Реферат на тему:
Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві.
Зміст
Порядок притягнення працівника до дисциплінарної
відповідальності……………3
(на основі статті 149 Кодексу законів про працю України)
Внутрішній трудовий розпорядок на
підприємстві………………………………………….6
(на основі статті 142 Кодексу законів про працю України)
Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності
Стаття 149. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним
орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові
пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне
дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен
враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду,
обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється
працівникові під розписку.
І. Коментованою статтею передбачено, що до застосування дисциплінарного
стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення.
Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про
відмову віддачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування
порушення трудової дисципліни.
Даючи письмові пояснення, працівник має відповісти на наступні питання:
— чи був насправді факт порушення трудової дисципліни;
— в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни;
— причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок,
обставини, за яких його вчинено.
Відмова працівника дати письмові пояснення не перешкоджає накладенню на
працівника відповідного стягнення.
3. Власник підприємства за кожний проступок може застосувати лише одне
дисциплінарне стягнення, зазначене в ст. 147 КЗпП України. Власник не
вправі, наприклад, оголосити догану, а потім ще й звільнити працівника.
Разом з тим, якщо власник підприємства, оголосивши догану, скасував цей
наказ і видав новий, за яким звільнив працівника, то така заміна
стягнень буде відповідати закону, якщо звільнення проведено з
дотриманням установленого порядку.
3. Власник або уповноважений ним орган при обранні відповідного виду
стягнення повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку,
обставини, за яких його було вчинено, а також відповідність
дисциплінарного стягнення тяжкості вчиненого проступку.
Якщо при розгляді судом справи про поновлення на роботі особи, трудовий
договір з якою був розірваний за порушення трудової дисципліни, суд
дійде висновку, що проступок дійсно вчинено, але звільнення проведено
без урахування ступеня тяжкості обставин, за яких він був вчинений, а
також попередньої поведінки працівника, його ставлення до праці, позов
може бути задоволений.
Однак у цьому випадку суд не вправі замінити звільнення іншим видом
стягнення, оскільки у відповідності зі ст. 147і КЗпП України накладення
на працівника дисциплінарного стягнення
є компетенцією власника підприємства, з яким працівник перебуває у
трудових відносинах.
Обставини вчинення дисциплінарного проступку можна поділити на два види:
ті, що пом’якшують, і ті, що обтяжують відповідальність.
До обставини, шо пом’якшують відповідальність, можна віднести:
— вчинення дисциплінарного проступку вперше;
— вчинення дисциплінарного проступку з необережності;
— малозначущість заподіяної шкоди.
До обставин, що обтяжують відповідальність, можна віднести:
— вчинення проступку не вперше;
— настання негативних наслідків для підприємства;
— умисел працівника;
— вчинення дисциплінарного проступку в нетверезому стані, в стані
наркотичного чи токсичного сп’яніння;
— втягнення в здійснення порушення трудової дисципліни інших
працівників.
При визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота
працівника, його ставлення до праці.
4. Власник підприємства зобов’язаний, застосовуючи певний вид
дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в
обов’язковому порядку вказуються мотиви застосування стягнення. Власник
підприємства має право повідомляти про винесене стягнення трудовому
колективу. Порядок ознайомлення колективу може бути конкретизовано у
правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Водночас для окремих категорій працівників встановлюється спеціальний
порядок. Так, дисциплінарні стягнення, зауваження, догана, позачергове
призначення в наряд можуть бути оголошені як у наказі, так і усно; інші
стягнення оголошуються в наказі. Про накладення дисциплінарного
стягнення оголошується працівникові особисто, перед строєм чи на нараді
(зборах) (п. 31 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ).
Дисциплінарне стягнення, що було накладено на працівників зв’язку,
оголошується працівникові в наказі і повідомляється під розписку (п. 23
Статуту про дисципліну працівників зв’язку).
5. До членів ради трудового колективу не може бути за ініціативою
власника застосовано дисциплінарне стягнення без згоди ради трудового
колективу (ст. 252 КЗпП України).
Працівники, обрані до складу виборних профспілкових органів і не
звільнені від виробничої діяльності, не можуть бути піддані
дисциплінарному стягненню без попередньої згоди профспілкового комітету,
членами якого вони є; керівники профспілкових органів підприємства,
профорганізатори — без згоди вищого за підлеглістю органу профспілки
(ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії
діяльності»).
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, може бути
тимчасово, у строк до двох місяців, до вирішення питання про його
дисциплінарну відповідальність, відсторонений від виконання посадових
обов’язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання
повноважень за посадою приймається керівником державного органу (ст. 22
Закону України «Про державну службу»).
6. Дисциплінарне стягнення до трудової книжки працівника не заноситься
(крім запису щодо звільнення працівника). Це пояснюється тією
обставиною, що воно діє протягом року з дня застосування дисциплінарного
стягнення, після чого втрачає чинність, якщо до працівника не було
застосовано нове дисциплінарне стягнення.
Внутрішній трудовий розпорядок на підприємстві
Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про
дисципліну
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях
визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які
затверджуються трудовими колективами за поданням власника або
уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових
правил.
У деяких галузях народного господарства для окремих категорій
працівників діють статути і положення про дисципліну.
(Стаття 142 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР№ 4617-10від
24.01.83, № 8474-10 від 27.02.85; Законом № 2134-12 від 18.02.92)
1. Правила внутрішнього трудового розпорядку є правовою формою
регулювання спільної праці на конкретному підприємстві, що забезпечують
необхідну поведінку учасників трудового процесу.
2. Стосовно умов і специфіки кожного підприємства правила внутрішнього
трудового розпорядку містять розділи, що передбачають порядок прийняття
і звільнення, основні обов’язки працівників, обов’язки власника
підприємства, робочий час та його використання, заохочення за успіхи у
праці, стягнення за порушення трудової дисципліни. Структуру правил
внутрішнього трудового розпорядку можна відобразити таким чином:
1) загальні положення;
2) порядок прийняття і звільнення працівників;
3) основні обов’язки працівника;
4) основні права працівника;
5) основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу;
6) основні права власника або уповноваженого ним органу;
7) робочий час та його використання;
8) заохочення за успіхи у праці;
9) відповідальність за порушення трудової дисципліни.
3. Правила внутрішнього трудового розпорядку повинні розміщуватись у
доступних для ознайомлення місцях.
4. Поряд із правилами внутрішнього трудового розпорядку в деяких
галузях економіки діють статути і положення про дисципліну, які
передбачають підвищені вимоги до окремих категорій працівників цих
галузей. Наприклад, у Статуті про дисципліну працівників зв’язку України
зазначається, що зв’язок є однією з
пріоритетних і найважливіших галузей в Україні і покликаний задовольняти
потреби споживачів, органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, представницьких органів, оборони і безпеки держави у
засобах і послугах поштового та електронного зв’язку.
У відповідності із дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ
дисципліна в органах внутрішніх справ зобов’язує кожну особу рядового і
начальницького складу: захищати життя, здоров’я, права і свободи
громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави
від протиправних посягань; сумлінно нести службу за охорону громадського
порядку тощо.
5. Положення і статути про дисципліну обов’язкові для всіх працівників,
які підпадають під їх дію. Підприємства не вправі вносити в положення та
статути про дисципліну будь-які зміни чи доповнення. Деякі особливості,
що стосуються трудового розпорядку працівників, які підпадають під дію
положень і статутів про дисципліну, можуть бути передбачені в правилах
внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Проте вони не повинні
суперечити положенням і статутам про дисципліну. З положеннями і
статутами про дисципліну повинні бути ознайомлені всі працівники
підприємства, на яких вони поширюються.
6. Уданий час діє декілька дисциплінарних статутів: Дисциплінарний
статут органів внутрішніх справ; Дисциплінарний статут прокуратури
України; Статут про дисципліну працівників зв’язку.
Для окремих категорій працівників елементи внутрішнього розпорядку
можуть бути включені в закони. Так, в Закон України «Про державну
службу» (розділ II «Правовий статус державних службовців державних
органів та їх апарату») включено основні обов’язки державного службовця,
основні права державного службовця, обмеження, пов’язані з прийняттям на
державну службу.
PAGE
PAGE 8
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
