Реферат на тему:
Без верби і калини нема України
Для кожної людини є на землі щось найголовніше, найдорожче, найсвятіше,
щось таке, до чого вона ставиться з особливою шанобливістю. Для нас це
Україна. Але інколи ми забуваємо про ті безмежні степи під синім небом,
зелені гай над чистими річками, пахощі квітучих садів, спів соловейка
під золотими зорями і величний спокій замріяних могил. І пригадати все
це нам допоможе тільки те, що справді залишило слід у нашому серці – не
народні символи. Так у творі Миколи Вороного “Євшан зілля” в образ
Євшану зілля автор зобразив народний символ, який несе в собі пам’ять
про Рідну землю.
А Українські символи – це герб, прапор, пісня, верба, калина і чарівна
народна мова, що полонить кожне серце.
В основу нашого герба покладено стародавній золотий тризуб на синьому
тлі. З історичної літератури відомо, що тризуб є символом державності,
блискавиці, влади над трьома світами.
Жовтий колір – колір небесних світил, сонячного проміння без якого
неможливе життя. Цікаво знати, що тризуб був символом влади ще за часів
князювання Володимира Великого. Через багато століть боротьби і гніту
після проголошення акту Соборності України державним гербом став тризуб
на синьому тлі.
Нині національний прапор України має синій і жовтий кольори. Жовтий – це
колір пшеничної ниви, хліба, зерна, золотого сонця, без якого не дозрів
би хліб; синій – це колір чистого, мирного неба. Ці кольори на нашому
прапорі ніби пшениця в степах під блакитним склепінням неба, що
символізує віковічне прагнення до миру, праці, краси та багатства рідної
землі.
Українська пісня посідає важливе місце. За дісталась вона Україні від
самого Бога. “Є у мене неоцінений дар, який уславить тебе на цілий світ,
– сказав Господь дівчині – Україні – це пісня”. З того часу залунала
пісня у народі. Вона іде поруч з людиною усе життя. З нею працюють і
відпочивають, вона втілює погляди народу, його світогляд, минуле і
сучасне.
Верба і калина – невіддільні атрибути українського народу. Верба символ
краси, неперервності життя, вона дуже живуча. Здавна в Україні вербу
вважають святим деревом. Калина – дерево українського народу. А оскільки
ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого
роду. Ось тому на весільних дівочих і навіть парубочих сорочках, на
рушниках вишивали кетяги калини. А в пісні співається:
Говорила мати: “Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Бо вогненні грона – наша кров
червона
Зоряна калина – і краса, і врода
Нашої країни, нашого народу.”
Калина – це й символ, краси, кохання, щастя. Навесні калина вкривається
білим цвітом і стоїть, як наречена, в білому вбранні, а восени
палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний
коровай, оселю, нею лікуються. Народ склав про калину багато легенд,
пісень.
Стародавніми оберегами дому були родинними. Вони супроводжували людину
від народження до смерті. На рушниках люди записували свою долю. Рушник
пройшов крізь віки. Рушник і нині символізує чистоту почуттів, глибоку
любов до своїх дітей, до народу.
Найцінніший з усіх символів є Українська мова. Вона не просто основний
засіб спілкування, а, перш за все, – невичерпне джерело мудрості, в
якому зібрані кращі надбання українського народу. Ми повинні пишатися
тим, що живемо на такій землі і називаємо рідною таку красиву мову.
Кожний символ несе в собі часточку душі українського народу, і тому без
них не існувало б нашої України.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
