.

Кінцеві міри довжини «Колібри» (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 5835
Скачать документ

Реферат

на тему:

Кінцеві міри довжини «Колібри»

Кінцеві міри довжини калібри.

Міра – це засіб вимірювань, призначений для відтворення величини одного
або декількох розмірів з необхідною точністю. Розрізняють однозначні,
багатозначні міри і набір мір.

Однозначні міри відтворюють фізичну величину одного розміру.
Багатозначні міри відтворюють декілька однойменних величин різного
розміру (масштабні лінійки).

Набір мір – це спеціально підібраний комплект мір, які застосовуються не
тільки окремо, а й у різних сполученнях а метою відтворення ряду
однойменних величин різного розміру.

За конструктивними ознаками міри діляться на штрихові і кінцеві.

Штрихові міри – пластини або диски, на площини яких нанесено штрихи.
Розмір у штрихових мірах визначається відстанню між серединами штрихів.
Штрихові міри довжини – це вимірювальні лінійки, складені метри,
рулетки.

Вимірювальна лінійка виконується у вигляді сталевої стрічки; на її
поверхні наносять одну або дві шкали з ціною поділки 0,5 або 1,0 мм.

Рулетка – це сталева стрічка, намотана на вісь циліндричного футляра. На
поверхні стрічки нанесено штрихову шкалу. Рулетки виготовляють довжиною
1; 2; 5; 10; 20; 30 і 50 м. їх застосовують у різних галузях народного
господарства, там, де не вимагається високої точності вимірювання.

Плоскопаралельні кінцеві міри довжини випускають у вигляді циліндричних
стержнів або прямокутних паралелепіпедів – плиток, довжина яких
визначається найкоротшою відстанню між вимірювальними поверхнями.
Головна їх властивість – здатність притиратися (рис.1), що
забезпечується зчепленням молекул мастила, яким покривають міри. Сила
зчеплення має найбільше значення при товщині масляної плівки до 0,02 мм.
Абсолютно обезжирені міри з товстим шаром мастила не притираються.

За основний розмір кінцевої міри прийнято її серединну довжину, тобто
довжину перпендикуляра АВ, опущеного із середини верхньої вимірювальної
поверхні на площину, до якої міру притерла нижня вимірювальна поверхня
(рис.2).

Набори мір комплектують із кінцевих мір. Основна вимога до наборів мір:
будь-яке значення довжини в заданих межах має відтворюватися за
допомогою не більш як чотирьох-п’яти мір, тому що із збільшенням числа
мір збільшується похибка блока. Так, набір 4° 1 із 87 кінцевих мір
довжиною від 1,005 до 100 мм дає змогу відтворити довжину від 1,005 мм
до 340 мм а використанням не більше чотирьох плиток. Застосовують також
мікронний набір із 9 мір розмірами 1,001; 1,002;…; 1,009 мм.
Випускають часто мікронні кінцеві міри від 2 до 2,001 мм через 0,0001 мм
для перевірки особливо точних вимірювальних приладів. На кожній кінцевій
мірі градуюють її номінальний розмір. Номінальний розмір мір до 5,5 мм
наносять па одну з вимірювальних поверхонь, понад 5,5 мм – на бокову
неробочу поверхню.

Рис.1. Притирання плоскопаралепьних кінцевих мір довжини

Рис. 2. Плоскопаралельні кінцеві міри довжини; а – розміри; б — блок
кінцевих мір; в – схема визначення середньої довжини.

Рис. 3. Набір пристосувань до плоскопаралельних мір довжини:

а – державка, верхні межі вимірювань: 60,110, 210 і 330 мм,

Н = 12±0,005 мм; б – основа Н = 25…30 мм; в – стяжки для кріплення
блоків, що включають кінцеві міри розміром більше 100 мм (показані
штрих-пунктирною лінією); г – сухар для кріплення стяжками блоків з
боковинами; д – плоскопаралельний; є – радіусний h = R-2 мм;

ж – радіусний h = R = 5 мм; з – радіусний h = R = 10; 15 або 20 мм;

Н = Л + 0,5; и – центровий; к – креслярський

Блок кінцевих мір складають у такій послідовності. Спочатку підбирають
меншу плитку, розмір якої містить останній десятковий знак розміру, який
складається; потім плитку, розмір якої містить наступний десятковий
знак, і т. д. Наприклад, потрібно скласти блок кінцевих мір розміром
34,965. Таким чином, блок складатиметься із чотирьох кінцевих мір
розмірами 1,005 + 1,39 + 2,5 + 30 = 34,895 мм.

Після визначення розмірів кінцеві міри притирають, а потім притирають
плитки в блок. Спочатку до самої великої міри притирають другу5 за
розміром плитку, потім третю і т. д. Меншу плитку кладуть на край
більшої (приблизно на 1/3 довжини) і з невеликим натиском
зигзагоподібним рухом вздовж довгого ребра насувають верхню плитку на
нижню – до співпадання вимірювальних поверхонь.

Кінцеві міри випускають чотирьох класів точності: 0, 1, 2 і 3 – у
порядку спадання точності. Для мір, що перебувають в експлуатації,
додатково встановлено 4-й і 5-й класи точності.

Рис. 4. Кутові міри

Плоскопаралельні кінцеві міри довжини застосовують, як правило, тоді,
коли потрібно одержати високу точність вимірювань. Сферу застосування
кінцевих мір можна розширити, використовуючи пристрої: державки, центри
та ін. (рис. 3).

Кутові міри використовують для зберігання і передачі одиниці плоского
кута, перевірки і градуювання кутових приладів, для контролю кутових
виробів. їх звичайно виготовляють із сталі у вигляді три- і
чотиригранних плиток (рис. 4а), а також шести-восьмигранних призм (рис.
4б) із сталі, оптичного скла і плавленого кварцу. Вимірювальні поверхні
плиток шліфують, що дає змогу складати блоки із декількох мір.

Згідно із стандартом кутові міри випускаються у вигляді декількох
наборів із 93, 33, 24, 8 і 7 мір. Залежно від допустимих відхилень
робочих кутів, кутові міри випускають 0-го, 1-го і 2-го класів точності.
Так, для 0-го класу відхилення робочих кутів перебувають у межах ±
3…5, для першого ±10, для другого ±30.

Рис. 5. Кутники

H

?.

eeeeeeeeeee***********E

-сних переміщень деталей машин. Косинці виготовляються шести типів
(рис.5) і чотирьох класів точності (0, 1, 2 і 3).

Кутові міри застосовують для вимірювання кутів порівняльним методом. Для
відліку різниці кутів використовують світловий просвіт між сторонами
кута, який вимірюють, і кутовою мірою (рис.6). Відхилення кута виробу
від кута косинця визначається за відношенням просвіту Л до довжини
сторони Н. Якщо величина просвіту до 30 мкм, то використовують зразки
просвіту, якщо понад 30 мкм – спеціальні щупи. їх випускають наборами
1-го, 2-го, 3-го і 4-го номерів довжиною 50, 100 і 200 мм і товщиною від
0,02 до 1 мм.

Рис.6. Вимірювання кутів кутником

Калібрами називаються засоби контролю, якими користуються для перевірки
відповідності технічним умовам розмірів, форми і взаємного розміщення
осей і поверхонь. Калібри виготовляють із хромистої сталі.

Залежмо від умов оцінки придатності деталей калібри бувають нормальні і
граничні.

Нормальні калібри копіюють дійсні розміри виробу і його форму.
Придатність виробу в цьому випадку оцінюють по тому, як калібр увійшов у
виріб і як прилягає до нього. Проте, оскільки ступінь прилягання
виконавець визначає за своїм відчуттям, результати перевірки будуть
суб’єктивними. Тому нормальні калібри застосовують рідко.

Граничними калібрами визначають, чи знаходиться дійсний розмір виробу в
границях допуску.

Калібри для валів називаються скобами (кільцями) (рис.7), а для отворів
– пробками (рис. 8). Комплект складається з прохідного і непрохідного
калібрів. Прохідним калібром контролюють початок поля допуску,
непрохідним – кінець поля допуску деталі. Деталь вважається придатною,
якщо під дією власної маси прохідний калібр проходить, а непрохідний не
проходить.

На робочих місцях застосовуються робочі калібри (Р-ПР і Р-НЕ).
Контролери і замовники використовують приймальні калібри (П-ПР і П-НЕ).
Калібри в процесі їх виготовлення та експлуатації перевіряють
контрольними калібрами (К-ПР і К-НЕ).

Рис. 7 Калібри для контролю валів – скоби: а – двостороння;

б – одностороння; в – одностороння з ручкою; г – із вставками

Прохідною пробкою контролюють найменший розмір отвору, непрохідною –
найбільший. Брак за прохідним калібром можна виправити, брак за
непрохідним калібром непоправний.

Калібри – пробки за конструктивним виконанням бувають повними і
неповними, двосторонніми і односторонніми, регульованими і
нерегульованими. Повними пробками, як правило, перевірять вироби
діаметром до 100 мм, неповними – понад 100 мм.

Непрохідною скобою контролюють найменший розмір вала, прохідною –
найбільший. Регульовані скоби, як правило, застосовують в умовах
серійного виробництва, що дає змогу розширити діапазон контрольованих
виробів, хоча при цьому точність контролю нижча, ніж у нерегульованих
скоб.

Рис. 8. Калібри для контролю отворів – пробки: а – двостороння;

б – неповна; в – одностороння прохідна і непрохідна; г – одностороння
прохідна і непрохідна; д – листова двостороння.

Розрізняють власний і робочий розміри скоб. Власний розмір одержують за
результатами вимірювань; робочий – це розмір скоби під навантаженням.
При контролі діаметрів валів від 50 до 100 мм різниця між власним і
робочим розмірами скоб становить 1,5 мкм, при контролі діаметрів 100…
170 мм – 4,5 мкм.

У процесі контролю калібри спрацьовуються, особливо прохідні калібри.
При виготовленні калібрів потрібно стежити, щоб їх розміри знаходились у
границях встановлених стандартами допусків.

Поля допусків калібрів розміщуються відносно номінальних розмірів.
Номінальними розмірами калібрів вважають граничні розміри деталей. Схема
розміщення полів допусків робочих калібрів зображена на рис. 9 (ГОСТ
24858-81; СТ СЕВ 157-75) встановлює систему допусків на гладкі калібри
для контролю отворів і валів з розмірами до 500 мм.

спрацювання обмежується прохідною границею, тобто Y= Y1 = 0.

Рис. 9 Розміщення полів допусків калібрів

В усіх прохідних калібрах поля допусків Н і Н1 зсунуто всередину поля
допуску виробу на величину z – для калібрів-пробок і на їх – для
калібрів скоб. При номінальних розмірах понад 160 мм поле допуску
прохідного калібру також зсунуто всередину поля допуску деталі на
величину L для пробок і на L1 для скоб, на так звану зону безпеки, яка
існує для компенсації похибок контролю. Для непрохідних калібрів
розміром до 180 мм L = L1 = 0. Зсув полів допусків калібрів і границь
спрацювання їх прохідних сторін всередину поля допуску деталі запобігає
спотворенню посадок і гарантує одержання розмірів деталей у границях
полів допусків.

Виконавчим розміром калібру називається розмір, проставлений на його
кресленні таким чином, щоб допуск на його виготовлення було спрямовано у
“тіло” деталі. За виконавчий розмір пробки приймається найбільший
граничний розмір з від’ємним відхиленням. За виконавчий розмір скоби
приймають її найменший граничний розмір з позитивним відхиленням.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Оставить комментарий

avatar
  Подписаться  
Уведомление о
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020