.

Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1210
Скачать документ

Громадсько-полiтична лiрика Павла Грабовського

Представники “мистецтва для мистецтва” оспiвували природу без зв’язку iз
життям людини-трудiвника. Таке оспiвування природи з “холодною
байдужiстю її” Грабовський рiшуче засудив усiєю своєю творчiстю, зокрема
вiршем “Я не спiвець чудовної природи”.

Питання про призначення поета, про його роль у суспiльно-полiтич ному
життi завжди глибоко хвилювало письменника. Тому не дивно, що вiн часто
звертається до цiєї теми, показує, кому митець повинен вiддати весь свiй
поетичний талант:

   З ума не йдуть знедоленi народи, –

   Їм я вiддав усi чуття мої.

Поет-революцiонер на першому мiсцi ставить зображення життя й боротьби
трудящих. Вiн бачить “серед ясних золочених просторiв” страждання людей,
бiднiсть, голод, “стогiн мужика” i доходить висновку:

   Де плачуть, там немає вже краси!

Цим Грабовський засуджує буржуазних поетiв. Ще Шевченко в поезiї “Якби
ви знали, паничi” ганьбив творцiв сентиментально-пiдсолоджених елегiй.
Грабовський на новому етапi гнiвно викривав тих вiршомазiв, якi
вiдвертали увагу трудящих вiд злободенних питань життя, вiд класової
боротьби, – спiвали “на всякi голоси про райськi сни й куточки
благодатi…” Викриваючи представникiв “чистого мистецтва”, революцiйний
поет показує антинародний характер їхньої творчостi.

Зазначаючи, що “мистецтва для мистецтва” не було, немає i бути не може”,
Грабовський закликав поета бути “проводирем громадським”, оповiсником
високих iдеалiв, вiрним слугою народу.

Зразком такого служiння народовi вiн вважав творчiсть Чернишевського,
Шевченка й Некрасова.

Письменник зазначав, що тiльки “життя одне дає реальний змiст i щиро
сучаснi мотиви твору”.

3/4&thвi життя, захищала iнтереси трудящих, була засобом “боротьби з
свiтовою неправдою, смiливим голосом за всiх пригноблених та
скривджених”.

Мистецтво, пiдкреслював Грабовський, має змiцнювати в серцях трудящих
вiру у свої сили, в перемогу над ворогами, в торжество правди та свiтле
майбутнє. “Клич до життя, буди дрiмучi сили”, – звертався вiн до поета.

Грабовський послiдовно дотримуватися програми поета-громадяни на, бiйця,
революцiонера-демократа. Вiн закликав нестримно йти вперед “за край
рiдний та волю, за окутий, пригноблений люд”, кликав народ до збройного
повстання.

У своїй поезiї Грабовський правдиво розкриває хижацьку суть
капiталiстичної експлуатацiї i прославляє трудiвникiв.

Безiдейностi, лозунговi “мистецтво для мистецтва” Грабовський
протиставив високоiдейну, мiцно зв’язану з народом поезiю боротьби за
щастя трудящих.

   У вiршi “Спiвець” вiн писав:

   Не додавай знесиленим журби,

   Не добивай зневiр’ям пiдупалих,

   А розбуди на дiло боротьби,

   Знайди розваги в свiтлих iдеалах!

Поезiя Грабовського насичена високою iдейнiстю, пройнята бойовими
революцiйно-демократичними iдеалами, вiрою в сили народу, в торжество
правди:

   Мiцна вiра рушить скали…

   Тим загибелi нема,

   Кому свiтять iдеали.

Вiн виступає за високоiдейне, бойове мистецтво, покликане служити
народовi в боротьбi за визволення вiд пут капiталiстичного рабства.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020