.

Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою Тараса Шевченко “Гайдамаки”)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4260
Скачать документ

Ярема – типовий представник повсталого народу (за поемою Тараса Шевченко
“Гайдамаки”)

Над поемою “Гайдамаки” Т.  Шевченко працював з 1839 до 1841 року у
вiльний час вiд занять в Академiї мистецтв. Поема вийшла друком 1842
року власним коштом автора. Ця поема стала подiєю не лише в українськiй,
а й в усiй європейськiй лiтературi. Головне джерело поеми – народнi
перекази i пiснi. Є тут i реальнi постатi, i вигаданi. Гонта i Залiзняк
– це, як вiдомо, iсторичнi особи. А ось Ярема Галайда – це збiрний образ
українського повсталого народу. Такої iсторичної постатi не було, це
витвiр Т.  Шевченка. Сам Шевченко пише: “Галайда вполовину видуманий”.
Шевченкознавцi пояснюють слово “вполовину” так: “видумана” поетом
любовна сюжетна лiнiя Яреми – Оксани, а не сам герой поеми. Загально
визнано, що головний герой поеми “Гайдамаки” – це повсталий народ. А
Ярема – його типовий представник.

Хто вiн такий? Це наймит-попихач, над яким знущається загребу щий i
жорстокий Лейба. Яремi доводиться багато працювати, у нього багато
обов’язкiв. Ярема “гнувся”, “нагинався”, мовчки виконував роботу;
заступитися за нього нiкому: це “сирота убогий”. Але за наругу вiн не
нарiкає, такої вже вiн вдачi: добрий, не мстивий, нiжний.

I все ж Ярема – “сирота багатий”: вiн по-справжньому багатий душею,
багатий на щиру дiвочу любов. Оксана його теж щиро любить. Оце щире,
глибоке кохання є найвищим iдеалом Яреми, окрилює його, не дає занепасти
духом.

Але сталася бiла: титаря убили, а Оксану украли. Без коханої вiн не
уявляє собi життя. Особиста кривда робить його сильним i рiшучим. I все-
таки не лише особистi iнтереси, а i вболiвання за свiй понiвечений народ
роблять його месником. Ярема iде в гайдамаки. Йому дають прiзвищу
Галайда, яке теж означає – бездомний, бурлака. Але тепер у нього є дiм,
сiм’я, учителi – це Гонта, Залiзняк, козаки. Ярема хоче стати сторуким,
вiн так люто ненавидить ворогiв свого народу, що коли й умре, говорить
вiн, то з могили встане мучити шляхту. Ярема дуже змiнився: у нього
“виросли крила”, тепер вiн “неба достане, коли полетить”. Спочатку
Ярема-наймит дивував нас своєю рабською покiрнiстю, потiм романтичним
нiжним коханням, а Ярема-месник вражає нас своєю грiзною силою,
незвичайною хоробрiстю, а понад усе – якоюсь вулканiчною люттю до панiв
i навiть жорстокiстю:

   А Ярема – страшно глянуть –

   По три, по чотири так i кладе…

Звичайно, Ярема – образ романтичний. А романтичне зображення героїв
вимагає вiд письменника i прийому гiперболiзацiї, i емоцiйного викладу,
i барвистого вислову. Ярема надiлений винятковими рисами, але не
протиставлений народу. Вiн весь час з народом, роздiляє з ним ярмо
неволi i радiсть перемоги над гнобителями. Це звичайний гайдамака, i
автор на цьому наголошує. Шевченко надiляє Ярему щастям наприкiнцi
поеми: вони повiнчалися з Оксаною вранцi, а ввечерi вiн повертається в
загiн Залiзняка, якому вiн став за сина:

   Придбав Максим собi сина

   На всю Україну.

   Хоч не рiдний син Ярема,

   А щира дитина.

За вiдданiсть народнiй справi прославився Ярема. Про нього складають
пiснi. Важливо, що Ярема не гине. Вiн i такi, як вiн, мають передати
наступному поколiнню естафету святої боротьби за святу волю.

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019