Реферат на тему:

Загальна характеристика музичного телеефіру України у 2007 році

Як зазначають дослідники, електронні ЗМІ нині є найдоступнішим засобом
одержання культурної інформації для широкого загалу населення України.
Стрімка ж розбудова мережі телеканалів і радіостанцій у пострадянській
Україні зумовила істотне урізноманітнення музичного теле- і радіоефіру,
наявність в електронному медіапросторі широкого жанрового і тематичного
спектру музичних програм, а отже й широкого спектру культурних
пропозицій. Зокрема, знаменням часу стала поява спеціалізованих
(«нішевих») вітчизняних музичних і культурологічних телеканалів і
радіостанцій, досвід і перспективи роботи яких потребують окремого
ретельного аналізу. До того ж, за доби суспільної трансформації сфера
електронних ЗМІ перетворилася на показову «лабораторію» ринкових реформ,
становлячи нині потужну культурну індустрію, де провідну роль відіграють
недержавні форми власності. З огляду на це, музичні теле- і стали, з
одного боку, барометром конкурентноздатності української національної
музичної культури в електронному медіа просторі, з іншого – показником
культурно-мистецких уподобань вітчизняної бізнес- і політичної еліти
(передусім, власників та спонсорів електронних ЗМІ та студій-виробників,
замовників і спонсорів певних музичних програм).

Спостерігається й поступове збільшення в останні роки (2005-2007) частки
продукції власного виробництва українських телеканалів, коли «ще
помітніше зросла частка передач українською мовою (головно за рахунок
дублювання російських та американських фільмів, мильних опер тощо).
Найвідчутніше результати «націоналізаційних» зусиль проявилися на
музичних телеканалах (M1, OTV, Enter-music) [виділення наше], де частка
української музики зросла з 10-15% до 35-50%» [1, 91] .

Фактично за останні 15-16 років відбулося становлення національного
телебачення як такого. Важко не погодитися із відомими дослідниками, що
за доби СРСР “…українського телебачення як такого не існувало… На
державний канал, що транслював свої передачі з Києва, перемикалися
здебільшого тільки в ті години й хвилини, коли показували цікавий
фільм… Офіційна хроніка, як і раніше, переважно дублювала московські
новини, цікавих авторських передач практично не існувало” [34, 674]. Що
ж до перших пострадянських років, то “московське (тепер російське)
телебачення ще довго утримувалося на теренах України. Лише починаючи з
94-го його рішучіше починають тіснити українські виробники” [34, 675].
Не є винятком і становлення українського музичного телебачення. Про
важливість музичного телемовлення в медіа просторі пострадянської
України свідчить хоча те, що низка музичних телепроектів і їхніх творців
за підсумка ми 2006 року були відзначені головною в нашій державі
премією в царині телемовлення «Телетріумф»: У номінації «Дитяча
програма» — телепрограма «Хочу бути зіркою» (ТРК «Студія 1+1»); у
номінації «Розважальна програма» – телепрограма «Шанс» (телеканал
«Інтер» — АОЗТ Українська незалежна ТВ-корпорація); у номінації
„Телевізійний дизайн” – О.І.Захарова за оформлення зимового ефіру на
каналі «1+1» («Новорічний карнавал», ТРК «Студія 1+1»)[2 ].

Але чи досягло національне музичне телебачення рівня, гідного
ТВ-індустрії високорозвинених країн світу чи навіть Росії? Якою мірою
воно українським національним телебаченням, наскільки адекватно воно
відображає культурні процеси в Україні? Які риси і тенденції свідчать
про його рух у бік європейських стандартів національного інформаційного
простору?

Спробуймо відповісти на ці запитання, проаналізувавши стан музичного
мовлення на основних телеканалах України у минулому 2007 році.

За даними Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення, станом на 1 січня 2008 р. в Україні налічується 1422
телерадіоорганізації, з них ліцензію на телемовлення мають 383
ттелерадіоорганізації різної форми власності. У свою чергу, 63 з-поміж
останніх одержали право мовлення по всій території України. Спираючись
на відомості, що містяться у Державному реєстрі телерадіоорганізацій
України (станом на 1 січня 2008 року) [3], ми склали, по-перше, таблицю
основних характеристик організацій-телемовників, що володіють ліцензією
на загальноукраїнське мовлення), по-друге – зведену статистичну таблицю
про кількість телемовників у різних регіонах України (Таблиця 1).

Таблиця 1. Кількість телерадіоорганізацій по регіонах України

(станом на 01.01.2008)

З наведеної таблиці виплаває, що незважаючи на «розквартированість» у
Києві переважної більшості ТРК у Києві, все ж столиця не є в цьому плані
монополістом. Хоча, за даними Представника Нацради у Києві, всі
регіональні ТРК, що мають право на загальнонаціональне мовлення,
здійснюють його з київських передавачів [4].

Щодо потужності основних загальноукраїнських телеканалів, за даними тієї
ж таки Нацради, картина наступна (Таблиця 2).

Таблиця 2. Стан розбудови загальнонаціональних телеканалів мовлення.
Станом на 1 грудня 2006 року

До того ж зазначимо, що всі перелічені у цій таблиці телерадіокомпанії,
а також ТК «Тоніс» є ефірними, а отже мають потенційно більшу глядацьку
аудиторію, ніж кабельні канали.

Нагляд за діяльністю українських ТРК здійснює Національна Рада України з
питань телебачення і радіомовлення. Основні напрямки нагляду —
дотримання норм суспільної моралі, дотримання мовного законодавства,
використання і зміст реклами, змістове наповнення телеканалів [2, 4].
Результати щорічних перевірок ТРК Нарадою подаються у розгорнутих
щорічних звітах її регіональних представників. Зокрема, у звіті
Представника Нацради по м.Києву за 2006 рік, зокрема, зазначено:

1. Щодо дотримання мовного законодавства і законодавства про ЗМІ
України:

«Внаслідок того, що компанії почали випускати більше власних
україномовних передач, відсоток оригінальної державної мови в ефірі
провідних телеканалів значно зріс і становить у середньому близько 75%.
У 2006 році передачі іноземного виробництва переважно озвучені
українською мовою, але лише близько 30-40% фільмів іноземного
виробництва перекладаються державною мовою» [4].

«14 липня 2006 року було підписано Меморандум між Національною радою та
телекомпаніями про співпрацю, спрямовано на розбудову телеінформаційного
простору держави.

Так, ст. 5 цього документу була спрямована на виконання ст.9. А саме:

„Сторони усвідомлюють необхідність виконання законодавства у перехідний
період, тому забезпечують дублювання українською мовою іншомовних
аудіовізуальних творів, з поступовим переходом, на заміну титрування, до
повноцінного дублювання державною мовою у такі строки:

з 1 жовтня 2006 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного
часу, коли мовлення ведеться українською мовою має становити не менше 50
відсотків загального обсягу добового мовлення, до якого не зараховується
титрування, при цьому частка дубльованих українською мовою іншомовних
аудіовізуальних творів не може складати менше 50 відсотків від
загального добового мовлення іншомовних аудіовізуальних творів;

з 1 грудня 2006 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного
часу, коли мовлення ведеться українською мовою має становити не менше 65
відсотків загального обсягу добового мовлення, до якого не зараховується
титрування, при цьому частка дубльованих українською мовою іншомовних
аудіовізуальних творів не може складати менше 65 відсотків від
загального добового мовлення іншомовних аудіовізуальних творів;

з 1 лютого 2007 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного
часу, коли мовлення ведеться українською мовою має становити не менше 75
відсотків загального обсягу добового мовлення, до якого не зараховується
титрування, при цьому частка дубльованих українською мовою іншомовних
аудіовізуальних творів не може складати менше 75 відсотків від
загального добового мовлення іншомовних аудіовізуальних творів” [4;
повний текст Меморандуму див. на Інтернет-сторінці
http://www.nrada.gov.ua/cgi-bin/go?page=80].

2. Щодо змістового наповнення телепрограм:

«Основу програмної концепції мовлення телерадіоорганізації мають
становити такі передачі: інформаційно-аналітичні, культурно-мистецькі,
науково-просвітницькі, розважальні.

??%? „Ера” – інформаційний, „Інтер” – розважально-інформаційний, „Студія
1+1” – розважально-інформаційний, ICTV – розважально-інформаційний, СТБ
– інформаційно- розважальний, „Новий канал” – розважально-
інформаційно-культорологічний, „5 канал” – інформаційний, К! –
розважально-культурологічний, ТРК „Київ” –
інформаційно-паізнавально-розважальний, ЗАТ „ТЕТ” – розважальний» [4].

Яким чином наведені положення Звіту кореспондуються із ситуацією в
царині музичних програм? Розглянемо по конкретних телеканалах.

Добираючи ті чи інші телеканали для розгляду, ми керувалися ще й таким
важливим показником їхньої діяльності, як їхній рейтинг в аналізований
період. Основним джерелом рейтингових показників для нас слугували
відомості, що їх регулярно публікує моніторингова компанія «ГФК Юкрейн»
.

За відомостями цієї компанії, розподіл рейтингів телеканалів України
наприкінці 2007 р. виглядав таким чином:

Таблиця 3. Рейтинг (Rat%) та частка (Shr%) ТВ — каналів

за листопад 2007 р.

При цьому «Rat% — Рейтинг програми/ каналу – середній відсоток глядачів
програми/ каналу від загальної кількості людей, що становлять вибірку
дослідження. Shr% — Частка аудиторії програми/ каналу – відсоток
глядачів програми/ каналу від загальної кількості телеглядачів за період
перегляду програми/ каналу. При розрахунку враховується тривалість
перегляду програми/ каналу кожним глядачем (у секундах). Вибірка
ТВ-дослідження складає 1600 домогосподарств (родин), які проживають в
містах з чисельністю жителів від 50 тис. чоловік і мають хоча б один
працюючий телевізор. При розрахунку враховуються всі члени родини у віці
понад 4 років» (джерело: ТВ-панель ГФК-Юкрейн [29,
http://www.media.gfk.ua, листопад 2007 р.]).

Прикметне, що спеціалізовані музичні канали мають помітно нижчий рейтинг
від поліфункціональних каналів-лідерів, а з-поміж мозичних помітно
«відривається» у лідерстві М1. Цікавим є також успіх невиниклого
музичного каналу RU-Music, який випередив у рейтингу навіть такий широко
розголошений (хоча й також новий для України) телепроект, як
MTV-Україна.

Що ж до рейтингу найпопулярніших телепрограм, то вони, за дослідженнями
ГФК Юкрейн, розподілилися наступним чином:

Таблиця 4. Кращі ТБ-програми за листопад 2007 р.

Із власне музичних програм до цього переліку потрапило тільки «іменинне»
шоу телеканалу «Інтер» (трансляція з київського майдану Незалежності).
Певною мірою з музичними програмами кореспондуються й «Танці з зірками»
(нагадаймо, що у 2006 р. цей проект посів найвищу рейтингову сходинку
серед усіх торішніх українських розважальних програм).

Чимало корисних відомостей щодо рейтингів телепрограм різних тематичних
напрямків, які допоможуть нам змалювати картину щодо телепрограм
музичних, навів український тижневик «Контракти» (таблиці 5-7).

Таблиця 5.

Таблиця 6.

Таблиця 7.

Таким чином, розважальні, в т.ч. музично-розважальні програми посідають
2-3 сходинки у рейтингах телепрограм, а з-поміж розважальних програм, у
свою чергу, першість здобув музичний проект телеканалу «Інтер» «Шанс»
(випередивши навіть культову російську гумористичну шоу-програму «Криве
дзеркало», щотижня ретрансльовану каналом «1+1»)!

Механізм функціонування музичних телепрограм стає зрозумілішим, коли
взяти до уваги всі суб’єкти їх витворення. Важливою ланкою останнього є
студії-виробники (або продакшн-студії), які діють або в структурі певних
телерадіокомпаній, або на договірних умовах з останніми. Творчий
«діалог» обох суб’єктів виготовлння певного телепродукту здатен сприяти
як підвишенню його якості, так і життєздатності (адже навіть в разі
відмови того чи іншого телеканалу від певної телепрограми
продакшн-студія може запропонувати той самий продукт іншій
телекомпанії).

Як зазначає дослідник вітчизняного телебачення К.Портна, «перші
українські продакшн-студії запрацювали на початку 90-х одночасно з
появою комерційного телебачення та приходом у країну мережевих
міжнародних рекламних агенцій. За оцінками Української медійної групи, у
2000 році телепрограми, серіали й фільми знімали не більш, ніж 15
студій. Сьогодні їх близько 100. Однак компаній повного циклу
налічується близько десяти. У таких студіях є креативний відділ, що
генерує або адаптує сюжет; вони виконують весь технічний процес у
власних павільйонах, своїми камерами, пересувними станціями, монтажними
тощо. Найчастіше студії повного циклу самі фінансують проекти і
займаються їхньою дистрибуцією. Менші студії зазвичай орендують
приміщення і техніку й працюють тільки під замовлення» [35].

Розглядаючи ситуацію щодо музичних телепрограм на телеканалах, поділимо
їх на три групи: поліфункціональні телеканали, культурологічні
телеканали, музичні телеканали.

Список використаних джерел:

Культурна політика в Україні. Аналітичний огляд / Підготовлений в рамках
участі України в програмі оглядів національних культурних політик Ради
Європи / Ред.-упорядник, кер. Автор. колективу О.Гриценко. – С.87-92
(Розділ 5.4. Телебачення).

Офіційний сайт Національної Ради України з питань телебачення і
радіомовлення.- www.nrada.gov.ua.

Державний реєстр телерадіоорганізацій України (станом на 1 січня 2008
року) / Офіційний сайт Національної Ради України з питань телебачення і
радіомовлення.- http://www.nrada.gov.ua/cgi-bin/go?page=93

Звіт представника Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення у м. Києві за 2006 рік / Офіційний сайт Національної Ради
України з питань телебачення і радіомовлення.-
http://www.nrada.gov.ua/documents/Kyiv_pr.doc

Офіційний сайт телеканалу «Інтер». — http://www.inter.ua

Офіційний сайт телеканалу «1+1». – http://www.1plus1.tv

Офіційний сайт Першого Національного телеканалу. — http://www.1tv.com.ua

Офіційний сайт ТРК «Новий канал». — http://novy.tv

Офіційний сайт телеканалу «Тет». — http://tet.tv (сторінка з інформацією
про музичні проекти — http://tet.tv/tetmusik)

Офіційний сайт телеканалу ICTV.- http://www.ictv.ua

Офіційний сайт телеканалу СТБ.- http://www.stb.ua

Офіційний сайт телеканалу НТН. — http://ntn.tv

Офіційний сайт ТРК «Україна». — http://kanalukraina.tv

Офіційний сайт телеканалу КРТ («Київська Русь»). — http://www.kievrus.tv

Офіційний сайт телеканалу «Глас». — http://glas.org.ua

Офіційний сайт телеканалу УТР. — http://www.utr.ukrintell.com.ua

Офіційний сайт ТРК «Київ». – http://www.kievtv.com.ua (на
реконструкції).

Офіційний сайт телеканалу М1. — http://www.m1.tv

Офіційний сайт телеканалу М2. — http://www.m2.tv

Офіційний сайт телеканалу Enter-Music. — http://www.enter.ua

Офіційний сайт телеканалу MTV-Україна. — http://www.mtv.ua

Офіційний сайт телеканалу RU-Music. — http://www.rumusic.tv

Офіційний сайт телеканалу Star-TV. — http://www.startv.com.ua

Офіційний сайт телеканалу MUSIC BOX (Російська Федерація). —
http://musicboxtv.ru

Офіційний сайт телепроекту «Шанс». — http://shans-ua.com

Офіційний сайт телепроекту «Перша українська Фабрика зірок». —
http://fabrikazirok.novy.tv

Неофіційний сайт телепроекту «Перша українська Фабрика зірок». —
http://www.fabrykazirok.org.ua

Персональний сайт Михайла Поплавського. — http://www.poplavskiy.com

ТВ-панель ГФК-Юкрейн: Дослідження ТВ-аудиторії. —
http://www.media.gfk.ua

«В нашу гавань заходили корабли». Сайт радіотелевізійного пісенного
проекту. — http://www.ngavan.ru

Гришко Оксана. Star TV: если звезды зажигают, значит это кому-нибудь
нужно? – Інтернет-издание ReklaMaster.com. —
http://www.reklamaster.com/epic_sobi/publ_ 22_216.html

Гришко Оксана. Аутентичность MTV Ukraine: американский «come on» заменят
на наше «а ну-ка». — Інтернет-издание ReklaMaster.com. —
http://reklamaster.com/epic_events/year/2007/id/457/index.html

Коротич Ирина, Корнелюк Инна. Еще меньше прямой рекламы, еще больше
алкогольного спонсорства. – Телекритика. —
http://telekritika.kiev.ua/articles/171/0/8903

Новикова Л., Тримбач С.. Телебачення // Нариси української популярної
культури. За редакцією О.Гриценка. – К., УЦКД, 1998. – С.667-685.

Портна Ксенія. Багаті теж плачуть [про рейтинги телепрограм на
Українському телебаченні]. – Контракти.- 2007. — №12. —
http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/34/1220078684.html

Рыбачук Юрий. Лицо украинского телезрителя [підсумки телесезону
2006/2007 в Україні]. – Комментарии. —
http://comments.com.ua/?spec=1185464578&sart=1185464974

Что смотреть в Новый год? – Новости: Политика. Жизнь. Бизнес. –
30.12.2007. –
http://slawa.ho.com.ua/base_files/blog_mq/index.php?p=1199035216#post

Дискотека 80-х теперь будет сниматься в Киеве. — «Star Journal».
Інтернет-видання. — http://starjournal.com.ua/view/371

Похожие записи