Реферат
на тему:
Підготовка облицювальних матеріалів. підготовка вертикальних поверхонь
під облицювання. конструктивні елементи перекриття
ПІДГОТОВКА ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
ПІДГОТОВКА ВЕРТИКАЛЬНИХ ПОВЕРХОНЬ ПІД ОБЛИЦЮВАННЯ
КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПЕРЕКРИТТЯ
ПІДГОТОВКА ОБЛИЦЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
Облицювальні плитки перед використанням потрібно розсортувати за
кольором, формою і розміром, оскільки в кожній партії плиток, що
надходить на будівництво, завжди є плитки, які однакові за кольором, але
відрізняються світлістю (відтінком), а іноді й кольоровим тоном.
Сортують плитки у спеціально виділеному для цього просторому приміщенні.
Під час сортування плитки одного розміру, але різних відтінків
розкладають в окремі інвентарні ящики. У цих же ящиках відсортовані
плитки подають на робочі місця лицювальників. Браковані плитки під час
сортування відкладають окремо, з них у подальшому будуть нарізати куски
менших розмірів.
За розмірами плитки, особливо глазуровані, також можуть відрізнятись.
Тому до початку облицювання їх сортують, користуючись спеціальними
шаблонами. Шаблон для сортування глазурованих плиток (Рис. 1) може легко
зробити кожен лицювальник. Шаблон складається з дерев’яної рівно
виструганої дошки 1 розміром 130×200 мм, завтовшки 20—25 мм,
обмежувальної рейки та східчастої розмірної металевої пластинки.
Обмежувальна рейка 2 довша за ширину дошки і міцно до неї прибита.
Розмірну сталеву пластинку 3 завтовшки 5—6 мм прикручують до дошки
праворуч так, щоб ближчий до обмежувальної рейки східець був від неї
точно на відстані 148,5 мм. Ця пластинка має кількість східців, на яких
цифрами позначають відстань від них до обмежувальної рейки. Ширина
кожного східця 0,5 мм.
Під час сортування кожну плитку притискують до обмежувальної рейки і
пересувають вздовж неї доти, доки протилежне від обмежувальної рейки
ребро плитки зайде у відповідний східець. Цифрова позначка на східчастій
пластинці покаже ширину плитки. Змінивши положення розмірної пластинки,
цим же шаблоном можна користуватись для сортування плиток інших
розмірів.
Для облицювання поверхні потрібні не лише цілі плитки, а й половинки або
ще менші куски плиток. Такими кусками облицьовують ділянки поверхонь, що
прилягають до кутів. Тому певну кількість плиток розрізають або
перерубують. Глазуровані та скляні плитки розрізають алмазами,
склорізами або різцями, а керамічні плитки для підлог перерубують,
попередньо насікаючи молотком плиточника.
До розрізування глазурованої плитки на ній намічають лінію надрізу.
Наносять її по глазурі олівцем або алюмінієвим штифтом. Після цього до
накресленої лінії прикладають лінійку і просувають вздовж неї склоріз
(Рис. 2, а), або інший ріжучий інструмент, притискуючи його до плитки.
Надрізану плитку беруть обома руками і вдаряють об край стола або
спеціально пристосованої дошки так, щоб вона розкололась вздовж лінії
надрізу (Рис. 2, б).
Рис. 1. Шаблон для сортування глазурованих плиток за розміром:
1 — дерев’яна дошка; 2 — обмежувальна рейка; 3 — східчаста розмірна
металева пластинка
Рис. 2. Послідовність розрізування керамічної глазурованої або скляної
плитки:
а — надрізування склорізом; б — розламування плитки ударом об край стола
Працюючи з пристроєм для розрізування плиток, спочатку закріплюють
повзун на потрібній відстані від різального ролика. Ця відстань повинна
відповідати ширині смуги, яку ми відрізаємо від плитки. Взявши в ліву
руку плитку і заклавши її в пристрій, робітник правою рукою стискає
стержні і протягує пристрій рухом на себе. При цьому різальний ролик на
глазурованому боці плитки зробить надріз у вигляді подряпини. Після
цього плитку розламують ударом об край стола.
Якщо від плитки треба відрізати смуги невеликої ширини, то їх після
надрізання плитки відколюють кусачками.
Отвори в глазурованих плитках роблять за допомогою молотка з загостреним
кінцем. Для цього плитку кладуть на стіл і легкими ударами молотка
пробивають отвір. Те саме можна зробити за допомогою розвертки (див.
рис. 124, б).
Керамічні плитки для підлог розрубують, користуючись молотками
плиточника. Для цього плитку кладуть на коліно і на ній вздовж наміченої
лінії розрізу молотком плиточника масою 70—80 г насікають борозну.
Ударяти молотком потрібно так, щоб кожний новий слід удару трохи заходив
на попередній. На ребрах борозна повинна бути глибшою. Потім плитку
перевертають і насікають із зворотної сторони також по лінії розрізу.
Після цього плитку прикривають ганчіркою і, утримуючи в руці, вдаряють
по ній молотком більшої маси (300—400 г). Плитка розколеться.
Рис. 3. Насікання лінії розрубу керамічної плитки для облицювання
підлог:
а — спеціальний пристрій; б — насікання плитки молотком плиточника; 1 —
баранцевий гвинт; 2 — Т-подібний держак; 3 — пересувна опора (основа); 4
— пружина
Набагато зручніше і ефективніше перерубувати плитки за допомогою
спеціального пристрою. Він складається з Т-подібного держака, пересувної
опори і гвинта з барашком, за допомогою якого фіксують положення опори.
Передня частина опори зроблена у вигляді двох виступів, що дає змогу
закріплювати в пристрої плитки різної товщини.
Працюючи з пристроєм, плитку вставляють в нього до упору і пересувають
опору так, щоб коротка пластина держака співпала з наміченою на плитці
лінією надрізу, і закріплюють його гвинтом. Роботу по розрубуванню
плитки виконують сидячи. Плиточник кладе пристрій на коліно і легкими
ударами молотка насікає плитку (Рис. 3 б). Коли на лицьовому боці
насічку зроблено, плитку перевертають і насікають зі зворотного боку.
Насічену плитку розламують так, як було написано вище.
Перерубана плитка завжди має вищерблені кромки. Вирівнюють їх за
допомогою точильного бруска або рашпіля. Якщо на будівництві є
заточувальний верстат, то його можна використати для обточування кромок
плиток. При механізованому обточуванні плиток треба працювати в
окулярах, дотримуючись необхідних правил техніки безпеки.
ПІДГОТОВКА ВЕРТИКАЛЬНИХ ПОВЕРХОНЬ ПІД ОБЛИЦЮВАННЯ
Поверхні, що будуть облицьовуватись, підготовлюють так само, як під
штукатурення. Кам’яні поверхні, відхилення яких від вертикалі
відповідають технічним вимогам, перед облицюванням очищають від пилу,
патьоків розчину і змочують водою. Якщо на поверхні є окремі западини
або відхилення від вертикалі, ці місця виправляють шаром цементного
розчину. Після розрівнювання розчину і перевірки рівності поверхні
правилом, ділянки, вкриті розчином, подряпують, роблячи на них
хвилеподібні або похилі, під кутом 45°, борозни. Окремі виступи на
поверхні зрубують зубилами.
Цегляні поверхні з кладкою у повний шов, а також бетонні поверхні
насікають, очищають від пилу і перед облицюванням змочують водою.
Дерев’яні стіни і перегородки, призначені для облицювання, попередньо
вкривають гідроізоляційним матеріалом: толем або руберойдом. Рулонні
гідроізоляційні матеріали прибивають внапусток у два шари толевими
цвяхами. При використанні звичайних цвяхів завдовжки 30—40 мм їх
забивають до половини довжини, а решту загинають, притискуючи толь.
Потім до поверхні прибивають металеву сітку або обплутують її дротом,
натягуючи на попередньо забиті цвяхи. Після цього підготовлену поверхню
вкривають шаром цементного розчину складу 1:3 або 1:4, завтовшки не
менше як 15 мм, який не розрівнюють, а лише трохи ущільнюють. Зразу ж
після ущільнення на шарі розчину подряпкою роблять борозни.
Облицьовувати поверхню починають після повного затвердіння підготовчого
шару.
Рівні і гладенькі поверхні великопанельних стін і перегородок
облицьовують плиткою, яку закріплюють на спеціальних мастиках. Тому
поверхні їх перед облицюванням очищають від патьоків розчину, бруду і
обмітають від пилу. Окремі дефектні місця підмазують цементним або
цементно-вапняним розчином, затираючи їх теркою. Облицьовувати
підготовлену поверхню можна після повного висихання розчину в місцях
підмазки.
Перед облицюванням стін керамічними глазурованими і скляними плитками на
розчині підготовлену поверхню змочують водою.
КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПЕРЕКРИТТЯ
Верхнім опоряджувальним шаром міжповерхового перекриття будівлі є
підлога. Залежно від застосовуваного матеріалу підлога може бути
бетонною, мозаїчною, плитковою, дерев’яною, паркетною, лінолеумною тощо.
Залежно від вибраного матеріалу покриття підлоги може бути суцільним
(безшовним) або зі швами.
Рис. 4. Конструктивні вирішення плиточних підлог:
а — на міжповерховому перекритті з залізобетонних плит; 6 — на грунті; 1
— плити перекриття; 2 — простильний підготовчий шар; З — гідроізоляція;
4 — прошарок з цементного розчину; 5 — плиточне покриття; б — основа
(втрамбований грунт)
Рис 143. Конструкція плиточної підлоги по дерев’яній основі:
1 — шар розчину; 2 — металева сітка; 3 ~ дерев’яний настил; 4 — шар
гідроізоляції; 5 — плиточне покриття
Залежно від призначення і місця в споруджуваному будинку підлога може
бути теплою або холодною. Для теплих підлог застосовують матеріали з
високим коефіцієнтом теплоємності (дерево, паркет, лінолеум з підосновою
тощо), а в підготовчих шарах — легкі бетони з керамзиту, перліту або
прошарки з деревоволокнистих чи деревостружкових плит (фіброліт, оргаліт
тощо). Холодні підлоги влаштовують лише в приміщеннях з короткочасним
перебуванням людей (магазини, вестибюлі громадських будівель, санітарні
вузли тощо).
В той же час підлоги, що знаходяться під тимчасовою чи постійною дією
води (ванни, лазні, цехи деяких підприємств), повинні мати прошарок
гідроізоляційного матеріалу, який би захищав перекриття від дії води.
На Рис. 4, а подано конструктивне вирішення міжповерхового перекриття з
гідроізоляційним шаром, яке влаштовують у санвузлах. Як видно з рисунку
залізобетонні плити перекриття 7 вкривають простильним підготовчим шаром
з бетону або цементного розчину 2. Цей шар вкривають гідроізоляцією 3
(толь чи руберойд), після чого на цементному розчині влаштовують підлогу
з керамічних плиток.
На Рис. 4, б подано конструктивне вирішення підлоги, влаштованої на
втрамбованому грунті, який служить для неї основою.
На дерев’яному перекритті (Рис. 5) також, при потребі, можна влаштувати
плиткову підлогу. У цьому випадку особливу увагу слід приділити
влаштуванню надійного шару гідроізоляції 4, котрий роблять не менше як з
двох шарів руберойду або толю, які укладають на шар бітумної мастики.
Після цього укладають металеву сітку 2 і шар цементного розчину або
бетону. Підготовлену основу облицьовують плитками.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В. В. Штукатур.— М.: Стройиздат, 1987.— 48 с.
Кокин А. Д., Вершинина О. С, Каптельцева Т. М. и др. Отделочные работы в
строительстве.— М.: Стройиздат, 1987.— 656 с.
Ливанский А. М. Организация поточного производства отделочных работ.—
К.: Будівельник, 1988.— 118 с.
Максимова О. М., Стесин М. С, Тищенко И. И. Машины для отделочных
работ.— М.: Стройиздат, 1984.— 224 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
