.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на обєктах народного господарства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 12368
Скачать документ

Реферат на тему

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на
обєктах народного господарства

План

1. Основи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт

2. Особливості проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в
осередках ураження.

1. Основи проведення рятувальних і інших невідкладних робіт

Проблема запобігання виникнення надзвичайних ситуацій техногенного
походження та ліквідації їх наслідків для України є однією з
найактуальніших.

У післявоєнний період в Україні посилено розвивались виробництва
хімічної промисловості, будувались атомні електростанції,
впроваджувалися екологічно шкідливі технології. Незважаючи на велику
кількість заходів, які здійснюються для забезпечення надійного
функціонування промислових об’єктів, неможливо повністю виключити ризик
виникнення аварійних ситуацій техногенного характеру. Не випадково у
статті 8 Закону України «Про Цивільну оборону України» наголошено, що
«Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм
власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами
індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення
евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші
заходи з ІДО і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати».

Сутність рятувальних та інших невідкладних робіт – це усунення
безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей, відновлення
життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення
матеріальних збитків. Рятувальні та інші невідкладні роботи включають
також усунення пошкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт,
створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. РІНР
поділяють на рятувальні роботи і невідкладні роботи.

До рятувальних робіт відносяться:

– розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань,
розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої
хмари чи пожежі;

– локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;

– визначення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує
небезпека;

– визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і
локалізації небезпеки;

– пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих
будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

– розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

– надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності)

у лікувальні заклади;

– вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

– організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і
громадського порядку;

– відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів; – пошук,
розпізнавання і поховання загиблих; .

– санітарна обробка уражених;

– знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту,
територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться:

– прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у за
валах та на зараженій території; .

– локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і
технологічних мережах;

– ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем
і мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робіт;

– зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і
безпечному веденню робіт;

Рятувальні та інші невідкладні роботи здійснюються у три етапи:

На першому етапі вирішуються завдання:

– щодо екстреного захисту населення;

– з запобігання-розвитку чи зменшення впливу наслідків;

– з підготовки до виконання РІНР.

Основними заходами щодо екстреного захисту населення є:

– оповіщення про небезпеку;

– використання засобів захисту; ,

– додержання режимів поведінки;

– евакуація з небезпечних у безпечні райони;

– здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і
надання медичної допомоги;

локалізація аварій;

зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому етапі проводяться:

– пошук потерпілих;

– витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених
транспортних засобів;

– евакуація людей із-зони лиха, аварії, осередку ураження;

– надання медичної допомоги;

– санітарна обробка людей;

– знезараження одягу, майна, техніки, території;

– проведення інших невідкладних робіт, ЩО сприяють і забезпечують
здійснення рятувальних робіт.

На третьому етапі вирішуються завдання щодо забезпечення життєдіяльності
населення у районах, які потерпіли від наслідків НС:

– ідновлення чи будівництво житла;

– відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв’язку;

– організація медичного обслуговування;

– забезпечення продовольством і предметами першої необхідності;

– знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території;

– соціально-психологічна реабілітація;

– відшкодування збитків;

– знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи здійснюють спеціально створені підрозділи
(бригади). Залежно від рівня надзвичайної ситуації (загальнодержавного,
регіонального, місцевого чи об’єктового) для проведення РІНР залучаються
сили і засоби ЦО центрального, регіонального або об’єктового
підпорядкування.

При аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах. При радіаційних аваріях
викинуті із реактора радіонукліди піднімаються в атмосферу і
переносяться у вигляді аерозолей на значну відстань. Потім вони
випадають разом з пилом і дощем на місцевість, утворюючи обширні зони
радіоактивного забруднення, які є небезпечними для людей і навколишнього
середовища. Ступінь радіаційної небезпеки для населення визначається
кількістю і складом радіонуклідів, викинутих у зовнішнє середовище,
відстанню від місця аварії до населеного пункту, метеоумов і пори року в
час аварії. Організація і проведення РІНР при аварії на АЕС полягає у
виконанні заходів, до яких відносяться:

– оповіщення населення про, аварію і постійне його інформування про
наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

– використання засобів колективного і індивідуального захисту;

– організація дозиметричного контролю

– проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні
радіоактивного зараження;

– введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості
(режими радіаційного захисту);

– здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші
заходи.

Після евакуації населення приступають до дезактивації території і
техніки.

При аварії на ХНО з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин
(СДОР). При виникненні осередку хімічного ураження негайно оповіщаються
робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в
районах, яким загрожує небезпека зараження. Висилається радіаційна,
хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і
концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та
напрямку розповсюдження зараженого повітря. Готуються формування для
проведення рятувальних робіт. На підставі даних, отриманих від розвідки
та інших джерел, начальник ЦО об’єкта приймає рішення, особисто
організовує проведення рятувальних робіт і заходів щодо ліквідації
хімічного зараження.

Для ліквідації наслідків хімічного зараження та проведення
рятувальних-робіт у першу чергу залучаються санітарні дружини, зведені
загони (команди, групи) команди (групи) знезараження, формування
механізації. Спочатку в осередок вводяться санітарні дружини, формування
радіаційного і хімічного захисту, охорони громадського порядку та ін.

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального
захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та
підготовляються до порядку дій в осередку ураження.

В осередку хімічного ураження, перш за все, надається допомога
потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та
організовується евакуація в медичні установи. Осередок ураження
оточується – здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а
також санітарна обробка особового складу формувань і населення. В першу
чергу, надягаються протигази на уражених, їм надається перша медична
допомога, вводячи антидоти.

Формування знезаражування дегазують проїзди та переходи, територію,
споруди, техніку, чим забезпечують дії інших формувань, а також
виведення населення із осередку хімічного ураження.

Необхідно завжди пам’ятати, що при проведенні рятувальних робіт в
осередку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в
підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також
розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення
рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти
спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на
незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань
і населення.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження роботи здійснюються
за рішенням старшого начальника ЦО. Роботами щодо ліквідації
бактеріологічного осередку керує начальник ЦО об’єкта, а організацією та
проведенням медичних заходів — начальник медичної служби.

В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовуються та
проводяться:

– бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

– карантинний режим або обсервація у відповідності з рішенням старшого
начальника; , .

– санітарна експертиза;

– контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу,
їх знезараження;

– протиепідемічні; санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні,
лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи,
а також санітарно-роз’яснювальна робота. .

При організації робіт щодо ліквідації осередку бактеріологічного
(біологічного) ураження враховуються:

– здатність бактеріальних засобів спричиняти інфекційні захворювання
серед людей і тварин;

– здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися у
зовнішньому середовищі;

– наявність та тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;

– складність лабораторного виявлення застосованого збудника та
тривалість визначення його виду;

– небезпечність зараження особового складу формувань та необхідність
застосування засобів індивідуального захисту.

У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у район
негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих
даних, встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається
обсяг та послідовність проведення заходів, а також порядок використання
сил та засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного)
ураження. Карантинний режим установлюють з метою недопущення
розповсюдження інфекційних захворювань за межі осередку.
Ізоляційно-обмежуючі міри при обсервації менш суворі, чим при карантині.

E

I

I

oooooooonoaaaaoaaaaaaaaaaa

‘e'((R(oooooooooooooooooooooooooooo

CxDaeGoooooooooooooooooooooooooooo

¶”ooooooooooooooooooooocoooo

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020