Розвiнчання романтики бiльшовицької революцiї новелою “Я (Романтика)”
Миколи Хвильового
Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твiр складний. У ньому
переплiтається дiйснiсть i марення, iлюзiї i реальнiсть. Колись палкий
романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналiтик,
нещадний сатирик. Для нього однiєю з найважливiших стає проблема
розбiжностi мрiї i дiйсностi. Тому у його новелах часто протиставляються
два часовi плани – брудне сьогодення i омрiяне майбутнє або оманливе
минуле. Усе високе, романтичне, гарне спiввiдноситься з минулим або
майбутнiм, iдеали свої вiн шукає лише там.
Новела “Я (Романтика)” – один з найсильнiших творiв М. Хвильового. Автор
безстрашно аналiзує одну з основних проблем часу – колiзiю гуманiзму й
фанатизму.
“Тодi я у млостi, охоплений пожаром якоїсь неможливої радостi, закинув
руку за шию своєї матерi i притиснув її голову до своїх грудей. Потiм
пiдвiв маузера й нажав спуск на скроню.”
Схожих картин можна знайти безлiч як в iсторичних, так i в церковних
книгах. Бо явище фанатизму не з’явилось тiльки з появою комунiзму. Ще
Володимир Даль дав таке визначення “Фанатизм – це брутальне, завзяте
марновiрство замiсть вiри, гноблення iнакомислячих iм’ям вiри.” то ж
фанатизм властивий низьким i обмеженим людям. А до чого ж може дiйти
країна, в якiй панує фанатизм? “До дегенерацiй”, – вiдповiдає проти
власної волi М. Хвильовий. Ця людина, яка усiєю своєю сутнiстю вiрила в
iдеали комунiзму, не вмiє жити iз заплющеними очима. Проти волi
письменник стає пророком для своєї держави.
Найстрашнiше те, що фанатизм створює стереотип, а не фанатикiв.
Фанатичнi люди, яких одиницi, лише керують безлiччю дегенератiв,
роботiв. До яких, з часом, належатиме i “Я”. Вони будуть жити за
принципом “так треба” i бiльше нiчого “…гноблення iнакомислячих iм’ям
вiри”, – як влучно сказано. Вбивства, кров, сльози iм’ям свiтлого
майбутнього?! Людина насправдi стає рабом, рабом фанатизму. Неначе
немовля, сприймає вона усi вказiвки i постанови партiї. Це життя в
туманi, а тому – неповноцiнне життя.
Фанатизм – це опiум, навiть гiрше, навiть жахливiше. Тих, хто обходить
його стороною, чекає фiзична смерть, а тих, хто вiддає себе йому –
духовна смерть.
Ao
У новелi розкривається суперечнiсть мiж одвiчним iдеалом любовi i тим
фанатичним служiнням абстрактнiй iдеї, доктринi, яка вимагає зректися
всього людського. Хвильовий розвiнчує фальшиву романти ку, яка заступає
собою традицiйнi етичнi цiнностi. Заполоненого сумнiвами героя-чекiста,
“главковерха чорного трибуналу комуни”, М. Хвильовий ставить в
екстремальну ситуацiю невiдворотного вибору. Роздвоєне єство лiричного
героя розкривається в його внутрiшнiх монологах, у повсякчасних спробах
самовиправдання. Вiн розумiє, що “воiстину: це була дiйснiсть, як зграя
голодних вовкiв”.
Лiричний герой весь час подавляє в собi почуття вiдрази до
вартового-дегенерата й садиста-доктора, намагається виправдати те, що не
пiддається виправданню. Епiзоди новели свiдчать проте, якi неприємнi цi
люди герою: “В їхнiх руках пляшки з вином, i вони його п’ють
пожадливо-хижо. Я думаю: “так треба”; “у дегенерата – низенький лоб,
чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий нiс. Менi вiн завжди
нагадує каторжника, i я думаю, що не раз мусив стояти у вiддiлi
кримiнальної хронiки”.
Але засудити дегенерата – це означає засудити й частину власної душi,
власнi романтичнi захоплення, якi не витримали зiткнення з дiйснiстю. У
непримиреннiй суперечностi зiткнулися найсвятiшi для героя почуття:
синiвська любов, синiвський обов’язок перед матiр’ю – i революцiйний
обов’язок, служiння найдорожчiй iдеї.
У новелi вiдбувається страшна трагедiя – абстрактнiй iдеї принесено в
жертву життя матерi. Скоєно найбiльший злочин – убивство матерi. Цiною
цього злочину оповiдач остаточно прилучився до своїх друзiв. Непрощенний
грiх героя “Я (Романтика)”, цей злочинний вираз антигуманностi – не мiг
наблизити прекрасну легкосиню дальзагiрню комуну.
На рiках невинної кровi не могло постати гуманне суспiльство – це
тверезе попередження звучало iз уст не лише М. Хвильового, а й багатьох
письменникiв “розстрiляного вiдродження”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
