Iдея безсмертя народу i торжества правди в романi Михайла Стельмаха
“Правда i кривда” (I варiант)
Роман Михайла Стельмаха – про часи Великої Вiтчизняної вiйни, але не
лише про них. Саме у переломнi моменти iсторiї найвиразнiше проявляються
духовнi сутностi людей. Цей роман – про велич людського духу i ницiсть
дрiбних людцiв, про смерть в iм’я великого i безсмертя народу, про
торжество правди i поразку кривди.
Всi цi проблеми вирiшуються письменником через показ образiв звичайних
людей: трудiвникiв i ледарiв, героїв i боягузiв, тих, що здатнi грудьми
затуляти амбразури ворожих дотiв (як Iван Дибенко) i тих, у кого “серце
стало шлуночками” (як у Безбородька).
“Правда i кривда” – так не випадково називається роман.
Правда – це невмирущий дух народу, що винiс нелюдськi муки, але перемiг,
залишився собою, зберiг право бути вiльним.
Правда – це умiння всього себе вiддати людям. Це – скромнiсть, чеснiсть,
безкориснiсть. Носiєм цiєї авторської iдеї постає, насамперед, Марко
Безсмертний, який вiддає свiй будинок вдовам i сиротам. “Людина, мовляв,
коли й горить, мов свiчка, має своє свiтло вiддавати iншим…” –
говорить вiн. Так само вiдмовляється вiд борошна Катерина, хоч має
п’ятьох голодних дiтей, або не бере краденого масла водiй Поцiлуйчика.
Правда – це щире i чисте кохання, як у Марка i Оленки, як у Григорiя i
Катерини. Правда – це й iнша любов, що “як спадщина дiсталася… вiд
батькiв” – любов до рiдного краю i власного народу. Навiть у ставленнi
до природи є ця правда. Марко переносить подалi вiд води пташине гнiздо,
хвилюється через довчасно скошену нивку з недостиглими колосками.
У ставленнi до працi – теж народна правда. Найбiльше Марко любив сiяти i
орати. Напiвголоднi люди вiдновлюють розорений Безбородьком колгосп. У
цьому теж їхня сила i свого роду безсмертя.
А кривда – це злочини фашизму, це зрада i пiдлiсть Крижака та Поцiлуйка,
жорстокiсть i вузьколобiсть Чорноволенка та Киселя, кар’єризм i
корисливiсть Безбородька i навiть дрiб’язкова, але дошкульна жадiбнiсть
Мамури i Шавули.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter