Реферат на тему:
Загальні відомості про ремонт стеклопластікових кузовних деталей
При виробництві кузовів деяких автомобілів замість сталі
використовувався склопластик. Хоча це досить неміцний матеріал, але він
має деякі переваги перед сталлю: він ніколи не іржавіє і простий в
ремонті. Основне устаткування, яке буде потрібно для виконання робіт з
склопластиком, окрім основних інструментів робочої майстерні, включає:
кисть для фарбування шириною 3,75 см, гумові рукавички, місткість для
змішування смоли, лопатку для перемішування, велика кількість газет.
Дуже корисним, але не обов’язковим, є фарбувальний валик. Розчин для
зняття смоли служить для видалення смоли з кистей, на яких вона твердне.
Звичайний миючий порошок також добре підходить для очищення кистей за
умови, що він застосовується у вигляді густої пасти, приготованої за
допомогою гарячої води, і використовується до того, як смола затвердіє.
Ацетон хоч і є відмінним очищувачем, але його застосування в деяких
випадках небезпечно
Слід зазначити, що при роботі необхідно надягати захисні рукавички; при
використанні рідкої смоли їх потрібно використовувати разом із захисним
кремом. При згладжуванні і резке надягайте респіратор.
Крім того, згладжування і резка склопластика не повинні проводитися у
присутності дітей і тварин, і це слід робити переважно поза приміщенням.
Короткі відомості про склопластик
Склопластик правильніше називати фіберглассом – це торгова марка
американської компанії, яка випускає силіконові (або “скляні”) нитки. Ці
нитки при щільному стисненні один з одним утворюють добре відому матову
основу, з якою ми матимемо справу. Правильним терміном для позначення
цієї речовини був би “пластик, посилений за допомогою скла”. На відміну
від звичайних пластиків, склопластик не розм’якшується під впливом
теплоти. При невеликій масі цей матеріал міцніше деяких сталей.
Усередині склопластика тисячі мікроскопічних ниток об’єднані разом і
формують товщі волокна, які помітні оком і які ми називатимемо основою.
Хоча основа і здається білою, це – тільки колір речовини, що пов’язує,
який утримує нитки разом і дозволяє основі приймати форму листа.
Властивості цієї речовини, що пов’язує, стануть важливими, коли основа
просочуватиметься смолою, як описано нижчим.
Ця смола відома в техніці як смола полістиролу і є мономером, що
складається з довгих ланцюжків. Така речовина утворює довгу лінію
молекул, схожу на якірний ланцюг. Поки смола знаходиться в рідкому
стані, ланцюжки молекул вільно розташовуються один над одним. Додавання
отверджувача викликає хімічну реакцію, під час якої смола нагрівається.
В результаті цієї реакції ланцюжка молекул переплітаються і утворюють
досить складну пересічену сітку.
Якщо додати більше отверджувача, чим рекомендується, смола затвердіє
швидше і виділиться більша кількість теплоти, і навпаки, чим більше
додається теплоти, тим швидше смола застигає. У теплу погоду слід
додавати менше отверджувача, інакше вам доведеться мати справу з швидко
застиглою смолою, що буває незручно при виконанні деяких видів робіт.
Відповідно, в холодну погоду слід додавати додаткову порцію отверджувача
або прикладати теплоту (безпосередньо до робочої області). Дуже багато
теплота або отверджувач приводить до розшарування смоли.
Сама по собі смола тверда і крихка, але, з’єднуючись з скловолокнистою
основою, вона перетворюється на речовину, яка набагато міцніше, ніж
обидва цих речовини окремо. Таке явище присутнє не тільки в
склопластиках; наприклад, бетон також підсилюють подібним шляхом,
отримуючи залізобетон.
Насправді отверджувач як такий не викликає застигання смоли вищеописаним
способом. Для цього до смоли повинна домішуватися інша речовина –
кобальтовий нафте-нат. Ця складова суміші називається прискорювачем
(акселератором). Більшість виробників смол проводять смолу, що вже
містить акселератор, хоча можна купити його і окремо. Як виявляється з
назви цієї речовини, ніж більше його додати, тим швидше захолоне смола.
Через різні причини рекомендується набувати смоли, до складу якої вже
входить акселератор. Найбільш очевидна причина цього полягає в тому, що
при покупці такої смоли ви можете бути упевнені в тому, що в ній
міститься оптимальна кількість акселератора для сильного і надійного
твердіння смоли.
Увага! Ніколи не змішуйте чистий акселератор з чистим отверджувачем, так
при цьому виходить вибухонебезпечна суміш!
Існують різні види смол і акселераторів, які слід застосовувати залежно
від виконуваних робіт.
Робота з склопластиком
Основне правило при усуненні місцевого пошкодження на стеклопластікової
панелі: не прагніть виконати всю роботу відразу. Скловолокно, укладене
одночасно на багатьох ділянках оброблюваної поверхні, виглядає неохайно
і утрудняє ремонт. Прагніть за один раз обробляти невелику ділянку
панелі (принаймні до того, як ви набудете досвіду виконання подібних
робіт).
?????????u?и. Після видалення фарби ви зможете ясно побачити всі
пошкодження. Навіть якщо ви добилися непомітного переходу між
оброблюваною поверхнею і старою фарбою, то, можливо, розчинник нової
фарби впливатиме на стару. Від такої дії шар старої фарби злегка
пріподнімется, і через декілька місяців навколо ремонтної області
з’являться невеликі поглиблення.
Фарбу можна видалити будь-яким відповідним розчинником, але, на жаль,
більшість їх розм’якшує покриття гелю кузова. Через якийсь час
розм’якшене покриття знову затвердіє, але на поверхні можуть залишитися
пошкодження від скребка. Існують спеціальні препарати для зняття фарби
із стеклопластікових поверхонь, які діють повільніше, ніж розчинники, та
зате гарантують високу якість поверхні.
Після того, як фарба видалена, виконувані роботи залежать від характеру
і ступеня пошкоджень.
Накладення латок
Виріжте шматок скловолокнистої основи потрібних розмірів (відірвіть по
прямій лінії або відріжте ножицями).
Налийте в банку (не скляну!) необхідну кількість смоли, додайте
отверджувач і ретельно перемішайте. У інструкції виробника вказані точні
пропорції, але пам’ятаєте, що в холодну погоду необхідно застосовувати
більше розчинника, чим в теплу.
Нанесіть товстий шар смоли на ремонтовану поверхню.
Наклейте на поверхню скловолокнисту основу і наносьте зверху мазаннями
смолу до тих пір, поки основа не стане прозорою. Не прагніть ретельно
просочити основу за короткий час: спочатку покрійте всю поверхню шаром
смоли, потім поверніться в первинне місце і наносьте смолу, цього разу
даючи їй можливість вбратися.
Добре закріпите смолу на скловолокнистій основі, прокатувавши по ній
валиком на всіх напрямках. Якщо смола застигає на валику те його слід
обпалити, але виконувати цю операцію слід поза приміщенням, тому що при
цьому виділяються шкідливі випаровування. Відразу ж після виконання
робіт очистите від смоли руки і кисть (валик).
Усунення тріщин
Зіркоподібні і інші тріщини є найбільш поширеними дефектами поверхні
склопластика Вони викликаються механічними діями. Вся поверхня навколо
тріщин повинна бути ретельно зачищена за допомогою дриля з абразивним
диском. Зачистка проводиться до тих пір, поки тріщини не стануть
непомітними. Потім на поверхню наноситься шар смоли. Після того, як цей
шар застиг, використовується кузовний наповнювач (звичайним способом).
Глибші тріщини. усуваються таким же способом але пошкоджена поверхня
обробляється набагато глибше і зверху наноситься один або два (якщо
можливо) шару скловолокнистої основи. Потім, як указувалося, зверху
наноситься наповнювач. У разі сильних пошкоджень поверхні настійно
рекомендуємо накласти пару шарів скловолокна на тильну сторону панелі.
Усунення дефектів поверхні
Пошкодження всіх типів (окрім легких зіркоподібних тріщин) повинні
усуватися із зворотного боку панелі: це і відновлює панель, і робить
ремонт непомітним із зовнішнього боку. Автомобілі, кузов яких
виготовлений з двошарового склопластика, можна ремонтувати таким чином:
з внутрішньої панелі вирізується латка і накладається на зовнішню
сторону панелі. Секція, з якої вирізана латка, може бути відремонтована
пізніше, за допомогою базової ремонтної техніки з невеликими змінами,
про що розказано нижче.
Ремонтуючи спочатку дрібні пошкодження, можна наклеїти липку стрічку на
зовнішню сторону отвору, очистити внутрішню частину пошкодження і
поверхню в радіусі приблизно 15 см навколо нього, використовуючи
абразивний диск і електродриль або шліфувальну машинку. Потім на
оброблену поверхню накладаються 5 або 6 шарів просоченого смолою
скловолокна.
Коли смола затвердіє, зчистите із зовнішньої поверхні її надлишок, який
просочився через краї маскуючої стрічки, а також обробіть поверхню в
радіусі 5-6 см навколо латки для того, щоб дати можливість закріпитися
наповнювачеві.
Після цього нанесіть товстий шар наповнювача на латку і області, що
оточують її. Коли буде досягнутий необхідний рівень і виявлені дефекти,
не намагайтеся їх згладити, оскільки найгірше, коли добре виконаний
ремонт псують пошкодження в поглибленні панелі. Запам’ятаєте, що помилку
у визначенні рівня важко відмітити на обробленій поверхні, але після
покриття фарбою цей недолік стане видний відразу. Мікроотвори, які є
крихітними кратерами, через які виходять бульбашки повітря, що
потрапляють в наповнювача на стадії його змішування, можна не помічати
до тих пір, поки не згладиться поверхня і не буде нанесений шар
грунтовки. Після цього мікроотвору повинні бути замазани шаром рідкої
целюлозної шпаклівки, потім проводиться останнє згладжування перед
фарбуванням.
Капітальний ремонт стеклопластікових кузовів
Капітальний ремонт відрізняється від звичайного масштабами, але не
складністю. Зазвичай так само, як і у випадку із сталевими панелями,
необхідно використовувати для усунення пошкодження ремонтну латку.
Основна різниця полягає в тому, що в даному випадку латки не потрібно
підганяти так точно, як це необхідно робити у випадку із сталевими
панелями.
При зіткненні автомобіля із стеклопластіковим кузовом останній
руйнується так само, як і, наприклад, яєчна шкаралупа, а осколки
зберігають свою первинну форму і розміри. Таким чином, можна зібрати
уламки разом, скріпляючи їх поодинці.
Джерело: pajero.us
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
