Реферат на тему:
Тенденції застосування нових технологій переробки зерна
Останні періоди часу, і особливо ХХ ст., характерні бурхливим розвитком
сільськогосподарських наук на основі досягнень фундаментальних та
прикладних технічних наук, що дало змогу створювати машини на нових,
більш досконалих та ресурсозберігаючих принципах. Мета роботи полягає у
розкритті особливостей напрямів застосування нових технологій переробки
зерна.
Як в давні часи, так і в сьогоденні процеси пов’язані з використанням
зерна для годівлі тварин можна згрупувати в дві сукупності діяльності
людини: перша – це заготівля зернової сировини і організація її
зберігання, друга – переробка зерна до стану, придатного для
згодовування тваринам [1].
. Технологія подрібнення зернотерками та жорнами в давнину набула
основного застосування, поступово вдосконалювалась як за режимами
подрібнення, так і за технічними знаряддями її виконання. Вона створила
передумови виникнення таких перспективних напрямів технологій, як:
подрібнення з одержанням сухого розсипного корму способами різання,
удару, за УДА-технологією та в змінних енергетичних полях; екструдування
зерна; одержання пластівців пониженої вологості при поєднанні процесів
мікронізації та плющення або обробки гарячим повітрям та плющення;
подрібнення в водному середовищі з одержанням гомогенізованої маси.
При різанні зерна досягається рівномірність розмірних характеристик
продуктів подрібнення, що покращує засвоєння корму. В кінці ХХ ст. у
ВНДІтвмаш (м. Київ) був створений подрібнювач зерна продуктивністю 5
т/год.
Подрібнення кормового зерна ударом, незважаючи на обізнаність з цим
способом з давніх часів, у виробництві почало застосовуватись на межі
ХІХ-ХХ ст. В подальшому подрібнення ударом набуло домінуючого
використання.
В кінці ХІХ ст. почав розвиватись новий напрям подрібнення, так звана
УДА-технологія, направлена на створення в подрібненому продукті
поліпшених властивостей поверхні, тобто механічної активації матеріалу.
Стосовно зернових матеріалів, то активація продуктів помелу, пов’язана з
підвищенням поживності корму, має місце при збільшенні швидкості
подрібнюючих органів до 120-150 м/с, замість 75-80 м/с в молоткових
дробарках [3].
В останні роки проводяться значні роботи з пошуку експлуатаційно
досконалих способів подрібнення зерна в змінних енергетичних полях.
Одним з таких способів є подрібнення в електроімпульсному полі,
розробленому в науковій лабораторії на базі Київського політехнічного
інституту (1978 р.).
Екструзія зерна – це спосіб приготування корму із сухого зерна при
стисненні його в закритій камері неперервної дії. При цьому температура
підіймається до 120-1350, тиск зростає до 1,3-1,5 МПа, зерно
пластифікується за рахунок власної вологи, складні вуглеводи частково
розпадаються до більш засвоюваних організмом декстринів, а при виході з
камери, внаслідок перепаду температур, відбувається розривання
крохмальних зерен. Все це приводить до значного (12-15%) підвищення
поживності корму.
n
¶
?????????u?пропусканні потоку підігрітого до високої температури повітря
через вібраційно-киплячий шар зерна, внаслідок чого відбувається швидкий
нагрів, закипання його внутрішньої вологи, розтріскування оболонки і
покращення кормових властивостей крохмалю. Ця технологія і технічні
засоби досліджувалась і розроблялись у ВНДІтвмаш ( м. Київ) у 1986-1987
р.р.
Обробка зерна інфрачервоними променями набуває виробничого застосування
в останні роки. Цей спосіб називається ще мікронним колоїдним
подрібненням. Суть технології заключається в тому, що зерно піддається
дії інфрачервоних хвиль, які проникають через верхню оболонку зерна,
викликають інтенсивну вібрацію молекул, це явище є ознакою назви
способу, за рахунок цього зерно пом’якшується, розбухає та
розтріскується. На Україні така технологія була розроблена в
Полтавському науково-дослідному інституті свинарства, а технічні засоби
розроблені в Інституті механізації тваринництва (м. Запоріжжя).
Подрібнення зерна в водному середовищі є способом переробки, направленим
на одержання рідкого корму в співвідношенні зерна до води 1:2.
Кормоприготувальний агрегат оснащується гідромлином-змішувачем за
допомогою якого зерно подрібнюється до розміру частинок 0,4-1,4 мм і
гомогенізується. Перевірка поживності такого корму, проведена в
Полтавському інституті свинарства та в інституті тваринництва
“Асканія-Нова”, показала його легке засвоюєння тваринами і на
відповідність сучасним вимогам з економічності та ресурсозбереження [2].
Замочування зерна з витримкою перед згодовуванням тваринам в давнину
використовувалась досить широко. Позитивним елементом такої технології є
набухання вологого зерна і значне збільшення в об’ємі внутрішнього
вмісту крохмальних зерен, яке приводить до розриву зернових оболонок і
відповідно покращення проникненню шлункових соків в середину зерна. В
цілому це сприяє підвищенню засвоюваності корму. В організаційному плані
така обробка виконувалась просто, не потребувала прикладання значних
зусиль, що мало місце при розмелюванні сухого зерна, чим і пояснюється
її широке застосування.
На базі принципів призабутої технології появилась, з одного боку,
технологія відновлення (ферментації) зерна, а з другого – набула нових
можливостей технологія пророщування зерна, як способу одержання
вітамінізованого корму.
Отже можна зробити висновок, що при створені кормопереробних машин
використовуються сучасні технології обробки зерна, що базуються на більш
досконалих та ресурсозберігаючих принципах.
Література:
Копил А.М. Підготовка, зберігання та використання кормів. Урожай.
-К.:1968.- 130 с.
Соляник М.В. „Мрія” виправдала надію тваринників. Аграрник, №9,
-2006.-С.3.
Хинт И. УДА-технология: проблемы и перспективы. Таллин, -1981.- 35 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
