Реферат на тему:

Саперна лопатка

Цей нехитрий інструмент є невід’ємною частиною спорядження кожного
вояка-піхотинця починаючи з XVIII століття. Саперна лопатка є настільки
універсальною що її форма не змінилася до сьогодення. Саме на той час
припадає становлення і розвиток масових армій та вихід фортифікації на
якісно новий рівень. На той час найстрашнішим ворогом піхоти стала
артилерія. А оскільки мури замків перестали бути надійним захистом,
піхота почала „закопуватися в землю”. Тепер основним видом укріплень
стали низькі вали та шанці. Лопатка й стала тим самим інструментом, за
допомогою якого піхотинці виконували основну частину земляних та
фортифікаційних робіт.

Конструктивно лопатка складається з двох основних частин: штика та
рукоятки. Штик — робоча частина лопатки виготовлена з сталі. Форма
нижнього краю штика лопатки має трикутну форму.

Стандартна радянська саперна лопатка: її загальна довжина — 50 см.

Також зустрічаються штики лопаток без граней, з заокругленою робочою
поверхнею, а також прямокутні. Штик лопатки кріпиться до рукоятки за
допомогою трубки. Інший варіант кріплення — за допомогою спеціальної
накладки, яка при кріплені обжимається кільцем. Рукоятка виготовляється
з дерева і служить для утримання інструменту. Задній кінець рукоятки
заокруглений. Рукоятка лопатки не фарбується щоб запобігти ковзанню руки
та утворенню мозолів на руках.

Переноситься лопатка в брезентовому або шкіряному чохлі.

Брезентовий чохол до радянської саперної лопатки: ліворуч — вид спереду;
праворуч — вид ззаду. Зверніть увагу, що петлі для кріплення саперної
лопатки не пристосовані до продягання у натівські пояси.

Перше для чого власне служить саперна лопатка, це для копання. Як
зазначалося вище, й до сьогодення основну частину земляних робіт
піхотинці виконують саме за допомогою цього інструмента. Друге
призначення саперної лопатки – використання під час саперних робіт. Ось
чому саме лопатка називається саперною. Тому що вона виявляється
незамінним пристроєм при установленні чи знешкодженні мін, облаштуванні
легких інженерних загороджень. Це ще й звичайний будівельний інструмент,
яким можна виконувати масу допоміжних робіт – нарубати гілок, забити
цвях, вирізати клапоть дерну і багато чого іншого.

Ну і нарешті — саперна лопатка це грізна зброя ближнього бою. Ідея її
використання як зброї зародилася під час першої світової війни.
Виявилося що саперна лопатка з добре нагостреними гранями за своїми
характеристиками не поступається сокирці. Нею можна завдавати колючих та
рублячи ударів, а також метати у ворога. Лопаткою зручно орудувати у
обмеженому просторі окопів та польових укріплень. Тож прийоми з
використанням саперної лопатки входять у склад курсів рукопашного бою
більшості армій світу.

Добре нагострені грані поліпшують роботу саперною лопаткою.

Незважаючи на простоту й універсальність намагання вдосконалити саперну
лопатку не припиняються. Вдосконалення здійснюються у двох напрямках:
зменшення довжини й загальних габаритів лопатки та розширення її
функціональних можливостей. Саперна лопатка має один суттєвий недолік —
досить солідні габарити, які нерідко заважають пересуванню по
місцевості. Тому й основні зусилля конструкторів направлені на зменшення
габаритів лопатки. Найбільш уживаний прийом полягає у виконанні лопатки
у вигляді складної конструкції. Штик лопатки з’єднується з рукояткою за
допомогою шарнірного вузла. Хоча конструкція виходить компактною, проте
через шарніри послаблюється механічна міцність всієї конструкції. Тож
для підвищення міцності шарнірні механізми виготовляють з вискокоміцних
сортів сталі і виконують досить масивними. Ще одним поширеним варіантом
є застосування пустотілої рукоятки з телескопічною трубкою. При
використанні лопатки трубка висувається з рукоятки і подовжує лопатку,
що полегшує процес її застосування.

Другий напрямок вдосконалення саперних лопаток — їхня універсалізація.
Для збільшення кола завдань у саперні лопатки вносять деякі
конструктивні особливості, покликані розширити коло виконуваних завдань.
Наприклад одна з граней штиків лопаток можуть оснащуватися пилоподібною
ріжучою кромкою для використання лопатки як пилки; інша – загострюватися
для застосування лопатки як сокирки. В штику лопатки просвердлюються
отвори та виступи для використання їх як цвяховисмикувачів та гайкових
ключів. Рукоятки лопаток виготовляють пустотілими. Вивільнений простір
використовується для розташування додаткових інструментів (ножа-скінера,
викрутки, шила, щупу, тощо).

Штики саперних лопаток і виготовляються з високоміцних та немагнітних
сортів сталі. Остання риса вкрай важлива для саперів. На немагнітну
сталь не реагують міни та вибухові пристрої з магнітними зривниками, що
підвищує шанси з їх знешкодження.

Тепер торкнемося специфіки партизанської війни. Партизанські загони не в
змозі мати при собі весь комплект великогабаритного саперного
спорядження щоб не переобтяжувати себе під час виснажливих марш-кидків.
Тож саперна лопатка — основний і найбільш широковживаний інструмент. За
її допомогою партизан спроможний боротися і виживати у самих
несприятливих умовах. Тож саперна лопатка ще дуже довго залишатиметься
основним інженерно-саперним інструментом піхотинця й партизана.

Один з небагатьох плакатів радянської доби, який говорить правду.

Похожие записи