Передовсiм – особистiсть (думки з приводу твору Ольги Кобилянської
“Людина”)
Творчiсть Ольги Кобилянської – окраса нашої лiтератури. У своїх творах
письменниця звертає увагу не тiльки на показ тогочасного життя, його
проблем, а бiльше дослiджує психологiю людської душi, торкається проблем
вiчних i робить це у довершенiй художнiй формi.
Уже в повiстi-дебютi “Людина” Ольга Кобилянська зумiла показати себе як
тонкий знавець людської душi, через образ головної героїнi Олени Ляуфер
вивела свiй жiночiй iдеал.
У повiстi поставлено проблему емансипацiї жiнки. Героїнею твору є молода
дiвчина, дочка австрiйського чиновника. Виховуючись у родичiв, Олена не
знала родинного тепла. Вона чужа в чужiй сiм’ї. Але життя не зламало її,
бо вона була сильна духом. Заглиблена у себе вона багато читала,
самостiйно вивчила суспiльнi i природнi науки, навчилась любити музику,
тонко вiдчувати красу природи, мала нахил до рефлексiї, роздумiв. Але
чарiвний свiт її дiвочих мрiй i уподобань зiткнувся з отруйним
мiщанством провiнцiйного мiста i тупою обмеженiстю оточення.
До другої частини повiстi письменниця взяла епiграф iз роману нiмецького
письменника Шпiльгагена – “Завжди вперед”. Олена зробила першi кроки
вперед на шляху до визволення. Вона обстоює своє право бути людиною,
право на саморозвиток i зростання, на особистий вибiр, вона виборює
можливiсть реалiзувати цi свої права: “Дайте поживу моїй душi, дайте
менi серйозну, тривалу працю”, – каже Олена.
th
й моралi, зберегти свою людську гiднiсть, вiру у високе покликання
людини. Але свiт, якому вона протистоїть, є надто сильним, i врештi-решт
пiд тягарем суспiльних та родинних обставин жiнка духовно надломлюється.
Щоб врятувати своїх батькiв вiд повного розорення, а для себе знайти хоч
якусь опору у життi, вона змушена вийти замiж за духовно убогу i чужу їй
людину. Скорботно прощається дiвчина зi своїми сподiвання ми. Олена
залишилася людиною, хоч не могла стати царiвною своєї долi.
Цiєю повiстю О. Кобилянська утверджує гiднiсть людини, рiвно-правнiсть
жiнки, осуджувала тi принизливi для людини соцiальнi обставини, якi не
давали їй змогу гармонiйно розвинути свої духовнi сили, суперечили
високим нормам етики й моралi.
В образi Олени Ляуфер письменниця втiлила кращi риси тих своїх сучасниць
80-90-х рокiв, якi в тогочаснiй сiрiй буденщинi прагнули зберегти
людську гiднiсть, вiдстояти право на щастя. “Людина” Кобилянської – це
не просто iсторiя жiночого серця, а твiр, що розкриває трагiчне
становище матерiально незабезпеченої жiнки у буржуазному суспiльствi.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
