.

Напівфабрикати з птиці й дичини, вимоги до якості і терміни їх зберігання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 2124
Скачать документ

Реферат на тему:

Напівфабрикати з птиці й дичини, вимоги до якості і терміни їх
зберігання

Для приготування страв з птиці і дичини використовують цілі заправлені
тушки (для варіння і смаження), а також напівфабрикати порціонні і
дрібношматкові, з січеної маси.

Щоб приготувати напівфабрикати, тушку птиці або дичини розбирають. Для
цього оброблену тушку птиці або дичини кладуть на обробну дошку спинкою
донизу, ніжками до себе. Середнім ножем кухарської трійки надрізують
шкіру і м’якоть у пахвинах, відтягують ніжки, кладуть їх на обробну
дошку (рис.1) і, починаючи з грудної кістки, в напрямку до голови
знімають шкіру з філейної частини (рис.2).Тушку повертають філейною
частиною до

Рис.1. Тушка птиці з надрізаною шкірою у пахвинах і розвернутими
окісточками.

Рис.2. Знімання шкіри з філейної частини.

себе і гострим ножем надрізують м’якоть, починаючи з грудної кістки,
перерубують кістку-вилку, перерізують сухожилки, які з’єднують плечову
кістку з каркасом, зрізують сухожилки і м’якоть з плечової, кістки,
відрубують частину кістки, залишаючи 3-4 см, і знімають філе. Потім так
само підрізують м’якоть з другого боку грудної кістки і зрізують друге
філе (рис.3).

Рис.3. Зрізування філе з грудної кістки.

Філе складається з двох частин: великої (зовнішньої) і малої
(внутрішньої). Спочатку відокремлюють мале філе (рис.4 ), видаляють з
нього сухожилки і відбивають. З великого філе виймають кісточку-вилку,
зачищають крильцеву кісточку, зрізуючи з неї м’ясо, сухожилки,
відрубують потовщену частину. Філе змочують у холодній воді, кладуть на
дошку внутрішнім боком догори і тонким гострим ножем зрізують зовнішню
плівку. З обох кінців потовщеної частини роблять поздовжні надрізи і
розкривають філе.

Рис.4. Зняте філе: 1 — велике; 2 — мале.

Щоб відокремити окісточки, тушку кладуть кілем догори, окісточки
відгинають доти, доки стегнові суглоби не вийдуть з суглобових ямок.
Потім тушку перевертають кілем донизу, куприком до себе і, спрямовуючи
ніж на себе, зверху вниз відокремлюють лівий окісточок. Повертаючи тушку
кілем від себе, відокремлюють правий окісточок.

Після відокремлення окісточків і попереково-крижової частини з спинно
—лопаткової відокремлюють грудну частину (з тушок качок) по лінії
сполучення грудної кістки з ребрами.

З птиці готують такі порційні напівфабрикати.

Куряче філе натуральне (котлети натуральні). Велике розкрите філе злегка
відбивають, підрізують сухожилки в двох-трьох місцях, щоб при тепловій
обробці вироби не деформувались. На середину підготовленого філе кладуть
злегка відбите мале філе, накривають розгорнутою частиною великого філе
і формують у вигляді валика.

Куряче філе в сухарях (котлети паніровані). Готують так само, як і
куряче філе натуральне, змочують у льєзоні і обкачують у білій
паніровці.

Котлети по-київськи. Велике зачищене і розкрите філе з кісточкою злегка
відбивають, підрізують сухожилки, на розрізи кладуть відбиті шматочки
м’якоті, зрізані з малого філе, або обрізки від великого філе. На
середину підготовленого філе кладуть охолоджене вершкове масло,
сформоване у вигляді ковбаски, зверху закривають підготовленим малим
філе. Краї великого філе загортають так, щоб м’ясо рівномірно накривало
масло. Виробу надають форми валика, змочують у льєзоні і обкачують у
білій паніровці, знову змочують в льєзоні і панірують у білій паніровці.
Напівфабрикати зберігають у холодильній шафі до смаження, щоб масло не
розм’якло.

Шніцель з курки (столичний). З великого філе відрізують плечову кістку,
філе зачищають і розкривають. Велике і мале філе злегка відбивають, у
великого філе надрізують сухожилки в двох-трьох місцях, кладуть на нього
мале філе і закривають краями великого, надаючи овальної форми, солять,
змочують у льєзоні і обкачують у пшеничному хлібі без скоринки,
нарізаному у вигляді локшини.

Філе фаршироване. На середину великого підготовленого філе кладуть
начинку, закривають відбитим малим філе, загортають краї великого філе,
надаючи виробу грушоподібної форми, змочують у льєзоні і обкачують у
білій паніровці (двічі).

Для приготування начинки в густий молочний соус кладуть дрібно посічені
відварені білі гриби або печериці, сіль і перемішують. Щоб соус не
витікав, у начинку додають сирі яйця. Можна використати начинку з
печінки.

Філе індички можна зафарширувати яблуками і подрібненим набухлим
чорносливом.

Котлетна маса. М’ясо птиці без шкіри і кісток нарізують шматочками,
пропускають через м’ясорубку разом з внутрішнім жиром, з’єднують із
розмоченим у молоці або воді пшеничним хлібом без скоринок, додають
сіль, а для маси з дичини — перець, перемішують, ще раз пропускають
через м’ясорубку і вибивають. Для котлетної маси використовують тушки
курей, індиків, рябчиків, куріпок, глухарів, фазанів. З тушок
сільськогосподарської птиці використовують м’якоть філе і ніжок, а з
тушок дичини (крім фазанів і куріпок) — тільки філе.

Готову котлетну масу розподіляють на порції, обкачують у сухарях або
білій паніровці і формують січеники овально-приплюснутої форми.

Кнельна маса. Зачищену м’якоть курячого філе або дичини два рази
пропускають через м’ясорубку спочатку з середньою, а потім з густою
решіткою, кладуть розмочений у молоці або вершках черствий пшеничний
хліб без скоринки (можна листкове тісто або холодну рисову кашу),
перемішують і знову пропускають через м’ясорубку. Після цього масу
розтирають у ступці і протирають крізь сито. Протерту масу охолоджують і
збивають, доливаючи невеликими порціями яєчний білок, вершки. В готову
кнельну масу додають сіль і обережно перемішують. Добре збита кнельна
маса має ніжну пухку консистенцію. На 1 кг м’яса беруть 100 г хліба, 150
г молока, 200 г вершків, 3 г яєчного білка, 15 г солі.

Для приготування великої кількості кнельної маси використовують
спеціальні машини.

Якщо шматочок кнельної маси плаває на поверхні води — маса готова.

З кнельної маси можна приготувати галушки різної форми для кулешиків
(рис. ). Крім того масу готують у формочках на парі як окрему страву і
подають під різними підливами.

Напівфабрикати дрібношматкові нарубують з кісточкою по 2-3 шт. на порцію
масою 35-40 г або 50 г і використовують для тушкування.

Вимоги до якості напівфабрикатів з птиці й дичини.

Поверхня шкіри тушок має бути без колодочок і волосків, без слизу, суха.
Колір блідо-рожевий. М’язова тканина щільна, пружна, при надавлюванні
пальцем ямка, що утворюється, швидко вирівнюється. Запах специфічний,
властивий свіжому м’ясу відповідного виду птиці. Допускаються незначні
опіки, два-три прорізи шкіри 2 см завдовжки. Тушки не повинні мати
згустків крові і ділянок, в які просочилася жовч.

Напівфабрикати повинні мати правильну форму, бути рівномірно
запанірованими, без тріщин і ламаних країв.

Філе натуральне без шкіри і поверхневої плівки, сухожилки перерізані в
двох-трьох місцях, плечова кістка зачищена від м’якоті 3-4 см завдовжки
з обрубаною частиною гомілки. Маса кісточки 5 г. Всередині
напівфабрикату може бути мале філе або 1-2 шматочки м’якоті іншого філе.
Форма філе овальна. Колір від блідо-рожевого до рожевого, запах
властивий свіжому курячому м’ясу, консистенція щільна, пружна.

Філе паніроване відповідає тим вимогам, що й філе натуральне, але його
поверхня повинна бути вкрита рівним шаром білої паніровки, яка не
відстає і не зволожена.

Котлети по—київськи мають форму валика, філе куряче фаршироване — форму
груші, а філе індички фаршироване — півмісяця. На поверхні рівний шар
білої паніровки.

Котлети січені — овально-сплющеної форми, поверхня рівномірно
запанірована, без тріщин, ламаних країв, консистенція м’яка, запах
властивий якісному м’ясу.

Напівфабрикати зберігають при температурі не вищій за 6 ‘С. Оброблені
тушки укладають залежно від виду в металеві ящики або лотки в один ряд.
Зберігають при температурі від 0 до 4 °С не більше 36 год.

Філе натуральне паніроване і вироби з котлетної маси укладають під кутом
30°, а котлети фаршировані — в один ряд, котлетну масу — на лотки шаром
5-7 см. Паніровані котлети зберігають до 24 год, січені вироби — 12,
субпродукти, супові набори і кістки — до 18 год.

Список рекомендованих джерел:

Абатуров П.В. и др. Сладкие блюда и напитки. – М.: Зкономика, 1972. –
144 с.

Азбука домашнього господарювання. / Е.0. Блажко, М.Й. Барановський,
Д.М.Володарська та ін.; Упоряд. Д.М. Володарська. – К.: Техніка, 1980.
-367с.

Анфімова Н.К., Захарова Т.І. Кулінарія. – М.: Економіка, 1987. – 272 с.

Баранов В.С. Технология производства продуктов общественного питання.
-М.: Экономика, 1982. – 399 с.

Барановський В.А. Официант – бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. –
320с.

Бриджит Джоунз Приемы, торжества и банкеты. – Минск: Белфакеиздатгрупп,
1998.-255с.

Вищепан О.Г., Мельман М.Є., Швіліх В.Ц. Як консервувати овочі. –
К.:Держсільгоспвидав, УРСР, 1980. – 132с.

Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ “БАО”, 2000.
-352с.

Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. – К.: Урожай, 1984. – 344с.

Доцяк В.С. Українська кухня: Технологія приготування страв. К.: Вища
шк., 1995. – 550 с.

Дудченко Л.И. й др.. Пряно – ароматические и пряно – вкусовые
растения:Справочник / Л.И. Дудченко, А.С. Козьяков, В.В. Крищенко. – К.:
Наук.думка, 1989. – 304с.

Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель Похлебкина А. –
Донецк: ПКФ “БАО”, 2000. – 224с.

Золотая книга хорошого тона / Пер. С франц. Н.Ф. Васильковой. –
Смоленськ: Русич, 1999.-368с.

Здобнов А.Й., Ковалев Н.И. Эстетические требования к оформлению блюд:
Учеб. Пособие. – К.: Вища шк., 1989. – 126 с.

Искусство готовить. Часть 1. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
– 270с.

Искусство готовить. Часть 2. / За ред. Подолюк 0.0. – К.: Глобус, 1993.
-287 с.

Кравцов И.С. Домашнєє консервирование й хранение пищевьіх продуктов.
-Одеса: Маяк, 1968. – 336с.

Кіросір Л.М., Титаренко В.П. Традиційні українські страви. – Полтава:
ПДПУ, 1999. – 120с.

Книга о вкусной й здоровой пище. / А.И. Опарин. – М.: Пищевая
промышленность, 1965. -448с.

Ковалев Н.И., Осипов И.И. Овощные блюда. -М.: Зкономика, 1967. – 128с.

Консервирование. / Сост. С.И. Литвиненко. – Донецк.: Стакер, 1999. –
416с.

Кулинария./ Л. Каганова. – М.: Торговая литература, 1980. – 404с.

Лавренова Г.В., Лавренов В.К., Лавренов Ю.В., Онипко В.Д. Специи и
пряности. – Донецк: Стакер, 1999. – 368с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Блюда из сыра. Сборник кулинарных рецептов.
– Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Лагутина Л.А., Лагутина С.В. Все о чае и о кофе. Сборник кулинарных
рецептов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 224с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020