Реферат на тему:
Державне управління охороною праці. Державний нагляд і громадський
контроль за охороною праці
Державне управління охороною праці. Державне управління охороною праці
здійснюють Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Рада Міністрів
Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи
місцевого самоврядування. їхня компетенція та повноваження у сфері
охорони праці визначені Законом України ” Про охорону праці”.
Повноваження у сфері охорони праці
асоціацій, корпорацій, концернів та інших об’єднань визначаються їхніми
статутами або договорами між підприємствами, які утворили об’єднання.
Для виконання делегованих об’єднанням функцій в їхніх апаратах
створюються служби охорони праці.
Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці є одним із
способів забезпечення права людини на працю. Державний нагляд за
додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці
здійснюють:
• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду
за охороною праці;
• спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
• спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких
господарських органів, суб’єктів підприємництва, об’єднань громадян,
політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів
місцевого самоврядування, не підзвітні і не підконтрольні їм.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється
законами України “Про використання ядерної енергії і радіаційну
безпеку”, “Про пожежну безпеку”, “Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення”, іншими нормативно-правовими актами
та положеннями про ці органи, що затверджуються президентом України або
Кабінетом Міністрів України.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
здійснюють професійні спілки, їхні об’єднання в особі своїх виборних
органів і представників.
У разі відсутності на підприємстві професійної спілки громадський
контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює
уповноважена найманими працівниками особа.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. За
порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень
посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та
фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману
працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до
сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Несплата юридичними чи
фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують
найману працю, штрафу передбачає нарахування на суму штрафу пені у
розмірі двох відсотків за кожний день прострочення. Особи, на яких
накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.
Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено в місячний строк у
судовому порядку.
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону
праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного
нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їхніх
організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної,
адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із
законом.
Список використаної літератури
Трудове право України: Курс лекцій / За ред. П. Д. Пилипенка. — Львів:
Вільна Україна, 1996.
Трудове право України: Підручник / За ред. Н. Б. Болотіної, Г. І.
Чанишевої. — К.: Т-во “Знання”; КОО, 2000.
Трудовое право России: Учеб. для вузов / Отв. ред. Р. 3. Лиф-шиц, Ю. П.
Орловский. — М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998.
Трудовое право Украины: Учеб.-справ, пособие / Отв. ред. Г. И. Чанышева,
Н. Б. Болотина. — Харьков: Одисей, 1999.
Венедиктов В. С. Трудовое право Украины: Учеб. пособие. — Харьков:
Консум, 1998.
Вороніна Л. Сфера і порядок застосування контракту як особливої форми
трудового договору // Право України. — 1994. — № 11-12.— С. 32-34.
Голощапов С. А. Понятие, виды, причины, подведомственность трудовых
споров. — М.: ВЮЗИ , 1984. — Ч. I.
Гончарова Г., Жернаков В. Сфера укладання колективного договору // Право
України. — 2000. — № 8.
Давиденко Г. Зміни порядку розгляду індивідуальних трудових спорів //
Право України. — 1992. — № 7.
Давиденко Г І. Розгляд судами спорів, пов’язаних з укладанням, зміною і
припиненням трудового договору // Вісн. Верх. Суду України. — 1997. — №
3.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
