Боротьба добра i зла в поемi Iвана Франка “Мойсей”
Поема “Мойсей” – вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiсть
вiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнє
українського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливого
шукання “обiтованої землi”, про майбутнi сили мас, здатних висунути iз
свого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведуть
до перемоги.
Поема писалася одним подихом, на великому творчому пiднесеннi. Цьому
значною мiрою сприяли тогочаснi революцiйнi подiї, що живо-творною силою
наснажували думку поета. Покладена в основу твору бiблiйна тема,
по-своєму переосмислена Франком, набуває актуального значення: у старi
релiгiйнi образи i картини Франко вклав новий революцiйний змiст,
глибоку фiлософську думку.
В передмовi до твору I. Франко писав, що основною темою поеми вiн
зробив смерть Мойсея, як пророка, не визнаного своїм народом. Конфлiкт
Мойсея з народом корiниться не в егоїстичних прагненнях його як вождя i
пророка. Мойсей – втiлення безмежної доброти i вiдданостi своєму
народовi:
О Iзраїлю! Якби ти знав,
Чого в серцi тiм повно!
Якби знав, як люблю тебе,
Як люблю невимовно!
6
ed SJ
?%thАзазель отруює його душу сумнiвами, вириває з неї розпачливий крик:
“Одурив нас Єгова!” За зневiру цю Мойсей був покараний: вiн помер на
порозi землi своїх предкiв, побачив її, але не вступив на неї.
Та безмежна вiдданiсть своєму народовi не пропадає марно. Смерть
самотнього вигнанця – Мойсея – пiднiмає народ до нового походу на чолi з
“князем конюхiв” – Єгошуа – i продовження свого нелегкого шляху, бо
щасливе майбутнє було вже близько. Нiщо не в силi спинити переможний рух
народу, бо народ є творцем iсторiї, йому чужий всякий застiй, тупцювання
на мiсцi. Цю фiлософську думку I. Франко розвиває у всiй поемi. Саме
тому вiн робить народ головним героєм свого твору.
Таким чином, поет показав, що вождь народу не може мати жодних хитань i
сумнiвiв у справедливостi обраного ним шляху. Зневiра в сили народу,
навiть миттєва зневiра – злочин, який заслуговує на покарання.
Мойсей вiдданий своєму народовi, беззавiтно любить i бореться за його
визволення, але на хвилину вiн схибив у своїй вiрi. За це зазнав
жорстоко го покарання. Вождь повинен бути цiльною людиною, бути завжди
зi своїм народом, вiрити в його сили.
Поема “Мойсей” стала улюбленим твором революцiйної молодi як на Українi,
так i в Росiї.
Навiть в часи повної зневiри, коли здавалося, що нiякого просвiту в
життi уже не буде, Франко знову й знову ставав до боротьби. Силу йому
повертало все те ж почуття любовi до людини i високої вiдповiдальностi
перед трудящими, суспiльна праця на їх користь.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
