Реферат на тему:

Заходи медичної служби по захисту особового складу військ від зброї
масового ураження

Система захисту від зброї масового ураження (ЗМУ), прийнята в наших
Збройних Силах, є комплексною. Вона заснована на сумісних діях всього
особового складу, командирів та начальників і базується на використанні
спеціальних засобів захисту.

Найбільш важливим ланцюгом в цій системі є індивідуальний захист від ЗМУ
кожного військовослужбовця. Надійність цієї системи залежить від вмілого
використання засобів індивідуального захисту, а також чітких і вмілих
дій при різних екстремальних ситуаціях.

Одночасно з цим, захист особового складу забезпечується тактичними
рішеннями командирів, спеціально спрямованими на попередження або
максимальне зниження втрат, які можуть бути обумовлені уражаючою дією
ЗМУ в ході ведення бойових дій.

Заходи щодо захисту, які проводяться в підрозділах самостійно, надалі
суттєво доповнюються силами і засобами спеціальних військ і служб —
інженерною, хімічною, медичною тощо. Метою їх дій є попередження
ураження особового складу військ від ЗМУ і надання необхідної медичної
допомоги постраждалим підрозділам.

Всі ці заходи, доповнюючи і підсилюючи один одного, забезпечують високий
ступінь захищеності особового складу підрозділів, що призводить до
збереження їх боєздатності в умовах застосування ЗМУ.

Як було вказано, невід’ємною частиною комплексної системи захисту є
медичні заходи.

Виходячи із загальних завдань захисту, на медичну службу покладено
всебічне медичне забезпечення військ із метою збереження боєздатності
особового складу і повернення його до строю.

Медичний склад повинен мати чіткі уявлення про місце і значення медичних
заходів в загальній системі захисту військ, грамотно взаємодіяти з
різними службами і спеціалістами при рішенні завдань бойового
забезпечення підрозділів.

Захист військ і об’єктів тилу від ЗМУ

Захист від ЗМУ — це комплекс тактичних і спеціальних заходів, які
здійснюються з метою максимального послаблення впливу ЗМУ, збереження
боєздатності і забезпечення успішного виконання особовим складом бойових
завдань.

Заходи щодо захисту військ від ЗМУ передбачають:

завчасне виявлення підготовки противником до застосування ЗМУ;

розсередження військ і періодичну зміну районів їх розташування;

інженерне обустроєння зайнятих військами районів, позицій та підготовку
шляхів до маневру;

використання захисних та маскуючих властивостей місцевості;

проведення протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних
профілактичних заходів;

попередження і сповіщення про безпосередню загрозу і початок
застосування противником ЗМУ, а також сповіщення про радіоактивне і
хімічне забруднення;

виявлення наслідків впливу ЗМУ;

забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях в зонах
зараження, руйнувань, пожеж та затоплень;

ліквідацію наслідків впливу ЗМУ.

Вміст і порядок здійснення заходів захисту військ залежать від
конкретної обстановки, можливостей противника до застосування ЗМУ,
наявності часу, сил та засобів для організації захисту. В залежності від
характеру діяльності військ і обстановки, вказані заходи можуть
проводитися в повному обсязі або частково.

Заходи щодо захисту військ від ЗМУ здійснюються при взаємодії сил та
засобів видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ. Ця
взаємодія заснована на узгодженій системі попередження і сповіщення, в
обміні інформацією про застосування і вплив ЗМУ, зонах ураження,
руйнувань, пожеж і затоплень, в наданні допомоги при ліквідації
наслідків впливу ЗМУ.

Розсередження військ і періодична зміна районів їх розташування
здійснюється з метою максимального зниження втрати військ, а також
ускладнення противнику знаходження найбільш доступних для нападу
об’єктів.

Порядок і ступінь розсередження встановлюється командиром (начальником)
і залежить від завдання, яке виконується, маскуючих властивостей
місцевості, захисних можливостей інженерного устаткування, захисних
властивостей озброєння і військової техніки.

При розсередженні військ необхідно виконувати наступні вимоги:
розсередження не повинно знижувати боєздатності підрозділів при
виконанні завдань, не повинно ускладнювати керування підрозділами.

Зміна районів розташування військ виконується згідно вказівок старшого
командира (начальника) на підставі попередньо розробленого плану. Для
забезпечення зміни районів розташування військ повинні завчасно
готуватися запасні райони і маршрути виходу до них.

Інженерне обустроєння зайнятих військами районів, позицій та підготовку
шляхів до маневру заключається в обустроєнні фортифікаційних споруд. Для
особового складу обустроюються відкриті і перекриті щілини, окопи,
траншеї і сховища, для озброєння і військової техніки — окопи, укриття,
капоніри.

Черговість інженерного обустроєння встановлюється командирами
(начальниками) підрозділів (частин).

При діях на зараженій місцевості на інженерну службу покладено
обустроєння водозаборних пунктів, які повинні бути надійно захищені від
впливу ядерної і хімічної зброї. На вказаних пунктах встановлюється
постійний дозиметричний і хімічний контроль якості води.

Для спеціальної обробки споруд, озброєння, військової техніки і
матеріальних засобів і на технічні потреби використовується вода із
поверхневих джерел без її очистки.

На господарчо-питні потреби і санітарну обробку особового складу
використовується вода, яка не має хвороботворних мікробів, вміст в ній
радіоактивних, отруйних речовин і токсинів не повинен перевищувати
допустимих норм, встановлених медичною службою.

При використанні захисних і маскуючих властивостей місцевості, озброєння
і військової техніки можна знизити уражаючу дію ядерної і хімічної зброї
на особовий склад.

Найбільш високими захисними властивостями при застосуванні ядерної зброї
володіють схили місцевості та яри. Так, схили із крутизною 10% знижують
ударну хвилю в 1,2-1,5 разів. Схили місцевості із крутизною 25% на
відстані 1 км від епіцентру вибуху повністю захищають від світлового
випромінювання.

Маскуючі властивості місцевості характеризуються наявністю природних
масок, а також її кольором і п’ятнистістю. Чим різноманітніша гама, тим
кращі умови маскування. В якості природних масок використовуються ліси,
парки, жилі і промислові будови та інші елементи місцевості, які ховають
війська від повітряної, наземної і частково від радіотехнічної розвідки
противника.

Озброєння і військова техніка забезпечують захист від ЗМУ. Так, середній
танк в 10 разів і відповідно в 33 рази захищає особовий склад від
гама-нейтронного випромінювання. Військова техніка, оснащена
фільтро-вентиляційними установками, повністю захищає особовий склад від
хімічної зброї.

Попередження військ про загрозу застосування ЗМУ, а також сповіщення про
зараження значно підвищують комплекс по захисту військ від ЗМУ
противника.

Виконання вище зазначених заходів покладено на штаби, які на підставі
розвідувальних даних про підвіз ядерних і хімічних боєприпасів на
аеродром, в позиційні райони ракетних військ і артилерії, сповіщають
встановленими сигналами або окремими розпорядженнями свої війська, які
негайно починають виконувати заходи щодо захисту від ЗМУ.

Організацію і проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і
спеціальних медичних заходів буде докладніше розглянуто наступних
підрозділах цього розділу.

Виявлення наслідків впливу ЗМУ здійснюється з метою встановлення
санітарних втрат особового складу, втрат озброєння, техніки,
матеріальних засобів для внесення необхідних змін в бойові порядки і дії
військ або уточнення їх завдань, а також для встановлення характеру і
об’єму робіт по відновленню боєздатності підрозділів, ліквідації
наслідків впливу ЗМУ і забезпечення безпеки особового складу.

Забезпечення безпеки і захисту особового складу при діях в зонах
руйнування, пожеж і затоплень покладено на командирів (начальників) всіх
ступенів. Воно досягається вмілим застосуванням індивідуальних і
групових засобів захисту при пересуванні по зараженій території,
раціональним вибором маршрутів пересування військ повз райони руйнувань,
пожеж і затоплень.

Ліквідація наслідків впливу ЗМУ досягається на підставі наступних
заходів:

розвідки вогнищ ураження ЗМУ; рятівних робіт і лікувально-евакуаційних
заходів; відновлення шляхів для маневру військ, тушіння і локалізації
пожеж.

Після застосування противником ЗМУ необхідно: по-перше, з’ясувати
обстановку в районах ураження. Особливо важливо швидко відновити
управління військами і зв’язок з підрозділами і частинами, які
постраждали від ядерної чи хімічної зброї. А потім на підставі вказівок
старшого командира (начальника) приступити до виконання заходів усунення
наслідків застосування ЗМУ. Об’єм виконання цих заходів також встановлює
старший начальник. При необхідності, коли виникли великі санітарні
втрати у вогнищі і особовий склад своїми силами і засобами не може
провести ліквідаційні рятувальні роботи, у вогнище виділяються додаткові
сили і засоби для цих робіт. Наприклад, у маштабах з’єднання може
формуватись загін ліквідації наслідків, до складу якого виділяються
інженерно-саперна техніка для робіт з усунення завалів, розвідувальна
техніка (БРДМ-РХ і інша), для проведення розвідки, транспорт загального
та спеціального призначення (санітарні машини) для евакуації уражених і
поранених, ланцюги санітарів-носильників, фельдшер чи лікар. До складу
цього загону може виділятись спеціальна техніка для проведення
спеціальної обробки (ДДА-66, ДДА-3, ТМС-65 тощо).

Заходи медичної служби щодо захисту особового

складу від ЗМУ

Заходи медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є, з одного боку,
складовою частиною загального комплексу захисту військ, а з іншого —
частиною медичного забезпечення військ, яке проводиться з метою
попередження або максимального послаблення дії ЗМУ на особовий склад,
збереження і відновлення його боєздатності.

Таким чином, основними завданнями медичної служби щодо захисту військ
від ЗМУ є:

попередження або послаблення ураження особового складу військ іонізуючим
випромінюванням, отруйними речовинами;

надання медичної допомоги ураженим, евакуація їх з вогнища ураження і
лікування з метою скорішого відновлення боєздатності.

Щодо змісту, часу і мети проведення всі ці заходи прийнято розподіляти
на дві групи:

1. Попереджувальні заходи, котрі виконуються до можливого застосування
ЗМУ.

2. Заходи, які проводяться після впливу ЗМУ і спрямовані на ліквідацію
наслідків дії на особовий склад.

До заходів, які виконує медична служба до можливого застосування ЗМУ,
відносяться:

забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами,
індивідуальними засобами профілактики, а також навчання його правилам і
прийомам застосування їх для надання першої медичної допомоги;

участь у психологічній підготовці особового складу до дій в умовах при
застосування ЗМУ;

проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які
спрямовані на попередження або зниження уражаючої дії ЗМУ;

виділення сил і засобів медичної служби для участі у ліквідації
наслідків застосування противником ЗМУ, їх підготовка.

Засоби медичної служби, які використовуються в інтересах захисту військ
поділяються на індивідуальні, тобто видаються всьому особовому складу
військ, і засоби, які знаходяться у спеціальних комплектах і сумках
медичної служби.

Весь особовий склад повинен бути забезпечений препаратами, які
підвищують стійкість організму до дії іонізуючого випромінювання і
фосфорорганічних отруйних речовин, послаблюючими больові відчуття, і які
можуть усунути первинні симптоми променевої хвороби, а також засобами
екстреної профілактики уражень бактеріальною зброєю, тобто засобами
само- і взаємодопомоги. Також, кожен військовослужбовець повинен бути
забезпечений засобами часткової санітарної обробки, препаратами для
знезараження води у флязі і перев’язувальними засобами.

Відповідно до цього, кожен військовослужбовець забезпечується:

пакетом перев’язувальним індивідуальним (ППІ);

індивідуальним протихімічним пакетом (ІПП);

аптечкою індивідуальною (АІ);

засобами знезараження води (пантоцид або аквасепт), а в особливих умовах
і іншими медичними засобами.

Так, в особливих клімато-географічних умовах додатково можуть бути
застосовані:

репеленти;

сітки захисні для захисту від кровососучих комах;

окуляри захисні для захисту від ультрафіолетового випромінювання, тощо.

Особовий склад, який діє у відриві від основних сил, забезпечується
аптечками індивідуальними (АІ). Особовий склад, котрий виконує бойові
завдання на військовій техніці, окрім АІ забезпечується спеціальними
аптечками: десантною (АД), аварійною (АА), бортовою літальних апаратів
(АБ-1), а також груповими засобами оснащення: військовою (АВ), бортовою
літальних апаратів (АБ-3), евакуаційною (АЕ).

Медичні підрозділи, частини і установи в інтересах захисту військ від
впливу ЗМУ забезпечуються різними медико-технічними засобами (МПХР,
ПХР-МВ, МПХЛ, ВПД-1, ВПД-12, ІД-11 тощо), спеціальними комплектами (В-3,
ВБ, ЛУЧ, ОР тощо), сумками (СС, СМВ, СЛВ, СМД), в яких є лікарські
препарати і інші медичні засоби.

-?-U/*1$3p4oeoeeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoe

^oeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeeeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoe

а також поведінки на зараженій місцевості і виконання правил особистої
гігієни. По своєму значенні це навчання займає одне із провідних місць в
загальній системі бойової підготовки військ.

Медична служба приймає також участь в морально-психологічній підготовці
до дій в екстремальних умовах. Правильна організація цих заходів значно
зменшить кількість реактивних станів серед особового складу в ході
бойових дій.

Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи проводяться з метою
зниження загрози ураження особового складу шкідливими чинниками
зовнішнього середовища або інфекційних захворювань. Об’єм
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, які проводяться до
можливого застосування ЗМУ виявляються конкретними умовами обстановки,
санітарно-гігієнічним станом військ і району їх дій. Основна увага
звертається при цьому на постійне ведення санітарно-епідеміологічної
розвідки, раннє активне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляцію,
санітарний нагляд за виконанням заходів щодо захисту води і продуктів
харчування, за розташуванням військ і виконанням особовим складом правил
особистої гігієни.

Виділення сил і засобів медичної служби для участі в роботах з
ліквідації наслідків застосування ЗМУ здійснюється завчасно. В загони
ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ призначається особовий
склад медичної служби (фельдшер, санітарні інструктори,санітари-носії),
санітарно-транспортні засоби, медичне устаткування (різні комплекти,
ноші тощо).

До застосування противником ЗМУ ці сили і засоби, як правило, працюють
у складі розгорнутих етапів медичної евакуації або можуть знаходитись в
резерві і постійній готовності до висунення у вогнища масового ураження
або включення до складу загонів ліквідації наслідків.

Після застосування ЗМУ виконуються заходи, головна мета яких складається
з того, щоб ліквідувати наслідки впливу уражаючих факторів на особовий
склад військ. До них відносяться:

участь в оцінці наслідків застосування ЗМУ;

участь в проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і
протиепідемічних заходів у вогнищах ураження;

медичний контроль за військовослужбовцями, які підлягли впливу ЗМУ, але
зберегли боєздатність.

Вияв наслідків впливу ЗМУ базується на підрахунку втрат особового
складу, техніки, масштабів і характеру забруднення, руйнувань, пожеж і
затоплень. Здійснюється на підставі даних радіаційної, хімічної та
бактеріологічної розвідки, а також за рахунок узагальнених даних,
отриманих з військ.

На підставі даних, отриманих із штабу і медичної розвідки, доповідей
підлеглих, начальник медичної служби оцінює обстановку, яка склалась
після впливу ЗМУ в медичному відношенні з метою виявлення кількості та
структури санітарних втрат, наслідків забруднення районів розташування
військ і об’єктів тилу, прогнозує можливі втрати при вимушених діях на
забрудненій території, уточнює стан сил і засобів медичної служби та
виявляє вплив обстановки, яка склалась, на діяльність медичної служби.
Оцінивши, таким чином, обстановку, начальник медичної служби полку
(дивізії) приймає і доповідає відповідно своїм командирам рішення, в
якому виявляє склад і порядок використання сил і засобів медичної служби
для участі щодо ліквідації наслідків виливу ЗМУ.

На медичну службу покладається виконання наступних заходів:

участь в рятівних роботах у вогнищах масового ураження; проведення
лікувально-евакуаційних заходів; проведення специфічної індикації
бектеріологічних засобів, екстреної профілактики і участь в
ізоляційно-обмежувальних заходах у вогнищах бактеріального забруднення;
медичний контроль за якістю санітарної обробки особового складу.

На організацію лікувально-евакуаційних заходів буде впливати характер
санітарних втрат, які виникнуть, як правило, одночасно і на відносно
невеликій території.

У проведенні рятівних робіт, лікувально-евакуаційних,
санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів використовують медичні
підрозділи постраждалих частин; в необхідних випадках залучаються
медичні підрозділи інших частин, а також засоби і сили, які надані
старшим начальником медичної служби.

Головною задачею медичного складу є організація надання ураженим першої
медичної допомоги та участь у виносі (вивозі) за межі вогнища для
наступної евакуації на розгорнуті медичні пункти.

Після завершення лікувально-евакуаційних заходів у вогнищах масового
ураження медична служба, згідно даних радіометричного, хімічного і
бактеріологічного контролю, організує виявлення і облік
військовослужбовців, котрі попали під дію ЗМУ, але зберегли
боєздатність. Начальник медичної служби приймає участь в оцінці їх
боєздатності, організує за ними спостереження, проведення необхідних
лікувально-профілактичних заходів, раннє виявлення тих, хто потребує
госпіталізацію, доповідає пропозиції щодо порядку подальшого
використання обмежено боєздатних військовослужбовців.

Захист від зброї масового ураження частин і підрозділів

медичної служби

Заходи щодо захисту від ЗМУ, протипожежні, охоронні та оборонні заходи
повинні забезпечити живучість частин і підрозділів медичної служби,
збереження боєздатності, попередження або зниження нових уражень
поранених та хворих, а також втрат особового складу, майна і
транспорту.

Захист від ЗМУ частин і підрозділів медичної служби включає:

максимальне використання захисних і маскуючих властивостей місцевості,
наявності захисних споруд, інженерного обладнання і маскування частин і
підрозділів медичної служби;

завчасне попередження особового складу про початок застосування ЗМУ, про
загрозу затоплення і райони пожеж;

проведення радіаційної, хімічної розвідки районів розташування та
маршрутів руху медичних частин і підрозділів;

дозиметричний, хімічний контроль поранених і хворих, особового складу,
техніки, припасів, майна, їжі і води;

санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні медичні
заходи;

забезпечення особового складу, поранених і хворих індивідуальними
засобами захисту від ЗМУ;

виявлення наслідків застосування ЗМУ;

забезпечення безпеки і захисту поранених та хворих, особового складу при
знаходженні на зараженій місцевості, в зонах руйнувань, затоплень і
пожеж та при подоланні їх;

ліквідацію наслідків застосування ЗМУ і відновлення боєздатності частин
і підрозділів медичної служби;

протипожежні заходи.

Для розгортання (розміщення) медичних підрозділів і частин в першу чергу
використовуються лісові масиви, яри, лощини, зворотні схили висот,
підземні виробки, ущелени, а також підвальні і захисні споруди, залишені
військами.

Інженерне обладнання місця розгортання (розміщення) медичних підрозділів
і частин починається відразу з моменту його прибуття, а при можливості
— завчасно. В залежності від завдань і часу, в першу чергу обладнують
відкриті і перекриті щілини для поранених, хворих і особового складу
(2-3 щілини для медичного пункту частини; 15-20 — для омедб на 10-12
чоловік кожна), зводяться споруди для функціональних підрозділів, в яких
надається медична допомога і розташовуються тяжкопоранені і тяжкохворі
(2-3 для медичного пункту частини, 8-10 для омедб). В подальшому
зводяться споруди для інших функціональних підрозділів, обладнуються
окопи і укриття для матеріальних засобів та техніки. Споруди із
спеціальним обладнанням повинні забезпечувати безпечне перебування в них
поранених, хворих і особового складу.

При загрозі зараження отруйними, радіоактивними речовинами інженерні
споруди (сховища) переводяться на режим фільтровентиляції. Двері і вікна
приміщень, споруд щільно зачиняються. Проводяться заходи щодо захисту
припасів води та матеріальних засобів.

Для підвищення захисних властивостей підземних виробок при можливості
герметизуються входи і обладнуються захисні двері. При використанні
житлових, громадських, виробничих будівель як сховищ, займаються нижні
поверхи та підвали, вікна закладаються мішками з піском, цеглою та
іншими підручними матеріалами. В разі застосування ядерної зброї
маскування досягається вмілим використанням властивостей місцевості,
застосування табельних і підручних маскуючих засобів, фарбуванням
палаток і техніки під колір оточуючої місцевості, пересуванням по
можливості вночі в умовах обмеженого спостереження, дотримання радіо- і
світломаскування, підтриманням твердого порядку у районі розгортання
(розміщення) медичних підрозділів та частин і завчасним виявленням та
усуненням демаскуючих ознак.

Попередження частин (підрозділів) медичної служби про безпосередню
загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також сповіщення про
радіоактивне і хімічне забруднення місцевості і атмосфери викидами
руйнованих АЕС або хімічних підприємств про район руйнувань, затоплень і
пожеж здійснюється встановленим порядком.

Дозиметричний і хімічний контроль здійснюється з метою отримання даних
для оцінки боєздатності медичних підрозділів і частин. Він включає:
визначення доз опромінення поранених, хворих і особового складу,
характер і ступені зараження людей, припасів, майна, їжі, води
радіоактивними і отруйними речовинами.

Санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і спеціальні профілактичні заходи
в медичних підрозділах і частинах (установах) організуються командирами
(начальниками) і здійснюються своїми силами та засобами, а у необхідних
випадках, силами і засобами начальника медичної служби.

Командири (начальники) організують забезпечення поранених, хворих і
особовий склад індивідуальними засобами захисту від ЗМУ, організує
навчання правилам їх застосування.

Вияв наслідків впливу ЗМУ включає визначення кількості і характер втрат
особового складу, техніки, матеріальних цінностей, характер зараження,
навколишнього середовища уражаючими чинниками ЗМУ.

Забезпечення безпеки поранених і хворих, особового складу при
перебуванні в зонах зараження досягається за рахунок знань командиром
(начальником) радіаційної і хімічної обстановки в районі розміщення і
вірним прогнозуванням зміни бойової обстановки, ступеня опромінення
поранених, хворих і особового складу; своєчасним і вмілим використанням
засобів індивідуального та колективного захисту, інженерних споруд
(сховищ), захисних властивостей місцевості; вибором найбільш ефективних
способів подолання зон зараження і чітким дотримуванням правил поведінки
поранених, хворих і особового складу в цих районах.

Зони радіаційного і хімічного зараження минають або долаються у
напрямках, що забезпечують найменший ступінь опромінення (зараження)
особового складу, поранених і хворих. При подоланні зони на автомобілях
вони повинні рухатись з підвищеною швидкістю, при збільшених дистанціях
між машинами; при подоланні зон зараження отруйними речовинами поранені
та хворі, особовий склад, що знаходиться у відкритих машинах,
використовує протигази і засоби захисту шкіри, а у закритих машинах —
тільки протигази; зони радіоактивного зараження в умовах великої
запиленості особовий склад у відкритих машинах долає в захисних плащах і
респіраторах, в закритих машинах — в респіраторах.

Після подолання зон зараження в залежності від становища проводиться
часткова або повна санітарна обробка особового складу, поранених і
хворих, дезактивація і дегазація зброї та транспорту.

В районах пожеж, руйнувань, затоплень командир (начальник) проводить
оперативно-тактичні заходи щодо забезпечення безпеки поранених, хворих і
особового складу.

Ліквідація наслідків впливу ЗМУ проводиться, як правило, без припинення
виконання поставлених завдань і включає відновлення боєздатності
медичних підрозділів і частин (установ), рятувальні роботи, надання
медичної допомоги пораненим і хворим, їх вивіз (виніс) із зон зараження,
руйнувань, затоплень і пожеж, дозиметричний і хімічний контроль,
санітарну обробку поранених і хворих та особового складу, спеціальну
обробку техніки і матеріальних засобів. Для проведення рятувальних
робіт в зонах ураження, руйнувань, затоплень і пожеж в госпіталях,
омедб, (МПП) створюється команда (група) для ліквідації наслідків
застосування ЗМУ.

Попередження пожеж і боротьба з ними забезпечується: додержанням правил
пожежної безпеки, розсередженим зберіганням вогненебезпечних речовин і
майна та їх окопування, вогнезахисним покриттям наметів, прибиранням з
території легкоспалахуючих предметів, створенням запасів води та інших
засобів тушіння пожеж, навчанням особового складу правилам попередження
та тушіння пожеж. При появі пожежі перед усе ліквідуються осередки, що є
загрозою для поранених і хворих, вогнезапальні матеріали віддаляються на
небезпечну відстань. При необхідності поранені і хворі, в першу чергу,
евакуюються в небезпечні місця у разі виникнення пожежі в підрозділах
медичних частин (установ).

Література

Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под
ред. Н.В.Саватеева – Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. — С.114-127.

2. Отравляющие вещества / Под ред. В.Н. Александрова, В.И.Емельянова —
М.: Воениздат, 1990. – С. 178-186.

3. Инструкция по этапному лечению пораженных с боевой терапевтической
патологией. — М.: Воениздат, 1989. – 108 с.

4. Руководство по токсикологии отравляющих веществ / Под ред.
А.И.Черкеса.- К.: Здоров’я, 1964. — С.325-350.

5. Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА
та студентів вищих медичних навчальних закладів — К.: УВМА, 2003. – 102
с.

6. Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За
ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули — Тернопіль: Укрмедкнига. — 2003 р. –
362 с.

Похожие записи