.

“…Наша честь – вона найголовнiша у селi!” (духовнi орiєнтири в повiстi Ольги Кобилянської “Земля”)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
229 4236
Скачать документ

“…Наша честь – вона найголовнiша у селi!” (духовнi орiєнтири в повiстi
Ольги Кобилянської “Земля”)

1901 року Ольга Кобилянська завершує роботу над повiстю, яку назвала
влучно – “Земля”, що стала вершиною творчостi письменницi. У нiй
гармонiйно переплелося суспiльне й особисте, вiчнi проблеми любовi й
страждання, добра i зла. Вiдчуваєш, з якою емоцiйнiстю i теплотою О. 
Кобилянська переймається долею кожного героя, разом з ним страждає i
сподiвається. Думаю, що саме тому в читачiв виникає глибока довiра до
всього, що з хвилюванням змальовано у творi.

Повiсть “Земля” розкриває для нас, сьогоднiшнiх читачiв, складний i
суперечливий образ українського села з його одвiчними проблемами,
морально-етичними принципами, добрими i трагiчними подiями. Саме показом
життя малоземельного i безземельного селянина Буковини кiнця ХIХ –
початку ХХ столiття досягає Кобилянська роз-криття теми влади землi над
людиною. Та ми бачимо село не на тлi соцiального протистояння. Рiвень
духовностi, морально-етичнi стосунки – ось що, на мiй погляд, є основним
у повiстi.

Сталася родинна трагедiя: брат убив брата за землю. Жахливий випадок
вражає, змушує замислитись над причинами трагедiї, над сут-нiстю людини
i, що є найважливiшим, – озирнутися на власне “я”, зрозумiти, що витоки
всiх наших вчинкiв – у душах. Мабуть, недарма саме село з його
моральними засадами взяла письменниця для показу боротьби добра i зла,
що повертаються до людини, як бумеранг. Село для України – прамати.
Кожен з нас, навiть мiських жителiв, несе в собi щось вiд села, вiд
землi. У селi формувалася наша культура, мораль, звичаї i традицiї – тi
неписанi закони, на яких зросла українська нацiя.

вятiшим для селянина завжди була земля. Її ретельно доглядали, нею
клялися, купку рiдної землi брали з собою, збираючись у чужий край. Коли
читаєш повiсть Кобилянської, весь час вiдчуваєш, що для мешканцiв села
земля – жива i рiдна iстота. Вона заполонила їхнi думки, мрiї, почуття.
I це зрозумiло, бо тiльки земля робить селянина хлiборобом, повноцiнною
людиною i дає сенс його життю. На мiй погляд, i образи повiстi показанi
через призму духовностi землi, а проблема моральностi тiсно пов’язана з
питанням про землю. Все це i є тiєю цiлiснiстю, що є основою твору.

За багато столiть українське село виробило свої неписанi принципи
спiвжиття, якi є нашим безцiнним спадком i дотепер. Нiхто з односельцiв
не похвалить зажерливого, скупого, злого й нечесного навiть тодi, коли
вiн добре хазяйнує. I навпаки, поряднiсть та доброта завжди
нагороджувалася повагою людей i схваленням. Вiками батьки вчили дiтей
зважати на думку громади: коли що робиш, то думай, що про тебе скажуть
люди!

…Сьогоднi свiдомiсть українцiв знову звикає до слiв “власник”, “моє”,
а не “колективне”. Земля колгоспна знов повернулася до селянина. Їй
потрiбнi, як нiколи, працьовитi, чеснi, мудрi й дбайливi господарi. Наша
земля прагне людської доброти, бо тiльки з неї проростає зерно, зацвiтає
сад, знаходить щастя душа.

…Книгу прочитано, але ще довго будуть жити в моїй душi постатi її
героїв, їхнi смутки й радощi, надiї на краще. I закарбується в серцi
життєва наука: чесна людська душа гидує злом i жорстокiстю, милується
всiм гарним, добрим i щирим.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020