.

Своєрiднiсть визначення i розв’язання проблеми батькiв та дiтей у сiльськiй родинi (за повiстю Iвана Нечуя-Левицького “Кайдашева сiм’я”)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2166
Скачать документ

Своєрiднiсть визначення i розв’язання проблеми батькiв та дiтей у
сiльськiй родинi (за повiстю Iвана Нечуя-Левицького “Кайдашева сiм’я”)

Глибоке знання народного життя, вмiння пропустити його крiзь свою
художню уяву та душу, артистичне володiння народною мовою допомогло
Iвану Семеновичу Нечую-Левицькому створити справжнiй шедевр української
нацiональної культури – повiсть “Кайдашева сiм’я”. Письменник з великою
майстернiстю показав життя українського села пiсля реформи 1861 року,
викривши причини непорозумiнь i сварок на прикладi сiм’ї Кайдашiв.

Проблема батькiв та дiтей є провiдною темою багатьох творiв як у
свiтовiй, так, зокрема, i в українськiй лiтературi. Проблема ця вiчна, i
висвiтлюється та розв’язується вона кожного разу дуже цiкаво. Головне
для розв’язання цього конфлiкту, на мою думку, є усвiдомлення його
причини. Основною ж причиною конфлiкту мiж старшими та молодшими
Кайдашами є нескiнченна суперечка за “моє” i “твоє”, дрiбновласницькi
iнстинкти Кайдашiв. Внаслiдок сутичок i боротьби за приватну власнiсть
люди стають жорстокими, жалюгiдними, руйнують родиннi зв’язки, плямують
власну гiднiсть та близьких їм людей.

стичнi порядки. Важко до них пристосовується родина Кайдашiв, що
складається з двох поколiнь. Думаю, крiм двох названих причин конфлiкту
(“моє” – “твоє” та “старiсть – молодiсть”), автор висвiтлює ще одну:
протирiччя мiж старим i новим ладом. Саме соцiально-побутове середовище
спотворює характери героїв повiстi, що стикаються у конфлiктi “батьки та
дiти”.

Нечуй-Левицький розв’язує цю проблему з досконалою майстернi стю: вiн
створює на сторiнках повiстi родину, де у кожного її члена свiй,
несхожий на iншi, майже протилежний характер. Але всi вони об’єднанi
однiєю iдеєю: мати побiльше “свого”. Старий Омелько Кайдаш – працелюбний
стельмах, але знiвечений духовно i фiзично панщиною. Пияцтво
поглиблювало його бездуховнiсть та егоїзм (у сценi його вiдмови
полагодити дорогу). У жорстоких родинних сварках та колотнечах
розкривається власницька сваволя Кайдашихи, хоч у глибинi душi вона
добра i турботлива. Представниками молодого поколiння виступають сини
Карпо i Лаврiн та їхнi жiнки Мотря i Мелашка. Характери у них
протилежнi: черствий та рiшучий Карпо контрастує з поетичним Лаврiном,
який “собi на умi”. Наприкiнцi повiстi ми вже бачимо братiв, що мало чим
вiдрiзняються один вiд одного: безперервнi родиннi сутички за “моє” i
“твоє” зробили їх егоїстичними та впертими. В атмосферi грубостi
мiняється i нiжний характер Мелашки, уподобившись сварливому характеру
Мотрi.

Конфлiкт тимчасово згасає, коли всохла груша: сiм’ї помирилися. Та
тiльки менi чомусь здається, що iз висиханням грушi “всохли”

i родиннi взаємини. Так, сварок, може, вже й не буде. Та чи буде родинна
єднiсть? Тiльки мир i взаємодопомога можуть принести щастя i впевненiсть
у майбутньому, а це, на жаль, менi вбачається уже втраченим
безповоротно.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019