Твір

Я – майбутня лідерка!

Я – майбутня лідерка!

… зачинає жіноцтво заставлятися над своїм і свого народу положенням;
зачинає уважніше розглядатися кругом себе; зачинає брати живіший уділ в
громадських справах.

Олена Кисілевська

Багато людей, чуючи про жінку-лідера, уявляють таку собі “даму в
галстуку”, з дзвінким голосом, який уже обрид всім її підлеглим. А якою
ж насправді є жінка-лідер? Перш ніж почати описувати її портрет,
потрібно визначити, хто такі лідери.

Як відомо існують різні теорії походження лідерства. Я схиляюсь до
“теорії рис”. У межах цієї теорії існує так звана харизматична концепція
лідерства, згідно з якою лідер – людина, що наділена “харизмою”, тобто
надзвичайними якостями, що і є причиною підкорення інших цій людині. На
цьому ґрунті виникають суперечки: одні вважають, що риси лідера людина
має від народження, інші ж думають, що їх можна набути протягом життя. Я
припускаю, що обидві версії мають право на існування, тому що будь який
уроджений талант потребує вдосконалення.

Чоловіча і жіноча психологія значно різняться між собою. Якщо перші
ідуть навпростець, долаючи всі перешкоди з допомогою інтелекту та сили,
то другі використовують хитрість і кмітливість. Відкритість, рішучість,
наполегливість, інтуїтивність, вміння йти на компроміс – ось риси
притаманні жінкам-лідерам. Що ж до зовнішніх якостей, то жінка-лідер має
бути справжньою леді. На її приємне доброзичливе обличчя завжди хочеться
подивитися. Вона часто усміхається, не тільки знає, а й дотримується
правил етикету. Говорить спокійно, м’яко, негучно. Вона не ганяється за
дорогим і екстравагантним одягом, а вибирає речі, які їй пасують. Вигляд
жінки-лідера повинен викликати захоплення і привертати до неї людей.

На даний момент Україна прагне стати демократичною державою. Але саме
жінки можуть побудувати демократію. Для чоловіків є характерною
агресивна реакція самозахисту, тобто вони не терплять критики і думок,
які суперечать їхнім власним. То як у такому випадку вони можуть
будувати демократичну державу, в якій кожна людина має право на власну
думку, в якій головним джерелом влади є народ. що ж до жінок, то у них
знижена реакція при самозахисті. Тому саме жінкам притаманний
демократичний стиль лідерства. Крім того, саме жінки зможуть відродити
українську культуру. З давніх-давен жінкам присвячували книги, пісні,
вірші, сонети. Жінка була втіленням краси і вічності, хоронителем
домашнього вогнища. Жінки згуртовують родину і настановляють дітей, тому
саме вони закладуть фундамент для майбутніх поколінь і на цьому
фундаменті збудують велику відроджену Україну.

Я думаю, що нам потрібно ламати стереотипи про «сильну» і «слабку»
стать. Маргарет Тетчер сказала: «Я намагаюся не помічати, що я — жінка.
Я дивлюся на себе, як на прем’єр-міністра». Декілька років тому Латвія
на чолі з Вайрою Віке-Ферейберг ввійшла в ЄС.

Жінки — це вже не домогосподарки, які стоять позаду свого чоловіка.
Жінки — це політичні лідери, які ведуть свої країни до кращого життя.

Письменниця і громадська діячка ХІХ ст. Наталія Кобринська висловила
протест проти безправності жіноцтва — передусім українського — в
Австро-Угорській, Російській та інших імперіях. Основним принципом її
життя була боротьба за емансипацію жінки. Ми живемо у ХХІ столітті, але
якщо подивитися реально, то жінки і досі користуються меншими правами за
чоловіків. Можливо, не так явно як колись але ця нерівноправність
проявляється.

А в чому ж взагалі полягає поділ на «слабку» і «сильну» стать? Чоловіки
асоціюють себе з фізичною силою і витривалістю. Звичайно, їх не замінити
на господарстві. Але у парламенті … Вони зуміли її застосувати при
владі. Не встигнуть поставити на голосування законопроект, як стадо
інтелегентних людей з портфелями зривається з місця і починає попереднє
голосування кулаками. Невже такі політики потрібні нашій державі ?..

Я вважаю, що коли жінки отримають рівний статус з чоловіками, то вони,
використовуючи свою інтуїцію, жіночу лагідність і м’якість, зможуть
направити політику нашої держави у нове русло.

Якщо вже говорити про поділ на «слабку» і «сильну» стать, то виникає
логічне питання: чим жінки заважають чоловікам при владі? Можливо тим,
що вони принциповіші і з ними важче домовитись?

Як би там не було, але Україні необхідно жіноче лідерство. Зараз є дуже
важливим створення жіночих організацій. на чолі таких організацій
повинні стояти жінки-лідерки, які вже добилися чималого успіху. Метою
таких організацій має стати всесторонній розвиток жіноцтва і допомога у
реалізації їхніх лідерських задумів і проектів. Такі організації
допоможуть збільшити кількість жінок-лідерок.

Я вважаю себе майбутньою лідеркою. Прагнення стати лідером у мене
з’явилося після ознайомлення з життям і творчістю видатних українок. З
метою стати лідером я почала працювати над науковою роботою, в якій
планую висвітлити ще не відомі сторінки життя і біографії Наталії
Кобринської. На даний момент я змогла досягти чималих успіхів у навчанні
та організаторській діяльності у власній школі Вірю в те, що колись
досягну такого ж успіху у житті нашої славної країни. Взірцями для мене
стали такі видатні жінки, як княгиня Ольга, Роксолана, Наталія
Кобринська, а також Юлія Тимошенко. Саме остання з цих жінок є лідером у
нашій країні. Лідером, який незважаючи на всі приниження твердо йде до
поставленої мети.

Український пророк середини ХV століття Василь Німчим передбачив на
зламі ХХ і ХХІ століть «прийде до влади на берегах Дніпра — Борисфена
жінка. І настане на тій землі порядок та злагода».

Я маю велику надію, що це пророцтво здійсниться, і Україною справді буде
керувати жінка.

Похожие записи