.

Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь”

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1135
Скачать документ

Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь”

Ранiше слово “емiгрант” викликало в мене негативнi емоцiї, а зараз я,
навпаки, шукаю твори емiгрантiв, щоб прочитати правду про долю України.
Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Iване Багряний за те,
що ви знайшли у собi смiливiсть i дали повну картину того страшного
явища в Українi – голодомору.

Не знаю чому, але я беззастережно повiрила цим авторам. Уже накопичилося
досить iнформацiї, щоб мати уявлення про той страшний, 33-й рiк. Пухли
старi й малi, вимирали роди i села, назавжди зникали прiзвища; смерть
чигала по селах i мiстах, не випускаючи iз рук своєї кривавої коси. 1933
року Україна була бiльш схожа на поле бою або суцiльну могилу.

   В село весна повзла на лiктях,

   Повзла по мертвих i живих.

Голод свiдомо планувався ще з лiта 1932 року. Плани здавання зерна
державi були вищими, нiж реальний урожай. У жовтнi 1932 року
партiйно-державна верхiвка ухвалила холоднокровне рiшення: вийти з кризи
шляхом конфiскацiї запасiв зерна у хлiборобiв. За кiлька мiсяцiв
надзвичайнi комiсiї пiд керiвництвом найближчих спiвробiтникiв генсека –
Кагановича, Молотова, Постишева – викачали з українських селян внутрiшнi
фонди – продовольчий, фуражний, насiнневий. Представники мiсцевої влади
органiзували в селах спецiальнi бригади, якi викликали по одному всiх
селян, вимагали негайно на станцiю вiдвезти мiшок зерна. Вiдпускали
тiльки пiсля того, як селянин погоджував ся. Це було не хлiбоздавання, а
розбiй. Багато селян накладали на себе руки.

hl

hl

’#thАрхiвнi документи i газети свiдчать, що в усiх мiсцевостях України,
крiм прикордонних, були подвiрнi обшуки з конфiскацiєю всiх запасiв їжi,
заготовлених людьми до нового урожаю. Це було карою за нiбито
куркульський саботаж хлiбозаготiвель, а фактично – акцiєю, свiдомо
спрямованою на фiзичне винищення селянства.

Голод лютував, Сталiн на Пленумi ЦК цинiчно заявив: “Ми, безперечно,
досягли того, що матерiальне становище робiтникiв i селян по-лiпшується
з року в рiк. У цьому можуть сумнiватися хiба що тiльки запеклi вороги
Радянської влади”. Люди у селах їли мишей, щурiв, горобцiв, траву,
борошно з кiсток, кору дерев. Тисячi селян iшли в мiста, намагаючись
урятуватися, але дороги були блокованi i селянам хлiба не продавали.
Були випадки, коли батьки пiдкидали своїх дiтей, просто їх кидали, їли
жаб, трупи коней i навiть люди їли людей. Це був суцiльний жах, за рiк в
Українi вимерло з голоду до 10 млн чоловiк. I що найстрашнiше –
зареєстровано 10 тисяч судiв над людожерами. Так це тi, що
зареєстрованi…

Письменник з дiаспори Василь Барка вiдтворив цю народну трагедiю i
романi “Жовтий князь”, створивши символiчний образ Жовтого князя –
демона зла, який несе з собою руйнацiю i спустошення, сiє муку i смерть.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019