.

Проектування залізнодорожної цистерни (курсова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 3935
Скачать документ

Курсова робота

Проектування залізнодорожної цистерни

Зміст

Лист

Вступ 2

Визначення основних техніко-економічних параметрів

проектованої цистерни.

Визначення повного об’єму котла. 3

Визначення основних лінійних розмірів котла. 3

Вписування вагона в габарит.

Обґрунтування вибраного габариту. 7

Визначення можливих вертикальних зміщень вагона. 7

Визначення можливих горизонтальних зміщень вагона. 8

Визначення розмірів будівельного обрису вагона. 9

Визначення проектного обрису вагона. 10

Побудова горизонтальних і вертикальних габаритних рамок. 12

Визначення основних навантажень.

Вертикальне статистичне навантаження. 13

Вертикальне динамічне навантаження. 14

Розрахунок внутрішнього тиску. 15

Бокове навантаження. 15

Вертикальне навантаження обумовлене дією бокових сил. 15

Повздовжні зусилля. 16

Розрахунок котла на міцність. 17

Короткий технічний опис проектованого вагона. 25

Техніко-економічне обґрунтування проектованого вагона. 27

Література. 28

Вступ

Раціональне та економне використання всіх ресурсів у всі епохи розвитку
залізничного транспорту і других галузей народного господарства завжди
знаходились у центрі уваги вчених, господарських керівників, інженерів
транспорту.

В умовах зменшення транспортної роботи, скорочення експлуатаційних
витрат залізниці ресурсозбереження набуло першорядне значення. По суті
мова іде про виживання галузі.

Вагони повинні задовольняти загальні вимоги, які ставляться до рухомого
складу залізниць. Ці вимоги визначаються необхідністю забезпечення
доцільних техніко-економічних параметрів вагонів, а також умовами
взаємодії вагона і залізничної колії, безпеки руху, надійністю та
довговічністю конструкції в експлуатації. При проектування вагонів їх
вписують в заданий габарит, виходячи із допустимих осьових і погонних
навантажень. Висоти повздовжньої осі автозчепу над головкою рейки.

При розробці конструкції вагонів враховують спеціальні вимоги.
Обумовлені типом вагону, його призначенням, зручністю транспортування
вантажів і перевезення пасажирів, умовами автоматизації і механізації
погрузки і вигруз, ремонту та обслуговування.

Цистерни призначені для перевезення рідких, газоподібних та
порошкоподібних вантажів. Вони розподіляються по роду вантажів,
конструкції рами, осності і калібровочному типу. В залежності від типу
транспортованих вантажів цистерни розподіляють на дві групи: загального
призначення або універсальні для широкої номенклатури нафтопродуктів, та
спеціалізовані для перевезення окремих видів вантажів.

Визначення основних техніко-економічних параметрів проектованої
цистерни.

1.1.Визначення повного об’єму котла.

Згідно даних методичних вказівок для чотиривісних цистерн для світлих
нафтопродуктів, величину оптимального питомого об’єму котла приймаємо
Vп.о. = 1,21 м3/т, а величину повного об’єму котла визначаємо по
формулі:

Vп = Р . Vп.о., (1)

Де Р – вантажопідйомність; Р= 61 т;

Vп = 62 . 1,21 = 75,02 м3

1.2. Визначення основних лінійних розмірів котла цистерни

Отриманий об’єм при визначенні лінійних розмірів котла цистерни
розбиваємо на об’єм циліндра VІІ та двох сферичних днищ VІ, малюнок 1.

Рисунок 1. Геометричні розміри котла цистерни.

Величина внутрішнього діаметра Двн може бути визначена в залежності від
об’єму котла по формулі:

(2)

Приймаємо Двн = 3000 мм

Приймаємо Rд = 3000 мм, h = 300… 800 мм.

Рисунок 2. Схема геометричних розмірів днища цистерни

Днище котла знаходиться як сума 3-х тіл обертання.

Vсегм – сферичного сегмента

Vз.к. – зрізаного конусу.

Vс.о. – сектора обертання.

Об’єм сферичного сегмента

), (3)

Де Rд – радіус сфери днища

hc – висота сферичного сегмента

Для визначення hc s ro проводимо додаткові розрахунки:

Оd = Rд – ro = 3000 – 150 = 2850 мм (4)

Кут L знаходимо із слідуючого виразу:

(5)

(6)

(7)

Більший радіус зрізаного конуса

rс = – rк + rosin L = 1350+150 sin 28,27 = 1420 мм (8)

Висота овальної частини днища

(10)

h =3000-(300-150) cos 28,27 = 488 мм

Висота сферичного сегмента

hс = h – hк =488-132=356 мм (11)

Об’єм сегмента по формулі з

) = 1,14 м3

Об’єм зрізаного конуса

) (12)

Об’єм сектора обертання

(13)

– центральний кут по дузі кривої з’єднання.

R – відстань від центра ваги сектора до осіб обертання

(14)

Vс.о. = 0,343 . 0,152 . 2 . 3,14 . 1,446 =0,07 м3

Знаходимо об’єм днища котла

V1 = Vсегм + Vз.к. + Vс.о. = 1,14 +0,76 +0,07 =1,97 м3 (15)

Довжина циліндричної частини котла: знаходимо із формули:

(16)

(17)

Повна довжина котла по днищам:

lк.вн. = lц.вн.+ 2h = 10,06 + 2 . 0,488 = 11,036 м (18)

Мінімальна довжина вагона по вертикальним осям зчеплення автозчепів

Lаmin = Qбр/дн (19)

де Qбр – вага цистерни брутто [т]

дн – навантаження на погонний метр колії [т/м]

Lаmin = 87,3/6,92 =12,62 м

Довжина котла наружна

lкн = 11,036 +2 . 0,011 = 11,058 м

Довжина рами цистерни по лобовим балкам визначається:

lр = Lаmin – 2Lac (21)

де Lac – виліт автозчепу, для цистерн Lac = 610 мм

lр =12,62 – 2 .0,610 =11,4 м

Оскільки довжина рами більше ніж довжина котла то приймаємо

lр = lкн lкн = 11,4 м

Довжина вагона по осям автозчепів

Lв = lр + 2Lак (22)

Lв = 11,4+ 1,22 =12,62 м

Вписування вагона в габарит

2.1. Обґрунтування вибраного габариту

Класифікація габаритів рухомого складу по ГОСТ 9238-83 встановлює, що
габарит О2-ВМ доцільний для цистерн. Так як і габарит Тц він має
найбільшу ширину 3750мм та найбільшу висоту 4630 мм. Нижній обрис
відповідає габариту 1-Т. Для цистерн збудованих по цьому габариту не
вимагають збільшення станціонних між колійних відстаней, оскільки
найбільшу ширину ці вагони мають в зоні горизонтального діаметра котла.
В зв’язку з цим будемо будувати цистерну по габариту О2-ВМ.

Рисунок 3. Габарит рухомого складу

2.2.Визначення можливих вертикальних зміщень вагона

Таблиця 1

Величина паралельних знижень вантажних вагонів

Найменування знижень Величина можливості знижень для візка 18-100

=41,87

Сумарне пониження вагона 111,87

– гнучкість ресорного підвішування

= 1,25

Рр – вантажопід’ємність

(2.1)

2.3.Визначення можливих горизонтальних зміщень вагона

Таблиця 2

Величина паралельних горизонтальних зміщень вантажного вагона

Найменування знижень Величина можливості знижень для візка 18-100

в мм

1 2

– букси відносно від колісних пар 1

– рами візка відносно букси 2

– фрикційного клина відносно середини боковини 20

– надресорної балки відносно середини фрікційного клина 4

– п’ятника по підп’ятнику 4

Сумарне зміщення (g + w) 31

2.4.Визначення розмірів будівельного обрису вагона

Для поперечного зміщення, яке має найменше зміщення відповідно осі
колії, тобто для напрямного поперечного перерізу вагона, допустима
величина зміщення рухомого складу Ео визначається:

Ео = 0,5 (S-d) + g + w + (к1 – к2) – к (2.2)

S – максимальна величина ширини колії в кривій;

d – мінімальна відстань між зовнішніми гранями коліс, мм;

0,5 (S-d) = 20,5 мм – максимальний розбіг зношеної колісної пари між
рейкою на прямому участку колії;

0,5 (S-d) =27,5 мм – на кривому участку колії;

g – переміщення підшипника на шийці осі.

w – найбільше можливе зміщення внаслідок можливого зношування деталей;

к1 – допустимий вихід рухомого склад проектованого по габариту 02-ВМ (в
нижній частині) за абрис цих габаритів в кривій R = 250 м.

к2 – додаткове поперечне зміщення у кривій розрахункового радіуса
візкового рухомого складу.

к3 – геометричне зміщення середини вагона (в середину кривої) ів кінців
при русі в кривій R = 2000 м.

Таблиця 3

Значення коефіцієнтів К

Габарити

Т і 1 Т 1 -ВМ 0 – ВМ 02-ВМ ф 03-ВМ

к 0 0 75 75

к1 0,625 р2 0,625 р2 0,5 р2 0,5 р2

к2 2,5 2,5 2 2

к3 180 180 0 0

Визначення коефіцієнта к1

к1 = 0,5 р2 (2.3)

де р – база візка, Р – 1,85 м

к1 = 0,5 (1,85)2 =1,7

Ео = 27,5+31+(1,7-0)-75=-14,8 мм

Оскільки знайдене значення має від’ємний знак приймаємо Ео = 0 напрямних
перерізів.

Зменшення поперечних розмірів для внутрішніх перерізів вагона, тобто
розміщених між напрямними перерізами вираховуємо за формулою:

Ев = 0,5(S-d) = g = w [к2 (l-n) n +к1 – к3] – к + L

Де l – база вагона, l =9,35 м;

n’ – відстань від розрахункового перерізування до найближчого напрямного
пререізу, n’ = 4,675 м;

к; к1; к2; к3 – величини, числові значення яких наведені в таблиці 3;

L – додаткові обмеження тільки для дуже довгомірних вагонів.

Ев =27,5+31 +[2(9,35-4,675)4,675+1,7-0)-75 =29 мм

Для зовнішніх перерізів вагона, тобто розміщених зовні від його
напрямних перерізів знаходимо за формулою:

Де n” – відстань від розрахункового перерізу вагона до найближчого
напрямного пререізу, в даному випадку до кінцевих частин вагона, n”
=3,3 м.

+[2 (9,35+1,8) 1,8 – 1,7 – 0] =120 мм

2.5. Визначення проектного обрису вагона

В залежності від максимальної ширини габариту рівної 3750 мм знаходимо
ширину будівельного та проектного обрисів вагона:

Sб = 3750/2-120=1755 мм

Sпр=1755-15=1740 мм

Величина конструктивно-технологічних відхилень для кузова та рами вагона

До 30 мм для вертикальних розмірів зверзу

До 20 мм для вертикальних розмірів знизу

До 15 мм для горизонтальних розмірів від осі колії.

1 – габарит рухомого складу;

2 – будівельний обрис вагона;

3 – проектний обрис вагона.

Рисунок 4. Вертикальні габаритні рамки будівельного та проектного
обрисів вагона для середнього перерізу

1 – габарит рухомого складу;

2 – будівельний обрис вагона;

3 – проектний обрис вагона.

Рисунок 4. Вертикальні габаритні рамки для а) напрямного прерізу і б)
зовнішнього обрису

2.6. Побудова горизонтальних габаритних рамок

Горизонтальна габаритна рамка будується по трьом основним перетинам:
кінцевим, середнім і направляючим або шкворневим.

Рисунок 6. Горизонтальна габаритна рамка проектованого вагона

Таким чином, мінімально допустима величина ширини визначаться по
формулі.

2 ВБ = 2 Вг – Еі)

2 ВБ = 2(1875 – 120) = 3510 мм

Отримане значення мінімально допустимої ширини вагона більше
максимальної ширини проектує мого вагона у зоні горизонтального діаметра
котла 3172 мм. Таким чином вагон задовольняє вимогам вписування в
габарит 02-ВМ.

3.Визначення основних навантажень на котел

На котел в процесі експлуатації діють слідуючі навантаження:

вертикальна статистична;

вертикальна динамічна;

вертикальна обумовлена дією бокових сил;

повздовжня (ударно-тягові) навантаження;

внутрішній тиск.

3.1. Вертикальне статичне навантаження

(3.1)

де Роб – вага вагона брутто, кн.

Рбр = (Р = Т)g (3.2)

де Р – вантажопідйомність; g – прискорення вільного падіння;

Т – тара вагона;

Роб = (62+25,3) . 9,81 = 656 кН

Рт = 2 gвіз – вага частин вагона за допомогою яких навантаження
передається на рейку, вага візків, кн.

m – кількість однойменних розрахованих елементів m =1

3.2. Вертикальне динамічне навантаження

– коефіцієнт вертикальної динаміки

(3.4.)

(3.5.)

– середнє значення коефіцієнта динаміки;

=1,13;

fст = 55 мм = 0,055м

де а – коефіцієнт для елементів рами і кузова; а=0,05;

– для 4-х вісних вагонів n=2

n – кількість осей візка;

V – швидкість проектування, V =33 м/с;

= 0,17

=764 . 0,315 =240,66 кН

3.3. Розрахунок внутрішнього тиску

Р=Рр + Рд (3.6)

?

i

oe

>PAEX

h

°

A

ue

?

o

j

A

!z!|!ooeaaOEOEOOOOOOOOOOOEEO

&

&b&ocUUUUUUUIIIIUUUUUIUUUI

`„Ae

`„Ae

:T:V:3/4:O:oeeessOCCCCCCCCCCC»C»?

a$

&

zkd

`„Ae

^AE_E_ `?`ooeeeaOooooooooEoOOoOOo

`„Aea$

`„Ae

^„Ae

&

ae^ae–aeeae4a`abaoeoeeeoeoeoeoeoeeeeoeeeoeoeeoeoeeoeoeeeeoe

&є запобіжний клапан, Рр= 0,2 МПа;

Рд – тиск рідини, при гальмуванні або при рушанні з місця.

(3.7.)

де Тін – сила інерції рідини;

Rі – внутрішній радіус котла цистерни

(3.8)

Де G1ж – вага вантажу в котлі цистерни;

Qбр – вага цистерни брутто;

=1,78 нм

=0,25 мПа

Р = 0,2+0,25=0,45 мПа

3.4. Бокове навантаження

Бокове навантаження ділиться на:

відцентрову;

вітрову.

Відцентрова сила

(3.9)

де V – конструктивна швидкість руху вагона V =33[м/с]

Вітрова сила

Нв = WF = 500.35=17,5 кН/м2

де W – сила вітру на одиницю прощі бокової поверхні вагона,

W = 500 н/м2

F – площа бокової поверхні вагона.

3.5.Вертикальне навантаження обумовлене дією бокових сил

де Нц – Нв – результуюча відцентрових сил, діючих на вагон та сумарні
вітрові навантаження;

hw, hв – висота до центра ваги і центра площі бокової поверхні кузова
від рівня головки рейки;

m – кількість колісних пар у вагоні.

в – відстань між кругами катання коліс.

3.6. Повздовжні зусилля

І режим – рушання з місця, осажування або гальмування поїзда при малій
швидкості, зіткнення вагонів при маневруванні.

2,5 МН.

У випадках зіткнення вагонів при розпуску з сортувальної гірки ударна
сила зжимання досягає N=-3 МН.

1 МН.

4.Розрахунок котла на міцність

При розрахунках котла, як балки на двох опорах на прогин необхідно знати
величину моменту інерції площі його поперечного перетину.

При підрахунках цього та інших геометричних параметрів поперечного
перетину котла слід враховувати наявність листів неоднакової товщини у
оболочці котла, що як відомо робиться для зниження ваги тари цистерни.

Розглянемо порядок підрахунку моменту інерції поперечного розтину котла
при згинанні, коли циліндрична частина його оболочки має товщу окремих
листів б1; б2; б3. Ширина їх у випрямленому стані визначається кутом і
радіусом (рисунок 6).

Такий поперечний кільцевий перетин з різною товщиною листів можливо
представити складеними з тонкого кільця, який має наружній діаметр (Двн
+ 2б1) і товщину б1, сектора тонкого кільця з діаметром (Двн + 2б1+ 2б2)
і товщину б2 і сектора тонкого кільця з діаметром (Двн + 2б1+ 2б2+2б3) і
товщину б3.

Використовуючи формули, які наведені нижче в таблиці 4, можна спочатку
визначити положення центра ваги для кожного елемента, а потім всього
перетину відносно осі х-х по формулі:

– сума статистичних моментів відносно осі х-х;

– сума площ елементів поперечного перетину.

Для нашого випадку використовуємо формули:

Величина а1 може бути як додатною так і від’ємною, що не відображається
на результаті так, як аі завжди в квадраті.

Використовуючи наведені нижче формули виконаємо підрахунки моменту
інерції поперечного перетину котла чотиривісної цистерни для перевезення
світлих нафтопродуктів:

Vн = 72,5 м3 Двн = 3000 мм

б1 = 9 мм – товщина верхнього листа

б2 = 10 мм – товщина середнього листа

б3 = 11 мм – товщина нижнього листа

Такий поперечний кільцевий перетин котла з різною товщиною листів можна
подати у вигляді площ тонкого кільці, яке має зовнішній діаметр (Двн +
2б1) = 3000+2.9=3018 мм і товщину стінки 9 мм, сектора тонкого кільця з
зовнішнім діаметром (Двн + 2б1+2б2’’) = 3020 мм і товщину стінки б2’ – 1
мм і сектора тонкого кільці з зовнішнім діаметром (Двн + 2б3) = 3022 мм
і товщину стінки б3’ – 1 мм.

Площа тонкого кільця товщиною б1 = 0,9 см і діаметром (Дср)’ = 300,9 см
буде дорівнювати:

F1 =3,14 . 300,9 . 0,9 = 850,34 см2

Площа сектора кільця товщиною б1’ = 0,1 см і діаметром (Дср)2’ = 301,9
см буде складе:

F2 =L2’ (Дср)2’ . б2’ = 2,18 . 301,9 . 0,1 = 65,8 см2

Площа сектора кільця товщиною б3’ = 0,16 см і діаметром (Дср)3’ = 302,1
см склала:

F3 = 1,059 . 302,1 . 0,1 = 31,99 см2

Відстань центрів ваги площ вказаних елементів перетину від осі х-х
знаходимо так:

Для площі F1

у1 = 1500+9+1+2=1512 мм = 151,2 см

Для площі F2

у2 = (у1’)2 + 0,2 = 94,27+ 0,2=94,29 см

Для площі F3

Статистичні моменти площ перетину котла F1; F3 і F3 відносно осі х-х

F1 у1 = 850,34 . 151,2 = 142858 см3

F2 у2 = 65,8 . 94,29 = 6204 см3

F3 (у1’)3 = 31,99 . 25,252 = 808 см3

Площа всього перетину

Підставимо значення у першу формулу розділу

Рисунок 7. Поперечний перетин котлаТаблиця 4

Геометричні параметри перетину тонкого кільця

І = 0,35 Дн

У другу формулу розділу підставимо значення

а1 = 151,2-158,07=-6,87 см

а2 = 94,29-158,07=-63,7887 см

а3 = 25,25-158,07=-138,827 см

де а1 – відстань від центра ваги площі перетину елемента до центральної
головної осі інерції всього пертину;

Іі – момент інерції площі перетину елемента відносно власних осей.

Визначимо моменти інерції всього перетину відносно головних центральних
осей інерції х-хо, попередньо визначивши моменти інерції окремих площ
відносно головних центральних осей, які проходять через центр ваги
кожного елемента.

Для площі F1

Для площі F2

Для площі F2

Момент інерції всього перетину складає

Таблиця 5

Геометричні параметри

N-ра еле-мента Fi см2 Уi – відносно осі х-06 см Fi уі см3 аі см Fi аі2
см4 Уі відносно власних осей см4

1 850,34 151,2 142858 -6,87 40133 9710461

2 65,8 94,29 6204 -63,78 267667 653572

3 31,99 25,25 808 -138,82 616479 5175

948,13 – 149870 – 924279 10369208

Вертикальні навантаження, які діють на котел, можуть розглядатися
рівномірно розподіленими з загальною інтенсивністю:

де Рван – вага вантажу у котлі;

Ркот – вага котла цистерни;

Рд – вертикальні динамічні навантаження для І режиму навантаження Рд =0.

Тоді напруження у поперечному перетині котла складуть:

де М – згибаючий момент у розглянутому перетині;

W – момент опору згибу поперечного перетину котла

де І – момент інерції площі перетину

Zmax – максимальна відстань до крайньої точки.

Рисунок 8. Схема зусиль, які діють на котел цистерни.

Визначення реакцій опор

Визначення моментів:

=4,41 кНм

=760,54 кНм

МН/м2

умова міцності виконується.

У котлі цистерни при дії внутрішнього тиску Р1 виникають напруження, які
можуть бути розраховані по формулам безмоментної теорії оболонок. Такі
оболонки іноді називають мембранамм, а напруження в них знаходять без
врахування згибу – мембранними напруженнями.

Мембранні напруження в циліндричній частині котла складають: в
поперечному перетину І-І (рис.8)

МН/м2

В повздовжньому перетині ІІ-ІІ

МН/м2

де R1 i h1 – радіус і товщина стінки циліндричної частини котла.

Мембранні напруження у сферичному днищі.

МН/м2

де R2 i h2 – радіус і товщина стінки днища.

5.Короткий технічний опис проектованого вагона

Чотиривісна цистерна вантажопідйомністю 62 т для перевезення світлих
нафтопродуктів складається з котла з приладами зливу і наливу, рами,
ходових частин. Гальмівного. Автозчепного і іншого обладнання.

Котел має циліндричну частину, зварену з 5-ти повздовжніх листів і 2
днища еліптичної форми. Матеріал котла – сталь марки 09 Г2С ГОСТ
5520-69.

Налив вантажу проводиться зверху, злив – нижній. Для забезпечення
повного злива нижній лист котла виконаний з уклоном до середини котла де
встановлено типовий універсальний зливний прилад. ГОСТ 9273-70.

Для наливу служить ковпак діаметром 570 мм, висотою 300 мм, з люком і
кришкою. У ковпаці розташовується прилад для визначення рівня заповнення
котла і привід головного затвору зливного приладу. Поруч з ковпаком
встановлюється запобіжний клапан. Відрегульований на тиск в котлі 1,5
кгс/см2, вакуум 0,2 кпс/см2.

Рама цистерни зварної конструкції не типова, має збільшену довжину,
складається із хребтової, двох шкворневих, двох кінцевих і чотирьох
коротких бокових балок.

Хребтова балка виконана з двох швелерів №30, перекритих зверху і знизу
накладками. На хребтовій балці кріплять кронштейни для гальмівного
обладнання, лапи для кріплення котла і упори автозчепу.

Шкворнева балка коробчастого перетину зварена з верхнього і нижнього
листів товщиною 10 і 12 мм відповідно і двох вертикальних листів
товщиною 8 мм. Зверху на шкворневих балках встановлені металічні опори
котла, а на них в стальних жолобах болтами кріплять дерев’яні бруси.

Кінцеві балки і короткі бокові балки виготовлені із штамповок Г-
образного профілю.

Котел цистерни кріпиться на рамі. Середня частина котла зв’язана з рамою
фасонними лапами, привареними до нижнього листа котла і з’єднанні
болтами з опорними планками, привареними до хребтової рами балки.
Кінцеві частини котла вільно лежать на дерев’яних брусках, закріплених
болтами в жолобах на металічних опорах шкворневих балках рами. Для
попередження вертикальних і поперечних переміщень застосовуються стяжні
хомути. Якими котел за допомогою гвинтових муфт кріпиться до цих опор.

Для зручності обслуговування передбачена двохсторонні сходи з помостами
біля ковпака, а також внутрішні сходи для спуска через люк ковпака в
середину.

Ходовою частиною вагона служать два стандартні двоосні вантажні візки
моделі. 18-100 (ГОСТ 9276-70) з литими боковинами і надресорними
балками, з центральним ресорним підвішуванням і колісними парами з
буксами, обладнаними роликовими підшипниками.

Вагон обладнаний пневматичним автоматичним гальмом з
повітророзподілювачем умовний №483.00 з вантажним авторежимом. Важільна
гальмівна передача дозволяє застосовувати композиційні і валунні
гальмівні колодки і обладнані авторегулятором виходу шкота поршня
гальмівного циліндра. Конструкцією передбачене ручне зупиночне гальмо з
приводом.

На вагоні, згідно з ГОСТ 3475-62, встановлено типовий автозчеп СА-3 з
розчинним приводом, підніжки і поручні. А також скоби для сигнальних
фонарів або дисків.

6.Техніко-економічне обґрунтування проектованої цистерни

Техніко-економічні показники цистерни залежать від її параметрів:

питомий об’єм котла;

погашеного навантаження;

коефіцієнт використання вантажопід’ємності та інші.

Спеціалізація цистерни дозволяє з одного боку краще використовувати
вантажопід’ємності, а з іншого боку прискорити підготовку цистерни під
навантаження. Тоді скорочується оборот цистерни, знижується загальне
використання цистерни, знижуються річні експлуатаційні витрати.

Рама візка виготовлена із сталі 20, що дозволяє зменшити вагу ходових
частин і залишити такі експлуатаційні якості, в результаті збільшуються
навантаження і росте довговічність деталей.

При проектуванні цистерни використовуються більш прогресивні матеріали
із яких виконані деталі і вузли вагона, що дозволяє працювати в
різноманітних умовах, і зменшую витрати на ремонт. За рахунок цих
направлянь цистерна є більш продуктивною з меншими витратами і більш
економічною з точки зору експлуатаційних витрат.

Література

Вагоны. Под редакцией Л.А. Шадура. – М; Трансопрт, 1980.

Ресчет вагонов на прочность. Под редакцией Л.А. Шадура. – М.;
машиностроение, 1971,

Вагоны. Каталог –справочник. М.; НИИ информтяжман, 1979.

Габариты приближения строений и подвижного состава железных дорог колен
1520 мм ГОСТ 9238-83. – М.: Старндарт, 1985.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020