Про загальновійськові обов’язки і військову службу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5101
Скачать документ

2

РЕФЕРАТ

на тему:

“Про загальновійськові

обов’язки і військову службу”

ПЛАН

Вступ

1. Особливості правового регулювання військової служби в Україні

2. Загальний військовий обов’язок

3. Загальні відомості про військову службу в Україні

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою,
цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та
розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності,
поведінки людей, регулюють соціальні відносини, забезпечують нормальне
функціонування та розвиток суспільства.

Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З метою їх нормальної
життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод
військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань
військової служби. Військове законодавство є невід’ємною частиною
національного права.

Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»
був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається
з дев’яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до
військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік
військовозобов’язаних і призовників» та ін.

1. Особливості правового регулювання

військової служби в Україні

Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основний закон — Конституція
України. Вона є державно-правовою основою військового законодавства.
Воїни Збройних Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі
обов’язки громадян України, що передбачені Конституцією. Права воїнів не
тільки проголошуються, а й реально забезпечуються. Серед них — права на
недоторканність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону
здоров’я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати
військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених
законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України,
мають виковувати конституційні обов’язки: дотримуватися законів держави,
сумлінно служити, поважати правила громадського життя.

Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»
був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається
з дев’яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до
військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік
військовозобов’язаних і призовників» та ін.

Законодавство України забезпечує військовослужбовцям строкової служби
ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад
народних депутатів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього
права командири (начальники) всіх ступенів повинні забезпечити належні
умови. Військовослужбовці мають право створювати свої громадські
об’єднання відповідно до законодавства України. Однак вони не можуть
бути членами політичних партій, організацій, рухів. Армія і флот
перебувають поза політикою, і тому військовослужбовці повинні
дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не
допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх
проведенні.

Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають
право оскаржити в суді незаконні дії командирів, військових посадових
осіб і органів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних
Сил.

З утворенням Збройних Сил України докорінно змінився підхід до такого
права, як свобода совісті. Військовослужбовці можуть сповідувати
будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні
обряди, відкрито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або
атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні
перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких
випадках строкова військова служба замінюється на тривалішу невійськову
(альтернативну) службу.

Військовослужбовцям гарантується право на недоторканність особи. Арешт
військовослужбовця може бути проведений лише на підставі судового
рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі
дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом
Збройних Сил України. Забороняється використовувати військовослужбовців
для виконання завдань, не пов’язаних з військовою службою. Вони можуть
залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків
аварій, катастроф, стихійного лиха тощо.

У Збройних Силах основні конституційні права та обов’язки громадян
дістають свій розвиток і конкретизацію у нормах військового
законодавства, зокрема в законах «Про оборону України», «Про Збройні
Сили України», «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»,
«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей» та ін.

2. Загальний військовий обов’язок

Загальний військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення
комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до
законів України військових формувань, а також підготовки населення до
захисту України.

Загальний військовий обов’язок включає:

· підготовку громадян до військової служби;

· приписку до призовних дільниць;

· прийняття та призов на військову службу;

· проходження за призовом або добровільно військової служби;

· виконання військового обов’язку в запасі;

· дотримання правил військового обліку.

У воєнний час загальний військовий обов’язок включає також загальне
обов’язкове військове навчання громадян.

Громадяни мають право на заміну загального військового обов’язку
альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та
Законом України “Про альтернативну (невійськову) службу”.

Загальний військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без
громадянства, що перебувають в Україні.

Щодо загального військового обов’язку громадяни України поділяються на
такі категорії:

· допризовники – особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;

· призовники – особи, приписані до призовних дільниць;

· військовослужбовці – особи, які проходять військову службу;

· військовозобов’язані – особи, які перебувають у запасі.

До паспортів громадян України цих категорій вноситься відповідна
відмітка.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової
служби за станом здоров’я і віком, зобов’язані:

· прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць
для приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з
метою одержання військової спеціальності, призову на військову службу
або на збори;

· проходити підготовку до військової служби, військову службу і
виконувати військовий обов’язок у запасі;

· виконувати правила військового обліку.

Жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, споріднену
з відповідною військово-обліковою спеціальністю за переліком, що
визначається Кабінетом Міністрів України, придатні до проходження
військової служби за станом здоров’я і віком, беруться на військовий
облік. Вони зобов’язані прибувати за викликом до військового комісаріату
для проходження медичного огляду і виконувати правила військового
обліку.

У мирний час жінки можуть добровільно вступити на військову службу за
контрактом. У воєнний час особи жіночої статі, які перебувають на
військовому обліку чи пройшли загальне військове навчання, можуть бути
призвані на військову службу за рішенням Президента України.

Виконання Закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову
службу” покладається на громадян України, органи виконавчої влади,
органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян, підприємства,
установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

3. Загальні відомості про військову службу в Україні

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових
формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у
професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком
громадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. Час проходження
військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи,
стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба підрозділяється на строкову військову службу і
військову службу за контрактом; існує також альтернативна служба.

На строкову військову службу в мирний час призиваються громадяни України
чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров’я і віком і яким
до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які
виявили бажання навчатися у військових навчальних закладах, можуть бути
зараховані до них при досягненні ними 17-річного віку.

Призов громадян на строкову військову службу проводиться двічі на рік —
весною та восени, на підставі Указу Президента України, що публікується
у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову.
Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов’язаний прибути
у той пункт і в той строк, що вказані військовим комісаріатом у
повістці.

Громадяни призовного віку, які не пройшли строкової військової служби і
без законних підстав не перебувають на військовому обліку, а також
призовники, які тимчасово виїхали з постійного місця проживання в іншу
місцевість і не стали там на військовий облік, зобов’язані прибути до
військового комісаріату у семиденний строк після Указу Президента.

Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного
віку, допускається лише до опублікування Указу Президента України про
черговий призов. Виняток становлять ті призовники, які переведені на
роботу в іншу місцевість, переїхали на нове місце проживання, прийняті
до навчального закладу і вибувають для продовження освіти, закінчили
навчальний заклад і за розподілом направляються на роботу.

Поважними причинами неприбуття громадянина до призовної дільниці у
строки, встановлені військкоматом, визнаються: хвороба громадянина;
смерть або тяжка хвороба близького родича; перешкоди стихійного
характеру. Причини неприбуття мають бути підтверджені відповідними
документами.

Для проведення призову громадян на строкову військову службу в районах
(містах) утворюються призовні комісії. На них покладається: організація
медичного огляду призовників; прийняття рішення про призов на строкову
військову та альтернативну службу і призначення їх для використання на
службі; надання відстрочки або звільнення від призову на строкову
військову службу; прийняття рішення про направлення призовників, які
виявили бажання, у військові навчальні заклади для складання вступних
іспитів або про відмову їм у цьому за станом здоров’я, у зв’язку з
недостатнім загальноосвітнім рівнем підготовки чи моральними якостями;
прийняття рішення про направлення до слідчих органів матеріалів на
призовників, які ухиляються від призову на строкову військову службу.

Рішенням призовної комісії відстрочка від призову на строкову військову
службу може надаватися: за сімейними обставинами, за станом здоров’я,
для продовження навчання, у зв’язку з депутатською діяльністю та в інших
випадках відповідно до чинного законодавства.

Встановлено такі строки служби в Збройних Силах України: для солдатів і
матросів, сержантів і старшин строкової служби — 12 місяці; для
сержантів і старшин, солдатів і матросів за контрактом — не менше 18
місяців. Службу за контрактом можна розпочати після першого року
строкової військової служби.

Призовники та військовослужбовці несуть відповідальність за порушення
закону «Про загальний військовий обов’язок і військову службу».
Призовникові, який ухиляється від призову і не з’являється за повісткою
до військкомату для відправки на військову службу, термін його строкової
військової служби продовжується на строк ухилення від призову.
Військовослужбовцеві строкової служби, який самовільно залишив місце
служби або своєчасно не з’явився до місця служби в строк, зазначений у
приписному свідоцтві, не маючи на те поважних причин, час його
відсутності у військовій частині не зараховується до строку служби.

Юнаки, призвані на строкову військову службу, зобов’язані прибути у
військові частини у власному справному одязі та взутті. Після
зарахування до списків військових частин їм видається військова форма
одягу і взуття. Встановлено такі форми військової служби за контрактом:
військова служба на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин;
військова служба жінок за контрактом; військова служба прапорщиків і
мічманів; військова служба курсантів військових навчальних закладів і
студентів військових кафедр вищих цивільних навчальних закладів.

Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до
таких діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення
яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Силах, то вони
мають право на альтернативну службу. Альтернативна (невійськова) служба
також є державною службою поза Збройними Силами України, триває два роки
і проходить в одній з установ системи соціального забезпечення.

Висновок

Отже, загальний військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення
комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до
законів України військових формувань, а також підготовки населення до
захисту України.

Загальний військовий обов’язок включає:

· підготовку громадян до військової служби;

· приписку до призовних дільниць;

· прийняття та призов на військову службу;

· проходження за призовом або добровільно військової служби;

· виконання військового обов’язку в запасі;

· дотримання правил військового обліку.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових
формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у
професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком
громадян України, пов’язаній з захистом Вітчизни. Час проходження
військової служби зараховується громадянам до загального стажу роботи,
стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Військова служба підрозділяється на строкову військову службу і
військову службу за контрактом; існує також альтернативна служба.

Якщо громадяни України мають істинні релігійні переконання і належать до
таких діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення
яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Силах, то вони
мають право на альтернативну службу.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”

2. Коваленко Р.В. Військова служба в Україні. – К., 2001.

3. Служба в лавах Українського війська: в запитаннях і відповідях / За
ред. Хрищенка М.В. – Харків, 2000.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2018