.

Глибина i щирiсть почуттiв: закоханостi, свiтлої радостi, вiрностi у творчостi Павла Тичини

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1134
Скачать документ

Глибина i щирiсть почуттiв: закоханостi, свiтлої радостi, вiрностi у
творчостi Павла Тичини

   О, як переливалися пiснi

   Пiд Вашою гарячою рукою

   Хоч тихi, а, мов травень,

   Голоснi!

   / М. Рильський /

Дiйсно, всi поетичнi твори Павла Тичини схожi на травень, бо в них
звучить непереможним акордом свiжiсть i молодiсть, надiя i сподiван ня.
Як весна, що буяє радiстю, примушує тiло дрижати вiд солодкої втоми, так
поезiя П.  Тичини впливає на розум i серце людини. Впливає
всеперемагаюче, бо насичена вона глибиною i щирiстю почуттiв митця.

Правду говорять, що у кожного поета, який досяг високої майстер ностi, є
свiй вiрш. Вiрш, що вiдрiзняється самобутнiстю стилю i художньою
довершенiстю. За таким твором навiть без прiзвища вгадується автор.
Тичинiвськi вiршi ж вгадати неважко, бо свiтяться вони розмаїтими
дiамантами: мрiйливою закоханiстю i свiтлою радiстю, безмежною вiрнiстю
i глибокою вiдданiстю. Цi почуття стосуються як людини, так i природи,
що надихала його. Не залишають нас байдужими простi, але водночас
хвилюючi рядки вiрша:

   Ви знаєте, як липа шелестить

   У мiсячнi веснянi ночi?

   Кохана спить, кохана спить,

   Пiди збуди, цiлуй їй очi

   Кохана спить

   (“Ви знаєте, як липа шелестить”)

e$thодикою, щирим захопленям i свiтлим смутком:

   О люба Iнно, нiжна Iнно,

   Любовi усмiх квiтне раз – ще й тлiнно.

   (“О люба Iнно…”)

Лiричний струмiнь пронизує навiть громадянську лiрику Павла Тичини, бо й
у творах, присвячених народовi України звучить гiмн вiрностi i любовi:

   О Україно! Сонце волi!

   Вiд ран твоїх мене болить

   За тебе б – ворога спалить

   Твою скорботу, муки болi

   Я хочу в себе перелить.

   (“Матерi забуть не можу”)

Не менш разючим є у Тичини ще одне: дивовижна взаємодiя звукового i
свiтлового понять. Простежується це явище у багатьох поезiях, але, на
мою думку, найяскравiше вiдображене у вiршi “Арфами, арфами…”:

   Арфами, арфами –

   Золотими, голосними обiзвалися гаї

   Самодзвонними:

   Йде весна,

   Запашна,

   Квiтами – перлами

   Закосичена.

Правда, чудовий передзвiн кольору i звуку чарує душу? Лоскоче потаємнi
куточки свiдомостi, наповнює мозок i серце свiтлою радiстю.

Не маю можливостi проаналiзувати всi лiричнi твори П.  Г.  Тичини. Але
запевняю вас: скрiзь присутнi глибокi i щирi почуття поета, сповненi
любовi, нiжного трепету, оптимiзму. Дуже радiю з приводу того, що
доторкнулася струнами свого серця до багатоголосих вiршiв Тичини.
Впевнена, що допоможуть менi прочитанi твори стати людиною справдi
чуйною, щирою, вiдвертою в нашому складному життi. Допоможуть бачити i
творити добро, з нiжнiстю нести його людям.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020