Виступ
на тему:
Чи потрібні людям національні святині (Києво-Печерська лавра)
На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у
Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна).
Києво-Печерська лавра була заснована близько тисячі років тому. Тисячі
людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір
мистецтва, але й насправді святе місце.
Початок розвитку цієї народної святині дали два православні монахи. Вони
почали рити у землі печери, щоб жити там, майже не спілкуючись із
зовнішнім світом. Таким чином, вони намагались найбільше з’єднатися з
Богом. До них приєднувалось дедалі більше людей, і згодом ці печери
перетворилися на великий монастир.
Монастир ставав все могутнішим і мав велике значення у релігійному житті
слов’янського народу. Згодом монахи почали будувати різні релігійні
споруди зовні, які потім переросли у великий, оточений кам’яною стіною
комплекс із багатьма храмами. Тому зараз Києво-Печерська лавра
поділяється на печери та наземну частину монастиря. Доречно було б
додати, що лавра здобула таку назву через печери, які є її основою, та
стала лаврою не миттєво, а упродовж багатьох століть, бо лаврою у ті
часи були тільки наймогутніші монастирі. Взагалі на території України у
ті часи існувало лише три такі лаври і однією з них була
Києво-Печерська.
Печери стали останнім притулком для усіх, хто жив у них та помер у давні
часи. У печерах лаври знаходиться найбільша кількість похованих святих у
світі — 119. Тут є і легендарний Ілля Муромець та той, хто почав
написання історії слов’янського народу — монах Нестор-літописець. Є тут
і святий Ага-пій, який, за легендою, писав ікони, які потім зцілювали
безнадійно хворих, і, кажуть, якщо зараз ви підійдете до святих мощів і
поцілуєте їх, то всі ваші хвороби зціляться. За легендою, тіла померлих
монахів клали у сире приміщення печер, і коли до них згодом приходили
люди, то вони бачили, що тіла цих монахів не розклалися, а перетворилися
на мумії.
Архітектура наземної частини лаври просто дивовижна. У соборах постійно
поновлюються прекрасні фрески, які в багатьох соборах зроблені у стилі
українського бароко, для якого характерні блискучість, величність,
різнокольоровість фарб. Найвищою спорудою є дзвонарня. Вона сягає
приблизно 300 м заввишки, і щоб піднятися майже до самої верхньої
частини, треба подолати 400 сходинок.
Києво-Печерська лавра є одним із найдорожчих скарбів українського
народу, і тому, щоб не загубити його, треба берегти її як своє життя,
родину, душу.
” 6 6
F
E 6
?
князь Ярослав правив Руською землею довго та вдало. Тому на Русі та в
інших землях його прозвали Мудрим. Свою столицю — Київ — князь прикрасив
не гірше від Константинополя. Три кам’яні брами вели до міста.
Найкрасивіша з них називалась Золоті ворота, тому що позолочена мідь
вкривала їх стулки. Дехто натякав князю на його марнотратство: навіщо та
позолота? І навіщо церкву поставлено на пагорбі?
Але князь Ярослав знав, що робив. Ворота — лице міста. Нехай усі — і
чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать,
який багатий, красивий та могутній Київ.
Князь звів у місті нові храми: Георгіївський, бо християнське ім’я
Ярослава було Георгій, та Іринівський, бо дружину Ярослава, шведську
принцесу Інгігерду, охрестили Іриною. А головну церкву землі Руської,
серце митрополії, він присвятив мудрості — Софії, якій поклонялися
мешканці Візантії.
Собор було закладено на місці переможної битви киян з печенігами. Йому
було відведено найвище місце в місті. Перед мандрівником, через яку б
браму він не увійшов до Києва, відкривався багатокупольний Софійський
собор. Софія Київська була не тільки величною, але й живописною. Вона
гармонійно розросталась у висоту і вшир. Храм не був біленим, як нині, а
цегла, з якої його було збудовано, чергувалася з рожевим каменем, що
прикрашало його стіни.
Мозаїки Софії Київської спершу займали велику площу — шістсот сорок
квадратних метрів, з яких збереглось тільки двісті шістдесят. Вони є
найбільшим пам’ятником монументального мозаїчного живопису, що дійшов до
нас у своїй первісній красі.
Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Багаторазові реставрації
завдали багатьом картинам непоправної шкоди.
Майстерність виконання вражає. Сюжет, архітектурні форма та кольорова
гама підкреслюють красу та витонченість біблейських сюжетів, які
складають єдиний ансамбль.
Вся архітектура храму, його внутрішнє живописне вбрання навіює думку про
єдність влади земної та небесної, її велич та непорушність.
Софія Київська — найважливіша історична пам’ятка часів Ярослава Мудрого.
Вона також є найживописнішою в історії середньовіччя.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
