Соцiальна небезпечнiсть Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара
“Собор”)
З розвитком суспiльства, з приходом нових iдей, з покращенням духовного
стану суспiльства дуже часто з’являються й негативнi елементи. Так,
наприклад, було пiсля Нацiонально-Визвольної вiйни українського народу у
XVII-му столiттi, з’явилися деякi полковники, якi захищали лише свої
iнтереси, робили все тiльки для себе…
Так сталося i СРСР. Були створенi всi умови для того, щоб почали
з’являтися бюрократи, “партiйна номенклатура” та всякi iншi партiйцi i
керiвники на мiсцях, що заважали розвитку суспiльства, намагалися робити
усе тiльки для себе, для своєї кар’єри.
Яскравим прикладом такого мiсцевого бюрократа є Володька Лобода.
Пригадаємо, що вiн хотiв зробити iз собором: наказав взяти собор у
риштування, а потiм, вiн гадав, якось воно забудеться. Вiн, як син
козацького роду, повинен був пiклуватися про збереження цiєї народної
релiквiї. Цей собор був збудований козаками кiлька столiть тому, i вiн є
iсторичною пам’яткою, яку треба зберегти для нащадкiв. А Володька
пiклується лише про себе: як вгадати, про що думає керiвник?..
ну. Це великий злочин проти всього людства! Я не подiляю думку талiбiв
про велику користь цього знищення, але, мабуть, iснування однiєї релiгiї
в цiй країнi якось допоможе афганському народовi вiдбудувати свою
країну, покращити умови життя. Все, що робиться на користь народовi, то
добре! Тому, мабуть, знищення цих пам’яток iсторiї принесе афганцям
якусь користь. Вважаю, що керiвники талiбiв вiддали такий наказ для
того, щоб якось об’єднати народ i почати жити нормально; вони
пiклувались, мабуть, про народ! А чи пiклувався Володька Лобода про свiй
народ?! Нi! Вiн думав лише про те, як би вгадати думку керiвникiв, як би
пiдвищити себе в їх очах.
Пригадаємо про те, що Володька зробив iз батьком: спочатку забирає його
до мiста, а потiм вiддає його до будинку, де живуть люди похилого вiку.
Чи можна ж так робити?! Коли його батько жив у селi, у нього був свiй
будинок, вiн жив досить непогано… I нащо все руйнувати, га?!..
Прочитавши роман “Собор”, ми на прикладi Володьки Лободи побачили, якою
небезпечною для суспiльства може бути людина. I у нашi часи ми бачимо
багато негативних прикладiв того, що роблять нашi керiвники та
чиновники. Та, може, вони “Собору” не читали?
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
