.

Будова і робота джерел струму (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 5677
Скачать документ

Реферат на тему:

Будова і робота джерел струму

Акумуляторnа батарея слугує для живлення електричним струмом стартера
пiд час пуску двигуна, а також ycix iнших приладiв електрообладнання,
коли генератор не працює або не може ще вiддaвати енергiю в коло
(наприклад, пiд час роботи двигуна в режимi холостого ходу). Вона
складається з шести свинцево-кислотних двовольтових акумуляторiв,
з’єднаних мiж собою послiдовно, що забезпечує робочу напругу в колi 12
В. Бак акумуляторної батареї, який виготовляється з кислототривкої
пластмаси або ебонiту, подiлено перегородками на шicть вiддiлень. На днi
кожного вiддiлення є ребра (призми), на якi спираються пластини
акумуляторiв.

Акумулятор складається з пiвблокiв позитивних 10 (рис.1) i негативних 9
пластин, iзольованих одна вiд одної сепараторами 14, якi виготовлено з
пористих пластмас (мiпори або мiпласта). Пластини вiдливають у виглядi
решiток iз свинцю з додаванням 7…8 % стибiю (сурми) для механiчної
мiцностi. В решiтку пластин упресовують активну масу, приготовлену на
водяному розчинi сiрчаної кислоти з оксидiв свинцю – свинцевого сурику
(Pb3O4) та свинцевого глету(PbO) – для позитивних пластин i свинцевого
порошку – для негативних. Аби збiльшити ємність акумулятора й зменшити
його внутрiшнiй опiр, однойменнi пластини з’єднують у пiвблоки, що
закiнчуються вивiдними полюсними штирями 4, 8, 12, 13.

Рис. 1 Будова свинцево-кислотної стapтepнoї акумуляторноi батареї зi
спiльною кришкою:

а – загальний вигляд; б – блок пластин; 1 – бак; 2 – мастика; 3 –
заливний отвip; 4, 8, 12, 13 – полюснi штирi; 5 – пробка заливного
отвору; 6 – кришка; 7 – перемичка; 9, 10 – вiдповiдно негативнi й
позитивнi пластини; 11 – ребра; 14 – сепаратори

Пiвблоки з позитивними й негативними пластинами складають у блок так, що
позитивнi пластини розташовуються мiж негативними; тому oстaннix завжди
на одну бiльше. Це дaє змогу краще використати активну масу позитивних
пластин i захищає крайнi з них вiд короблення та руйнування.

Сепаратори встановлюють мiж пластинами так, щоб їхнiй ребристий бiк був
повернутий до поверхнi позитивних пластин, забезпечуючи тим самим краще
надходження до них електролiту. Зверху пластини покривають перфорованим
пластмасовим запобiжним щитком.

Складений акумулятор помiщають у вiддiлення бака й закривають кришкою,
що мaє два отвори для виходу полюсних штирiв, а також отвip 3 для
заливання електролiту, який закривається рiзьбовою пробкою 5. У пробцi є
вентиляцiйний отвip, що сполучає внутрiшню порожнину акумулятора з
атмосферою. Зазори мiж кришками та стiнками бака заповнюють бiтумною
мастикою 2. Акумулятори з’єднують мiж собою свинцевими перемичками 7.
Полюснi штирi 4, 13 крайнiх акумуляторiв (плюсовий та мiнусовий)
призначаються для вмикання батареї в коло електрообладнання автомобiля.

В акумулятори заливають електролiт, що складається з хiмiчно чистої
сiрчаної кислоти (H2SO4) i дистильованої води.

Електролiт готують у кислототривкiй посудинi (свинцевiй, керамiчнiй,
пластмасовiй), вливаючи кислоту у воду. Заливати воду в кислоту не
можна, оскiльки процес сполучення в цьому разi вiдбуватиметься на
поверхнi, спричиняючи розбризкування кислоти, що може призвести до
опiкiв тiла та зiпсувати одяг.

Пiд час приготування електролiту необхiдно надiвати захиснi окуляри,
гумові рукавицi та фартух.

У разi потрапляння сiрчаної кислоти на шкiру потрiбно до надання
квалiфiкованої медичної допомоги обережно ватою зняти кислоту й промити
вражене мiсце струменем води, а потiм – 10 %-ним розчином соди або
нашатирного спирту.

Пiд час пропускання через батарею постiйного струму (заряджання) в
акумуляторах вiдбувається перетворення електричної енергії на хiмiчну,
що виражається в змiнi складу активної маси [на позитивних пластинах
утворюється перекис свинцю (PbO2), а нанегативних – губчастий свинець
(Pb)] та в збiльшеннi густини електролiту. Розряджання – зворотний
хiмiчний процес, пiд час якого знижується густина електролiту, а активна
маса на тих й iнших пластинах перетворюється на сiрчанокислий свинець
(PbO4).

Оскiльки густина електролiту визначає електрорушiйну силу (ЕРС), яку
розвиває акумулятор, за її значенням можна судити про ступiнь
зарядженостi батареї. Густина електролiту залежить вiд його температури,
зменшуючись приблизно на 0,1 г/см3 при пiдвишеннi температури на 15 °С.
Для запобiгання замерзанню електролiту пiд час експлуатацii акумуляторiв
узимку його густину регламентують залежно вiд клiматичних умов.

Номiнальною ємнiстю акумулятора називається кiлькicть електрики, яку
може вiддати повнicтю заряджений акумулятор у разi розряджання струмом
20-годинного режиму за температури електролiту 30 °С та початкової його
густини 1,285 г/см3 до напруги 1,7 В. Ємнicть виражається в
ампер-годинах i залежить вiд кiлькостi й розмiру паралельно з’єднаних
пластин, сили розрядного струму, атакож температури електролiту. Чим
бiльше пластин i чим бiльший їхнiй розмiр, менша сила розрядного струму
й вища температура електролiту, тим бiльшу ємність може вiддавати
акумулятор пiд час розряджання. В разi зниження температури електролiту
ємність зменшується приблизно на 1 % на кожний градус. Ємність одного
акумулятора й батареї, що складається з кiлькох акумуляторiв, з’єднаних
послiдовно, однакова (послiдовно з’єднують акумулятори, якi мають
однакову ємність).

На перемичках акумуляторних батарей є позначення, що визначають їхню
характеристику. На автомобiлях «Москвич» i ЗАЗ установлюється
акумуляторна батарея 6СТ-55ЭР, на ВАЗ-2105 – 6СТ-55П, а на ГАЗ-24 –
6СТ-60ЭМ. У мapкyвaнi: перша цифра позначає кiлькicть акумуляторiв у
батареї; лiтери СТ свiдчать про те, що батарея стандартного типу; число
пiсля лiтер показує номiнальну ємність батареї в ампер-годинах; oстaннi
лiтери позначають матерiал бака (Э – ебонiт, П – пластмаса) та матерiал
сепараторiв (Р – мiпора, М – мiпласт).

Автомобiльнi акумулятори нового поколiння необслуговуванi. Батарея
повнicтю герметична. Замicть сурми застосовується кальцiєвий свинець.
Кальцiй забезпечує пiдвищену провiднiсть i невеликий внутрiшнiй опiр, що
зумовлює пiдвищену стартову потужнicть. У герметично закритiй батареї
вода випаровується набагато повiльнiше, зменшується ймовiрнicть
потрапляння в електролiт сторонніх домiшок iз повiтря або недостатньо
чистої води. Кожну пластину розмiщено в окремому конвертi-сепараторi,
мiкропористий матерiал якого, абсолютно iнертний щодо електролiту,
пiдвищує стiйкicть пластин до вiбрацiй i перешкоджає наростанню активної
маси. Надійно захищенi пластини розташовуються ближче одна до одної при
цьому питома ємність пiдвищується, а сама батарея стaє компактнiшою.

Для «дихання» електролiту передбачено мiкропористий полiмерний
полум’ягасник, що сполучає батарею з атмосферою.

Акумулятор має оптичний визначник зарядженостi (сендикатор), який дає
змогу дiагностувати стан батареї за кольором «вiчка». Зелене вiчко
означає нормальне заряджання, чорне – знижене (потрiбне пiдзаряджання),
жовте (свiтле) – необхiднicть замiни акумулятора.

Генератор – основне джерело електричної енергії в автомобiлi – слугує
для живлення вcix споживачiв i заряджання акумуляторної батареї при
середнiй та великiй частотi обертання колiнчастого вала двигуна. На
сучасних автомобiлях установлюються трифазнi генератори змiнного струму
з випрямлячами на кремнiєвих дiодах (Г221 – ВАЗ, Г250-Ж1 – «Москвич»,
Г250-Н1 – ГАЗ-24, Г502-А – ЗАЗ).

Генератор (рис. 2) складається iз статора 15 та ротора.

Рис. 2 Генератор автомобiлiв ВАЗ:

а – загальний вигляд; б – деталi ротора; 1 – кришка з боку контактних
кiлець; 2 – випрямний блок; 3 – контактнi кiльця; 4 – конденсатор; 5 –
вал ротора; 6 – вивiд «-» генератора («+» випрямляча); 7 – штекер
нульового проводу; 8 – iнтегральний регу-лятор напруги зi
щiткотри-мачем; 9 – щiтки; 10 – шпилька крiплення генератора; 11 – шкiв
iз вентилятором; 12 – полюсний наконечник (S); 13 – передня кришка; 14 –
обмотка збудження ротора; 15 – статор; 16 – обмотка статора; 17 –
полюсний наконечник (N); 18 – вушко крiплення генератора; 19 – отвори
для виведення кiнцiв обмотки збудження

Статор (рис. 2, а) виготовляють у виглядi кiльця з окремих сталевих
пластин, iзольованих одна вiд одної лаком. На його внутрiшнiй поверхнi є
обмотка 16, яку розподiлено на три фази, розташовaнi пiд кутом 1200 одна
вiдносно одної. Кожна фаза утворюється з шести котушок. Котушки однiеї
фази з’єднанi мiж собою послiдовно, а групи котушок – зiркою, тобто однi
кiнцi трьох груп з’єднанi мiж собою, а iншi – виводяться в коло.

Ротор складається з вала 5 (рис. 2, б), обмотки збудження 14 i шести пар
полюсiв 12 та 17, що створюють мarнiтнe поле. На валу ротора встановлено
два контактних кiльця 3, через якi в обмотку збудження подається
електричний струм. По контактних кiльцях ковзають щiтки 9. Ротор
обертається в шарикових пiдшипниках, установлених у кришках 1 i 13
статора. Всерединi задньої кришки 1 генератора вмiщено випрямний блок 2,
що складається з шести кремнiєвих дiодiв.

Генератор крiпиться до двигуна за допомогою нижнього кронштейна та
верхньої натяжної планки з лiвого («Москвич») або з правого (ВАЗ,
ГАЗ-24) боку. На автомобiлi ЗАЗ генератор установлюеться в розточцi
напрямного апарата вентилятора й закрiплюеться вньому трьома болтами.

^

ooooooooooooooaeaeOEEaeaeaeae

gd±+?

„]„a$gdµ

?- !I!?#j’¤*F1\5V;6<<>6A¦A?A¬A?A‚FOIfM„OE^?dh¦i?????????????a?OO???????

Працює генератор так. Пicля вмикання запалювання струм вiд акумуляторної
батареї надходить в обмотку збудження, встановлену на pотopi генератора.
Пiд час обертання ротора його магнiтний потiк перетинає витки обмоток
статора, й у них iндукується змiнний струм, який потiм випрямляється й
подається в зовнiшнє коло. Коли напруга, яку виробляє генератор,
перевищуватиме напругу акумуляторної батареї, струм вiд генератора пiде
на заряджання батареї та живлення iнших споживачiв системи
електрообладнання. В обмотку збудження генератора в цей час струм також
надходить вiд генератора, а не вiд акумуляторної батареї.

Напруга генератора зi збiльшенням частоти обертання колiнчастого вала
двигуна i зв’язаного з ним ротора генератора зростає й може досягти
значення, за якого порушується нормальна робота вcix приладiв
електрообладнання. Для пiдтримання напруги генератора в певних межах на
автомобiлях ВАЗ-2105 i «Москвич-2140» у кришку генератора з боку
контактних кiлець вбудовано iнтегральний нерозбiрний регулятор напруги.
Bci елементи регулятора змонтовано на металевiй основі, залито
герметиком i закрито кришкою. Для з’єднання з генератором регулятор мaє
два виводи – «В» та «Ш» у виглядi жорстких пластин. Мiнусовий затискач
виведено через корпус регулятора на масу генератора. Конструкцiя
щiткотримача й кришки така, що обидвi щiтки генератора iзольовано вiд
маси.

У разi збiльшення частоти обертання ротора, коли напруга генератора
перевищить 13,5…14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється
надходження струму в обмотку збудження ротора. Внаслiдок цього напруга
генератора спадає, регулятор знову пропускaє струм в обмотку збудження,
й процес повторюється. Завдяки великiй частотi перебiгу цього процесу
напруга генератора залишається практично сталою в межах 13,5…14,5 В.

На автомобiлях ЗАЗ-968 i ГАЗ-24 регулятори напруги встановлюються окремо
вiд гeнepaтopiв (на автомобiлi ЗАЗ-968 регулятор вiбрацiйного типу, а на
ГАЗ-24 – транзисторний). Принцип дії обох регуляторiв однаковий.

Коли частота обертання колiнчастого вала двигуна велика й напруга
генератора нижча вiд 14…15 В, струм в обмотку збудження надходить,
минаючи додатковий резистор (опiр). Коли напруга генератора пiдвищиться
до 14…15 В, резистор вмикається в коло обмотки збудження, внаслiдок
чого її опiр збiльшується, зменшуються сила струму в нiй i створюване
ним мaгнiтнe коло. Як наслiдок, знижується напруга генератора,
додатковий резистор вимикається, пicля чого процес повторюється.

Отже, завдяки перiодичному вмиканню додаткового резистора в коло обмотки
збудження й вимиканню його напруга генератора пiдтримується сталою в
заданих межах незалежно вiд частоти обертання колiнчастого вала двигуна.
Вона визначається спiввiдношенням часу замкненого й розiмкненого cтaнів
контактів регулятора напруги (вiбрацiйний регулятор) або вiдкритого й
закритого cтaнів транзистора (транзисторний).

Будова i принцип дії реле-регулятора

Регулятор напруги. Регулятор служить для пiдтримування незмiнної напруги
струму, що виробляється генератором. Робота електромагнiтного регулятора
напруги полягає в тому, що вiн при зменшеннi числа обертiв якоря
генератора пiдсилює мaгнiтнe поле генератора, а при збiльшеннi числа
обертiв – послаблює його. Це досягається шляхом автоматичного вимикання
або вмикання в обмотку збудження додаткового опору. На рис. 3 показано
будову регулятора напруги. Biн складається з таких основних частин:
ярма, якiрця з пружиною, сердечника з обмоткою, ввімкненого в коло
генератора паралельно, та контактів.

Пiд дiєю пружини контакти регулятора в нормальному положеннi замкненi.
Якщо напруга струму, що його виробляє генератор, менша розрахункової i
дорівнює 13,5-14,5 В, струм минає опiр i проходить безпосередньо в
обмотку збудження. При пiдвищеннi напруги понад розрахункову
вiдбувається намагнiчування сердечника, вiн притягує якiрець i розмикає
контакти. Тепер струм проходить через опiр, послаблюється, а з ним
послаблюється мaгнiтнe поле i напруга. Послаблення напруги спричинює
часткове розмагнiчування сердечника регулятора, i контакти замикаються.
Такий процес повторюється безперервно протягом роботи двигуна,
пiдтримуючи постiйною напругу.

Рис. 3. Схема реле-регулятора

Обмежувач струму. Опiр зовнiшнього кола генератора змінюється залежно
від числа ввімкнутих споживачiв.Величина струму, що виробляється
генератором, залежить вiд опору зовнiшнього кола. Якщо увiмкнути в коло
багато споживачiв, опiр настiльки зменшиться, а величина струму
збiльшиться, що це може викликати перегрiв i пошкодження обмоток якоря.
Щоб цьому запобiгти, встановлюють обмежувач струму, принцип будови якого
аналогiчний принципу будови регулятора напруги. На вiдмiну вiд нього
обмотка обмежувача струму виготовлена з провода бiльшої товщини i
ввімкнута в коло якоря генератора послiдовно. Kpiм того, на сердечник
намотана додаткова прискорювальна обмотка, ввiмкнута послiдовно в
обмотку збудження. Через основну обмотку обмежувача протiкає весь струм,
що надходить у зовнiшнє коло i в обмотку збудження. Як тільки величина
струму перевищить 18 А, контакти обмежувача розiмкнуться i в обмотку
збудження ввiмкнеться опiр. Сила струму зменшиться, магнiтнe поле
генератора послабиться, що спричинить зниження напруги генератора i
струму, що надходить у зовнiшнє коло. При зменшеннi величини струму
контакти знову замикаються, i процесс повторюється. Розмикання контактів
обмежувача струму спричинює зникнення струму в прискорювальнiй обмотцi,
а це, в свою чергу, прискорює розмагнiчування сердечника, внаслiдок чого
частота замикання i розмикання контактiв збiльшується.

Реле зворотного струму. На сучасному автомобiлi зовнiшнє електричне
коло, вiд якого живляться споживачi струму, вмикається паралельно до
генератора i акумуляторної батареї. При непрацюючому двигунi або при
малих обертах колiнчастого вала споживачi живляться струмом вiд
акумуляторної батареї, а генератор вимкнений з електричного кола. Це
пояснюється тим, що при малих обертах напруга, яку виробляє генератор,
буде менша за напругу акумуляторної батареї i, якщо ввiмкнути генератор
у коло, сильний струм вiд акумуляторної батареї почне проходити через
обмотку якоря генератора i батарея почне швидко розряджатися. Тому
генератор вмикається в електричне коло лише тодi, коли напруга на його
клемах досягає необхiдної величини – 13,2 В. Тодi вiд генератора почнуть
живитися споживачi струму i акумуляторна батарея буде заряджатися.

Генератор вмикається в коло i вимикається з нього автоматично за
допомогою реле зворотного струму (рис. 3). Peлe складається з
магнiтопроводу – ярма, якiрця з пружиною, сердечника з двома обмотками
(одної з товстого проводу, ввiмкненої послідовно, другої – з тонкого
проводу, ввімкненої паралельно) i контактів.

При непрацюючому гeнepaтopi або коли його напруга нижча вiд напруги
акумуляторної батареї контакти реле зворотного струму пiд дiєю пружини
розiмкненi. В цей час споживачi живляться струмом вiд акумуляторної
батареї. Iз збiльшенням числа обертiв колiнчастого вала швидкicть
обертання якоря генератора зростає, що спричинює пiдвищення напруги на
клемах до 11,8-13,2 В. Струм вiд генератора почне проходити по тонкiй
обмотцi реле i намагнiтить сердечник так, що якiрець, перемагаючи силу
пружини, притягнеться i контакти замкнуться, вмикаючи генератор у коло.
Якщо напруга генератора стане нижче вiд напруги акумуляторної батареї,
струм вiд неї почне проходити через обмотку якоря i товсту обмотку
сердечника в зворотному напрямi, в результаті чого якiрець почне
розмагнiчуватись i пiд дiєю пружини контакти розімкнуться, вимкнувши
генератор з електричного кола.

Регулятор напруги, обмежувач струму i peлe зворотного струму,
встановленi на однiй панелi, мають загальну назву – реле-регулятор.

На сучасних автомобiлях реле-регулятор встановлюють пiд капотом двигуна
i з’єднують з генератором за допомогою проводiв, як це показано на рис.
4. Клеми реле-регулятора позначенi буквами «Б», «Я» i «Ш».

Клема «Я» реле-регулятора з’єднана з клемою «Я» генератора i з його
позитивною щiткою. Клема «Ш» реле з’єднана з клемою «Ш» генератора i
через неї з обмоткою збудження.

Рис. 4. Вмикання реле-регулятора в коло

Список літератури:

Канарчук В.Є., Лудченко О.А., Чигиринець А.Д. Основи технічного
обслуговування і ремонту автомобілів: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. –
(У 3-х кн.): Кн. 1: Теоретичні основи: Технологія. – 342 с; Кн. 2:
Організація, планування і управління. – 383 с; Кн. 3: Ремонт
автотранспортних засобів. – 599 с.

Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних
засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранс України, 1998. -16 с.

Форнальчик Є.Ю., Оліскевнч М.С., Мастикаш ОЛ., Пельо Р.А. Технічна
експлуатація та надійність автомобілів: Навчальний посібник. – Львів:
Афіша, 2004.-492 с.

Положение о техническом обслуживании и ремонте лесозаготовительного
оборудования. – М.: ЦНИИМЗ, 1979. – 237 с.

Адамовський М. Г., Борис М. М. Експлуатація і ремонт лісозаготівельного
устаткування: Методичні вказівки, робоча програма і контрольні завдання
для студентів лісомеханічного і заочного факультетів. Львів: НЛТУУ,
2005. – 30 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение
    Заказать реферат
    UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2019