Реферат на тему:
Mercedes М-class
В десяти кілометрах від Лейпціга – величезний котлован вапнякового
кар’єру, де запросто уміщалися б всі 320 тисяч Мерседесів М-класу,
випущених з 1997 року. Але зараз в маленькій «ямці» на відшибі основної
«канави» копошаться лише три десятки машин. Це оновлені Мерседеси МL
здають внедорожний іспит.
Вряду різноколірних «емок» – вже відомий ML 270 CDI з 163-сильним
турбодізелем, новий ML 400 CDI з чотирьохлітровим дизелем бітурбо,
п’ятилітровий ML 500 (він прийшов на зміну моделі ML 430) і навіть
екстремальний ML 55 AMG. І всі озброєно «автоматами» – жодної машини з
механічною коробкою! Шкода, адже «механікою» оснащується ML 270 CDI в
базовій комплектації, і він чудово підійшов би для внедорожних пригод.
Що ж, беру ключі від «двохсот сімдесятого» з автоматичною коробкою і –
на трасу.
Ходова частина принципових змін не зазнала. У машини незалежна підвіска
всіх коліс (передня торсіонна, а задня – пружинна), постійний повний
привід зі всіма вільними диференціалами, а роль електронної імітації
блокувань диференціалів виконує система 4-ETS (Four Electronic Traction
Support). І, звичайно, збереглася роздаточна коробка з тим, що знижує
поряд, що ріднить М-клас з вельми серйозними «пройдисвітами».
Електронна система 4-ETS піддалася серйозній модернізації. Тепер вона не
тільки пригальмовує буксуючі колеса, сприяючи кращому розподілу моменту,
що крутить, але і готова допомогти водієві на спуску з крутого горба
(аналогічним електронним помічником оснащуються позашляховики Land
Rover). Перевіримо. Зупиняюся перед дуже крутим спуском. Ухил – градусів
тридцять п’ять! Переводжу селектор трансмісії в положення N, кнопкою Low
Range на передній панелі включаю знижений ряд роздаточної коробки, потім
повертаю селектор в положення D і, гойднувши його вліво, включаю першу
передачу. Тепер система 4-ETS буде сама стежити за подачею палива в
двигун і так пригальмовувати кожне колесо, щоб машина поволі, без втрати
курсової стійкості, спустилася вниз. Головне – не злякатися крутої гори
і не топати по гальмах! Тут дуже допомагає приказка: «Гальма придумали
труси».Признаться, упершись в бублик, щоб не стукнутися головою об
лобове скло, я насилу утримав себе від гальмування. І правильно зробив!
Система 4-ETS все виконала ідеально, і автомобіль поволі, немов
підвішений на лебідці, сповз вниз. А якби я загальмував, то машину майже
напевно розвернуло б упоперек слизького схилу.
Крім того, помітно збільшилася швидкодія системи 4-ETS. Як було раніше?
Зупинив М-клас на важкій ділянці траси, і все – ти наодинці з вільними
диференціалами. Допомозі від електроніки трохи: система 4-ETS
спрацьовувала тільки при відчутному прослизанні коліс. Модернізоване
«електронне блокування» спрацьовує значно швидше, допомагаючи проходити
навіть дуже серйозні перешкоди з проміжними зупинками.
У іншому все по-старому. Хороша геометрична прохідність і великі ходу
підвісок дозволяють атакувати перешкоди, до яких на інших паркетниках і
близько не підійдеш. Для цього навіть скромний дизель вистачає цілком, і
п’ятиступінчастий «автомат» не перешкода. Але головне – не треба думати.
Включив знижений ряд раздатки – і пішов! Отже Mercedes М-класу можна
сміливо рахувати одним з найсерйозніших усюдиходів серед легких
позашляховиків. У цьому сенсі він як і раніше недосяжний для таких
машин, як BMW X5, Lexus RX300 і Audi Allroad.
З самого народження зробленим в США Мерседесам М-класу дорікали за те,
що по рівню обробки і якості збірки інтер’єр не дотягує до
«чистокровних» європейських Мерседесів. Не можна сказати, що після
модернізації інтер’єр М-класу вийшов на принципово новий рівень, але
зміни на кращий очевидні.Головне нововведення – блок управління
мікрокліматом. Замість трьох рукояток з’явилися три кільця, що
оберталися, які переміщаються ступінчасто, з невеликими клацаннями.
Зусилля і чіткість фіксації кілець в проміжних положеннях ідеальні.
Разом з кільцями по кругу «бігають» червоні вогники – кожному положенню
кільця відповідає свій світлодіод. А усередині кілець – додаткові кнопки
управління клімат-контролем. Оригінальне і дуже зручне рішення!
Кнопки электростеклоподъемников з «мертвої» зони біля підлокітників
перекочували до селектора трансмісії: користуватися ними тепер зручніше.
А для задніх пасажирів зробили індивідуальний блок управління
мікрокліматом (раніше тут не було навіть дефлекторів). Мешканці заднього
сидіння можуть або самі регулювати швидкість подачі повітря і його
температуру, або довірити все це автоматиці.До речі, пасажири заднього
сидіння – зовсім не самі задні! У списку опцій з’явилися відкидні
багажні сидіння на дві персони, які в складеному стані зберігаються
сторч уздовж бортів. Отже не дивуйтеся, якщо з М-класу раптом висипет
натовп з семи чоловік. Але і не заздріть їм! По-перше,
ськладивать-раськладивать «откидушки» незручно. По-друге, посадка на
третій ряд зажадає спритності восьминога. А найнеприємніше те, що на
галерці живуть в спартанських умовах: ноги вищі за голову, а коліна
упираються в спинки сидінь середнього ряду. Але американцям подобається!
Адже більше половини всіх випущених М-класів продана в Північній
Америці, і, за даними маркетингових досліджень, кожен десятий янкі хотів
би встановити додаткові сидіння – щоб М-клас не поступався по місткості
таким машинам, як Mitsubishi Pajero або Land Rover Discovery. Щоб дітей
возити.
?????????3/4?тандартне оснащення, а ось бічні подушки в задніх дверях
пропонуються за окрему платню. Місткість бензобака збільшена з 70 до 83
літрів. Модифікації ML 270 CDI і ML 320 відтепер оснащуються могутнішими
гальмами, запозиченими у восьмициліндрових машин. А «найпомітніша» опція
– система автоматичного включення фар Headlamp Assist. Але мені оцінити
її роботу не вдалося: до вечора було ще далеко, а довгі тунелі по дорозі
не попадалися.
З моменту об’єднання Німеччини пройшло більше десяти років, але рівень
життя в східних землях як і раніше відстає від західних. Поля тут не
такі доглянуті, як в Швабії або Баварії. У передмістях – десятки
покинутих підприємств з вибитими стеклами. Будиночки тут порідко і
автомобілі простіше: Трабанти з Вартбургамі попадаються до цих пір. Отже
мій Mercedes ML привертав увагу. Автомобіль нарешті позбавився від
надмірної зализаної (недаремно його порівнювали з А-классом). Тепер –
стильні бампери з інтегрованими «протівотуманкамі», винесені на корпуси
зовнішніх дзеркал покажчики поворотів, красиві 17-дюймові диски коліс.
Замість «каламутних» очей-фар – «кристальна» оптика, а за замовленням
встановлюється «подвійний Ксенон» (ксенонові фари ближнього і дальнього
світла до цих пір були прерогативою купе Mercedes CL). А
восьмициліндрові автомобілі красуються ще хромованими ручками дверей і
гратами радіатора.
Але про всю цю красу я швидко забув. Тому що п’ятициліндровий
турбодізель, який так добре показав себе в кар’єрі, опинився слабкий для
швидкісних німецьких автобанів. Особливо це помітно при прискореннях і
обгонах. Та і шумноват моторчик. До того ж турбодізель ніяк не може
домовитися з автоматичною коробкою: чіткість і передбаченість перемикань
передач залишають бажати кращого. Спроба перейти на «ручний» режим
управління трансмісією практично нічого не дала. Не сподобалася і
схильність автомобіля до вертикального розгойдування на нерівних
дорогах. Зате управляється ML непогано: добре стоїть на прямій, упевнено
проходить круті повороти. Частково в цьому заслуга нових, жорсткіших
амортизаторів, які покликані поліпшити керованість без втрати
«комфортної» складової. До речі, система ESP, яка входить в стандартну
комплектацію, обсмикує водія тільки після початку ковзань. А ось
реактивна дія на кермі як і раніше не вистачає…
Новий 250-сильний дизель V8 400 CDI з двома турбонагнітачами – зовсім
інша справа! Він розвиває скажений момент, що крутить, в 560 Нм вже при
1700 об/мин і «тримає» його до 2600 об/мин. Уявляєте, як можна
відірватися з такою моментной «полицею»? Я перестав звертати увагу на
навіжений характер тієї ж самої коробки: їхати стало легше, зрозуміліше,
хоча до ідеалу як і раніше далеко. І ніхто не дорікне ML 400 CDI в
недоліку динаміки! На будь-якій швидкості, на будь-якій передачі
прудкості досить для найрізкішого кидка. Ураган! До того ж М-клас з
великим дизелем виявився не тільки швидшим, але і набагато точніше в
своїх реакціях завдяки іншій развесовке і ширшим низькопрофільним шинам
275/55 R17. Проходити повороти на нім простіше, а розгойдування кузова
майже пропало.
П’ятилітрова бензинова «вісімка» потужністю 292 л.с. прийшла на зміну
272-сильному двигуну V8 4.3. Враження від ML 500 самі хороші: це
прекрасно збалансований автомобіль з класним мотором. Але по відчуттях
його динамічні якості дуже близькі до ML 430: різницю можна відмітити,
якщо вичавлювати з п’ятилітрової «вісімки» всі «конячки» до останньої. А
переваги перед скаженим чотирьохлітровим турбодізелем, схоже, і зовсім
немає. Навіщо тоді імплантувати сюди величезний бензиновий мотор? Імідж!
На головному для Мерседеса ринку – по той бік Атлантики – про існування
дизельних моторів знають небагато, а ось машини з багатолітровими
бензиновими двигунами в шані. Навіть після підвищення цін на паливо. До
того ж могутній мотор – хороший козир в боротьбі з BMW X5 4.4, V-образна
«вісімка» якого розвиває 286 л.с.
Наприкінці я пройняв по вузьких провінційних доріжках на ML 55 AMG. Цей
автомобіль не зазнав серйозних змін і відрізняється лише новими
сріблястими гратами радіатора. Це – ідеал! До союзу двигуна і
автоматичної трансмісії не прискіпаєшся: миттєве, гарматне прискорення з
будь-якої швидкості. Адже це та ж сама коробка, що і на інших
модифікаціях! Чому не можна було вправити електронні «мізки» не тільки
«п’ятдесят п’ятому», але і іншим машинам? Мінімальний крен, відмінна
стійкість на віражах дозволяють проходити складну трасу помітно швидше,
ніж на ML 500. Надійний зв’язок водія з машиною забезпечують вигострене
рульове управління, чудово спрофільоване сидіння і класний «бублик» з
потовщеннями в місцях хвата. Гальма – клас. З’явився реальний, а не
«ігровий» сенс в ручному режимі трансмісії: якщо на менш могутніх
машинах після досягнення максимальних оборотів двигуна коробки
перескакує на наступну передачу, то тут мотор «зависає» на обмежувачі
оборотів. Підвіска, звичайно, жестковата, але жорсткість ця благородна:
М-клас проходить всі нерівності без натяку на вібрації і сторонні звуки.
Російська прем’єра оновленого М-класу відбулася на Московському
автосалоні. У ділерів перші машини з’являться до кінця року. Роздрібні
ціни вже відомі: модернізовані машини стали дорожчими в середньому на
$1000-1500 (наприклад, Mercedes ML 500 коштуватиме близько $65000; у
стільки ж оцінюється і ML 400 CDI). Здається, це цілком помірна плата за
«заводською» тюнінг, зібранішу підвіску, модернізований інтер’єр і
просунуту «електронну» систему повного приводу, з якою не страшно з
місця і прямо в кар’єр. Головне – пам’ятаєте? – не гальмувати!
Джерело: 4na4.ru
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
