.

Розрахунок показників сушильного агрегату на базі сушильної камери УЛ – 2 (розрахункова робота)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3005
Скачать документ

Розрахункова робота

на тему: „Розрахунок показників сушильного агрегату на базі сушильної
камери УЛ – 2 „

Зміст

Вступ.

1.Вибір режимів сушіння

1.1Розрахунок тепловологообробки

2. Розрахунок тривалості сушіння і обороту камер

3. Перерахунок об’єму фактичного пиломатеріалу в об’єм умовного
матеріалу

4. Розрахунок річної продуктивності камери в умовному матеріалі

5. Розрахунок необхідної кількості сушильних камер.

6.Вибір розрахункового матеріалу.

7. Визначити параметри агента сушіння на вході і виході зі стосу.

8. Опис технологічного процесу сушіння

8.1 Транспортування сирих пиломатеріалів в сушильний цех

8.2 Формування штабелів для сушіння

8.3 Транспортування сушильних штабелів в середині цеху

8.4 Опис конструкції камери

8.5 Пуск і завантаження камери

8.6 Технологічні етапи сушіння пиломатеріалів.

8.7 Контроль і регулювання параметрів агента сушіння.

8.8 Контроль вологості деревини в процесі сушіння.

8.9 Показники якості сушіння.

8.10 Розформування висушених штабелів.

9.Техніко-економічні показники

Вступ.

Одним із факторів підвищення якості пиломатеріалів є їх сушіння
(видалення вологи із різних шарів деревини шляхом випаровування ).Це
обов’язковий етап технологічного процесу лісопильного і деревообробного
виробництва. Воно являється енергомістким процесом, пов’язаним з
значними витратами палива, пари, а також електроенергії.В результаті
сушіння деревина із природнього матеріалу перетворюються в промисловий
матеріал, який відповідає різноманітним вимогам, котрі вимагаються від
нього в різних виробничих і побутових умовах.

При зменшенні вологості деревини покращуються її фізико механічні і
експлуатаційні властивості. Деревина, яка містить велику кількість
вологи легко уражається грибами , в результаті чого вона загниває. Суха
ж деревина відрізняється великою стійкістю до різних уражень. Зменшення
вологості деревини приводить до зменшення її маси і одночасному
підвищенню міцності. Суха деревина на відміну від вологої легко
піддається обробці. Таким чином, сушіння проводять з метою: попередження
деформації деталей ; запобігання від псування ; збільшення міцності і
підвищення якості обробки.

В галузі сушіння деревини за останні роки досягнуто певних успіхів:
збільшилась потужність камерного сушіння за рахунок введення в
експлуатацію нової вітчизняної і зарубіжної техніки; організовано
серійне виробництво збірно-металевих камер періодичної діїї; на
лісопильно-деревообробних підприємствах майже в два рази зменшилась
кількість низькопродуктивних камер старих типів, збільшився рівень
механізації навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт;
запроваджені нові лінії сушіння з підвищеною висотою штабелів.

Одночасно із збільшенням потужностей камерного сушіння пиломатеріалів
на лісопильних підприємствах значно підвищились вимоги до якості
висушеного матеріалу, розробляються і вводяться нові оптимальні режими
сушіння. Їх впровадження дало можливість більш чітко керувати процесом
сушіння і забезпечити високу якість висушеного матеріалу. Також слід
відмітити такий факт, що промислове сушіння деревини відноситься до
галузі виробництва, технологічний процес якої практично не впливає на
забруднення навколишнього середовища.

Поряд з досягнутими успіхами в галузі сушіння все ще є недоліки і не
вирішені питання. Об’єм сушіння не в повній мірі задовільняє потреби в
сухих пиломатеріалах. Якість сушіння пиломатеріалів на деяких
підприємствах знаходиться на невисокому рівні, спостерігається
покороблення деревини, перехід із високих в більш низькі сорти,
нерівномірність просихання пиломатеріалів по об’єму штабеля. Це
зумовлене не дотриманням всіх норм і параметрів процесу сушіння.

Але незважаючи на ці недоліки сушіння все одно є невід’ємною операцією
в переважній більшості технологічних процесів деревообробки

1.Вибір режимів сушіння

Залежно від вимог, які ставлять до якості висушених пиломатеріалів, вони
можуть висушуватися режимами різних категорій за температурним рівнем:
м’якими (М), нормальними (Н), форсованими (Ф) і високотемепературними
(ВТ).

При сушінні до транспортної вологості за 0 категорією якості сушіння
використовують м’які режими сушіння. При сушінні до експлуаційної
вологості за І категорією використовують нормальні режими, а у випадках,
коли ставлять осбливо високі вимоги до якості деревини-м’які режими. При
сушінні до експлуатаційної вологості за ІІ і ІІІ категоріями якості
можуть використовуватися нормальні, форсовані і високотемпературні
режими.

С.

В кожному конктерному випадку тієї чи іншої категорії вибирають з
врахуванням їх впливу на властивості деревини.

М’які режими – забезпечують бездефектне сушіння п/м при повному
збереженні природніх фізико – механічних властивостей та кольору. Вони
рекомендуються для експортних матеріалів ( W – 19 %), а також для
пиломатеріалів вищих сортів. Це 0 та 1 категорія якості сушіння.

Нормальні режими – забезпечують бездефектне сушіння п/м при повному
збереженні міцності деревини та незначній зміні кольору. Це друга
категорія якості сушіння, тобто меблеві заготовки , столярно –
будівельні вироби, деталі вагоно та автобудування.

Форсовані режими – забезпечують бездефектне сушіння п/м з незначним
зменшенням міцності деревини на статичний згин, розтяг та стиск, з
можливим потемнінням. Це третя категорія якості сушіння.

Високотемпературні режими – забезпечують сушіння п/м при незначній зміні
міцності на статичний згин, розтяг та стиск, але при значному зменшенні
міцності до 35%

Режим сушіння вибирають за певною таблицею, а саме 3.3.1 ст.51( Г )
томущо задано п/м хвойний , категорія якості сушіння 2, режим сушіння
Н, камера УЛ – 2 періодичної дії.

Режим сушіння для кедра

W п/м >35 % 64
3 0.86

W п/м 35 – 25 % 68
7 0.71

W п/м < 25% 85 24 0.33Режим сушіння для липи товщиною 35 мм вибираємо за певною таблицею а саме 3.3.3 ст. 51 (Г) томущо задано п/м листяне категорія якості сушіння 2, режим сушіння Н, камера УЛ – 2 періодичної дії.W п/м >35 % 69
4 0.84

W п/м 35 – 25 % 73
7 0.72

W п/м < 25% 91 25 0.34Режим сушіння для вільхи товщиною 28 мм вибираємо за певною таблицею а саме 3.3.3 ст. 51 (Г) томущо задано п/м листяне категорія якості сушіння 2, режим сушіння Н, камера УЛ – 2 періодичної дії.W п/м >35 % 69
6 0.76

W п/м 35 – 25 % 73
10 0.63

W п/м < 25% 91 28 0.30Розрахунок тепловологообробкиВ цілому камерне сушіння пиломатеріалів складається з ряду технологічних і контрольних операцій, які виконують в певній послідовності.До технологічних операцій процесу сушіння відносять початковий прогрів, саме сушіння по визначеному режимі, кінцева вологотеплообробка, додаткова, проміжна і кондеціонування.Початковий прогрів деревини проводиться після завантаження в камеру матеріалу з метою швидкого нагрівання деревини.Для цього деревину визначений час витримують у повітрі підвищеної температури і високої степені насичення або в чистому, насиченому парою.При прогріві пиломатеріалів шпилькових порід крім модрини температура вибирається по Табл.15 (ст.125 Расєв,90).При прогріві пиломатеріалів модрини температура повинна бути вища на 5?С ніж у першій ступені режиму сушіння.Тривалість вибирають t<0?С-1,5…2 год. на кожен сантиметр товщини для шпилькових порід.Проміжкова вологотеплообробка провидиться для пиломатеріалів великої товщини.Для цього температуру підвищуємо на 8?С,перед переходом натретю ступінь режиму сушіння.Тривалість визначають за Табл.16(ст.127 Расєв,90) у відношенні 1/3 від загальної тривалості.Кінцеву вологотеплообробку проводять при досягненні матеріалом заданої кінцевої вологості при підвищеній температурі і вологості.Мета такої операції-зняти остаточні деформації і напруження в матеріалі.Тому температуру в камері підвищують на 8?С вище третьої ступені режиму сушіння,але не більше 100?С.Тривалість кінцевої вологотеплообробки вибираємо з Табл.16(ст.127 Расєв,90),2/3 від загальної тривалостіВибираємо режим та тривалість початкового прогріву для кедраС (беремо з таблиці 15 Расев)С- для літніх умов 1,5 год. на кожен сантиметр прогріву = 9год.Вибираємо режим та тривалість проміжкової тепловологообробкиСС3 год.Вибираємо режим та тривалість кінцевої тепловологообробкиСС6 год.Вибираємо режим та тривалість початкового прогріву для липиССлітніх умов 1,5 год. на кожен сантиметр прогріву =3 год.Вибираємо режим та тривалість проміжкової тепловологообробкиСС- 2,3 год.Вибираємо режим та тривалість кінцевої тепловологообробкиСС- 1,3 год.Вибираємо режим та тривалість початкового прогріву для вільхиСС- 3 год.Вибираємо режим та тривалість проміжкової тепловологообробкиСС- 2,3 годВибираємо режим та тривалість кінцевої тепловологообробкиСС- 1,3 год.2. Розрахунок тривалості сушіння і обороту камерЗагальна тривалість сушіння фактичного і умовного матеріалу з урахуванням початкового прогрівання і термовологообробки визначають за формулою:?суш.= ?вих.·Ар·Ац·Ав·Ая·Ад ,год.де:?вих- вихідна тривалість власне сушіння п/м заданої породи і розмірів нормальним режимом від початкової вологості Wп=60% до кінцевої Wк=12% у камерах з реверсивною циркуляцією середньої інтенсивності ,год.( Гербей ст.32 таб.2.1.1)АрАцАвАя Ад- поправочні коефіцієнти ,які враховують :Ар-категорію режиму сушіння (Гербей ст.33);Ац- інтенсивність циркуляції.(Гербей ст.34 таб.2.1.2);Ав- початкову і кінцеву вологість (Гербей ст.34 таб.2.1.3);Ая- якість сушіння( Гербей ст.35) ;Ад-довжину матеріалу (Гербей ст.34 таб.2.1.4).Значення коефіцієнтів знаходять за таблицями.Швидкість циркуляції а/с по матеріалу в штабелі необхідно брати для камери УЛ-2 ?шт.=1,5...3м/с.Для кедра=125 год.Ар = 1Ац = 0,84Ав = 0,78Ак = 1,05Ад = 13,5 доби.Для липи=94 год.Ар = 1Ац = 0,79Ав = 1,11Ак = 1,15Ад = 13,9 доби.Для вільхи=85 год.Ар = 1Ац = 0,56Ав = 1,27Ак = 1,15Ад = 12,6 доби.Умовний матеріал=88 год.Ар = 1Ац = 0,75Ав = 1Ак = 1,15Ад = 0,932,9 доби.Розрахунок тривалості сушння і обороту камери Таблиця 2Характеристика п/м Категорія якості Категорія режиму сушіння Тривалість сушіння,?вих, год. Коефіцієнти ?суш. ?об. дібПорода Товщина, мм Ширина, мм Вологість,%Ар Ац Ав Ая Ад год. дібWп Wк1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16Кедр 60 150 70 10 ІІ Н 125 1 0,84 0,78 1,05 1 86 3,5Липа 35 150 60 10 ІІ Н 94 1 0,79 1,11 1,15 1 95 3,9Вільха 28 150 70 9 ІІ Н 85 1 0,56 1,027 1,15 1 65,4 2,63. Перерахунок об’єму фактичного пиломатеріалу в об’єм умовного матеріалу) за формулою :))- коефіцієнт об’ємного заповнення матеріалу (таб. 2.4.2)- - коефіцієнт об’ємного заповнення для фактичного матеріалу однакової характеристики .- тривалість одного оберту камери для умовного матеріалу.- тривалість одного оберту камери для фактичного матеріалу однакової характеристики.Перерахунок об’ємного матеріалу в матеріал фактичний для кедра здійснюється за формулою:= коефіцієнт умовного заповнення матеріалу беремо з таблиці 2.4.2 (Г ст. 44) = 0,438= беремо з таблиці 2.4.2 (Г ст. 44) = 0,5022,9 + 0,1 = 3 доби.3,5 + 0,1 = 3,6 доби./рік.Перерахунок об’ємного матеріалу в матеріал фактичний для липи здійснюється за формулою:= коефіцієнт умовного заповнення матеріалу беремо з таблиці 2.4.2 (Г ст. 44) = 0,438= беремо з таблиці 2.4.2 (Г ст. 44) = 0,3992,9 + 0,1 = 3 доби.3,9 + 0,1 = 4 доби./рік.Перерахунок об’ємного матеріалу в матеріал фактичний для вільхи здійснюється за формулою:= коефіцієнт умовного заповнення матеріалу беремо з таблиці 2.4.2 (Г ст. 44) = 0,438= беремо з таблиці 2.4.2 (Г ст. 44) = 0,3562,9 + 0,1 = 3 доби.2,6 + 0,1 = 2,7 доби./рік. Таблиця 3Заданий формат В умовному матеріалі1 2 3 4 5 6 7 8 9Кедр 60 150 3,6 3 0,502 0,438 4000Липа 35 150 4 3 0,399 0,438 4000Вільха 28 150 2,7 3 0,356 0,438 40004. Розрахунок річної продуктивності камери в умовному матеріаліПродуктивність сушильного матеріалу розраховується на певний період (місяць, квартал, рік). Продуктивність сушильної камери в умовному матеріалі розраховується для того щоб спланувати роботу сушильної камери на наступний рік. За умовний матеріал прийнято обрізні дошки товщиною 40 мм, шириною 150 мм довжиною більше 1 метра,порода сосна, які висушуються по ІІ категорії якості сушіння від початкової вологості 60% до кінцевої 12%.Розрахунок річної продуктивності камери в умовному матеріалі розраховується за формулою :2,9 + 0,1 = 3 доби.335 – це плановий робочий час сушильної камери в добах.С = 335/365 = 0,92яку завантажують в камеру або це ємність сушильної камери.l – довжина камериb – ширина камериh – висота камериm – кількість стосів в даній сушильній камері= 3l =0,92b = 6,5h = 2,6m = 2= 0,438/р5. Розрахунок необхідної кількості сушильних камер.При складанні виробничого плану сушильного цеху визначають специфікацію і об’єм висушеного матеріалу в рік, виходячи з плану випуску готової продукції чи замовлень. Об’єм п/м заданої специфікації перераховують в умовний матеріал, потім визначають планову продуктивність сушильної камери заданої марки в рік. Кількість сушильних камер для виконання заданої специфікації і річної програми визначають за формулою :n – кількість камер (шт.)- загальна кількість умовного матеріалу- продуктивність однієї камери для умовного матеріалуРозрахунок необхідної кількості сушильних камер для кедра:шт.Розрахунок необхідної кількості сушильних камер для липи:шт.Розрахунок необхідної кількості сушильних камер для вільхи:шт.6.Вибір розрахункового матеріалу.При проектуванні лісосушильних камер за розрахунковий матеріал беруть як правило соснові обрізні дошки товщиною 25 мм, шириною не менше 180 мм, початкова вологість 80%, кінцева залежить від призначення матеріалу. Якщо в завданні на проектування немає таких дощок то за розрахунковий матеріал беруть той який найшвидше висихає з зазадої специфікації. В цьому випадку камери забезпечують сушіння будь- якого матеріалу з заданої специфікації. В даному випадку за розрахунковий матеріал приймаємо вільху товщиною 28 мм, товщиною 150 мм, довжиною 3 метри.7. Визначити параметри агента сушіння на вході і виході зі стосу.)кг/м3де : ? ум - умовна густина розрахункового матеріалу (табл.Д.21)Wп , Wк - початкова і кінцева вологість розрахункового матеріалу (завдання К.П.)7.2 Маса вологи, що випаровується за час одного камерообороту:·Е= 256,2*21,7=5559,5кг/обДе :Е-місткість камери, м3Е=Г·?ф=60,8*0,356=21,7 м3Де :Г-габаритний об’єм всіх штабелів у камері, м3?ф- коефіцієнт об’ємного заповнення штабелю фактичним (розрахунковим) матеріалом.Значення Г і ?ф визначені в технологічному розрахунку .7.3 Маса вологи, що випаровується з камери за секунду:кгде :?вл.суш- тривалість власне сушіння розрахункового матеріалу без врахування тривалості початкового прогрівання і термовологообробок:год.де :?суш- загальна тривалість сушіння розрахункового матеріалу, год.Ак- коефіцієнт, який враховує якість сушіння, його значення було визначено в технологічному розрахунку.7.4 Розрахункова кількість випаровуваної вологи за секунду:Мр=Мс·Х=0,028*1,2=0,034Де :Х- коефіцієнт нерівномірності швидкості сушіння (Х=1,2) для камер періодичної дії при сушінні повітрям до Wк=12-15%.7.5Розрахунок об’єму циркулюючого агента сушіння і його параметрів на виході зі штабелю7.5.1 Об’єм циркулюючого по матеріалу агента сушіння:Vц=?шт·Fж.п.шт = 2,5*11,7=29,3де : шт. - розрахункова швидкість циркуляції а/с через штабель, м/с (з технічної характеристики камери)Fж .п.шт- живий перетин штабелю, м2Fж. п.шт=n·l·h(1-?в·?д)=6,5*1,8*2,6( 1-1*0,615 ) = 11,7м2Де :n- кількість штабелів в площині, перпендикулярній до напряму циркуляції а/сl,h-довжина і висота штабелю, м?в- коефіцієнт заповнення штабелю по висоті (Гербей ст.45)?д- коефіцієнт заповнення штабелю по довжині (Гербей ст.44)7.6 Маса по матеріалу агента сушіння за секунду:кгде:V1-питомий об’єм а/с на розрахунковому ступені режиму7.7 Питома витрата циркулюючого агента сушіння на 1кг випаровуваної вологи:кг/кл. вол.2.4.4 Вологовміст агента сушіння на виході зі штабелю:г/кгІнші параметри а/с на виході зі штабелю визначають за допомогою побудови ліній процесу сушіння на Іd- діаграмі.Точку 1, яка характеризує стан а/с на вході в штабель знаходимо за t1, ?1.Точку 2, яка характеризує параметри а/с на виході зі штабелю знаходимо на перетині лінії I=const ( I1=I2), яка виходить з точки 1 з лінією d2=const.Праметри а/с на виході зі штабелю заносимо в Таблицю.Параметри агента сушіння на виході зі штабелю Таблиця 41 кг/м3 0.93Питомий об’єм V1 м3/кг 1.258. Опис технологічного процесу сушіння8.1 Транспортування сирих пиломатеріалів в сушильний цехСирі пиломатеріали привозять зі складу сировини у вигляді суцільних пакетів, які транспортуються до сушильного цеху автопогрузчиком.8.2 Формування штабелів для сушіння.При камерному сушінні використовуємо штабель суцільного типу, розміри якого 6,5х1,8х2,6м, який формують за допомогою ліфта Л-6,5-15.Штабель п/м необхідно викладати правильної геометричної форми-у вигляді паралелепіпеда. Бокові і торцеві поверхні повинні бути строго вертикальні. В один штабель укладають дошки тільки однієї породи і одної товщини. По вологості п/м, які завантажуються слід сортувати на сирі і повітряно-сухі, не змішуючи їх в один штабель. Необрізні дошки укладаються комлями в різні сторони.Основа штабеля повинна бути строго горизонтальна і досить жорстка. Як підштабельні основи використовують трекові вагонетки, які складаються з трьох пар треків і зв’язані підштабельними брусами.При укладанні штабелів слід користуватися габаритними штабельними шаблонами.Також при формуванні штабеля застосовують прокладки. Вони мають товщину 25мм і ширину 40...50мм, повинні бути строго прокалібровані і висушені. Їх необхідно укладати строго вертикально, одну під другу.8.3 Транспортування сушильних штабелів в середині цеху.Для внутрішньоцехових перевезень сформованих сушильних штабелів використовуємо рейкову колію шириною 1000мм і траверсні візки марки ЭТ-6,5М.Стан рейкової колії систематично контролюється, не допускається непрямолінійність рейок, нестабільна ширина колії, незбігання рівня рейок на траверсному візку і рейок, які впираються в траверсний коридор.Механізація переміщення штабелів здійснюється за допомогою трособлокової системи і тягової лебідки, яка встановлена на траверсних візках.8.4 Опис конструкції камери .В камері УЛ-2 а/с є пароповітряна суміш яка циркулює в поперечно-вертикальному напрямі. Камера працює в такій послідовності: а/с рухається в поперек камери, проходячи послідовно через труби калорифера і штабелі. При циркуляції по годинниковій стрілці в лівій частині вентиляційного каналу утворюється розрідження, а в правій-підвищенний тиск.В даному випадку лівий розпридільний вентиляційний канал служить для притоку свіжого, а правий-для виділення відпрацьованого повітря. Призначення каналів міняється при реверсивній циркуляції.Камера є збірнометалева вмісткість в два нормальні штабелі які монтуються на підготовленному фундаменті з таких частин: з передньої, з задньої, чотирьох боквих пенелей і двох верхніх секцій.В верхній секції змонтовано шість осьових ревресивних вентилятори, пластинчасті калорифери і зволожуючі труби. Камери можуть працювати як при високотемпературному процесі на перегрітому парі, так і при низькотемпературному на пароповітряній суміші.При роботі на пароповітряній суміші приток свіжого і виділення відпрацьованого повітря здійснюється через вентиляційні канали.При роботі на перегрітій парі вентиляційні канали закриті, а вода, випарувана з деревини, виділяється у вигляді пари через гідравлічний затвор.Завдяки реверсивним вентиляторам здійснюється реверсивна циркуляція, що значно покращує сушіння п/м.8.5 Пуск і завантаження камери .Перед завантаженням штабелів камеру необхідно прогріти, щоб не допускати конденсації вологи на огородженні камери і обладнанні. Якщо камера не вистигла після вивантаження, пару в калорифер необхідно впускати за 10...30хв до завантаження матеріалу. В момент впуску пари відкривають на 10...15хв вентиль на обдувній трубі конденсатовідівдника. Пару впускають в калорифер поступово, відкриваючи вентиль. Після продувки калорифера вентиль на обдувній трубі конденсатовідвідника закривають, і система починає працювати нормально- через кондесатовідвідник.У пусковий період припливно-витяжні канали мають бути закриті. Сформований штабель завантажують у камеру. Недопускається завантаження в камеру неповногабаритного штабеля.8.6 Технологічні етапи сушіння пиломатеріалів.Першою технологічною операцією після завантаження камери є початкове прогрівання деревини. Для інтенсивного початкового прогрівання перед сушінням в камері створюється висока відносна вологість а/с при підвищеній температурі. Температуру середовища при прогріванні п/м листяних порід підтримують на 8?С більше від першого ступеня режиму сушки. Для розрахункового матеріалу (табл.15 ст.125 Расєв 90) буде становити 85?С при психрометричній різниці від 0,5 до 1?С і степенню насичення 0,99. Орієнтовну тривалість початкового прогріву визначають для зимових умов з розрахунку 2 год. на кожний сантиметр товщини, тобто 9 год. Всі інші матеріали заданої специфікації див. Таблицю 2 К.П. В період прогрівання до камери подають пару через зволожуючі труби при ввімкнених калориферах, працюючих вентиляторах і закритих припливно-витяжних каналах.Після висушування п/м до вологості 30% переходимо на ІІ ступінь режиму сушіння, на якій проводиться проміжкова термовологообробка для п/м підвищеної товщини, для якої температура підвищується на 8?С, психрометрична різниця підвищується від 1,5 до 2?С, а степінь насичення 0,96. Тривалість проміжної термовологообробки визначаємо за табл.16 ст.127 Расєв 90 - 1/3 від загальної тривалості. Для розрахункового матеріалу проміжкова термовологообробка не проводиться, для інших п/м, які піддаються проміжній термовологообробці див.Таблиця 2 К.П.На ІІІ ступень режиму сушіння переходимо при досягненні п/м вологості 20%. При сушінні на ІІІ режимі, проводиться кінцева термовологообробка при досягненні матеріалом заданої кінцевої вологості. Температуру у камері підвищують на 8?С вищою, ніж на останньому ступені режиму, психрометрична різниця дорівнює від 0,5 до 1?С. Тривалість кінцевої термовологообробки визначаємо з табл.16 ст.127 Расєв 90 - 2/3 від загальної тривалості. Для розрахункового матеріалу параметри будуть такими: температура 100?С, психрометрична різниця 0,5?С, степінь насичення 0,99 і тривалість 6 год. Параметри сушіння для п/м заданої специфікації див.Таблицю 2 К.П.Після закінчення кінцевої термовологообробки закривають зволожуючі труби, в камері створюють параметри а/с по останньому ступені режиму на протязі 2,5 год. проводять підсушування верхніх шарів. Потім із штабеля вибирають проби для визначення показників якості сушіння.Якщо деревина відповідає заданим вимогам, подача пари в калорифери припиняється, камеру охолоджують до 30...40?С, спочатку при відкритих припливно-витяжних каналах, а потім при напіввідкритих дверях. Потім штабель викочують із камери. Тривалість охолодження розрахункового матеріалу 4,5год.8.7 Контроль і регулювання параметрів агента сушіння.За станом а/с в камері спостерігають щогодини, покази психрометра записують в журнал. Завданням регулювання параметрів а/с є підтримка їх на заданому рівні. Температура регулюється впуском кількості пари, яка надходить до калорифера. Регулювання вологості здійснюється шляхом відкривання або закривання припливно-витяжних каналів, а також пуском пари безпосередньо до камери. Регулювання параметрів а/с може бути ручним і автоматичним.Для визначення температури застосовуємо ртутні склянні технічні термометри ТТ-3Б. Для визначення психрометричної різниці використовуємо стаціонарні недистанційні психрометри. Для визначення швидкості а/с служить крильчатий анемометр, а для визначення тиску – манометр з одновитковою трубчатою пружиною.8.8 Контроль вологості деревини в процесі сушіння.Для встановлення моменту переходу з одного ступеня режиму сушіння на другий і закінчення процесу сушіння, необхідно знати вологість висушуваних п/м. В даний час основним методом для визначення вологості п/м є ваговий. Він оснований на зважуванні і висушуванні зразків, які відбираються з партії деревних сортиментів, що контролюються. Від дошки або заготовки на відстані 300...500мм від торця випилюють поперечним зрізом пробу розміром вздовж волокон біля 10мм. Ця проба називається секцією вологості. Її старанно зачищують від завусин, після чого негайно зважують на технічній вазі з похибкою до 0,1г. Одержане значення початкової маси реєструють в спеціальному журналі.Потім секцію розташовують в сушильній шафі і сушать. Періодично її виймають з шафи і зважують, відмічаючи кожен раз в журналі результати зважування. Перше зважування проводять через 6 год. а наступні через кожні 2 год. Секцію витримують в сушильній шафі до тих пір поки її маса не перестане змінюватись. Постійну масу приймають рівною її масі в абсолютно сухому стані. Вологість розраховують по відношенню:W=[(mн-mсух)/mсух]·100Для визначення вологості одної дошки або заготовки необхідно випилювати із неї не менше двох секцій. Число контрольних дошок залежить від величини контролюючої партії, а також потрібної точності і надійності контролю.8.9 Показники якості сушіння.Норми показників якості сушіння п/м і заготовок встановлені залежно від категорії якості сушіння. До них відносять:відповідність середньої вологості висушених п/м у штабелі заданій кінцевій вологості -10%відхилення вологості окремих дощок або заготовок від середньої вологості п/м у штабелі -+3%перепад вологості за товщиною матеріалу -3,5%залишкові напруження у висушених п/м – не більше 2%8.10 Розформування висушених штабелів.Розформування сушильних штабелів проводиться не відразу після вивантаження їх з камери, а після відповідної витримки в охолоджувальному приміщенні, тривалість витримки беруть приблизно 24год для тонкого п/м і 36...48год для товстого.Для розформування суцільних штабелів, як і для формування застосовується ліфт Л-6,5-15.Зберігання висушених пиломатеріалівПиломатеріали можуть бути висушені до транспортної і експлуатаційної вологості. В нашому випадку п/м висушені до експлуатаційної вологості. Вони повинні зберігатися в закритих опалювальних приміщеннях (складах) при плюсовій температурі повітря і відповідних значеннях відносної вологості, значення якої залежить від категорії якості сушіння, кінцевої вологості деревини і терміну зберігання.Допустиме зберігання п/м на відкритому складі. Якщо пакети захищені вологонепроникною упаковкою або в закритих неопалювальних складах протягом обмеженого терміну.9.Техніко-економічні показникиТехніко-економічні показники Таблиця 5№ п/п Показники Одиниці виміру Значення Примітка123456789101112131415 Тип камериГабаритні розміри штабеляДовжинаШиринаВисотаЧисло штабелівЄмкість камери в умовному матеріаліЄмкість камери в фактичному матеріаліРічна продуктивність сушильної камери в умовному матеріаліВнутрішні розміри сушильної камериДовжинаШиринаВисотаАгент сушінняКількість вентиляторівХарактеристика вентилятораПродуктивністьТискХарактеристика електродвигуна для приводу вентилятораПотужністьЧисло обертівКількість двигунівШвидкість руху а/с через штабельХарактеристика теплового обладнанняТип калорифераКількість калориферівПоверхня нагрівуМаксимальна витрата пари на сушінняКількість сушильних камер в цехумммштм3м3м3/рікмммпароповітряна сумішштм3/сПакВтоб/хвштм/спластинчастийштм2т/рікшт УЛ-26,51,82,623413215000270513,834,46У12 №1012,082945,7244A200М2Y334,987172062,5КФБ-1196338283,4513

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019