Вступ
Автоматизація технологічних процесів є важливим засобом підвищення
продуктивності праці, скорочення витрат матеріалів та енергії,
покращення якості продукції, впровадження прогресивних методів
управління виробництвом і підвищення надійності праці. При цьому важливе
значення надається впровадження нової техніки. Всі сучасні
автоматизовані системи управління побудовані на базі управляючоїт
обчислювальної техніки мікропроцесорних засобів (мікропроцесорних
контролерів (МПК)) та електронних обчислювальних машин (ЕОМ).
Застосування МПК та ЕОМ покращує функціональні можливості обладнання,
систем управління, значно підвищує надійність їх роботи і в кінцевому
результаті позитивно відображується на якості продукції.
В даному курсовому проекті розроблена система автоматизації дільниці
розстоювання та випікання хліба пшеничного на хлібокомбінаті №10 м.
Києва на базі мікропроцесорного контролера Реміконт Р-130.
Запропонована система автоматизації дає можливість підвищити
ефективність виробництва за рахунок зниження упікання хліба, економії
пари та палива, знизити собівартість хліба, покращити якість хліба, його
смакові властивості і зовнішній вигляд.
Схема автоматизації та її опис
Регулювання температури в розстойній шафі здійснюється за допомогою
термоелектричного перетворювача ТХК-0179 (поз.2а). Природній сигнал від
датчика надходить до уніфікованого перетворювача БУТ-20 (поз.2б), що
входить до комплекту контролера Р-130. Перетворювач БУТ-20 перетворює
природній сигнал термопари в уніфікований сигнал 0…5 мА. За допомогою
міліамперметра М-1611 (поз.2в) відображується виміряна температура.
Уніфікований сигнал надходить до контролера для програмної обробки.
Даний контур має позиційне регулювання, тому з дискретного виходу
контролера сигнал надходить до пакетного перемикача SA1, за допомогою
якого встановлюється автоматичний чи ручний режим управління. Також в
розстійній шафі здійснюється контроль за температурою за допомогою
термоелектричного перетворювача ТХК-0179 (поз. 3а) та манометричного
термометра ТГП-100 (поз. 1а).
Регулювання температури в пекарних камерах здійснюється зміною подачі
газу до топки. Вимірювання температури здійснюється за допомогою
термоелектричних перетворювачів ТХК-0179 (поз. 7а, 8а). Природні сигнали
від датчиків надходять до уніфікованих перетворювачів БУТ-20 (поз. 7б,
8б), що входять до комплекту контролера Р-130. Перетворювач БУТ-20
перетворює природній сигнал термопари в уніфікований сигнал 0…5 мА. За
допомогою міліамперметрів М-1611 (поз. 7в, 8в) відображуються виміряні
температури. Уніфіковані сигнали надходять до контролера для програмної
обробки. Регулювання витрати газу здійснюється за допомогою виконавчих
механізмів МЭО-87Р. Тому з контролера сигнали надходять до блоків
управління БУ-21 (поз. 7г, 8г) системи «Каскад». За допомогою блоків
управління оператор має змогу перевести систему в режим ручного
управління і змінювати витрати палива за допомогою кнопок управління,
які розташовані на лицьовій панелі блока управління. З блоків управління
сигнал надходить до магнітних пускачів ПМЕ-111 (поз. 7е,8е), а звідти –
до виконавчих механізмів МЭО-87Р (поз. 7ж,8ж) та регулюючих органів
(поз. 7з, 8з). Для полегшення процесу регулювання в ручному режимі з
виконавчих механізмів знімаються сигнали, що показують положення
виконавчих механізмів. Сигнали надходять до показчиків положення ДУП-М
(поз. 7д,8д), які розташовані на щиті оператора. Також за допомогою
контролера здійснюється аварійна сигналізація за допомогою сигнальних
ламп НL1, НL2, НLЗ, НL4.
Температура по зонах печі вимірюється за допомогою манометричних
термометрів типу ТГП-100 (поз. 4а, 5а, 6а). Чутливі елементи термометрів
розміщені в пекарній камері печі. Показові елементи розташовані біля
печі.
Регулювання вологості в розстійній шафі здійснюється зміною витрати
пари, що подається до шафи. Вимірювання вологості здійснюється за
допомогою автоматичного психрометричного гігрометра АПГ-206 (поз. 18а).
За допомогою міліамперметра М-1611 (поз. 18б) відображується виміряна
вологість. Уніфікований сигнал надходить до контролера для програмної
обробки. Даний контур має аналогове регулювання витрати пари, же
здійснюється за допомогою виконавчого механізму МЭО-87Р. Тому з
контролера сигнал надходить до блоку управління БУ-21 (поз. 18в) системи
«Каскад». За допомогою блока управління оператор має змогу перевести
систему в режим ручного управління і змінювати витрату палива за
допомогою кнопок управління, які розташовані на лицьовій панелі блока
управління. З блока управління сигнал надходить до магнітного пускача
ПМЕ-111 (поз. 18д), а звідти – до виконавчого механізму МЭО-87Р (поз.
18е). Для полегшення процесу регулювання в ручному режимі з виконавчого
механізму знімається сигнал, що показує положення виконавчого механізму.
Сигнал надходить до покажчика положення ДУП-М (поз. 18г), який
розташований на щиті оператора.
Регулювання вологості в зоні зволоження здійснюється зміною витрати
пари, що подається до печі. Вимірювання вологості здійснюється за
допомогою автоматичного психрометричного гігрометра АПГ-206 (поз. 21а).
За допомогою міліамперметра М-1611 (поз. 21б) відображується виміряна
вологість. Уніфікований сигнал надходить до контролера для програмної
обробки. Даний контур має аналогове регулювання витрати пари, яке
здійснюється за допомогою виконавчого механізму МЭО-87Р. Тому з
контролера сигнал надходить до блоку управління БУ-21 (поз. 21в) системи
«Каскад». За допомогою блока управління оператор має змогу перевести
систему в режим ручного управління і змінювати витрату палива за
допомогою кнопок управління, які розташовані на. лицьовій панелі блока
управління. З блока управління сигнал надходить до магнітного пускача
ПМБ-111 (поз. 21д), а звідти – до виконавчого механізму МЭО-87Р (поз.
21е). Для полегшення процесу регулювання в ручному режимі з виконавчого
механізму знімається сигнал, що показує положення виконавчого механізму.
Сигнал надходить до покажчика положення ДУП-М (поз. 21г), який
розташований на щиті оператора
Регулювання часу випічки здійснюється зміною швидкості поду. Вимірювання
швидкості поду здійснюється за допомогою тахометричного датчика ТЭРА-В
(поз. 24а). За допомогою міліамперметра М-1611 (поз. 24б) відображується
виміряна вологість. Уніфікований сигнал надходить до контролера для
програмної обробки. Даний контур має аналогове регулювання виграти пари,
яке здійснюється за допомогою виконавчого механізму МЭО-87Р. Тому з
контролера сигнал надходить до блоку управління БУ-21 (поз. 24в) системи
«Каскад». За допомогою блока управління оператор має змогу перевести
систему в режим ручного управління і змінювати витрату палива за
допомогою кнопок управління, які розташовані на лицьовій панелі блока
управління. З блока управління сигнал надходить до магнітного пускача
ПМЕ-111 (поз. 24д), а звідти – до виконавчого механізму МЭО-87Р (поз.
24е). Для полегшення процесу регулювання в ручному режимі з виконавчого
механізму знімається сигнал, що показує положення виконавчого механізму.
Сигнал надходить до показчика положення ДУП-М (поз. 24г), який
розташований на щиті оператора Також за допомогою контролера
здійснюється аварійна сигналізація за допомогою сигнальної лампи HL15.
Регулювання співвідношення витрати повітря та газу здійснюється витратою
повітря. Вимірювання витрати повітря здійснюється за допомогою діафрагми
сегментної ДК-6 (поз. 15а, 16а) , а вимірювання витрати газу
здійснюється за допомогою Труби Вентурі (поз. 15b, 16в). За допомогою
міліамперметрів М-1611 (поз. 15б,15г,16б,16г) відображуються виміряні
витрати. Уніфіковані сигнали надходять до контролера для програмної
обробки. Регулювання витрат здійснюється за допомогою виконавчих
механізмів МЭО-87Р. Тому з контролера сигнали надходять до блоків
управління БУ-21 (поз. 15д,16д) системи «Каскад». За допомогою блоків
управління оператор має змогу перевести систему в режим ручного
управління і змінювати витрати повітря за допомогою кнопок управління,
які розташовані на лицьовій панелі блока управління. З блоків управління
сигнал надходить до магнітних пускачів ПМБ-111 (поз. 15ж, 16ж), а звідти
– до виконавчих механізмів МЭО-87Р (поз. 15з, 16з). Для полегшення
процесу регулювання в ручному режимі з виконавчих механізмів знімається
сигнал що показує положення виконавчих механізмів. Сигнали надходять до
показників положення ДУП-М (поз. 15e, 16е), які розташовані на щиті
оператора.
Аварійна сигналізація і захист печі від згасання полум’я здійснюється за
допомогою контролера. Контроль наявності полум’я проводиться за
допомогою електродів контролю факелу (поз. 22а, 23а). Від електродів
контролю факелу сигнали надходять до дискретних входів контролера
Контролер проводить автоматичне управління запірними клапанами подачі
газу. Також здійснюється сигналізація за допомогою сигнальних ламп НL1З,
HL14, HL16, HL17, HL18, HL19.
Аварійна сигналізація і захист від підвищення температури в топках
здійснюється за допомогою контролера. Контроль за температурою
проводиться за допомогою вимірювальних перетворювачів для
термоелектричних опорів Ш-79 (поз. 9а, 9б, 10а, 10б). Перевищення
температури сигналізується за допомогою сигнальних ламп НL5, НL6, НL7,
НL8.
Аварійна сигналізація і захист від перевищення тиску газу в газопроводі
та розрідження в топці здійснюється також за допомогою Р-130. Контроль
за тиском та розрідженням проводиться за допомогою вимірювальних
перетворювачів тиску-розрідження “Сапфір 22ДИ” (поз. 11а, 123,13а, 14а)
і сигналізується за допомогою сигнальних ламп НL9, НL10, НL11, НL12.
Управління електродвигунами проводиться в автоматичному режимі та в
ручному режимі за допомогою кнопочних станцій SВ1-SВ10.
№ порНомер позиції за схемоюНайменування і технічна характеристика
виробуТип маркаОдиниця виміруКількістьПримітка1. 1аТермоелектричний
перетворювач. Межі вимірювання -50..450°СТХК-0179шт1Луцький
приладобудівний завод2. 1бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх
сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад3. 2аТермоелектричний перетворювач. Межі вимірювання
-50..450°СТХК-0179шт1Луцький приладобудівний завод4. 2бБлок підсилення
термопар. Живлення 24В. Вих. сигнал 0..5мАБУТ-20шт1Входить в комплект
Р-1305. 2вМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад6. 2гБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт17. 2дПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ8. 2еПускач магнітний. Напруга
220ВПМЕ-111шт19. 2жЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с. Живлення
220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ10. 2зДвохсідельний
регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт111. 3аТермоелектричний перетворювач.
Межі вимірювання -50..450°СТХК-0179шт1Луцький приладобудівний завод12.
3бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад13. 4аМанометричний термометр. Межі вимірювання 0..400°С
Клас точності 1ТГП-100шт1м.Казань “Теплоконтроль14. 5аМанометричний
термометр. Межі вимірювання 0..400°С Клас точності 1ТГП-100шт1м.Казань
“Теплоконтроль15. 6аМанометричний термометр. Межі вимірювання 0..400°С
Клас точності 1ТГП-100шт1м.Казань “Теплоконтроль16. 7аТермоелектричний
перетворювач. Межі вимірювання -50..450°СТХК-0179шт1Луцький
приладобудівний завод17. 7бБлок підсилення термопар. Живлення 24В. Вих.
сигнал 0..5мАБУТ-20шт1Входить в комплект Р-13018. 7вМіліамперметр
показуючий уніфікований. Вх сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад19. 7гБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт120. 7дПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ21. 7еПускач магнітний. Напруга
220ВПМЕ-111шт122. 7жЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с. Живлення
220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ23. 7зДвохсідельний
регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт124. 8аТермоелектричний перетворювач.
Межі вимірювання -50..450°СТХК-0179шт1Луцький приладобудівний завод25.
8бБлок підсилення термопар. Живлення 24В. Вих. сигнал
0..5мАБУТ-20шт1Входить в комплект Р-13026. 8вМіліамперметр показуючий
уніфікований. Вх сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад27. 8гБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт128. 8дПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ29. 8еПускач магнітний. Напруга
220ВПМЕ-111шт130. 8жЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с. Живлення
220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ31. 8зДвохсідельний
регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт132. 9аВимірювальний перетворювач для
термоелектричних опорів. Клас точності 0,4. Вих. сигнал 0..5мАШ-79шт133.
9бВимірювальний перетворювач для термоелектричних опорів. Клас точності
0,4. Вих. сигнал 0..5мАШ-79шт134. 10аВимірювальний перетворювач для
термоелектричних опорів. Клас точності 0,4. Вих. сигнал 0..5мАШ-79шт135.
10бВимірювальний перетворювач для термоелектричних опорів. Клас точності
0,4. Вих. сигнал 0..5мАШ-79шт136. 11аВимірювальний перетворювач
тиску-розрідження. Кл. точності 0,5″Сапфір- 22ДИ”шт1Тартуський
приладобудівний з-д.37. 11бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх
сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад38. 12аВимірювальний перетворювач тиску-розрідження. Кл.
точності 0,5″Сапфір- 22ДИ”шт1Тартуський приладобудівний з-д.39.
12бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад40. 13аВимірювальний перетворювач тиску-розрідження. Кл.
точності 0,5″Сапфір- 22ДИ”шт1Тартуський приладобудівний з-д.41.
13бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад42. 14аВимірювальний перетворювач тиску-розрідження. Кл.
точності 0,5″Сапфір- 22ДИ”шт1Тартуський приладобудівний з-д.43.
14бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад44. 15аТруба Вентурі на тиск до 4.0МПа для трубопроводів
внутрішнім діаметром від 50 до1400мм і модулів від 0.1 до
0.6.Температура контр.середовища
-40..150°С.шт1ПО “Киев Коммунмаш”45. 15бМіліамперметр показуючий
уніфікований. Вх сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад46. 15вДіафрагма сегментна для внутрішніх діаметрів від 50
до520мм.Вих сигнал 0..5мА.ДК-6шт1З-д
“Маноме тр” м. Москва, ПО
“Геофиз прибор” м.Казань47. 15гМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх
сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад48. 15дБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт149. 15еПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ50. 15жПускач магнітний.
Напруга 220ВПМЕ-111шт151. 15зЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с.
Живлення 220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ52.
15іДвохсідельний регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт153. 16аТруба Вентурі
на тиск до 4.0МПа для трубопроводів внутрішнім діаметром від 50 до1400мм
і модулів від 0.1 до 0.6.Температура контр.середовища
-40..150°С.шт1ПО “Киев Коммунмаш”54. 16бМіліамперметр показуючий
уніфікований. Вх сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад55. 16вДіафрагма сегментна для внутрішніх діаметрів від 50
до520мм.Вих сигнал 0..5мА.ДК-6шт1З-д
“Маноме тр” м. Москва, ПО
“Геофиз прибор” м.Казань56. 16гМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх
сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад57. 16дБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт158. 16еПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ59. 16жПускач магнітний.
Напруга 220ВПМЕ-111шт160. 16зЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с.
Живлення 220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ61.
16іДвохсідельний регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт162. 17аАвтоматичний
психрометричний гігрометр. Вих. сигнал 0..5мА. Температура вимір.
сер-ща-40..200°С. Живлення 220В, 50Гц, споживана потужність 800
ВААПГ-206шт1м. Горі
ГОЗ АП63. 17бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад64. 18аАвтоматичний психрометричний гігрометр. Вих. сигнал
0..5мА. Температура вимір. сер-ща-40..200°С. Живлення 220В, 50Гц,
споживана потужність 800 ВААПГ-206шт1м. Горі
ГОЗ АП65. 18бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад66. 18вгБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт167. 18гПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ68. 18дПускач магнітний.
Напруга 220ВПМЕ-111шт169. 18еЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с.
Живлення 220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ70.
18жДвохсідельний регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт171. 19аАвтоматичний
психрометричний гігрометр. Вих. сигнал 0..5мА. Температура вимір.
сер-ща-40..200°С. Живлення 220В, 50Гц, споживана потужність 800
ВААПГ-206шт1м. Горі
ГОЗ АП72. 19бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад73. 20аАвтоматичний психрометричний гігрометр. Вих. сигнал
0..5мА. Температура вимір. сер-ща-40..200°С. Живлення 220В, 50Гц,
споживана потужність 800 ВААПГ-206шт1м. Горі
ГОЗ АП74. 20бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад75. 21аАвтоматичний психрометричний гігрометр. Вих. сигнал
0..5мА. Температура вимір. сер-ща-40..200°С. Живлення 220В, 50Гц,
споживана потужність 800 ВААПГ-206шт1м. Горі
ГОЗ АП76. 21бМіліамперметр показуючий уніфікований. Вх сигнал
0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад77. 21вБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт178. 21гПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ79. 21дПускач магнітний.
Напруга 220ВПМЕ-111шт180. 21еЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с.
Живлення 220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ81.
21жДвохсідельний регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт182. 22аЕлектроди
контролю
факелу.шт183. 23аЕлектроди контролю
факелу.шт184. 24аТахометр електричний. Діапазон вимірюв. 16-60, 20-120
об/хв. Основна приведена похибка 2,5%
Вих. сигнал 0..5мА Живлення 220В,50Гц. Споживана потужність
100ВАТЭРА-Вшт1Одесса “Пище-промавтоматика”85. 24бМіліамперметр
показуючий уніфікований. Вх сигнал 0..5мАМ-1611шт1м.Львів з-д
Львів-прнлад86. 24вБлок управління системи “Каскад”. Живлення 220В.
Габаритні розміри 60*60*180БУ-21шт187. 24гПокажчик положення. Напруга
живлення 220В. Споживана потужність 5ВА. Габаритні розміри
80*120*97ДУП-Мшт1Чебоксарський з-д ел. ВМ88. 24дПускач магнітний.
Напруга 220ВПМЕ-111шт189. 24еЕлектричний ВМ. Час повного ходу валу 25 с.
Живлення 220В, 50 Гц.МЭО-87ршт1Чебоксарський з-д ел. ВМ90.
24жДвохсідельний регулюючий орган (клапан)25ч30нжшт191. КМ1-КМ5Пускач
магнітний. Напруга 220/380В. Частота 50Гц.шт592. ЗВ1-ЗВ12Кнопки
управлінняКЕ-011шт1293. 8А1-8А7Пакетний перемикач.УП-5312шт794.
НІЛ-НЬ29Лампи світлової сигналізаціїшт29
Принципові схеми регулювання, управління, сигналізації та живлення
Принципова схема регулювання
На другому листі графічної частини, розроблена схема регулювання
наступних параметрів:
· температура в розстійній шафі;
· вологість в розстійній шафі;
· вологість в зоні зволоження печі;
· температура в пекарних камерах;
· швидкість руху поду;
· аварійний захист і сигналізація згасання полум’я в печі;
· витрата газу та повітря;
· аварійний захист та сигналізація тиску в топці та тиску газу.
Температура в розстійній шафі регулюється за позиційним законом за
допомогою електричного нагрівального елемента, який розташований в
кондиціонері. Температура вимірюється за допомогою термоелектричного
перетворювача (поз. 2а). Природній сигнал від термопари перетворюється в
уніфікований за допомогою перетворювача (поз. 2б). Температура
відображується за допомогою міліамперметра (поз. 2В), який розташований
на щиті оператора. За допомогою вбудованого в клемник опору R
ввімкненого паралельно джерелу струмовий сигнал 0…5 мА перетворюється
в сигнал …2 В, який придатний для сприйняття контролером. Сигнал від
клемника Х2 надходить до аналогового входу ВАБ, звідки він надходить до
порогового алгоблоку, який перетворює аналоговий сигнал в дискретний за
таким, законом: якщо аналоговий сигнал на вході більший заданого – то на
виході викає сигнал логічної «1», якщо ні – то сигнал логічного «0».
Отриманий сигнал надходить до дискретного виходу А, де він інвертується
і звідти сходить на клемник Х2. З клемника електричний сигнал надходить
до електромагнітного реле KV9. В електричній схемі управління
передбачено можливість ручного управління нагрівачем.
Регулювання вологості в розстійній шафі здійснюється за рахунок зміни
витрати пари. Вологість в розстійній шафі вимірюється за допомогою
автоматичного психрометричного гігрометру (поз. 18а) з уніфікованим
вихідним сигналом 0… 5 мА. Для контролю вологості в розстіній шафі
вона відображується за допомогою розташованого на щиті оператора
міліамперметра поз. 18б. Далі уніфікований сигнал надходить до клемника
контролерах Х2, де він перетворюється на сигнал 0.. .2В за допомогою
ввімкненого паралельно опору. Сигнал 0… 2В надходить до контролера, де
він проходить подальшу алгоритмічну обробку. Отриманий сигнал надходить
до двох електромагнітних реле KV5 і KV6. Сигнал від електромагнітних
реле надходить до блоку управління системи “Каскад” БУ-21 (поз. 18в)
клем 2 і 10. За допомогою вбудованого в блок управління пакетного
перемикача здійснюється перемикання контуру в автоматичний і ручний
режими. Також тут встановлено кнопки, за допомогою яких здійснюється
управління в ручному режимі. З блоку управління сигнал надходить до
магнітного пускача ПМЕ-111 (поз. 18д), який підсилює сигнал. З
магнітного пускача підсилений сигнал надходить до виконавчого механізму
МЭО-87р, який діє на робочий орган. Також з виконавчого механізму з клем
13, 14, 16 сигнал надходить до покажчика положення виконавчого механізму
типу ДУП-М (поз. 18г), який дає змогу оператору в ручному режимі
регулювання спостерігати за положенням вентиля.
Температура в пекарній камері регулюється зміною витрати газу до топок.
Піч ППЦ-1381 має дві топки, які регулюються за однаковими законами.
Температура в пекарних камерах регулюється наступним чином: вимірюється
температура за допомогою термоелектричних перетворювачів (поз. 7а, 8а).
Природній сигнал від термопари перетворюється в уніфікований за
допомогою перетворювачів (поз. 76, 8б). Температура відображується за
допомогою міліамперметрів (поз.7в, 8в), які розташовані на щиті
оператора. За допомогою вбудованих в клемник опорів R ввімкнених
паралельно джерелу струмові сигнали 0…5 мА перетворюються в сигнали
0…2 В, яві здатні для сприймання контролером. Сигнали від клемника Х2
надходять аналогового входу ВАД звідки вони надходять до регулятора,
який створює управляючі сигнали, які надходять до виходу контролера.
Отримані сигнали надходять до електромагнітних реле КV1, КV2 і КVЗ, КV4.
Сигнали електромагнітних реле надходять до блоків управління системи
“Каскад” -21 (поз. 7г, 8г) клем 2 і 10. За допомогою вбудованих в блок
управління пакетних перемикачів здійснюється перемикання контуру в
автоматичний і ручний режими. Також тут встановлено кнопки, за допомогою
яких здійснюється управління в ручному режимі. З блоків управління
сигнали надходять до магнітних пускачів ПМЕ-111 (поз.7е, 8е), які
підсилюють сигнали. З магнітних пускачів підсилені сигнали надходять до
виконавчих механізмів МЭО-87р (поз. 7ж, 8ж), які діють на робочі органи.
Також з виконавчих механізмів з клем 13, 14, 16 сигнали надходять до
показчиків положення виконавчого механізму типу ДУП-М (поз.7д, 8д), які
дають змогу оператору в ручному режимі регулювання спостерігати за
положенням стилів.
Регулювання вологості в зоні зволоження печі здійснюється за рахунок
зміни витрати пари. Вологість в печі вимірюється за допомогою
автоматичного психрометричного гігрометру (поз. 21а) з уніфікованим
одним сигналом 0.. .5 мА. Для контролю вологості в розстійній шафі вона
відображується за допомогою розташованого на щиті оператора амперметра
(поз. 21б). Далі уніфікований сигнал надходить до клемника контролера
Х2, де він перетворюється на сигнал 0…2В за допомогою ввімкненого
паралельно опору. Сигнал 0…2В надходить до контролера де він проходить
подальшу алгоритмічну обробку. Логічний сигнал в контролері надходить до
регулятора, який створює управляючий сигнал, який надходить до виходу
контролера. Стриманий сигнал надходить до двох електромагнітних реле КV7
і КV8. Сигнал від електромагнітних реле надходить до блоку управління
системи “Каскад” БУ-21 (поз. 21в) клем 2 і 10. За допомогою вбудованого
в блок управління пакетного перемикача здійснюється перемикання контуру
в автоматичний і ручний режими. Також тут встановлено кнопки, за
допомогою яких здійснюється управління в ручному режимі. З блоку
управління сигнал надходить до магнітного пускача ЛЕ-111 (поз. 21д),
який підсилює сигнал. 3 магнітного пускача підсилений сигнал надходить
до виконавчого механізму МЭО-87р, який діє на робочий стан. Також з
виконавчого механізму з клем 13, 14, 16 сигнал надходить до показчика
положення виконавчого механізму типу ДУП-М (поз. 21г), який дає змогу
оператору в ручному режимі регулювання спостерігати за положенням
вентиля.
Регулювання швидкості поду печі здійснюється за допомогою варіаційного
редуктора. Швидкість поду печі вимірюється за допомогою електричного
тахометра (поз. 24а) з уніфікованим вихідним сигналом 0.. .5 мА. Для
контролю вологості в розстійній шафі вона відображується за допомогою
розташованого на щиті оператора міліамперметра (поз. 24б). Далі
уніфікований сигнал надходить до клемника контролера Х2, де він
перетворюється на сигнал 0… 2В за допомогою ввімкненого паралельно
опору. Сигнал 0…2В надходить до контролера де він проходить подальшу
алгоритмічну обробку. Логічний сигнал в контролері надходить до
регулятора, який створює управляючий сигнал, який надходить до виходу
контролера. Отриманий сигнал надходить до блоку управління системи ”
Каскад” БУ-21 (поз. 24в) клем 2 і 10. За допомогою вбудованого в блок
управління пакетного перемикача здійснюється перемикання контуру в
автоматичний і ручний режими. Також тут встановлено кнопки, за допомогою
яких здійснюється управління в ручному режимі. З блоку управління сигнал
надходить до магнітного пускача ПМЕ-111 (поз. 24д), який підсилює
сигнал. З магнітного пускача посилений сигнал надходить до виконавчого
механізму МЭО-87р, який діє на робочий орган. Також з виконавчого
механізму з клем 13, 14, 16 сигнал надходить до показчика положення
виконавчого механізму типу ДУП-М (поз. 24г), який дає змогу оператору в
ручному режимі регулювання спостерігати за положенням вентиля. В той же
час в контролері сигнал від аналогового входу подається до алгоблоків
порогового управління, які дають змогу сигналізувати про перевищення
швидкості поду допустимих меж. Від порогових елементів сигнал подається
до дискретного виходу ДВА, а звідти – до клемника Х2. На виході з
реміконта відмикається сигнальна лампа, яка розташована на мнемосхемі
щита оператора і сигналізує про перевищення швидкості поду допустимих
меж.
Принципова схема управління і сигналізації
Регулювання співвідношення витрати газу та повітря здійснюється за
рахунок зміни витрати повітря. Витрати вимірюються за допомогою Труби
Вентурі та діафрагми сегментної (поз.15а, 15в) з уніфікованим вихідним
сигналом 0…5 мА. Для контролю витрати газу та повітря вона
відображується за допомогою розташованих на щиті оператора
міліамперметрів (поз.15б, 15г). Далі уніфіковані сигнали надходить до
клемника контролера Х2, де він перетворюється на сигнал 0…2В за
допомогою ввімкнених паралельно опорів. Сигнал 0…2В надходить до
контролера де він проходить подальшу алгоритмічну обробку. Логічний
сигнал в контролер, надходить до регулятора, який створює управляючий
сигнал, який надходить до виходу контролера. Отриманий сигнал надходить
до двох електромагнітних реле КV11 і КV12. Сигнал від електромагнітних
реле надходить до блоку управління системи “Каскад” БУ-21 (поз. 15д)
клем 2 і 10. За допомогою вбудованого в блок управління пакетного
перемикача здійснюється перемикання контуру в автоматичний і ручний
режими. Також тут встановлено кнопки, за допомогою яких здійснюється
управління в ручному режимі. З блоку управління сигнал надходить до
магнітного пускача ТМЕ-111 (поз. 15ж), який підсилює сигнал. 3
магнітного пускача підсилений сигнал надходить до виконавчого механізму
МЭО-87р, який діє на робочий орган. Також з виконавчого механізму з клем
13, 14, 16 сигнал надходить до покажчика положення виконавчого механізму
типу ДУП-М (поз. 15 е), який дає змогу оператору в ручному режимі
регулювання спостерігати за положенням вентиля.
Також за допомогою контролера здійснюється аварійна сигналізація і
захист печі від згасання полум’я. Від електродів контролю факелу (поз.
22а) сигнал надходить до дискретного входу контролера. Контролер керує
положенням двох запірних клапанів аварійного захисту печі. Положенням
вентилів керують електромагнітні реле KV17 і KV18. В електричній схемі
управління передбачено можливість ручного управління клапанами. Аварійна
галізація здійснюється за допомогою сигнальних ламп НL1З, НL16, НL17.
Аналогічно здійснюється аварійна сигналізація і захист печі від згасання
полум’я другого пальника. Так само аналогічно здійснюється аварійна
сигналізація і захист від перевищення температури в топці, тиску газу та
тиску в топці.
За допомогою кнопок SВ11 та SВ12 проводиться перевірка сигналізації і
квітування звукового сигналу. Сигнал від кнопок надходить до дискретного
входу контролера, де за допомогою алгоритму здійснюється управління
сигнальними лампами та електричним дзвінком.
Принципова схема живлення
Всі пристрої автоматизації для своєї роботи потребують живлення. При
виборі кількості блоків живлення БП-21 слід керуватися тим, що ці блоки
здійснюють живлення напругою 24В блок живлення має два виходи . До
виходу 1 відмикають навантаження зі струмом 0,3 А, до виходу 2 таке
навантаження відмикають лише в тому випадку, коли блок ‘БП’ не
з’єднується з блоком ‘БК”, в протилежному випадку навантаження цього
виходу має бути не більшим 40 мА. Якщо потрібно живити споживачі з
більшим споживанням допускається з’єднання блоків живлення паралельно.
Для блока БК-1 від блоків БП-21 живляться електромагнітні реле ПЭ-21,які
споживають 333 мА:
Рк – 8 ВА – потужність електромагнітного реле.
Ік = 8/24 = 0,ЗА – споживаний струм,
крім того слід враховувати що ті пари реле “більше і менше”, які
ввімкнено на імпульсному виході для управління МЕО одночасно обидва бути
ввімкненими не можуть. Отже загальний споживаний реле струм буде
Ізаг= Ік* 4=300 * 4= 1200мА
Для живлення цих споживачів потрібно живити блок БУТ-20 (6ОмА) і блок
контролера БК-21 (280мА). Отже для живлення першого контролера потрібно:
(1200+60+280)/300=5,1/2=2,6-3 блока БП-21
Для блока БК-2:
Рк = 8 ВА – потужність електромагнітного реле.
Ік = 8/24 = 0,3А – споживаний струм.
Ізаг = Ік*2=З00*2=600мА
Отже для живлення другого контролера потрібно:
(600+60+280)300=3,1/2=1,6=2 блока БП-21
Для блока БК-3:
увімкається 12 сигнальних ламп:
Рзаг = 12* Рса
РСА = 3.5ВА
Рзаг = 12*3.5 = 42ВА
Ізаг = Рзаг /U = 42/24 = 1.75 А-загальний споживаний струм.
Один електричний дзвоник:
Ізаг = Рзаг /U = 7/24 = 0.29 А – загальний споживаний струм.
Отже для живлення третього контролера потрібно:
(1750+290+280)/300 = 5.6/2 = 28 = 3 блока БП-21
Для блока БК-4:
увімкається 7 сигнальних ламп:
Рзаг = 7* Рса
Рса = 3.5ВА
Рзаг = 7*3.5 = 24.5ВА
Ізаг = Рзаг/U = 24.5/24 = 1.02 А – загальний споживаний струм.
Отже для живлення четвертого контролера потрібно:
(1020+280)/З00 = 3.8/2 = 1.9 = 2 блока БП-21
Для функціонування системи автоматизації необхідне її електричне
живлення.
Проектування систем електроживлення ведуть на основі завдання на основі
проектування функціональної схеми автоматизації (аркуш 1), принципових
електричних схем управління, регулювання та сигналізації (аркуш 2).
Принципову електричну схему живлення розробляють у такій послідовності:
§ вибирають джерела живлення;
§ вибираються та розраховуються щити та збірки живлення системи
автоматизації;
§ проектується живильна мережа;
§ проектується розподільча система;
§ виконується принципова схема електроживлення.
Джерело живлення повинно забезпечити необхідні електроприймачам напругу
і потужність, достатні для того, щоб відхилення напруги не перевищувало
значень, при яких порушується нормальна робота електроприймачів:
§ контрольно-вимірювальні та регулюючі прилади +5% номінального;
§ апаратура схеми управління та сигналізації, включаючи реле -5 – +10%
номінального.
У щитах і збірках живлення розташовують апаратуру захисту та управління
живильної та розподільчої мережі. Їх вибір і розміщення повинні
насамперед забезпечити надійність, зручність і безпеку експлуатації
системи електроживлення.
Електроприймачі систем автоматизації, які встановлені на щитах
управління і в релейних шафах, також і окремо стоячі, як правило,
одержують живлення через щити та збірки живлення, котрі розташовані на
мінімально можливих відстанях від відповідних електроприймачів.
Проектування живильної мережі системи електроживлення включає в себе
вибір напруги, числа фаз і проводів, вибір конфігураційної живильної
мережі та вирішення питань резервування; вибір та розміщення апаратів
хисту та управління.
Вибір напруги живильної мережі визначається напругою у колах живлення
приладів і засобів автоматизації з урахуванням напруг, прийнятих у
системі постачання електроенергією об’єкта, що автоматизується.
Найбільшого розповсюдження в системах електропостачання промислових
підприємств отримали чотирьох провідні мережі трифазного змінного струму
напругою 380/220 В з глухим заземленням нейтралі.
Вибір числа фаз і проводів живильної мережі відбувається в залежності
від числа фаз і напруги живлення приладів і засобів автоматизації.
Вибір конфігурації живильної мережі відбувається в залежності від
категорійності об’єкта, що автоматизується та розташування щитів та
збірок живлення відносно джерел живлення.
Апарати захисту та управління в живильних мережах встановлюють в місцях
приєднання до джерела живлення і на вводах у щити та збірки живлення
систем автоматизації в нормально не заземлених фазних провідниках.
Вибір характеристик апаратів захисту та управління здійснюється з
урахуванням основних вимог ПУЭ. Номінальна напруга Uн.а. апаратів
захисту управління повинна бути більша або дорівнювати номінальній
напрузі мережі Uн.с., а номінальний струм Ін.а., рубильника, пакетного
вимикача, тумблера, автомата і плавкої вставки – більше або дорівнює
розрахунковому (номінальному) струму кола Ір.
При виборі безінерційних запобіжників необхідно враховувати, що плавка
вставка не повинна перегорати при короткочасних збільшеннях струму кола,
наприклад при запуску електродвигунів.
При виборі характеристик апаратів захисту для двигунів необхідно
враховувати пусковий струм двигуна:
Іпуск = Кд * Ін,
де кд – кратність пускового струму.
Зокрема, при виборі запобіжників для захисту електродвигуна Іп.вст,
?0,4Іпуск , а при виборі струму уставки електромагнітного розмикаючого
автомата
Іуст.ед.магн. ? 1,25Іпуск.
У колах управління та сиганалізації плавкі вставки запобіжників
вибирають з умови:
Іп.вст. ? ?Ір + 0,1?Ів ,
де ?Ір – номінальний сумарний струм, споживаний котушками апаратів,
сигнальними лампами та іншими елементами схеми при її одночасній роботі;
?Ів – найбільший сумарний струм, споживаний при вмиканні котушок
апаратів, які вмикаються одночасно.
Для розрахунку струму плавкої вставки використовуємо формулу.
І = Рн/(Uн * соsц) ,
де Рн – номінальна потужність електроприймача, Вт;
Uн – номінальна напруга електроприймача, В;
cosц – коефіцієнт потужності.
Для внутрішнього освітлення:
І1 = 25/(220*0,95) = 0,12А ? Івст.1 = 0,5А;
Для переносного обладнання:
І2 = 100/(220*0,95) = 0,48А ?ІВСТ.2 = 0,5А;
І3= 100/(36*0,95) = 2,9А ? Івст.4 = 4А;
Для знижувального трансформатора:
І4 = 100/(220*0,95) = 0,48А ? Івст.3 = 0,5А;
Для міліамперметра М-1611:
І5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,17,18,19.20,21,22 = 3,5/(36*0,95) = 0,1А
? Івст.6 = 0,1 А;
Для гігрометра АПГ-206:
І23,24,25,26,27 = 800/(220*0,95) = 3,82А ? Івст.6 = 4А;
Для тахометра ТЭРА-В:
І28 = 100/(220*0,95) = 0,48А ? Івст.6 = 0,5А;
Для блоків живлення БП-21:
І29,30,31,32,33,34,35,36,37 = 18/(220*0,95) = 0,08А ? Івст.6 = 0,1А.
Проектне компонування мікропроцесорного контролера
Для контролера Р-130 до документації на замовлення відносять тільки
специфікації, тому що таблицю розташування блоків контролера не
виконують, оскільки блоки Р-130 та їх розміщення показують у завданнях
на виготовлення щитів і пультів. З’єднання блоків контролера
реалізується проектно у таблицях з’єднань щитів і пультів.
Специфікація для замовлення контролера Р-130 виконується у вигляді
таблиці, причому у формулах блоків Р-130 застосовані такі позначення:
А-конструктивне виконання: П-приладове, Н-настінне.
Б – модель: 01, 21 – регулююча, 02, 22 – логічна, 03, 23 –
неперервно-дискретна.
Моделі вибирають в залежності від функціонального призначення
контролера.
В – модифікація; вибір модифікації проводиться в залежності від
кількості входів-виходів.
Г – версія, на цьому етапі розвитку мікропроцесорних засобів номер
версії збігається з номером моделі.
Д – вихідний аналоговий сигнал: 05 – 0…5 мА; 20 – 0(4)…20 мА; 00
-відсутній.
Е – наявність і довжина МБС-20 для приладових мереж: 0 – відсутній; 0,75
або 1,5 – довжина з’єднувача в метрах.
З – кліматичне виконання: без позначення – УХЛ 4.2; 0 – 04.
(загальнокліматичне).
К – напруга живлення: 220 – 220 В; 240 – 240 В.
Л – тип датчика ЗДС – джерело електрорушійної сили; ТПП, ПР, ВР, ХА, ХК-
тип термопари.
М – початкове значення вхідного сигналу ( зміщення ): 0, 2, 4, 6, 8, 10,
12, 14, 16, 18, 20, 25, 30, 40 – число відповідає початковому значенню у
мілівольтах.
Н – діапазон зміни вхідного сигналу: 1, 2, 5, 10, 15, 25, 40, 60, 80,
100 – число відповідає діапазону в мілівольтах.
П- початкове значення вхідного сигналу ( зміщення ): 0, 10, 20, 25, 50,
75, 100, 150 – число відповідає початковому значенню в омах.
Р – діапазон зміни вхідного сигналу: 2,5; 5,0; 10; 15; 20; 30; 50; 100;
200 – число відповідає діапазону в омах.
Формули для замовлення блоків матимуть вигляд:
1. БК-21/А-Б-В-Г-Д-Б-Ж-З
2. ПН-21
3. БП-21-К-Е-З
4. БУТ-20-Л-М-Н-Ж-3
5. БУС-20-П-Р-Ж-3
6. БУМ-20-Ж-3
7. БПР-20-Ж-3
8. ШЛ-21-В-Е-Ж-3
9. КБС-20,21,22,23
Враховуючи вищенаведені дані для замовлення першого регулятора формули
матимуть вигляд:
1. БК-21/Н-21-24-22-0,5-1,5-1,5
2. ПН-21
3. БП-21-220-0 (3шт.)
4. БУТ-20-ХК-0-15-1,5
Для замовлення другого регулятора формули матимуть вигляд:
1. БК-21/Н-21-24-21-0,5-1,5-1,5
2. ПН-21
3. БП-21-220-0 (2 шт.)
4. БУТ-20-ХК-0-15-1,5
Для замовлення третього регулятора формули матимуть вигляд:
1. БК-21/Н-21-24-22-0,5-1,5-1,5
2. ПН-21
3. БП-21-220-0 (Зшт.)
Для замовлення четвертого регулятора формули матимуть вигляд.
1. БК-21/Н-21-24-22-0,5-1,5-1,5
2. ПН-21
3. БП-21-220-0 (2 шт.)
Проектне компонування пункту управління
Основними постами, з яких здійснюється управління технологічними
процесами або виробництвом в умовах впровадження автоматизованих систем
управління є: місцеві пункти управління, операторські, диспетчерські і
центральні диспетчерські пункти. В даному курсовому проекті я обираю
операторський пункт управління.
Головна задача управління – отримання максимальної ефективності
виробництва. Апаратура, розміщена в операторському пункті призначена для
отримання загальних техніко-економічних показників, здійснення
оптимізації процесу по економічних критеріях з урахуванням якісних
показників, запасів сировини і готової продукції, енергетичних ресурсів
і т.д. З допомогою апаратури яка розміщена в операторському пункті
вирішуються задачі по оперативному контролю, управлінню і
техніко-економічному аналізу процесів в масштабі цеху або виробництва. В
операторському пункті, як правило, є мнемосхеми. Оператор підкоряється
адміністрації цеха та заводу. Розпорядження, даються оператором, є
обов’язковими до виконання для всіх працівників цеха. До головних
функцій оператора відносять: забезпечення виконання планових завдань,
здійснення оперативного управління технологічним процесом згідно з
інструкціями та завданнями, дистанційне управління різними механізмами і
оперативний аналіз ходу виробництва.
Робота оператора пов’язана з необхідністю сприймання великої кількості
інформації, так як на щитах і пультах управління концентруються десятки
контрольно-вимірювальних приладів та іншої апаратури Така робота має ряд
специфічних особливостей, які повинні бути враховані при проектуванні
щитів та пультів.
Розрахунок техніко-економічних показників ( ККД, питомі витрати
матеріалів і електроенергії, виробнича продуктивність і т. і.) нерідко
здійснюється за участю оператора на основі відповідної інформації. Для
запечення оперативного управління і своєчасного внесення поправок в хід
технологічного процесу необхідно знати миттєві значення названих
показників або їх значення за короткий проміжок часу, тому для їх
визчення використовують засоби обчислювальної техніки.
Представляємо на пункті управління інформація повинна бути організована
так,які щоб оператор в будь-який момент часу міг знайти всі зміни які
відбуваються в об’єкті. Крім того, інформація яка надходить знову
повинна бути відмінною від сигналів, отриманих раніше. Аналізуючи
отриману інформацію, оператор контролює правильність управляючих збурень
на об’єкт, або здійснює такі збурення сам.
Складними і відповідальними є також функції оператора по знаходженню
недоліків та поломок в роботі технологічного обладнання, так як в цьому
випадку він повинен мати всю інформацію відносно причин несправності,
місць їх виникнення, різних наслідків і прийняти в короткий строк єдине
правильне рішення: зупинити агрегат, вимкнути резервне обладнання…
Отже, проектування пунктів управління – дуже складна і відповідальна
задача. Правильно вибрана кількість пунктів управління та їх характер
забезпечить максимальний ефект оперативного управління складними
виробництвами на основі оптимального ведення технологічного процесу. В
залежності від особливостей апаратурного оснащення пункти управління
поділяють на щитові, без щитові та комбіновані. В даному курсовому
проекті я розглядаю щитовий пункт управління. На щитових пунктах
управління інформація подається з допомогою приладів і мнемосхем. Щити
управління призначені для розташування приладів і апаратури
автоматичного контролю, управління і сигналізації на пунктах управління
і складається із корпуса або каркаса з встановленими приладами,
апаратурою, електричною і трубною проводками, підготовленими до
підключення зовнішніх ланцюгів.
У системах автоматизації застосовують повно і малогабаритні щити і
пульти і допоміжні елементи (панелі і вставки). Конструкції щитів і
пультів регламентуються галузевим стандартом ОСТ36. 13-76, який
передбачає випуск щитів шафових, панельних з каркасом і штативів одно,
двох і трьох секційних. Щити і штативи виготовляють у двох виконаннях: І
– з двома панелями, II – з трьома панелями.
Умовні позначення марок щитів включають найменування виробу, число
секцій вказівки про відкриті (закриті) бокові стінки, номер виконання,
типорозмір, кліматичне виконання, ступінь захисту, номер (позначення)
основного документу.
Стандартні щити систем автоматизації призначені для установки у закритих
приміщеннях (виробничих цехах або спеціальних щитових) при відсутності у
навколишньому повітрі агресивних газів, пара, токопровідного пилу, в
місцях, на які не розповсюджується дія магнітних полів, електро
установок і вібрації. Температура навколишнього повітря у цих
приміщеннях може змінюватися від -30 до +50 °С, а відносна вологість
складає не більше 80%.
Щит панельний каркасний має три розміри: висоту (2200мм), глибину
(600мм) та ширину (600,800,1000мм).
При розробці системи автоматизації згідно ОСТ36.13-76 вибираємо щит
шафовий з задніми дверима типу ЩШ-ЗД-2- 1(1000+1000)-УХЛ4-ІР30
ОСТ36.13-76.
Компоновка приладів і апаратури на фасадних панелях щитів по
ОСТ36.13-76, ОСТ36.ЕД.1.13-79 повинна бути виконана з урахуванням
розмірів і конфігурації монтажних зон.
Розміри приладів і апаратури, встановлених на фасадних панелях, а також
відстань поміж ними потрібно визначати по РТМ25-91-72.
Для щитів і пультів по ОСТ36.13-76 термін “край панелі” слід розуміти як
лінію обмежуючу монтажну зону.
Взаємне розташування приладів і апаратури повинно відповідати вимогам
РМ4-51-73 “Щити і пульти управління. Принципи компоновки”. Регулюючі
прилади повинні бути розміщенні на висоті 1100-1700 мм, а оперативна
апаратура контролю і управління – на висоті 800-1600мм. Мнемосхема
розміщується на щиті на висоті 1700-2200мм.
Фасадна панель щита виконання II складається із трьох функціональних
полів. На поле 3 розташовується мнемосхема об’єкту. На полі 2
розташовуються самописці прилади, а також органи управління. Поле 1
являється декоративним: воно не призначене для установки приладів і
апаратури.
Апаратуру слід встановлювати на деталях по типовим монтажним кресленням
збірника 40 ‘”Установка апаратури всередині щитів по ОСТ36.13-76 і
ОСТ36.ЕД113-79″. Всередині щитів розміщують допоміжну неоперативну
апаратуру ( реле, трансформатори, джерела живлення, панелі з вимикачами
і запобіжниками і т. д) , а також регулятори і функціональні блоки.
Електричні проводки слід виконувати установочними і монтажними
проводами, вибраними по ОСТ36.13-76.
Таблиця з’єднань і підмикань проводок
З’єднання проводокПровідникЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПриміткаПередня стінка секції
№1451SB2:1XT2:40ПВ1х1452SB2:2SB3:1ПВ1х1452SB3:1SB2:2ПВ1х1453SB3:2XT2:41П
В1х1457SB5:1XT2:42ПВ1х1458SB5:2SB6:1ПВ1х1458SB6:1SB5:2ПВ1х1459SB6:2XT2:4
3ПВ1х1463SB8:1XT2:44ПВ1х1464SB8:2SB9:1ПВ1х1464SB9:1SB8:2ПВ1х1465SB9:2XT2
:45ПВ1х1469SB11:1XT2:46ПВ1х1470SB11:2SB12:1ПВ1х1470SB12:1SB11:2ПВ1х1471S
B12:2XT2:47ПВ1х1475SB14:1XT2:48ПВ1х1476SB14:2SB15:1ПВ1х1476SB15:1SB14:2П
В1х1477SB15:2XT2:49ПВ1х11047в:1ХТ2:1ПВ1х11057в:21БК21(Х2):1ПВ1х11078в:1Х
Т2:2ПВ1х11088в:21БК21(Х2):3ПВ1х111118б:118а:2ПВ1х111218б:21БК21(Х2):5ПВ1
х111321б:121а:2ПВ1х111521б:21БК21(Х2):7ПВ1х11247г:20ХТ2:20ПВ1х11257г:32Х
Т2:21ПВ1х11267г:25ХТ2:22ПВ1х11287г:27ХТ2:23ПВ1х11307д:3ХТ2:5ПВ1х11317д:4
ХТ2:6ПВ1х11327д:5ХТ2:7ПВ1х11378г:20ХТ2:24ПВ1х11388г:32ХТ2:25ПВ1х1Провідн
икЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПримітка1398г:25XT2:25ПВ1х11408г:26XT2:26ПВ1х11418г:27XT2:27ПВ1х1
1438д:3XT2:28ПВ1х11448д:4XT2:29ПВ1х11458д:5XT2:10ПВ1х115018в:20XT2:29ПВ1
х115118в:32XT2:30ПВ1х115218в:25XT2:31ПВ1х115318в:26XT2:32ПВ1х115418в:27X
T2:33ПВ1х115618г:3XT2:11ПВ1х115718г:4XT2:12ПВ1х115818г:5XT2:13ПВ1х116321
в:20XT2:34ПВ1х116421в:32XT2:35ПВ1х116521в:25XT2:36ПВ1х116621в:26XT2:37ПВ
1х116721в:27XT2:38ПВ1х116921г:3XT2:14ПВ1х117021г:4XT2:15ПВ1х117121г:5XT2
:16ПВ1х11802в:1XT2:2ПВ1х11812в:12БК21(Х2):1ПВ1х11833в:1XT2:1ПВ1х11843в:2
2БК21(Х2):3ПВ1х12072г:20XT2:50ПВ1х12082г:
32XT2:51ПВ1х12092г:25XT2:52ПВ1х12102г:26XT2:53ПВ1х12112г:27XT2:54ПВ1х121
32д:3XT2:17ПВ1х12142д:4XT2:18ПВ1х12152д:5XT2:19ПВ1х1457HL11:1XT2:55ПВ1х1
466HL13:1XT2:56ПВ1х1475HL15:1XT2:57ПВ1х1484HL17:1XT2:58ПВ1х1493HL19:1XT2
:59ПВ1х1N8027д:2XT2:4ПВ1х1N8028д:2XT2:4ПВ1х1N80218г:2XT2:4ПВ1х1Провідник
Звідки йдеКуди надходитьДані
проводуПриміткаN80221г:2ХТ2:4ПВ1х1N8022д:2ХТ2:4ПВ1х1N8027г:17д:2ПВ1х1N80
28г:18д:2ПВ1х1N80218в:118г:2ПВ1х1N80221в:121г:2ПВ1х1N8022г:12д:2ПВ1х1816
7в:4FU21:2ПВ1х18177в:3TV2:4ПВ1х18178в:37в:3ПВ1х181718б:38в:3ПВ1х181721б:
318б:3ПВ1х18172в:321б:3ПВ1х18188в:4FU22:2ПВ1х181918б:4FU23:2ПВ1х182021б:
4FU24:2ПВ1х18212в:4FU25:2ПВ1х18223в:4FU26:2ПВ1х182617б:4FU31:2ПВ1х18277д
:1ХТ2:3ПВ1х18278д:1ХТ2:3ПВ1х182718г:1ХТ2:3ПВ1х182721г:1ХТ2:3ПВ1х18272д:1
ХТ2:3ПВ1х183019б:4FU32:2ПВ1х183120б:4FU33:2ПВ1х18597г:18ХТ2:60ПВ1х18598г
:187г:18ПВ1х185918в:188г:18ПВ1х185921в:1818в:18ПВ1х18683г:18ХТ2:61ПВ1х1П
ередня стінка секції
№218615б:115а:2ПВ1х118715б:22БК21(Х2):5ПВ1х118915г:115в:2ПВ1х119015г:22Б
К21(Х2):7ПВ1х119211б:111а:2ПВ1х119311б:22БК21(Х2):9ПВ1х122015д:20ХТ3:21П
В1х122115д:32ХТ3:22ПВ1х122215д:25ХТ3:23ПВ1х122315д:26ХТ3:24ПВ1х1Провідни
кЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПримітка22415д:27ХТ3:25ПВ1х122615е:3ХТ3:3ПВ1х122715е:4ХТ3:4ПВ1х12
2815е:5ХТ3:5ПВ1х123316д:20ХТ3:26ПВ1х123416д:32ХТ3:27ПВ1х123516д:25ХТ3:28
ПВ1х123616д:26ХТ3:29ПВ1х123716д:27ХТ3:30ПВ1х123916е:3ХТ3:6ПВ1х124016е:4Х
Т3:7ПВ1х124116е:5ХТ3:8ПВ1х126024в:20ХТ3:31ПВ1х126124в:32ХТ3:32ПВ1х126224
в:25ХТ3:33ПВ1х126324в:26ХТ3:34ПВ1х126424в:27ХТ3:35ПВ1х126624г:3ХТ3:9ПВ1х
127324г:4ХТ3:10ПВ1х127424г:5ХТ3:11ПВ1х127922в:20ХТ3:36ПВ1х127422в:32ХТ3:
37ПВ1х127522в:25ХТ3:38ПВ1х128222в:26ХТ3:39ПВ1х127722в:27ХТ3:40ПВ1х127922
г:3ХТ3:12ПВ1х128022г:4ХТ3:13ПВ1х128122г:5ХТ3:14ПВ1х130023в:20ХТ3:41ПВ1х1
30123в:32ХТ3:42ПВ1х130223в:25ХТ3:43ПВ1х130323в:26ХТ3:44ПВ1х130423в:27ХТ3
:45ПВ1х130623г:3ХТ3:15ПВ1х130723г:4ХТ3:16ПВ1х130823г:5ХТ3:17ПВ1х12469а:2
3БК21(Х2):1ПВ1х124811а:23БК21(Х2):3ПВ1х125013а:23БК21(Х2):5ПВ1х125122а:2
3БК21(Х2):7ПВ1х125424а:223БК21(Х2):9ПВ1х1401HL1:13БК21(Х2):6ПВ1х1Провідн
икЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПримітка402HL2:13БК21(Х2):7ПВ1х1403HL3:13БК21(Х2):8ПВ1х1404HL4:13
БК21(Х2):9ПВ1х1405HL5:13БК21(Х2):10ПВ1х1413HА:13БК21(Х2):11ПВ1х1А801SF1:
3SA1:1ПВ1х1А801SF1:3SA1:2ПВ1х1N801SF1:4SA2:1ПВ1х1N801SF1:4SA2:2ПВ1х1N802
18в:118г:2ПВ1х1N80215д:115е:2ПВ1х1N80216д:116е:2ПВ1х1N80222в:122г:2ПВ1х1
N80224в:124г:2ПВ1х1N80223в:123г:2ПВ1х1803SА1:3FU17:1ПВ1х1804FU17:1EL1:1П
В1х1805SА1:4EL1:2ПВ1х182315б:4FU27:2ПВ1х182415г:4FU28:2ПВ1х182511б:4FU30
:2ПВ1х183216б:4FU34:2ПВ1х183316г:4FU35:2ПВ1х183412б:4FU36:2ПВ1х183513б:4
FU37:2ПВ1х183614б:4FU38:2ПВ1х183724б:4FU39:2ПВ1х1873HL1:2HA1:2ПВ1х1873HL
3:2HL1:2ПВ1х1873HL5:2HL3:2ПВ1х1873HL7:2HL5:2ПВ1х1873HL10:2HL7:2ПВ1х1873H
A1:2HL10:2ПВ1х187822в:18XT3:51ПВ1х187824в:18XT3:52ПВ1х187823в:18XT3:53ПВ
1х1Бокова стінка секції
№2806FU18:1SA2:3ПВ1х1807TV1:1FU18:2ПВ1х1808TV1:2SA2:4ПВ1х1809TV1:3FU19:1
ПВ1х1810FU19:2XT1:1ПВ1х1ПровідникЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПримітка811TV1:4FU20:1ПВ1х1812SA3:3FU20:1ПВ1х1813FU20:2TV2:2ПВ1х1
814SA3:4TV2:1ПВ1х1815TV2:3FU21:1ПВ1х1815TV2:3FU22:1ПВ1х1815TV2:3FU23:1ПВ
1х1815TV2:3FU24:1ПВ1х1815TV2:3FU25:1ПВ1х1815TV2:3FU26:1ПВ1х1815TV2:3FU27
:1ПВ1х1815TV2:3FU28:1ПВ1х1815TV2:3FU29:1ПВ1х1815TV2:3FU30:1ПВ1х1815TV2:3
FU31:1ПВ1х1815TV2:3FU32:1ПВ1х1815TV2:3FU33:1ПВ1х1815TV2:3FU34:1ПВ1х1815T
V2:3FU35:1ПВ1х1815TV2:3FU36:1ПВ1х1815TV2:3FU37:1ПВ1х1815TV2:3FU38:1ПВ1х1
815TV2:3FU39:1ПВ1х1815TV2:3FU40:1ПВ1х1A801SA3:1SF1:3ПВ1х1A801SA3:2SF1:4П
В1х1Зовнішня
проводка451XT2:40КМ1:3ПВ1х1453XT2:41КМ1:1ПВ1х1457XT2:42КМ2:3ПВ1х1459XT2:
43КМ2:1ПВ1х1563XT2:44КМ3:3ПВ1х1465XT2:45КМ3:1ПВ1х1469XT2:46КМ4:3ПВ1х1471
XT2:47КМ4:1ПВ1х1475XT2:48КМ5:3ПВ1х1477XT2:49КМ5:1ПВ1х1124XT2:20KV1:1ПВ1х
1137XT2:24KV3:1ПВ1х1150XT2:29KV5:1ПВ1х1163XT2:34KV7:1ПВ1х1200XT2:50KV9:1
ПВ1х1ПровідникЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПримітка125XT2:211M:5ПВ1х1126XT2:22Rд1:1ПВ1х1127XT2:231М:10ПВ1х11
28XT2:241М:20ПВ1х1130XT2:51М:16ПВ1х1131XT2:61М:14ПВ1х1132XT2:71М:13ПВ1х1
138XT2:252М:5ПВ1х1139XT2:26Rд2:1ПВ1х1140XT2:272М:10ПВ1х1141XT2:282М:20ПВ
1х1143XT2:82М:16ПВ1х1144XT2:92М:14ПВ1х1145XT2:102М:13ПВ1х1151XT2:303М:5П
В1х1152XT2:31Rд3:1ПВ1х1153XT2:323М:10ПВ1х1154XT2:333М:20ПВ1х1156XT2:113М
:16ПВ1х1157XT2:123М:14ПВ1х1158XT2:133М:13ПВ1х1164XT2:354М:5ПВ1х1165XT2:3
6Rд4:1ПВ1х1166XT2:374М:10ПВ1х1167XT2:384М:20ПВ1х1169XT2:144М:16ПВ1х1170X
T2:154М:14ПВ1х1171XT2:164М:13ПВ1х1201XT2:515М:5ПВ1х1202XT2:52Rд5:1ПВ1х12
03XT2:535М:10ПВ1х1204XT2:545М:20ПВ1х1205XT2:175М:16ПВ1х1206XT2:185М:14ПВ
1х1207XT2:195М:13ПВ1х1213XT3:21KV11:1ПВ1х1214XT3:226М:5ПВ1х1215XT3:23Rд6
:1ПВ1х1216XT3:246М:10ПВ1х1217XT3:256М:20ПВ1х1219XT3:36М:16ПВ1х1220XT3:46
М:14ПВ1х1ПровідникЗвідки йдеКуди надходитьДані
проводуПримітка221XT3:56М:13ПВ1х1226XT3:267М:5ПВ1х1227XT3:27Rд7:1ПВ1х122
8XT3:287М:10ПВ1х1229XT3:297М:20ПВ1х1231XT3:67М:16ПВ1х1232XT3:77М:14ПВ1х1
233XT3:87М:13ПВ1х1254XT3:31KV15:1ПВ1х1255XT3:328М:5ПВ1х1250XT3:33Rд8:1ПВ
1х1251XT3:348М:10ПВ1х1252XT3:358М:20ПВ1х1260XT3:98М:16ПВ1х1261XT3:108М:1
4ПВ1х1262XT3:118М:13ПВ1х1267XT3:36KV17:1ПВ1х1268XT3:379М:5ПВ1х1269XT3:38
Rд9:1ПВ1х1270XT3:399М:10ПВ1х1271XT3:409М:20ПВ1х1273XT3:129М:16ПВ1х1274XT
3:139М:14ПВ1х1275XT3:149М:13ПВ1х1280XT3:41KV19:1ПВ1х1281XT3:4210М:5ПВ1х1
282XT3:43Rд10:1ПВ1х1283XT3:4410М:10ПВ1х1284XT3:4510М:20ПВ1х1286XT3:1510М
:16ПВ1х1287XT3:1610М:14ПВ1х1288XT3:1710М:13ПВ1х1407XT2:61KM1:4ПВ1х1408XT
2:55KM1:2ПВ1х1409XT2:62KM2:4ПВ1х1410XT2:56KM2:2ПВ1х1411XT2:63KM3:4ПВ1х14
12XT2:57KM3:2ПВ1х1413XT2:64KM4:4ПВ1х1414XT2:58KM4:2ПВ1х1415XT2:65KM5:4ПВ
1х1416XT2:59KM5:2ПВ1х1
Література
1. Трегуб В. Г. “Автоматизация периодических процессов в пищевой
промьішленности”. – К: Техника, 1982. – 160 с.
2. Остапчук Н.В. “Основы математического моделирования процессов пищевых
производств”. – М 1991
3.Трегуб В.Г., Ладанюк А. П.., ГІлужников Л.Н. “Проектирование, монтаж и
эксплуатация систем автоматизации в пищевой промышленности”. Учебник для
вузов. – М: Агропромиздат, 1991. -352с.
4.”Проектирование систем автоматизации технологических процессов”.
Справочное пособие под редакцией А.С. Клюева – 2е изд., перераб. и доп.
– Москва Энергоатомиздат, 1990.
5.Трегуб В.Т. “Проектирование, монтаж и експлуатация систем
автоматизации”: Учеб. пособие. -К: УМКВО, 1990. – 80с.
6.Емельянов А.М., Капник О.В. “Проектирование систем автоматизации
технологических процессов”: Справочное пособие. – 3-е изд. перераб. И
доп – М: Енергоиздат, 1983. – 400 с.
7.Трегуб В. Г., Ельперін I. В. Карнаух А.О. “Методичні вказівки до
проектування принципових схем мікропроцесорної системи автоматизації при
виконанні курсових та дипломного проекту”. К 1994.
8.Трегуб В.Г. “Методичні вказівки до проектування пунктів управління
мікропроцесорних систем автоматизації в курсовому й дипломному
проектуванні для студентів денної та заочної форми навчання”. Київ 1994.
9.Чистяков В.С. Краткий справочник по теплотехническим измерениям. – М:
Энергоатомиздат, 1990. – 296 с.
10.Петров И.К, Соломенко М.М., Царьков В.А. “Приборы.и средства
автоматизации для пищевой промьгшленности”. – М: Легкая и пищевая
промышленность.
11.Правила устройства електроустановок (ПУЭ). М6 Енергоиздат, 1985.-640
с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
