Пошукова робота:

Ручний протитанковий гранатомет РПГ-2

Інструкція по експлуатації

Даний розділ містить технічний опис та інструкцію по експлуатації
радянського ручного протитанкового гранатомета РПГ-2. Перекладено на
українську мову — Kurt Oberst.

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_info.htm» Глава
I. Загальна характеристика

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_description.htm»
Глава II. Будова і призначення частин і механізмів гранатомета

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_grenade.htm»
Глава III. Будова гранати ПГ-2

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_function.htm»
Глава IV. Робота частин і механізмів гранатомета, дія донного зривника

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_disassembl.htm»
Глава V. Розбирання і складання гранатомета

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_cleaning.htm»
Глава VI. Догляд за гранатометом, його зберігання й збереження

HYPERLINK «http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_checking.htm»
Глава VII. Огляд гранатомета й підготовка його до стрільби

HYPERLINK
«http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_checking_sight.htm» Глава
VIII. Перевірка прицільного пристрою гранатомета

HYPERLINK
«http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_troubleshooting.htm» Глава
IX. Затримки при стрільбі й способи їхнього усунення

HYPERLINK
«http://www.partyzan.kiev.ua/Weapons/RPG-2_training_grenade.htm» Глава
X. Навчальна граната із вкладним сволом (УГВС-2) до РПГ-2

Гранатомет е РПГ-2 призначений для боротьби з танками й
самохідно-артилерійськими установками. Крім того його можна
застосовувати для стрілянини по бронеавтомобілях, бронетранспортерам,
броневежамм (бронековпакам) і амбразурам дотів. Гранатомет прийнято на
озброєння Радянської армії у 1949 році.

Мал. 1. Загальний вигляд ручного протитанкового гранатомета РПГ-2

Конструкція РПГ-2 являє собою подальший розвиток німецького гранатомета
«Panzerfaust». На відміну від нього РПГ-2 має більш потужний ствол, що
забезпечує багаторазову стрільбу, і курковий ударно-спусковий механізм,
змонтований у пістолетній рукоятці керування вогнем. Прицільне
пристосування відкритого типу — у вигляді відкидної мушки й відкидної
прицільної рамки. Прицільна рамка має три вікна, нижнє ребро кожного з
яких посередині оснащено прорізом. Нижнє вікно служить для прицілювання
на дистанції до 50 м, середнє — до 100 м, верхнє — до 150 м. Стрільба
проводиться надкаліберною протитанковою гранатою (ПГ-2) кумулятивні дії.
При пострілі порохові гази, що утворяться в каналі ствола, викидають
гранату в напрямку цілі. У цей момент зводиться донний зривник. При
зустрічі гранати з перешкодою (ціллю) ударник зривника просувається
вперед і наколює жалом капсуль-детонатор, у результаті чого відбувається
вибух заряду вибухової речовини. Завдяки наявності в ньому сферичної
поглибини, утвориться спрямований струмінь розпечених продуктів вибуху,
що пробиває (пропалює) броню, вражає екіпаж, руйнує озброєння й
устаткування, запалює горючі матеріали.

При пострілі із гранатомета віддача відсутня, тому що порохові гази
вільно минають назовні через відкриту казенну частину.

Відносно невеликі габарити й вагу забезпечують гранатомету хорошу
маневреність на поле бою. Досить висока для такого типу зброї
скорострільність забезпечує повторний обстріл цілі у випадку промаху й
обстріл декількох цілей, які наближаються одночасно. Кумулятивна граната
забезпечує однаковий вражаючий вплив на будь-якій дальності. Дистанційне
зведення зривника гранати гарантує безпеку поводження із гранатометом.

Постріл із гранатомета супроводжується сильним звуком, а так як ствол
перебуває біля вуха стрільця, то сильно оглушає його. Пороховий заряд
гранати складається з димного пороху, тому при пострілі димна хмара
демаскує стрільця. Через вільне витікання порохових газів позаду
стрільця утвориться зона, небезпечна для людей, техніки й озброєння. По
тій же причині не можна стріляти із гранатомета, перебуваючи в
замкнутому просторі (бліндажі, будинку й т.п.).

Внаслідок малої швидкості польоту гранати точність стрільби сильно
залежить від метеорологічних умов і швидкості вітру (а надто бічного).
Влучність стрільби із гранатомета навіть у безвітряну погоду невелика.
Потрапити в танк, що рухається (БТР, БМП) з відстані більше 100 метрів
майже неможливо.

У випадку намокання паперова гільза порохового заряду розбухає і її
неможливо помістити в ствол гранатомета. Крім того, невелика механічна
міцність гільзи не дозволяє переносити гранати в спорядженому виді.
Відвологлий порох не годиться для стрільби. Велика маса гранат обмежує
носимий боекомплект.

Тактико-технічні характеристики РПГ-2

Наіменування характеристики Номінальні величини

Калібр гранатомета, мм 40

Калібр гранати, мм 80

Довжина гранатомета, мм 950

Довжина гранати без порохового заряду, мм 500

Довжина гранати з пороховим зарядом, мм 670

Маса гранатомета, кг 2,86

Маса гранати без порохового заряду, кг 1,62

Маса гранати з пороховим зарядом, кг 1,84

Початкова швидкість гранати, м/с 84

Скорострільність, пострілів у хвилину до 6

Прицільна дальність стрільби, м 150

Глава I. Загальна характеристика

Призначення й бойові властивості гранатомета РПГ-2

Ручний протитанковий гранатомет (РПГ-2) призначений для боротьби з
танками й самохідно-артилерійськими установками супротивника (мал. 1).
Крім того, він може бути використаний для стрільби по бронеавтомобілях,
бронетранспортерам, броневежам (бронековпакам) і амбразурам
довготривалих оборонних споруд супротивника.

Мал. 3. Загальний вид ручного протитанкового гранатомета (РПГ-2)

Стрільба із гранатомета здійснюється надкалиберною протитанковою
гранатою (ПГ-2) кумулятивні дії. Найбільш ефективний вогонь із
гранатомета — на відстані до 100 м. Прицільна дальність стрільби — 150
м. Дальність прямого пострілу по танку (самохідно-артилерійській
установці, бронетранспортеру, бронеавтомобілю) — 100 м.

Тактико-технічні характеристики гранатомета РПГ-2

Характеристика Номінальна величина

Калібр гранатомета 40 мм

Калібр гранати 80 мм

Довжина ствола гранатомета 950 мм

Довжина гранати без порохового заряду 500 мм

Довжина гранати з пороховим зарядом 670 мм

Початкова швидкість гранати 84 м /сек

Бойова скорострільність 4-6 пострілів у хвилину

Прицільна дальність 150 м

Дальність прямого пострілу по танку 100 м

Вага гранатомета 2,86 кг

Вага гранати без порохового заряду 1,62 кг

Вага порохового заряду 0,22 кг

Вага сумки для гранат 2,3 кг

Вага сумки із трьома гранатами й із приналежністю 8.25 кг

Глава II. Будова і призначення частин і механізмів гранатомета

Гранатомет складається з наступних основних частин і механізмів (мал.
4):

ствола із прицільним пристроєм і запобіжником ствола;

ударно-спускового механізму із запобіжником спуска;

бойкового механізму.

Мал. 4. Основні частини й механізми ручного протитанкового гранатомета:

1- ствол; 2 — мушка; 3 — прицільна рамка; 4 — ударно-спусковий механізм;
5 — запобіжник спуска; б-бойковий механізм; 7-запобіжник ствола

У комплект гранатомета входять: приладдя, ремінь і сумка для гранат.

Протитанкова граната (ПГ-2) складається з наступних основних частин
(мал. 5):

Корпуса з вибуховою речовиною;

донного зривника;

стабілізатора;

порохового заряду.

Мал.5. Основні частини протитанкової гранати: 1- корпус із вибуховою
речовиною; 2 — донний зривник; 3- стабілізатор; 4 — пороховий заряд

При пострілі із гранатомета порохові гази, що утворяться в каналі
ствола, викидають гранату в напрямку цілі.

Під час пострілу й польоту гранати в повітрі зводиться донний зривник.
При зустрічі гранати з перешкодою (ціллю) ударник зривника просувається
вперед і наколює жалом капсуль-детонатор, у результаті чого відбувається
вибух вибухової речовини й граната завдяки спрямованій (кумулятивній)
дії вибуху пробиває броню, уражає екіпаж, руйнує озброєння й
устаткування, а також запалює пальне.

При пострілі із гранатомета віддача зброївідсутня, тому що гази вільно
виходять через відкриту казенну частину ствола назовні.

Призначення й будова частин і механізмів гранатомета

Ствол гранатомета (мал. 6) служить для напрямку польоту гранати й
відводу порохових газів при пострілі. Канал ствола гладкий, відкритий з
обох кінців. Діаметр каналу ствола називається калібром; у гранатомета
він дорівнює 40 мм.

Мал. 6. Ствол: 1- виріз для фіксатора гранати; 2- основи мушки й
прицільної рамки; 3 — мушка, 4 — прицільна рамка; 5 — вушка; б-основа
бойкового механізму; 7 — антабки; 8 — хомутики; 9 — накладка

У стволі є: на дуловій частині — виріз для фіксатора гранати; зверху —
основи для кріплення мушки й прицільної рамки; знизу — вушка для
з’єднання ударно-спускового механізму зі стволом за допомогою чеки й
основа бойкового механізму із гніздом для бойкового механізму й каналом
для відводу порохових газів праворуч, що проходять через отвір для бойка
в стволі; ліворуч — дві антабки для кріплення ременя. На стволі
гранатомета закріплені хомутиками дві дерев’яні накладки, що оберігають
руки гранатометника від опіків при стрільбі. Хомутики стягаються
гвинтами.

Ударно-спусковий механізм (мал. 7) служить для спуска курка з бойового
зводу, завдання удару по бойку й для постановки гранатомета на
запобіжник. Він складається з корпуса, курка, запобіжника спуска,
спускового гачка, шептала й стрижня з бойовою пружиною.

Мал. 7. Ударно-спусковий механізм: 1- корпус; 2 — курок; 3- запобіжник
спуска; 4- спусковий гачок; 5- шептало; 6 — стрижень; 7 — бойова пружина

Корпус (мал. 8) має: кришку, спускову скобу, вікно для спускового гачка,
паз для шептала, гніздо для бойової пружини й отвір для стрижня, гніздо
для стопора запобіжника спуска і його пружини, виріз для курка й виріз
для виступу основи бойкового механізму. Крім того, у корпусі є: отвір
для чеки, отвір для вісі спускового гачка, отвір для запобіжника спуска,
вісь курка, чотири нарізних отвори для гвинтів і нарізний отвір для
гвинта шептала; у деяких гранатометах у верхній частині гнізда для
бойової пружини є паз для вибивача. Корпус кінчається пластиною, що із
прикріпленими до неї по обидва боки двома дерев’яними щічками утворить
рукоятку.

Мал. 8. Корпус: 1 — спускова скоба; 2 — паз для шептала; 3 — кришка; 4 —
гвинти; 5-гніздо для бойової пружини; 6-виріз для курка; 7 — отвір для
чеки; 8 — чека; 9 — отвір для вісі спускового гачка; 10- отвір для
запобіжника спуска; 11- нарізний отвір для вісі курка; 12- вісь курка;
13 — нарізні отвори; 14- пластина; 15 — сполучний гвинт; 16 — щічки; 17-
вісь спускового гачка

Курок (мал. 9) служить для завдання удару по бойку. Він має спицю з
насічкою для постановки курка на бойовий звід, два виступи — бойовий і
запобіжний, призначені для зчеплення із шепталом, і отвір для вісі
курка.

Мал. 9. Курок: 1- спиця курка з насічкою; 2 — бойовий виступ; 3 —
запобіжний виступ; 4 — отвір для вісі курка

Запобіжник спуска (мал. 10) служить для запирання спускового гачка, чим
виключається можливість випадкового пострілу. Він має буртик і два
гнізда, у які залежно від положення запобіжника спуска входить стопор,
що підтискає пружиною. Щоб поставити гранатомет на запобіжник, потрібно
нажати на запобіжник спуска з лівої сторони так, щоб червона кільцева
смужка була втоплена урівень із кришкою корпуса.

Мал. 10. Запобіжник спуска: 1- буртик; 2 — гнізда: 3 — стопор; 4 —
пружина

Спусковий гачок (мал. 11) служить для спуска курка з бойового зводу.
Спусковий гачок має верхній зуб для виводу шептала із зачеплення з
бойовим виступом курка, отвір для вісі, хвіст для натиску пальцем при
здійсненніі пострілу й нижній зуб для упору в буртик запобіжника спуска
при постановці гранатомета на запобіжник.

Мал. 11. Спусковий гачок:

1- верхній зуб; 2 — отвір для вісі; 3- хвіст; 4- нижній зуб

Шептало (мал. 12) служить для втримання курка на бойовому взводі.
Шептало являє собою пластинчасту пружину, на передньому кінці якої є
зуб, що служить для зчеплення з бойовим виступом курка. У хвостовій
частині шептала є отвір для кріплення шепотіла гвинтом до корпуса
ударно-спускового механізму.

Мал. 12. Шептало: 1-зуб; 2- отвір для гвинта; 3 — гвинт

Стрижень із бойовою пружиною (мал. 13) служить для повідомлення курку
обертового руху, необхідного для нанесення удару по бойку. Стрижень має
головку з напрямними плечиками й двома виступами (малий і великим) і
отвір для вибивача.

Мал. 13. Стрижень із бойовою пружиною: 1- стрижень: 2 — бойова пружина;
3 — головка. 4 — малий виступ; 5 — великий виступ; 6 — отвір дли
вибивача

Бойковий механізм (мал. 14) служить для розбивання капсюля-запалювача
гранати. Він міститься в гнізді основи бойкового механізму й складається
з бойка, фланця, пружини бойка, опорної втулки, стопора, шайби й ніпеля.
Під дією пружини конічна частина фланця щільно прилягає до конічної
поверхні бойка, що виключає прорив газів зі ствола вниз при пострілі
(мал. 15).

Мал. 14. Бойковий механізм: 1-бойок; 2 — фланець; 3 — пружина бойка; 4
— опорна втулка; 5-стопор; 6-шайба; 7-ніпель

Мал. 15. Положення частин бойкового механізму в момент пострілу:

1- бойок; 2 — фланець; 3 — пружина бойка; 4 — опорна втулка; 5- стопор:
6 — шайба; 7 — ніпель; 8 — канал для відводу газів: 9 — ствол

Прицільний пристрій (мал. 16) служить для наведення гранатомета при
стрільбі по цілям на різні відстані. Він складається із прицільної рамки
й мушки.

Мал. 16. Прицільний пристрій:

1- прицільна рамка: 2 — мушка; 3- отвору із прорізами для прицілювання

Прицільна рамка віссю з’єднана з основою й утримується пружиною у двох
положеннях: вертикальному й горизонтальному. Прицільна рамка має три
отвори із прорізами для прицілювання. Нижній отвір призначений для
прицілювання на відстані до 50 м, середній — на відстані від 50 до 100 м
і верхній — на відстані від 100 до 150 м. Мушка віссю з’єднана з основою
й утримується пружиною у двох положеннях: вертикальному й
горизонтальному.

Запобіжник ствола (мал. 17) служить для оберігання казенної частини
ствола від засмічення землею, піском й іншими предметами при випадковому
утиканні гранатомета в ґрунт або іншу перешкоду. Запобіжник ствола
складається з диска, двох півкілець і гайки.

Мал. 17. Запобіжник ствола: 1- диск; 2 — півкільце; 3 — гайка: 4 —
ствол

Запобіжники ствола надходять у війська укупореними разом із
гранатометами, але не надягнутими на них. Для установки запобіжника
ствола необхідно:

надягти гайку на казенну частину ствола гранатомета й відвести її до
антабки;

надягти диск до упору й вкласти в кільцевий зазор між диском і стволом
гранатомета два півкільця;

нагвинтити від руки до відмови гайку на диск, після чого запобіжник
ствола повинен міцно, без коливань втримуватися на стволі. У
гранатометів, що перебувають в експлуатації, запобіжник від ствола не
відокремлюється.

Приладдя до гранатомета

До кожного гранатомета належиться:

запасний бойок із зібраними на ньому частинами;

ключ-викрутка й вибивач (мал. 18);

Мал. 18. Ключ-викрутка 1 і вибивач 2

пристрій для складання й розбирання ударно-спускового механізму (мал.
19); пристрій має канал для приміщення стрижня з бойовою пружиною,
поздовжній паз для вибивача й паз для ключа-викрутки;

Мал. 19. Пристрій для складання й розбирання ударно-спускового
механізму:

а — паз для вибивача; б — паз для ключа-викрутки

банник (мал. 22) для чищення й змащення гранатомета; він складається із
протирки, трьох стебел і ручки; протирання на поверхні має канавки,
призначені для втримання клоччя при чищенні;

Мал. 20. Банннк: 1- протирка; 2 — три стебла; 3 — ручка

ремінь із двома чохлами; чохли служать для оберігання від забруднення
каналу ствола, а ремінь — для перенесення гранатомета;

сумка (мал. 21) для зберігання й перенесення трьох гранат з пороховими
зарядами й приладдям; у сумці є шість гнізд для приміщення гранат і
порохових зарядів до них, одне гніздо для банника й кишеня для інших
частин приладдя-; кришка сумки застібається замком; сумка переноситься
на плечовому ремені.

Мал. 21. Сумка для гранат: а– загальний вид сумки; б – сумка з відкритою
кришкою; 1– кишеня для запасних частин й інструмента; 2 – банник, 3–
гранати; 4 – гнізда для пеналу з пороховими зарядами; 5 – замок; 6 –
плечовий ремінь

Крім того, у полковий комплект приладдя входить пристрій для надягання
кільця на пір’я стабілізатора гранати й прилад для перевірки прицільного
пристрою гранатомета.

Пристрій для надягання кільця на пір’я стабілізатора гранати складається
з оправлення й скоби.

Примітка. Гранатомети ранніх випусків комплектувалися пристроєм, що
складається з оправки й ключа.

Для того щоб надягти кільце на пір’я стабілізатора, необхідно:

згвинтити запобіжний ковпачок з піддона стабілізатора;

надягти оправку на трубку стабілізатора так, щоб пір’я стабілізатора
ввійшли в прорізі оправлення;

повертаючи оправку убік нахилу пір’я (мал. 24), згорнути їх навколо
трубки стабілізатора;

Мал. 22. Згортання пір’я стабілізатора: 1 — оправлення; 2 – пір’я
стабілізатора; 3 — трубка стабілізатору

надягти на оправку кільце й скобу так, щоб частина, що охоплює, скоби
впиралася в кільце (мал. 25);

Мал. 25. Надягання кільця на пір’я стабілізатора: 1- скоба; 2 — кільце;
3 — оправка; 4 — пір’я стабілізатора; 5 — трубка стабілізатора

натискаючи на скобу, зрушити кільце з оправлення на пір’я стабілізатора;
при цьому не повинне бути перекосу й забігання витка на виток, кінець
витка не повинен заходити під перо й повинен бути не ближче 3 мм від
кромки пера;

зняти оправку з пір’я стабілізатора;

нагвинтити запобіжний ковпачок на піддон стабілізатора.

Примітка: Порядок надягання кільця на пір’я стабілізатора ключем таке ж,
як і при надяганні скобою. Кільце зрушують доти, поки воно не зіскочить
із оправлення.Застосовувати для надягання кілець на пір’я стабілізатора
інші (позаштатні) пристрої забороняється.

Прилад для перевірки прицільного пристрою (мал. 26) складається із труби
й дна. На передньому торці труби є чотири прорізи для натягування ниток.
На зовнішній поверхні труби є дві риски, призначені для правильної
установки приладу в стволі гранатомета. Труба приладу закрита дном, у
центрі якого є отвір із чотирма прорізами.

Мал. 26. Прилад для перевірки прицільного пристрою:

а– загальний вид; б– вид ліворуч; в – вид праворуч; 1– труба; 2 – дно; 3
– проріз; 4 – риски; 5 – отвір із прорізами

Глава III. Будова протитанкової гранати (ПГ -2)

Протитанкова граната (ПГ-2) є надкаліберною кумулятивною гранатою, що
пробиває броню завдяки спрямованій дії вибуху. Калібр гранати — 80 мм.

Протитанкова граната (мал. 27) складається з корпуса , стабілізатора,
порохового заряду й донного зривника.

Мал. 27. Протитанкова граната (ПГ-2): 1- корпус; 2 — стабілізатор; 3 —
пороховий заряд; 4 — донний зривник ; 5- конічний обтічник; 6 — воронка
; 7 — вибухова речовина; 8 — кришка

Примітка: для того щоб побачтити збільшене зображення, натисніть на
нього кусором миші.

Корпус гранати має конічний обтічник, оболонку, у якій поміщені вибухова
речовина й воронка , і кришку із гніздом для зривника .

Кришка має різьблення для з’єднання корпуса гранати зі стабілізатором.

Стабілізатор (мал. 28) служить для додання гранаті стійкості при польоті
її в повітрі. Він складається із трубки стабілізатора, шести гнучких
пір’їн, піддона й втулки.

Мал . 28. Стабілізатор: 1 — трубка; 2 — пір’я; 3 — піддон; 4- втулка; 5
— фіксатор

На трубці стабілізатора є фіксатор, що при заряджанні входить у виріз на
дуловій частині ствола гранатомета.

Гнучке оперення гранати зігнуте навколо трубки стабілізатора й у такому
положенні закріплено кільцем .

Втулка має різьблення, за допомогою якої стабілізатор з’єднується із
кришкою корпуса гранати.

Піддон (мал. 29) служить для приміщення капсюля-запалювача й з’єднання
порохового заряду із гранатою. Він має радіальний й осьовий канали,
заповнені порохом, і виступ з різьбленням для нагвинчування порохового
заряду. У радіальний канал вставлений капсюль-запалювач , а в осьовий —
металевий ковпачок, що охороняє порох від вологи й висипання. Для
запобігання ушкоджень капсюля-запалювача й різьблення виступу при
зберіганні й транспортуванні на піддон нагвинчується запобіжний
ковпачок.

Мал . 29. Піддон з пороховим зарядом у розрізі: 1- радіальний канал; 2-
осьовий канал; 3 — капсюль- запалювач ; 4- металевий ковпачок; 5 —
виступ з різьбленням; 6 — пороховий заряд

Пороховий заряд (мал. 30) призначається для повідомлення гранаті
поступального руху. Він складається : з паперової гільзи, заповненої
димним рушничним порохом; металевого цоколя, що має різьблення для
нагвинчування на виступ піддона стабілізатора; картонних прокладок.
Пороховий заряд міститься в паперовому пеналі для оберігання його від
вологи й механічних ушкоджень при зберіганні й транспортуванні .

Мал . 30. Пороховий заряд: 1- паперова гільза; 2 — димний рушничний
порох; 3 — металевий цоколь; 4- різьблення цоколя; 5- картонна прокладка

Донний зривник ДК -2 (мал. 31) служить для вибуху гранати після пострілу
при ударі її об перешкоду. Він складається з корпуса , донної втулки,
інерційного тіла, ударника з жалом, стопора із пружиною, направляючої
втулки, осідаючої гільзи , запобіжної пружини, контрзапобіжної пружини,
діафрагми, детонатора й капсуля-детонатора.

Мал. 31. Донний зривник ДК -2: 1- донна втулка; 2 — інерційне тіло; 3 —
ударник ; 4 — стопор; 5 — пружина стопора ; 6 — контр-запобіжна пружина
; 7 — прокладки 8 — детонатор; 9 — оболонка; 10 — капсуль-детонатор; 11
— підтискна втулка ; 12 — діафрагма; 13 — прокладка ; 14 — жало ; 15 —
осідаюча гільза; 16 — втулочка ; 17 — напрямна втулка; 18 — запобіжна
пружина; 19 — корпус; а — широкий паз; б — вузький паз

Глава IV. Робота частин і механізмів гранатомета й дія донного зривника

Положення частин і механізмів до заряджання

Частини й механізми гранатомета до заряджання перебувають у наступному
положенні. Курок спущений, бойова пружина перебуває в найменшому стиску
. Стрижень своїми виступами впирається знизу в курок й утримує його в
зачепленні із шепталом.

Шептало зайшло своїм зубом за запобіжний виступ курка й, одночасно
натискаючи на верхній зуб спускового гачка, відводить хвіст спускового
гачка вперед.

Бойок під дією пружини втоплений і не перешкоджає заряджанню
гранатомета.

Запобіжник спуска виступає з лівої сторони корпуса ударно-спускового
механізму, його буртик не перешкоджає просуванню назад нижнього зуба
спускового гачка.

Робота частин і механізмів при заряджанні

Для заряджання гранатомета треба:

Поставити гранатомет на запобіжник, при цьому буртик запобіжника спуска
встане проти нижнього зуба спускового гачка й буде перешкоджати повороту
спускового гачка назад.

Вставити гранату в гранатомет, для чого трубку стабілізатора (з
пороховим зарядом) увести в дулову частину ствола так, щоб фіксатор
стабілізатора ввійшов у виріз на стволі. При цьому в міру просування
стабілізатора в канал ствола кільце, упираючись у дуловий зріз ствола,
зіскакує з пір’я, а фіксатор входить у виріз на стволі.
Капсюль-запалювач розташовується проти отвору для бойка.

Робота частин і механізмів гранатомета при пострілі

Для здійснення пострілу треба:

Поставити курок на бойовий звід, для чого великим пальцем правої руки
нажати на спицю курка й відвести його вниз. Курок давить на великий
виступ стрижня, опускає його вниз і стискає бойову пружину. Зуб шептала,
сковзаючи по курку, заскакує за бойовий виступ курка (чутний клац), і
курок ставиться на бойовий звід (мал. 32).

Мал . 32. Положення частин ударно-спускового механізму при постановці
курка на бойовий звід : 1-курок; 2-запобіжник спуска; 3 — спусковий
гачок; 4 — шеп та ло; 5 — стрижень; 6 — бойова пружина

Зняти гранатомет із запобіжника, для чого — нажати на запобіжник спуска
із правої сторони, утопивши його урівень з корпусом ударно-спускового
механізму.

Нажати вказівним пальцем на спусковий гачок. При цьому спусковий гачок,
обертаючись на своїй осі, верхнім зубом піднімає шептало й виводить його
зуб із зачеплення з бойовим виступом курка. Курок під дією бойової
пружини енергійно повертається нагору й ударяє по бойку. Бойок,
просуваючись нагору, стискує свою пружину й розбиває капсюль-запалювач
гранати. Пороховий заряд запалюється. Гази, що утворилися при згорянні
порохового заряду, викидають гранату з каналу ствола. До моменту вильоту
гранати зі ствола відбувається згоряння порохового заряду.

Після удару курка по бойку стрижень під дією бойової пружини малим
виступом відводить курок від бойка. Бойок під дією своєї пружини
утоплюється в отвір нижньої стінки ствола.

Спусковий гачок після звільнення його під дією шептала відходить уперед.

Дія донного зривника

В поводженні (до пострілу) безпека зривника ДК -2 досягається тим, що
капсуль-детонатор не може бути випадково наколотий жалом, тому що
ударник утримується від переміщення вперед стопором, що перебуває в
зачепленні з осідаючою гільзою й напрямною втулкою. У цьому положенні
стопор утримується осідаючою гільзою, що підтискає у верхнє положення
запобіжною пружиною.

При пострілі осідаюча гільза під дією сили інерції опускається до упору
в буртик напрямної втулки й стискає запобіжну пружину. У цьому положенні
осідаючої гільзи тонкий кінець стопора під дією пружини входить у
вузький паз, а товстий кінець виходить з протилежного широкого паза
осідаючої гільзи, але залишається в зачепленні з напрямною втулкою й тим
самим утримує ударник від переміщення вперед.

Після вильоту гранати з каналу ствола, коли сила запобіжної пружини стає
більше сили інерції осідаючої гільзи, осідаюча гільза піднімається до
упору в діафрагму. При цьому тонкий кінець стопора сковзає по вузькому,
зиґзаґоподібному пазу осідаючої гільзи, завдяки чому осідаюча гільза
рухається уповільнено. При подальшому русі осідаючої гільзи тонкий
кінець стопора виходить із вузького паза осідаючої гільзи й стопор під
дією пружини, що розтискається, зміщається убік і виходить із зачеплення
з напрямною втулкою, у результаті чого звільняється ударник. Ударник
утримується від дії сили набігання контрзапобіжною пружиною. У такому
положенні зривник зведений.

При зустрічі гранати з перешкодою ударник, просуваючись уперед під дією
сили інерції, стискає контрзапобіжну пружину й наколює жалом
капсуль-детонатор, у результаті чого відбувається вибух детонатора й
вибухової речовини гранати.

При малих кутах зустрічі гранати з перешкодою ударник може не перебороти
опори контрзапобіжної пружини. У цьому випадку інерційне тіло під дією
сили інерції переміщається убік і конічним розточенням різко штовхає
конічну частину ударника в напрямку капсуля-детонатора; ударник,
стискаючи контрзапобіжну пружину, наколює капсуль-детонатор жалом, у
результаті чого відбувається вибух детонатора й вибухової речовини
гранати.

Глава V. Розбирання й складання гранатомета РПГ -2

Розбирання гранатомета може бути неповним й повним: неповне — для
чищення, змащення й огляду гранатомета, повне — для чищення при сильному
забрудненні гранатомета, після його знаходження під дощем або в снігу,
при переході на нове мастило й при ремонті. Занадто часте розбирання
гранатомета шкідливе, тому що прискорює зношування частин і механізмів.

Розбирання й складання гранатомета здійснювати на столі або чистій
підстилці; частини й механізми класти в порядку розбирання, поводитися з
ними обережно. При розбиранні й скдаданні не застосовувати зайвих зусиль
і різких ударів.

Навчання розбиранню й складанню на бойових гранатометах допускається
лише у виняткових випадках і з дотриманням особливої обережності в
поводженні із частинами й механізмами.

Порядок неповного розбирання гранатомета:

Відокремити ударно-спусковий механізм. Покласти гранатомет на стіл
рукояткою вліво. Вибити вибивачем чеку й, взявшись рукою за рукоятку,
відокремити ударно-спусковий механізм від ствола.

Відокремити бойковий механізм. Взяти гранатомет лівою рукою й поставити
вертикально дуловою частиною вниз; правою рукою за допомогою
ключа-викрутки вигвинтити ніпель (мал. 4) і вийняти з основи бойкового
механізму бойок із зібраними на ньому частинами.

Мал. 33. Вигвинчування ніпеля бойкового механізму

Примітка. При відділенні бойкового механізму від зібраного гранатомета
поставити курок на бойовий взвод і перемістити вправо запобіжник спуску.

Відокремити кришку корпуса ударно-спускового механізму. Взяти
ударно-спусковий механізм у ліву руку спусковою скобою вліво, а в праву
руку ключ-викрутку, вигвинтити чотири гвинти й зняти кришку корпуса
ударно-спускового механізму

Порядок складання гранатомета після неповного розбирання:

Приєднати кришку корпуса ударно-спускового механізму. Поставити на місце
кришку корпуса й угвинтити чотири гвинти.

Приєднати бойковий механізм. Вставити бойок із зібраними на ньому
частинами в ніпель й угвинтити ніпель у основу бойкового механізму,
міцно закріпивши його ключем-викруткою.

Приєднати ударно-спусковий механізм. Увести виступ основи бойкового
механізму у виріз на корпусі ударно-спускового механізму; притиснути
ударно-спусковий механізм до ствола й із правої сторони вставити
(забити) чеку в отвір.

Перевірити правильність складання гранатомета. Поставити курок на
бойовий звід, при цьому повинен бути чутний клац. При натисканні на
спусковий гачок курок повинен енергійно вдарити по бойку .

Порядок повного розбирання гранатомета:

Провести неповне розбирання, керуючись розділом Порядок неповного
розбирання гранатомета

Розібрати ударно-спусковий механізм:

відокремити щічки: вигвинтити за допомогою ключа-викрутки сполучний
гвинт щічок і відокремити їх від корпусу ударно-спускового механізму;

відокремити курок: поставити курок на бойовий звід і вставити тонкий
кінець вибивача в отвір на нижньому кінці стрижня (мал. 34); утримуючи
ударно-спусковий механізм лівою рукою за рукоятку, вказівним пальцем
цієї руки нажати на спусковий гачок (підняти шептало) і правою рукою
зняти курок з його вісі (мал. 35);

Мал. 34. Вставляння вибивача в отвір стрижня

Мал. 35. Зняття курка з вісі

відокремити стрижень із бойовою пружиною: взяти ударно-спусковий
механізм у праву руку й уперти головку стрижня в кут стола (мал. 36) або
який-небудь дерев’яний предмет; стиснути бойову пружину й вийняти
вибивач із отвору стрижня; потім, поступово послабляючи натиск,
відокремити стрижень із бойовою пружиною від корпуса; зняти зі стрижня
бойову пружину; при відокремленні стрижня необхідно дотримувати
обережність, тому що дією стислої бойової пружини стрижень може бути із
силою викинутий;

Мал. 36. Відокремлення стрижня з бойовою пружиною

Примітка. Якщо в гнізді для бойової пружини є паз для вибивача, то,
натискаючи на спицю курка, сполучити верхній отвір у стрижні із цим
пазом і вставити в нього тонкий кінець вибивача до упору в стінку
корпуса . Після зняття курка з вісі вийняти з корпуса стрижень разом з
бойовою пружиною й вибивачем, вставити їх у канал пристрою для складання
й розбирання ударно-спускового механізму; вставити ключ-викрутку в паз
пристрою, уперти головку стрижня у твердий предмет й, натискаючи на
ключ-викрутку, стиснути бойову пружину, вийняти вибивач із отвору
стрижня: послабляючи тиск на ключ-викрутку, поступово розтиснути бойову
пружину, вийняти її зі стрижнем із пристрою й відокремити їхній друг від
друга.

відокремити спусковий гачок: виштовхнути тонким кінцем вибивача вісь
спускового гачка; піднімаючи спусковий гачок нагору й уліво, вивести
його нижній зуб з вікна й подати спусковий гачок усередину корпуса , а
потім відокремити від корпуса ;

відокремити запобіжник спуска: нажати на запобіжник спуска із правої
сторони , потім обережно вийняти запобіжник спуска, стопор і пружину
стопора .

Примітка. При розбиранні ударно-спускового механізму відокремлювати
шептало забороняється.

Розібрати бойковий механізм. Натискаючи на опорну втулку, стиснути
пружину бойка, зняти з бойка стопор, зрушивши його убік; потім зняти
опорну втулку, пружину й фланець.

Порядок складання гранатомета після повного розбирання:

Зібрати бойковий механізм. Надягти на бойок фланець так, щоб конічні
поверхні бойка й фланця стикалися; потім надягти на бойок пружину й
опорну втулку; натискаючи на опорну втулку, стиснути пружину й вставити
в канавку бойка стопор; надягти шайбу на фланець.

Зібрати ударно-спусковий механізм:

приєднати запобіжник спуска: вставити в гніздо корпуса пружину, надягти
на пружину стопор, піджати пружину стопором і вставити запобіжник спуска
в отвір корпуса ;

приєднати спусковий гачок: вставити спусковий гачок у вікно й закріпити
віссю;

приєднати стрижень із бойовою пружиною: надягти на стрижень бойову
пружину, вставити стрижень в отвір корпуса , стиснути бойову пружину й
завести стрижень головкою за вісь курка; потім, уперши головку стрижня в
кут стола або який-небудь дерев’яний предмет, стиснути бойову пружину й
вставити в отвір стрижня вибивач ( див. мал. 36);

Примітка. Якщо в приладді є пристрій для складання й розбирання
ударно-спускового механізму, то необхідно вставити бойову пружину зі
стрижнем у канал пристрою так, щоб верхній отвір у стрижні збігся з
пазом для вибивача, а довге плече стрижня перебувало із правого боку ;
вставити ключ-викрутку в паз пристрою, уперти головку стрижня у твердий
предмет, нажати на ключ-викрутку й стиснути бойову пружину, вставити
вибивач в отвір стрижня до упору в стінку пристосування, вийняти
стрижень із бойовий пружиною й вибивачем із пристосування й вставити їх
у гніздо для бойової пружини так, щоб вибивач увійшов у паз.

приєднати курок: натискаючи на спусковий гачок, підняти шептало й
надягти курок на вісь; поставити курок на бойовий взвод і вийняти
вибивач із отвору в стрижні; нажати на спусковий гачок і спустити курок
з бойового взводу ;

приєднати щічки: поставивши на місце щічки, угвинтити сполучний гвинт.

Подальше складання робити, керуючись розділом Порядок складання
гранатомета після неповного розбирання

Глава VI. Догляд за гранатометом, його зберігання і збереження

Загальні положення

Гранатомет повинен утримуватися завжди в повній справності й бути
готовим до дії. Це досягається своєчасним і вмілим чищенням і змащенням
, правильним зберіганням гранатомета, дбайливим обігом з ним і
своєчасним усуненням поломок й ушкоджень .

Чищення гранатомета, що перебуває в підрозділі, проводиться :

після стрільби — негайно по закінченні стрільби відразу на стрільбищі (у
поле ); чиститься й змазується канал ствола й бойковий механізм, потім
проводиться чищення гранатомета після повернення зі стрільби й протягом
наступних трьох — чотирьох днів щодня;

після занять у поле без стрільби — після повернення із занять ;

у бойовій обстановці й на привалі щодня в періоди затишку бою й під час
перерв у заняттях ;

якщо гранатомет не застосовується — не менш одного разу в тиждень.

Після чищення гранатомет змазати. Мастило наносити тільки на добре
очищену й суху поверхню металу негайно після чищення, щоб не допустити
впливу вологи на метал.

Чищення й змащення гранатомета проводяться під безпосереднім
керівництвом командира відділення. Командир відділення зобов’язаний:
визначити ступінь необхідного розбирання, чищення й змащення ,
перевірити справність приладдя й доброякісність матеріалів для чищення;
перевірити правильність й якість здійненого чищення й дати дозвіл на
змащення й складання ; перевірити правильність зробленого змащення й
складання гранатомета.

Офіцери зобов’язані періодично бути присутнім при чищенні гранатомета й
перевіряти правильність її виконання.

При казарменому або табірному розташуванні чищення гранатомета проводити
в спеціально відведених місцях на обладнані для цієї мети столах, а в
бойовій або похідній обстановці — на чистих підстилках, дошках, фанері й
т.п.

Для чищення й змащення гранатомета застосовуються:

лужний склад для очищення від порохового нагару ствола й інших частин
гранатомета, що піддавалися дії порохових газів;

рушничне мастило для змазування каналу ствола, частин і механізмів
гранатомета після їхнього чищення; це змащення застосовується при
температурі повітря вище +5° С;

рідке рушничне мастило для змазування частин і механізмів гранатомета
при температурі повітря від плюс 5° до мінус 50° С и для чищення
гранатомета в зимовий час (замість лужного складу );

суміш гарматного мастила з рушничним мастилом у відношенні 1:1 для
змазування каналу ствола, частин і механізмів, а також приладдя до
гранатомета, зданому в склад на тривале зберігання ;

ганчір ‘ я або папір КВ -22 для обтирання, чищення й змащення
гранатомета;

клоччя (коротке льоноволокно), очищена від костриці, тільки для чищення.

Для зручності чищення пазів, вирізів й отворів можна застосовувати
дерев’яні палички.

Для розрідження й змивання мастила, особливо після складського
зберігання гранатомета й при переході його на зимове мастило ,
дозволяється застосовувати гас.

Після застосування для чищення лужного складу або гасу частини й
механізми гранатомета повинні бути ретельно протерті й змазані.

Чищення й змащення

Чищення гранатомета проводити в наступному порядку:

Підготувати матеріали для чищення й змащення.

Розібрати гранатомет.

Оглянути банник і підготувати його для використання при чищенні.

Прочистити канал ствола. Покласти ствол у вирізи стола для чищення зброї
або на звичайний стіл, а при відсутності стола ствол покласти на чисту
підстилку. Намотати на протирку рівномірно такий шар клоччя, щоб вона
входила в канал ствола з невеликим зусиллям. При чищенні каналу ствол
після стрільби клоччя варто просочити лужним складом або водою (налити
на клоччя небагато лужного складу й пальцями рук злегка пом’яти клоччя).
Увести протирку в канал ствола. Утримуючи ствол лівою рукою, правою
рукою узятися за ручку банника й плавно просунути його по всій довжині
каналу ствола кілька разів. Вийняти протирку, змінити клоччя, просочити
її лужним складом й у тім же порядку прочистити канал ствола кілька
разів. Після цього ретельно обтерти банник і протерти канал ствола
чистим сухим клоччям, а потім чистим ганчірям. Оглянути ганчір’я й, якщо
на ньому будуть помітні сліди нагару, іржі або забруднення, продовжувати
чищення каналу ствола, а потім знову протерти сухим клоччям і ганчір’ям.
Якщо ганчір’я після протирання вийшла з каналу ствола чистою, тобто без
чорності від порохового нагару або жовтого кольорів від іржі, ретельно
оглянути канал ствола на світлі з дулової або казенної частини, повільно
повертаючи ствол у руках. По закінченні чищення каналу ствола вичистити
запобіжник ствола й протерти зовнішню поверхню ствола.

Вичистити бойковий механізм: гніздо бойкового механізму, отвір для
виходу бойка й канал для відводу порохових газів, використовуючи
дерев’яні палички й ганчір’я. При наявності порохового нагару чищення
бойкового механізму робити ганчір’ям, змоченим лужним складом, з
наступним протиранням частин чистим сухим ганчір’ям.

Вичистити ударно-спусковий механізм. Ударно-спусковий механізм чистити
тільки у випадку сильного забруднення за вказівкою командира відділення.
Для чищення гнізд, отворів, вирізів і т.п. застосовувати дерев’яні
палички з намотаниими на них ганчір’ям.

Інші металеві частини насухо протерти ганчір’ям або клоччям; при
сильному забрудненні частин прочистити їхнім лужним складом і насухо
протерти.

Дерев’яні частини обтерти сухим ганчір’ям. Чищення гранатомета взимку
рідким рушничним мастилом робити таким же порядком, як і лужним складом.

Про закінчення чищення гранатомета гранатометник доповідає командирові
відділення; потім з дозволу командира відділення проводиться змащення й
складання гранатомета.

Змащення гранатомета робити в наступному порядку:

Змазати канал ствола. Для цього намотати на протирку чисте ганчір’я ,
просякнути її рушничним мастилом, увести протирання в канал ствола й
плавно просунути її два-три рази по всій довжині ствола, щоб рівномірно
покрити канал ствола тонким шаром мастила.

Всі інші металеві частини й механізми гранатомета покрити за допомогою
промасленого ганчір’я тонким шаром мастила. Зайве мастило сприяє
забрудненню частин і можуть викликати відмову в роботі гранатомета.

Дерев’яні частини не змазувати.

По закінченні змащення зібрати гранатомет. При збиранні гранатомета
звертати увагу на номери частин для того, щоб не переплутати їх із
частинами інших гранатометів.

У кожного гранатомета номеру на стволі повинні відповідати номера на
ударно-спусковому механізмі.

Після складання гранатомета перевірити роботу частин і механізмів, а
потім гранатомет показати командирові відділення.

У холодну пору року при температурі плюс 5° С и нижче гранатомет
змазувати тільки зимовим мастилом. При переході на зимове мастило треба
ретельно видалити із частин гранатомета літнє мастило.

Для видалення літнього або складського мастила необхідно здійснити повне
розбирання гранатомета й промити всі металеві частини в рідкому
рушничному мастилі або в гасі, ретельно видалити з них літнє (складське)
мастило за допомогою клоччя й ганчір’я, не допускаючи, щоб мастило
залишилося в кутах пазів й в інших важкодоступних місцях. Потім удруге
промити всі металеві частини в рідкому рушничному мастилі й обтерти
чистим ганчір’ям.

Примітка. Застосування рушничного мастила при температурі повітря нижче
+5° С замість рідкого рушничного мастила категорично забороняється.

Гранатомет, внесений з морозу в тепле приміщення, чистити через 10-20
хвилин (після того, як він відпітніє ).

Гранатомет, здаваний у склад на тривале зберігання, змазати гарячою
сумішшю, що складається з гарматного мастила (або петролатума) і
рушничного мастила у відношенні 1:1. Для змащення гранатомета необхідно
вичищені металеві частини опустити на 3–4 хвилини у ванну із сумішшю,
нагрітою до температури 105–115° С. Після охолодження частин і зборки
гранатомета повторно опустити його на 1–2 хвилини у ванну із сумішшю,
нагрітою до температури 60–80° С. Дерев’яні частини у ванну не
опускаються.

Зберігання й збереження гранатомета й гранат

Відповідальність за зберігання гранатометів і гранат у підрозділі несе
командир підрозділу. Гранатометчик зобов’язаний тримати гранатомет
чистим, у повній справності, поводитися з ним дбайливо й оглядати його у
всіх випадках, зазначених у Главі VII.

При казарменому й табірному розташуванні гранатомет зберігається в
піраміді. При цьому на ствол повинні бути надіті чохли, курок спущений з
бойового взводу, прицільна рамка й мушка опущені.

В особливому відділенні тієї ж піраміди зберігаються сумки для гранат.
Сумки для гранат, чохли й ремені зберігаються чистими й сухими.

При тимчасовому розташуванні в якому-небудь будинку (при відсутності
піраміди) гранатомет зберігати в сухому місці, у віддаленні від дверей,
печей й обігрівальних приладів .

При русі на заняття й на поході гранатомет переноситься в положенні «на
ремінь» зі спущеним курком, надягнутими чохлами й опущеними мушкою й
прицільною рамкою, а сумка із гранатами — на лівому боці ременем через
праве плече (мал. 37). Ремінь повинен бути підігнаний так, щоб
гранатомет не вдарявся об тверді перед позначки спорядження.

Під час перерв у заняттях, а також на привалах гранатомет на ходиться в
гранатометчика на ремені або в руках. За вказівкою командира гранатомет
може бути покладений на землю руко яткой уліво.

При пересуванні на автомобілях ( броні транспортерах) гранато мет
тримати між колін прямовисно, а при пересуванні на танках гранатомет
тримати в руках, оберігаючи від ударів.

Під час перевезення по залізницях або водних шляхах гранатомет
установлюється в спеціальній піраміді. Якщо вагон (пароплав) не
обладнаний пірамідами, гранатомет можна тримати в руках або покласти
його на полицю так, щоб він не міг упасти або одержати ушкодження.

Гранатомет зберігається й переноситься незарядженим, крім випадків,
передбачених Наставлянням й обумовлених бойовою обстановкою.

Заряджений гранатомет завжди повинен бути на запобіжнику, знімається із
запобіжника тільки для ведення вогню.

При поводженні із гранатами дотримувати наступних правил обережності:

не допускати падіння гранат щоб уникнути ушкоджень;

перевозити гранати й заряди до них тільки в призначеній укупорці;

переносити гранати й заряди до них у призначених для них сумках;

зберігати гранати й заряди до них на вогневій позиції влітку в тіні, щоб
захистити їх від впливу сонячних променів;

оберігати гранати й заряди до них від вологи й вогкості;

розкривати пенал й виймати з нього пороховий заряд тільки перед
стрільбою; якщо граната не буде використана, пороховий заряд вкласти в
пенал й особливо ретельно оберігати його від ушкодження оболонки, від
вологи й вогкості.

При збереженні гранат у приміщенні варто оберігати їх від вогню й
сильного нагрівання.

Перевірка справності гранатомета

Для перевірки справності гранатомета,його чистоти й підготовки до
стрільби проводяться огляди гранатомета.

Одночасно з оглядом гранатомета перевіряється справність сумки для
гранат і приладдя.

Вояки й сержанти оглядають гранатомети:

щодня;

перед виходом на заняття ;

у бойовій обстановці — періодично протягом дня й перед виконанням
бойового завдання ;

під час чищення.

Офіцери оглядають гранатомети періодично в строки , установлені Уставом
внутрішньої служби, а також всі гранатомети пли частина з них (на
вибірку ) перед стрільбою й перед виконанням бойового завдання .

Несправності гранатомета, сумок для гранат і приладдя повинні усуватися
негайно. Якщо несправності гранатомета усунути в підрозділі не можна,
гранатомет відправити в артилерійську ремонтну майстерню.

Глава VII. Огляд гранатомета й підготовка його до стрільби

Загальні положення

Для перевірки справності гранатомета,його чистоти й підготовки до
стрільби проводяться огляди гранатомета.

Одночасно з оглядом гранатомета перевіряється справність сумки для
гранат і приладдя.

Солдати й сержанти оглядають гранатомети:

щодня;

перед виходом на заняття;

у бойовій обстановці — періодично протягом дня й перед виконанням
бойового завдання;

під час чищення.

Офіцери оглядають гранатомети періодично в строки , установлені Уставом
внутрішньої служби, а також всі гранатомети пли частина з них (на
вибірку ) перед стрільбою й перед виконанням бойового завдання .

Несправності гранатомета, сумок для гранат і приладдя повинні усуватися
негайно. Якщо несправності гранатомета усунути в підрозділі не можна,
гранатомет відправити в артилерійську ремонтну майстерню.

Порядок огляду гранатомета солдатами й сержантами

При щоденному огляді переконатися в наявності частин гранатомета,
міцності їхнього кріплення й перевірити, немає чи ушкоджень , пилу ,
бруду , іржі, особливо в каналі ствола, а також перевірити стан змащення
на видимих без розбирання гранатомета частинах, наявність ременя із
чохлами, сумки для гранат і приналежності .

При огляді гранатомета перед виходом на заняття й у бойовий обстановці
перевірити те ж, що й при щоденному огляді; крім того, перевірити
справність прицільної рамки й мушки; переконатися, що в каналі ствола
немає сторонніх предметів; перевірити правильність роботи частин і
механізмів і міцність кріплення ударно-спускового механізму, бойкового
механізму й запобіжника стволаа, коливання яких не допускається. У
випадку появи коливання або провертання запобіжника на стволі необхідно
довернуть від руки гайку до відмови .

При перевірці прицільної рамки й мушки переконатися, що вони не погнуті.
Прицільна рамка й мушка повинні без заїдань переводитися з
горизонтального положення у вертикальне й назад , а також надійно
фіксуватися пружинами в цих положеннях . Бічне коливання прицільної
рамки й мушки не допускається.

Для перевірки правильності роботи частин і механізмів треба:

поставити курок на бойовий звід — повинен бути чутний клац; плавно
нажати на спусковий гачок — курок повинен енергійно повернутися на своїй
осі й ударити по бойку , а спусковий гачок при натисканні й відпусканні
повинен переміщатися вперед та назад плавно;

нажати на спусковий гачок й одночасно на спицю курка знизу — бойок
повинен виступити з отвору стінки в канал ствола; при припиненні
натискання бойок повинен утопитися під дією своєї пружини в отвір стінки
ствола;

нажати на запобіжник спуска з лівої сторони корпуса й утопити його —
спусковий гачок повинен бути застопорений і при натиску на нього пальцем
не повинен утоплюватися , а зведений курок — зіскакувати з бойового
взводу ;запобіжник спуска повинен без великих зусиль переміщатися з
одного положення в інше й надійно фіксуватися в цих положеннях .

При огляді гранатомета під час чищення перевірити кожну частину й
механізм окремо й переконатися, що на металевих частинах немає
скришенностей металу, зірваної різьблення» забоїн , погнутостей , іржі й
бруду, а на дерев’яних частинах — тріщин і побитостей . Особлива увага
звернути на стан каналу ствола.

При огляді перевірити також наявність і справність приладдя , сумки для
гранат і ременя із чохлами.

Про всі несправності, виявлених при огляді гранатомета й приладдя до
нього , солдати й сержанти зобов’язані негайно доповідати своєму
командирові.

Порядок огляду гранатомета офіцерами

Офіцери оглядають гранатомети в зібраному й розібраному виді .

Огляд гранатомета в зібраному виді проводиться у відповідності зі
розділом При огляді гранатомета перед виходом на заняття й у бойовий
обстановці

Для огляду гранатомета в розібраному виді здійснити неповне або повне
розбирання й протерти частини насухо. Ступінь розбирання визначається
офіцером.

При огляді гранатомета в розібраному виді звірити номера його частин і
ретельно оглянути кожну частину й механізм, щоб упевнитися, що на
металевих частинах немає скришенності , забоин , вм’ятин, погнутостей ,
зірваної різьблення, іржі й бруду, а на дерев’яних частинах — тріщин і
побитостей , здатних викликати порушення нормальної роботи механізмів і
зміни бою гранатомета.

1) При огляді ствола особливу увагу звертати на стан каналу ствола.

Для перевірки якісного стану каналу ствола треба підняти ствол до рівня
очей, направляючи його на джерело світла так, щоб промені світла падали
не прямо в око, а на стінки ствола; потім, повертаючи ствол, уважно
оглянути канал ствола з боку дулової або казенної частини; при огляді
середньої частини каналу наближати ствол до ока, а при огляді дулової й
казенної частини — видаляти від ока.

У каналі ствола можуть спостерігатися наступні недоліки :

Іржа – темний наліт на металі, що з’являється при недостатньо ретельному
чищенні каналу ствола.

Раковини – значні поглиблення в металі, що утворилися в результаті
тривалого впливу іржі.

Ствол, у якому утворилися раковини, треба чистити після стрільби
особливо ретельно.

Роздуття ствола, помітне у вигляді поперечного темного ( тіньового )
суцільного кільця (півкільця) або, що виявляє по опуклості металу на
зовнішній поверхні ствола. Гранатомет з роздуттям ствола або вм’ятинами
до стрільби непридатний.

Виявлені зміни ( недоліки ) у якісному стані каналу ствола повинні бути
занесені у формуляр.

2) При огляді ударно-спускового механізму перевірити стан зовнішньої
поверхні корпуса , кришки, щічок, курка, спускового гачка, запобіжника
спуска й шептала, а також стан різьблення й шліців на головках гвинтів,
що кріплять шептало, кришку й щічки. Особливо ретельно перевірити, немає
чи тріщин у правому верхньому куті й на верхній стінці вирізу для курка.

3) При огляді бойкового механізму перевірити, чи не зношений і чи не
поламаний бойок, пружина бойка, ніпель, опорна втулка, фланець, шайба й
стопор; немає чи в гнізді, отворі під бойок і каналі для виходу
порохових газів іржі, порохового нагару, забоїн і вм’ятин.

Огляд гранат

Гранати оглядаються перед стрільбою й за розпорядженням командирів. При
огляді гранат перевірити:

чи немає тріщин і вм’ятин на корпусах і стабілізаторах гранат; незначні
вм’ятини (глибиною не більше 1,5 мм) на обтічнику, корпусі й трубці
стабілізатора допускаються;

чи повністю нагвинчений стабілізатор на корпус гранати; при неповному
нагвинчуванні стабілізатор нагвинтити на корпус до відмови ;

чи не погнутий фіксатор.

Всі несправні гранати здаються на склад.

Підготовка гранатомета до стрільби

Підготовка гранатомета до стрільби проводиться з метою забезпечення
безвідмовної роботи його під час стрільби.

Підготовка гранатомета до стрілянини виробляється під керівництвом
командира відділення.

Для підготовки гранатомета до стрільби необхідно:

зробити чищення, оглянути в розібраному виді й змазати гранатомет;

оглянути гранатомет у зібраному виді . Безпосередньо перед стрільбою
прочистити насухо канал ствола й оглянути гранати.

Глава VIII. Перевірка прицільного пристрою гранатомета

Гранатомет, що перебуває в підрозділі, повинен мати справний й
перевірений прицільний пристрій .

Перевірка прицільного пристрою гранатомета проводиться :

при надходженні гранатомета в підрозділ;

після заміни частин і ремонту гранатомета, які могли б змінити бій
гранатомета;

при виявленні під час стрільби значних відхилень середньої точки
влучення ( СТП ) від точки прицілювання.

У бойовій обстановці перевірка прицільного пристрою гранатомета
проводиться періодично при кожній можливості.

Перевірка прицільного пристрою гранатомета проводиться під керівництвом
командира роти (взводу). Прямі начальники до командира частини включно
зобов’язані стежити за точним дотриманням правил перевірки прицільного
пристрою гранатометів.

Перед перевіркою прицільного пристрою гранатомет варто ретельно оглянути
й усунути виявлені недоліки.

Перевірка прицільного пристрою виробляється за допомогою призначених для
цієї мети приладу й мішені.

Перевірка прицільного пристрою проводиться для прицілу, що відповідає
дальності стрільби на 100 м.

Мал. 38. Мішень для перевірки прицільного пристрою

Для перевірки прицільного пристрою виготовляється щит висотою 2 м і
шириною 0,5 м, на який наклеюється мішень, що складається із двох кіл
діаметром 250 мм. Верхнє коло має перехрестя , нижній — біле коло
діаметром 120 мм. Центри цих кіл вилучений друг від друга на 1506 мм по
вертикалі (мал. 38).

Щит з наклеєними на нього колами (мішенню) установлюється поперед
гранатомета на видаленні 20 м від прицільної рамки по стрімкій лінії, що
з’єднує центри кіл (мал. 39).

У прорізах, наявних на торці приладу для перевірки прицільного пристрою
, хрестоподібно натягаються нитки. У дулову частину каналу ствола
гранатомета уставляється прилад так, щоб встановні риски на приладі були
розташовані симетрично вирізу на дуловій частині ствола.

Гранатомет із вставленим у нього приладом для перевірки прицільного
пристрою встановлюється на прицільному верстаті й наводиться через отвір
приладу у верхнє коло на щиті. При цьому перехрестя в приладі повинне
збігатися з перехрестям на мішені. У цьому положенні гранатомет міцно
закріплюється у верстаті.

Мал. 39. Схема перевірки прицільного пристрою

Після закріплення гранатомета у верстаті зробити багаторазове візування
через отвір прицільної рамки, позначене цифрою 100, і вершину мушки. При
цьому лінія прицілювання для прицілу 100 не повинна виходити за межі
білого кола діаметром 120 мм не менш чим в 50% випадків зроблених
спостережень.

Якщо при візуванні виявиться, що більш ніж в 50% випадків спостережень
лінія прицілювання виходить за межі нижнього ( білого ) кола, прицільний
пристрій гранатомета вважається несправним і гранатомет здається в
ремонт.

Глава IX. Затримки при стрільбі й способи їхнього усунення

Гранатомет при належному догляді, правильному збереженні й обережному
поводженні з ним є надійною й безвідмовною зброєю. Однак у результаті
необережного обігу із гранатометом, забруднення й зношування частин, а
також при несправності гранат можуть бути затримки при стрільбі.

Для попередження затримок при стрільбі із гранатомета необхідно під час
стрільби чищення ствола гранатомета робити не рідше ніж через 7-10
пострілів.

У випадку затримки при стрільбі повторно звести курок і продовжувати
стрільбу. При повторенні затримки перезарядити гранатомет і продовжувати
стрільбу. Якщо перезарядженням затримка не усувається, з’ясувати й
усунути причину затримки, як зазначено в таблиці :

Затримки Причини затримки Способи усунення

Осічка 1. Не повністю дослана в канал ствола трубка стабілізатора
Дослати гранату так, щоб фіксатор трубки стабілізатора повністю ввійшов
у виріз на дуловій частині ствола гранатомета

2. Зношування бойка Замінити бойок запасним

3. Поломка бойка Замінити бойок запасним

4. Неенергійний удар бойка по капсюлю-запалювачу внаслідок забруднення
або застигання мастила ударно-спускового й бойкового механізмів
Прочистити ударно-спусковий і бойковий механізми

5. Несправність капсюля-запалювача Замінити гранату

Трубка стабілізатора не входить у канал ствола 1. Забруднено свол
Прочистити ствол

2. Розбіжність центрів нагвинченого порохового заряду й трубки
стабілізатора, у результаті чого утворилася нерівність у місці з’єднання
Замінити пороховий заряд

3. Високо посаджений капсуль-запалювач Замінити гранату

 

Глава X. Навчальна граната із вкладним стволом (УГВС-2) до РПГ-2

Будова гранати

Навчальна граната із вкладним стволом (УГВС-2) призначена для навчання
гранатометників стрільбі з ручного протитанкового гранатомета (РПГ-2).
Для стрільби із гранатомета з використанням навчальної гранати
застосовуються 7,62-мм пістолетні набої із трасуючою кулею. Допускається
використання набоїв з кулями, що мають сталевий сердечник.

Навчальна граната складається з наступних основних частин (рис 49):
головної частини, трубки, затвора й макета порохового заряду.

Мал . 40. Навчальна граната із вкладним стволом ( УГВС -2):

1- конічний обтічник; 2 — оболонка; 3 — кришка; 4 — трубка; 5 — казенник
; 6 — фіксуючий виступ; 7-регулювальні гвинти; 8 — пластинчасті пружини;
9 — затвор; 10-засувка; 11-макет порохового заряду

Головна частина складається з конічного обтічника, оболонки й кришки.

Трубка складається із трубки з напрямком, ствола й казенника.

Дулова (нарізна) частина ствола, а також кульовий вхід набійника мають
діаметр 7,62 мм; гладка ділянка каналу ствола (між нарізною частиною й
кульовим входом) має діаметр 11 мм, що дозволяє за рахунок прориву
порохових газів зменшити початкову швидкість кулі.

На передній частині трубки є фіксуючий виступ для фіксації гранати в
каналі ствола гранатомета й чотири регулювальних гвинти для регулювання
положення ствола. На задній частині трубки прикріплені три пластинчасті
пружини із целулоїдними накладками, що служать для втримання навчальної
гранати в стволі гранатомета при доданні йому кутів схилення. У задню
частину трубки вмонтований казенник, що має виріз для шарнірного
з’єднання із затвором, гніздо для засувки затвора, патронник з кульовим
входом і нарізку для з’єднання зі стволом.

Затвор служить для закривання каналу ствола при пострілі, для удару по
капсулю набою й добування гільзи (набою). Він складається з остову
затвора, ударника, бойка, викидача, пружини ударника, пружини бойка,
пружини викидача, заглушки й засувки. Затвор шарнірно кріпиться з
казенником за допомогою осі й замиткається засувкою. На задній частині
затвора є різьблення для нагвинчування макета порохового заряду.

Макет порохового заряду являє собою дерев’яний циліндр із перехідною
металевою втулкою для з’єднання із затвором.

Приціл УГВС -2 (мал. 50) складається із цілика й пружної планки.

Мал. 41. Приціл УГВС -2: 1- цілик ; 2 -пружня планка

Цифри, якими позначені прорізи прицілу УГВС -2, відповідають дальностям
стрільби на 50, 100 й 150 м.

Кожні три навчальні гранати укомплектовуються трьома прицілами УГВС-2
шомполом, йоржиком, протиранням, запасними частинами гранати й
гранатомета й укладаються в металеві ящики.

На заняттях і навчаннях навчальні гранати переносяться в сумках для
гранат.

Догляд за гранатою, її зберігання й збереження

Навчальну гранату, запасні частини й приладдя до неї необхідно зберігати
й зберігати так само, як і гранатомет. Граната повинна бути завжди
справної й готової до використання. Готовність гранати визначається
наявністю всіх частин і надійним їхнім кріпленням.

Огляд, чищення й змащення навчальної гранати проводяться одночасно з
оглядом і чищенням гранатомета.

Розбирання навчальної гранати для чищення, змащення й заміни несправних
частин робити в наступному порядку:

перевірити, чи немає в набійнику ствола набою або гільзи;

відокремити (відгвинтити) макет порохового заряду;

відокремити (відгвинтити) головну частину гранати;

вигвинтити гвинт викидачай витягти пружину викидача;

вибити (вигвинтити) вісь засувки, відокремивши при цьому фіксатор
(пружне розрізне кільце); зняти засувку й витягти із гнізда пружину
ударника;

вигвинтити заглушку, вийняти із затвора викидач і ударник;

вийняти із затвора бойок і пружину бойка.

Чищення й змащення навчальної гранати проводити за допомогою приладдя до
гранати або приладдя для чищення й змащення 7,62-мм стрілецької зброї.

Для чищення ствола необхідно у виріз шомпола просмикнути смужку ганчір’я
або жгут із клоччя довжиною 15-20 см. Шомпол із ганчір’ям, просочениим
лужним складом, увести в канал ствола з боку набійника або дулового
зрізу так, щоб ганчір’я щільно ввійшло в його розширену частину. Рухом
шомпола вперед та назад очистити канал ствола від нагару. По закінченні
чищення каналу ствола протерти його чистим ганчір’я м і змазати
рушничним мастилом .

Прочистити й змазати всі інші частини навчальної гранати й зібрати
гранату.

Складання навчальної гранати проводити в наступному порядку:

надягти пружину на бойок і вставити його в гніздо затвора;

вставити в затвор ударник і викидач і загвинтити заглушку;

вкласти пружину викидача в гніздо й загвинтити гвинт викидача так, щоб
він не виступав над поверхнею затвора (потопав не більше ніж на 0,5 мм);

вкласти в гніздо пружину ударника й засувку, вставити (загвинтити) вісь
засувки й надягти на її кінець фіксатор;

нагвинтити головну частину гранати;

нагвинтити макет порохового заряду;

перевірити правильність зборки гранати; при натисканні на торець
ударника бойок повинен виступати за площину циліндричного вирізу
затвора; при припиненні натискання бойок й ударник повинні енергійно
повернутися у вихідне положення під дією своїх пружин (бойок не повинен
виступати за площину циліндричного вирізу затвора).

Приведення гранати до нормального бою

Граната приводиться до нормального бою на заводі. У випадку одержання
значних відхилень середньої точки влучення від крапки прицілювання
необхідно зробити перевірку прицільного пристосування гранатомета,
керуючись гл. VII. і при необхідності привести гранату до нормального
бою.

Гранату приводити до нормального бою стрільбою по чорному колу діаметром
10 см , укріпленому на щиті 1,5 х 1,5 м.

Стрільбу здійснювати на дальність 100 м 14 пострілами, прицілюючись під
коло через середній проріз (приціл 100) прицілу УГВС -2.

Бій гранати вважається нормальним , якщо середня точка влучення (СТВ)
відхиляється від точки прицілювання не більше ніж на 40 см. При
відхиленні середньої крапки влучення більш ніж на 40 см зробити
регулювання положення ствола за допомогою регулювальних гвинтів трубки.

Після регулювання стовбура зробити повторну стрілянину. Стрілянину й
регулювання ствола проводити до одержання нормального бою, після чого
регулювальні гвинти залити фарбою.

При приведенні гранати до нормального бою в літніх умовах бажано, щоб
середня точка влучення розташовувалася трохи нижче точки прицілювання, а
в зимових умовах — трохи вище її .

Прийоми й правила стрільби

Навчальна граната за формою й вагою відповідає бойовій гранаті. Тому при
стрільбі із гранатомета із застосуванням навчальної гранати правила
підготовки гранатомета до стрільби, приготування до стрільби, здійснення
пострілу й припинення стрільби, а також запобіжного заходу при стрільбі
із гранатомета виконувати так само, як і при стрільбі бойовими
гранатами.

Перед стрільбою канал ствола гранати протерти ганчір’ям.

Для стрільби із гранатомета навчальною гранатою необхідно:

на прицільну рамку надягти приціл УГВС -2 так, щоб щічки прицілу своїми
зачепами захопили нижній торець прицільної рамки, а пружна планка
прицілу опиралася на циліндричну поверхню ствола;

нагвинтити на гранату макет порохового заряду;

зарядити гранату пістолетним набоєм, для чого нажати на засувку затвора
й відкрити затвор, вставити набій у набійник і закрити затвор; при
заряджанні гранати пістолетним набоєм і при заряджанні гранатомета
тримати гранату головною частиною убік цілі .

Всі інші дії при стрільбі навчальною гранатою виконувати, як і з бойовою
гранатою.

Після пострілу гранату витягти з каналу ствола і відкрити затвор, при
цьому повинна витягтися гільза.

Примітка. У процесі стрільби при мінусових температурах в окремих
випадках може мати місце застрягання кулі в каналі ствола. У цьому
випадку необхідно виштовхнути застряглу кулю шомполом, вставленим з
казенної частини ствола; після цього продовжувати стрільбу.

При проведенні стрільби, з використанням УГВС -2 лінійні розміри цілей
зменшувати у два рази.

При стрільбі по рухомих цілях реальних розмірів точку прицілювання
виносити на величину у два рази меншу, чим при стрільбі бойовими
гранатами.

Можливі затримки при стрільбі із гранатомета навчальною гранатою й
способи їхнього усунення наведені в таблиці :

Затримки Причини затримки Способи усунення

Осічка 1. Відволожився капсуль набою Через 5 секунд звести курок і
зробити повторний спуск курка. Якщо після цього не відбудеться пострілу,
то виждати 50-60 секунд,розрядити гранатомет і гранату. Зарядити гранату
новим набоєм і зарядити гранатомет

2. Забруднення отвору для бойка в затворі Розібрати й вичистити затвор

Недобування гільзи 1. Поломка або зношування викидача Відправити
гранату в артилерійську ремонтну майстерню

2. Забруднення набій ника Виштовхнути гільзу шомполом через дулову
частину ствола, після чого вичистити й змазати набійник

Похожие записи