Твiр-вiдгук. А мак цвiте! (за легендою Михайла Стельмаха)
Поезiя М. Стельмаха “Мак цвiте” – це хвилююча розповiдь про легендарний
вчинок козака Мака, який загинув у боротьбi з турецько -татарськими
ординцями.
У XV-XVI ст. український народ зазнав тяжкого лиха вiд турецько
-татарських нападникiв. Вони грабували села, брали в полон дiвчат, жiнок
i чоловiкiв, а потiм продавали їх на невiльницьких ринках. Оборонцями
нашої землi i народу були козаки-запорожцi.
Так, одного разу в українськiй степ на конях, мов чорнi хмари, залетiли
турки i татари. Побачили вони босоноге дiвча, яке тiкало в лiс. Але
наздогнали i накинули на шию аркан. А в цей час десь взявся
козак-нетяга, який поспiшив на допомогу бiдолашнiй дiвчинi. Вiн шаблею
пере-рубав аркан, звiльнив, i вона втекла. Та розлютований ординець
кинувся з своєю ватагою в байрак. I хоч козак був один, а ворогiв – цiла
зграя, вiн вступив з ними в бiй.
У творi докладно змальовується картина поєдинку козака з ворогами. Коли
козак, зустрiвшись з ворогами, ударив iз пiстолета, по посеред степу
розлiгся крик – куля влучила в ординця. Розлюченi вороги насiдають на
смiливого, мужнього козака i вже почалася немилосердна сiча на шаблях.
Героїчно бився козак з ворогами, може й переможцем вийшов би. Але тут
“надходить чорна зрада i дрантя, попихач скривався ззаду”, тобто якийсь
запорожець-iуда, пiдступно пiдiбрався до козака:
Тихцем пiдвiв iуда зброю,
Озвався пострiл над рiкою,
I на коня схиливсь козак.
Тяжко поранений, вiдчуваючи смерть за плечима, козак кидає в обличчя
катам:
– Нi не загинув я, кати,
Помiж людьми менi цвiсти.
I вороги почувши таку зухвалiсть, вирiшили шаблями посiкти козака на
мак. Та сталося диво: порубане козацьке тiло проросло наче зерно i
влiтку зацвiло маком.
Отже, червони квiти степового маку, за легендою, ввiбрали кров героїчно
загиблого козака i здобули свiй колiр вiд цiєї кровi. Квiти цi назавжди
цвiстимуть серед людей i нагадуватимуть їм про того, хто вiддав своє
життя за рiдний край.
Таким чином, автор своїм твором пiдводить читача до думки про
невмирущiсть i правди на землi, надає твору оптимiстичного звучання.
“Мак цвiте” – це справжнiй гiмн любовi до рiдного краю, мужностi,
нескореностi захисникам нашої Вiтчизни вiд будь-якого ворога.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
