.

“Пiсня про Буревiсника” Максима Горького – пам’ятка доби росiйських революцiй, її вплив на настрої сучасникiв

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 759
Скачать документ

“Пiсня про Буревiсника” Максима Горького – пам’ятка доби росiйських
революцiй, її вплив на настрої сучасникiв

В iсторiї було чимало переломних моментiв, але початок ХХ сторiччя був
особливим навiть серед них. Його можна назвати добою не-однорiдностi
розвитку цивiлiзацiї, зiткненням культурних епох, що вже потiм вилилися
в полiтичнi катаклiзми. Ламалися традицiї, як звичаєвi в багатьох
країнах, так i мистецькi. Моральне сум’яття, загальна невдоволенiсть,
розчарованiсть i найрiзноманiтнiшi пошуки панували в душах людей.
Передчуттям змiн була сповнена атмосфера. I, як завжди, серед творчих
людей знаходилися тi, що жили саме цим особливим передчуттям i були
здатнi передати його в своїх творах. Таким письменником був i Максим
Горький у раннiй перiод творчостi.

Молодiсть, iдеалiзм i надзвичайно багатий для його вiку життєвий досвiд
зумовлювали свiжiсть погляду на подiї та дозволяли вiдкривати новi
ракурси, знаходити новi теми, образи, новий стиль. Романтизм раннiх
оповiдань Горького сильно вирiзнявся з традицiй класичного романтизму.
Суто новаторськими стали його “пiснi” i казки-легенди, метафоричнi, дуже
актуальнi за тематикою i сповненi надзвичайної вiри в людину. Саме в них
найвиразнiше передано дух епохи: вiд емоцiйного ладунку до самого
сполучення прози та героїко-романтичної “пiснi”. Виникає новий напрям –
революцiйний романтизм (хоча Горького вважають насамперед створювачем
iншого напряму – так званого соцiалi-стичного реалiзму). Не випадково на
деякi з них полiтичнi дiячi реагували на творчiсть Максима Горького
сильнiше й швидше за лiтературнi кола, а з символiчним образом
Буревiсника в уявi людей поєднався образ самого письменника.

Справдi, його “Пiсня про Буревiсника”, написана 1901 року, тобто на
самому початку столiття, викликала чи не найсильнiшi пристрастi, що
взагалi мали будь-якi лiтературнi твори. “Зазначений вiрш склав сильне
враження на лiтературнi кола вiдомого напряму, при цьому Горького стали
називати не лише “буревiсником”, але й “буреглашатаєм”, бо вiн не лише
проголошує про майбутню бурю, але кличе бурю за собою”, – засвiдчує
довiдка департаменту полiцiї, i, мабуть, важко знайти кращий доказ.

У “Пiснi про Буревiсника” виразно передано бойовий дух, пристрасна жага
волi: на тлi гри стихiй, коли майже все живе завмирає або ховається,
“гордо лине буревiсник, чорнiй блискавцi подiбний”. Безстрашний птах
кидає виклик усьому свiту.

th

edk-Oe”

ороленко й А. Чехов на знак протесту вiдмовляються вiд цього ж звання:
лiтература й полiтика знову змiшуються в одне, i це теж – характерна
прикмета тих часiв.

“Пiсню про Буревiсника” активно використовували в агiтацiї серед робочих
кiл соцiал-демократи та бiльшовики. Вождь бiльшовикiв Ленiн використовує
горькiвський образ у своїх статтях. Одна з них – “Перед бурею” –
закiнчується цитатою з “Пiснi про Буревiсника”: “Хай сильнiше гряне
буря!”

Але й свiт мистецтва починає бачити в Горькому саме лiтератора нового
типу, “вiзитiвкою” якого для всiх є знов-таки саме “Пiсня про
Буревiсника”. За зiзнанням О. Купрiна, в його повiстi “Поєдинок” “усе
смiливе та буйне” належало авторовi “Пiснi про Буревiсника”. Вiн писав
Горькому: “Якби ви знали, як багато я навчився вiд Вас, i який я вдячний
Вам за це”.

Образ Буревiсника нiби поширюється на всю подальшу творчiсть Горького:
наприклад, артист в.качалов називав “п’єсою-буревiсником” п’єсу “На
днi”.

Iнший письменник i драматург, л. Андреєв, теж згадував”Пiсню про
Буревiсника” у вступi до збiрки своїх творiв, уточнюючи “про вплив
Горького не лiтературний, а вплив лицаря духу на того, хто коливається i
нерiшуче любить цей дух”.

Наостанок слiд звернути особливу увагу: тут пiдкреслюється найважливiше
в “Пiснi про Буревiсника” – те, за що й любили сучасники Горького в
цьому творi. Горький зумiв передати саме найтиповiшу й узагальнену
сутнiсть прагнень бiльшостi своїх сучасникiв. Не лише настрiй, не лише
образ. Символiчний змiст метафор “Пiснi…” дуже легко розгадується,
вони простi, але велика глибина й не була потрiбною. У цьому випадку
простота – не недолiк. Масштабнiсть почуття, знайомого потроху всiм
сучасникам Горького, пiдсилилася в “Пiснi про Буревiсника” до здатностi
роздмухувати до справжнього полум’я “нерiшучi”, але вже наявнi бажання,
а отже й надихати iнших.

Iнакше кажучи, “Пiсня про Буревiсника” стала вiдображенням одного з
найсуттєвiших моментiв тiєї доби, своєрiдним документом-пам’яткою. Не
фактографiчним, а емоцiйним, що не менш важливо. Сама тодiшня
популярнiсть цього твору доводить про правильнiсть вiдчутої Горьким
тенденцiї з духовного життя людей, що в свою чергу свiдчить про художню
майстернiсть автора. Якщо ми бажаємо дiзнатися, що вiдбувалося на
початку минулого столiття, можна зазирнути в пiдручник iсторiї, але якщо
нас цiкавить, що вiдчувала тодi значна частина людей – про це нам
розповiсть “Пiсня про Буревiсника”.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020