простим договором, без передачі володіння) I iaceo, cui, (cпtum), ere - лежати iacio, ieci, iactum, кre - кидати; насипати; класти, закладати, зводити, будувати iactatio, onis f- метання; бунтівливість; занепокоєння iacto, avi, atum, are - кидати, метати; хвалитися, хизуватися, виставляти напоказ iactus, us m - метання, кидок, падіння iam - уже ianua, ae f - двері, вхід ibi - там ibidem - там же; у той же час, негайно, разом ico (icio), ici, ictum, кre - ударяти, ранити ictus, us m - удар, забите місце, рана idcirco - через те, заради того, з тієї причини, тому idem, eadem, idem - той самий, він же ideo - тому, з тієї причини; ideo ... quia - тому ... що idoneus, a, um - зручний, придатний iens, euntis - що йде igо tur - отже, у такий спосіб ignarus, a, um (з gen.) - недосвідчений, необізнаний ignavus, a, um - млявий, бездіяльний, сумовитий ignis, is m - вогонь ignominia, ae f- безчестя, позбавлення чесного імені ignominosus, a, um - що супроводжується ганьбою ignorantia, ae f - незнання ignoro, avi, atum, are - не знати, не мати поняття, перебувати в невіданні, бути необізнаним ignosco, novi, notum, кre - вибачати, змінювати ignotus, a, um - невідомий ill co - негайно ж ill- = inl- illacrо mor, atus, ari - розчулитися, дати себе розчулити illaesus (inlaesus), a, um - неушкодже- ний illatio, onis f - заподіяння; податок ille, illa, illud - цей, той, він illic - там, у цьому разі illicо tus, a, um - недозволений imaginarius, a, um - уявлений, фіктивний, символічний imagп nor, atus sum, ari - уявляти, уявляти собі imago, пnis f - образ, зображення imb- = inb- imbecillпtas, atis f - слабкість imbecillus (inbecillus), a, um - слабкий, вразливий imпtor, atus sum, ari - наслідувати imm- = inm- immanis, e - величезний, дивовижний, неприборканий immanпtas, tatis f - величезність, непомірність; дикість immensus, a, um - невимірний, безмірний, величезний immerпto - незаслужено, дарма, даремно immineo (inmineo), -, -, ere - видаватися, підніматися, гнатися, домагатися immisceo, miscui, mixtum (mistum), ere - змішувати, домішувати; immiscere se (з dat.) - втручатися immitto, misi, missum, кre - відпускати, просмикувати, вбудовувати, пускати immixtus, a, um - див.: immiscere immo - анітрішки, навпроти; звичайно ж; більш того immцror, atus sum, ari - затримуватися immobп lis, e - нерухомий immortalis, e - безсмертний immortalп tas, atis f - безсмертя imp- = inp- impar, impвris - нерівний, незгідний, невідповідний impatientia, ae f - нетерпіння; нетерпимість, неможливість (нездатність) терпіти impedimentum, i n - перешкода impedio, ivi (ii), itum, ire - заважати, перешкоджати impendium, ii n - витрата impendo, pendi, pensum, кre - тратити, витрачати impensa, ae f - витрата imperative - в обов'язковому порядку, імперативно, у вигляді наказу imperator, oris m - воєначальник, головнокомандувач, полководець; імператор, принцепс imperfectus, a, um - недоконаний, недосконалий imperitia, ae f - недосвідченість imperium, ii n - імперій (вища цивільна і військова влада) impкro, avi, atum, are - правити, панувати, віддавати наказ, нав'язувати свою волю impertio, ivi (ii), itum, ire - приділяти, робити, надавати impetro, avi, atum are - домагатися, одержати, досягти impetus, us m - напад, натиск, напір, тиск, атака impius, a, um - нечестивий impleo, evi, etum, ere - наповняти, поповнювати imploro, avi, atum, are - просити, благати, просити слізно impono, posui, posп tum, ere - вкладати, класти, поміщати; давати; зводити imposп tus, a, um - див.: impono impossibп lis, e - неможливий, нездійсненний impostor, oris m - ошуканець impostura, ae f - обман impostus = imposп tus impфtens (inpфtens), entis - що не вміє справитися із собою, не владний над собою; неспроможний imprecor, atus sum, ari - бажати; молити imprфbo, avi, atum, are - не схвалювати, відкидати imprфbus, a, um - нечестивий, дурний, несправедливий, неправедний improvisus, a, um - непередбачений; ex improviso - ненавмисно imprudens, entis - нерозумний, що не знає, не відає; недосвідчений; нічого не підозрює imprudenter - нерозумно, нерозважливо, через непередбачливість, не-усвідомлено imprudentia, ae f - нерозсудливість impubes, eris (або impubis, e) - неповнолітній impudпcus (inpudпcus), a, um - безсоромний impugno, avi, atum, are - нападати; критикувати, заперечувати impulsor, oris m - підбурювач impune - безкарно, безперешкодно impunпtas, atis f - безкарність impunitus, a, um - безкарний impurus, a, um - нечистий, брудний, низький impыto, avi, atum, are - ставити, звинувачувати, приписувати in (з acc. або abl.) - у, на, стосовно, із приводу, у числі inanis, e - порожній, марний, даремний inb- = imb- incalesco, calui, -, ere - розпалюватися; узяти гору incanto, avi, atum, are - пекти; ворожити, заговорювати incendiarius, ii m - палій incendium, ii n - пожежа incendo, cendi, censum, ere - запалювати, розпікати, дратувати incertus, a, um - невизначений, неконкретний, невідомий, не позначений точно; що сумнівається, невпевнений incestum, a, um - гріховний, зв'язаний із кровозмішанням inchoatus, a, um - незакінчений, незавершений inchoo, avi, atum, are (з асе.) - почина-ти(ся), приступати incп do, cп di, -, кre - падати, потрапляти; траплятися, відбуватися incipio, cepi, ceptum, кre - наставати, починати, починатися incпto, avi, atum, are - спонукувати inclamo, avi, atum, are - голосно кликати, закликати; проголошувати includo, clusi, clusum, кre - замикати, укладати; завершити inclusus, a, um - включений incognпtus, a, um - незрозумілий, непояснений incela, ae m - житель, мешканець incolыmis, e — непошкоджений, цілий incommфdum, i n - незручність, неприємність incorporalis, e - безтілесний, нематеріальний incrкpo, pui (avi), пtum(atum), are - зашуміти, виявитися inculpatus, a, um - бездоганний incumbo, cubui, cubпtum, кre (з dat.) -лягати, покладатися incurro, (cu)curri, cursum, кre - кидатися; зіштовхуватися, збігатися, входити, вторгатися; співвідноситися incursus, us m - напад incurvo, avi, atum, are - згинати, придушувати, надломити inde - звідси, відтіля indemnпtas, atis f - відшкодування збитків indicium, ii n - показання, свідчення, повідомлення, виявлення, вираження indпco, avi, atum, are - заявити, повідомити, показувати, оцінювати indictio, onis f - проголошення, обкладання, вирок, присудження indigeo, gui, -, ere - не мати, бути позбавленим indigne - ганебно, огидно indignus, a, um (з abl.) - невартий, що не заслуговує indivisus, a, um - нероздільний, неподільний indubitatus, a, um - безсумнівний, що не підлягає сумніву induco, duxi, ductum, кre - уводити, наводити; спричиняти, допускати, викликати; скасовувати indulgeo, dulsi, dultum, ere - бути поблажливим, давати волю, сприяти induo, dui, dutum, кre - надягати industria, ae f - ретельність, працьовитість indutiae, arum f (pl.) - перемир'я indutorius, a, um - призначений для надягання inedia, ae f — голод, піст ineo, ii (ivi), пtum, ire - входити, починати, обмірковувати inepta, orum - нісенітниці ineptus, a, um - безглуздий iners, inertis - недотепний, бездарний inertia, ae f - бездіяльність, лінь; нездатність, бездарність inest - див.: insum infamia, ae f - ганьба, безчестя infamis, e - що має дурну репутацію, збезчещений (infamia), позбавлений доброго імені I infans, antis - німий II infans, fantis m (f) - дитина, дитя infantia, ae f - німота, безмовність; дитинство infectus, a, um - незроблений, невиконаний, недосконалий; неопрацьований infкri, orum m (pl.) - мешканці підземного царства (пекла); померлі inferior, inferius - нижній; нижчий infкro, intыli, illatum, ferre - вносити, приносити; влаштовувати, заподіювати; додавати, застосовувати infigo, fixi, fixum, кre - встромляти, убивати, упроваджувати, укореняти, запам'ятовувати infпmus, a, um - нижчий infinite - нескінченно, до нескінченності infinitus, a, um - нескінченний; in infinito - до нескінченності, нескінченно infirmпtas, atis f - слабість, безпорадність, боязкість, малодушність; нестійкість; infirmпtas consilii - нерозумність infirmo, avi, atum, are - скасовувати, позбавляти сили infligo, flixi, flictum, кre - ударяти, накладати, наносити, покривати infra (прийм. з асе.) - під, нижче, слабкіше ingeniosus, a, um - здібний, обдарований ingenium, ii n - дарунок, здібності, талант; природна якість, уроджена властивість; розум ingenuпtas, atis f - шляхетність, прямодушність; звання вільного громадянина ingenuus, a, um - вільно народжений ingero, gessi, gestum, ere - вносити, вкладати; нав'язувати ingredior, ingressus sum, ingredi - входити, вступати; portam ingredi -вступати у ворота ingressus, a, um - див.: ingredior; in ingressu - на початку inhoneste - нечесно, негідно, непристойно inhumanus, a, um - нелюдський inicio (iniicio), ieci, iectum, ere - вкидати, накидати; вселяти inimicitia, ae f (inimicitiae, arum f) (pl.) - ворожнеча, ворожість, неприязнь, неприязні відносини inimicus, i m - ворог iniunctus, a, um - незв'язаний, здійснюваний порізно, несполучений inferior, inferius - нижчий inferus, a, um - нижній, підземний; мертвий infпmus (imus), a, um - найнижчий; найглибший inique - несправедливо, нечесно iniquп tas, atis f - несправедливість iniquus, a, um - несправедливий, нерівний initium, ii n - початок iniungo, iunxi, iunctum, ere - уставляти, приєднувати, покладати iniuria, ae f - образа, несправедливість; adficere iniuriis - чинити образи, чинити несправедливість iniussu - без наказу iniuste - неправедно, несправедливо, неправомірно iniustitia, ae f - несправедливість iniustus, a, um - неправий, несправедливий inl- = ill- inlaesus (illaesus), a, um - неушкодже- ний, бездоганний inm- = imm- inmфror (immфror), atus sum, ari - затримуватися, зупинятися innocens, centis - нешкідливий, безневинний, чесний innocentia, ae f - нешкідливість, безпека, необразливість; невинність, безвинність, чесність innoxius, a, um - безневинний innumerabпlis, e - незлічимий, незліченний innutrio, ivi, itum, ire - зрощуватися, виховувати inofficiosus, a, um - не виконувати свій обов'язок; inoficiosum testamentum - заповіт, в якому не вказані найближчі родичі спадкодавця inopia, ae f - відсутність засобів, неспроможність, бідність inops, цpis - бідний, незаможний inp- = imp- inplпco (implпco), ui (avi),пtum(atum), are - уплітати, зв'язувати; замішувати inprкcor (= imprкcor), atus sum, ari - посилати моління inpudentia, ae f - безсоромно inpudп eus - див.: impudп eus inquam, inquit - говорити inquieto, avi, atum, are - турбувати, ускладнювати inquietus, a, um - той, що не знає спокою inquilinus, i m - житель, прибулець, квартиронаймач inquп no, avi, atum, are - фарбувати. бруднити, псувати; засмічувати inquiro, sivi, situm, кre - шукати, відшукувати; шукати приводів до обвинувачення; вникати, досліджувати inr- = irr- insania, ae f - божевілля insanio,ivi (ii), itum, ire - бути божевільним, божеволіти insanus, a, um - нездоровий, хворий, божевільний inscius, a, um - такий, що не знає inscribo, scripsi, scriptum, кre - накреслити, написати inscriptio, onis f - запис обвинувачення (те саме, що і libellus inscriptionis) insector, atus sum, ari - переслідувати, нападати, висміювати insequor, secutus sum, sequi — гнатися, переслідувати insideo, sedi, sessum, ere - сидіти, спочивати, коренитися insidiae, arum f (pl.) - засідка, пастка; інтриги; підступ insidior, atus sum, ari (alicni) - перебувати в засідці, підстерігати, готувати підступ, інтригувати insigne, is n - знак, сигнал; ознака; предмет розкоші insignis, e - що кидається в очі, помітний insignп ter - чудово insisto, stп ti, -, кre - ставати, наставати, тіснити, переслідувати insпtus, a, um - властивий insons, sontis - безневинний inspectio, onis f - огляд; розуміння inspicio, spexi, spectum, кre - заглядати, переглядати, дивуватися instabп lis, e - хисткий, непостійний instar - начебто, на зразок instigo, avi, atum, are - підбурювати, спонукати, підштовхувати instituo, tui, tutum, кre - установлювати, призначати institutio, onis f- настанова, напучення, навчання, вказівка, наставляння, призначення; спосіб дії institutum, i n - принцип, звичай, засада insto, stп ti, -, кre (з dat?) - стояти, перебувати в безпосередній близькості; гнатися, переслідувати instrumentum, i n - знаряддя, інвентар; документ instruo, struxi, structum, кre - уводити; зводити, навчати; направляти, наставляти; у passivum - бути доведеним insula, ae f - острів; будинок, що стоїть окремо insum, infui, -, inesse - бути властивим, входити, полягати intкger, gra, grum - неторканий, незмінний, недоторканний, непорушний, що перебуває в первісному вигляді intellectus, us m - відчуття, розуміння intellкgo, lexi (legi), lectum, кre - розуміти, сприймати, думати, брати до уваги intellп go = intellкgo intendo, tendi, tentum, ere - натягати, висувати, наполягати; напружувати intentio, onis f - напруга, зусилля, намір; інтенція (та частина судової форми, у якій викладається вимога) inter (з асе.) - між, серед interea - тим часом interemi - див.: inter! mo intercedo, cessi, cessum, ere - входити, брати участь, мати місце, відбуватися; втручатися, брати на себе зобов'язання; приєднуватися, виникати; виступати у вигляді засобу, бути предметом, бути в центрі уваги intercessio, onis f - інтерцесія (взяття на себе третьою особою зобов'язань боржника перед кредитором і ролі його нового кредитора) interc! do, c! di, ere - гинути, пропадати intercipio, cepi, ceptum, ere - захоплювати, привласнювати interdico, dixi, dictum, ere - забороняти, відмовляти interdictum, i n - інтердикт (наказ судового магістрату, що вирішує якнайшвидше певну суперечку на прохання однієї зі сторін) interdum - іноді, часом, зрідка; тим часом, у той час intereo, ii (ivi), !tum, ire - гинути, іти, зникати, пропадати, застарівати; порушувати interest — 3 особа sing. praes. від intersum interfector, oris m - убивця interficio, feci, fectum, ere- убивати, знищувати interfui - див.: intersum interim - тим часом, однак, іноді inter! mo, emi, emptum, ere - віднімати, позбавляти; убивати iterior, interius - розташований ближче до середини, більш глибокий intermitto, misi, missum, ere — ставити між, перетинати, переривати, припиняти interpellator, oris m - той, хто розбудовує interpono, posui, pos!tum, ere - ставити, уводити, висувати interpres, etis m (f) - тлумач (тлумачка), інтерпретатор, улаштовувач, перекладач interpretatio, onis f - тлумачення, інтерпретація; interpretatio libertatis - вирішення питання про статус волі interprкtor, atus sum, ari - тлумачити, пояснювати, вирішувати, приймати рішення; розуміти, вважати interpunctio, onis f - розміщення крапок між словами (крапками вказувався поділ слів) interrogatio, onis f - питання interrogator, oris m - запитувач, позивач interrogatorius, a, um - питальний; заснований на матеріалах допиту interrцgo, avi, atum, are - запитувати, допитувати interrumpo, rupi, ruptum, кre - порушувати, руйнувати, переривати interruptio, onis f - переривання, припинення intersum, interfui, -, interesse - перебувати серед, брати участь, мати значення, вирізнятися intervallum, i n - проміжок, відстань intervenio, veni, ventum, ire - приходити, вступати, втручатися, брати участь, брати на себе; мати місце interventus, us m - прихід, втручання, уклинювання intestatus, a, um - той, хто не залишив заповіту (без заповіту); ab intestato -без заповіту intпmus, a, um - найглибший intolerabпlis, e - нестерпний intra (з acc.) - усередині, у межах intro, avi, atum, are - входити, вступати introduco, duxi, ductum, кre - уводити introeo, ii (ivi), пtum, ire - входити, вступати intueor, tuпtus sum, tueri - пильно вдивлятися, мати на увазі, враховувати, брати до уваги intыli - див.: infкro inultus, a, um - той, за кого не помсти-лися inusitatus, a, um - незвичайний, небувалий inutпlis, e - марний, безрезультатний, негідний, нездатний inutili ter - даремно, дарма, безрезультатно invenio, veni, ventum, ire - знаходити, винаходити inventus, a, um - див.: invenio inverecundus, a, um - безсоромний, нескромний inveteratus, a, um - укорінений, що закріпився invetero, avi, atum, are - робити старим, укореняти, прищеплювати invi cem - взаємно, один з одним; з другого боку, у свою чергу invictus, a, um - непереможний invidia, ae f- заздрість, ненависть invidiosus, a, um - заздрий, що ненавидить; ненависний invisus, a, um - ненависний invito, avi, atum, are - запрошувати, залучати, заохочувати, збуджувати invitus, a, um - небажаючий, що не виявляє волі iocus, i m - жарт, гострота; per iocum -у жарт Iovis, Iovi - див.: Iuppi ter ipse, ipsa, ipsum - сам ira, ae f - гнів iracudia, ae f - запальність, лють, гнів, вибух гніву irascor, irasci - гніватися, злитися, дратуватися iratus, a, um - гнівний, що перебуває в гніві ire - див.: eo irr- = inr- irrepo (inrepo), repsi, reptum, ere - украдатися, проникати irrisor, oris m - насмішник I irrito, avi, atum, are - дратувати, підбурювати; нацьковувати II irrito, -, -, are - робити недійсним irri tus, a, um - недійсний, марний, да- ремний irrogo, avi, atum, are - завдавати, заподіювати, присуджувати, викликати irrumpo, rupi, ruptum, ere - уламуватися, уриватися, проникати is = eis is, ea, id - цей, той, він iste, ista, istud - цей, той, він ita - так, у такий спосіб Italia, ae f - Італія Italо cus, a, um - італійський itвque - отже, у такий спосіб item - також, а також iter, itinкris n - шлях, прохід, право проходу iterato - повторно itкrum - назад, знову ito, -, -, are - ходити iubeo, iussi, iussum, ere - наказувати, веліти incundus, a, um - приємний iudex, iudпcis m - суддя iudicasse = iudicavisse (inf. perf. до iudico) iudicialis, e - судовий iudicium, ii n - суд, судове засідання; судове рішення, вирок; iudicium dare надавати позовний захист; iudicium directum - див.: actio iudп co, avi, atum, are - судити, бути суддею, засуджувати; у passivum -програвати справу; res iudicata -вирішена справа, справа, по якої винесене рішення iumentum, i n - запряжний кінь, в'ючна тварина iungo, iunxi, iunctum, кre - з'єднувати, зв'язувати, сполучати iunior, ius - молодший Iuppпter, Iovis m - Юпітер (non) iuria - «(не)право» (штучно створене слово, покликане показати етимологію слова «iniuria» iurisdictio, onis f - юрисдикція (судова влада вищих посадових осіб) iuro, avi, atum, are - клястися, присягати ius, iuris n - право; in iure - у претора; iuris studiosus - юрист-практик; iuris consultus - юрист; ius dicкre - творити суд, встановлювати право, судити; ius reddкre - судити, творити суд, вершити правосуддя; ius honorarium почесне (посадове або спеціальне преторське) право, що міститься в едиктах судових магістратів: преторів, намісників провінцій, куруль-них едилів iusiurandum (ius iurandum) - клятва, присяга iussum, i n - наказ, веління, постанова iussus, a, um - див.: iubeo iussus, us m - наказ, веління iustitia, ae f— справедливість, правосуддя iustus, a, um — справедливий, законний, правильний, праведний iuvenis, is m — юнак iuventus, utis f — молодість, юність iuxta (з acc.) — біля, у K Kalendae, arum f — календи (перший день кожного місяця у римлян) L L — quinquaginta (п'ятдесят); L. = Lucius — Луцій labes, is f — обвал labor, lapsus sum, labi — сковзати, падати labor, oris m — праця laboriosus, a, um — працьовитий laboro, avi, atum, are — трудитися; піклуватися; готувати; мати ускладнення lac, lactis n — молоко lacesso,ivi (ii), itum, ere — дражнити, турбувати, нападати, піддавати, докучати, кидати виклик, дратувати lacrl ma, ae f — сльоза laedo, laesi, laesum, ere — шкодити, робити шкоду, ображати, псувати laesus, a, um — див.: laedo laetor, atus sum, ari — веселитися, радіти laetus, a, um — радісний, веселий, квітучий lamentor, atus sum, ari — ремствувати, гірко скаржитися lana, ae f — вовна laneus, a, um — зроблений з вовни, вовняний lanx, lancis f — чашка, миска lapl do, avi, atum, are — закидати камінням, бити каменями lapillus, i m — дорогоцінний камінь lapis, Ї dis m — камінь lapsus, us m — падіння, помилка large (largl ter) — щедро largus, a, um — широкий, щедрий late — широко lateo, ui, -, ere — ховатися Latine - латинською Latinus, a, um - латинський latпto, avi, -, are - ховатися, укриватися latitudo, пnis f - ширина Latium, ii n - Лацій (інакше кажучи -Рим, римська держава) lator, oris m - що приносить, що вносить; legis lator - автор законопроекту latro, onis m - розбійник latus, a, um - див.: fero latus, a, um - широкий, великий latus, lateris n - бік; легені laudo, avi, atum, are - хвалити, прославляти laus, laudis f - слава, похвала; laus est - похвально lautus, a, um - пристойний, порядний laxe - широко, не соромлячись, вільно Lacedaemonius, i m - спартанець Laconп ca, ae f - Лаконіка lectio, onis f - читання; урок lectus, i m - ліжко, ложе legatarius, ii m - легатарій (той, що отримує відмову, тобто особа, якій заповідач через доручення спадкоємцю збирається виплатити певну суму або передати певну річ) legatio, onis f - посольство legatum, i n - легат, заповідальне відмовлення legatus, i m - легат (помічник намісника провінції чи головнокомандуючого) legio, onis f - легіон (римське або військове з'єднання, яке в різні епохи включає від З ООО до б ООО солдатів піхоти і ЗОО вершників) legislator, oris m - законодавець legitпme - за законом, законно legitпmus, a, um - законний, встановлений у законі lego, avi, atum, are - доручати, заповідати, відмовляти (за заповітом) lego, lexi, lectum, ere - читати; вибирати, обирати lena, ae f - звідниця lenпtas, atis f - лагідність, спокій lenocinium, ii n - звідництво leo, onis m - лев leoninus, a, um - левиний lepus, lepцris m — заєць lкvis, e - легкий, легковажний, непостійний, примхливий; незначний; розпусний levп tas, atis f — легкість, необґрунтованість, легковажність, порожнеча levпter - легко levo, avi, atum, are - полегшувати, піднімати lex, legis f - закон libellus, i m - доповідна записка, прохання, клопотання; книжка; (невеликий) твір, памфлет; скарга, прохання I liber, bri m - книга II liber, кra, кrum - вільний; libкrum est = licet liberalis, e - що стосується волі; гідний вільної людини; шляхетний; щедрий liberalп tas, atis f- шляхетність, великодушність, щедрість libкri, orum m (pl.)- діти libкro, avi, atum, are - звільняти; повертати liberta, ae f - вільновідпущениця libertas, atis f - воля; незалежність libertinпtas, atis f - статус вільновідпущеника libertinus, a, um - вільновідпущений libertinus, i m - вільновідпущеник libertus, i m - вільновідпущеник libet, libuit (libпtum est), ere - хочеться, бажано libidinosus, a, um - сластолюбний, хтивий, викликаний любовним потягом libido, libidпnis f - бажання, потяг, пристрасть, хтивість; commercium libidп nis - любовний зв'язок libra, ae f - ваги librarius, ii m - переписувач; учитель грамоти librпpens, pendis m - вагар licentia, ae f - можливість, право; воля I licet - хоча б, нехай і II licet, licuit (licпtum est), ere - дозво- лено, дозволяється, можна licп tus, a, um - див.: licet lictor, oris m - ліктор (ліктори супроводжували вищих посадових осіб; їхнє число вказувало на становище магістрату; вони розчищали шлях у юрбі і виконували вироки магістратів) lignum, i n - дерево ligo, avi, atum, are - зв'язувати, з'єднувати, скріплювати lilium, ii n - лілія linea, ae f - риса, межа lingua, ae f - мова Мишії, i n - льон liqueo, liqui (licui), -, ere - бути ясним, бути очевидним lis, litis f - суперечка, позов; damnum litis - збиток у позові; litem deserere не з'явитися після засвідчення позову (і, отже, програти справу); litem facere - бути предметом суперечки litigiosus, a, um - той, що любить сперечатися, сутяжний, сварливий; спірний litо go, avi, atum, are - сперечатися, вести тяжбу, позивати littкra, ae f - літера littкrae, arum f (pl.) - лист; література, писемність; наука litus, cris n - морський берег, узбережжя locatio, onis f - здача у найм (речей або послуг), здача в оренду locator, oris m - той, хто здає в оренду; замовник I loco (з gen.) - замість, на зразок, у ролі II loco, avi, atum, are - віддавати, дода- вати; здавати в оренду; operaslocare виконувати роботу з наймання, найматися locuples, pletis - багатий, заможний locus, i m (nom. pl. - loci або loca) - місце; summus locus - вершина locutus, a, um - див.: loquor longaevus, a, um - багаторічний, довговічний, довголітній; старий longe - далеко, удалині, набагато longiquus, a, um - далекий, віддалений longus, a, um - довгий; тривалий loquacп tas, atis f - балакучість loquacп ter - багатослівно, балакуче loquor, locutus sum, loqui - говорити, вести мову luceo, luxi, -, ere - бути світлим, світити lucerna, ae f- світильник, свіча, лампада lucrifacio, feci, factum, ere - одержувати прибуток, вигравати, збагачуватися lucror, atus sum, ari - одержувати у вигляді прибутку; знаходити, одержувати в дарунок lucrosus, a, um - прибутковий, вигідний lucrum, i n - вигода, прибуток, нажива luctuosus, a, um - сумний lubido = libido ludп cer, cra, crum - розважальний, видовищний ludo, lusi, lusum, ere - грати; ludere alea грати в кості ludus, i m - гра; присудження до гладіаторських ігор; ludus litterarius початкова школа lugeo, luxi, luctum, ere - оплакувати, носити жалобу, уболівати lumen, пnis n - світло, світило, висвітлення, око lupanarium, ii n - будинок розпусти lupus, i m - вовк; lupus germanus - морський вовк (риба) lusus, us m - гра lux, lucis f - світло luxuriose - у розкоші, марнотратно lyra, ae f - ліра M M - mille (тисяча); M. = Marcus - Марко Macedo, cnis n - македонянин machnatio, onis f - вигадництво, винахід, хитрування, хитрість machinatrix, icis f - винахідниця, винуватниця machпnor, atus sum, ari - придумувати, замишляти, винаходити macыla, ae f - пляма, ганьба maeror, oris m - смуток maestus, a, um - смутний, сумний magпcus, a, um - чаклунський, чарівний, магічний magis - більш, більше, швидше magister, tri m - учитель, наставник; magister ludi - учитель початкової школи magistra, ae f — наставниця, учителька magistratus, us m - магістрат, посадова особа magnopere - дуже, сильно, найвищою мірою; настійно magnus, a, um - великий, величний; значний, важливий magus, i m - маг, чаклун maiestas, atis f - велич maior, maius (див.: magnus) - більший, найважливіший, старший; maiores -предки I mala, ae f - щелепа; щока II mala, orum n - лихо, нещастя male - погано; male dictum - лайка maledico, dixi, dictum, кre - злословити, проклинати maledictio, onis f - лихослів'я maleficium, ii n - злочин, правопорушення, злодіяння, провина malignus, a, um - злий, дурний, злісний, заздрий malпtas, atis f - зло malitia, ae f - злість, підступництво, спритність, підступ; погана якість malitiosus, a, um - зловмисний malle - див.: malo malo, malui, -, malle - віддавати перевагу maluisse - див.: malo malum, i n - зло I malus, a, um - поганий, злий, дурний II malus, i f - яблуня mancipatio, onis f - манципація mancipium, ii (арх. форма gen. sing. - mancipi) n - манципій; право власності, необмежена влада, купча; mancipia = servi et ancillae mancпpo, avi, atum, are - передавати у власність mandasset = mandavisset mandator, oris m - поручитель, замовник, організатор mandatum, i n - доручення; те саме, що constitutio princпpis mandatus, (us) m - доручення mando, avi, atum, are - доручати mane - ранком maneo, mansi, mansum, ere - залишатися, зупинятися manifestus, a, um - явний, очевидний; виявлений, зловлений на гарячому manipulus, i m - маніпул (загін числом від 60 до 120 солдатів) mansпto, avi, atum, are - проживати, залишатися, прибувати manumissio, onis f - манумісія, надання волі manumitto, misi, missum, кre - здійснювати манумісію, відпускати раба на волю ?nanus, us f— рука, сила, влада, насильство mare, is n — море margarita, ae f — перлина maritus, i m — чоловік marmoreus, a, um — мармуровий Mars, Martis m — Марс Martialis, e — марсів, присвячений Марсові Martius, a, um — марсів, присвячений Марсові; березневий mas, maris m — чоловік mascыlus, i m — чоловік massa, ae f — злиток mater, matris f — мати materia, ae f — матеріал, речовина, матерія maternus, a, um — материнський matertлra, ae f — тітка, сестра матері mathematо eus, i m — математик; астролог matrimonium, ii m — шлюб matrona, ae f — матрона, замужня жінка; дружина matronalis, e — властивий матроні, що відрізняє поважну замужню жінку mature — вчасно, рано, незабаром maturo, avi, atum, are — доводити до дозрівання; прискорювати; дозрівати maturus, a, um — зрілий, спілий, що поспів maxо me — найбільше, більше всього, вищою мірою, особливо, цілком, зовсім; найголовніше; важливіше за все maxо mus, a, um — найбільший maxыma = maxо ma me — див.: ego medieamentum, i n — ліки medieina, ae f — лікарське мистецтво, медицина; засіб, ліки medоeus, i m — лікар medioeris, e — середній, помірний medioerоtas, atis f — помірність medоtor, atus sum, ari — обмірковувати, збиратися, замишляти; міркувати, підготовляти, готуватися medius, a, um — середній, посередній, проміжний, що є посередником; a media noete — з півночі; in medium adferre — ставити в основу mei — див.: ego mel, mellis n - мед melior, ius - кращий membrana, ae - шкірка, оболонка; пергамент membrum, i n - член; учасник memпne, meminisse - пам'ятати memoria, ae f - спогад, пам'ять; memoria operis facti - спогад про здійснену роботу memorпter - напам'ять mendacium, ii n - неправда mendax, acis - брехливий mens, mentis f - думка, розум, дух; рішення, настрій mensa, ae f - стіл; argentaria mensa (taberna) - міняльна крамниця mensis, is m - місяць mensura, ae f - вимір mentio, onis f - згадування; бесіда, розмова mentior, itus sum, iri - брехати mercennarius, a, um - платний, наданий за винагороду mercennarius, ii m - найманець, поденник merces, edis f - плата, винагорода, вартість, гонорар; доход, орендна плата Mercurius, i m - Меркурій - вісник богів, бог торгівлі mereo, rui, rпtum, ere - заслуговувати mereor, пtus sum, eri (de) - робити послуги, стати в пригоді meretricius, a, um - властивий продажним жінкам meretrix, tricis f - повія, власниця кубла meridies, ei m - полудень merпto - справедливо, заслужено, по заслугах merпtus, a, um - див.: mereo merus, a, um - чистий merx, mercis f - товар messis, is f - жнива, збирання врожаю - met - частка, що підсилює особові займенники, яку іноді можна відобразити в перекладі словом «сам»: egomet - я сам metallum, i n - метал; рудник; присудження до довічної роботи на рудниках; in metallum dare (damnare) -присуджувати до довічної роботи на рудниках metior, mensus sum, iri - міряти, вимірювати meto, messui, messum, ere - жати, пожинати metuo, ui, utum, ere - боятися, побоюватися metus, us m - погроза, страх, побоювання; предмет побоювань, небезпека meus, mea, meum - мій mi - див.: meus migro, avi, atum, are - переїжджати, мінятися, порушувати mihi - див.: ego milis, Їtis m - солдат, воїн milia - див.: mille milies - тисяча разів militaris, e - військовий, воєнний militia, ae f - армія, військова служба mill to, avi, atum, are - знаходитися на військовій службі, бути солдатом; вести воєнні дії, боротися mille - тисяча mini me - найменш mini mus, a, um - найменший ministerium, i n - служба, посада, заняття mini tor, atus sum, ari - грозити, загрожувати minor, minus - менший, молодший minuo, ui, utum, ere - зменшувати, применшувати, знижувати minus - менш minutio, onis f- зменшення, обмеження mirabili ter - дивно mirabi lis, e - дивний miror, atus sum, ari - дивуватися mirus, a, um - дивний miser, sera, serum - жалюгідний, нещасливий, незначний miserabi lis, e - жалюгідний, що викликає жаль miseratio,onis f - жалісливість misereor, miser(i )tus sum, eri - пошкодувати, змилостивитися misericordia, ae f- жалість, милосердя, милість, співчуття miseri cors, cordis - милосердний misi - див.: mitto missio, onis f- посилання, відправлення; звільнення missus, a, um - див.: mitto mitto, misi, missum, ere - посилати; кидати; відпускати, розпускати; in possessionem mittere - уводити у володіння, дозволяти розпоряджатися mixtio, onis f - змішання mixtus, a, um - змішаний mobп lis, e - спонукуваний modo - лише, тільки; тільки що modus, i m - образ, спосіб, міра; pro modo - у міру moechia, ae f - розпуста, перелюбство moechor, atus sum, ari - віддаватися розпусті moenia, ium n - стіни фортеці mola, ae f- млин, жорна; mola asinaria - млин, що приводиться в рух ослами, мірошницькі жернова molestus, a, um - сумний, смутний; важкий, гнітючий, що гнітить, неприємний mollis, e - м'який, плавний, легкий, приємний momentum, i n - рушійна сила, поштовх, важливість, значення; nullius momenti esse - не заслуговувати на увагу, не мати сили, бути недійсним moneo, ui, ї tum, ere - переконувати, уселяти, попереджати mons, montis m - гора monstrosus (monstruosus), a, um - потворний monstrum, i n - знамення, ознака; чудо, диво monumentum, i n - пам'ятник mora, ae f - зволікання, затримання, повільність; inter moras - тим часом, у цей час; moram facкre - прострочувати moralis, e - моральний morbosus, a, um - хворий morbus, i m - хвороба mordeo, momordi, morsum, ere - кусати, гризти morior, mortuus sum, ari - умирати moror, atus sum, ari — баритися, сповільнювати; відсувати, відкладати; побивати, перебувати mors, mortis f - смерть mortalis, e - смертний mortalп tas, atis f - смертність; смерть mortп fer, a, um - смертельний, смертоносний mortuus, a, um - мертвий, покійний mos, moris m - звичай, вдача; провина motus, a, um - див.: moveo; той, якого спонукають motus, us m - рух, порив, хвилювання; terrae motus - землетрус moveo, movi, motum, ere - рухати, затівати, хвилювати; виганяти mox - незабаром muliebris, e - жіночий millier, кris f - жінка mulsum, i n - медяний напій milita, ae f - штраф multitudo, пnis f - безліч, надлишок, величина, велич; більшість; юрба; достаток multo - набагато, значно, надзвичайно multum - багато в чому, сильно, дуже multo, avi, atum, are - карати, наказувати multus, a, um - численний, значний mulus, i m - мул I mundus, a, um - чистий, охайний II mundus, i m - порядок, оздоблення, вбрання; туалет; світ, космос іншії ceps, cп pis m (f) - громадянин муніципального міста municipium, ii n - муніципій, вільне місто munio, ivi, itum, ire - зміцнювати, обороняти munitus, a, um - захищений munitus, a, um - див.: munio munus, кris n - дарунок, обов'язок; повинність; munкrum indictio - призначення повинностей murus, i m - стіна mutatio, onis f - зміна, переміщення, сфера; mutatio officiorum - взаємні обов'язки muto, avi, atum, are - змінювати, міняти mutus, a, um - німий mutuum, i n - позичка, змінювати mutuus, a, um - взаємний, позиковий, позичковий, даний (узятий у борг) mysterium, ii n - таємниця, таїнство N nactus, a, um - див.: nanciscor nam - тому що, адже namque - тому що, адже, справді nanciscor, nactus (nanctus) sum, nan-cisci - випадково знаходити narro, avi, atum, are - говорити, оповідати nascor, natus sum, nasci - народжуватися, виникати, відбуватися natalicius, a, um - присвячений дню народження natio, onis f - нація, народ; nationes -представники іншої національності natura, ae f - природа, єство naturalis, e - природний; naturalis ratio - природний порядок, природний зміст naturalпter - природньо, відповідно до природи, за природою natus, a, um - див.: nascor naufragium, ii n - аварія корабля nauta, ae m - моряк navale, is n - гавань navis, is f - корабель; navis longa -військовий корабель ne (спол.) - щоб не, що не; не -ne (питальна частка) - чи, хіба Neapolitanus, a, um - неаполітанський nec - не, і не; nec ne - чи ні; nec quaquam - і ніяким чином necessario - з необхідності, примусово necessarius, a, um - необхідний, неминучий, законний, змушений necessarius, i m - близька людина, родич necessпtas, tatis f - необхідність necessitudo, пnis f - споріднення, близькість necesse - необхідно necne - чи ні neco, avi, atum, are - позбавляти життя, губити, убивати nefarius, a, um - нечестивий, заборонений, злочинний nefas [est] - недозволено, нечестиво, не можна nefastus, a, um - заборонений neglegentia, ae f - недбайливість, безтурботність nego, avi, atum, are - заперечувати, відмовляти negotiatio, onis f - торгівля, банківські операції negotior, atus sum, ari - торгувати, займатися фінансовими операціями negotium, ii n - справа, угода, ділова операція nemo - ніхто nepos, potis m - онук neptis, is f - онучка nequam (невідм. прикм.) - негідний nequaquam - ніяким чином, аж ніяк neque - і не nequeo, ivi (ii), itum, ire - не могти, бути не в змозі, не мати можливості nequitia, ae f - недбалість, легковажність, недбайливість Neptunus, i m — Нептун (бог морів і усіх водойм) Nero, onis m - Нерон nescio, scivi (scii), scitum, ire - не знати, не відати; не вміти nescius, a, um - той, що не знає neuter, neutra, neutrum - ні той, ні інший nex, necis f - насильницька смерть, убивство niger, gra, grum - чорний I nihil (запереч. займ.) - ніщо, нічого; nihi lo minus - проте, усе-таки II nihil (присл.) - зовсім не, аж ніяк, анітрішки, нітрохи, ніяким чином nil = nihil nimi rum - безперечно, зрозуміло nimis - дуже, сильно; занадто nimium - занадто, надто, надмірно nimius, a, um - надмірний nisi - якщо не, крім, за винятком тих випадків, коли; хіба тільки; nisi cum - однак, не тоді, коли; nisi si = nisi nobilis, e - шляхетний, високошляхет-ний, знатний nobis - див.: nos noceo, cui, ci tum, ere - шкодити, завдавати шкоди noctu - уночі nocturnus, a, um - нічний nolens, nolentis - той, що не бажає noli, nolite - imperativus praesentis від nolo nolle - див.: nolo nolo, nolui, -, nolle - не хотіти nomen, nominis n - ім'я; особа, особистість; поняття nominatim - поіменно, із указівкою конкретних імен nomino, avi, atum, are - називати, іменувати non - не nonaginta - дев'яносто nondum - ще не nongenti - дев'ятсот nonne - невже nonnullus, a, um - деякий nonnumquam - іноді nonus, a, um - дев'ятий nos - ми nosco, novi, notum, иre - пізнавати nosse = novisse (inf. perf. до nosco) noster, nostra, nostrum - наш nostri, nostrum - див.: nos або noster nota, ae f - знак, мітка, літера notarius, ii m - переписувач, стенограф, секретар notatus, a, um - видимий, помітний; що має погану репутацію notitia, ae f - знайомство, поінформованість, ведення, знання noto, avi, atum, are - відзначати, таврувати notus, a, um - див.: nosco notus, a, um - відомий; notum facиre - доводити до відома novem - дев'ять novi - див.: nosco novies - дев'ятьма novo, avi, atum, are - поновляти, змінювати novus, a, um - новий; novissп mus, a, um - останній, крайній nox, noctis f - ніч noxa, ae f - шкода, збиток noxius - що заподіює шкоду, що завдає збиток nubilus, a, um - несприятливий, хмарний, похмурий, неясний nubo, nupsi, nuptum, иre (з dat.) - виходити заміж nudo, avi, atum, are - оголювати nudus, a, um - голий, простий, незахи- щений, незабезпечений nugae, arum f - дрібниці nugator, oris m - базіка, пустобрех nullus, a, um - ніякий, незначний; nullius momenti esse - не мати ніякого значення; див.: nemo num - невже, хіба numen, пnis n - кивок, знак згоди numиro, avi, atum, are - вважати, виплачувати numиrus, i m - число, кількість nummarius, a, um - грошовий nummularius, ii m - міняйло, банкір nummus, i m - монета numquam = nunquam nunc - зараз, нині, тепер nuncupatio, onis f - нункупація (урочиста процедура, що полягала в оголошенні заповідачем своєї останньої волі в присутності свідків) nunquam - ніколи; non nunquam -іншого разу, найчастіше nuntio, avi, atum, are - сповіщати, повідомляти nuntius, ii m - вісник, повідомлення nupta, ae f - дружина; наречена nuptalicius, a, um - весільний nuptiae, arum f (pl. ) - шлюб nuptus, a, um - див.: nubo nurus, us f - невістка, дружина сина nusquam - ніде nutus, us m - кивок, нахил голови; знак згоди; воля, веління nux, nucis f - горіх; nux pinea - соснова шишка O ob (з acc.) - перед, унаслідок, в обмін на, у результаті obesse - див.: obsum obfui - див.: obsum obicio (obiicio), ieci, iectum, иre - виставляти наперед, висувати, пред'являти, накидати, заподіювати, кидати oblatus - див.: offиro obligatio, onis f - зобов'язання oblпgo, avi, atum, are - зобов'язувати, накладати зобов'язання oblitиro (oblittиro), avi, atum, are - забувати; згладжувати oblivio, onis f - забуття obliviscor, litus sum, livisci - забути, не пам'ятати oboedio, ivi, itum, ire - слухати, слухатися, коритися obrцgo, avi, atum, are - видозмінювати; обновляти obscaenus (obscenus), a, um - непристойний obscure - неясно, мрячно, темно obscurпtas, atis f - пітьма, морок; неясність, туманність, незрозумілість obscurum, i n - пітьма, морок obscurus, a, um - темний, неясний, схований obsequens, sntis - поступливий. лагідний, слухняний obsequor, quutus (cutus) sum, sequi - уступати, підкорятися, слухатися, коритися observo, avi, atum, are - уважно стежити, спостерігати, дотримувати, оберігати, виконувати obses, їdis m - заручник, гарант, поручитель obsigno, avi, atum, are - скріплювати печаткою obsisto, stп ti, stп tum, иre - стає поперек шляху, протидіяти obstetrix, tricis f - повитуха obsto, stп ti, statum, are - заважати, перешкоджати obstringo, strinxi, strictum, иre - стягати, зв'язувати, пов'язувати obsum, obfui, -, obesse - перешкоджати, заважати, шкодити obtempиro, avi, atum, are - підкорятися, коритися, бути слухняним obtentus, us m - прикриття, привід, виправдання obtineo (optineo), tinui, tentum, ere -займати, володіти, керувати, одержувати, зберігати, підтримувати, триматися; наполягати, домагатися; утримувати за собою obtingo (optingo), tпgi, -, иre - доторкатися, випадати на долю, діставатися obtuli - див.: offиro obversor, atus sum, sri - бродити, блукати; увижатися, бути, поставати в уяві obvius, a, um - зустрічний, зручний occasio, onis f - випадок, привід; удача occido, cidi, cisum, иre - убити occisus, a, um - див.: occido occulo, cului, cultum, иre - покривати, ховати occulte - потайки, таємно occulto, avi, atum, are - приховувати, ховати occultus, a, um - таємний, схований occupatio, onis f - заняття, захоплення, зайнятість occupo, avi, atum, are - займати, захоплювати, опановувати octavus, a, um - восьмий octies - вісім разів octingenti - вісімсот octo - вісім octoginta - вісімдесят oculo, avi, atum, are - відкривати для очей, робити видимим ocыlus, i m - око odi, -, odisse - ненавидіти odium, i n - ненависть offendo, fendi, fensum, иre - бити, шкодити, кривдити, уражати; дратувати offensa, ae f - образа offиro, obtuli (optuli), oblatum, offerre - надавати, давати, пропонувати; підкидати officio, feci, fectum, иre - перекривати дорогу, перешкоджати, загороджувати, заважати; officium, ii n - обов'язок (службовий або моральний), посада offui - див.: obsum oleo, ui, -, ere - пахнути oleum, i n - олія olim - колись, ніколи olivetum, i n - олійний гай olympiвcus, a, um - олімпійський omen, omпnis n - знак, прикмета, ознака omitto, misi, missum, иre - упускати, губити, умовчувати, відмовлятися; не скористатися omnimфdo - так чи інакше, у будь-якому разі omnino - узагалі, у цілому omnis, e - весь, усякий onиro, avi, atum, are - навантажувати, обтяжувати, обтяжуватися onerosus, a, um - важкий, тяжкий, обтяжливий onus, onиris n - тягар, вага, тяжкий обов'язок opиra, ae f - праця, послуга; старання, активна участь operculum, i n - кришка operio, perui, pertum, ire - покривати, ховати, приховувати, переховувати opиro, avi, atum, are - трудитися opиror, atus sum, ari - працювати, трудитися, бути зайнятим, діяти opпfex, fпcis m - ремісник, майстер opinio, onis f - думка opinor, atus sum, ari - думати, вважати, висловлювати думку, гадати oportet, uit, -, ere (безособ. дієсл.) - випливає, слід, повинне opperior, pertus sum, iri - чекати, очікувати oppп do - дуже, цілком oppп dum, i n - укріплення; місто opportunus, a, um - зручний, придатний, своєчасний, вдалий opprп mo, pressi, pressum, кre - топтати, давити, розтоптувати ops, opis f - сила, можливість, захист, засіб; opem ferre - надавати допомогу optп mus, a, um - найкращий, оптимальний optineo - див.: obtineo optio, onis f - вільний вибір, воля optпvus, a, um - обраний, обраний за бажанням opto, avi, atum, are - вибирати, обирати; жагуче бажати, прагнути optuli - див.: offero opus, кris n - праця, робота; opus est -потрібно, необхідно; opus factum -виконана робота; opus metalli - рудничні роботи oratio, onis f - промова orator, oris m - оратор orbis, is m - коло orbus, a, um - позбавлений, що втратив (батьків або дітей) ordпno, avi, atum, are - складати, влаштовувати, упорядковувати, розподіляти; правильно виконувати ordo, пnis m - ряд, стан, звання, порядок; extra ordпnem - поза звичайним порядком судочинства, екстраординарно orichalcum (aurichalcum), i n - жовта мідь або латунь origo, пnis f - походження, початок, рід orior, ortus sum, iri — з'являтися, починатися ornamentum, i n - прикраса orno, avi, atum, are - прикрашати oro, avi, atum, are - говорити, захищати, просити, благати ortus, us m - поява, виникнення os, oris n - обличчя; рот; in ore - на очах osculor, atus sum, ari - цілувати, ніжно любити osor, osoris m - ненависник ostendo, tendi, tentum (tensum), иre - протягати, виставляти, показувати; виявляти ostium, ii n - двері, ворота, вхід otiosus, a, um - вільний від справ, що має дозвілля, вільний otium, ii n - відпочинок, дозвілля ovis, is f - вівця P pacatus, a, um - див.: paco paciscor, pactus sum, pacisci - домовлятися, йти на змову, йти на мирову; приходити до угоди; pacisci [de crimп ne] - йти на змову (зі злочинцем) з метою звільнення його від обвинувачення paco, avi, atum, are - робити мирним, заспокоювати, настроювати на мирний лад, приборкувати pactio, onis f - угода pactum, i n - договір pactus, a, um - див.: paciscor paedagogus, i m - педагог, слуга, приставлений до дитини для супроводу і нагляду; учитель, наставник, вихователь paene - майже, практично paenitentia, ae f - каяття; paenitentia -через зміну намірів paeniteo (poeniteo), tui, -, ere - каятися, шкодувати, відчувати жаль, сором paganus, i m - селянин; цивільна особа palam - відкрито, на очах в усіх, прилюдно; palam est - очевидно, ясно palma, ae f - долоня, кисть руки; пальма palpebral, ae f - віко palus, udis f - болото pango, pepпgi, panctum (pactum), иre - убивати, забивати; визначати, установлювати, призначати, обіцяти panis, is m - хліб I par, paris - рівний, відповідний, належний; par est - покладено, слід, ли-чить II par, paris n - пара, обоє parco, peperci, -, иre - берегти, дотримувати; шкодувати, щадити, виявляти поблажливість parens, parentis m (f) - батько (мати) pareo, ui, ї turn, ere - з'являтися; бути очевидним; підкорятися, коритися paries, etis m - стіна pario, peperi, partum, ere - народжувати, приводити на світ; наживати pari ter - рівною мірою paro, avi, atum, are - діставати, добувати, готувати, заготовлювати parricidium, ii n - убивство pars, partis f- частина, частка, область, сторона parsimonia, ae f - ощадливість parti ceps, partici pis - що бере участь partici po, avi, atum, are - брати участь, одержувати частку partim - частково, почасти partior, partitus sum, partiri - розділяти, розподіляти partus, a, um - див.: pario partus, us m - народження, дитя, новонароджена дитина; приплід parui - див.: pario parum - мало, недостатньо parvulus, i m - дитя parvus, a, um - маленький, малий, незначний; parvi refert - не має великого значення pasco, pavi, pastum, ere - пасти, годувати, підтримувати, збільшувати, збагачувати passim - усюди passus, a, um - див.: patior passus, us m - крок pastor, oris m — пастух patens, entis - відкритий patenter - відкрито pateo, ui, -, ere - бути відкритим, помітним, виявлятися; простиратися, поширюватися pater, patris m - батько; patres - те саме, що і patricii; patres conscripti - батьки-сенатори patesco, patui, -, ere - відкриватися, ставати явним, виходити назовні, виявлятися patera, ae f - чаша; жертовна посудина paternus, a, um - батьківський patiens, entis - терплячий patientia, ae f - терпіння, терплячість; полегкість, потурання; дозвіл patior, passus sum, pati - терпіти, переносити, допускати, нести patria, ae f - батьківщина patricia, ae f - патриціанка I patricius, a, um - патриціанський, належний до родової римської знаті II patricius, ii m - патрицій patrimonium, ii n - майно (що дісталося в спадщину, батьківське майно); спадщина, стан patrius, a, um - батьківський patro, avi, atum, are - зробити patrocinor, atus sum, ari — захищати patrona, ae f- пані (вільновідпущеника) patronus, i m - патрон (заступник, яким був патрицій для свого клієнта або хазяїн для свого вільновідпущеника); захисник, адвокат patruus, i m - дядько (брат батька) paucus, a, um - деякий, нечисленний paulatim - помалу pauper, pauperis - бідний, незаможний, жебрак paupertas, atis f - бідність pax, pacis f - мир, мирний час peccator, oris m - грішник peccatum, i n - гріх, провина, злочин; peccatum subire - підпадати під обвинувачення pecco, avi, atum, are - грішити, провинитися peculatus, us m - казнокрадство, розкрадання державного майна peculium, ii n - власність (у тому числі особиста) pecunia, ae f - гроші; майно pecuniarius, a, um - грошовий, пов'язаний із грішми pecus, peccris n - худоба pedis - див.: pes pecus, udis f - домашня тварина peior, peius - гірший peioro, -, -, are - погіршувати pellis, is f - шкіра, хутро pello, pepuli, pulsum, ere - бити, потрясати, виганяти, позбавляти pelvis, is f - таз pendeo, pependi, -, ere - висіти, залежати; in pendenti (e) - у стані невизначеності pendo, pependi, pensum, ere - вішати, зважувати penes - у peni tus - усередині, глибоко; зовсім, абсолютно penus, us (і) m (f) - припаси, продовольчі запаси pepкri - див.: pario per (з acc.) - через, за допомогою peraeque - так само, точно так само, зовсім однаково perвgo, egi, actum, кre - робити, виконувати, довести до кінця percipio, cepi, ceptum, кre - збирати, знімати; сприймати percontor, atus sum, ari - розпитувати, довідуватися, дізнаватися percurro, cucurri (curri), cursum, кre -пробігати, швидко проходити percussor, oris m - розбійник, убивця percutio, cussi, cussum, кre - бити, ударяти, стукати percussus, a, um - викарбуваний perdo, dп di, dп tum, кre - губити, розбудовувати, утрачати perduco, duxi, ductum, кre - доводити, наводити, переводити perduellio, onis f - державна зрада pereat - див.: pereo peregrinatio, onis f - мандрівка, роз'їзди, подорож perigrinor, atus sum, ari - жити на чужині, мандрувати, подорожувати; бути чужим peregrinus, a, um - іноземний, властивий перегринам (іноземцям) peremptorius, a, um - згубний; остаточний, що припиняє усі суперечки, той, що підлягає обговоренню perendп nus, a, um - післязавтрашній pereo, ii (ivi), пtum, ire - гинути, зникати, пропадати, умирати; губити perfectus, a, um - зроблений, доконаний, досконалий perfкro, tuli, latum, ferre - приносити, переносити perficio, feci, fectum, кre - готувати, виготовляти, робити, завершувати perfфro, avi, atum, are - пробуравлювати, просвердлювати, пробивати perfugio, fugi, fugпtum, кre - перебігати pergo, perrexi, perrectum, pergere - йти далі; починати perhibeo, bui, bпtum, ere - пропонувати, надавати, висловлювати, вимовляти; виявляти periclum - див.: periculum periculosus, a, um - небезпечний, пов'язаний із ризиком periculum (periclum), i n - небезпека, ризик perinde - так само, точно так само periuiniurius, a, um - вкрай несправедливий peritia, ae f - досвідченість, знання peritus, a, um - досвідчений; iuris peritus - букв.: досвідчений y праві, тобто правознавець permaneo, mansi, mansum, ere - перебувати permisceo, miscui, mistum (mixtum), ere - змішувати, перемішувати, замішувати, утягувати; плутати, викликати замішання permisi - див.: permitto permissum, i n - дозвіл permissus, us m - дозвіл permitto, misi, missum, кre - надавати дозвіл, дозволяти permixtus, a, um - див.: permisceo permoveo, movi, motum, ere - хвилювати, приводити в хвилювання, бентежити permultum - багато, надзвичайно, дуже; permultum interesse - бути надзвичайно важливим permultus, a, um - численний (у мн. -багато хто) permutatio, onis f - обмін, міна permuto, avi, atum, are - змінювати, обмінювати, робити обмін, підмінювати, міняти pernicies, ei f - загибель, загин perniciose - згубно perpetior, passus sum, peti - терпіти, витримати, виносити perpetro, avi, atum, are - робити perpetuus, a, um - вічний, постійний, незмінний, що не припиняється perquam - дуже, сильно, найвищою мірою perraro - дуже рідко, у виняткових випадках persecutio, onis f - переслідування, стягнення persequor, secutus sum, sequi - переслідувати, прагнути придбати, дотримувати, вимагати, домагатися perseverantia, ae f - наполегливість, твердість, затяжний характер, тривалість persevero, avi, atum, are - бути наполегливим, продовжувати, перебувати; наполягати persona, ae f - особа, особистість, персона; личина, маска, вид personalis, e - особистий perspicio, spexi, spectum, иre - дивитися, бачити (крізь); проникати, осягати; пильно розглядати; ясно бачити perspicuus, a, um - ясний, очевидний persuadeo, suasi, suasum, ere - переконувати, уселяти, підмовляти, схиляти pertinacia, ae f - завзятість pertinacпter - завзято pertineo, tinui, -, ere - простиратися, тягтися, відноситися; сприяти pertыli - див.: perfиro perturbatio, onis f - замішання, хвилювання, порушення perturbatus, a, um - неспокійний, збентежений pervenio, veni, ventum, ire - досягати, приходити, добиратися, діставатися pervulgo, avi, atum, are - робити спільним, повідомляти, доводити до спільного відома pes, pedis m - нога; римський фут (дорівнює У5 подвійного кроку, passus) pessпmus, a, um - найгірший pestпfer, fиra, fиrum - згубний, пагуб-ний pestilentia, ae f - чума, зараза, повальна хвороба, згуба pestis, is f - чума, зараза, загибель, катастрофа petitio, onis f - претензія, заява про вимогу, бажання peto,ivi (ii), itum, иre - вимагати, домагатися, просити; прагнути petыlans, antis - зухвалий, розв'язний, нахабний petulantia, ae f- зухвалість, нахабність; свавілля, розбещеність phantasia, ae f - уява, ідея, думка philosophia, ae f - філософія philosфphus, i m - філософ philyra, ae f - луб'яна дощечка pictor, oris m - художник, живописець pictura, ae f - живопис, картина pictus, a, um - див.: pingo pietas, atis f - благочестя, любов, справедливість; милосердя piger, gra, gram - ледачий, повільний, млявий pignus, фris (кris) n - застава; pignфri accipкre - приймати в заставу pila, ae f - м'яч pileus (pileum), i m (n) - пілей (повстяна кругла шапка, що вдягали раби під час продажу або звільнення) pilleo (pileo), -, - are - надягати пілей (див.: pileus); звільняти pingo, pinxi, pictum, кre - малювати, зображувати, писати (фарбами) pinguetudo (pinguitudo), ї nis f- повнота, огрядність, жирність pinguis, e - жирний pinus, i (us) f - сосна pirata, ae m - пірат piscis, is m - риба piscor, atus sum, ari - ловити рибу pistor, oris m - пекар pius, a, um - благочестивий; благий, добрий placeo, cui, cп tum, ere - подобатися, бути бажаним, вважатися; вирішити, погодитися; цінуватися; placet (безособ.) - є думка, визнається, видається правильним; ясно, очевидно placпtum, i n - рішення, думка plane - явно, мабуть, розуміється planta, ae f - саджанець, рослина planto, avi, atum, are - саджати Plato, onis m - Платон plaudo (plodo), plausi (plosi), plausum (plosum), кre - аплодувати, плескати; ляскати plebeius, i m - плебей plebes (plebs), plebis f- плебс, плебеї plebiscitum (plebis scitum), i n -плебісцит, постанова зборів плебеїв plebs - див.: plebes plecto, -, -, ere - наказувати, карати plenus, a, um - повний plerique - більшість plerumque - у більшості випадків, здебільшого plerusque, pleraque, plerumque - велика частина, багато хто, більшість plumbum, i n - свинець plures, plura - див.: multus plurп mus, a, um - найбільш численний I plus, pluris - більш численний II plus - більше pluvius, a, um - дощовий poлma, ae f - поема poena, ae f - покарання, штраф, пеня; poena capп tis - страта; dare poenam - нести покарання poeniteo - див.: paeniteo poeta, ae m - поет polio, ivi, itum, ire - робити гладким, полірувати polliceor, pollicп tus sum, eri - обіцяти, давати обіцянку pollicitatio, onis f - обіцянка; однобічне зобов'язання особи здійснити той або інший вид робіт у суспільних інтересах (наприклад, установити монумент або прокласти дорогу в ознаменування свого вступу на посаду) pomum, i n - плід (переважно той, який зростає на дереві) ponfero, avi, atum, are - зважувати, судити, розглядати pondus, ponderis n - вага pono, posui, posп tum, кre - класти, розташовувати, влаштовувати, складати pons, pontis m - міст pontпfex, fпcis m - понтифік, жрець popularis, e - народний, популярний, загальнодоступний, вульгарний populo, avi, atum, are - спустошувати, розоряти popыlus, i m - народ, юрба; безліч людей; popыlum facкre - робити спільним надбанням porro - далі, уперед; у свою чергу; більш того porta, ae f - ворота portio, onis f - частина, частка, пропорція porto, avi, atum, are - нести, везти posco, poposci, -, кre - вимагати positio, onis f - посадка, положення; позиція; область posпtus, a, um - див.: pono possessio, onis f - володіння, розпорядження; bonorum possessio - розпорядження спадщиною (дозволялося претором у суперечці двох потенційних спадкоємців) possessor, oris m - власник possibl lis, e - можливий, здійсненний possideo, sedi, sessum, ere - володіти possum, potui, posse - могти, бути спроможним, бути здатним, бути в змозі post (з асе.) - після, за postea - після цього, пізніше posteaquam - після того як posteri, orum m - нащадки posterior, posterius -пізніший postliminium, ii n - право повернутися на батьківщину і відновлення в правах після полону postquam - після того як, з тих пір як postremus, a, um - останній postremo - нарешті, зрештою postulatio, onisf- вимога (звернена від імені позивача посадовій особі) postulo, avi, atum, are - вимагати, висувати вимоги (у тому числі в судовому порядку), обвинувачувати; просити; reum postulare de all qua re - залучати до суду в справі про що-небудь posui - див.: pono potens, entis - participium praesentis activi від posse (див.: possum; могутній; впливовий; здатний, що вміє) potentia, ae f - могутність, вплив, сила poteram , potero, potueras, potuero ... -див.: possum potest - див.: possum potestas, atis f - влада (зокрема батьківська влада); potestas gladii -букв.: влада меча (тобто право застосовувати силу) potior, potitus sum, iri - заволодівати, захоплювати potis, e - могутній, сильний, здатний; важливий potius - скоріше, краще poto, avi, atum (potum), are - випити, напитися potui - див.: possum prae (з abl.) - перед, на чолі praebeo, bui, M tum, ere - протягати, давати, надавати, викликати, робити; se praebere - тримати себе, триматися praecedo, cessi, cessum, ere - передувати, йти перед; мати перевагу praeceptio, onis f— прецепція (одержання частки спадщини до її розподілу); розпорядження praeceptor, oris m — наставник, учитель praeceptum, i n — правило, розпорядження, принцип praecido, cidi, cisum, иre — перерізати praecipio, cepi, ceptum, иre — брати наперед, одержувати заздалегідь, наказувати, указувати; рекомендувати praecipп to, avi, atum, are — прагнути, перекидати, руйнувати, наближати до загибелі praecipue — переважно, у першу чергу praeclare — прекрасно praeclarus, a, um — прекрасний, дуже славний praeda, ae f — видобуток, бариш praedicatio, onis f — проголошення, похвала, прославляння praedium, ii n — маєток, володіння praedor, atus sum, ari — грабувати, збагачуватися praeest — див.: praesum praefectura, ae f — посада доглядача, начальника; префектура praefectus, i m — префект; praefectus urbi — міський префект (посадова особа з колишніх консулів, що відає поліцією і володіє судовою правомочністю) praefиro, tuli, latum, ferre — надавати перевагу, висувати на перший план praefinio, ivi (ii), itum, ire — наперед установлювати, заздалегідь визначати praefoco, avi, atum, are — душити, задушити praegnas, atis — вагітна praegnans, antis — вагітна praeiudicialis, e — стосовний до попереднього судового рішення; що завдає шкоди praeiudicium, ii n — попереднє рішення; збиток praemium, ii n — нагорода, знак відмінності, перевага, відмінність, доблесть praepвro, avi, atum, are — готувати, бути готовим praepono, posui, posпtum, иre — віддавати перевагу, висувати на перший план praeposпtum, i n - перевага, благо praeposпtus, i m - вищестоящий, командир praepotens, entis - могутній praescriptio, onis f - розпорядження; заперечення praescriptum, i n - установлені межі; розпорядження praesens, praesentis - присутній, дійсний praeses, пdis m - намісник, голова praesideo, sedi, sessum, ere - головувати praesidium, ii n - захист praesпtus, a, um - див.: praesto praesto - відразу, під рукою, напоготові praesto, stпti, stпtum, are - представити, виявити; відповідати (за когось, за щось), нести відповідальність; перевершувати, займати більш високе положення; пояснити; заподіювати, ставати причиною praesum, praefui, -, praeesse - бути попереду, очолювати, керувати; iurisdictioni praeesse - мати юрисдикцію praetendo, tendi, tentum, кre - витягати, протягати; наводити у виправдання praeter (з acc.) - крім praeterea - крім того, до того ж praetereo, ii (ivi), itum, ire - проходити, минати; обходити, не згадувати praeterii - див.: praetereo praeterпta, orum n - минуле, що минуло praeterпtus, a, um - минулий praetermitto, misi, missum, кre - упуст-ти, пропускати, залишати без уваги praeterquam - крім, за винятком випадків I praetextus, a, um - закритий II praetextus, us m - прикраса, ремонт; sub prsetextu - під заступництвом, під захистом, під приводом praetor, oris m - претор praetorius, a, um - преторський praetura, ae f - претура, посада претора praevalantia, ae f- перевага, верховенство praevaleo, valui, -, ere - одержувати перевагу, переважати, взяти гору praevaricatio, onis f - дворушництво, лукавство praevaricator, oris m - дворушник praevaricor , atus sum, ari - діяти посередньо, кривити душею, дворушничати; ухилятися від прямого шляху, потай сприяти противній стороні praevenio, veni, ventum, ire - випереджати, попереджати, передувати, відбуватися раніш prandium, ii n - сніданок praecarium, ii n - прекарій (відношення, що зв'язує тимчасового користувача речі з її власником, коли річ повертається до фактичного власника за першою його вимогою) preces, um f - прохання, благання precor, atus sum, ari - молити prehendo (prendo), prehendi (prendi), prehensum (prensum), кre - брати, захоплювати, охоплювати; сприймати premo, pressi, pressum, кre - давити, зневажати, топтати pretiosus, a, um - коштовний pretium, ii m - ціна, вартість primum - спочатку, споконвічно, у першу чергу, по-перше primus, a, um - перший princeps, cпpis m - принцепс; голова держави, «перша особа»; імператор; голова princeps, princпpis - перший, головний principalis, e - головний, основний; той, що стосується принцепсу, імператорський principiium, ii n - початок prior, prius - перший (із двох), більш ранній, колишній, давній; більш значний; кращий priscus, a, um - колишній, давній, патріархальний pristinus, a, um - колишній priusquam - перш ніж privatim - у приватному порядку; приватно, з погляду приватної особи I privatus, a, um - приватний II privatus, i m - приватна особа privelegium, ii n - закон, виданий на користь або проти однієї особи; особливе право, привілей privo, avi, atum, are - віднімати, позбавляти pro (з abl.) - за, на захист, для, заради, замість probatio, onis f - схвалення; доказ probatus, a, um - що заслуговує схвалення probe - правильно, добре, належним чином probo, avi, atum, are - доводити, схвалювати; підтверджувати; випробувати probrum, i n - ганьба, ганебний вчинок proc! do, c! di, ere - падати, простиратися procinctus, us m - оперізування, готовність; in procinctu - перед боєм proclamo, avi, atum, ar - проголошувати, наполегливо вимагати proconsul, is m - проконсул procreo, avi, atum, are - народжувати procurator, oris m - довірена особа, повірник, уповноважений procuro, avi, atum, are - піклуватися, опікувати, обслуговувати, робити послуги prodeo, ii (ivi), Ї tum, ire - виходити; виступати; prod! tum est - з'явилося, виникло prodest - див.: prosum prod! tor, oris m - зрадник prodigiosus, a, um - дивний, незвичайний, неприродний prod! gus, i m - марнотрат prod! tus, a, um - див.: prodo, prodeo prodo, d! di, d! tum, ere - вести далі, продовжувати; приносить у жертву; повідомляти, видавати produco, duxi, ductum, ere - виводити, наводити proelium, ii n - битва, бій profanus, a, um - позбавлений святості, неосвячений profero, tuli, latum, ferre - виносити, опублікувати, повідомляти, відкривати; представляти, показувати, доводити до відома; виявляти professio, onis f- визнання, твердження professor, oris m - викладач professus, a, um - див.: profiteor proficio, feci, fectum, ere - рухатися, йти, домагатися, допомагати, виконувати дію proficiscor, fectus sum, ficisci — направлятися, відправлятися profiteor, fessus sum, eri — повідомляти, відкрито заявляти, прямо говорити, визнавати; викладати profui — див.: prosum profundum, i n — безодня prognata, ae f — нащадок (жіночої статі) prognatus, i m — нащадок progredior, gressus sum, grиdi — рухатися вперед prohibeo, bui, bп tum, ere — забороняти, перешкоджати; prohibere alп qua re — відмовляти в чому-небудь, перешкоджати у використанні чого-небудь prohibпtus, a, um — див.: prohibeo proiicio (proicio), ieci, iectum, иre — відкидати, звалювати, виганяти proinde — тому; у такий саме спосіб prolixus, a, um — тривалий proloquor, locutus sum, loqui — обмовитися Prometheus, i m — Прометей promiscue — разом, спільно promissum, i n — обіцянка, порука; promissis stare — виконувати обіцянки promitto, misi, missum, иre — обіцяти pronиpos, potis m — правнук proneptis, is f — правнучка pronuntiatio, onis f — оголошення рішення pronuntio, avi, atum, are — повідомляти, виносити рішення; декламувати propago, avi, atum, are — розширювати, розсовувати I prope (з acc.) — поблизу II prope (присл.) — майже, приблизно; мабуть propиro, avi, atum, are — поспішати, йти propinquus, a, um — близький propior, ius — більш близький propitius, a, um — прихильний propono, posui, posпtum, иre — пропонувати, припускати; розповідати, повідомляти proposпtus, a, um — див.: propono proprie — власне, у власному розумінні propriиtas, atis f — «гола» власність proprius, a, um — власний, властивий propter (з acc.) — унаслідок propterea — з цієї причини, тому propulso, avi, atum, are — відбивати, усувати; відвертати Proserpп na, ae f — Прозерпіна (богиня підземного царства) prospиre — сприятливо, щасливо, благополучно prospиro, avi, atum, are — сприяти, осяяти щастям, дарувати успіх prospicio, spexi, spectum, иre — дивитися вперед, задивлятися вдалину, піклуватися prostituo, stitui, stitutum, иre — виставляти для розпусти, проституювати prosum, profui, -, prodesse — приносити користь, бути вигідним, допомагати protиgo, texi, tectum, иre — покривати, укривати, брати під захист, допомагати, опікати protпnus — негайно, разом, зараз proverbium, ii n — прислів'я provideo, vidi, visum, ere — раніше побачити, заздалегідь піклуватися, передбачати provincia, ae f — провінція provincialis, e — провінційний, що знаходиться в (або належить до) провінції provincialis, is m — житель провінції, провінціал provцco, avi, atum, are — звертатися (наприклад, з апеляцією), оскаржити; викликати, волати; запрошувати, допускати proxпme — дуже близько; зовсім недавно proxпmus, a, um — найближчий; ближній prudens, entis — розумний, той, що знає; юрист prudenter — розумно prudentia, ae f — наука; iuris prudentia — правознавство psalterium, ii n — псалтерій (струнний інструмент); декламація під акомпанемент псалтерію pubertas, atis f — повноліття pubes, иris — повнолітній, зрілий pubesco, pubui, -, иre — досягати зрілості, мужніти, ставати повнолітнім publicanus, i m — митар publпce — офіційно, привселюдно, з національної точки зору, в інтересах держави publпco, avi, atum, are — робити спільним надбанням, відкривати для усіх, конфіскувати publ!cus, a, um - суспільний, публічний pudicitia, ae f - соромливість, скромність, цнотливість pudor, oris m - сором, честь puer, i m - хлопчик, дитина pugnus, i m - куркуль; удар куркуля pulcher, chra, chrum - красивий pulsatio, onis f - удари, побиття; насильство pulso, avi, atum, are - бити pulsus, a, um - див.: pello pulsus, us m - удар pulvinus, i m - подушка pulvis, eris m - пил, порох pumicatus, a, um - вигладжений, вилощений punio, ivi, itum, ire - наказувати, карати pupillus, i m - підопічний puppis, is f - корма pure - чисто, у чистому вигляді purgo, avi, atum, are - очищати, розчищати; звільнити від обвинувачення, обілити, очистити від підозр purpureus, a, um - пурпурний purus, a, um - чистий pusillus, a, um - крихітний, дуже маленький, слабкий puta - наприклад puteum, i n - колодязь puto, avi, atum, are — думати, гадати, вважати; зважувати; розраховуватися pyxis, ! dis f - коробочка, баночка Q Q. = Quintus - Квінт qua - туди, де; як quadraginta - сорок quadriga, ae f - квадрига (четверна запряжка) quadringenti - чотириста quadrupes, edis - чотириногий quadrupes, edis m f) - чотиринога тварина quadruplum, i n - чотири рази, чотириразова сума quaero, quaesivi (quaesii), quaesitum, ere - запитувати, шукати, розслідувати; vulgo (volgo) quaes!tus - народжений поза шлюбом quaes!tus, a, um - див.: quaero quaestio, onis / - питання; наслідок, допит quaestor, oris m - квестор (магістрат нижчого рангу, на якого покладалися різні адміністративні і фінансові функції; квестори були помічниками консулів, едилів, заміщали преторів у Римі або намісників у провінції) quaestuarius, a, um - продажний, що приносить дохід; той, що виступає як засіб наживи quaestus, us m - прибуток, дохід, заробіток, професія qualis, e - який, якийсь qualо tas, atis f - якість quam - як; чим quamdiu - як довго, скільки, протягом того часу, поки quamvis - хоча, незважаючи на те, що; нехай і quamquam - хоча, незважаючи на те, що; нехай і quando - коли; оскільки quandoque - коли б ні, кожного разу як quandoquо dem - тому що, оскільки quanti tas, atis f - кількість quanto - наскільки, до якої міри; в тій мірі, настільки ж, наскільки quantum - скільки, наскільки quantus, a, um - який (за величиною) quare - тому quarta, ae f - чверть quartus, a, um - четвертий quasi - начебто, як би, немов, нібито, якби quatкnus - оскільки quater - чотири рази quaterni, ae, a - по чотири quattuor - чотири quattuordкcim - чотирнадцять -que - і quemadmфdum - яким чином; точно так само; як, наприклад quarela, ae f - судова скарга queror, questus sum, queri - скаржитися, нарікати (de ... - на когось) I qui(s), quae, quod - який, котрий; хто, що; той, котрий; він II qui, qua (quae), quod - деякий quia - тому що, оскільки; що quicumque, quaecumque, quidcumque - хоч би хто там був quicumque, quaecumque, quodcumque - хоч би який quid - що, чому, навіщо quidam, quaedam, quiddam - хтось quidam, quaedam, quoddam - якийсь quidem - хоча і, з однієї сторони; quidem ... vero - хоча ... однак; ne quidem - навіть не quies, etis f - спокій quiesco, quievi, quietum, кre - вщухати, заспокоюватися, залишатися спокійним, жити у мирі; мовчати, утримуватися від висловлення quilibet, quaelibet, quidlibet - хто-не- будь, хто завгодно quiU bet, quaelо bet, quodlо bet - який- небудь, який завгодно quin - що; чому ж не; quin immo - і навіть quindкcim - п'ятнадцять quingenti - п'ятсот quini, ae, a - по п'ять quinquagies - 50 разів quinquaginta - п'ятдесят quinque - п'ять quinquennium, ii n - п'ять років, п'ятиліття quinquies - п'ять разів quintus, a, um - п'ятий quippe - звичайно, розуміється; quippe cum - тому що, адже, безсумнівно quinque, quaeque, quodque - кожен Quirites, ium m - квірити, римляни; ius Quiritium - право римського громадянства I quis, qua (quae), quid - хтось, щось II quis, quid - хто, що quispiam, quidpiam - хто-небудь quispiam,quaepiam, quodpiam - який- небудь quisquam, quidquam (quicquam) - хто- небудь quisque, quidque - кожен quisquis, quidquid - хто б не, що б не quisquis, quaequae, quodquod - хоч би який, будь-який quivis, quaevis, quidvis - хто завгодно quivis, quaevis, quodvis - який завгодно quo - куди quod - що; те, що; оскільки, чому; quod si - якщо ж quodammцdo - деяким чином, у певному розумінні quodcirca - тому quomi nus - що не, щоб не quomцdo - як, яким чином; quomodo si - якби quondam - ніколи, колись quoniam - оскільки, тому що quoque - також quot - скільки quotannis - щорічно, щороку quotiens (quoties) - оскільки, усякий раз як, скільки разів quum - див.: cum II R radix, icis f - корінь rado, rasi, rasum, ere - скоблити, скребти, зчищати, голити rapina, ae f - пограбування rapio, rapui, raptum, ere - вистачати, захоплювати, викрадати, умикати raro - рідко, зрідка rarus, a, um - рідкий rasus, a, um - див.: rado ratio, onis f- розум, розумність, причина, довід, розуміння, резон, порядок; рахунок; прибутково-видаткова книга; система; qua ratione - яким чином, яким способом ratus, a, um - див.: reor rea, ae f - обвинувачена, підсудна recedo, cessi, cessum, ere - відступати, бігти; розходитися, відрізнятися; віддалятися, ухилятися recenseo, censui, censum (censi tum), ere - перераховувати, оглядати recepi - див.: recipio receptor, oris m - знову здобув, що відвоював; приховувач receptus, a, um - див.: recipio recido, ci di, casum, ere - падати назад; знову переходити, повертатися; знову надходити, вертатися recipio, cepi, ceptum, ere - знову знаходити; приймати, допускати, сприймати; поміщати; recipere se - повернутися reci to, avi, atum, are - читати (уголос), оголошувати reclamo, avi, atum, are - голосно заперечувати, галасливо протестувати, голосно викрикувати recludo, clusi, clusum, ere - відмикати, відімкнути recclo, colui, cultum, ere - знову обробляти; знову згадувати reconciliatio, onis f - примирення reconsilio, avi, atum, are - знову з'єднувати, воз'єднувати, мирити recondo, d!di, d!tum, ere - ховати, складати, закладати recorr!go, rexi, rectum, ere - виправляти, поліпшувати recte - прямо, правильно, справедливо, правомірно rectus, a, um - прямий, правильний; справедливий recuperator, oris m (pl.) - рекуператори, члени суду зі спішних майнових питань recurro, (cu)currit, cursum, ere - повертатися; поспішати назад recuso, avi, atum, are - відхиляти, відмовляти(ся) redd!tus, a, um - див.: reddo reddo, d!di, d!tum, ere - повертати, віддавати; ius reddere - вершити суд, судити redeo, ii (ivi), !tum, ire - йти назад, повертатися redhibeo, bui, b!tum, ere - повертати red!go, egi, actum, ere - гнати назад, наводити, змушувати; звертати, передавати redintegro, avi, atum, are - відновлювати, заповнювати refero, tuli, latum, ferre - нести назад, відносити, зв'язувати; зіставляти, повертати; відновлювати, звертати; повідомляти; включати, прилучати refert, retulit, referre - важливо, має значення reficio, feci, fectum, ere - відновлювати, лагодити reformo, avi, atum, are - перетворювати, реформувати refrico, fricui, fricatum, are - відновлювати, знову збуджувати regalis, e - царський regio, onis f - область regno, avi, atum, are - царювати, бути царем, панувати regnum, regni n - царство, царювання, держава; regnum coelorum - царство небесне rego, rexi, rectu, ere - керувати, правити, панувати; виправляти; уточнювати, регулювати regredior, gressus sum, gredi - повертатися назад regula, ae f - правило, установлення, норма rei - див.: reus або res reicio (reiicio), ieci, iectum, ere - відкидати, відганяти reiculus (reiiculus), a, um - негідний, загублений, марний relabor, lapsus sum, labi - скочуватися, помалу повертатися, плисти назад relatio, onis f - повідомлення; відношення; relatio crimi nis - зустрічне обвинувачення relatus, a, um - див.: refero relegatio, onis f - посилання relego, avi, atum, are - виганяти, засилати, відправляти на вигнання relevo, avi, atum, are - піднімати; звільняти від відповідальності relictus, a, um - див.: relinquo religio, onis f- сумлінність; обряди, святині; обов'язок, ведення relinquo, liqui, lictum, ere - залишати, кидати reli quus, a, um - інший, що залишили remaneo, mansi, mansum, ere - залишатися, зберігати remedium, ii n (з gen., з dat.) - засіб, ліки remitto, misi, missum, ere - залишати, уступати, поступатися, вибачати; відсилати, посилати назад, направляти remotus, a, um - див.: removeo removeo, movi, motum, ere - відсувати, видаляти, вилучати renuntiatio, onis f - розірвання renuntio, avi, atum, are - повідомляти, сповіщати; проголошувати, відмовлятися, розривати reor, ratus sum, reri - думати, гадати, вважати, визнавати, приймати до відома repello, reppuli, repulsum, ere - відштовхувати, відкидати, відганяти, відхиляти, відмовляти; відбивати rependo, pendi, pensum, лre - відважувати, платити; rependп tur - відшкодовуватися, окупатися repentinus, a, um - раптовий, непередбачений reperio, reppлri (repлri), repertum, ire - знаходити, відшукувати repetitio, onis f- повторення; повернення; повторний розгляд repлto,ivi (ii), itum, лre - знову добувати; вимагати, стягувати repetundae, arum f - вимагання, хабар repignлro, -, -, are - забирати (викуповувати) заставу repleo, plevi, pletum, ere - знову наповнювати, заповнювати, щедро постачати replпco, avi, atum, are - розгортати; висувати (зустрічне) заперечення repono, posui, posпtum, лre - відкладати, зберігати, класти на зберігання reposco, -, -, лre - вимагати назад repraesento, avi, atum, are - наочно зображувати; негайно платити готівкою reprehendo (prendo), prehendi (prendi), prehensum (prensum), лre - затримувати, гудити, засуджувати reprehensibпlis, e - гідний осуду repromissio, onis f - взаємна обіцянка, обопільне зобов'язання repudio, avi, atum, are - відкидати, відхиляти repudium, ii n - розірвання (шлюбу або заручин); repudium mittлre - повідомити про розірвання шлюбу repugno, avi, atum, are - протидіяти, суперечити, заперечувати requiesco, evi, etum, лre - відпочивати, спочивати requiro, quisivi, quisitum, лre - шукати, відшукувати, з'ясовувати, вимагати, бідувати, очікувати res, rei f - річ, справа; майно; res adflictae - нещастя; res castrenses -трофейне майно, військовий видобуток; res forenses - судові (грошові, суспільні) справи; res publпca (respublпca) - держава, республіка; res Romana - римська держава; res rustпca - сільське господарство; res gesta - діяння, дія, подія rescio, scivi (scь), scitum, ire - дізнаватися rescribo, scripsi, scriptum, ere - письмово відповідати, писати у відповідь rescriptum, i n - рескрипт, імператорський указ resideo, sedi, sessum, ere - залишатися resigno, avi, atum, are - роздруковува-ти resisto, sь ti, ere - зупинятися, протистояти, пручатися respectus, us m - точка зору respicio, spexi, spectum, ere - дивитися назад, брати до уваги, враховувати, бачити, відноситися respondeo, spondi, sponsum, ere -відповідати, давати відповіді responsio, onis f- відповідь, показання, висновок responsum, i n - відповідь responsus, a, um - див.: respondeo responsus, us m - відповідь respubH ca - див.: res restinguo, stinxi, stinctum, ere - гасити, зменшувати, вгамовувати restituo, tui, tutum, ere - повернути, відновлювати restitutio, onis f- відновлення; restitutio integri - відновлення первісного стану resurgo, surrexi, surrectum, ere - уставати, повставати reticulus, i m - сіточка (наприклад, для збереження форми зачіски) retineo, tinui, tentum, ere - утримувати, затримувати; зберігати, залишати за собою retribuo, bui, butum, ere - відплачувати reus, rei m - підсудний, обвинувачений, відповідач revelo, avi, atum, are - відкривати, оголювати, викривати reverentia, ae f - повага, шанобливість reversus, a, um - див.: revertor revertor, versus sum (reverti), verti -повертатися, приходити назад revinco, vici, victum, ere - перемагати, долати; викривати revivisco, vixi, -, ere - знову оживати, воскресати revцco, avi, atum, are - кликати назад, утримувати; скасовувати, відзивати, відновлювати, повертати; скликати знову rex, regis m - цар; rex sacrorum - верховний жрець rhetor, oris m - ритор, учитель красномовства rhetorпca, ae f - риторика rideo, risi, risum, ere - сміятися ridiculus, a, um - смішний rigor, oris m - твердість, строгість, непохитність, суворість risus, us m - сміх, посмішка ritus, us m - обряд, ритуал, звичай rivus, i m - струмок; канал rodo, rosi, rosum, кre - гризти rogo, rogavi, rogatum, are - просити, запитувати; пропонувати, виносити на розгляд Roma, ae f - Рим I Romanus, a, um - римський II Romanus, i m - римлянин ros, roris m - роса rosa, ae f - троянда rudкra, um n - руїни rudis, is f - ціпок для фехтувальних вправ; відзнака звільненого гладіатора ruga, ae f - зморшка ruina, ae f - обвал ruinosus, a, um - що загрожує обвалом, зруйнований rumor, oris m - шум, гул, слух, поголос; honestus rumor - добре ім'я rumpo, rupi, ruptum, кre - рвати, валити, знищувати rursus - знову rus, ruris n - село rustпcus, a, um - сільський S S. = Sextus - Секст sabbatum, i n - субота saccularius, ii m - кишеньковий злодій sacculus, i m - гаманець, торба sacer, cra, crum - священний, освячений, присвячений (богам, наприклад, храм, гай, статуя тощо) sacerdos, dotis m - жрець, священнослужитель sacerdotium, ii n - жрецький сан sacra, orum n - священнодійство sacramentum, i n - присяга; грошова застава (яку сторони вносили для того, щоб внесені гроші були у тієї сторони, що програє процес) sacrificium, ii n - жертва, жертвопринесення; священнодійство sacrilegium, ii n - святотатство saepe - часто; saepe numкro - багато разів, неодноразово saepio, saepsi, saeptum, ire - огороджувати, оточувати; захищати, охороняти saevitia, ae f - лютість, жорстокість, безжалісність saluber, bris, bre - здоровий, рятівний, міцний salubrпter - благотворно, здорово, доцільно salus, salutis f - благополуччя, порятунок, безпека; вітання salveo, -, -, ere - бути здоровим; salve -будь здоров! salvo, avi, atum, are - рятувати salvus, a, um - цілий, непошкоджений, незмінний; неушкоджений sanctifпco, -, -, are - освячувати, робити святим sanctus, a, um - святий, священний (те, що знаходиться під заступництвом богів, наприклад: стіни, ворота, межі) sane - розумно, розсудливо; дійсно sanguis, sanguпnis m - кров, кровне споріднення; causa in sanguпne -справа, пов'язана з кровопролиттям sanпtas, atis f - здоров'я, видужання, тверезість, здоровий спосіб життя sanus, a, um - здоровий, що знаходиться при здоровому розумі sapiens, entis - розумний, знаючий, свідомий, мудрий sapiens, entis m - мудрець sapienter - мудро, розумно sapientia, ae f - мудрість, розважливість, розумність; розум; civilis sapientia - (букв.: цивільна мудрість) правознавство, наука права sapio, ii (ivi, ui), -, кre - мати смак, бути мудрим sarcio, sarsi, sartum, ire - лагодити, виправляти, відшкодовувати sat - досить satis - досить satisdo, dedi, datum, dare - подавати забезпечення, гарантувати, вносити заставу в забезпечення сплати satisfacio, feci, factum, ere - задовольняти; платити scaena, ae f— сцена scandalizo, avi, atum, are — спокушати scandalum, i n — предмет жаху або збурювання scelestus, a, um — злочинний, нечестивий, безчесний scelus, eris n — злочин schola, ae f — школа scientia, ae f— знання, поінформованість scil! cet — зрозуміло, треба думати; тобто; мається на увазі scindo, scidi, scissum, ere — розривати, роздирати, тріпати; переривати scio, ivi (ii), itum, ire — знати, уміти; учитися scitum, i n — визначення, рішення, постанова scortum, i n — шкіра; розпусник scriba, ae m — переписувач scribo, scripsi, scriptum, ere — писати, записувати (наприклад, у заповіті) scriptura, ae f — письмове свідчення, документ; лист; запис scriptus, a, um — див.: scribo sculpt! le, is n — скульптурне зображення; ідол, кумир scyphus, i m — келих, кубок se (sese) — див.: sui secedo, cessi, cessum, ere — іти, віддалятися secor = sequor secum — див.: sui secundum (з acc.) — уздовж по, відповідно до, згідно з secundus, a, um — другий; наступний; побіжний, сприятливий secure — безстрашно, безтурботно secur! tas, atis f — безпека; безтурботність securus, a, um — безпечний, що знаходиться в безпеці, безтурботний; той, що не несе відповідальності securis, is f — сокира secus (з acc.) — у secutus, a, um — див.: sequor sed — але, однак sedecim — шістнадцять sedeo, sedi, sessum, ere — сидіти, засідати; затримуватися, залишатися, застрявати sedes, is f— сидіння, крісло; місце, місце розташування seditio, onis f — смута, заколот seges, etis f — посів, хліби segnitia, ae f — нерозторопність, повільність; несвоєчасне виконання розпоряджень sella, ae f— крісло, стілець, сидіння; лава semel — один раз semen, semi nis n — насіння sementis, is f — сіяння, сівба, посів semet — див.: sui semper — завжди senator, oris m — сенатор senatus, us m — сенат; ius senatus habendi — право брати участь у засіданні сенату senatusconsultum, i n — сенатусконсульт (порада або постанова сенату) senectus, utis f — старість I senex, senis — старий II senex, senis m — старий, дід seni, ae, a — по шість senior, ius (вищий ступ. від senex) — старший sensus, us m — почуття, зміст, розуміння sententia, ae f — рішення, судження sentio, sensi, sensum, ire — думати, почувати; випробувати, одержувати; висловлюватися; брати на себе seorsum — окремо, зокрема; на сторону separatim — роздільно, окремо separo, avi, atum , are — відокремлювати, відрізняти; видаляти sepelio, pelivi, pultum, ire — ховатися, переховуватися septem — сім septendecim — сімнадцять sept! mus, a, um — сьомий septies — сім разів septingenti — сімсот septuaginta — сімдесят sepulchrum (sepulcrum), i n — могила, поховання, гробниця sequens — див.: sequor sequester, tris m — посередник sequor, secutus sum , sequi — випливати, піти, йти слідом; приєднуватися sera, ae f - запор, засув serпca, orum n - шовкові тканини series, ei f - ряд sermo, onis m - промова sero - пізно sero, serui, sertum, кre - сплітати, з'єднувати(ся), поєднувати serus, a, um - пізній; serum est - пізно servilis, e - рабський, стосовний до раба servio, ivi, itum, ire - служити, бути рабом, поставити на службу servп tus, utis f - рабство; сервітут servo, avi, atum, are - зберігати, дотримувати servus, i m - раб, слуга sescenti - шістсот sestertius (um), ii m (n) - сестерцій seu - або, чи, чи те severп tas, atis f - суворість, жорстокість severus, a, um - строгий, суворий sex - шість sexaginta - шістдесят sexies - шість разів sextus, a, um - шостий sexus, us m - підлога si - якщо sibi - див.: sui sic - так, так і sicarius, ii m - убивця sicubi - якщо де-небудь, коли б не sicut (sicuti) - як, наприклад, у той час як; sicut ... ita - як ... так і sedus, кris n - сузір'я, зірка, зоряне небо sigillum, i n - статуетка, фігурка; печатка signifп co, avi, atum, are - позначати signo, avi, atum, are - позначати, запечатувати; чеканити; signata materia -матерія, позначена печаткою (наприклад, гроші) signum, i n - знак, значок (наприклад, бойовий знак у вигляді орла, аналог прапора); сигнал silentium, ii n - мовчання sileo, ui, -, ere - мовчати silva, ae f - ліс silvester, tris, tre - лісовий simп lis, e - схожий, подібний similпter - подібним чином, подібно similitudo, пnis f - подібність, подоба; рівність simplicп tas, atis f - простота, чесність, невигадливість simulatio, onis f - зображення, симуляція, удавання, лицедійство simul - одночасно simulatque (simul atque) - як тільки, лише тільки simulatus, a, um - мнимий simulo, avi, atum, are - представляти, зображувати, прикидатися sin - якщо ж sine (з abl?) — без singuli, ae, a - по одному singыlus, a, um - окремий, одиничний singuli, orum m - окремі особи sino, sivi (sii), situm, кre - допускати, дозволяти sinus, us m - пазуха; бухта siquпdem - тому що, якщо тільки, оскільки sisto, stiti (steti), statum, sistкre - ставити, з'являтися, наводити sitis, is f - спрага situlus, i f - цебро sive - чи, якщо sobrina, ae f - двоюрідна сестра sobrinus, i m - двоюрідний брат sobrius, a, um - тверезий sociкtas, atis f- товариство; суспільство, співтовариство socius, ii m - товариш, спільник, партнер, компаньйон, учасник товариства; співгромадянин sol, solis m - сонце soleo, solп tus sum solere - мати звичку solп tus - див.: soleo sollemne, is n - урочистий обряд, формальність sollemnпter - урочисто sollerter - мистецьки sollers, ertis - вправний, вмілий sollertia, ae f - майстерність, винахідливість, спритність; хитрість, хитрування sollicitator, oris m - руйнівник, порушник sollicпto, avi, atum, are - трясти, збуджувати, спонукувати, прикликати sollicitudo, пnis f - хвилювання, порушення, занепокоєння, наснага I solum - тільки; non solum ... verum et - не тільки ... але і II solum, i n - ґрунт, земля solus, a, um - єдиний, лише один, самотній solutio, onis f - сплата, платіж solutus, a, um - вільний, незалежний; див.: solvo solvo, solvi, solutum, кre - звільняти, виплачувати, повертати, розплачуватися; розпускати, припиняти діяльність, розривати; дозволяти somnus, i m - сон; inter somnos moveri - перевертатися в сні sonus, i m - звук, звучання sorex, sorпcis m - миша-землерийка soror, oris f - сестра sors, sortis f - жереб, жеребкування, частка, доля; основна (капітальна) частина боргу, позичковий капітал sortior, itus sum, iri - кидати жереб, вирішувати жеребкуванням, одержувати за жеребом spado, onis m - скопець, євнух spatium, ii n - проміжок specialis, e - особливий, спеціальний specialпter - особливо, спеціально, зокрема species, ei f - вид, зовнішність, образ; ознака, прояв; sub specie - з погляду; species militiae - рід військ specificatio, onis f - обробка, видозміна spectaculum, i n - видовище, вистава, спектакль specto, avi, atum, are - дивитися, розглядати, звертатися, належати, брати до уваги, вважати specularia, ium n - слюдяні віконні вставки speculum, i n - дзеркало sperno, sprevi, spretum, кre - нехтувати, зневажати, відкидати spero, avi, atum, are - сподіватися spes, ei f - надія spirпtus, us m - дух, подих, особистість, настрій, характер spiro, avi, atum, are - дихати splendor, oris m - блиск, краса, велич spolio, avi, atum, are - знімати одяг, роздягати; викрадати, віднімати силою, позбавляти spolium, ii n - видобуток; награбоване spondeo, spopondi, sponsum, ere - урочисто зобов'язатися, присягатися sponsa, ae f - наречена, заручена sponsalia, ium n - заручення, заручини sponsio, onis f - урочиста обіцянка, клятва, гарантія sponte - навмисно; sua sponte - за власною ініціативою, від власної особи stadium, ii n - арена, стадіон stagnum (stannum), i n - свинцевий блиск, суміш свинцю і срібла statim - негайно, відразу; постійно, найчастіше statio, onis f- положення, місцеперебування, стоянка, поштова станція, посада statua, ae f - скульптура, статуя statuo, tui, tutum, лre - установлювати, постановляти; віддавати наказ status, us m - стан, положення, обставини, статус stellionatus, us m - шахрайство sterno, stravi, stratum, лre - розстеляти stillicidium, ii n - крапання; покрівельний жолоб stipendiarius, a, um - обкладений даниною stipendium, ii n - платня, що виплачувалася солдатам stipo, avi, atum, are - зганяти, збирати, оточувати stipulatio, onis f- стипуляція (формальне словесне зобов'язання, що складається з питання і відповіді, форма якого була регламентована); stipulatio praetoria - преторська сти-пуляція (стипуляція або зобов'язання, на якому наполягає претор за вимогою однієї сторони) stipulator, oris m - стипулятор (кредитор, що вимагає від боржника зобов'язання в порядку стипуляції) stipulatus, us m - формальна обіцянка, умова договору stipulor, atus sum, ari - виговорювати собі, вимагати формальної обіцянки stirps, stirpis f - стовбур; кореневище; пагін, гілка; дерево, кущ sto, steti, statum, stare - стояти Stoпcus, i m - стоїк, філософ стоїчної школи stomвchus, i m - шлунок strangulo, avi, atum, are - душити, заглушати, ховати strenuus, a, um - діяльний, швидкий, метушливий, клопітливий; міцний, відважний studeo, ui, -, ere - старатися, намагатися, учитися studiose - наполегливо, ретельно, самовіддано studiosus, a, um - старанний, наполегливий, діяльний studiosus, i m - студент studium, ii n - заняття, наука; прагнення, запопадливість; послуга, зусилля, активна участь; studia liberalia -вільні або шляхетні, мистецтва (інтелектуальні професії, що вважалися шляхетними, тобто такими, що їх мали вільні люди, наприклад риторика, медицина, юриспруденція тощо) stultitia, ae f - дурість I stultus, a, um - дурний II stultus, i m - дурень stupor, oris m - заціпеніння, незграбність; дурість, тупість, недоумкуватість stuprator, oris m - розбещувач, розпусник stupro, avi, atum, are - опоганювати, розтлівати, бесчестити, псувати, спокушати stuprum, i n - безчестя, ганьба, сором sua - див.: suus suadeo, suasi, suasum, ere - давати пораду; переконувати sub (з acc., з abl.) - під subeo, ii (ivi), Ї tum, ire - підходити, підпадати; піддаватися subiicio (subicio), ieci, iectum, кre -підкладати; приєднувати, супроводжувати, додавати; subп ci sorti - коритися долі subinde - незабаром після, слідом за цим, час від часу, багаторазово subп to - раптом subiungo, iunxi, iunctum, кre - підкоряти sublatus, a, um - див.: tollo sublкvo, avi, atum, are - піднімати, підносити submitto (submmitto), misi, missum, кre - підставляти, опускати, підкоряти, робити, посилати, підсилати, піднімати submoveo, movi, motum, кre - виганяти subornatus, a, um - найнятий, підкуплений subripio, ripui, reptum, кre - красти, викрадати, захоплювати хитрістю subrфgo, avi, atum, are - доповнювати subruptus = subreptus, a, um - див.: subripio subscribo, scripsi, scriptum, ere - підписувати subsellim, i n - лава substantia, ae f - сутність substituo, stitui, stitutum, ere - ставити за, заміняти, підставляти subsum, subfui, -, subesse - перебувати під, лежати в основі subtilis, e - тонкий, дотепний subtraho, traxi, tractum, ere - таємно нести, вести, віднімати, привласнювати; обходити мовчанням subvenio, veni, ventum, ire (з dat.) - допомагати, приходити на допомогу, сприяти subverto, verti, versum, ere - перекидати, скидати, псувати succedo, cessi, cessum, ere - входити, випливати, успадковувати; надсилати на зміну successio, onis f- спадок, спадкоємство, право спадкоємства successor, oris m - спадкоємець succurro, curri, cursum, ere - йти на зустріч, приходити на допомогу sufficio, feci, fectum, ere - давати, доставляти, бути достатнім suffoco, avi, atum, are - душити suffragium, ii n - виборчий голос, голосування suggero, gessi, gestum, ere - наносити, споруджувати, уселяти; підтасовувати sui - себе suicidum, i n - самогубство, суїцид sum, fui, -, esse - бути, існувати, знаходитися, перебути, значити summa, ae f - підсумок, сума; суть, сутність; summa rei publi cae - вищі інтереси держави summatim - загалом, узагалі, поверхово summitto - див.: submitto summoveo (submoveo), movi, motum, ere - видаляти, зганяти, відстороняти, усувати, відсівати, перешкоджати, зупиняти summus, a, um - вищий, головний sumo, sumpsi, sumptum, ere - брати, приймати; призначати, визначати, застосовувати sumptus, us m - витрата supellex, supellectп lis f- начиння, обстановка super (з acc., з abl.) - над, понад superbia, ae f - гордість, гординя, гордовитість superficies, ei f - поверхня, те, що росте або будується на землі supкri, orum m - боги; живі люди (на відміну від мешканців підземного царства мертвих) superior, superius - вищий; попередній supкro, avi, atum, are - перевершувати, підніматися superstes, stпtis - присутній, свідок supersubstantialis, e - насущний supersum, superfui, -, superesse - залишатися в живих, пережити, перевершувати; розпоряджатися; бути в надлишку supervivo, vixi, -, кre - переживати, залишатися в живих suppкto, petivi (petii), petitum, кre -бути в достатній кількості, вистачати suppleo, plevi, pletum, ere - поповнювати, заповнювати, відшкодовувати, компенсувати supplicium, ii n - кара, покарання, страта suppono, posui, posпtum, кre - підкладати, підмінювати supprпmo, pressi, pressum, кre - занурювати, приховувати; затримувати, стримувати, зупиняти supra (з acc.) - зверху, угорі; вище, над, поверх, понад supremus, a, um - останній; вищий surdus, a, um - глухий surgo (subrigo, surrigo), rexi, rectum, кre - піднімати surripio, ripui, reptum, кre - викрадати sus, suis f (m) - свиня suscepi - див.: suscipio susceptio, onis f - прийняття suscipio, suscepi, susceptum, кre - приймати, брати на себе suspectus, a, um (див.: suspicio) -підозріла, зухвала недовіра suspendiosus, a, um - що повісився suspendo, pendi, pensum, кre - підвішувати, вішати suspicio, onis f - підозра; небезпека, погроза suspicio, spexi, spectum, кre - дивитися, бути зверненим; дивитися з недовірою, підозрювати sustineo, tinui, tentum, ere - підтримувати, служити опорою; терпіти sustuli - див.: tollo susum (sursum) - нагору sutor, oris m - швець, чоботар suus, sua, suum - свій; suus heres - свій спадкоємець (тобто спадкоємець, що знаходиться в безпосередній владі заповідача) syngrapha, ae f— боргова розписка T T. = Titus - Тит taberna, ae f - крамниця; taberna cauponia - шинок, трактир; taberna argentaria - міняльна крамниця tabula, ae f - дошка, таблиця; tabulae testamenti - таблички (текст) заповіту; tabulae publпcae - дошки публічних оголошень (на яких писали тексти законів, звернень, іншу інформацію офіційного характеру) tabularius, ii n - секретар, архіваріус, рахівник tabulatum, i n - ярус, настил, поверх taceo, cui, cпtum, ere - мовчати tacпte - мовчки, безмовно taciturnпtas, atis f - мовчазність, небагатослівність tacпtus, a, um - безмовний, мовчазний, негласний tactus, a, um - див.: tango taedium, ii n - відраза, пересиченість talentum, i n - талант (міра ваги - 26,2 кг; грошова одиниця) talio, onis f - відплата talis, e - такий tam - так, настільки; tam ... quam -скільки ... стільки, так ... як tamdiu - стільки, доти tamen - однак, усе-таки tametsi - хоча, незважаючи на те, що; нехай tamquam - як, подібно, тому що; так само, як tandem - нарешті; же tango, tetпgi, tactum, кre - торкатися, стосуватися, сприймати дотиком tantum - настільки, такою мірою; тільки tantummцdo - тільки, винятково tantus, a, um - такий, настільки (великий або малий) tarde - повільно tardus, a, um - повільний, неповороткий te - див.: tu tectorium, ii n - обробка стіни, тиньк; pro tectorio - у вигляді обробки tectum, i n - покрівля, дах tectus, a, um - див.: tego tecum - див.: tu tego, texi, tectum, кre - покривати, приховувати tegula, ae f- цеглина, цегла, покрівельна черепиця telum, i n - зброя (зброя для наступальних дій, метальна зброя: списи, стріли, дротики) temкre - нерозважно, необачно, навмання temerп tas, atis f- необачність, нерозсудливість, необдуманий вчинок, легкодумство temet - див.: tu temperamentum, i n - норма, належна міра tempestas, atis f - час; погода; буря; нещастя templum, i n - храм, святилище temporarius, a, um - тимчасовий temptatio - див.: tentatio tempto (tento), avi, atum, are - мацати, пробувати, випробувати, спокушати; зазіхати, замірятися tempus, tempцris n - час; обставина; ad tempus - через обставини tenebrae, arum f, pl. - темрява, морок teneo, tenui, tentum, tenere - тримати, стримувати; зобов'язувати, мати обов'язкову силу; охоплювати; teneri ab alп quo - бути займаним ким-не-будь; memoria tenere - пам'ятати tener, кra, кrum - ніжний, юний tenor, oris m - безупинний хід; зміст tentatio (temptatio), onis f - спокуса tenuis, e - тонкий, убогий, незначний tenus - до ter - тричі tergiversor, atus sum, ari - повертатися спиною; ухилятися, йти назад, вивернутися; відмовлятися від уже вчиненого позову term! no, avi, atum, are - розмежовувати, відмежовувати, відокремлювати term!nus, i m - межа; межовий знак terni (trini), ae, a - по три terra, ae f - земля; terrae motus - землетрус terreo, ui, ! tum, ere - лякати terrib! lis, e - що викликає страх, жахливий, що наводить жах territorium, ii n - область, територія I tertius, a, um - третій II tertius ii m - третя особа testamentum, i n - заповіт testatio, onis f - закликати у свідки, дача показань; свідчення (усне або письмове, підписане свідками); testationem interponere - давати клятвену обіцянку testator, oris m - заповідач, спадкодавець testifi cor, atus sum, ari - закликати у свідки, свідчити testimonium, ii n - свідчення, дача показань свідків; показання свідків; testimonium dicere - свідчити testis, is m - свідок testor, atus sum, ari - закликати у свідки; складати заповіт, заповідати texo, texui, textum, ere - ткати theatrum, i n - театр thema, ae f - положення, предмет, тема thensaurus (thesaurus), i m - скарб thesaurizo, avi, -, are - нагромаджувати thesis, is f - положення, твердження, теза Tiberis, is m — Тибр, ріка в середній Італії Ti. = Tiberius - Тіберій tibi - див.: tu tib!cen, !nis m - флейтист tignum, i n - балка timeo, mui, -, ere - боятися tim!dus, a, um - боягузливий, боязкий, що боїться timor, oris m - страх timui - див.: timeo tiro, tironis m - молодий солдат, новобранець Titium, i m - Тицій titulus, i m - напис, підпис; привід, підстава; titulus crimп nis - стаття обвинувачення toga, ae f - тога togatus, a, um - одягнений у тогу, мирний, цивільний tolкro, avi, atum, are - терпіти, виносити tollo, sustыli, sublatum, tollкre - піднімати; усувати, знищувати, скасовувати; звеличувати; виносити, нести tondeo, totondi, tonsum, ere - стригти, голити tonsor, oris m - цирюльник tormentum, i n - катування torqueo, torsi, tortum, ere - катувати, піддавати катуванням, випитувати tortor, oris m - мучитель, кат tot (невідм.) - стільки totus, a, um - весь, цілий; in totum -зовсім tractatus, us m - обмацування, дотик; звертання, спосіб дії, обговорення tracto, avi, atum, are - тягти; сприймати на дотик; звертатися tractus, a, um - див.: traho tradпdi - див.: traho traditio, onis f - передача trado, tradпdi, tradпtum, кre - передавати; вважати; tradкre se - віддаватися traho, traxi, tractum, кre - тягти, волокти, залучати; діставати, засвоювати; приєднувати, притягати; привласнювати, захоплювати trano, avi, atum, are - перепливати tranquillus, a, um - спокійний trans (з acc.) - через, за, по той бік transactio, onis f - мирна угода transeam - див.: transeo transeo,ivi (ii), п tum, ire - переходити; минати, проходити transfкro, tuli, latum, ferre - переносити, переходити; передавати; переміщати, пересаджувати transfuga, ae m - перебіжчик transfugio, fugi, fugпtum, кre - перебігати transgredior, gressus sum, grкdi - переходити transпgo, egi, actum, кre - доводити до кінця, приймати рішення, йти на мирову, припиняти суперечку; здійснювати операцію, домовлятися transпtus, us m - перехід, прохід, зміна translatus, a, um - див.: transfкro transmitto, misi, missum, кre - пересилати; пропускати, минати trecenti - триста tredкcim - тринадцять trepп do, avi, atum, are - тремтіти, тріпотіти tres, tria - три tribunal, alis n- трибунал (узвишшя, на яке піднімалися посадові особи при виконанні своїх обов'язків) tribunus, i m - трибун; tribunus plebis народний (плебейський) трибун; tribunus milпtum - військовий трибун (вищий офіцер у регіоні) tribuo, bui, butum, кre - поділяти, відплачувати, надавати tribus, us f - триба; плем'я tributarius, a, um - оподатковуваний, обкладений податками, зобов'язаний платити податки, податковий triduo - на три дні, протягом трьох днів triennium, ii n - три роки, трирічний термін triginta - тридцять trinoctium, ii n - три ночі tripertius, a, um - що складається з трьох частин triplus, a, um - потрійний, у троє більше, троєкратний tristis, e - сумний, смутний, скорботний, похмурий, суворий, грізний tristitia, ae f - сум, похмурість tritпcum, i n - пшениця tritus, a, um - побитий, затасканий Troia, ae f— Троя, давнє місто па південному заході Малої Азії tu - ти tueor, tuпtus sum, tueri - дивитися, піклуватися, оберігати, дотримувати tui - див.: tu tuli - див.: fero tum - тоді, у той час; потім; tum ... tum те ... те tumultuor, atus sum, ari - хвилюватися tumultus, us m - смута, заколот; воєнний стан tunc - тоді tunп ca, ae f - туніка (римська сорочка довжиною до колін, її носили, як правило, під тогою) turba, ae f— сум'яття, збентеження, безладдя, шум; юрба, маса, збіговисько turbo, avi, atum, are — пошкоджувати, бентежити turdus, i m — дрізд; морський дрізд (риба) turpis, e — ганебний, аморальний, протизаконний turpп ter — ганебно, аморально turpitudo, п nis f — неподобство, ганьба, безславність turris, is f — вежа tus, turis f — запашна смола, фіміам tute — із упевненістю; у безпеці tutela, ae f — опіка tutor, oris m — опікун tutum, i n — безпека tutus, a, um — безпечний, що знаходиться в безпеці; надійний tuus, tua, tuum — твій tyrannus, i m — необмежений володар, тиран U ubi — де; коли ubiqumque — де б не, у чому б не, щоразу як, завжди ubique — скрізь, усюди ulciscor, ultus sum, cisci — мстити, карати ullus, a, um — деякий, який-небудь ulterior, ius — подальший, наступний; надмірний, що виходить за встановлені межі ultпmus, a, um — останній, крайній; остаточний ultio, onis f — помста, покарання ultra — понад; надалі; на додачу ultro citroque — в обох напрямках ultus, a, um — див.: ulciscor umbra, ae f — тінь umquam — коли-небудь, uncia, ae f — унція (дванадцята частина аса або взагалі дванадцята частина); частина unde — відкіля undкcim — одинадцять undecпmus, a, um — одинадцятий undeviginti — дев'ятнадцять undпque — звідусіль, з усіх боків unguentarium, ii n — плата за притирання unguentum, i n - мазь, помада, пахощі universпtas, atis f - сукупність осіб, співтовариство, спільність, громада universus, a, um - весь, весь у цілому unus, a, um - один unusquisque, unaquaeque, unumquod- que - кожний (окремо) unusquisque, unumquidque - кожний (окремо) urbanitas, atis f- культура, освіченість, тонкість, дотепність; гострота, гумор, тонкий жарт urbanus, a, um - міський urbs, urbis f - місто ursus, i m - ведмідь usio, onis f - вживання, користування usitatus, a, um - загальновживаний usque - безперестану, постійно, безупинно; упритул; удосталь usque ad - аж до usuarius, a, um - використовуваний, що знаходиться в користуванні usucapio, cepi, captum, ere - одержати у власність за давниною володіння usucapio, onis f - одержання за давниною володіння usufructuarius, ii m - узуфруктуарій (той, що має право узуфрукта) usura, ae f - користування, дохід usurae, arum f - відсотки usurpatio, onis f - узурпація (у праві: сталий термін, що позначає припинення давнини) usus, us m - користування, досвід, потреба, звичай, давнина usus fructus = ususfructus ususfructus, us m - узуфрукт (див.: fructus) ut - як, подібно тому як; тому що, оскільки, як тільки utcumque - якось, абияк uter, utra, utrum - який, хто (із двох) uterque, utraque, utrumque - і той, і інший, обоє uterum, i n (uterus, i m) - живіт, черево, материнська утроба utпlis, e - корисний, вигідний; ефективний, діючий, результативний utilпter - корисно, дієво, ефективно utilпtas, tatis f - користь; вигода utпnam - о, якби ж! utпque - у всякому разі; за всіх обставин, хоч би як там було utor, usus sum, uti - користатися, використовувати utrimque - по обидва боки utrыbi - на якому боці utrum - чи; an ... utrum - або ... або ж uxor, uxoris f - дружина, жінка; uxorem ducиre - женитися V vacanter - даремно vacatio, onis f- звільнення vacillo, avi, atum, are - бути хистким, ненадійним vaco, avi, atum, are - бути незайнятим, пустувати, бути вільним vacuus, a, um - порожній, незайнятий, вільний vado, (vasi), -, иre - йти, направлятися vae - горе! vagor, atus sum, ari - скитатися, віддалятися, бути відсутнім vagus, a, um - бродячий, хибкий, ненадійний valde - дуже valeo, lui, litum, ere - бути здоровим, мати значення, бути дійсним, мати силу; nihil valere - не мати ніякої сили; valere pro - розцінюватися замість valetudo, ї nis f - стан здоров'я; хвороба; adversa valetudo - хвороба, погане самопочуття, нездоров'я vanus, a, um - порожній, даремний; in vanum - всує vapor, oris m - пара, дим varie - по-різному, різноманітно varius, a, um - різний, різноманітний; строкатий; непостійний, що вводить в оману vas, vasis m - посудина; vas vinarium torcularium - давильна посудина для вина vaticinator, oris m - віщун -ve - чи vecordia, ae f - нерозважність vectп galalis n (з gen.) - податок, мито, орендна плата vehиmens, entis - сильний, могутній; різкий, шалений vehementer - сильно, міцно vehicыlum, i n - візок veho, vexi, vectum, иre - тягти, волокти vel - або, чи; як velle, vellem - див.: volo velocп tas, atis f - швидкість velocп ter - швидко, незабаром velum, i n - навіс; вітрило velut (veluti) - як, наприклад vendпdi - див.: vendo venditio, onis f - продаж; venditio imaginaria = mancipatio vendпtor, oris m - продавець vendo, vendпdi, vendпtum, иre - продавати venenum, i n - отрута veneo, ii (ivi), -, ire - надходити в продаж, продаватися venиror, atus sum, ari - шанувати; шанобливо просити venia, ae f- милість, полегкість; veniam dare - прощати venio, veni, ventum, ire - приходити, йти venor, atus sum, ari - полювати venter, ventris m - живіт, черево, утроба ventus, i m - вітер venumdo, dиdi, datum, dari - продати Venus, nиris f - Венера (богиня кохання, краси); поет. кохання ver, veris n - весна verber, иris n - бич, бичування, побої, побиття verbиro, avi, atum, are - бити verbum, i n - слово; verborum obligatio - словесне (вербальне) зобов'язання, стипуляція; verbi gratia - наприклад vere - істинно, по-справжньому, дійсно vereor, verпtus sum, vereri - побоюватися verп tas, atis f - істина; нехибність, правдивість, справедливість; in veritate -насправді verпtus, a, um - див.: vereor vero - же, дійсно versor, atus sum, ari - перебувати, обертати, жити, діяти; звертатися, надходити verto, verti, versum, иre - повертати, звертати, надходити verum, i n - правда, істина verumtвmen - але, і все-таки verus, a, um - дійсний, справжній, щирий vesper, eris (eri) m - вечір, вечірня зірка Vesta, ae f — Веста (богиня добробуту і домовитості) vester, vestra, vestrum - ваш vestibulum, i n - вестибюль, майданчик перед будинком vestigium, ii n - колія, слід, місце, відбиток vestimentum, i n - одяг vestio, ivi (ii), itum, ire - покривати, вдягати, наряджати vestis, is f - одяг, плаття vestri, vestrum - див.: vos, vester veteranus, i m - ветеран, старий солдат veteres - див.: vetus veto, vetui, vet!tum, are - забороняти vetui - див.: veto vetus, veteris - старий, давній; veteres - стародавні vetustas, atis f- старість; стародавність, давнина vexo, avi, atum, are - гнати; тривожити, мучити vi, vim - див.: vis via, ae f - дорога; проїзд; право проїзду vicinus, i m - сусід (vicis), vicem, vice f (іменник III відміни, що має не усі відмінкові форми) -зміна, чергування, служба, завдання, обов'язок; vicem sustinere - обіймати посаду; vicem (alicuius rei) obtinere - ставати замість, набувати чинності victor, oris m - переможець victoria, ae f - перемога victus, a, um - див.: vinco чи vivo vicus, i m - село, селище videl!cet - зрозуміло, звичайно, ясно video, vidi, visum, ere - бачити, убачати; знати videor, visus sum, videri - показуватися, виявлятися; бути очевидним, здаватися, представлятися vig!lans, antis - пильний, невсипущий vigilia, ae f — час без сну vig!lo, avi, atum, are - не спати viginti - двадцять vigor, oris m - сила vilis, e - дешевий, малоцінний vinarius, a, um - винний vincio, vinxi, vinctum, ire - зв'язувати, заковувати, утримувати vinco, vici, victum, ere - перемагати, переборювати; habere pro victo -вважати таким, що програв справу vinctus, a, um - див.: vincio vinculum, i n - мотузка, зв'язок, узи; vincula publп ca = carcer vindemia, ae f - збір винограду vindicatio, onis f - віндикація, речовий позов vindпco, avi, atum, are - вимагати, заявляти претензію; привласнювати; накладати стягнення, карати; contra vindicare - висувати зустрічну вимогу; pro parte vindicare - пред'являти позов про свою частину власності vindicta, ae f - віндікта (преторський жезл, доторкаючись яким до раба в присутності претора або іншої посадової особи заявник - absertor libertatis - відпускав раба на волю) vinea, ae f - виноградник, виноградна лоза vinetum, i n - виноградник vinum, i n - вино viцlo, avi, atum, are - чинити насильство, порушувати; розоряти, безчестити, опоганювати vir, viri m - чоловік virga, ae f - гілка, лозина, різка virgo, пnis f - діва, дівчина; virgo Vestalis - діва-весталка viridiarium (viridarium), ii n - насадження, парк, сад, гай virilis, e - чоловічий, властивий (той, що належить) чоловікам virilпtas, atis f - мужність, чоловіча гідність viripцtens, entis - повнолітній, що здатний одружуватися virtus, virtutis f - сила, доблесть, мужність, чеснота vis - див.: volo vis, f - сила, насильство; vis maior -непереборна сила, форс-мажор; vi bona rapta (букв.: майно, відняте силоміць) - розбійне пограбування; vim inferre - застосовувати насильство visпto, avi, atum, are - відвідувати; карати vita, ae f - життя vitium, ii n - ґандж, недолік vito, avi, atum, are - уникати, ухилятися, піти, рятуватися vivo, vixi, victum, ere - жити vivus, a, um - живий vix - ледь, навряд чи; насилу vobis - див.: vos vocabulum, i n - найменування, назва, слово vociferatio, onis f - вигук, лемент, крики vociferor, atus sum, ari - викрикувати, кричати, виголошувати, говорити voco, avi, atum, are - кликати, називати; скликати; vocare ad hereditatem - «призивати до спадщини», тобто повідомляти про вступ у спадщину; in ius vocare - кликати в суд, подавати в суд; ad possessionem vocare -право розпорядження volens, volentis - бажаючий volgo - див.: vulgo volo, avi, atum, are — літати volo, volui, -, velle - хотіти, виражати волю, бажати volucer, volucris, volucre - пернатий, літаючий volumen, Їnis n - сувій, рукопис, твір voluntarius, a, um - добровільний voluntas, atis f - воля, бажання voluptas, atis f- насолода, задоволення, пристрасть voluptuosus, a, um — приємний, пов'язаний з задоволенням або розвагою vos — ви votum, i n — жертва, обітниця; воля, бажання voveo, vovi, votum, ere — давати обітницю vox, vocis f — мова, голос vulgaris, e — звичайний, загальновідомий, простонародний, загальноприйнятий, загальнодоступний vulgo (volgo) — у народі; усюди, повсюдно, привселюдно; поза шлюбом vulgus, i m (n) — народ, юрба, голота vulnкro, avi, atum, are — ранити vulnus, кris n — рана vulpes, is f — лисиця vult — див.: volo vultus, us m — зовнішність, вигляд особи, погляд; риси особи, особа, вид, обличчя Z zelotes, ae m — ревнитель zephп rus, i m — зефір, західний весняний вітер zodiвcus, i m — зодіак zona, ae f — пояс, зона Зміст Передмова 3 LECTIO I (PRIMA) § 1. Фонетика 7 § 2. Вимова голосних і дифтонгів 8 § 3. Вимова приголосних і буквосполучень 9 § 4. Довгота і короткість звуків. Наголос 10 De vita Romae antiquae 12 Personalia (Yulius Paulus) 12 Ius Romanum 13 Ars 13 LECTIO II (SECUNDA) § 5. Граматичні категорії іменника 14 § 6. Declinatio prima. Перша відміна 15 § 7. Відмінювання дієслова esse — бути в теперішньому часі 15 De vita Romae antiquae 17 Personalia (Domitius Ulpianus) 17 Ius Romanum 18 Ars 19 LECTIO III (TERTIA) § 8. Verbum. Дієслово 20 § 9. Типи відмінювання дієслів 20 § 10. Основні форми дієслова 21 § 11. Praesens indicativi activi. Теперішній час дійсного способу активного стану 22 § 12. Imperativus. Наказовий спосіб 23 De vita Romae antiquae 25 Personalia (Iustinianus) 25 Ius Romanum 26 Ars 26 LECTIO IV (QUARTA) § 13. Declinatio secunda. Друга відміна 28 § 14. Praepositiones. Прийменники 28 De vita Romae antiquae 30 Personalia (Marcus Tullius Cicero) 30 Ars 32 Ius Romanum 32 LECTIO V (QUINTA) § 15. Declinatio tertia. Третя відміна іменників 33 § 16. Три типи відмінювання 33 De vita Romae antiquae 36 Personalia (Gaius) 36 Ius Romanum 37 Ars 38 LECTIO VI (SEXTA) § 17. Adiectiva declinationis primae et secundae. Прикметники першої та другої відміни 39 § 18. Pronomina possessiva. Присвійні займенники 39 § 19. Pronomina personalia et pronomen reflexivum. Особові займенники і зворотний займенник 40 De vita Romae antiquae 42 Personalia (Papinianus Aemilius) 42 Ius Romanum 43 Ars 43 LECTIO VII (SEPTIMA) § 20. Adiectiva declinationis tertiae. Прикметники третьої відміни 44 § 21. Participium praesentis activi. Дієприкметник теперішнього часу активного стану 44 De vita Romae antiquae 47 Personalia (Augustus Gaius Iulius Caesar Octavianus) 47 Ars 47 Ius Romanum 48 LECTIO VIII (OCTAVA) § 22. Imperfectum indicativi activi. Минулий недоконаного виду дійсньго способу активного стану 49 § 23. Futurum I (Primum) Indicativi Activi. Майбутній час (перший) дійсного способу активного стану 49 De vita Romae antiquae 52 Personalia (Pomponius, Sextus) 52 Ius Romanum 53 Ars 53 LECTIO IX (NONA) § 24. Declinatio quarta. Четверта відміна іменників 54 § 25. Declinatio quinta. П'ята відміна іменників 55 § 26. Дієслова III дієвідміни на -io 55 De servis Romanorum 57 De vita Romae antiquae 59 Personalia (Marcellus Ulpius) 59 Ius Romanum 59 Ars 60 LECTIO X (DECIMA) § 27. Passivum temporum systematis infecti. Пасивний стан часів системи інфекта 61 § 28. Infinitivus praesentis passivi. Неозначена форма теперішнього часу пасивного стану 62 Res mancipi et nec mancipi 65 De vita Romae antiquae 66 Personalia (Iulianus L Octavius Cornelius Aemilianus) 66 Ius Romanum 66 Ars 67 LECTIO XI (UNDECIMA) § 29. Tempora systematis perfecti. Часи системи перфекта 68 § 30. Perfectum indicativi activi. Минулий час доконаного виду дійсного способу активного стану 68 § 31. Plusquamperfectum indicativi activi. Давноминулий час дійсного способу активного стану 69 § 32. Futurum II (secundum) indicativi activi. Майбутній час доконаного виду дійсного способу активного стану 69 Mancipatio 72 De vita Romae antiquae 73 Personalia (Modestinus Herennius) 73 Ius Romanum 74 Ars 74 LECTIO XII (DUODECIMA) § 33. Supinum. Супін 75 § 34. Participium. Дієприкметник 75 § 35. Passivum temporum systematis perfecti. Пасивний стан часів системи перфекта 76 De magistratibus Romanorum 79 De vita Romae antiquae 80 Personalia (Quintus Mucius Scaevцla) 80 Ius Romanum 80 Ars 80 LECTIO XIII (TERTIA DECIMA) § 36. Pronomina demonstrativa. Вказівні займенники 82 § 37. Pronomina determinativa. Означальні займенники 83 § 38. Pronomen relativum. Відносний займенник 83 § 39. Pronomina interrogativa. Питальні займенники 84 § 40. Pronomina indefinita. Неозначені займенники 84 § 41. Pronomina negativa. Заперечні займенники 85 § 42. Adiectiva pronominalia. Займенникові прикметники 85 Codicillus 87 De vita Romae antiquae 88 Personalia (Labeo Marcus Antistius) 88 Ius Romanum 88 Ars 89 LECTIO XIV (QUARTA DECIMA) § 43. Gradus comparationis adiectivorum. Ступені порівняння прикметників 90 § 44. Суплетивні ступені порівняння 91 § 45. Adverbium. Прислівник 91 § 46. Gradus comparationis adverbiorum. Ступені порівняння прислівників 92 Capitis deminutio 94 De effracturis 94 De vita Romae antiquae 95 Personalia (Lucius Annaeus Semcca Iunior) 95 Ius Romanum 95 Ars 96 LECTIO XV (QUINTA DECIMA) § 47. Verba anomala. Неправильні дієслова 97 § 48. Дієслова, складні з esse 97 § 49. Дієслово possum, potui, - , posse 98 § 50. Дієслова volo, nolo, malo у теперішньому часі 98 § 51. Verba deponentia et semideponentia. Відкладні і напіввідкладні дієслова 99 § 52. Verba defectiva. Недостатні дієслова 99 De imperio et iurisdictione 102 De vita Romae antiquae 102 Personalia (Gaius Iulius Caesar) 102 Ius Romanum 103 Ars 103 LECTIO XVI (SEXTA DECIMA) § 53. Відмінювання числівників 104 § 54. Numeralia cardinalia et ordinalia. Кількісні і порядкові числівники 105 Res corporales et incorporales 107 De vita Romae antiquae 108 Personalia (Traianus, imperator Caesar Nerva Augustus) 108 Ius Romanum 108 Ars 108 LECTIO XVII (SEPTIMA DECIMA) § 55. Infinitivus. Неозначена форма дієслова 110 § 56. Accusativus cum infinitivo et nominativus cum infinitivo. Знахідний відмінок з неозначною формою дієслова і називний відмінок з неозначною формою дієслова 110 § 57. Ablativus absolutus. Самостійний або незалежний аблатив 111 Interpretatio stricta 114 De vita Romae antiquae 115 Personalia (Hadrianus, imperator Caesar Traianus Augustus) 115 Ars 115 Ius Romanum 115 LECTIO XVIII (DUODEVICESIMA) § 58. Gerundium. Герундій 117 § 59. Gerundivum. Герундив 118 De servitutibus praediorum urbanorum 120 De servitutibus praediorum rusticorum 121 De vita Romae antiquae 122 Personalia (Celsus Publius Iuventius, Celsus-filius) 122 Ius Romanum 122 Ars 123 LECTIO XIX (UNDEVICESIMA) § 60. Modus coniunctivus. Умовний спосіб 124 § 61. Praesens coniunctivi activi. Теперешній час умовного способу активного стану 124 § 62. Imperfectum coniunctivi activi. Минулий час недоконаного виду умовного способу активного стану 125 § 63. Perfectum coniunctivi activi. Минулий час доконаного виду умовного способу активного стану 125 § 64. Plusquamperfectum coniunctivi activi. Давньоминулий час доконаного виду умовного способу активного стану 125 § 65. Coniunctivi passivi. Утворення часів умовного способу пасивного стану 126 § 66. Вживання кон'юнктива в незалежних реченнях 127 Gaudeamus 129 Pater noster 131 De vita Romae antiquae 131 Personalia (Sabinus Masurius) 131 Ius Romanum 131 Ars 132 LECTIO XX (VICESIMA) § 67. Consecutio temporum. Послідовність часів 133 § 68. Quaestio obliqua. Непряме питання 134 De verbis legatorum 135 De vita Romae antiquae 136 Personalia (Neratius Priscus Lucius) 136 Ius Romanum 136 Ars 137 LECTIO XXI (VICESIMA PRIMA) § 69. Підрядні речення мети з ut і ne finale 138 § 70. Підрядні речення причини 138 § 71. Підрядні речення наслідку 138 § 72. Підрядні допустові речення 139 § 73. Підрядні речення обставини часу 139 § 74. Підрядні речення умови 140 De iure civili et gentium 142 De vita Romae antiquae 142 Personalia (Diocletianus, imperator Caesar Aurelius Valerius Augustus) 142 Ius Romanum 143 Ars 143 ДОПОМІЖНІ ГРАМАТИЧНІ МАТЕРІАЛИ I. Основні функції латинських відмінків 144 II. Зведені морфологічні таблиці 149 ХРЕСТОМАТІЙНІ МАТЕРІАЛИ 161 СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 181 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 181 ЛАТИНСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК 183 Навчальне видання ХОМІЦЬКА Зоя Миколаївна Латинська мова Підручник Редактор Н. Й. Михайличенко Комп'ютерна верстка і дизайн В. М. Зеленька Підписано до друку з оригінал-макета 20.08.2004. Формат 84x108 У32. Папір офсетний. Гарнітура Times. Ум. друк. арк. 13. Обл.-вид. арк. 12,3. Вид. № 160. Тираж 3000 прим. Зам. Видавництво «Право» Академії правових наук України Україна, 61002, Харків, вул. Чернишевського, 80 (Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК № 559 від 09.08.2001 р.) Виготовлено у ТОВ «Навчальний друк» Україна, 61001, Харків, вул. Державінська, 38. Свідоцтво про внесення до Державного реєстру: серія ХК № 58 від 10.06.2002 р. PAGE 32 PAGE 1 Аппієва дорога (Уіа Арріа). Перша стратегічна дорога римлян. Дієвідміна Неозначена форма дієслова — т/тМміїз Знаходження основи Кінцевий звук основи І сошкішкит condemna -re -a засуджувати II (Іосеге doce -re -e навчати аЬзоМге absolv -ere приголосний III виправдовувати або -u віаідіеге ставити statu -ere IV аиНге audi -re -i слухати Розподіл дієслів за дієвідмінами Дієвідміна Infinitivus Imperativus singularis Imperativus pluralis I condemnare — засуджувати Condemna! — Засуджуй! Condemnate!— Засуджуйте! II docere — учити, навчати Doce! — Навчай! Docete! — Навчайте! III defendere — захищати Defende! — Захищай! Defendite! — Захищайте IV punire карати Puni! — Карай! Punite! — Карайте! Утворення форм наказового способу Singularis Pluralis Nom. crimen crimlna Gen. crimlnis criminum Dat. crimlni criminlbus Acc. crimen crimlna Abl. crimlne criminlbus crimen, crimi nis n — злочин, обвинувачення Singularis Pluralis Nom civis cives Gen. civis civium Dat. civi civпbus Acc. civem cives Abl. cive civпbus — частина: Singularis Pluralis Nom. pars partes Gen. partis partium Dat. parti partпbus Acc. partem partes Abl. parte partпbus pars, partis f Число Відмінок 1 особа 2 особа Зворотний займенник Singularis Nom. ego — я tu — ТИ — Gen. mei — мене tui — тебе Себе Dat. mihi — мені tibi — тобі БІЬІ Собі Acc. me — мене te — тебе БЄ Себе Abl. me — мною te — тобою БЄ Собою Pluralis Nom. nos — ми vos ВИ Gen. nostri — нас nostrum — із нас vestri — вас vestrum — із вас БиІ Себе Dat. nobis — нам vobis — вам БІЬІ Собі Acc. nos — нас vos — вас БЄ Себе Abl. nobis — нами vobis — вами БЄ Собою Відмінювання особових і зворотного займенника Число 1 о О І дієвідміна condemnare засуджувати ІІ дієвідміна docere навчати ІІІ дієвідміна defendere захищати IV дієвідміна punire карати Singularis condemna-ba- m я засуджував doce-ba-m я навчав defend-eba-m я захищав puni-eba-m я карав condemna-ba-s doce-ba-s defend-eba-s puni-eba-s condemna-ba-t doce-ba-t defend-eba-t puni-eba-t 1 Pluralis condemna-ba-mus ми засуджували doce-ba-mus ми навчали defend-eba-mus ми захищали puni-eba-mus ми карали condemna-ba-tis doce-ba-tis defend-eba-tis puni-eba-tis condemna-ba-nt doce-ba-nt defend-eba-nt puni-eba-nt Imperfectum indicativi activi дієслова esse Число vo о о О І дієвідміна соМетпаге засуджувати ІІ дієвідміна dосеге навчати III дієвідміна defendere захищати IV дієвідміна puпiге карати Singularis сошіетпа- Ь-о я буду засуджувати, я засуджуватиму іосе-Ь-о я буду навчати я навчатиму defend-a-m я буду захищати я захищатиму рипі-а-т я буду карати я каратиму т сошіетпа- Ьі-в ііосе-Ьі-в defend-e-s рипі-е-в _ т сошіетпа- ЬМ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
