.

Пістолет-кулемети (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 2200
Скачать документ

Реферат на тему:

Пістолет-кулемети

На початку першої світової війни основним видом автоматичної зброї став
кулемет. Він суміщав у собі такі позитивні характеристики як висока
вогнева міць та дальність вогню. Проте досвід боїв вказував, що піхота
нагально потребує автоматичної зброї  меншої за розміром для дії на
ближніх та середніх дистанціях. Як результат в кінці першої світової
війни з’явилася зброя під малоімпульсний пістолетний набій –
пістолет-кулемети. Цей вид зброї через невелику дальність стрільби так і
не став основним озброєнням піхоти, проте суттєво розширив її бойовий
потенціал. У міжвоєнний період пістолет-кулемет перебував на озброєнні
багатьох армій світу разом з магазинною гвинтівкою.

У 1918 році на озброєння німецької армії з’явився “ручний кулемет” МР-18
конструктора Хуго Шмайссера. Попри великі розміри та масу цей
пістолет-кулемет став ефективною зброєю у ближньому бою. Це засвідчив
досвід боїв під час останнього німецького наступу у 1918 році.

Згідно з умовами Версальського договору пістолет-кулемети разом з
багатьма іншими видами озброєнь були заборонені у використанні. Проте
скориставшись недосконалістю існуючих домовленостей німецькі
конструктори продовжували вдосконалювати пістолет-кулемет як
“поліцейську зброю”. Впродовж 30-х років у Німеччині було випущено ряд
пістолет-кулеметів, по конструкції схожих з МР-18 (МР-28, МР-34 і
МР-35), які у різний час перебували на озброєнні Рейхсверу та
поставлялися на експорт.

Мал.1. Пістолет-кулемет МР-18

1918 рік став днем народження ще одного пістолет-кулемета,
сконструйованого генералом Джоном Томпсоном.  Цією зброєю планувалося
озброїти американський експедиційний корпус у Європі. Через закінчення
першої світової війни та догроговизні виробництва він не потрапив на
озброєня армії США, проте швидко почав користуватися солідним попитом на
внутрішньому ринку. З державних структур замовником стало лише
Федеральне Бюро Розслідувань. А головним його користувачем стали
організовані злочинні угрупування. Массивний пістолет-кулемет Томпсона з
великим дисковим магазином став своєрідним символом гангстерської
Америки 30-х років.

Початок другої світової війни повернув “Томмі-ган” у армію. Простота
конструкції, висока надійність, потужний патрон калібру 11,43 мм, і
просто неімовірна для пістолет-кулеметів дальністиь стрільби – 450
метрів примусила генералів та промисловців миритися з його дороговизною.
Пістолет-кулемет Томпсона став основним видом автоматичної зброї армії
США і прожив довге та багате післявоєнне життя, так і залишившись по
багатьом показникам фактично ідеальною зброєю у своєму класі.

Мал. 2. Пістоле-кулемет Томпсона М1928 А1 – “Томмі-ган”

Друга світова війна стала зоряним часом для пістолет-кулеметів. Завдяки
простоті конструкції, легкості в обслуговуванні та експлуатації, високій
швидкострільності та зручності використання у обмежених просторах вони
стали надзвичайно популярними.

У 1937 році на озброєння німецьких парашутистів надійшов новий зразок
пістолет-кулемета – МР-38 конструктора Ханно Фольмера. У тридцятих роках
всі пістолет-кулемети були досить масиивними – давалася взнаки
інертність технічної думки, звиклої до важких лож магазинних гвинтівок.
МР-38 можна було вважати новим словом у техніці. Пістолет-кулемет був
цілком зроблений з металу, позбавлений массивного  кожуху та обладнаний
легким але міцним складним прикладом. Проблема надійності була вирішена
шляхом встановлення затворної коробки з повздовжніми фрезованими
каналами, у які відводився бруд, а зворотня пружина була захищена трьома
телескопічними трубками, які заходили одна в одну при рухах затвору.

Після ряду модернізацій, направлених на надаптацію конструкції до
масового виробництва, пістолет-кулемет під назвою МР-40 почав надходити
у озброєння всіх без виключення родів військ нацистської Німеччини.Цей
пістолет-кулемет став таким же символом німецької військової могутності,
як і танк Tiger та пікіруючий бомбардувальник Junkers JU-87 Stuka.
Всього було випущено близько 2 500 000 одиниць цієї зброї. І  він 
використовувався всюди, де ступала нога німецького вояка: від засніжених
гір Норвегії до палаючої африканської пустелі; від гарячих волзьких
степів до акуратних садочків Нормандії. І всюди МР-40 проявляв себе як
надійна та безвідмовна зброя.

Мал. 3. Пістолет-кулемет МР-40 – “Шмайссер”

Впродовж 30-х років радянські конструктори створили ряд оригінальних
зразків пістолет-кулеметів, але в силу низки технічних та політичних
причин лише пістлет-кулемет Дєгтярьова ППД-40 був прийнятий на озброєння
Червоної Армії у обмежених кількостях. Але початок другої світової війни
на території СРСР різко активізував процес розробки нових зразків
озброєння.

Без сумніву феноменальною є історія створення пістолет-кулемета ППШ-41.
В кінці червня 1941 року молодий конструктор Г.С. Шпагін отримав
завдання від Народного Комісаріату Озброєнь створтит простий, надійний,
а головне дешевий у виробництві пістолет-кулемет. Усвідомлюючи велику
відповідальність завдання ( під час війни сталінська репресивна машина
працювала особливо жорстоко) Шпагін енергійно всявся за роботу. Основну
увагу він приділив забезпеченню сталості положення зброї під час
стрільби.  Це було досягнуто массивними розмірами, а також встановленням
дульного гальма-компенсатора. Великою перевагою був і високоємний
магазин на 71 набій. До того ж він мав змогу стріляти на досить велику
відстань – до 400 метрів. ППШ потрапив у війська пізньої осені 1941 року
і став серйозною підмогою радянській піхоті у боях під Москвою. ППШ-41 в
силу вищеперелічених переваг, а також простоті у експлуатації та
надійності, користувався заслуженою повагою не тільки у радянських а і у
німецьких вояків.

Мал. 4. Пістолет-кулемет ППШ-41

Незважаючи на всі вищепереліяені характеристики пістолет-кулемет ППШ-41
через свої массивні розміри  не підходив для певних родів військ. у 1942
році радянський конструктор А. І. Судаєв створив нову більш компактну
модель ППС-43. Він був повністю зроблений з металу, більшість деталей
виготовлялося шляхом штампування. На його виготовлення йшло набагато
менше часу ніж на випуск ППШ-41. Конструктору вдалося зменшити темп
стрільби до 650 пострілів в хвилину шляхом подовження затворної коробки.
На відміну від ППШ, ППС-43 не мав перевідника вогню, але саме завдяки
вищезазначеному низькому темпу стрільби натренований стрілець міг вести
вогонь короткими чергами та одиночними пострілами відпускаючи спусковий
гачок після натиснення. Компактність конструкції пістолет-кулемета була
забезпечена за рахунок використання відкидного прикладу.

Мал. 5. Пістолет-кулемет ППС-43

Попри простоту виготовлення легкий, компактний та безвідмовний у дії
пістолет-кулемет Судаєва був швидко прийнятий на озброєння Червоної
Армії, де став штатною зброєю парашутистів, розвідників-диверсантів,
танкістів. Незважаючи на меншу дальність стрільби у порівнянні з ППШ-41,
ППС-43 прижився і у стрілецьких підрозділах завдяки високій купчастості
бою на дистанції 200 метрів.

На теперішній час пістолет-кулемет являє собою індивідуальну автоматичну
зброю ближнього бою, яка для стрільби застосовує пістолетний патрон. Як
правило в них застосовується найпростіша схема автоматики, заснована на
енергії віддачі вільного затвору. Подібна схема вирізняється простотою
виготовлення, посередніми розмірами та масою та надійністю в
експлуатації. Але вона має і характерні недоліки, такі як занадто високу
скорострільність та сильне коливання зброї через рух масивного затвору.
Внаслідок цього  купчастість бою не дуже висока у порівнянні з моделями
з напіввільним затвором. Стрільба ведеться одиночним, безперервним
вогнем та фіксованими чергами з визначеною кількістю пострілів. Зброя
живиться за допомогою коробкоподібних магазинів ємністю від 20 до 40
набоїв. Існують і більш ємні магазини на 60 і більше набоїв. Останнім
часом з’явилися моделі пістолет-кулеметів з циліндричним (шнековим)
магазином, який при високій ємності практично не міняє габаритні розміри
зброї. Щоб компенсувати енергію віддачі на пістолет-кулеметах
застосовуються дульні гальма-компенсатори, призначені зменшити коливання
зброї під час стрільби. Для виробництва широко застосовується
високоміцний пластик, що суттєво зменшує загальну вагу зброї. До тогож у
виробництві широко використовуються останні наукові досягнення в царині
металургії.

З появою штурмових гвинтівок пістолет-кулемет перестав бути основною
зброєю піхоти. Проте вони все ще залишаються на озброєнні армій як
допоміжна зброя саперів, зв’язківців, танкістів, операторів РЛС, тощо.
Основними користувачами пістолет-кулеметів стали елітні спецпідрозділи
армії та поліції. Пістолет-кулемет невеликі у розмірах, мають високу
швидкострільність, ефективно інтегруються з глушниками. До тогож
пістолетна куля має підвищену зупиняючу дію та пагано рикошетує, що
вкрай важливо під час проведенню операцій по знешкодженню озброєного та
особливо небезпечного контингенту та звільненню заручників.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020