.

Наша пiсня, наша дума

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1232
Скачать документ

Наша пiсня, наша дума

   Пiсня i праця – великi двi сили!

   / I. Франко, “Пiсня i праця” /

Пiсня! Споконвiку живе вона в Українi, поєднавши в собi пристрасне,
емоцiйне слово з чарiвнiстю музики. Вона супроводжує людей все життя –
вiд колиски до могили, бо немає такої подiї або такого почуття, що не
знайшло б свого вiдображення в пiснi. Материнська колискова, нiжна пiсня
кохання, весiльна спiванка, бойовий гiмн, врештi – пiсня-голосiння над
померлим.

Вона, як i доля народу, виростала на черствому хлiбi iсторичних подiй.
Цiлi iсторичнi перiоди вiдомi нам саме з пiсень.

   Iсторiї ж бо пишуть на столi,

   Ми ж пишем кров’ю на своїй землi,

   Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

   Пiснями i невольницьким плачем.

    (Лiна Костенко, “Маруся Чурай”).

Не завжди ми знаємо авторiв пiсень – багато серед них безiменних, але
вiдомi iмена їх творцiв оповитi легендами. Спiвучою душею України була
Маруся Чурай, складенi нею пiснi спiвали закоханi, але й козакам деякi
її пiснi були потрiбнi так само, як шаблi чи хоругви.

А скiльки було безiменних козацьких кобзарiв, що славили рiдний край,
пiдтримували бойовий дух наших славних лицарiв i самi часом гинули разом
з вояками! Пiснi-думи зберегли для нас, нащадкiв, пам’ять про славнi
подвиги i героїзм захисникiв Вiтчизни.

   Про нашi битви на паперi голо

   Лише в пiснях вогонь отой пашить…

    (Лiна Костенко)

Оспiвують пiснi та думи героїзм i лицарство вiдомих iсторичних осiб:
Кривоноса, Богуна, Хмельницького, Супруна, Сiрка, Палiя та iнших – i
маловiдомих козакiв.

Але пам’ятаємо ми i фiлософськi пiснi Г. Сковороди i “Журбу” Л. Глiбова.

† o

авка” Котляревського! У цьому першому українському драматичному творi
вони постають засобом характеристики i самохарактеристики героїв. Кожна
пiсня – це вже характер.

Були й iншi пiснi.

“Реве та стогне Днiпр широкий”, – спiваємо ми й сьогоднi. Реве! Пророкує
загибель усьому злому, окрилює зневiрених, кличе до бою за правду i
добро.

Важко переоцiнити роль пiснi i в перiод Великої Вiтчизняної вiйни. Вже в
першi днi стала вiйськовим гiмном українцiв “Клятва” М. Бажана:

   В нас клятва єдина

   I воля єдина.

   Єдиний в нас клич i порив.

   Нiколи, нiколи не буде Вкраїна

   Рабою нiмецьких катiв!

Не вмирала i лiрична пiсня, що нагадувала воякам про мирне життя, про
кохання i рiдну домiвку, якi треба захищати – i згадка про них додавала
сили. Лилася пiсня зi сцени, де виступали агiтбригади, спiвалася на
привалах пiд час короткого вiдпочинку, нагадувала про те найдорожче, за
що не шкода i вмерти.

Сурмачами в походi, бардами Перемоги були Малишко i Сосюра. Їхнi пiснi
несли бiйцi з собою в серцi, як вишиваний рушник у рiчмiшку.

I в мирнi часи пiсня поруч з нами. По радiо можна почути багато
прекрасних пiсень, що прославляють волю i незалежнiсть нашої
Батькiвщини, пiдкреслюють безсмертну красу нашої мови. Але знову звучать
i пiснi про кохання, про мрiї, про все те, що хвилює нас – молодих i
старих.

Звiсно, у кожного поколiння свої пiснi, бо кожнi мають власнi проблеми.
Але, беззаперечно, у кожної пiснi повинна бути душа – iншi придатнi хiба
що для танцiв.

У нашої пiснi душа українська. Й iсторiя нашої пiснi заслуговує на
пошану, як iсторiя самого народу. Тож бережiмо голос нашої душi!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019