Реферат
на тему
Виробничі процеси у гірничодобувній промисловості
План
1.Загальні відомості з геології і розвідка корисних копалин.
2. Пошуки і розвідка родовищ корисних копалин.
3. Геофізичні способи пошуків родовищ.
4. Розвідка родовищ.
5 .Фізико-механічні властивості гірничих порід
6.Родовища корисних копалин Чернігівської області (за станом на 1998р.).
Література
1. Загальні відомості з геології і розвідка корисних копалин.
Зовнішня тверда частина земної кори називається літосферою. Вона
складається із корінних та наносних порід. Корінні породи залягають на
місці свого первісного утворення. Наносні породи створюються в
результаті руйнування корінних порід. Вони перенесені з місць свого
первісного утворення за допомогою води і повітря.
За ступенем використання породи поділяють на корисні копалини і пусті
породи. Пусті породи – це такі, що в даний час не використовуються.
Поділ порід на корисні копалини і пусті породи є умовним. 3 часом межа
між ними зміщується у бік пустих порід.
Природне скупчення корисної копалини, що має певний об’єм, називають
родовищем. Родовища бувають корінними і у виді розсипу. Розсипи
зустрічаються у вигляді пухких пісчано-глинистих сумішей. Розсипи
залягають пластами і, як правило, мають велику площу.
Корисні копалини у корінних родовищах можуть мати правильну і
неправильну форму залягання. Правильна форма – це пласт або жила.
Неправильна форма – це шток, гніздо або лінза. З промислової точки зору,
найбільшу зацікавленість викликають пласти.
Пласт – це залягання гірничих порід, яке обмежене двома площинами. Таку
форму завжди мають осадкові породи. Усі пласти в період свого утворення
мали горизонтальне положення.
Основні параметри пласта: кут падіння (, кут простягнення (, потужність
пласта m і глибина залягнення h (рис.1).
Висячий бік
h (
. .
m . .
Лежачий бік
Рисунок.1 – Параметри пласта
Розрізняють пласти за кутом падіння ( :
– горизонтальні……………..0 – 3(;
– пологі………………………….4-25(;
– похилі…………………………26-45(;
– круті……………………………46-90(.
Напрямок простягнення пласта відносно меридіана визначається кутом
простягнення (, який може коливатись від 0 до 90(.
За потужністю пласти поділяються на :
– надто тонкі m = до 0,6 м;
– тонкі m = 0,5 – 1,3 м;
– середньої потужності m = 1,3 – 3,5 м;
– потужні m більше ніж 3,5 м.
Потужність пласта, глибина його залягання і кут падіння зумовлюють
спосіб добування корисної копалини.
Декілька пластів, розташованих паралельно (один над одним), називають
свитою пластів.
2. Пошуки і розвідка родовищ корисних копалин
Роботи, пов’язані з пошуками родовищ корисних копалин, називають
пошуками. Роботи, пов’язані з дослідженням глибини залягання, розмірів
і складу корисної копалини, називають розвідкою або розвідуванням.
Геологічні роботи поділяють на чотири стадії:
– виявлення ознак корисної копалини;
– відшукування родовища;
– розвідка родовища;
– геологічне дослідження залежі.
В гористій місцевості рудні копалини залягають переважно жилами. В
горбистій – пластові залягання. Іноді корисні копалини виходять прямо на
поверхню землі, тоді пошук їх спрощується.
Якщо родовище залягає на значній глибині, для його дослідження бурять
розвідувальні свердловини, прокладають виробки. Таке розвідування
коштує дорого. Найчастіше у таких випадках застосовують геофізичні
способи розвідки.
3. Геофізичні способи пошуків родовищ
До геофізичних способів пошуків родовищ належать: електророзвідка,
магніторозвідка, гравітаційна розвідка, сейсморозвідка, радіорозвідка,
радіоактивна і ультразвукова розвідка.
Електророзвідка – по швидкості проходження електричного струму в верхніх
шарах земної кори роблять висновки про наявність корисної копалини.
Магніторозвідка – наявність корисної копалини виявляють по відхиленню
магнітної стрілки магнітометра (компасу) . Таку розвідку можна робити
навіть з літака.
Гравітаційна розвідка. У будь-якій точці земної поверхні діють сили
тяжіння. Нерівномірність сил тяжіння у різних точках зумовлена
нерівномірністю розподілу мас у земній корі. Стрілка гравітометру
зміщується у бік залягання, яке має щільність більшу, ніж навколишні
породи. Гравітаційна розвідка дозволяє встановити контури залягання
рудних родовищ.
Сейсморозвідка – основана на визначенні швидкості розповсюдження в
земній корі пружних хвиль, що виникають при вибуху. Для цього роблять
декілька свердловин. В одні закладають вибухівку, в інші – сейсмографи.
Потім роблять вибух і спостерігають за показаннями сейсмографів.
Радіорозвідка – основана на зміні швидкості радіохвиль при про-ходженні
через породи різної щільності. Локатор випромінює радіохвилі, а приймач
їх приймає.
Ультразвуковий метод – оснований на тому, що в надра землі посила-ється
сигнал в ультразвуковому діапазоні хвиль. Якщо він зустрічає щільні шари
корисної копалини, хвилі відбиваються від них, повертаються на поверхню
і реєструються спеціальними приладами.
Радіоактивні методи – використовують властивості деяких елементів, які
самоповільно розпадаються, випромінюючи при цьому певні частки, що
фіксуються дозиметрами
При розвідці нафтових і газових родовищ використовують газову зйомку
місцевості. Приклад – газовий лічильник – реєструє навіть незначні
концентрації газу в повітрі.
4. Розвідка родовищ
Після виявлення родовища приступають до його розвідки. При розвідці
проводять такі дослідження:
– виявляють форму залягання корисної копалини і площу її
розпов-сюдження;
– виявляють глибину залягання, кут падіння і напрямок про стягнення;
– виявляють потужність залежи і змінення її по простяганню і падінню;
– досліджують мінералогічний і хімічний склад залежи та його
власти-вості;
– вивчають зміни якості корисної копалини по глибині, простягненню і
падінню.
При пластовому заляганні складається повний геологічний розріз
родовища.
Залежно від ступеня розвіданості родовища корисних копалин поділяють на
три групи: А, Б, С. Родовища групи А – це повністю розвідані, вивчені і
підготовлені до розробки. До групи Б належать відносно розвідані і
попередньо опробувані родовища. До групи С належать родовища,
встановлені геологічними дослідженнями при пошукових роботах, тобто
прогнозні родовища.
5 .Фізико-механічні властивості гірничих порід
Способи добування корисних копалин і застосовувана техніка багато в чому
залежать від властивостей гірничих порід. Дослідження цих властивостей
(механічних і хімічних) є складовою частиною розвідки корисної копалини.
Гірничі породи складаються з окремих часток, які можуть бути
зцементованими або незцементованими (сипучими). Окрім того породи можуть
бути простими, тобто такими, що складаються з одного мінерального
компонента (піщаник, вугілля, вапняк) і складними (граніт, сланці).
В гірничих породах можуть бути капіляри, порожнини, наповнені водою,
газом, повітрям. Тому властивості породи в різних напрямках різні і по
одному зразку важко визначити властивості усього масиву.
Залежно від складу і властивостей породи поділяють на такі категорії:
– пухкі і сипучі (пісок, торф);
– м’які (глина);
– ламкі (сланець, вапняк, піщаник, вугілля);
– міцні (граніт, залізняк).
Для віднесення порід до тієї чи іншої категорії професором
Протодьяконовим запропонована класифікація, згідно з якою для кожної із
порід встановлено коефіцієнт міцності.
Міцність мінералу – це його здібність протистояти руйнуванню. Коефіцієнт
міцності за Протодьяконовим визначається за формулою:
f = (/100 , (1)
де ( – межа міцності породи при її роздавлюванні, кг/см?.
Для випробування використовують зразки порід у вигляді кубика розмірами
100мм х 100мм х 100 мм.
Коефіцієнт міцності порід знаходиться в межах від 1 до 20. Найвища
міцність у граніта – 18-20 одиниць. Залізні руди Кривбасу мають міцність
від 8 до 16 одиниць.
Другою важливою характеристикою породи є її твердість. Твердість – це
опір гірничої породи проникненню в неї іншого більш твердішого тіла.
Твердість гірничих порід оцінюють за десятибальною шкалою Мооса методом
дряпання (за розмірами подряпини). Згідно з цією шкалою встановленні
такі одиниці твердості:
Тальк………………………….1; Польовий
шпат………………6;
Кам’яна сіль………………2;
Кварц………………………………7;
Вапновий шпак………….3;
Топаз………………………………8;
Плавиковий шпат………4; Корунд……………………………9;
Апатит……………………….5;
Алмаз…………………………….10.
6.Родовища корисних копалин Чернігівської області (за станом на 1998р.)
Корисна копалина Кількість розвіданих
родовищ Кількість родовищ, які експлуатуються
Нафта 20 17
Конденсат 9 5
Газ 9 5
Торф 199 89
Пісок будівельний 7 1
Крейда будівельна 6 1
Пісок скляний 2 1
Глина тугоплавка 3 1
Цегельна глина 95 58
Література
1 Андреев С.Е. Дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых.
–М.: -1978.
2 Ассонов В.А. и др. Буровзрывные работы. –М.: -1980.
3 Бакс Карл. Богатства земных недр. –М.: -1986.
4 Буяновский Н.И., Лесницкий В.А. Буровые машины и механизмы. –М.:
-1968.
5 Вайсберг В.М. Экспуатация дробильных и измельченных установок:
справочное пособие. –М.: -1986.
6 Власов В.П. Технология производства кускового торфа. М.: 1974.
7 Володин Ю.И. Разведочное бурение. –М.: 1972.
8 Дриц М.Е., Москалев М.А. Технология конструкционных материалов и
материаловедение. –М.: -1990.
9 Дробаденко В.П. и др. Техника для подземных работ. –М.: -1976.
10 Единые правила безопасноти при взрывных работах. –М.: -1987.
11 Кирсаков А.Н. Буровые машины и механизмы. –М.: 1981.
12 Кухарь А.С. и др. Производство агломерата. –Кривой Рог: -1979.
13 Механизация взрывных работ: Справочник./А.М. Бейсбаев и др. –М.:
-1992.
14 Основы технологии важнейших отраслей промышленности/Под. Ред.
Сидорова. –М.: -1971.
15 Соколов Р.С. Химическая технология, т.1 –М.: -1999.
16 Сулименко Е.И. Производство окатышей. –М. –1988.
17 Технология важнейших отраслей промышленности/Под ред. Гринберга. –М.:
-1985.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
