.

Трагедiя роду Половцiв (за романом Юрiя Яновського “Вершники”)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1270
Скачать документ

Трагедiя роду Половцiв (за романом Юрiя Яновського “Вершники”)

Роман великого українського письменника-романтика “Вершники” присвячений
показу боротьби українського народу проти зовнiшньої i внутрiшньої
контрреволюцiї в роки громадянської вiйни в Українi.

Твiр вiдкривається новелою “Подвiйне коло”, яка вiдразу вводить нас у
шквал гарячих подiй: “Лютували шаблi, i конi бiгали без вершникiв…
рубали по чiм попало i топтали конем… i пiдводили високих степовикiв,
i летiли їхнi голови… Висвистували шаблi”. I саме тут з найбiльшою
силою розкривається трагедiя родини Половцiв, як i трагедiя усього роду
українського, що потрапляє у смертельне коло вiйни. У степу пiд Компанiї
вкою гарячого лiта мiж синами однiєї матерi протягом дня точаться
кривавi бої, i Iван Половець загубив трьох своїх братiв – “Одного роду,
– сказав Герт, – та не одного з тобою класу”.

Розповiдь про боротьбу братiв Половцiв переплiтається з розповiддю про
їх батька Мусiя Половця, чорноморського рибалку, який виховував разом з
дружиною п’ятеро сирiв, прищеплював їм одвiчну народну мудрiсть: тому
роду не буде переводу, в котрому браття милуються згоду.

Але сталося так, що сини пiшли рiзними шляхами, сприйняли рiзнi iдеї та
погляди i опинилися у ворожих таборах. Андрiй став офiцером царської
армiї, Оверко пiшов служити до Петлюри, Панас подався у махновцi, а Iван
очолив загiн червоних кiннотникiв.

I от рiднi брати в смертнiй битвi один з одним на максимально стиснутому
п’ятачку пiвденного степу.

2$thСпершу у кривавому двобої сходяться загiн петлюрiвцiв на чолi з
Оверком Половцем i загiн денiкiнцiв пiд командуванням його брата Андрiя.
Петлюрiвцi перемагають. Оверко вбиває Андрiя: “…i поточився Андрiй, i
заревли переможцi, i дмухнув з пiвденного заходу майстро, i стояли
нерухомо вежi степового неба”. Та ось здiйнявся в степу смерч, примчав
махновський загiн Панаса Половця, i тепер уже гине Оверко вiд руки свого
брата-анархiста: “Оверко не зводив очей i не бачив своєї смертi, вона
вилетiла з Панасового маузера…”. Над закривав леним степом пролив дощ,
i ось здалеку замайорiв червоний прапор загону Iвана Половця.
Переможений Панас сам накладає на себе руки. Наймолодшого брата Сашка,
також анархiста, червоноармiєць Iван милує i вiдпускає: “Бiсової душi
вилупок”, – промимрив Iван та взяв Сашка за чуба , що виглядав з-пiд
шапки по махновському звичаю, став скубти, як траву, а Гердт
посмiхнувся”.

Отже, закономiрно, що в цiй боротьбi перемагає “правда бiдних”, у яку
так вiрив письменник. Своїм романом Юрiй Яновський наштовхує на думку
про зв’язок мiж революцiєю, бездушним братовбивством в роки
громадянської вiйни i масовим нищенням українцiв у 20-30-х роках. Автор
роману пiдводить нас до висновку не повторювати помилок iсторiї, не
допускати найбiльшого лиха – вiйни та братовбивства.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019