.

“Червоне – то любов, А чорне – то журба” (Iнтимна лiрика Дмитра Павличка)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 805
Скачать документ

“Червоне – то любов, А чорне – то журба” (Iнтимна лiрика Дмитра
Павличка)

Вже рання творчiсть Дмитра Павличка вабила чистотою слова. З роками
голос поета мужнiв, ширшали обрiї його тематики, звучання його поезiї
ставало все бiльш рiзноманiтним; лiричне переплiталося з iронiєю,
фiлософський роздум – з патетичним осудом; строфи вiдливаються i в
сонет, i в поему, i в лiричну пiсню.

Є у нього чудовий вiрш, що став пiснею, – “Два кольори”. За емоцiйною
палiтрою вiн нагадує пiсню на слова А. Малишка про вишитий руками матерi
рушник. Червоне та чорне – характернi для української вишивки кольори:

   Червоне – то любов,

   А чорне – то журба.

Журба i любов часто бувають поруч. Наприклад, коли кохання лишається
нероздiленим. Цю тему ми зустрiчаємо у циклi вiршiв “Пахощi хвої…”, що
трошки нагадує “Зiв’яле листя” Франка. Йдеться, звiсно, не про плагiат,
навiть не про наслiдування: дорогою генiального попередника йде
талановитий однодумець, людина спорiдненого, але неоднакового
свiтосприйняття. Схожа глибока пристраснiсть, схована у вiршах i, як вже
згадувалося, тема. Сумна пiсня нероздiленого кохання, бiль юного
пораненого почуттям серця.

   Як дуб листочки пожовтiлi

   Тримає на своєму гiллi

   Аж до травневого розмаю,

   Отак i я своє кохання,

   Зимою вбите спозарання,

   У серцi юному тримаю.

    (“Як дуб листочки пожовтiлi…”)

На вiдмiну вiд лiричного героя Франка, юнак з циклу “Пахощi хвої” не
забуває про оточуючий свiт у вирi власного горя. Вiн звертається за
допомогою до матерi, щоб вона врятувала “вирване” серце:

   Вона для нього з-помiж трав

   Знайде лиш їй вiдомi лiки,

   Щоб я забув тебе навiки

   I снами долю не карав.

    (“Чого ти мною так гордуєш?”)

Вiн звертає увагу i на те, що його кохана зневажає чужий “труд
мозiльний” – байдуже топче колосочки. Розривається серце мiж осудом i
коханням. Знаючи про нелегке життя матерi своєї коханої, вiн говорить:

   Тiльки ти не знаєш зовсiм далебi,

   Чом цiлую руку їй, а не тобi.

    (“В матерi твоєї руки в мозолi…”)

¬

Як кожна людина, лiричний герой циклу мрiє про особисте щастя, яким для
нього є саме кохання, але йому замало мiщанського кубельця, до якого
прагнула дiвчина. Йому хочеться, щоб усi навкруги були щасливi. Хоч
згадуй вислiв Лiни Костенко: “Нерiвня душ – це гiрше, нiж майна”.

Мабуть це й призвело зрештою до трагедiї бiльшої, нiж дрiбнi
розбiж-ностi й непорозумiння – i от вже звучать глибоким болем рядки про
зраджене кохання:

   Чи то дружина пiшла на зраду

   Чи просто жiнка була вона?

   Кажи сьогоднi менi неправду,

   Занадто правда твоя страшна.

   (“Прийшла i стала посеред кiмнати”)

I хочеться забути зболiлому серцю про цей удар, але:

   Тiльки хто ж погасить зумiє

   Першi мрiї, першi поривання?

   У багаттi другого кохання

   Першого завжди iскринка тлiє.

    (“Ти мене гуцулом називала”)

А далi дорослiшає юнак, мужнiє поет, але душа його жива, вона не втрачає
здатностi кохати i оспiвувати свої почуття. Щоправда, вже трохи iншi.
Хоча сила пристрастi залишається, якщо не збiльшується, у них
вiдчувається зрiлiсть, поет намагається зрозумiти “греховницю пречисту”,
iнакше дивиться навiть на зраду – лiричний герой не хоче одягати
“вiрностi шлею”. Суто технiчно досконалiшою стає i образна система
вiршiв.

   А я тебе кохати буду

   За те, що не упала ти

   Нi у потворну безвiсть бруду,

   Нi у нудоту чистоти.

    (“Моя грiховнице пречиста”)

Немає нiчого однозначного в життi. Це розумiння приходить з досвiдом,
часом – з гiрким. Але це так.

Нiщо не забарвлюється в один колiр. Скрiзь нас чекає i радiсть, i
печаль, i любов i журба – червоне та чорне. I хоч “сфера дiї” цього
закону буття значно ширша, нiж кохання, мабуть саме в останньому вiн
виступає найвиразнiше.

I людина, здатна на вiрнiсть, щирiсть i самопожертву в особистому, буде
i добрим громадянином.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019